CC BY
25
УДК 330.341.1-025.27(48)
1ННОВАЦ1ЙН1 КЛАСТЕРИ У РОЗРОБКАХ СКАНДИНАВСЬКО1 ШКОЛИ КЛАСТЕРНО1 ТЕОРИ
© 2017
ОН1ПКО Т. А.
УДК 330.341.1-025.27(481
Оншко Т. А. 1нновацшш кластери у розробках скандинавсько! школи кластерно! теори
У статт'1 узагальнено та проанал'вовано розробки представниюв скандинавсько! школи кластерно! теори (вчених Швец!!, Норвеги та Даш') з проблемы 1нновац1йних кластер'ю. Виявлено, що скандинавск вчет розглядали ¡нновацшн кластери як нев'д'емну складову регюнальних i нацональних тнова^йних систем. З'ясовано, шо ефективтсть дiяльностi тновацшного кластера багато в чому залежить вiд «бази знань». Акцентовано на тому, що iнновацiйнi кластери, сприяючи ттерактивному навчанню та генеруванню нових 'дей, стимулюють розвиток «економки навчання». Встановлено, що координуючими структурами тнова^йних кластер'в виступають 'тститути ствробтництва, як! сприяють налагодженню взаемоди м!ж тдприемствами, науковими центрами та органами влади. Зазначено, що iнновацiйнi кластери сприяють появi переваг для !х учасни-к!в, включаючи зростання можливостей для ннова^й, покращення умов для формування бiзнесу, пiдвищення продуктивност! Зроблено висновок про те, що розвиток внутршнього середовища нновацшного кластера багато в чому залежить вiд його зв'язтв !з зовтшшм середовищем. Ключов'! слова: кластер, iнновацiйний кластер, нноваци, «база знань», нацональна iнновацiйна система, регюнальна iнновацiйна система, кон-курентоспроможтсть, «економка навчання». Рис.: 2. Ббл.: 20.
Он'тко Тетяна АнатолПвна - астрантка кафедри економiчно'! теори та прикладно! економки, Полтавський ушверситет економки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Укра!на) E-mail: tetianaonipko90@gmail.com
УДК 330.341.1-025.27(48) Онипко Т. А. Инновационные кластеры в разработках скандинавской школы кластерной теории
В статье обобщены и проанализированы разработки представителей скандинавской школы кластерной теории (ученых Швеции, Норвегии и Дании) относительно инновационных кластеров. Выявлено, что скандинавские ученые рассматривали инновационные кластеры как неотъемлемую составляющую региональных и национальных инновационных систем. Выяснено, что эффективность деятельности инновационного кластера во многом зависит от «базы знаний». Сделан акцент на том, что инновационные кластеры, способствуя интерактивному обучению и генерированию новых идей, стимулируют развитие «экономики обучения». Установлено, что координирующими структурами инновационных кластеров выступают институты сотрудничества, которые способствуют налаживанию взаимодействия между предприятиями, научными центрами и органами власти. Отмечено, что инновационные кластеры способствуют появлению преимуществ для их участников, включая растущие возможности для инноваций, улучшение условий для формирования бизнеса, повышение производительности. Сделан вывод о том, что развитие внутренней среды инновационного кластера во многом зависит от его связей с внешней средой.
Ключевые слова: кластер, инновационный кластер, инновации, «база знаний», национальная инновационная система, региональная инновационная система, конкурентоспособность, «экономика обучения». Рис.: 2. Библ.: 20.
Онипко Татьяна Анатолиевна - аспирантка кафедры экономической теории и прикладной экономики, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: tetianaonipko90@gmail.com
UDC 330.341.1-025.27(48) Onipko T. A. The Innovation Clusters in the Developments by the Scandinavian School of Cluster Theory
The article generalizes and analyzes the developments by the Scandinavian School of cluster theory (scientists from Sweden, Norway and Denmark) on innovative clusters. It has been found that the Scandinavian scientists considered innovative clusters as an integral component of both the regional and the national innovation systems. It has been clarified that the efficiency of an innovative cluster depends largely on the «knowledge base». It was emphasized that innovative clusters, by facilitating interactive training and generating new ideas, stimulate the development of the «economy of training». It has been determined that the coordinating structures of innovative clusters are the institutions of cooperation that facilitate interaction between enterprises, scientific centres, and authorities. It has been specified that innovative clusters contribute to the emerging of benefits for participants, including the growing opportunities for innovation, improved conditions for establishing a business, and increased productivity. It has been concluded that the development of the inner environment of an innovative cluster depends largely on its relationships to the external environment.
Keywords: cluster, innovation cluster, innovations, «knowledge base», national innovation system, regional innovation system, competitiveness, economy of training. Fig.: 2. Bibl.: 20.
Onipko Tetiana A. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and Applied Economics, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: tetianaonipko90@gmail.com
Посилення конкуренци мiж кра!нами в умовах TAo6aAi3a^i спонукае до пошуку оптимальних шляхiв розвитку нацюнальних економж, шдви-щення !х конкурентоспроможност на световому ринку. Це актуалiзуе звернення до теоретичного та практичного досвцу виршення проблеми зростання шнова-цшност тих чи шших кра!н завдяки активному вико-ристанню кластерного шдходу до розвитку економжи. Скандинавськш школi кластерно! теори, до яко'1 входять передуйм шведсью, норвезьи та датсью учеш, належить вагомий внесок у дослцження шновацшних кластерiв,
регюнальних i нацюнальних шновацшних систем, «еко-номжи навчання». З огляду на це теоретичш розробки скандинавських учених щодо шновацшних кластерiв та !х значення для конкурентоспроможност економжи е актуальними для в^чизняно! науки та практики.
До праць представниюв скандинавсько! школи кластерно! теори зверталися закордонш вчеш - Дж. Кортрайт, С. Розенфельд (США), Ф. Кук, Р. Мартш (Великобрита-нш), А. Амдуш, А. Торр (Францш) та ш. Розробки скандинавських учених з кластерно! проблематики були предметом дослцжень в^чизняних науковщв - М. О. Ки-
зима, Ю. В. Рибак, С. I. Соколенка, О. М. Тищенка, Ю. О. Ульянченка, Л. I. Федулово! та ш. Зокрема, М. О. Ки-зим, обгрунтовуючи доцiльнiсть кластеризацГ! еконо-мiки Укра!ни, аналiзував пращ шведських науковцiв К. Кетелза, Г. Лшдквюта, О. Солвелла та Т. Андерсона з проблеми кластеризаци та кластерних шщатив [1]. Ю. В. Рибак, дослГджуючи теоретичнi засади розвитку кластерiв в умовах глобально! конкурентно! боротьби, зверталася до праць Б. Ашейма та А. 1саксена з приводу регюнальних iнновацiйних систем [2]. Ю. О. Ульянчен-ко, аналiзуючи концепцiю Е. Дахмена «про блоки розвитку», вГдзначав, що розвиток одше! галузi забезпечуе прогрес шшо! галузi та, вiдповiдно, економiки загалом [3]. О. М. Тищенко, дослГджуючи теорГ! нових форм про-сторово! органiзацГ! виробництва, зокрема кластерiв, указував на розробку Б.-А. Лундваллем Г Б. Йонсоном чотирьох типГв технолопчного прогресу: стацГонарну технологГю, добавлену шновацш, радикальну ГнновацГю та технологГчну революцш [4].
Однак донинГ бракуе систематизацГ! поглядГв представникГв скандинавсько'! школи кластерно! тео-рГ! щодо ГнновацГйних кластерГв. Тому метою статтГ е з'ясування особливостей ГнновацГйних кластерГв у роз-робках скандинавсько! школи кластерно! теорГ!.
НеобхГдно вГдзначити, що термГн «кластер» був використаний шведськими бГзнес-економГстами Л. Лшдмарком Г К. ФредрГксоном ще в 1970-х роках для позначення скупчення пГдприемств у просто-рГ [5, с. 169]. Загалом скандинавська школа кластерно! теорГ! базуеться на концепцГ! науковця зГ ШвецГ! Ерша Дахмена про «блоки розвитку». Учений дослГдив вза-емодГю мГж великими промисловими пгантами, з одного боку, Г малими фГрмами - з шшого, висвГтлив зв'язки мГж галузями Г те, як рГзш галузГ можуть взаемодопов-нюватися з метою змщнення !х ланцюжкГв створення вартостГ ОсобливГстю дослГджень Е. Дахмена е те, що вш розглядав «блоки розвитку» в контекстГ трансфор-мацГ! промисловостГ та торгГвлГ. Характерною рисою кожно! трансформацГ!, вважав учений, е постшний кон-флГкт мГж «новим» Г «старим» [6, р. 4]. На його думку, «блок розвитку» - це низка взаемодоповнюваностей (комплементарностей), яю, будучи важливими елемен-тами промислово! динамГки, забезпечують структурнГ трансформацГ! та приводять до збалансовано! ситуацГ! [6, р. 5]. Отже, «блоки розвитку» Е. Дахмена можна вва-жати прообразами сучасних ГнновацГйних кластерГв, яю забезпечують трансформацГ! шляхом генерування но-вий Гдей та впровадження шновацш.
1нновацГйний кластер е не лише важливою складо-вою регюнально! та нацюнально! ГнновацГйних систем, але й стимулом розвитку «економГки навчання». ДатськГ вченГ Б.-А. Лундвалл Г Б. Йонсон е авторами теорш «економГки навчання» та нацГонально! шновацшно! системи, а норвезью дослГдники Б. Ашейм та А. 1саксен - розроб-никами теорГ! регюнально! шновацшно! системи.
Бенкт-Аке Лундвалл виходив Гз таких припущень: знання е основним ресурсом у сучаснш економщ, а навчання, вГдповГдно, е переважно штерактивним Г тому сощально вбудованим процесом [7, р. 1]. ДослГдивши
Данiю, науковець резюмував: единим варГантом шдви-щення конкуpентоспpоможностi кра!ни, особливо мало!, е винахГд iнновaцiй i генерування нових знань. На його переконання, iнновaцiя - це не лише кумулятив-ний, але й повсюдний (убiквiтетний) процес, бо в малш кpa!нi майже все населення так чи шакше причетне до винaходiв [7, р. 8-9].
Б.-А. Лундвалл визнав «навчання» основним процесом, необхГдним для покращення конкурентоспро-можностi кра!ни. Саме йому належить теpмiн «еконо-мжа навчання» (learning economy). «Навчання», за Б.-А. Лундваллем, передбачае безперервний процес удоско-налення нaвикiв i знань, необхГдних для виробництва бГльш досконалого продукту. При цьому новi знання можуть набуватися як у процесг виробничо! дГяльностг, так i в процесг навчання загалом або професшного зокрема [8, с. 22].
За Б-А. Лундваллем, нацюнальна шновацшна система включае всг частини та аспекти економiчно! струк-тури та шституцшно! системи, яю впливають на проце-си навчання, пошуку та дослiдження (у т. ч. виробничу систему, систему маркетингу i фшансову систему, що е шдсистемами, у яких мае мiсце навчання) [7, р. 13].
Бьорн Йонсон дослГдив вплив шституцшних змш на процеси навчання та шновацш у межах нацюнальних шновацшних систем [9, р. 23]. КрГм aкумуляцГ! знань у процей навчання, для вдосконалення економiки кра!ни важливим також е процес забування, тобто звГльнення населення вгд звичок, яю можуть гальмувати процес пiдвищення конкуpентоспpоможностi кра!ни. 1ншими словами, це здaтнiсть швидко сприймати нове, тобто модернГзуватися. Б. Йонсон побудував схему нацю-нально! шновацшно! системи. З одного боку, у процей навчання взаемодшть мгж собою як сшвробггники рГз-них компанш, так i власне компaнГ!, яю обмшюються iнфоpмaцiею, з шшого - процес пошуку нових знань визначаеться сектором НДДКР, який представлений дослГдницькими лaбоpaтоpiями приватних компaнiй, державними науково-дослГдними iнститутaми та науко-вими шдроздГлами освгтнгх зaклaдiв. У межах взаемодГ! пpоцесiв навчання i пошуку вГдбуваеться генерування iнновaцiй [8, с. 23].
Своею чергою, Бьорн Ашейм та Арне 1саксен роз-глядали навчання переважно як локaлiзовaний процес на ргвнг pегiону, використовуючи при цьому поняття «регюн навчання».
Yспiвaвтоpствi з норвезьким науковцем Л. Кое-неном Б. Ашейм обгрунтував роль «бази знань» для pегiонaльних iнновaцiйних систем. Учеш з'ясували, що iнновaцiйнi процеси фГрми залежать вГд «бази знань». Ними було видГлено двГ «бази знань»: синтетична (шженерш галузГ - наприклад, машинобудуван-ня, суднобудування) i aнaлiтичнa (нaукомiсткi гaлузi -наприклад, шформацшш технологi!, бiотехнологi!) [10, р. 1176-1177]. ДослГдниками було проаналГз овано зв'язок мГж pегiонaльними шновацшними системами та кластерами. Для кластерГв Гз синтетичною «базою знань» логжа регюнально! шновацшно! системи мае полягати в шдтримщ локалГзованого навчання в межах юнуючо!
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
ZT
о
<
Ш
галузево'1 спещалгзаци (пгдхгд на 0CH0Bi фактiв - ex-post). Вгдповгдно у вмпадку з кластерами з аналгтичною «базою знань» - це стимулювання ново! економгчно! дiяльнoстi шляхом тгсно! взаемодг! мiж прoмислoвiстю та унгверси-тетами (пгдхгд на основг очгкуваного - ex-ante).
Б. Ашейм намагався вгдповгсти на питання: чи спроможний традицгйний Маршалловий промисловий район забезпечити достатню здатнгсть до навчання? На його думку, «реггон навчання» може уникнути блоку-вання розвитку шляхом формування гнучких навчаль-них органгзащй як усерединг фгрм, так i на мгжфгрмово-му ргвнг. Вгн вважав, що в «економгцг навчання» конкуренты переваги фгрм i реггонгв базуються на гнновацгях, а шноващйнг процеси розглядаються як соцгально та територгально укоргненг процеси гнтерактивного навчання [11, р. 17]. Б. Ашейм та А. 1саксен, аналгзуючи пращ А. Маршалла та Ф. Перру, з'ясували, що промисловг райони характеризуются постгйним винайденням гн-новацгй, необхгдних для пгдтримки 1х конкурентоспро-можностг [8, с. 24]. Для того, щоб пгдтримати конку-рентоспроможнгсть промислових районгв у епоху ново! технгко-економгчно! парадигми, вони запропонували реалгзувати гнтерактивну гнновацгйну модель, у якгй знання е основним ресурсом, а навчання - основним процесом. Така модель бгльше пристосована до малих i середнгх пгдприемств - учасникгв гнноващйних класте-ргв г, вгдповгдно, «економгки навчання» [12, р. 7-8].
Схожою виявилася точка зору Б. Ашейма та А. 1с-аксена щодо визначення двох типгв реггональних гнновацгйних систем: регюналгзовано! нащонально! системи (частини виробничо'1 структури та гнститущйно! гнф-раструктури розташованг в певному реггонг, але функ-цгонально гнтегрованг в нацгональну чи мгжнародну гн-новацгйнг системи) i територгально вбудовано'1 системи (частини виробничо'1 структури та гнститущйно! системи територгально гнтегрованг чи вбудованг у певний реггон). Перша базуеться на лгнгйнгй гнноващйшй моделг (зверху-вниз), прикладом яко! служить реггональна гнновацгйна система Баден-Вюртембергу (Нгмеччина). Для друго'1 характерна гнтерактивна гнновацгйна модель (знизу-вгору), прикладом яко! е Емглгя-Романгя (1талгя) [12, р. 14]. Саме гнтерактивна модель, на !х думку, бгльш точно описуе гн-новацгйну дгяльнгсть у норвезькому виробництвг.
Вартуе уваги висновок науковцгв: територгально вбудована реггональна гнновацгйна система сти-мулюе гнтерактивне навчання г, вгдповгдно, ра-дикальнг гнновацг! шляхом перетворення виробничих систем з переважанням вертикальних зв'язкгв (це е ти-
повим для промислового району) в системи навчання, яю базуються на горизонтальних зв'язках [12, р. 45].
Шведський учений Томас Андерсон разом iз колегами-сшввп'чизниками Сiльвieю Швааг-Зергер, бнсом Сорвжом та Емiлi Хансон акцен-тувалина тому,щокластеривсучаснихумовахе важливим iнструментом стимулювання промислового розвитку, шновацш та конкурентоспроможностi [13, р. 1]. 1м нале-жить видкення ккькох типiв кластера, як-от «промисловий кластер», «регюнальний кластер», «кластер, який базуеться на знаннях» та «шновацшний кластер» [13, р. 31-32]. Науковщ окреслили ключовi елементи кластера: географiчна концентрац1я, спецiалiзацiя, багато дiючих осiб, конкуренц1я та кооперац1я, критична маса, життевий цикл кластера, шновацшшсть [13, р. 13]. При цьому не обов'язково вй зазначеш вище елементи ма-ють бути присутнi в кожному тиш кластера.
Т. Андерсон та його колеги виявили, що усi кла-стери мають властивостi, якi сприяють прискоренню iнновацiй, проте деякi з них особливо схильш до цього. Це спонукало до виокремлення концепщ! iнновацiйних кластерiв. Науковцями було визначено рушшш сили iнновацiйного кластера, яю формують його внутрiшню динамiку (рис. 1). По-перше, пiдприемцi, вiдшукуючи додатковi шляхи комерщалшаци результатiв НДДКР, започатковують новi фiрми (стартапи, фiрми спш-офф чи спiльнi пiдприемства) i тим самим стимулюють вну-трiшню динамжу iнновацiйного кластера.
По-друге, у кластерi вiдбуваються процеси по-ширення шформащ! та знань, тобто мiж учасниками формуються певнi зв'язки. При цьому шститути сшв-робiтництва можуть в^ддравати важливу роль у цьому процесь Iнновацiйний кластер постiйно видозмь нюе внутрiшнi зв'язки i водночас налагоджуе зовнiшнi. Отже, в шновацшному кластерi постiйно вiдбуваються динамiчнi змши. По-трете, формування кластера - це об'еднуючий процес. Кластер набувае внутршньо! стш-костi в результатi обрання його учасниками спкьного вектора дш. Успк кластерiв щодо iнновацiй значною мiрою залежить вiд компетенцiй квалiфiкованих пра-цiвникiв. Фiрми, дослiдницькi установи та ушверситети не лише швестують у модернiзацiю навикiв працiвникiв, але й розробляють стратеги залучення нових талантiв, особливо враховуючи потреби наукомктких видiв дь яльностi [13, р. 41].
Внесок Т. Андерсона та його колег у скандинав-ську школу кластерно'1 теори також полягае в тому, що вони визначили характеры риси iнновацiйних класте-
Рис. 1. Внутршня динамiка iнновацiйного кластера [13, р. 40]
рiв: а) шновацшний кластер продукуе шноваци в най-ширшому сенсi, тобто шноваци можуть виникнути в^д, удосконалення шляху, яким учасники кластера орга-нiзують власну дiяльнiсть, розвивають, виробляють, продають i розподкяють продукцiю; б) шновацшний кластер не обов'язково належить до високотехнолопч-но! галузi, тобто спецiалiзуеться на високих технологiях; в) шновацшний кластер постшно розвиваеться, вивчае досвц i мае здатнiсть пристосовуватися до змш [13, р. 39]. Загалом iнновацiйнi кластери сприяють появi низки переваг, а саме: зростання можливостей для ш-новацiй, покращення умов для формування бiзнесу, шд-вищення продуктивностi.
Т. Андерсон разом з колегами визначили ключо-вих учасникiв кластера (рис. 2) [13, р. 25]. Акцентувалося на тому, що результати процесiв кластеризаци значною мiрою залежать вiд того, насккьки ключовi учасники кластера, попри конкуренцш, здатнi до спшробггни-цтва. Примите: iнститути спiвробiтництва займають центральне мксце в кожному типi кластера, включаючи iнновацiйний. На думку дослiдникiв, шститут спшробгг-ництва - це формальний чи неформальний гравець або група гравщв, якi по сутi координують дГ! кластера, про-сувають кластерш iнiцiативи як у межах кластера, так i ззовнi. 1нститут сшвробп'ництва може являти собою як новоутворену структуру для залучення рiзних оргашза-цiй, так i набiр уже дшчих учасникiв, зокрема торгово-промисловi палати, галузевi асощаци, професiйнi асощаци, оргашзаци трансферу технологiй, центри якосп, аналiтичнi центри, асощаци випускниюв унiверситетiв.
[14, р. 3]. Щкавим вважаемо висновок учених: чим бкь-ша кiлькiсть спорiднених фiрм перебувае в кластер^ тим бкьш життездатними та цшними е локальнi «чутки»; чим бкьше фiрм, тим вищий потенцiал для добре роз-винених глобальних «трубопроводiв»; чим розвиненiшi «трубопроводи», тим кращi локальнi «чутки» [14, р. 22]. Таким чином, шновацшний розвиток кластера та його локального середовища забезпечуеться за рахунок так званих глобальних «трубопроводiв», шд якими розуш-ють стiйкi взаемоди мiж учасником кластера i зовнiш-ньою стороною.
Особливктю iнновацiйного кластера, на думку шведського ученого Чарлi Карлссона, е знання та зовшшш ефекти, якi виникають за допомо-гою його розподкення. В iнновацiйних кластерах голо-вна роль выводиться фiрмам та !х здатностi освоювати чи переробляти щ знання [2, с. 98]. Науковець асоцшвав iнновацiйнi кластери з наукомкткими чи високотехно-логiчними кластерами, шдкреслюючи, що такi кластери мiстять одну чи деккька галузей зi значним обсягом НДДКР i мають високу частку пращвниюв iз вищою осв^ою [15, р. 11]. Спираючись на екстернали ефектив-ностi (пов'язанi з продуктивною та затратами фiрм на виготовлення одинищ продукцй) та екстернали шнова-цiйностi (пов'язанi з виробництвом нових продуктiв), вiн виокремив та порiвняв ефективнi кластери з шнова-цiйними. Традицiйний промисловий район е прикладом ефективного кластера, тодi як сучасш феномени «Крем-нiева Долина» (США) та «Коридор Телеком» (США) -
Уряд
1нститути ствробггництва
Ф1нансов1 ¡нститути
Рис. 2. Ключовi учасники кластера
Однак деяю концептуальнi положення Т. Андерсона та його колег е такими, що потребують подаль-ших розробок та уточнень. Наприклад, «кластер, який базуеться на знаннях», - це тип кластера, який спеща-лiзуеться на створеннi умов, що сприяють розвитку та використанню знань. Тобто не зрозумким залишаеться те, у чому полягае вцмшшсть поняття «кластер, який базуеться на знаннях» вц поняття «шновацшний кластер» [13, р. 215].
Андерс Малмберг (Швец1я) та Штер Маскелл (Дан1я) спiльними зусиллями розробили модель кон-курентоспроможностi кластера «чутки-i-трубопровiд» («Ьтх-аЫ-р1ре11пе»). При цьому йшлося про взаемо-обмiн iнформацiею в локальному середовищi та налаго-дження учасниками кластерiв глобальних каналiв знань
це шновацшш кластери, обумовленi безперервним роз-витком i поширенням нових знань [15, р. 14].
Ч. Карлссон з'ясував, що високотехнолопчш (ш-новацiйнi) кластери започатковуються на особливш «базi знань», яка не для вск е доступною i зрозум1лою. Це означае, що шщшвання високотехнологiчного кластера може бути результатом технолопчних чи шдпри-емницьких переваг, тобто йдеться про краще розумiння потенцiалу певно'1 технолог!!. Загалом високотехноло-гiчний кластер вц самого початку володiе дишм!чними конкурентними перевагами, як! з часом мають тенден-ц!ю до зростання [16, р. 4-5].
Спкьними зусиллями з1 сп1вв!тчизниками Шарлоттою Мелландер та Томасом Шаулссоном Ч. Карлссон про-анал!зував шведськ! !нновац!йн! кластери шформацшно-
комушкацшних технологи, у тому числ медiа-кластери. Як результат - було видкено три стани розвитку клас-терiв 1КТ: стабiльнi кластери; кластери, що розвива-ються; кластери, що згортаються. Важливим критерiем визначення стану кластера е ккьюсть робочих мiсць. У стабкьному кластерi кiлькiсть робочих мкць майже не змiнюеться протягом року, вцповкно у розвиненому -ккьюсть робочих мкць збкьшуеться, а в тому, що згор-таеться, навпаки, скорочуеться. Ученими на основi роз-мiру кластера було виокремлено макрокластери (бкьше 10 тис. осiб), в1дповкно мезокластери (1 тис. - 10 тис. оаб) i мiкроклaстери (менше 1 тис. осiб) [17, р. 13].
Шведсью нaуковцi зi Стокгольмсько'1 школи еко-номiки Орьян Солвелл, Кркйан Кетелз та Горан Лш-дквiст на початку 2000-х роюв виступили iнiцiaторaми створення проекту «бвропейська Кластерна Обсер-ваторш», який виявився успiшним. Донинi бвропей-ська Кластерна Обсерваторш служить шформацшно-aнaлiтичною базою для дослцження клaстерiв, зокрема шновацшних, кластерних iнiцiaтив та кластерно'1 поль тики европейських кра'1н.
Виходячи з положень О. Солвелла, очевидним е те, що шновацшш кластери передбачають не лише фiзичнi потоки вхкно! та вих^дно! продукци, але й штенсивний обмiн бiзнес-iнформaцiею, ноу-хау i тех-нологiчними знаннями [18, с. 8]. Учений акцентував на здатност учaсникiв iнновaцiйного кластера до навчан-ня та креaтивностi. Вiн пропонував у ходi aнaлiзу дь яльност кластера зaмiсть спецiaлiзaцi1 та просторового скупчення зв'язаних галузей передусiм зосереджуватися на наявност регiонaльного рiзномaнiття квaлiфiкaцiй та компетенцiй, осккьки взаемодш мiж рiзними учасника-ми сприяе появi нових, iнодi несподiвaних, iдей, продукци, послуг чи бiзнес-концепцiй [18, с. 8]. «Переливи знань» i щоденна взаемодш мiж споживачами, поста-чальниками та оргaнiзaцiями приводять до поступових покращень, якi, вiдповiдно, створюють основу для тех-нiчних (наприклад, покращення продуктiв) i нетехшч-них (покращення бiзнес-моделi) iнновaцiй. Як висновок: обидва типи шновацш схильнi до швидкого поширення всерединi iнновaцiйного кластера [18, с. 9].
У пращ О. Солвелла «Кластери - балансування еволюцшних та конструктивных сил» розкрито два аргумента: по-перше, кластери служать середовищем для розвитку шновацш; по-друге, кластери розвиваються в результат ди як еволюцшних, так i конструктивных сил [19, р. 7]. Динамка кластера - це дуже складний процес, i його найкраще розумшня можна досягти через ком-бшування еволюцiйних i конструктивних сил. Зпдно з логiкою О. Солвелла усшшш iнновaцiйнi кластери по-будоваш на поеднaннi внутршньо'1 динaмiки (змагання та штенсивне формування нових фiрм) i зaлученнi ре-сурсiв ззовш [19, р. 10].
Група шведських нaуковцiв на чолi з О. Солвел-лом виявили перешкоди, яю порушують взaемодiю мiж учасниками кластера та призводять до виникнення ш-новaцiйних розривiв мiж ними, а саме: слабю знання, недостатньо налагоджеш мережi, спккування «рiзними мовами» (вцсутшсть спкьного вектора дiй), рiзнi нор-
ми та позици; низький рiвень довiри тощо. Тi чи iншi перешкоди заважають учасникам кластера спккувати-ся, передавати iнформaцiю чи знання один одному, ш-цiювaти сшвробп'ництво [20, р. 33]. Виходячи з логжи учених, чим меншi перешкоди, тим краща взаемодш мiж учасниками шновацшного кластера, i навпаки - чим сильнШ перешкоди, тим слабша взaемодiя мiж ними.
На думку О. Солвелла, К. Кетелза та Г. Лшдквкта, кластерш оргaнiзaцil (як форми шституту спiвробiтни-цтва) передбачають державно-приватне партнерство i здатш пiдвищити рiвень конкурентоспроможностi клaстерiв, сприяючи об'еднанню 1х учaсникiв. Клaстернi оргашзаци забезпечують заходи, на яких можуть обго-ворюватися спiльнi для учасниюв клaстерiв проблеми; допомагають долати перешкоди i розпочати дiaлог один з одним. Кластерш оргашзаци, на переконання науков-щв, - це «буддвельники мостiв», що полегшують рух у межах кластера. Щ оргaнiзaцil також можуть сприяти «будiвництву мостiв» з шшими кластерами i глобаль-ним ринком. Ученими було визначено низку шновацшних розривiв, де кластерш оргашзаци вкирають роль «будДвельниюв мосйв»:
^ обмеження взаемодй мiж фiрмaми та дослiд-
ницькими оргaнiзaцiями + обмеження взаемодй мiж фiрмaми та освiтнiми
оргaнiзaцiями; ^ обмеження взаемоди мiж фiрмaми та поста-
чальниками кaпiтaлу; ^ обмеження взаемодй мiж фiрмaми й органами
державно! влади; + обмеження взаемодй мiж фiрмaми; ^ обмеження зв'язкiв мiж фiрмaми одного кластера i фiрмaми iншого кластера; ^ обмеження зв'язюв мiж фiрмaми кластера i гло-бальним ринком [20, р. 34].
Загалом група шведських нaуковцiв на чолi з О. Солвеллом дшшли висновку, що клaстернi оргaнi-заци европейських клaстерiв зосереджуються не лише на створенш стратеги кластера та його бренда, але й на посиленш iнновaцiйно1 дiяльностi та подоланш iнновa-цiйних розривiв шляхом шдтримки рiзних форм спiвро-бiтництвa, у тому чи^ сп1льних проектiв НДДКР.
ВИСНОВКИ
Представники скандинав^ко'^ школи кластерно'^ теорй зробили вагомий внесок у досидження iнновaцiй-них клaстерiв. Бачення особливостей шновацшних клас-терiв скандинавськими ученими полягае в тому, що: + iнновaцiйнi кластери е складовою регiонaльно1
та нaцiонaльно1 iнновaцiйно1 систем; + iнновaцiйнi кластери як середовища, сприят-ливi для навчання та генерування нових iдей, стимулюють розвиток «економжи навчання»; ^ ефективнiсть дшльносп iнновaцiйного кластера залежить вц його «бази знань»; ^ регюнальш iнновaцiйнi системи, в яких дшть iнновaцiйнi кластери, мають базуватися на ш-терaктивнiй iнновaцiйнiй моделi; + головними рушiйними силами iнновaцiйних клaстерiв е створення фiрм i технолопчна ди-
версифкацш, налагодження мережi мiж учас-никами, а також процес формування кластера; f iнновацiйнi кластери сприяють появi переваг для !х учасникiв (можливост для iнновацiй, по-кращення умов для формування бiзнесу, шдви-щення продуктивностi); f координуючими структурами шновацшних кластерiв виступають iнститути ствробини-цтва (включаючи кластернi органiзацi!), якi сприяють налагодженню взаемоди мiж сторонами (виробниками, науковими центрами, органами влади); f розвиток внутрiшнього середовища шновацш-ного кластера багато в чому залежить вiд його зв'язюв iз зовнiшнiм середовищем; f шновацшний кластер постiйно розвиваеться i швидко адаптуеться до змiн.
Розробки науковщв скандинавсько! школи клас-
терно! теори е актуальними для Укра!ни з огляду
на недостатню сформованiсть 'й нацiонально! та регiональних iнновацiйних систем. Вартуе уваги теза про те, що основою шновацшного розвитку економь ки служать знання та штерактивне навчання. Доцкь-но звернути увагу на необхцшсть розвитку iнститутiв спшробгтництва (передусiм кластерних органiзацiй) з метою налагодження взаемоди мiж учасниками кластера - пiдприемствами, наукою та органами влади. Зпдно зi скандинавською моделлю конкурентоспроможностi кластера «чутки-i-трубопровiд» важливим для в^чиз-няних iнновацiйних кластерiв е пошук нових знань у глобальному простор^ якi можуть бути абсорбоваш в локальне середовище. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кизим М. О. Промислова полiтика та кластеризацiя економки УкраТни: монографiя. XapKiB: ВД «1НЖЕК», 2011. 304 с.
2. Рибак Ю. В. Теоретичнi засади дошдження розвитку та функцiонування кластерiв в умовах глобально!' конкурентно! боротьби. Формування ринкових в'дносин в УкраМ. 2012. № 2 (129). С. 94-102.
3. Ульянченко Ю. О. Теоретико-методолопчы аспекти соцiально-економiчного розвитку репоыв на кластерних засадах. Актуальн'1 проблеми державного управл'шня. 2011. № 1. С. 258-269.
4. Тищенко А. Н. Теория и практика организации кластеров: зарубежный опыт. Проблеми економiки. 2010. № 2. С. 9-15.
5. Fredriksson C., Lindmark L. From Firms to Systems of Firms - A Study of Interregional Dependence in a Dynamic Society. Spatial Analysis, Industry and the Industrial Environment. Progress in Research and Applications. 1979. Vol. 1: Industrial systems. Chichester. Р. 155-186.
6. Dahmen E. Development Blocks in Industrial Economics. Scandinavian Economic History Review. 1988. No. 36. Р. 3-14. URL: http://dx.doi.org/10.1080/03585522.1988.10408102
7. Lundvall B.-A. Introduction. National Innovation Systems: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning/ed. by B.-A. Lundvall. London: Printer, 1992. P. 1-20.
8. Пилипенко И. В. Анализ основных зарубежных теорий конкурентоспособности стран и регионов в мировом хозяйстве. Известия Академии Наук. Серия географическая. 2003.
№ 6. С. 15-25. URL: http://www.i pilipenko.narod.ru/Pilipenko_ Analysis_of_main_competitiveness_theories_2003.pdf
9. Johnson B. Institutional learning. National Innovation Systems: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning/ ed. by B.-A. Lundvall. London: Printer, 1992. P. 23-46.
10. Asheim B., Coenen L. Knowledge bases and regional innovation systems: Comparing Nordic clusters. Research Policy. 2005. No. 34. Р. 1173-1190. URL: https://www.researchgate.net
11. Asheim B. Industrial Districts as «Learning Regions»: A Condition for Prosperity. Working paper. Oslo, Step Group, 1995. 34 p. URL: http://brage.bibsys.no/xmlui/bitstream/ handle/11250/226797/STEPrapport3-1995.pdf?sequence=1
12. Asheim B., Isaksen A. Location, agglomeration and innovation: towards regional innovation systems in Norway. Working paper. Oslo, Step Group, 1996. 64 p. URL:http://brage.bibsys. no/xmlui/bitstream/handle/11250/227008/STEPrapport13-1996. pdf?sequence=1
13. Andersson T., Schwaag-Serger S., Sorvik J., Hansson E. The Cluster Policies Whitebook. Malmo, Sweden: International organisation for knowledge economy and enterprise development (IKED). 2004. 250 p. URL: http://www.clusterpolisees3.eu/resourc-es/cms/documents/2004_The_Cluster_Policies_Whitebook.pdf
14. Bathelt H., Malmberg A., Maskell P. Clusters and knowledge: local buzz, global pipelines and the process of knowledge creation. DRUID Working Paper. No. 02-12. Danish Research Unit for Industrial Dynamics, 2002. 43 p. URL: http://www3.druid. dk/wp/20020012.pdf
15. Karlsson C. Clusters, functional regions and cluster policies. JIBS and CESIS Electronic Working Paper Series. 2007. No. 84. 24 p. URL: http://www.insme.org/files/2580
16. Karlsson C. Introduction. Handbook of research on innovation and clusters: Cases and policies/ed. by Charlie Karlsson. Handbooks of research on clusters series, 2. Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA: Edward Elgar, 2008. Р. 1-16.
17. Karlsson С., Mellander С., Paulsson Т. Spatial ICT Clusters in Sweden - An Empirical Method to Identify a Necessary Condition for Existence. Sweden: Jonkoping International Business School; Jonkoping University. 2003. 22 p. URL: https://www.jyu.fi/ ersa2003/cdrom/papers/222.pdf
18. Солвелл О. Четыре измерения кластеров. Кластеры: Мир - Россия - регионы. 2013. № 10. С. 7-11. URL: http://www.i-regions.org/upload/iblock/d44/d441226a735aa1c9d4d9a633b9cf e41b.pdf
19. Solvell О. Clusters Balancing Evolutionary and Constructive Forces. Stockholm: Ivory Tower Publisher. 2008. 100 p. URL: http://www.cluster-research.org/dldocs/ClustersJan09.pdf
20. Ketels C., Lindqvist G., Solvell О. Strengthening Clusters and Competitiveness in Europe: The Role of Cluster Organisations. Stockholm: Center for Strategy and Competitiveness. 2012. 50 p. URL: http://www.clusterobservatory.eu/
Науковий кер1вник - Н1коленко С. С., доктор економтних наук, професор, завщувач кафедри економiчноí теори та прикладноТ економ™ Вищого навчального закладу Укоопсптки «Полтавсь-кий ушверситет економ™ i торпвлЬ
REFERENCES
Asheim, B., and Coenen, L. "Knowledge bases and regional innovation systems: Comparing Nordic clusters". Research Policy. https://www.researchgate.net
Asheim, B. "Industrial Districts as «Learning Regions»: A Condition for Prosperity". Working paper. http://brage.bibsys. no/xmlui/bitstream/handle/11250/226797/STEPrapport3-1995. pdf?sequence=1
Asheim, B., and Isaksen, A. "Location, agglomeration and innovation: towards regional innovation systems in Norway" Working paper. URL: http://brage.bibsys.no/xmlui/bitstream/ handle/11250/227008/STEPrapport13-1996.pdf?sequence=1
Andersson, T. et al. "The Cluster Policies Whitebook. Malm?" Sweden: International organization for knowledge economy and enterprise development (IKED). http://www.clusterpolisees3.eu/ resources/cms/documents/2004_The_Cluster_Policies_White-book.pdf
Bathelt, H., Malmberg, A., and Maskell, P. "Clusters and knowledge: local buzz, global pipelines and the process of knowledge creation". DRUID Working Paper. http://www3.druid.dk/ wp/20020012.pdf
Dahmen, E. "Development Blocks in Industrial Economics". Scandinavian Economic History Review. http://dx.doi.org/10.1080 /03585522.1988.10408102
Fredriksson, C., and Lindmark, L. "From Firms to Systems of Firms - A Study of Interregional Dependence in a Dynamic Society. Spatial Analysis, Industry and the Industrial Environment". Progress in Research and Applications. Vol. 1: Industrial systems. Chichester (1979): 155-186.
Johnson, B. Institutional learning. National Innovation Systems: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Printer, 1992.
Kyzym, M. O. Promyslova polityka ta klasteryzatsiia ekono-miky Ukrainy [Industrial policy and clusterization of the economy of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2011.
Karlsson, C. "Clusters, functional regions and cluster policies". JIBS and CESIS Electronic Working Paper Series. http://www. insme.org/files/2580
Karlsson, C. Introduction. Handbook of research on innovation and clusters: Cases and policies. Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA: Edward Elgar, 2008.
Karlsson, S., Mellander, S., and Paulsson, T. "Spatial ICT Clusters in Sweden - An Empirical Method to Identify a Neces-
sary Condition for Existence". https://www.jyu.fi/ersa2003/cdrom/ papers/222.pdf
Ketels, C., Lindqvist, G., and Solvell, 0. "Strengthening Clusters and Competitiveness in Europe: The Role of Cluster Organisations". http://www.clusterobservatory.eu/
Lundvall, B.-A. Introduction. National Innovation Systems: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Printer, 1992.
Pilipenko, I. V. "Analiz osnovnykh zarubezhnykh teoriy konkurentosposobnosti stran i regionov v mirovom khozyaystve" [Analysis of the main foreign theories of the competitiveness of countries and regions in the world economy]. Izvestiia Akademii Nauk. Seriya geograficheskaya. http://www.ipilipenko.narod.ru/ Pilipenko_Analysis_of_main_competitiveness_theories_2003.pdf Rybak, Yu. V. "Teoretychni zasady doslidzhennia rozvytku ta funktsionuvannia klasteriv v umovakh hlobalnoi konkurentnoi borotby" [Theoretical principles of research on the development and functioning of clusters in a global competitive environment]. Formu-vannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 2 (129) (2012): 94-102.
Solvell, 0. "Chetyre izmereniya klasterov" [Four dimensions of clusters]. Klastery: Mir - Rossiya - regiony. http://www.i-regions. org/upload/iblock/d44/d441226a735aa1c9d4d9a633b9cfe41b.pdf Solvell, 0. "Clusters Balancing Evolutionary and Constructive Forces". http://www.cluster-research.org/dldocs/ClustersJan09.pdf Tishchenko, A. N. "Teoriya i praktika organizatsii klasterov: zarubezhnyy opyt" [Theory and Practice of Cluster Organization: Foreign Experience]. Problemy ekonomiki, no. 2 (2010): 9-15.
Ulianchenko, Yu. O. "Teoretyko-metodolohichni aspekty sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv na klasternykh zasa-dakh" [Theoretical and methodological aspects of socio-economic development of regions on cluster basis]. Aktualni problemy der-zhavnoho upravlinnia, no. 1 (2011): 258-269.
EE
Q_
o
LU
I—
<c m =r
o
<
s
u
28 BI3HECIHQOPM № 8 '2017
www.business-inform.net
