CC BY
114
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
УДК 340.15 «1914-1916»
ОСОБЛИВОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПОЛТАВСЬКОГО ЗЕМСТВА У ПЕР1ОД ПЕРШО1 СВ1ТОВО1 В1ЙНИ (1914 - 1916 рр.)
А. I. КОЗАЧЕНКО,
канд. юрид. наук, доцент кафедри теори права та конституцшного права, Полтавський юридичний тститут Нащонального юридичного утверситету iменi Ярослава Мудрого, м. Полтава
Розкрито особливост1 д1яльност1 земства за умов военного положення та намагання уряду Ростськог ¡мпергг максимально ефективно використовувати земства для втськових потреб. Основною метою д1яльност1 земства було виконання втськових замовлень уряду, що стало причиною фтансового банкрутства земства.
Ключов1 слова: земство, мюцеве самоврядування, губернатор, военне становище, мобшзащя, продовольча криза.
/ \\ / у. ./ I ^Ч- \
\\ V 1) V $ 1/Л \
Д1яльнють земського самоврядування на теренах Росшсько! 1мперп у часи Першо! свггово! вшни залишаеться недостатньо вивченою. Серед праць сучасних науковщв з ц1е! проблематики заслуговують на увагу роботи В. Ф. Абрамова, К. Мацузато [6] та Г. А. Герасименка [1].
Метою статп е розкриття особливостей оргашзацшно-управлшсько! д1яльност1 земського самоврядування в перюд Першо! свггово1 вшни на приклад! Полтавського земства.
У зв'язку з початком Першо! свггово! вшни вщповщно до «Правил про
Шт ш Иг I/ 1 11 1 1 11 » ■■
мюцевост1, оголошених такими, що перебувають на военному становищд» вщ 18.06.1892 р. 1менним указом вщ 20.07.1914 р. на военний стан було переведено Волинську, Подшьську, Кшвську, Тавршську 1 Херсонську губернп Украши. На територи Полтавсько! губернп тд дда цього указу тдпадали Золотошський, Переяславський 1 Кременчуцький повгги [5, с. 15]. Зпдно з Правилами, управлшня губершею зосереджувалося в руках военного командування, генерал-губернатора або губернатора. 1м належало право видавати обов'язков1 для вЫх розпорядження та скасовувати будь-як постанови земського 1 мюького
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
самоврядування. За ст. 19 Правил генерал-губернатор або губернатор могли дозволяти, призупиняти або забороняти проведення земських зборiв, визначати питання, що тдлягають вилученню з обговорення, усувати з посад земських гласних, призупиняти роботу перюдичних видань [10, с. 480-483]. На тш територи Росшсько! iмперil, де не було встановлено военний стан, указ вщ 24.07.1914 р. «Про прийняття виняткових заходiв до посилено! охорони в у^х мюцевостях iмперil порядку i громадсько! безпеки» оголошував стан надзвичайно! охорони [5, с. 58]. Тому в перюд вiйни дiяльнiсть земств набула певно! специфiки, що визначалося умовами военного становища та намаганням уряду використовувати земства для вшськових потреб.
У цей час переважна частина земщв вщмовилася вiд опозицшно! дiяльностi та активно пiдтримувала царський уряд. Це сприяло тому, що шд час
Першо! свггово! вшни вiдбулося розширення повноважень i функцш земських
/ /^К /111 / 1\ Г /I \
установ. Царський уряд делегував земствам значну частину функцш мюцево1
ТЩ ' • С/ . ШШй ?
адшшстраци: вiйськово-промисловi заготiвлi, лжування поранених, допомогу бiженцям, органiзацiю проведення евакуацй.
Земства виконували функцiю мюцево1 адмшстрацп з мобшзаци вiйськовозобов'язаних та розквартирування вшськ i згодом перетворилися на основну мобшзацшну установу на мюцях. Тому селяни вважали земських службовщв основними винуватцями тотально! мобшзацй. Земськi агрономи, окрiм виконання сво!х прямих обов'язкiв, виршували питання розподшу цукру за картками, проводили всеросшський сiльськогосподарський перепис,
| | ш я ¡11 7 и ■ || 11 1 ж
здшснювали заготiвлю продуктiв харчування i фуражу для потреб арми. Спочатку заго^вля проводилася на комерцiйнiй основ^ а згодом перетворилася на примусову, що викликало незадоволення населення. Ршенням уряду на земства покладалося надання грошово1 i матерiальноl допомоги бiженцям та сiм'ям вiйськовослужбовцiв. Земства брали участь у робот громадських оргашзацш, якi надавали допомогу особам, постраждалим вiд вiйни. Як зазначав у сво1х спогадах П. М. Мшюков, земства перебрали на себе значну частину обов'язюв держави з утримання вшськово-саштарних установ та
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
шпитаив [9, с. 401].
Така дiяльнiсть вщволшала земства вщ виконання ними сво!х основних обов'язюв. Поступово вiдбувався занепад земського господарства, скорочувалися обсяги земських прибутюв й одночасно зростали видатки. Станом на 1915 р. близько 26 % свого бюджету земства витрачали на вiйськовi потреби. Це змушувало ix брати кредити на умовах, якi не вiдповiдали ix фшансовим можливостям. Наприклад, Полтавське губернське земство на початок 1917 р. заборгувало кредиторам понад 3 млн крб. [3, с. 1].
Одним iз найважливших питань матерiального забезпечення армй було
регулярне постачання продуктiв харчування. В осени 1914 р. Рада мiнiстрiв
доручила Головному управлiнню землевпорядкування i землеробства закупляти
хлiб для потреб фронту безпосередньо у виробниюв [6, с. 150]. У губершях
було запроваджено посади головноуправляючих iз закупiвлi хлiба, на якi / ж /II / \ г / \ \ \Х . ^ \
призначались голови губернських земських управ. У такий спошб царський уряд залучив земськi органи до заготiвлi та постачання хлiба для потреб фронту. Заготiвля хлiба проводилася земствами i сiльськогосподарськими кооперативами на комерцшнш основi за ринковими щнами. Полтавська, Чернiгiвська i Кшвська губернй з питань забезпечення Швденно-Захщного фронту продуктами харчування пiдпорядковувалися вшськовш владi. Тому заготiвля хлiбу для шших регiонiв Росшсько! iмперil тут не проводилась.
Уже на початку серпня 1914 р. земства розпочали активно працювати для потреб ддочо! армй. Так, 8 серпня економiчна рада при Миргородськiй
Ny ш t j Г~71 ■ 1 и |1 1 ^щ/
повiтовiй земськiй управi розглянула питання про поставку продуклв харчування армй. Вона ухвалила рiшення про те, якi саме продукти необхщно поставляти, за якою цiною, розробила механiзм заготiвлi та виршила питання про поширення вщповщно! шформацй серед виробникiв. Пiд час наступного засщання економiчноl ради Миргородська земська управа узгодила з виробниками мехашзм постачання армй продуклв харчування. 24.08.1914 р. при Зшьювськш повгговш земськiй управi вiдбулася нарада з питання постачання армй зернових продуклв [11, с. 15-16].
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
На початку 1915 р. в промислових центрах Роси розпочалася продовольча криза. З метою налагодження безперебшного постачання продукпв харчування указом вщ 17.02.1915 р. передбачалося застосування примусових заходiв: встановлення твердих щн, проведення реквiзицiй i заборона несанкщонованого вивозу продуктiв за межi окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць (губернiй, повтв, волостей) [6, с. 166]. Урядовi заходи мали на метi вщмову вiд заготiвлi хлiба на комерцшнш основi та запровадження з щею метою военно-заготiвельних заходiв. Уряд надав земствам повноваження не лише закупляти хлiб, регулювати залiзничнi перевезення, мобшзувати мiсцевих торговцiв та мiрошникiв. Користуючись законодавчою забороною вивозу хлiба за межi губерни, Полтавське земство, як i iншi аграрнi губернй, намагалося в першу чергу зберегти продукти харчування для потреб мюцево! громади.
Пiд час чергового засщання губернськi земськi збори у 1915 р. ухвалили
™/хУ \ Г / \ ' К v\ v» \
постанову «Про боротьбу з дорожнечею». Збори надали «надзвичайш» повноваження бюджетнiй земськш комюи та поставили перед нею завдання розробити заходи для подолання продовольчо! кризи. Постанова мютила положення про те, що «уряд повинен звернути увагу на спекулящю з боку промисловщв, фабрикантiв, заводчикiв i порушити клопотання про вжиття найсуворших заходiв» до спекулянтiв. Земство пропонувало уряду запровадити особливий податок за умов военного часу на надприбутки. З метою своечасного постачання продуклв харчування населенню шших губернiй пропонувалося якнайшвидше врегулювати функцiонування
Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/ /
залiзничного транспорту.
Невдачi на фронтах та погiршення соцiально-економiчноl ситуаци в крат змусило царський уряд за умов военного часу створити в серпш 1915 р. спещальний орган державно! влади та управлшня - Особливу нараду. До ll складу входили особливi наради з питань оборони, шляхiв сполучення, палива i продовольчих справ. На мюцях дiяли уповноваженi особливих нарад, як мали право створювати губернськ та повiтовi наради. Найтiснiше земства сшвпрацювали з уповноваженим особливо! наради з продовольчих справ, яка
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
повинна була здшснювати нагляд за постачанням армй продуклв харчування. У зв'язку з тим, що Полтавська губершя не мала трудношдв i3 забезпеченням продуктами харчування, продовольчi наради тут було запроваджено лише у кштш 1916 р. Повiтовi продовольчi наради здебiльшого розглядали питання про постачання продуклв фронту, забезпечення продуктами мюцевого населення, ввiз та вивiз продуктiв за межi повiту.
За iнiцiативою промисловцiв для забезпечення армй озброенням, военно-техшчними засобами, спорядженням, продуктами харчування 04.06.1915 р. було створено Военно-промисловий комлет. Центральному военно-промисловому ком лету пiдпорядковувалися окружш та мiсцевi военно-промисловi комiтети. До складу обласних та мюцевих военно-промислових комiтетiв входили пред ставники вiд земств. Земськ управи укладали з военно-промисловими комлетами угоди про виробництво та постачання продукцй для армй.
/ Т IT • / \ • / А 1/7 vy\ \
20.07.1915 р. губернськ земськi збори ухвалили Положення про
\\ j) IE
«Полтавський губернський та повiтовi военно-промисловi ком лети». Згiдно з Положенням до складу губернського комлету входили голова i члени губернсько! земсько! управи, голови повлових управ, трое губернських гласних, мюью голови Полтави i Кременчука, представники Кременчуцького военно-промислового комггету та вшськових вiдомств. До його функцш вiдносилось виргшення питань постачання арми збро!, технгчних засобгв, спорядження, розподгл замовлень, встановлення цгн на продукцгю, питання трудово! мобшзацй населення, оргашзащя пращ вшськовополонених.
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1 /
Губернський военно-промисловий комлет формував виконавчий орган -виконавчу комгсгю у складг голови i членгв губернсько! управи i трьох губернських гласних. У повлах формувалися повловг военно-промисловi комiтети у складi голови i членiв повлово! земсько! управи. На повловг комiтети покладався нагляд за виконанням вшськових замовлень, прийомка готово! продукцй' та вщправка продукцй замовнику [7, с. 12-13].
У зв'язку з продовольчою кризою та прогнозованим скороченням поЫвних площ навесш 1916 р. уряд восени 1915 р. ухвалив ршення про
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
залучення земсько! статистики до проведення всезагального arp0H0Mi4H0r0
перепису. На початку 1916 р. за ршенням Особливо! наради з продовольчих
справ земських статистиюв було залучено для перепису домашньо! худоби
селян. Шсля обговорення i схвалення земськими зборами статистичш дaнi
бралися за основу при зaготiвлi м'яса для фронту. 03.041916 р. Мшютерство
землеробства видало постанову про проведення всезагального перепису
робочо! сили, худоби, по^вних площ, продовольчих i кормових запаяв [8, с.
176]. Цей перепис дослщник земства К. Мацузато назвав «безпрецедентним
...
переписом у росшськш ютори» [6, с. 177]. Иого проводили земськi статистики i результати перепису були використаш земствами для захисту власних економiчних iнтересiв та забезпечення продуктами харчування мюцевого населення губернй, повiту та волостi. Так, за даними Мiнiстерствa
землеробства, в Полтавськш губерни за умов продовольчо! кризи на початку
/ W /11 / \ \ /Г! \ \д \\ \
/ > L11 L \ ' \ \ II ^
1917 р. були надлишки борошна [6, с. 189].
У травш 1916 р. Полтавське губернське земство ухвалило «Правила дiяльностi зaкупiвельного бюро, оргaнiзовaного при губернськш земськiй упрaвi для забезпечення населення предметами першо! необхщностй». На закушвельне бюро покладалося завдання здшснювати закупки продуктiв харчування у виробниюв та доставляти !х на земськ склади. 3i склaдiв товари повинш були вiдпускaтися повiтовим земствам, об'еднанням земств та кооперативам з нащнкою не вище 1 % [2, с. 1-11]. У такий спо^б земство намагалося забезпечити продуктами харчування мюцеву громаду.
\ Jt"T? || а ш g1 7 1 ■ g 1 I 11 I ...••'
Як вважае К. Мацузато, своею дiяльнiстю земства по сут зiрвaли урядовi плани зaготiвлi хлiбa восени 1916 р., що потягнуло за собою продовольчу кризу в центральних регюнах, промислових та адмшютративних центрах Росп нaприкiнцi 1916 р. Це, у свою чергу, призвело до полггично! кризи на початку 1917 р., що вилилось у лютневу буржуазно-демократичну револющю [6, с. 184].
Але автор не подшяе висновки К. Мацузато, адже жодних звинувачень земств з боку уряду щодо неефективност !х роботи не було. Навпаки, як свiдчaть джерела, дiяльнiсть оргaнiв земського самоврядування влаштовувала
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
уряд. Наприклад, губернатор Р. Г. Моллов шд час вщкриття чергово! сесй Полтавських губернських земських зборiв 25 ^чня 1917 р. позитивно ощнював дiяльнiсть земського самоврядування: «земськ заклади за минулий рж здiйснили виключно велику плщну роботу для обслуговування рiзноманiтних потреб армй» [3, с. 4]. Земськ збори у сiчнi 1917 р. ухвалили таку постанову, запропоновану головою губернсько! управи С. С. 1ваненком: «Робота земства з постачання може бути плщною лише за умови усунення тих непорядюв, якi встановлеш бiльшiстю членiв законодавчих палат i е наслiдком неузгодженостi дш уряду i недовiр'я влади до роботи громадських оргашзацш» [3, с. 14]. П. М. Мшюков у сво!х спогадах зазначав, що дiяльнiсть земських установ у перюд вiйни була значно ефективнiшою порiвняно з дiяльнiсть державних органiв [9, с. 401].
Не вважають причиною продовольчо! кризи в Росшськш iмперil 1916 -
/ w /11 / \ \ /17 \ \Х \
початку 1917 рр. й iншi дослщники цього перiоду. Так, I. П. Лейберов i
/4 кйШ i С/ ¡[Вязыi
С. Д. Рудченко вагомими причинами кризи називають: 1) брак робочо! сили в аграрнiй галузi через мобiлiзацiю селян. За результатами перепису 1916 р., сшьське населення скоротилося на 40 %; 2) скорочення виробництва та iмпорту сшьськогосподарських машин. Станом на 1916 р. виробництво скоротилося на 25 %, iмпорт - майже на 50 %; 3) майже повнютю припинилося ввезення на територш Росй мшеральних добрив; 4) позбавлення селян засобiв пращ внаслщок мобiлiзацiя коней [8, с. 13].
Незважаючи на военне становище у перюд вшни послабився контроль з
я я g i 7 1 I g 1 щ м \ %
боку держави за дотриманням земствами законодавства. Згщно з урядовою постановою губернатори делегували наглядовi функцil за дiяльнiстю земств вiце-губернаторам. Губернськi iз земських i мiських справ присутствiя у перюд вшни не звертали уваги на порушення земствами законодавства, якщо це було пов'язано з виршенням вiйськових справ. Наприклад, губернатор Р. Г. Моллов не став вносити протест на перевищення 3 % кошторису повгговими земствами у 1916 р., мотивуючи свое ршення шфлящею i тим, що кошти використовувалися земствами переважно для потреб армй [3, с. 3-4].
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
Таким чином, у часи Першо! свггово! вшни дшльшсть земств набула певно! специфши, що визначалося умовами военного стану та намаганням уряду максимально ефективно використовувати земства для вшськових потреб. За умов вшни набув розвитку процес одержавлення земств, який розпочався з проведенням земсько! контрреформи 1890 р. Це виявилося в широкому делегуванш царським урядом адмшютративних повноважень земським установам. Вщбувся черговий етап зближення держав них оргашв i установ земського самоврядування. Для сшвпращ з вшськовими вщомствами було створено земськi губернськ та повiтовi вiйськово-промисловi комiтети. Земства вщшшли вiд демократичних принципiв оргашзаци мiсцевого самоврядування. Головною метою !х дiяльностi стало виконання вiйськових замовлень уряду, а не забезпечення розвитку мюцевих громад. Збiльшився кiлькiсний склад
земських управ i поглибився процес 1хньо1 бюрократизаци. Тому земства ■ ■ ■ б У ■ -
втратили довiру i пiдтримку з боку населення. Упродовж трьох рокiв вшни
О7 Ч/МЙЖ ' 2; \
вiдбувaвся занепад земського господарства, збшьшувалися суми «недо1мок» -несплачених земських податюв, скорочувалися обсяги земських прибутюв й одночасно зростали видатки. Як наслщок Полтавське губернське та повiтовi земства з ефективних оргaнiв мюцевого самоврядування й успiшних господарських суб'еклв перетворилися на фiнaнсових бaнкрутiв. Земства дбали про захист власних економiчних штереЫв та забезпечення продуктами харчування мюцевого населення. Але 1х дiяльнiсть не можна вважати причиною зриву урядових плашв зaготiвлi хлiбa восени 1916 р., що спричинило
я я g i 7 1 I g ■ м и Ш 1
продовольчу кризу в основних промислових та адмшютративних центрах Росп наприкшщ 1916 р. та полггичну кризу на початку 1917 р.
Список лггератури:
1. Герасименко Г. А. Земское самоуправление в России / Г. А. Герасименко. - М. : Наука, 1990. - 264 с.
2. Журнал чрезвычайного Полтавского губернского земского собрания, 24.05.1916 г. -Полтава : Типо-литограф. И. Л. Фришберга, 1916. - 21 с.
3. Журнал Полтавского губернского земского собрания 52-го очередного созыва 1916 г. - Полтава : Типо-литограф. И. Л. Фришберга, 1917. - Розд. паг.
4. Журнал Полтавского чрезвычайного губернского земского собрания, 20 мая 1915 г. - Полтава : Тип. И. Л. Фришберга, 1915. - Розд. паг.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014
До 210^ччя Ушверситету
5. Законодательные акты, вызванные войною 1914-1915 гг. / сост. О. И. Авербах. -Т. 1. - Пт. : Тип. Петроград. Тов-ва печат. и изд. дела «Труд», 1916. - 700 с.
6. Земский феномен: политический подход / под. В. Ф. Абрамова, А. А. Ярцева, К. Мацузато. - Саппоро : Slavic Rescarch Center, Hokkajdo University, 2001. - 198 c. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http : // src-h.slav.hokudai.
7. К организации Полтавского земского военно-промышленного комитета, 20 июля 1915 г. - Полтава : Типо-литограф. И. Л. Фришберга, 1915. - 27 с.
8. Лейберов И. П. Революция и хлеб / И. П. Лейберов, С. Д. Рудченко. - М. : Мысль, 1990. - 222 с.
9. Милюков П. Н. Воспоминания / П. Н. Милюков. - М. : Политиздат, 1991. - 528 с.
10. О местностях, объявляемых состоящими на военном положении 1892 г. // ПСЗ. -Собр. 3. - Т. XII. - № 8757. - СпБ, 1895. - С. 479-483.
11. Совещание при Зеньковской уездной управе по вопросу о поставке в армию зерновых продуктов, 24.08.1914 г. // Полтавские агрономические известия. - 1915. - 15 янв. -№ 1. - С. 15-16.
Козаченко А. И. Особенности деятельности Полтавского земства в период Первой мировой войны (1914 - 1916 гг.).
Раскрыто особенности деятельности земства в условиях военного положения и стремления правительства Российской империи максимально эффективно использовать земства для военных нужд. Главной целью деятельности земств было выполнение военных заказов правительства. Это стало причиной финансового банкротства земств.
Ключевые слова: земство, местное самоуправление, губернатор, военное положение, мобилизация, продовольственный кризис.
Kozachenko A. I. Peculiarities of Poltava Zemstvo Activity during World Warl (1914 -
1916).
The article reveals peculiarities of the zemstvo activity under martial law and aspirations of the government of the Russian Empire to make the best use of the state of martial law for military necessity. The main aim of their activity was execution of military orders of the government. This caused insolvency of zemstvos.
Key words: zemstvo, local self-government, governor, state of martial law, mobilization, food crisis.
Розширена анотащя статт Козаченка А. I. на тему: «Особливосп дiяльностi земства у перюд ПершоУ cbítobo'í вшни (1914-1916 рр.)»
Kozachenko A.I., Candidate of Law, Associate Professor, Poltava Law Institute of Yaroslav the Wise National Law University, Poltava
An extended abstract of a paper on the subject of: Peculiarities of Poltava Zemstvo Activity during World War I (1914 - 1916)
Problem setting. The problem of zemstvo self-government activity during World War I remains understudied.
Recent research and publications analysis. Works by V.F. Abramov, H.A. Herasymenko, K. Matsuzato are noteworthy among modern scientists researching this problem.
Paper objective. The article objective is characteristic of features of the organizational and management zemstvo self-government activity during World War I by example of Poltava zemstvo.
Paper main body. Because of World War I outbreak, a state of martial law was proclaimed on the territory of Zolotonosha, Pereyaslov, Kremenchug counties of Poltava province and a state of emergency protection - on the territory of other counties. It gave the Governor-General, Governor and military commanders a right to prohibit conducting zemstvo assemblies, identify issues to be withdrawn from assembly discussion, remove zemstvo councilors from office, suspend periodicals operation.
During World War I, zemstvo activity acquired some specificity determined by the terms of the state of martial law and the Government's attempts to use zemstvos for military purposes. The Tsarist Government delegated a considerable part of local administration functions to zemstvos: work of military-industrial preparations, treatment of wounded, assistance to refugees, organizing of evacuation conducting. Zemstvos served as a local administration to mobilize for military service, to quarter troops and later turned into a major mobilization local institution. That is why peasants considered zemstvo employees to be the main culprits of total mobilization. In addition to their regular duties, zemstvo agronomists decide on distribution of sugar on cards, conducted All-Russian agricultural census, performed food and fodder provision for the army.
Conclusions of the research. In the context of war, a process of further zemstvo nationalization and bureaucratization developed that was manifested in a broad delegation of administrative powers by the Tsarist Government to zemstvo institutions. Zemstvo provincial and county military-industrial committees were established for cooperation with war departments. Zemstvos deviated from democratic principles of local self-government organization. Implementation of the military orders of the Government but not provision of local communities' development became the main purpose of their work. That is why zemstvos lost confidence and support of the population.
During three years of the War, there was a decline in the zemstvo economy, increase in an amount of «arrears», outstanding zemstvo taxes, volumes of zemstvo income reduced with simultaneous expenditure increase. As of 1915, zemstvos spent about 26 % of its budget for war requirements. It made zemstvos to borrow on terms which did not meet their financial capacity. As a result, Poltava provincial and county zemstvos became financial bankrupts. Zemstvo activity can not be considered a cause of breakdown of Government grain harvesting plans in autumn 1916 that caused a food crisis in the major industrial and administrative centers in the late 1916 and a political crisis in early 1917.
Key words: zemstvo, local self-government, governor, state of martial law, mobilization, food crisis.
