CC BY
18
АДМШ1СТРАТИВНЕ ПРАВО
I ПРОЦЕС
doi: 10.21564/2414-990x.139.115345 УДК 351:322.871
ОСОБЛИВОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СУБ'€КТ1В ПУБЛ1ЧНО1 АДМ1Н1СТРАЦМ У СФЕР1 ПУБЛ1ЧНИХ Ф1НАНС1В
Висвтлено особливостг дгяльностг суб'ектгв публгчног адмгнгстрацп у сферг публгчних фтан-cie: це певним чином узгоджена i оргатзована система органгв; суб'ектом виступае держава в особг органгв державног виконавчог влади та органгв мгсцевого самоврядування; складовими елементами системи виступають також державт заклади, органгзацй, установи; форми i методи публгчног адмгнгстрацп у сферг публгчних фтансгв визначаються перш за все характером забезпечувальног функщ публгчного управлгння.
Ключовi слова: публiчне управлшня; публiчна адмМстращя; форми публiчноi адмМстра-цп; методи публiчноi адмшстрацп; управлшня публiчними фшансами.
Климова С. Н., кандидат наук по государственному управлению, доцент, доцент кафедры права и европейской интеграции, Харьковский региональный институт государственного управления НАГУ при Президенте Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-5106-6873
Особенности деятельности субъектов публичной администрации в сфере публичных финансов
Освещены особенности деятельности субъектов публичной администрации в сфере публичных финансов: это определенным образом согласованная и организованная система органов; субъектом есть государство в лице органов государственной власти и органов местного самоуправления; составляющими элементами системы выступают также государственные заведения, организации, учреждения; формы и методы публичной администрации в сфере публичных финансов определяются прежде всего характером обеспечительной функции публичного управления.
Ключевые слова: публичное управление; публичная администрация; формы публичной администрации; методы публичной администрации; управление публичными финансами.
^мова Свгглана МиколаТвна,
кандидат наукз державногоуправл'1ння, доцент, доцент кафедри права та европейськоi iнтеграцií, Харквський рег'юнальний шститут державного управлння НАДУ при Президентовi Украни, Украна, м. Харш e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0002-5106-6873
Вступ. У крашах бвропейського Союзу постшно йде пошук оптимально! моделi управлiння публiчними фiнансами, починаючи з полiтичноí складово! цieí проблеми i завершуючи проблемами шдвищення рiвня життя громадян. Комплексне реформування публiчного управлiння та державних фшан^в, що проводиться в УкраШ на виконання Угоди про асощащю мiж Украшою та 6С [1], потребуе глибокого наукового дослiдження. Науковi здобутки сучасно! юридично! науки не дозволяють дати однозначного визначення особливостей публiчноí адмiнiстрацií у сферi публiчних фiнансiв. Iнтерпретацiю сутностi цього явища можна зробити тiльки пiсля окреслення характерних рис, меж i рiвнiв публiчного управлiння.
ÄHaMi3 лШературних даних i постановка 3adani до^дження. Проблеми, пов'язаш функцiонуванням публiчноí адмшктрацп, дослiджували
B. Б. Авер'янов (V.B. Aver'ianov), М. Беньо (M. Beno), Т. О. Бiлозерська (T.O. Bilozerska), С. Вiтвiцький (S. Vitvitskyi), Д. О. Власенко (D.O. Vlasenko),
C. О. Гайдученко (S.O. Haiduchenko), Н. Гнидюк (N. Hnydiuk), О. В. Джафарова (O.V. Dzhafarova), А. Б. Зеленцов (A.B. Zelentsov), Т. О. Карабш (T.O. Karabin), Т. О. Коломоець (T.O. Kolomoiets), А. Т. Комзюк (A.T. Komziuk), Т. М. Кравцова (T.M. Kravtsova), С. Р. Павелкш (S.R. Pavelkin), I. В. Понкш (I.V. Ponkin), А. В. Солонар (A.V. Solonar), С. I. Чернов (S.I. Chernov), I. О. Чухлебов (I.O. Chukhlebov) та шшь
Об'ектом дослщження е публiчна адмiнiстрацiя у сферi публiчних фiнансiв.
Виклад основного матерiалу. Т. О. Карабш (T.O. Karabin) дослщжувала основш теорп публiчноí адмiнiстрацií i видшила такi: 1) класична теорiя; 2) тео-рiя нового публiчного менеджменту; 3) теорiя публiчного обслуговування. Дослщниця при цьому зазначила, що «неправильно за зарубiжним взiрцем тлу-мачити це поняття у двох площинах: оргашзацшнш - як сукупнiсть оргашв та посадових осiб, i функщональнш - як дiяльнiсть iз реалiзацií публiчноí влади, оскiльки в аспект функцiональноí спрямованостi та означення адмшютративно1" дiяльностi цей термiн повинен перекладатися як „управлшня", „керування", „адмшютрування", „врядування" тощо, а не „адмшктращя"» [2, с. 9]. Акцен-туючи увагу на певнш сферi публiчноí адмшктрацп, вважаемо можливим використати науковий шдхвд, що доволi розповсюджений у бвропейському Союзi - розгляд публiчноí адмшктрацп у двох площинах: органiзацiйнiй i функцiональнiй (перша i друга складова поняття публiчноí адмiнiстрацií).
Перша складова визначення означае, що це сукупшсть публiчних шститу-цiй, якi здшснюють управлiнський вплив на суспiльне життя iз використанням рiзних форм дiяльностi.
Правильнiсть даного твердження не викликае сумшву, проте, на думку Н. Гнидюк (N. Hnydiuk), у европейському правi юнуе два визначення поняття «публiчна адмшстращя»: у вузькому та у широкому значенш, i тому в сучаснш юридичнiй науцi можливе кнування одразу двох (можливо i бiльше) шдхо-дiв до визначення сутност публiчноí адмiнiстрацií. У вузькому розумшш пiд «публiчною адмшютращею» розумшться «регiональнi органи, мiсцевi та iншi
органи публiчноï влади», «центральш уряди» та «публiчна служба» [3, с. 74]. У контекст наведених мiркувань поняття «публiчна адмшстращя» у вузькому розумшш наближене до поняття «система оргашв державно!" виконавчо'1' влади та мюцевого самоврядування».
Прихильниками вузького розумiння публiчноï адмшктрацп в Украïнi е С. С. Виъщький (S.S. Vitvitskyi) [4, с. 149], Д. О. Власенко (D.O. Vlasenko) [5], Т. О. Карабш (T.O. Karabin) [2], Т. О. Коломоець (T.O. Kolomoiets), О. В. Яцун (O.V. Yatsun) [6], I. О. Чухлебов (I.O. Chukhlebov) [7] та шшь
Виважене розумшня категорп «публiчна адмiнiстрацiя» розкриваеться тiльки у так званому оргашзацшно-структурному аспектi: це сукупшсть оргашв та посадових осiб, що реалiзують публiчну владу шляхом виконавчо-розпоряд-чо'1 дiяльностi, у зв'язку з чим ïï змiст формують суб'екти, якими е 1) органи виконавчо1 влади, 2) органи мкцевого самоврядування. Однак сьогоднiшнi реалп е такими, що функщонально повноваження публiчноï адмiнiстрацГí (тобто публiчне адмiнiстрування) реалiзуються не тiльки цими органами, але й органами, як не належать до перелiчених [2, с. 21].
Так, С. С. Вггвщький (S.S. Vitvitskyi) пропонуе розумгги публiчну адмМ-страцiю як систему оргашв виконавчо1 влади та органiв мюцевого самоврядування, якi виконують делеговаш повноваження виконавчо1 влади [4, с. 149]. Небезшдставно при цьому Я. В. Лазур (Ia.V. Lazur) визначае, що управлшсью функцй виконавчо1 влади за сво1м об'ективним змiстом е однорщними з аналопч-ними функщями мiсцевого самоврядування, яке виступае окремою формою реа-лiзацГí в щлому публiчноï влади (другою ÏT формою е державна влада) [8, с. 14].
У широкому значенш в европейському правi до «публiчноï адмшктра-цп», крiм органiв публiчноï влади, вщносять тi органи, якi не входять до не1 органiзацiйно, але виконують делеговаш нею функцй' [9]. Розвиваючи даний методолопчний пiдхiд, Т. О. Бшозерська (T.O. Bilozerska) стверджуе, що до публiчноï адмiнiстрацiï, крiм органiв публiчноï влади, органiв, що виконують делеговаш 1м органами публiчноï влади функцй", належать незалежнi публiчнi пiдприемства та будь-якi фiзичнi особи шд час виконання ними повноважень офщшних органiв [10, с. 14].
Тлумачення термша «публiчна адмiнiстрацiя» у широкому та у вузькому розумшш демонструють також европейсью учеш, визначаючи цю адмшстращю як сукупнiсть оргашв, установ та оргашзацш, якi здшснюють адмшктративш функцй"; адмiнiстративну дiяльнiсть, що здшснюеться цiею адмiнiстрацiею в штересах суспiльства; сфера управлiння публiчним сектором з боку те!" ж публiчноï адмiнiстрацiï [11]. Так, наприклад, Марек Беньо термш «публiчна адмiнiстрацiя» використовуе у значенш сукупност органiзацiйних дш, дiяльно-стi та заходiв, як виконуються рiзними суб'ектами, органами та шститущями на основi закону та у межах визначених законом форм для досягнення публiчного штересу [12, с. 11].
У теорп адмшстративного права чимало визначень, якi шдкреслюють рiзнi аспекти поняття «адмiнiстрацiя». Розгляд ще'1 проблематики деякi автори пов'я-
зують i3 порГвнянням публ1чно'1' i приватно'1' адмшктрацш. Зпдно з висновками А. Б. Зеленцова (A.B. Zelentsov), публiчна адмшютращя, на вiдмiну вiд приватно'!' адмГшстрацп, тобто адмiнiстрацii органiзацiй i установ, що не входять до структури публiчноi влади, характеризуеться такими рисами:
- публiчна мета дiяльностi, спрямовано!' на задоволення суспiльних потреб (публiчних iнтересiв) i забезпечення таких базових сощальних цiнностей, як безпека, справедливкть, добробут;
- дiяльнiсть з реалiзацii публiчних цiлей здiйснюеться органами, яы е офiцiйними носiями публiчно-владних прерогатив, уповноваженими законом на 1'х застосування, в тому числi на легГтимне застосування заходiв державного примусу;
- у вГдносинах з органами адмГшстрацп як офiцiйними носiями публiчноi виконавчоi влади iндивiди та органiзацii, що надГлеш певними публiчними офiцiйними повноваженнями, виступають як приватнi особи;
- на ввдмшу вiд приватноi адмГшстрацп, органи публiчноi адмiнiстрацii мають право видавати обов'язковi для третiх осГб, що дiють ad extra (зовш) нормативнi та iндивiдуальнi акти [13, с. 24].
Публiчна адмiнiстрацiя визнана сукупшстю державних i недержавних суб'ектгв публгчног влади, ключовими структурними елементами котро!' е, по-перше, органи виконавчоi влади i, по-друге, виконавчi органи мiсцевого самовряду-вання (видГлено нами - С. К.) [14, с. 7]. Таке визначення ставить знаменник мiж поняттями «суб'екти публiчного управлшня» та «публiчна адмГшстращя», а це, на наш погляд, потребуе певного коригування, що пояснюеться децентралГза-щею влади та досить суттевим розширенням за останш роки кшькост суб'ек-тiв, уповноважених виконувати управлшсьы функцп. Управлiнськi функцп виконуються також i тими суб'ектами, якГ не належать аш до органГв державноi влади, анГ до органГв мГсцевого самоврядування. ОстаннГми можуть виступати, наприклад, об'еднання громадян або навГть суб'екти господарськоi дГяльностГ. У фГнансовГй сферГ також тривае процес розширення суб'ектГв управлГння. Показово, що система фшансового монГторингу складаеться з первинного та державного рГвшв. До первинного монГторингу належать юридичш особи, якГ за сво!'м правовим статусом не е фшансовими установами, але надають окремГ фГнансовГ послуги. 1х держава зобов'язала забезпечувати виявлення фшансо-вих операцш, що пГдлягають фГнансовому монГторингу; забезпечувати у свош дГяльностГ управлГння ризиками та розробляти критерii ризикГв; передавати шформащю спецГально уповноваженому органу [15]. Виходячи Гз системи фГнансового монГторингу в УкраМ, певнГ управлГнськГ функцп здГйснюють як державнГ органи, юридичш особи публГчного права (НацГональний банк Украши, центральний орган виконавчоi влади з формування та забезпечення реалiзацii державноi полГтики у сферГ запобиання i протидп легалiзацii (вщми-ванню) доходГв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму, МГнГстерство юстицп Украши та шшГ), так i юридичш особи приватного права, яким держава делегуе щлу низку повноважень.
1з положень Конституцп Украши (статт 6, 38) [16] напрошуеться висно-вок про правомiрнiсть використання термов «державне управлшня», «органи державного управлшня». Хоча останшм часом з'являеться велика кшьюсть нау-кових праць, у яких здшснюеться спроба замiнити термiн «органи державного управлшня» на термш «суб'екти публiчноï адмiнiстрацiï». Чи правомiрнi такi виклики сучасноТ науки?
Гадаемо, що з огляду на особливост подiлу завдань мiж суб'ектами публiч-ного управлшня та 1хнш правовий статус, найбшьш прийнятною е точка зору, ввдповвдно до яко1 зазначенi термiни вважати синошмами помилково, мiж ними можливо встановити певш вiдмiнностi. Вiдстоюе цю позицiю I. В. Понкiн (I.V. Ponkin), окремо дослiджуючи органи публiчного управлiння та публiчну адмiнiстрацiю. Орган публiчного управлiння учених визначае як орган, який реалiзуе управлiння в суспiльствi i в державi, надшений для цього законодавчо встановленим публiчновладним статусом i характеризуеться такими ознаками:
- створюеться в установленому законодавством (законом або шдзакон-ним нормативно-правовим актом) порядку (передбачений або допускаеться законом);
- створюеться i функщонуе з законодавчим визначенням (призначенням) для нього мкця у порядку (матрищ) системно!" структури оргашв публiчного управлiння (у прив'язщ до рiвня публiчного управлiння);
- законодавчо надшений певною публiчно-владною компетенщею;
- володiе нормативно встановленою для нього внутршньою структурою, у тому числ - iерархiчною та функщональною;
- дiе в установленому законодавством порядку, будучи пов'язаним нормативно закршленими процедурами (адмшютративними);
- комплектащя персоналу цього органу здiйснюеться в нормативно вста-новленому порядку [17, с. 63 ].
Зпдно з визначенням А. Б. Зеленцова (A.B. Zelentsov), публiчна адмшЬ страцiя являе собою упорядковану сукупшсть органiв i установ, яы офiцiйно реалiзують в межах свое1 компетенцп цiлi, завдання та функцп виконавчо1 влади за допомогою видання адмiнiстративно-правових актiв; функщонування вiдбуваеться на основi норм адмшстративного права [13]. Така позицiя автора на визначення публiчноï адмiнiстрацiï викривае ключовi характеристики цього явища як правово1 категорп, однак актуальним залишаеться дослiдження особливого суб'екта - «...такого, в якому уособлюеться так звана «публiчна адмЬ нiстрацiя» - у виглядi державних органiв виконавчо1 влади, або виконавчих оргашв мюцевого самоврядування (що е, як вщомо, формою реалiзацiï публiчноï влади)» [18, с. 9].
Так, на думку Т. Коломоець (T. Kolomoiets), П. Лютжова (P. Liutikov), О. Мелiховоï (O. Melikhova), термiни «публiчна адмiнiстрацiя» та «публiчне адмiнiстрування» використанi як загальне i особливе. Публiчне адмiнiстрування визначено авторами як дiяльнiсть публiчноï адмiнiстрацiï [19, с. 179-218]. До публiчноï адмшстрацп вiднесено насамперед органи виконавчо! влади та вико-
навчi органи мкцевого самоврядування, а також державну службу та службу в органах мкцевого самоврядування. Публiчна адмшктращя - оргашзащя i дiяльнiсть органiв i установ, шдпорядкованих полiтичнiй владi, яю забезпечу-ють виконання закону i здшснюють iншi адмiнiстративнi функцй' в публiчних iнтересах [Там же, с. 54]. За даного шдходу концентращя уваги дослiдникiв зосереджена на шдпорядкованост, метi публiчноï адмiнiстрацiï, а не на перелшу суб'ектiв, яких слщ вiднести до публiчноï адмiнiстрацiï.
Розвиваючи даний методолопчний шдхщ, О. Джафарова (O. Dzhafarova) вiдносить до категорп «органи публiчноï адмiнiстрацiï» систему оргашв державно!, насамперед виконавчо1 влади, оргашв мюцевого самоврядування, iнших суб'ектв, якi з метою реалiзацiï публiчного iнтересу вiдповiдно до закону чи адмшстративного договору надiляються делегованими повноваженнями у всiх сферах функцiонування сусшльства, дiяльнiсть яких спрямована на реалiзацiю прав, свобод та законних iнтересiв певно1 групи або окремих осiб, що закрiпленi у Конституцп Украши, забезпечення життя, здоров'я людини, безпеки навко-лишнього природного середовища та нащональних iнтересiв [20, с. 52]. Наведене теоретичне положення, сформульоване О. Джафаровою (O. Dzhafarova), дозво-ляе вщнести до оргашв публiчноï адмшютрацп суб'ектiв, надiлених власними та/або делегованими владними повноваженнями. У порiвняннi з твердженням С. С. Вгтвщького (S.S. Vitvitskyi) [4] ця точка зору вщображае широке розу-мiння поняття публiчноï адмiнiстрацiï i подiбна до позицп авторiв посiбника «Загальне адмшктративне право», якi до не1 ввдносять: органи виконавчоТ влади; органи мюцевого самоврядування; суб'ектiв делегованих повноважень (у разi коли вони виконують функцй' органу виконавчо!" влади або органу мюце-вого самоврядування). Разом з цим автори допускають можливкть здшснення публiчного управлiння органом законодавчо!" влади, Президентом Украши, органами прокуратури, органами державно!" влади, яы не входять до системи оргашв виконавчо1 влади та органами судово1 влади. Однак до кола суб'ектв публiчноï адмшютрацп ïx не вiдносять [21, с. 54].
Окрему позищю займае когорта вчених, яю визначають публiчну адмт-страцiю як едину сукупнiсть оргашв виконавчо1 влади, що здiйснюють вико-навчо-розпорядчу дiяльнiсть, органiв мiсцевого самоврядування, а також шших органiв, що надшеш повноваженнями у сферi публiчноï влади, дiяльнiсть яких спрямована на виконання покладених на них публiчниx завдань та функцш, а також надання адмшютративних послуг [22, с. 60].
Формулювати широке та вузьке розумшня публiчноï адмшктрацп слiд з урахуванням того, що сьогодш публiчна адмiнiстрацiя в Украïнi (у вузькому значенш) складаеться з: 1) оргашв державно1 виконавчо1 влади (Кабiнет MiM-стрiв УкраТни, центральнi органи виконавчо1 влади, ïx територiальнi представни-цтва, мiсцевi державнi адмiнiстрацiï тощо); 2) спецiалiзованиx органiв публiчноï влади (наприклад, Рахункова палата [23], Нащональний банк Украши [24]); 3) суб'ектв мюцевого самоврядування (сiльська, селищна, мiська рада; сшь-ський, селищний, мiський голова; виконавчi органи сiльськоï, селищно1, мюько!
ради; староста; районш та обласш ради, що представляють сшльш iнтереси територiальних громад сш, селищ, мiст; органи самооргашзацп населення) [25]).
До суб'ектiв публiчноï адмiнiстрацiï Украши в широкому розумшш слiд вщ-нести також недержавних суб'екпв (як колективних, так i шдивщуальних), яким делеговано владно-управлiнськi повноваження, що знаходяться у безперервнш взаемодп з органами публiчноï влади, виконуючи покладеш на них функцп. Складност публiчноï адмiнiстрацiï в нашiй державi пов'язанi зi змiнюванiстю усiх елеменпв системи, зв'язкiв мiж ними та середовища, в якому функцiонуе адмшстращя.
Питання dpyzoï складово1 публiчноï адмшктрацп (дiяльностi суб'ектiв) досить неоднозначно виршено в юридичнiй лiтературi. Розглядаючи другу складову поняття «публiчна адмiнiстрацiя» ^яльшсть), авторитетний поль-ський науковець, автор стати «Istota administracji» зазначае, що дiяльнiсть здiйснюеться на пiдставi та в межах законодавства. Дiяльнiсть адмшктрацп е активною та всеосяжною [26]. Учеш наголошують на тому, що ядром поняття «публiчне» е «сшльне, доступне для всiх, яке служить усiм».
Критичний огляд украшсько1 i зарубiжноï науково1 лiтератури щодо повно-важень i компетенцй суб'ектiв публiчноï адмiнiстрацiï дав можливiсть зробити висновок, що термш «повноваження публiчноï адмшстрацп» е загальновжива-ним у теорп адмiнiстративного права, змiстом якого е система прав та обов'язюв, якими надшено суб'ектiв публiчноï адмiнiстрацiï з метою забезпечення прав та свобод людини i громадянина, окремих сощальних груп та сусшльства в щлому. Поняття «компетенцй' публiчноï адмiнiстрацiï» е загальним вщносно повнова-жень, вказуе на конкретшсть само!" дiяльностi суб'екпв публiчноï адмiнiстрацiï.
Публiчнiй адмiнiстрацiï (ïï дiяльностi) притаманнi певнi форми, функцп та методи. Можна провести детальну класифжащю форм публiчноï адмiнi-страцп, де за основу буде взята точка зору I. Рiхтера (I. Rikhter) i Г. Ф. Шуп-перта (H.F. Shuppert), якi видшяють такi форми управлiння: 1) правотворчкть (постанови, статути, адмiнiстративнi приписи); 2) адмшктративш акти;
3) публiчно-правовi договори; 4) проси адмшютративш дй"; 5) приватнопра-вова адмiнiстративна дiяльнiсть (наприклад, надання субсидш) [27, с. 135-492.].
Публiчна адмiнiстрацiя використовуе не лише рiзноманiтнi форми управ-лiння, а й застосовуе специфiчнi iнструменти, способи i методи в рiзних сферах: 1) розбудови державностц 2) розвитку мюцевого самоврядування та стимулю-вання розвитку регюшв; 3) формування шститупв громадянського суспiльства;
4) нацiональноï безпеки i оборони; 5) в економiчнiй сферi (як рiзновид розгля-даемо сферу функщонування публiчних фiнансiв); 6) у сощальнш; 7) в еколо-гiчнiй та сферi техногенно1 безпеки; 8) в гумаштарнш сферi тощо.
Функцй' публiчного управлiння розвиваються разом iз рiзними пiдходами до управлшня в державi [28]. I сьогодш продовжуеться пошук оптимально! форми публiчного адмiнiстрування, що безпосередньо пов'язано з дослщженням меж публiчного управлiння. Питання полягае в тому, що публiчна адмшктращя втручаеться у суспiльне життя лише у таких формах, яю потрiбнi суспiльству
в цей перюд; межi управлшського впливу залежш вiд використання певних форм приватного сектору [26, с. 25.].
Висновки. Отже, аналiз науково!' лiтератури з дослщжувано!' проблематики, уможливлюе висновок, що публiчна адмiнiстрацiя у сферi публiчного фшансу-вання це: 1) певним чином узгоджена i оргашзована система оргашв; 2) суб'ек-том виступае держава в особi органiв державно!" виконавчо!' влади та виконавчих органiв мюцевого самоврядування; 3) складовими елементами системи висту-пають також державнi заклади, оргашзацп, установи; 4) публiчна адмшютращя спираеться на владнi повноваження, виконуе адмшктративно-управлшсьы функцй' [29, с. 524]; 5) дiяльнiсть публiчноï адмiнiстрацiï поширюеться як на все суспiльство, так i на окремi територп держави - регюни, а також на певш сфери (галузi) суспiльного життя, одшею з яких е сфера функцюнування публiчниx фiнансiв; 6) у структурi дiяльностi публiчноï адмiнiстрацiï в сферi публiчниx фiнансiв слiд видшяти «двi складовi: а) органiзацiйну, в тому числ публiч-но-сервiсну; б) контрольну» [4]; 7) метою дiяльностi публiчноï адмшктрацп у сферi публiчниx фiнансiв е поеднання iнтересiв держави, iнтересiв регiонiв, окремих колективних утворень та iнтересiв, прав i свобод людини i громадя-нина; 8) форми i методи публiчноï адмшктрацп у сферi публiчниx фiнансiв визначаються перш за все характером забезпечувально!' функцй' публiчного управлiння, а другорядне значення при цьому мають таю функцй' управлшня як: правозастосовна; правозахисна; регулююча; нормотворча; юрисдикцшна; 9) до основних форм публiчноï адмшстрацп вщнесено: а) правотворчiсть (постанови, статути, адмшстративш приписи); б) адмiнiстративнi акти; в) публiчно-правовi договори; г) простi адмшктративш дп; д) приватноправову адмiнiстративну дiяльнiсть [27, с. 135-492]; 10) для забезпечення необхщного рiвня законностi у сферi управлiння публiчними фiнансами використовуеться комплекс пра-вових, полiтичниx, економiчниx методiв i засобiв (регулювання, узгодження, переконання, стимулювання тощо), а також застосовуеться i примус. Перевага при цьому надаеться регулюючим та стимулюючим чинникам (антикорупцшна дiяльнiсть; ввдповщальшсть; боротьба з брудними грошима).
Врахування специфжи управлiнськоï (позитивно!') та юрисдикцшно!" (негативно!') дiяльностi публiчноï адмшстрацп у сферi публiчниx фiнансiв дозволяе дослвднику визначити структурно-функцiональну систему публiчноï адмш-страцп в конкретнiй галуз^ зазначити особливостi форм i методiв публiчноï адмiнiстрацiï в цiй сферi та з'ясувати гарантй' законностi дiяльностi публiчноï адмiнiстрацiï у дослiджуванiй сферь
Список лiтератури:
1. Угода про асощащю м1ж Укра1ною, з одте1 сторони, та бвропейським Союзом, бвро-пейським сп1втовариством з атомно1 енергп i 1хн1ми державами-членами, з шшо1 сторони, в1д 27.06.2014 р. Офщшний вгсник Украти. 2014. № 75. Т. 1. С. 83.
2. Карабш Т. О. Розподш повноважень публ1чно1 адмМстрацп (доктринальний адмМстра-тивно-правовий анал1з): автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Запор1жжя, 2017. 34 с.
3. Гнидюк Н. Визначення поняття публ1чно1 адмшстрацп в ACQUIS COMMUNAUTAIRE. Законодавство Украти. Науково-практичт коментарк 2006. № 10. С. 74-77.
4. Вiтвiцький С. С. Контроль як гаранпя 3aKOHHOCTi дiяльностi публiчноï адмМстрацп: дис. ... д-ра юрид. наук. Харюв, 2016. 480 с.
5. Власенко Д. О. Оскарження ршень, дш чи бездiяльностi оргашв публiчноï адмiнiстрацiï з надання адмiнiстративних послуг: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Запорiжжя, 2017. 22 с.
6. Коломоець Т. О., Яцун О. В. Особливостi провадження по земельним спорам за участю суб'екпв публiчноï адмiнiстрацiï в порядку адмМстративного судочинства: монографiя. Запо-рiжжя: Запорiз. нац. ун-т, 2011. 264 с.
7. Чухлебов I. О. Правове регулювання забезпечення кадрово'1 полiтики органу публiчноï адмiнiстрацiï в Украïнi: дис. ... канд. юрид. наук. Запорiжжя, 2017. 285 с.
8. Лазур Я. В. Забезпечення прав i свобод громадян Украши у сферi публiчного управлшня: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Ктв, 2011. 42 с.
9. Комашко М. В. Деяю проблемт питання делегування повноважень у сферi здiйснення мсцевого самоврядування. Держава та регюни. Серш: Право. 2001. № 2. С. 27-31.
10. Бшозерська Т. О. Реформування публiчноï адмiнiстрацiï в Укра'М як крок до европей-сько'1 iнтеграцiï. Форум права. 2007. № 2. С. 11-19. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ FP/2007-2/07btodei.pdf (дата звернення: 17.10.2017).
11. Пухтецька А. «бвропейський адмiнiстративний проспр» як новела украшсько1 адмш-стративно-правово'1 науки: понятiйно-термiнологiчна характеристика. Юридична Украта. 2006. № 8. С. 41-45.
12. Беньо М. Вплив теорп публiчноï адмшстрацп на розвиток адмМстративного права (приклад Польщi). Законодавство Украти. Науково-практичн коментарг. 2006. № 7. С. 8-12.
13. Зеленцов А. Б. Административная юстиция. Общая часть. Теория судебного административного права. Москва: Юнити-Дана, 2015. 399 с.
14. Чернов С. I., Гайдученко С. О. Текст лекцш з дисциплши «Публiчне адмМстрування» (для студентiв вах форм навчання за спецiальнiстю 7.03060101, 8.03060101 «Менеджмент оргашзацш i адмшстрування (за видами економiчноï дiяльностi)». Харюв: ХНУМГ, 2014. 97 с.
15. Про запобнання та протидiю легалiзацiï (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро'1 масового знищення: Закон Украши ввд 14.10.2014 р. № 1702-VII. Вгдомостг ВерховноЧ Ради Укрални. 2014. № 50-51. Ст. 2057.
16. Конститущя Украши: Прийнята на п'ятш сесп Верховно1 Ради Украши 28 червня 1996 р. В1домост1 Верховног Ради Украти. 1996. № 30. Ст. 141.
17. Понкин И. В. Теория публичного управления: учебник для магистратуры и программ Master of Public Administration. Москва: Буки Веди, 2017. 728 с.
18. Авер'янов В. Б. Реформування украшського адмМстративного права: необхвдшсть пере-осмислення теоретичних постулапв. Актуальш проблеми держави i права. 2003. Вип. 19. С. 8-12.
19. Колпаков В. К. та ш Курс адмшстративного права Украши: тдручник. Ктв: Юршком 1нтер, 2012. 808 с.
20. Джафарова О. В. Дозвшьна дiяльнiсть оргашв публiчноï адмшстрацп в Украшк питання теорп та практики: монографiя. Харюв: Диса плюс, 2015. 688 с.
21. Гриценко I. С. та ш Загальне адмшстративне право: тдручник. Ктв: Юршком 1нтер, 2015. 565 с.
22. Павелюн С. Р. Адмшстративно-правовий статус оргашв публiчноï адмшстрацп у сферi житлово-комунального господарства Укра1ни: дис. ... канд. юрид. наук. Ктв, 2013. 210 с.
23. Про Рахункову палату: Закон Украши ввд 02.07.2015 р. № 576-VIII. Вiдомостi Верховног Ради Украти. 2015. № 36. Ст. 360.
24. Про Нацюнальний банк Украши: Закон Украши ввд 20.05.1999 р. № 679-XIV. Вiдомостi Верховног Ради Украти. 1999. № 29. Ст. 238.
25. Про мксцеве самоврядування в Украшк Закон Украши ввд 21.05.1997 р. № 280/97-ВР Вiдомостi Верховног Ради Украти. 1997. № 24. Ст. 170.
26. Lipowicz, Istota administracji [w:] Z. Niewiadomski, Prawo administracyjne, LexisNe-xis, Warszawa 2007. 20-22.
27. Рихтер И., Шупперт Г. Ф. Судебная практика по административному праву: учеб. пособие / пер. с нем. Москва: Юрист, 2000. б04 с.
28. Niewiadomski, Pojacie administracji publicznej [w:] R. Hauser, Z. Niewiadomski, A. Wrobel, System Prawa Administracyjnego, t. 1, Instytucje prawa administracyjnego, C.H. Beck, Instytut Nauk Prawnych PAN, Warszawa, 2010. 18.
29. Кравцова Т. M., Солонар А. В. Поняття та иринциии д1яльност1 иубл1чно1 адмМстрацп. Форум права. 2010. № 4. С. 522-525. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journa1s/FP/2010-4/10k-tmdpa.pdf (дата звернення: 17.10.2017).
References:
1. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevro-peiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony vid 27.0б.2014 r. (2014). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 75, Vol. 1, 83.
2. Karabin, T.O. (2017). Rozpodil povnovazhen publichnoi administratsii (doktrynalnyi administratyvno-pravovyi analiz). Extended abstract of Doctor's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].
3. Hnydiuk, N. (201б). Vyznachennia poniattia publichnoi administratsii v ACQUIS COMMUNAUTAIRE. Zakonodavstvo Ukrainy. Naukovo-praktychni komentari, 10, 74 - 77 [in Ukrainian].
4. Vitvitskyi, S.S. (201б). Kontrol yak harantiia zakonnosti diialnosti publichnoi administratsii. Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
5. Vlasenko, D.O. (2017). Oskarzhennia rishen, dii chy bezdiialnosti orhaniv publichnoi administratsii z nadannia administratyvnykh posluh. Extended abstract of candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].
6. Kolomoiets, T.O., Yatsun, O.V. (2011). Osoblyvosti provadzhennia po zemelnym sporam za uchastiu subiektiv publichnoi administratsii v poriadku administratyvnoho sudochynstva. Zaporizhzhia: Zaporiz. nats. un-t [in Ukrainian].
7. Chukhlebov, I.O. (2017). Pravove rehuliuvannia zabezpechennia kadrovoi polityky orhanu publichnoi administratsii v Ukraini. Extended abstract of candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].
8. Lazur, Ya.V. (2011). Zabezpechennia prav i svobod hromadian Ukrainy u sferi publichnoho upravlinnia. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
9. Komashko, M.V. (2001). Deiaki problemni pytannia delehuvannia povnovazhen u sferi zdiisnennia mistsevoho samovriaduvannia. Derzhava ta rehiony. Ser.: Pravo, 2, 27-31 [in Ukrainian].
10. Bilozerska, T.O. (2007). Reformuvannia publichnoi administratsii v Ukraini yak krok do yevropeiskoi intehratsii [Reforming of public administration in Ukraine as a step to the European integration]. Forum prava, 2, 11-19. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07btodei. pdf [in Ukrainian].
11. Pukhtetska, A. (200б). «Ievropeiskyi administratyvnyi prostir» yak novela ukrainskoi administratyvno-pravovoi nauky: poniatiino-terminolohichna kharakterystyka. Yurydychna Ukraina, 8, 41-45 [in Ukrainian].
12. Beno, M. (200б). Vplyv teorii publichnoi administratsii na rozvytok administratyvnoho prava (pryklad Polshchi). Zakonodavstvo Ukrainy. Naukovo-praktychni komentari, 7, 8-12 [in Ukrainian].
13. Zelentsov, A.B. (2015). Administrativnaya yustitsiya. Obschaya chast. Teoriya sudebnogo administrativnogo prava. Moscow: Yuniti-Dana [in Russian].
14. Chernov, S.I., Haiduchenko, S.O. (2014). Tekst lektsii z dystsypliny «Publichne administruvannia». Kharkiv: KhNUMH [in Ukrainian].
15. Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 r. № 1702-VII. (2014). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 50-51, art. 2O57.
16. Konstytutsiia Ukrainy: Pryiniata na p'iatii sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28 chervnia 199б r. (199б). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, art. 141.
17. Ponkin, I.V. (2017). Teoriya publichnogo upravleniya. Moscow: Buki Vedi [in Russian].
18. Averianov, V.B. (2003). Reformuvannia ukrainskoho administratyvnoho prava: neobkhidnist pereosmyslennia teoretychnykh postulativ. Aktualniproblemy derzhavy iprava, 19, 8-12 [in Ukrainian].
19. Kolpakov, V.K. et al. (2012). Kurs administratyvnoho prava Ukrainy. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
20. Dzhafarova, O.V. (2015). Dozvilna diialnist orhaniv publichnoi administratsii v Ukraini: pytannia teorii ta praktyky. Kharkiv: Dysa plius [in Ukrainian].
21. Hrytsenko, I.S. et al. (2015). Zahalne administratyvne pravo. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
22. Pavelkin, S.R. (2013). Administratyvno-pravovyi status orhaniv publichnoi administratsii u sferi zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
23. Pro Rakhunkovu palatu: Zakon Ukrainy vid 02.07.2015 r. № 576-VIII. (2015). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 36, art. 360.
24. Pro Natsionalnyi bank Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 20.05.1999 r. № 679-XIV. (1999). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 29, art. 238.
25. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 r. № 280/97-VR. (1997). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 24, art. 170.
26. Lipowicz, Istota administracji [w:] Z. Niewiadomski, Prawo administracyjne, LexisNexis, Warszawa, 2007, 20-22.
27. Rihter, I., Shuppert, G.F. (2000). Sudebnaya praktika po administrativnomu pravu. Moscow: Yurist [in Russian].
28. Niewiadomski, Pojacie administracji publicznej [w:] R. Hauser, Z. Niewiadomski, A. Wrobel, System Prawa Administracyjnego, t. 1, Instytucje prawa administracyjnego, C.H. Beck, Instytut Nauk Prawnych PAN, Warszawa, 2010, 18.
29. Kravtsova, T.M., Solonar, A.V. (2010). Poniattia ta pryntsypy diialnosti publichnoi administratsii [Concept and Principles of Activity of Public Administration]. Forum prava, 4, 522525. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journa1s/FP/2010-4/10ktmdpa.pdf [in Ukrainian].
Klimova S. M., PhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of Law and European Integration Department of KRI NAPA, UkraiM, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-5106-6873
Peculiarities of activities of public administration subjects in the public finance
A comprehensive reform of public administration and public finances conducted in Ukraine to implement the Association Agreement between Ukraine and the EU requires a thorough research.
Problems related to the functioning of public administration, investigated by V. Averyanov, M. Benio, T. Belozerskaya, S. Vitvitsky, D. Vlasenko, S. Gaiduchenko, N. Hnidyuk, O. Jafarova, A. Zelentsov, T. Karabin, T. Kolomoets.
The subject of the study is public administration in the field of public finance.
T. Karabin investigated the basic theory of public administration and singled out the following: 1) classical theory; 2) the theory of new public management; 3) the theory of public service.
The wording of the "broad" and "narrow" understanding of public administration should be made taking into account that today the public administration in Ukraine in the narrow sense consists of: 1) the bodies of state executive power (the Cabinet of Ministers of Ukraine, central executive authorities, their territorial offices, local state administrations, etc.); 2) specialized public authorities (for example, the Accounting Chamber, the National Bank of Ukraine); 3) subjects of local self-government (village, settlement, city council, village, settlement, city mayor, executive bodies of village, settlement, city council, head of state, rayon and regional councils, representing common interests of territorial communities of villages, settlements, cities; organs of self-organization of the population) ).
In the broad sense, non-state actors (both collective and individual) should be included in the circle of subjects of the public administration of Ukraine, which delegates power and administrative powers, which are in continuous interaction with public authorities, performing the functions assigned to them. The complexity of public administration in our country is due to the variability of all elements of the system, the links between them and the environment in which the administration operates.
Public administration (in the sense of activity) has certain forms, functions and methods.
A number of peculiarities of public administration in the sphere of public finances are formulated using the viewpoints of T.M. Kravtsova, A.V. Solonar, I. Richter and G.F. Shupperta, S.S. Vitvitsky: 1) it is a certain coordinated and organized system of organs; 2) the entity acts as a state represented by bodies of state executive power and executive bodies of local self-government; 3) the constituent elements of the system are also state institutions, organizations, institutions; 4) public administration is based on authority, performs administrative and managerial functions; 5) the activity of public administration extends to the whole society, as well as to separate territories of the state - the regions, as well as certain spheres (branches) of public life, one of which is the sphere of public finances functioning; 6) in the structure of the public administration activity in the field of public finances should be allocated "two components: a) organizational, including public service; b) control "; 7) the purpose of public administration in the field of public finances is a combination of interests of the state, interests of regions, individual collective formations and interests, human and civil rights and freedoms; 8) the forms and methods of public administration in the field of public finances are determined primarily by the nature of the security functions of public administration, and secondary importance in this case have the following management functions as: law enforcement; human rights; regulating; norm-setting; jurisdictional; 9) the main forms of public administration include: a) law-making (regulations, statutes, administrative requirements); b) administrative acts; c) public-law contracts; d) simple administrative actions; e) private law administrative activity; 10) to ensure the necessary level of legality in the field of public finance management, a complex of legal, political, economic methods and means (regulation, agreement, persuasion, incentive, etc.) is used, and coercion is applied. The advantage of this is provided by regulatory and incentive factors (anti-corruption activities, responsibility, struggle against dirty money).
Taking into account the specifics of managerial (positive) and jurisdictional (negative) activity of public administration in the field of public finances allows the researcher to determine the structural and functional system of public administration in a particular field, to indicate the peculiarities of the forms and methods of public administration in this field and to clarify the guarantees of the legality of public administration activities in the investigated sphere.
Keywords: public administration; forms of public administration; methods of public administration; management of public finances.
Hadiüwrn do pedKomiïi 15.11.2017 p.
