CC BY
29
6. Куриляк
м. Тернотль
ЕВОЛЮЦ1Я КЛАСТЕРНИХ ФОРМ ОРГАН1ЗАЦП ВИРОБНИЦТВА У США I 6С1
Актуальн1сть. Глоб^защя економiчних процесiв у свiтовiй економщ обумовила потребу у пошуку нових форм регiоналiзацii. У нових умовах вони спрямовують-ся переважно на виявлення i реалiзацiю резервiв зрос-тання територiального характеру. Найбшьш ефектив-ною формою у цих процесах стала кластеризащя. Вона являе собою кооперацш сконцентрованих за географiч-ною ознакою пщприемств i органiзацiй сфери виробни-цтва, послуг, освiти, науки, торгiвлi та iнших, якi конку-руючи м1ж собою, ведуть спшьну дiяльнiсть. Розвиток кластерних форм набув поширення в останнi десятилгг-тя. За цей час накопичено значного досвщу кластеризацп, який потребую аналiзу i систематизацп з тим, щоб у майбутньому стати важливим фактором становлення економiки знань. Для Украши такi дослiдження важливi також з огляду на потреби iмплементацп кращого зару-б1жного досвiду в нацюнальну економiку.
Анал1з наукових публжацш свiдчить про те, що проблеми кластеризацп знаходяться в полi зору укра-шських i заруб1жних науковщв. 1м присвяченi працi Д. Бекатиш, О. Бурматово1, Г. 1цковица, М. Кастельс, О. Лук'яненко, А. Маршалла, Ж. Мшгальова, С. Пан-ченка, М. Портера, С. Савельева, С. Соколенка, М. Со-коловiча, С. Ткачова, С. Тонково1, М. Фельтиновського, В. Чужикова, М. Хмари. Водночас аспекти дослщження еволюцiйних тенденцiй кластеризацп ще не набули до-статнього вивчення.
Метою досл1дження е виокремлення свiтових тен-денцiй i досвiду оргашзацп бiзнесу на основi створення мережевих об'еднань кластерного типу.
У 80-их роках в США, а дещо тзшше — в Свропi розпочалося формування кластерного пщходу у вирiшенi завдань розвитку економiки. За цей час вш вирiс у форму оргашзацп виробництва i науково-технiчноi дiяльностi, яка суттево визначае суспiльний прогрес свпово!' еко-номiки. Процес кластеризацп змшився вiд концентрацп пiдприемств на певнш територи задля наближення до ресурсно'! бази i сумiжних виробництв з метою економп на транспортних витратах до об'еднань виробничих фiрм i установ, що здiйснюють науковi розробки. За оцiнками експертiв, нинi у свт кластеризацiю охоплено близько 50 % нацюнальних економiк. У США в рамках кластерiв працюють бшьше як половина пщприемств, а питома вага ВВП, що виробляеться ними, перевищила 60 %. В Свро-пейському Союзi нараховуеться бшьше 2 тис. кластерiв, у дiяльностi яких задiяне 38 % робочо!' сили [4; 2, с. 38—51].
Еволюц1я кластерних систем поступово набула вира-ження тро1'сто1 спiралi, яка вщбивае особливостi трансфор-маци свiтовоi економжи до iнформацiйного типу (рис. 1). Цей процесу е наслщком ускладнення органiзацii суспль-них систем через зростання iнформацiйноi емностi свiтy
Рис. 1. Тро1ста страль кластеризацп' економгчного розвитку
Насамперед така тенденц1я розвиваеться в економiчнiй сфер1 При цьому, в управлiнському зрiзi й руху, як довiв М. Кастельс, домшуючим фактором е не ст1льки шформа-цiя, скiльки мережева лог1ка [1]. В економщ нинi сформу-валося середовище, у якому стало доцшьним переходити до кластерно-мережевих систем вщкритого типу з гори-зонтальними зв'язками, яю поглинуть iерархiчнi форми з вертикальною субординащею i традицiйнi ринковi механiз-ми з ц1новими сигналами. Такого роду оновлення способiв координаци зв'язкiв i моделей економiчного управлшня усувае гегемонiю держави над суспшьством i робить 2 партнером на рiвних з iншими граками. Як зазначае Г. 1цковиц у передмовi до росiйського видання свое! монографй «Тройная спираль. Университеты — предприятия — государство. Инновации в действии», «традицшно влада i бiзнес розгля-далися двигунами промислово! полiтики, однак в еру, коли передовi знання суттево швидше мають реаизовуватися на практицi, на переднш план виходять ун1верситети» [3].
Погляд на кластери в iсторичному ракурс свiд-чить про те, що ця форма не являе собою певний од-ноактовий винахщ. Це багаторiчний i багатостороннiй процес, у пщвалинах якого лежить створення базисних елемен^в iнфраструктурного характеру на регюнальних рiвнях. Тому варто вбачати за яскравими ринковими устхами бiзнесу насамперед розвинуте середовище, на якому зростае i яке живить пiдприемництво. У кожному регюш з розвинутими кластерами багато роюв створю-валася своя структура зародження i розвитку кластерiв,
1 Стаття пiдготовлена за результатами дослщження, здшсненого автором за участю у npoeKTi «Сьомо1* рамково1* програми» СС «Функцiонування локальних виробничих систем в умовах економiчноï кризи (поpiвняльний аналiз та бенчмаpкiнг для СС i за його межами)». Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050 [Article prepared on the results of research, performed within the project of «Seventh Outline Programme» of European Union «Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond)». Grant Agreement PIRSES GA-2011-295050].
що часто не враховуеться при спробах запозичення до-свiду успгшних кра1н i регiонiв.
Розгляд досвщу найбГльш технологгчно1 кра1ни, якою е США, свщчить про те, мережа сильних факторiв мае точковий характер (рис. 2). Як правило, спецiалiзацiя шновацгйних кластерiв зорiентована на реггональний рг-вень. При чому, навгть у такiй високотехнологiчнiй крашг, як США, далеко не вам штатам вдаеться досягнути техно-логiчного лщерства принаймнi в однiй галузi. Фактично iз 48-ми штатiв, що розташованг на територГ! мГж Атлантич-ним Г Тихим океанами та мГж Канадою Г Мексикою, лише у 12-ти розмгщенг найбГльш високотехнологГчнг кластери.
1нфраструктурний базис у розвитку кластеризацГ! мож-на показати на прикладг штатГв Айова, який отримав високГ досягнення в сГльському господарствг, Г ПГвшчнГй КалГфор-нГ1, яка стала лГдером у напгвпровщниковш промисловостГ. В АйовГ сформувалася регГональна система дослГджень Г розробок на основГ передачГ землГ (land grant) унгверсите-там Г експериментальним станцГям. 1хня мГсГя полягала у пГдготовцГ майбутнГх фермерГв Г здГйснення дослГджень для потреб регГону. У ПГвнГчнГй Калгфорнп для рекламування бурхливого зростання напГвпровщниково! промисловостГ створили бренд «СилГконова долина», пГсля чого з'явилися силгконовг але!, гори, лощини г прерГ!. Тут протягом багатьох десятилГть розвивалося пГдприемництво у вищгй школг, складалися дГловг вГдносини мГж унгверситетами i бгзнесом, здГйснювалася державна пГдтримка НДДКР i розроблялася
ськовг, так i на цивГльнг цш. Кргм того, важливе мгсце в аме-риканськГй практицг розвитку кластергв займають венчурнг фгрми, якГ первгсно оргентувалися переважно на виконання соцгальних функцгй.
Кластернг системи в економгчному розвитку тГльки починають витгсняти традицгйнг форми органгзацГ! ви-робництва. 1х майбутня значимгсть високо оцгнюеться кранами, в яких вони вщграють в останнг десятилгття важливу роль в економгцг. Симптоматично, що Президент США Барак Обама вже у своему першому виступг перед Конгресом звернув увагу на необхГднгсть пГдтрим-ки процесгв динамгчно! взаемодГ! мГж великими i малими компангями, унгверситетами, фгнансовими структурами на основг кластерних стратеггй, як1 функцгонують, на-самперед, на реггональному ргвнг i спроможнг придати динамгзм економгцг кра!ни в цГлому. Вгн також гнгцгював в рамках бюджету на 2010т ргк 100 млрд. дол. на пщтримку реггональних гнновацгйних кластергв i бгзнес-гнкубато-ргв, вважаючи !х критичною компонентою конкуренто-спроможностг США [6]. Така полгтика на федеральному ргвнг передбачаеться вперше, рангше пщтримку класте-роутворення здгйснювалась лише в рамках реггонгв.
Не менш серйозну увагу розвитку кластерних ГнГцГ-атив придГляеться i у кра!нах Свропейського Союзу. За оцгнкою вгце-президента Свропейсько! КомгсГ! Гюнтера Верхуджена, який вщповгдае за пГдприемницьку i про-мислову полгтику, «СС мае потребу у бГльшгй кшькос-тг кластергв свгтового ргвня. Вони вщграють життево
особлива полгтика пщтримки бгзнесу, оргентована як на вгй-
Рис. 2. Bu6iprn KAacmepis високоi mexwnoeiHwcmi США [5, p. 76].
важливу роль в шновацшному розвитку наших фiрм i у створеш нових робочих мiсць. Тому ми пропонуемо, щоб зусилля в обласп пiдтримки кластерно1 полiтики на всгх рiвнях були спрямованi на посилення переваги i вщкри-тостi для сшвробггництва, зберiгаючи при цьому конку-рентне середовище в рамках створених агломерацш» [8].
В Свропейському Союз не всi краши одночасно почали формувати i реалiзовувати полiтику кластеризацп (табл. 1). Проте на початок 2000-х роив кластери вже функцюнували практично у вшх державах СС. Першими крашами, що звернулися до використання кластерних форм були Шдерланди, 1талш, Шмеччина, Iспанiя.
Нинi в Свропейському Союз1 повнiстю охопленi кластерними формами оргашзацп виробництва данська, фшська, норвезька i шведська промисловiсть. Зокрема, Фiнляндiя завдяки реалiзацii кластерно1 полiтики протя-гом 2000-х роив посщае пров1дн1 мюця у св1тових рейтингах конкурентоспроможносл. Ц1 досягнення забезпечили р1зн1 за сировинними, технолопчними i наукомiсткими параметрами галузп Так, маючи лише 0,5 % свиових запашв люу, краша забезпечую 10 % светового експорту продукцй деревообробки i 25 % — паперу. На телекомушкацшному ринку вона обшмае 30 % светового експорту устаткування мобтьного зв'язку i 40 % — мобтьних телефонiв [7].
Еволюц1я локальних виробничих систем кластерного типу у Свропейському Союз! вщбувалася у напрямку збтьшення «критично1 маси» кластерiв, яка спромогла-ся б справити вплив на пiдвищення конкурентоспро-можност1 як окремих краш, так i СС в цтому. Це про-явилося в тому, що поступово суть кластерних об'еднань
змшювалася i збагачувалася. Цi процеси представленi схематично на рис. 2. Насамперед еволюцюнувала на-цiональна i регiональна кластерна полиика. Iнiцiативи у створенi кластерiв трансформувалися вiд завдань з розвитку промислового виробництва, шдвищення його про-дуктивностi i ефективностi до впровадження iнновацiй та економiчних перетворень з урахуванням суспiльних i соцiальних аспектш. Змiнювалися i масштаби iнiцiатив вщ суто мiсцевих проблем до нацюнальних i глобальних.
Певною мiрою можна стверджувати, що iнновацiйна складова майже завжди включалася в концепцiю створення кластерiв. Проте, з часом вона все бтьшою мiрою почала ставитися на чтьне мiсце. Для цього спрямування коштiв мiсцевих i державних бюджетав орieнтуeться на «ш-новацiйну складову — with an innovative component» в Ггали (зокрема, в регiонах Veneto i Emilia-Romagna), «шновацш-нi мережi — Innovation Networks» — у Дани i «репональш шновацшш системи — Regional Innovation Systems» — у Швецй [9, p. 12]. Поступово шновацй набирають домшу-ючого статусу у кластерах всгх видав, що обумовлюе, зре-штою, змшу лопки i фокуав кластерних iнiцiатив. Якщо на початках тематичний блок кластеру обмежувався, так би мовити, видимими цлями, наприклад, будшнищвом чи медициною, то тепер юнцевою метою стае вщповщно благополучне життя у будинку i здорове старiння.
Потенцiал кластерних систем виявив велиы резер-ви для започаткування нових iнновацiйних напрямкiв 6Гзжсу Вони починають використовуватися в якост платформ для «переключення» на шшГ джерела знань, залучення нових партнерiв та мiжнародне сшвробггаи-
Таблиця 1
Загальна характеристика розвитку кластерних мереж в крашах 6С [9, p. 20-110]
Kpaika Оpieнтовна дата започаткування кластерних об'еднань Кшьюсть кластерних мереж Кшьюсть компанш у кластерних об'еднаннях Кшьюсть ствробгшиюв, що працюють у компатях — членах кластерних мереж RracTepra nrari^opMa Ta ïï aHraoMOBHa Ha3Ba
Austria Кшець 1990-х роив Близько 50 кластеpiв i мереж Майже 4000 Бшьше тж 400 000 Cluster Platform
Belgium Початок 2000-х - - - The clustering policy
Czech Republic 2002 Близько 55 мереж - - The National Innovation Strategy
Denmark - 22 - - «Innovation Network Denmark»
Finland 1994 - - - «Centre of Expertise Programme
France 2004 51 Бшьше 1000 - Poles de competitivite
Germany HopBeria 1993 - - - «High-Tech Strategy 2020 for Germany»
Hungary 2000 10 - - New Szechenyi Plan
Italy Початок 1980х 16 Бшьше 300 - Metadistrict of excellence promotion (MOEX); DRIADE; ERGON
Netherlands Середина 1980х - - - Top Sector policy
Norway Початок 1990х 22 - - The Arena programme, and the Norwegian Centres of Expertise programme
Poland 2004 - - - Polish Agency for Enterprise Development
Portugal 1990-ri 38 - - Portuguese Operational Competitiveness Programme —
Slovenia 1999 11 - - Entrepreneurship and Competitiveness Policy
Spain 1992 - - - AEI programme
Sweden Кшець 1990х - - - VINNVAXT programme
United Kingdom Кiнець 1996 - - - Regional Economic Strategy
сервгс як спосгб _ змгщення гнио-вацГйного потен-I цгалу в кластерах ,
f-\
Бгльш професiйие — управлшня i
пщтримка процесГв ___
с-\
_ Акцент на ефектившсть
ч_
Рис. 2. Кластери як тструмент економтног полтики
Поглиблення спецГалгзаци i створення систем пщтримки кластергв,
Розширення участГ малих i середнгх пщприемств
Iитериацiоиалiзацiя кластерних Мщатив та кластерний брендинг
Iииовацiйиий
Крос-кластершг/ крос-кластерне спiвробiтиицтво в шновацшх
цтво. Нинг поширюеться створення кластерних органг-зацгй посередницького типу, якг в якостг ринково! нгшг виконують мгсгю платформи для шновацшно! дГяльнос-тг ргзних компангй новаторгв, науково-дослГдних уста-нов i споживачгв 1хньо1 продукцГ! та послуг.
Вихгд кластергв на мiжиародний ргвень дозволяе розширити зовнГшне географгчне середовище його вну-трГшнього розвитку. 1нтернацГоналГзацГя i транскордонне спГвробГтництво кластергв вгдкривае новг можливостг для шновацш з урахуванням нацГональних особливостей. В Угорщинг акцент робиться на участг в мгжнародних проектах. Польською програмою кластерно! поливки на 2014—2020 роки стимулюеться як пгдтримка експорту малих i середнгх пГдприемств, так i розширення зв'язкгв з науково-дослгдними органгзацгями та гнновацгйними колами за межами кра!ни. У ШвецГ! штернацюналГзащя кластерних гнгцгатив оргентуеться на включення малого г середнього бгзнесу до мгжнародних ланцюжкгв знань та шновацш (international nodes of knowledge and innovation) i тим самим на участь i виконання спгльних проектгв.
Попри наявнгсть певних нацгональних особливостей штернацюналгзаци кластерних гнгцгатив, всг вони
засновуються на використаннг гнструментгв маркетингу i брендингу. Це дае можливгсть популяризувати класте-ри на свгтовому пгдприемницькому «полг» г формувати зустргчний мгжнародний гнтерес до спгвпрацг з кластерами, що створюються на теренах окремих реггонгв i держав. Маркетинг i, насамперед, брендинг стають важ-ливгшим елементом стратеги штернацюналГзаци, орген-товано! на «вирощування» успгшного кластеру.
1нтернацюналГзацгя, як показано у звгтг для Трансна-цгонального альянсу сприяння зростанню ефективностг г пГдтримки спгвпрацг кластергв (TACTICS) МЫстерством економгчного розвитку 1талй, призводить до тдвищення вГдкритостг малих i середнГх пщприемств i виходу !хнього бгзнесу на глобальний ргвень. При цьому, за взгрець при-йнято досвГд областг Венето (Vfeneto), адмiиiсграцiя яко! активно пГдтримуе у процесах кластеризацй вироблення загального брендингу для просування мюцево! продукцй за кордоном. ОсобливГстю цього регГону Швшчно! 1талй е пе-реважання малих, середнГх i мкрогадприемств, що спону-кало до розробки моделГ «промисловий кластер» (industrial cluster). ЦГкаво, що кластеризащя розпочалася спонтанно Гз зустрГчГ представникГв мГсцевих компанГй для обмшу Гн-
формащею та вироблення пропозицш щодо можливостей взаемовигщно'1 спiвпрацi. Вона переросла у створення ме-режi сшвробгтництва i формування почуття iдентичностi. Законодавщ областi ввели визначення «продуктивного кластеру» (productive cluster), у зм1ст якого заклали поряд з класичними елементами поняття «кластер» також го-товшсть мiсцевих акторiв бiзнесу спльно працювати для територiального розвитку. Кластерна модель обласп Вене-то забезпечила розробку нового пiдходу до регiонального управлшня з використанням iсторичноï концепцiï регюну. Пщтримка кластеру, зокрема i фшансова, здшснюеться за умов включения у систему консолщовано'1 виробничо'1 спе-цiалiзацiï, що офiцiйно визнана в регюш. Вiдповiдно облас-нi органи влади сприяють змiцненню довiри до кластера, насамперед, на основi присвоення знака «якосп» («quality» label) вiдповiдно встановлених правил [9, p. 70—71].
Iнтернацiоналiзацiя кластерних iнiцiатив може бути штерпретована як вертикальний вектор взаемоди, який не потребуе врахування територiального фактору. Натомють, для сучасного регiонального менеджменту е нагальною потребою сшвпраця мiж пiдприемствами рiзних кластерiв, розташованих на територи' адмiнiстративноï одиницi або в щлому мiжкластерне спiвробiтництво. Така модель розви-ваеться в автономий областi 1спани' Каталон1я (Catalunya) i у федеральнш землi Верхня Австрия (Upper Austria), пол1-тики яко'1 пiдтримали угрупування компанiй рiзних галу-зей (меблевих, харчових, видавничих, охорони здоров'я) [9, p. 70—71]. Передбачаеться, що мгжкластерна сшвпраця сприятиме розробщ i виробництву принципово нових ш-новацiйних продуктiв, адже чисто секгоральнш пщхщ не дае неспод1вано нових ршень, як це вiдбуваеться в рамках мiжгалузевих пошуив. Особливо важливого значення на-даеться мiжкластерному, вважаючи, що воно мае значний потенщал формування динамiчних кластерiв майбутнього.
В економiчнiй думцi бвропейського Союзу домшу-ючим е розумiння того, що кластери у майбутньому за-лишаться важливим iнструментом економiчноï полiтики i практики. Саме через це програми, що розробляються, передбачають посилення кластерних шщатив та покра-щення гхнього бiзнес-середовища. У цих рамках плануеть-ся розширити залучення малих i середшх пiдприемств до процесiв кластеризацп', формування кластерних шщатив на основi актуальних наукових розробок, проведення ка-дрово'1 полiтики, що орiентована на залучення до менеджменту та шновацшно'1 дяльносп талановитих пращвни-юв. У Франци' для реалiзацiï щею мети входить у практику присвоення титул1в «iнновацiйне пiдприемство кластеру» (innovative cluster enterprise). Ниш готуються законодавчi акти, як! такому порядку мають надати офiцiйного статусу.
Еволющя европейських кластерних iнiцiатив ор1енту-еться у другому десятилт! XXI столитя на 1де'1 економiки знань. З огляду на це розширюеться спiвпраця м1ж вироб-ничими компаниями i науковими установами в питаннях пщвищення шновацшного потенцiалу кластер1в. У Н1меч-чиш кластерна полiтика визначаеться як штенсифкащя спiвробiтництва наукових установ i б1знесу в щлях отриман-ня додано!' вартосп по всьому ланцюжку створення вартосп i мобiлiзацiя втьних ресурав (intensification of cooperation between science, research and business in order to generate added value along the entire value chain and to mobilise resources that are not being utilized). У Франци' кластерна полиика реал1зу-еться за схемою «полюав конкурентоспроможносп — poles
de compétitivité». У 2005 рощ були шдтримаш 1000 проекпв R & D в рамках ще'1 Ыщативи, на як! витрачено 4,8 млрд. евро державних i приватних iнвестицiй [9, p. 17]. Вони на-правляються на модернiзацiю малих i середнiх пiдприемств, яка стае можливою за умов використанню нових знань. З огляду на це у Свропейському Союз! популяризуеться до-свщ юторично'1 провшци' Varmland, який полягае у розвитку форм консолщаци' науково-дослщних оргашзацш у навколишньому оточен!, залучен! до кластерно'1 мереж! висококвал1ф1кованих дослщниюв i розвитку сщвпращ м1ж науково-дослщними оргашзащями i компан1ями, що об'едналися у локальш виробнич1 системи. Широко в1до-мий також приклад Польш!, де три ав1ацшш кластери, як! представляють 95 % компанш свого сектору, здшснюють фiнансувания сшвпращ з науково-дослщними установами над великими проектами розвитку.
Зростання рол! людського фактору у функцюнуванш локальних виробничих мереж формуе потребу у створен-ш системи постшного живлення кластер1в пращвниками, здатними швидко i компетентно вир1шувати нов! завдан-ня, як! ставить конкуренция на ринку i розвиток науково-техшчного прогресу. Це свого роду безперервний процес «живлення компетенцш — competence supply». Це спону-кае учасниив кластерних шщатив розвивати ствпрацю з навчальними закладами у напрямку формування зм1сту освии i здшснення дяльносп з гх пщтримки. У Польщ1 ав1ацшний кластер включився в освгтню дяльшсть на всгх р1внях, включно з початковою школою.
Ор1ентащя кластерних Ыщатив на шновацшний розвиток обумовила появу компанш, як! спещал1зуються на наданш послуг, що забезпечують використання найостан-нших досягнень науки i техшки. Як правило, ринковою ншею таких науком1стких ф1рм е мал! i середщ пщприем-ства. Водночас, м1с1я шновацшних сервюних ф1рм ще ч1тко не вималювалася. Стратепчно гх цш полягають у виконанш рол! драйвер1в для забезпечення економ1чного зростання у виробничому сектор! на основ! нових технологш. З щею метою кластерш платформи европейських краш працюють над тим, щоб чико визначити форми i методи розвитку ш-новацшних сервюних компанш та гх компетенции
Кластери як нова форма розподту i коопераци' правд можуть ефективно функщонувати за умови розробки в1дпов1дних метод1в менеджменту. Нин! кожне кластер-не об'еднання щдприемств i оргашзацш намагаеться цю проблему виршувати самотужки. У наслщок такого п!д-ходу ниш накопичено достатньо ршень, щоб узагаль-нювати чи тиражувати накопичений досв!д акторами р1зних груп. Зрозум1ло, що тим самим можна справити позитивний вплив на економ1чне зростання i нов! шновацшш ршення. Методи виршення такого завдання е р1зн1. Так, у рег!он! П!вденно'1 Дани' (Region of Southern Denmark) створюеться «лавка навчання для шших ре-пошв, у яких в!дбуваеться спадкова тенденция розвитку — bench-learning from other regions who have taken a top-down approach to cluster development [9, p. 39]».
Загалом, формуеться тенденция до бтьш глибоко'1 i розгалужено'1 !нституал!зац11 кластерно'1 орган!зац11. Йдеться про створення юридичних ос1б, як1 спец1ал1-зуються на сприянш реал1зац11 кластерних стратег1й. Високоефективш ф1рми 1нфраструктурного характеру формуються в Шмеччиш Федеральним м1н1стерством з економ1ки i технолог1й в рамках шщативи «Н1мець-
ХОБТА В. М, ЛАВРИК У. В, КЛАДЧЕНКОI. С.
и мереж! компетенци — Kompetenznetze Deutschland Initiative. Щ мереж! орГентуються на створення найбГльш ГнновацГйних i високопродуктивних технологи. ПГсля ухвалення ГнГцГативи членами мереж!, вони мають отри-мати знак якосл (seal of quality), що дае тдстави кластеру на отримання фшансово! та Гнших видГв шдтримки.
Висновки. КластернГ системи оргашзаци вироб-ництва протягом щонайменше тридцяти останшх рокГв розвинулися у важливу форму регюнального розвитку. НинГ !х використання орГентуеться переважно на розви-ток шновацшно! економГки. УкраМ належить задГяти свГтовий досвГд кластеризацГ! в процесах реформування нацГонально! економГки. Для цього доцГльно розробити вГдповГднГ програми, передбачивши !х фГнансове i орга-шзацшне забезпечення. Особливу увагу варто придГли-ти створенню Гнфраструктури кластеризацГ!.
Список використаних джерел
1. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под ред. О. И. Шкаратана. — М. : ГУ ВШЭ, 2000.
2. Ленчук Е. Б. Кластерный подход в стратегии инновационного развития зарубежных стран [Електронний ресурс] / Ленчук Е. Б., Власкин Г. А. // Проблемы прогнозирования. — 2010. — № 5. — С. 38—51. — Режим доступу : http://www.innoclusters.ru/uploaded/docs/ljenchuk.pdf.
3. Г. Ицковиц. Предисловие автора к русскому изданию. На пути к Сколково [Електронний ресурс] / Генри
Ицковиц. — Режим доступу: http://www.tusur.ru/export/ sites/ru.tusur.new/ru/innovation/triplehelix/ickovic.pdf.
4. Портер М. Конкуренция / М. Портер. — М. : Изд. Дом «Вильямс», 2003.
5. Cluster Mapping Project, Institute for Strategy and Competitiveness, Harvard Business School. Copyright 2005 President and Fellows of Harvard College [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ruthenia.ru/logos/ number/40/07. pdf. — С. 76.
6. Jonathan Sallet and Paisley Innovation Clusters Create Competitive Communities. Huff Post Social News September 21, 2009. Ленчук Е. Б. Кластерный поход в стратегии инновационного развития зарубежных стран [Електронний ресурс] / Е. Б. Ленчук, В. А. Власкин. — Режим доступу : http://institutiones.com/strategies/1928-klasternyj-podxod-v-strategii-innovacionnogo-razvitiya-zarubezhnyx-stran.html.
7. Oulu Region — The Direction for Expertise. Oulu: Painotalo Suomenmaa, 2003. — P. 24.
8. Powerful dusters: Main Drivers of Europe's Competitiveness. Brussels, 17i1 October 2008 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enterprise/innovation/index_en.htm.
9. TACTICS (2012). Where the cluster winds are blowing in Europe. — Brussel: European Commission [Електронний ресурс]. — P. 20—110. — Режим доступу : http://abclusters.org/wp-content/uploads/2013/12/Where-the-cluster-winds-are-blowing-in-Europe.pdf.
