CC BY
8
Особа злочинця як елемент кримшалютичноТ характеристики
• I *
злочишв, пов язаних з торпвлею людьми
The Identity of the Offender as an Element of Forensic Characteristics of Crimes Related to Human Trafficking
Свген Головин 1
Yevgen Golovin
1 University of State Fiscal Service of Ukraine 31 Universytetska street, Irpin, 08205, Ukraine
Анотац1я. Статтю присвячено дослщженню даних про особу злочинця як елемента кримшлютичноТ характеристики злочишв, пов'язаних з торпвлею людьми. Автор здшснюе спробу визначити основн риси, притаманн злочинцю, який вчиняе злочин, пов'язаний з торпвлею людьми. Основна увага придтяеться конструюванню його кримiналiстичного портрету. Встановлено, що завдяки визначенню характерних ознак особи злочинця стае можливою побудова кримшлютичних версiй пiд час розслiдування, використання певних тактичних прийомiв при проведенн процесуальних дiй.
Ключов1 слова: торпвля людьми, кримiналiстична характеристика злочинiв, особа злочинця, особистють, органiзована злочиннiсть..
Abstract. The article is devoted to the study of data on the identity of the offender as an element of forensic characteristics of crimes related to human trafficking. The author tries to identify the main features of a criminal who commits a crime related to human trafficking. The primary attention is paid to the construction of his forensic portrait. It is established that due to the definition of the characteristic features of the criminal, it becomes possible to build forensic versions during the investigation to use specific tactics in carrying out procedural actions.
Keywords: human trafficking; criminological characteristics of crimes; identity of the offender; personality; organized crime.
DOI: 10.22178/pos.73-3
LCC Subject Category: K1-7720
Received 25.07.2021 Accepted 26.08.2021 Published online 31.08.2021
Corresponding Author: kashkinlaw@gmail.com
© 2021 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License L©-^J
ВСТУП
Одним iз елеменпв кримшалктично! характеристики злочишв, пов'язаних з торпвлею людьми, е особа злочинця. Важливкть дано! кримшалктично! характеристики полягае в тому, що будь-який злочин, будучи дiею (без-дiяльшстю) конкретно! особи, безпосередньо залежить вщ 1'1 сутшсних характеристик та особливостей, як формують особиспсть. Особиспсть е джерелом, суб'ективною причиною дш (бездiяльносri), в тому чи^ i зло-чинних. Оскiльки особистiсть формуеться в процес дiяльностi, то особа злочинця - це особиспсть людини, що вчинила не окреме правопорушення, а систему злочинних дiй, тобто злочинну дiяльнiсть [1, с. 83]. Знаючи характернi риси особи злочинця, в рамках конкретних видiв i груп злочинiв, стае мож-
ливим розробити окремi кримiналiстичнi методики з розслщування таких злочинiв.
Аналiз особи злочинця в кримiналiстичному аспект мае за мету виявлення i оцiнку 11 характеристик, як призводять до прояву зло-чинно! поведшки. В цiлому, питання про особу злочинця, е одним з найважливших в кримшалктичнш характеристик злочинiв. Дослiдження особи злочинця оптимiзуе про-цес висунення слiдчих (розшукових) версiй i забезпечуе обрання найбыьш оптимальних тактичних прийомiв проведення окремих слщчих (розшукових) дiй при розслщуванш. За допомогою аналiзу поведiнки та психологи злочинця можна встановити дшсш причини й умови вчиненого злочину, ощнити сустль-ну небезпеку злочинця, здшснити правильну кримiнально-правову квалiфiкацiю вчинено-
го ь як наслщок, призначити справедливе по-карання [1, с. 82]. Вивченням особи злочинця як елементу кримшалктично! характеристики злочину займалися таю вiдомi вчеш кри-мшалкти, як: В. Бахш, В. Кузьмiчов та ш. Од-нак з боку науковщв питанням розслiдування злочинiв, пов'язаних з торпвлею людьми до-статньо уваги придыено не було. Це вказуе на необхiднiсть удосконалення правоохоронно! дiяльностi з позицп висвiтлення вiдомостей про особу «торпвця людьми», що i визначае актуальнiсть дано! теми.
Метою статтi е визначення особи злочинця як елементу кримшалктично! характеристики злочишв, пов'язаних з торпвлею людьми.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Особа злочинця е складним, iнтегруючим i багатовекторним поняттям, яке складаеться: по-перше, з великого перелжу властивостей особи, яка ско!ла злочин; по-друге, з взае-мозв'язкiв цих властивостей мiж собою; потрете, з взаемозв'язюв цих властивостей з шшими елементами кримшалктично! характеристики. Все це призводить до того, що в науцi iснуе низка визначень особи злочинця, як можна об'еднати за трьома ознаками [2, с. 154]:
- формальна ознака передбачае пщхщ, за яким особа злочинця розглядаеться як особа людини, яка вчинила злочин, з наданням !й цШсно! характеристики;
- змктовна ознака передбачае окрему характеристику особи злочинця у зв'язку з учи-ненням нею злочину та наявшстю причинного зв'язку мiж сустльно небезпечним дiян-ням та особою;
- формально-змктовна ознака - та, за якою видiляеться стан особи в момент учинення злочину, а саме коли до та тсля вчинення злочину (часовий термш) особа не може вва-жатися «особою злочинця».
У нашому дослщженш ми присвятимо свою увагу формальны ознацi, яка включае: бюло-гiчнi властивостi, сощальш властивостi i пси-хологiчнi риси.
На першому етапi кримiналiстичного ви-вчення особи злочинця, тобто на етат зби-рання даних про те, хто ж ско!в злочин пов'язаний з торпвлею людьми, на переднш
план виступають бiологiчнi властивосп особи.
Наявнiсть у iндивiда численних бюлопчних властивостей забезпечуе його бюлопчну ш-дивiдуальнiсть. До бiологiчних властивостей особи вщносять: антропологiчнi ознаки (раса, стать, вж); фiзичнi особливостi (розмiри тiла i його структурно-механiчнi властивосп); зов-нiшня анатомiя тiла i функцюнально-анатомiчнi особливостi; бiохiмiчнi особливос-тi; фiзiологiчнi особливостi нервово! системи; патолопчш аномалп видiлених елементiв [12, с. 69-70]. Рiзноманiтнiсть бiологiчних властивостей накладають вщбиток на особис-тiсть i в певнiй мiрi регулюють всi якiснi !! прояви, щодо скоеного злочину, тобто по суп визначають бюлопчну шдивщуальшсть особи злочинця. З метою встановлення особи злочинця широко використовуються вияв-ленш вщбитки пальцiв, рiзнi видыення орга-нiзму людини, а також риси його зовшшносп, iндивiдуальнi фiзичнi особливостi i т. д., що вщобразилися в об'ектах матерiальноi' обстановки на мющ злочину.
Дослщження складу засуджених за злочини, пов'язаш з торгiвлею людьми показало, що серед торговщв переважають чоловiки (65,5 %). Вiк таких осiб рiзний, але, як правило, знаходиться в двох дiапазонах: вiд 18 до 30 роюв (44,8 %) i 30 до 50 рокiв (44,8 %). Як показуе аналiз статистичних даних торговцi людьми це люди з уже сформованим характером, переконаннями, деформованими мо-ральними принципами i цiннiсними орiенти-рами.
Соцiальнi властивостi виражають сутшсть людини, визначають соцiальну позицш шди-вiда, його мiсце у конкретнш соцiальнiй сис-темi. Вони характеризують особу як предста-вника класу, наци, рiзних громадських та економiчних вiдносин i т. д. У загальногрома-дянськiй сферi - це прiзвище, iм'я, по батько-вi, дата i мiсце народження, сощальний статус, освiта, приналежшсть до тiеi' чи шшо! партп, громадсько! органiзацГi; у виробничiй -профеая, рiд занять, трудовий стаж, а також нацюнальна приналежнiсть, амейний стан i склад ам% матерiальне становище, мiсце проживання, коло знайомих, зв'язки i т. д. [12, с. 69].
Проведене нами дослщження встановило, що особи, засуджеш за злочини, пов'язаш з торпвлею людьми, володыи наступним рiвнем
освпи: повну загальну освггу мали 55,1 % за-суджених, професшно-техшчну - 10,3 %, вишу освггу - 27,5 %. Переважна быьшкть iз них е громадянами Укра'ни (79,3 %). Як ми бачимо, особи, яю торгують людьми, мають невисокий осв^нш рiвень, як правило, повну загальну середню освпу. Важливе значення мають даш про рiд занять оаб торговцiв людьми, якi свiдчaть про те, що 58,6 % вах засуджених нiде не працювали тд час вчи-нення злочину. За нишшньо' нестабильно' економiчноi' ситуацп, ускладнено' перюдич-ними карантинними обмеженнями у зв'язку з пaндемiею COVID-19, людям iз середньою освiтою, якi не мають професп, важко знайти роботу, тому вони наважуються на вчинення злочишв, у тому числi пов'язаних iз торпв-лею людьми (часто виступаючи вербуваль-никами, посередниками чи перевiзникaми).
Анaлiз складу засуджених свiдчить, що торп-влею людьми займаються, здебыьшого, ра-нiше несудимi особи. На частку рашше суди-мих оаб, притягнутих до кримшально' вщпо-вщальносп за торгiвлю людьми в 2020 рощ, припадае 0 % вщ загально' 'х кiлькостi.
Слiд акцентувати увагу на тому, що в Укра'ш переважна бiльшiсть розкритих злочишв дано' категорп пов'язана з примусовою працею. У вгтчизнянш наущ пiд примусовою працею розумiють працю, до яко' особа примушуеть-ся насильством чи будь-яким шшим способом i внaслiдок яко' вщбуваеться присвоення мaтерiaльних результaтiв й пращ (зокрема прибутку) власником зaсобiв виробництва [9, с. 444]. Подiбнi випадки становлять близько 80 % вщ загально' юлькосп злочинiв, пов'язаних iз торгiвлею людьми, та, як правило, мають мкце по вщношенню до пред-стaвникiв соцiaльно-врaзливих верств насе-лення. Звичайно, особу торговця людьми не слщ зводити лише до людини, яка продала (купила) тыьки «трудову силу». У прaктицi правоохоронних оргашв зустрiчaються випадки, коли торпвля людьми полягае в продажу ма^р'ю свое' дитини. Особливо варто вщ-значити той факт, що в Укра'ш дозволене су-рогатне материнство, основним елементом законносп якого е необхiднiсть присутносп в народжено' дитини ДНК одного з батьюв. Як свiдчить aнaлiз кримiнaльних проваджень, не всi сурогатш мaтерi використовують бюлоп-чний мaтерiaл мaйбутнiх покупцiв, чим по-рушують укра'нське законодавство та пщпа-дають пщ дiю ст. 149 КК Укра'ни. Слiд зазна-
чити, що для оаб, яю продають сво'х дiтей, так само як i для сурогатних мaтерiв, прита-манш привaтновлaсницькi устремлiння, ко-рисливо-споживчi погляди на життя. Рiзниця мiж ними лише в одному: друп, на вщмшу вiд перших, дiють в рамках правового поля.
Анaлiз звтв Нaцiонaльноi' полiцГi Укра'ни, Служби безпеки Укра'ни, статистичних огля-дiв та дослщжень, проведених Мiнiстерством соцiaльноi' пол^ики Укра'ни, а також практики розслщування злочинiв пов'язаних з тор-гiвлею людьми, дозволяе нам роздыити осiб злочинцiв на двi квaлiфiкaцiйнi групи. До першо' групи ми вщнесли осiб, якi ско'ли единоразовий акт торгiвлi людьми (як правило, вщносно свое' дитини). До друго' - осiб, якi ско'ли злочин у склaдi групи, оргашзова-но' групи, злочинно' оргaнiзaцГi, для яких торпвля людьми е одним з видiв злочинного промислу.
Зaрубiжний досвщ по боротьбi з оргашзова-ною злочиннiстю, наочно свiдчить про те, що процес торгiвлi людьми в сучасному свiтi не-доступний iндивiдуaльнiй злочиннiй дiяль-ностi, осюльки сучасна рaботоргiвля складна й багатоаспектна, потребуе консолщованих зусиль багатьох оаб, залучення достатньо' кiлькостi кaпiтaлу, у тому чи^ для забезпе-чення пщтримки владних структур та укла-дення безлiчi домовленостей. Остaннiм часом даний вид злочину швидко розвиваеться, вш перетворився на надприбутковий <^знес» для трaнснaцiонaльноi' оргaнiзовaноi' зло-чинносп [11, с. 126]. Торгiвля людьми на сьо-годнi е невщ'емним елементом оргaнiзовaноi' злочинностi, iндивiдуaльнa ж злочинна дiя-льнiсть, пов'язана з торпвлею людьми, поо-динока.
Висока мотиващя злочинцiв на досягнення протиправного результату, оргашзацшно-складний характер пiдготовки, вчинення i приховування злочинiв, пов'язаних з торпвлею людьми, протидiя винних розслщуван-ню, - всi щ обставини перешкоджають вияв-ленню та розслщуванню злочинiв даного виду, про що свщчить i статистика, згщно з якою серед уах засуджених за злочини, пов'язaнi з торпвлею людьми, 55,2 % ско'ли його у склaдi групи або оргашзовано'' групи.
Групи, оргашзоваш групи та злочинш оргaнi-зацГ', яю займаються торгiвлею людьми, ве-льми неоднорщш за своею чисельнiстю, масштабами дiяльностi, технiчною оснaщенiстю
та шшими показниками. Без перебыьшення можна констатувати, що работорпвля е най-быьш залежною вiд впливу оргашзовано! злочинностi, а торпвля людьми в бiльшостi випадюв е органiзованим злочином. Торгiвля людьми все часпше потрапляе до сфери ште-ресiв мiжнародних злочинних угруповань. При цьому рiвень !х констрацй настiльки ви-сокий, що виявити вах учaсникiв злочинного ланцюга вдаеться лише в поодиноких випад-ках. Важливим фактором е i те, що в кра!ш к-нують як легальш, так i нелегaльнi структу-ри, що спецiaлiзуються на наданш послуг то-рговцям людьми. Найбыьш поширеними видами компaнiй, яю можуть служити прикрит-тям для торгiвлi людьми, е: шлюбнi агентства, агентства з працевлаштування, туристич-нi агентства, готелi i т. д.
Залежно вщ функцй суб'екта у мехaнiзмi зло-чинно! дiяльностi, можна видiлити !х наступ-ш категорй:
Оргaнiзaтори злочинно! дiяльностi - особи, яю оргaнiзовують процес торгiвлi людьми. При цьому оргaнiзaтор не завжди може бути безпосереднiм керiвником дано! злочинно! дiяльностi. Але т й iншi, характеризуються не тыьки зв'язками, а й авторитетом у злочин-ному середовищi та владних структурах, ви-соким рiвнем освгги, нaявнiстю широкого кола знайомих, друзiв та родичiв. Дaнi риси до-зволяють оргaнiзaторaм створювати структуры пщроздыи злочинного формування на основi родинних, нaцiонaльних та шших зв'язкiв.
Керiвники злочинно! дiяльностi - особи, яю керують процесом торгiвлi людьми та !х екс-плуатащею. Характеристики даних осiб за-безпечувального рiвня визначаються за-вданнями, поставленими перед ними оргаш-затором. Для керiвникiв хaрaктернi: зв'язок з кримшальними елементами, нaявнiсть суди-мостi, оргашзаторсью здiбностi, твердiсть характеру, ршучкть i т.д.
Вербувальники. Дана кaтегорiя пiдшукуе, вiдбирaе та схиляе, наприклад, жшок для ви!-зду в регюн (кра!ну) передбачувано! роботи, де в подальшому iншi спiльники (перевiзни-ки, покупцi або безпосередньо оргашзатори) обмежують свободу жертви, продають й або експлуатують; вербувальники, як правило, е стввггчизниками жертв торгiвлi людьми.
Дaлi йдуть посередники, бiльшiсть яких та-кож походить з та! ж кра!ни, що й жертви то-ргiвлi. Завдяки нaявностi щло! мережi взае-мопов'язаних посередникiв утворюеться канал переправлення жертв торгiвлi людьми вiд мiсця !х вербування до мкця експлуатацй. Ступiнь стшкосп iснувaння такого злочинного каналу, його пропускна здатшсть та юль-кiсть посередникiв визначаються, в першу чергу, розмахом злочинно! дiяльностi. У якос-тi посередникiв виступають охоронщ, перевi-зники-контрабандисти, господaрi або влас-ники квартир, де переховуються або накопи-чуються перед вiдпрaвкою «споживачам» за-вербовaнi чи купленi громадяни, та ш. Кожна з цих оаб мае сво! хaрaктернi особливость Так, особи, якi виконують охоронш функцй, як правило, мають гарний фiзичний стан, вмiють поводитися зi зброею, водити автот-рaнспортнi засоби i т. д. Вони мають твердий характер, е жорсткими i т. д.
Особливою кaтегорiею посередниюв е ко-румповaнi спiвробiтники оргашв влади та упрaвлiння, якi живуть за стандартами по-двiйно! мораль Стутнь !х суспiльно! небезпе-ки надзвичайно великий, осюльки вони здш-снюють квaлiфiковaну протидiю розслiду-ванню та попередженню злочишв, пов'язаних з торпвлею людьми.
Консультанти. В даному випадку мова йде про оаб, яю: а) використовують сво! зв'язки серед чиновниюв консульських i паспортно-вiзових служб; б) сприяють отриманню необ-хiдних документiв для ви!зду за кордон; в) сприяють у реестрацй потертлих за мiсцем !х перебування; г) приховують вiдомi !м факти порушення мiгрaцiйного законодавства.
Перевiзники. Дана кaтегорiя суб'ектiв злочинно! дiяльностi безпосередньо перемiщуе жертв торгiвлi людьми через державний кордон або в шший регюн для доставки !х по-купцям. При проведенш мiжнaродних опера-цiй, пов'язаних з торпвлею людьми, перевiз-ники можуть не бути безпосередшми членами злочинного угруповання. Практика розс-лщування знае, наприклад, випадки викорис-тання для перевезення людей контрабандиста або мiсцевих жителiв, якi добре знають обстановку на кордош та мiсцевi умови [3, с. 56-57]. При пiдборi виконaвцiв для перемь щення «живого товару», залучаються особи, якi нерiдко мають судимiсть та зв'язки з кримшальними елементами за ознаками спорщ-
неносп, знайомства i т.д. Як правило, зазна-чеш особи перебувають у важкому мaтерia-льному становища в рядi випадюв вони не iнформуються про злочинну дiяльнiсть угру-повання, виконуючи окремi доручення за грошову винагороду.
Заключна ланка злочинного ланцюжка - особи, яю приймають жертв за кордоном або в шшому мкт всерединi кра'ни. При цьому по-купцi можуть виступати як в ролi подальших експлуaтaторiв, так i в ролi продaвцiв у разь якщо 'х мета полягае в перепродажу людей (перекупники «живого товару»). Нерщко по-купцi виконують обидвi вищезгaдaнi функцй, але в рiзний час: використавши працю жертв деякий час, вони можуть перепродати 'х ш-шим особам та оргашзащям. У ролi покупцiв можуть виступати як фiзичнi особи (сутене-ри, приватш пiдприемцi, що займаються бу-дiвництвом i наданням iнших видiв послуг), так i юридичнi (агентства дозвыля, клуби, компанй, де необхщна дешева чи безкоштов-на робоча сила, наприклад, будiвельнi компанй) [10, с. 122-123].
Слiд зауважити, що при всьому рiзномaнiттi суб'ек^в у мехaнiзмi злочинно' дiяльностi, пов'язано' з торгiвлею людьми (залежно вщ досвiду, вiку, освiти, рольових функцш i т. д.) 'х вах об'еднуе корислива мотивaцiя злочин-них дш. Учасники торгiвлi людьми готовi на все заради отримання вигоди, ставлячи на карту свое особисте життя, свою родину та благополуччя в суспiльствi. Це вщбуваеться тому, що «людський промисел» приносить колосальний прибуток. Вiдзнaчимо, що кори-слива мотиващя притаманна саме торговцям людьми, покупщ купують «живий товар» з метою сексуально' експлуатацй, використан-ня в порнобiзнесi, втягнення у злочинну дiя-льнiсть, залучення до боргово' кабали, уси-новлення (удочершня), використання у збройних конфлжтах i т. д.
Чим быьш розгалужена структура оргашзо-ваних груп та злочинних оргашзацш, тим бь льше суб'ектiв зaдiяно в мехaнiзмi злочинно' дiяльностi, i тим складшше виявити й розк-рити злочини, пов'язаш з торгiвлею людьми. Наприклад, за 2020 рж в грут перебувало 34,5 % засуджених, у склaдi оргашзовано' групи - 20,7 %, а в склaдi злочинно' оргашза-цй - жодного. Складшсть виявлення злочинiв вчинених оргaнiзовaною груповою злочинш-стю пов'язана з рiвнем й оргaнiзaцГi, згурто-
вaностi й техшчно' оснaщеностi. При цьому в усьому свт злочини, вчиненi оргашзованою груповою злочиннiстю, признаються найне-безпечшшими для людського суспiльствa.
Анaлiз правозастосовчо' практики свiдчить про те, що в Укра'ш розкриваються найпри-мгтивнМ злочини, пов'язaнi з торгiвлею людьми (продаж власно' дитини, використання в трудовому рабсга при веденш гос-подарства людей без постшного мiсця про-живання i т. п.), яю не передбачають оргаш-зaцiйно-склaдного характеру пiдготовки, здiйснення та приховування злочишв. Про скоенi злочини правоохоронцям стае вщомо або безпосередньо вщ жертв торгiвлi людьми, яю змогли втекти з трудового рабства, або через спроби продажу через 1нтернет, яю виводять торговщв людьми на правоохорон-цiв. В 79,3 % випадках у суду, з урахуванням обставин справи, не виникло переконання в тому, що для виправлення особи злочинця кнуе необхщшсть реального виконання по-карання, у зв'язку з чим засуджеш були звь льненi вiд покарання з випробуванням.
ВИСНОВКИ
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що яюсть боротьби з оргашзованою злочин-шстю, яка бере участь у торгiвлi людьми, зна-ходиться на вкрай низькому рiвнi. Дaнi злочини, вчинеш оргaнiзовaними групами - юс-тяком оргaнiзовaноi' злочинностi в Укра'ш, -нaвiть не виявляються. При цьому, як свщ-чать даш мiжнaродних оргaнiзaцiй та право-охоронних структур, саме оргашзоваш групи е тим мктком, який поставляе «живий товар» з нашо' держави в кра'ни 6С.
Пiдсумовуючи варто зазначити, що торпвля людьми - це сощальне явище, пов'язане з пе-вною поведiнкою людей. Пояснити таку ан-тигромадську поведiнку, виявити й детермi-нанти, розробити ефективнi способи попере-дження i т. д. можна лише глибоко вивчивши ва обставини, якi характеризують торговця людьми як шдивща та особистiсть. Виявлення ознак, притаманних особi злочинця як елементу кримiнaлiстичноi' характеристики, сприяе вибору тактики i методики проведен-ня окремих слiдчих (розшукових) дш та ре-зультaтивностi профiлaктичноi' дiяльностi слiдчого у справах, пов'язаних з торпвлею людьми.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Byshevets, O., & Romanenko, T. (2016). Osoba zlochyntsia yak element kryminalistychnoi
kharakterystyky shakhraistv, shcho vchyniaiutsia v merezhi Internet [Criminal personality as a part of criminalistic characteristic of fraud committed on the Internet]. Visnyk kryminalnoho sudochynstva, 1, 81 - 87 (in Ukrainian)
[Бишевець, О., & Романенко, Т. (2016). Особа злочинця як елемент кримшалктично! характеристики шахрайств, що вчиняються в мереж 1нтернет. Bïchuk кримнального судочинства, 1, 81 - 87].
2. Denysov, S. (2020). Osoba zlochyntsia u kryminolohichnii teorii Ukrainy [Criminal's Personality in
the Criminological Theory of Ukraine]. VisnykKryminolohichnoi asotsiatsii Ukrainy, 1(22), 152159 (in Ukrainian)
[Денисов, С. (2020). Особа злочинця у кримшолопчнш теорп Украши. Bïchuk Кримiнологiчноï асощаци Украни, 1(22), 152-159].
3. Fahrutdinov, R. (2011). Metodika rassledovaniya torgovli lyud'mi [Trafficking Investigation
Technique] (Doctoral thesis). Chelyabinsk (in Russian)
[Фахрутдинов, Р. (2011). Методика расследования торговли людьми (Кандидатская диссертация). Челябинск].
4. Gabrelian, A. (2007). Protypravna povedinka nepovnolitnikh: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia
[Protypravna povedinka nepovnolitnikh: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia]. Aktual'nye problemy kriminologii i kriminal'nojpsihologii (p. 129-133). Odesa: Fenyks (in Ukrainian) [Габрелян, А. (2007). Протиправна поведшка неповнолггшх: проблеми та шляхи ïx виршення. Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии (с. 129-133). Одесса: Феникс].
5. Gabrelian, A. (2021). Napriamy pidvyshchennia efektyvnosti diialnosti pravookhoronnykh orhaniv
shchodo protydii ekonomichnii zlochynnosti [Directions for improving the effectiveness of law enforcement agencies in combating economic crime]. Derzhavne upravlinnia ta administruvannia, sfera obsluhovuvannia, ekonomika ta mizhnarodni vidnosynyyak rushiini syly ekonomichnoho zrostannia derzhavXXIstolittia (pp. 2-18). Vinnytsia (in Ukrainian) [Габрелян, А. (2021). Напрями шдвищення ефективносп дiяльностi правоохоронних оргашв щодо протидп економiчнiй злочинность Державнеуправлння та адмшстрування, сфера обслуговування, економжа та мiжнароднi вiдносини як рушшт сили економiчного зростання державXXI столття (с. 2-18). Вшниця].
6. Gabrelyan, A. (2020). Analysis of the Current State of the Market of Intimate Services in the World
and in Ukraine. Path of Science, 6(10), 2001-2013. doi: 10.22178/pos.63-2
7. Habrelian, A. (2016). Prostytutsiia v suchasnykh ukrainskykh realiiakh. Novyi pohliad na problemu
[Prostitution in contemporary Ukraine. A new look at the problem]. Ekonomika. Finansy. Pravo, 12, 28-32 (in Ukrainian)
[Габрелян, А. (2016). Проститущя в сучасних украшських реалiяx. Новий погляд на проблему. Економка. Фнанси. Право, 12, 28-32].
8. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal codex of Ukraine] (Ukraine), 05.04.2001, No 2341-III.
Retrieved July 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (in Ukrainian) [Кримшальний кодекс Украши (Украша), 05.04.2001, № 2341-III. Актуально на 01.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14].
9. Melnyk, M., & Khavroniuk, M. (Eds.). (2018). Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu
Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine]. Kyiv: Dakor (in Ukrainian)
[Мельник, М., & Хавронюк, М. (Ред.). (2018). Науково-практичний коментар Кримнального кодексу Украти. Кшв: Дакор].
10. Mhitaryan, L. (2011). Kriminologicheskaya harakteristika i preduprezhdenie torgovli lyud'mi i ih
ekspluatacii [Criminological characteristics and prevention of human trafficking and their
exploitation] (Doctoral thesis). Moscow (in Russian)
[Мхитарян, Л. (2011). Криминологическая характеристика и предупреждение торговли людьми и их эксплуатации (Кандидатская диссертация). Москва].
11. Shalimov, E. (2007). Ugolovno-pravovye i kriminologicheskieproblemy torgovli lyud'mi [Criminal
law and criminological problems of human trafficking] (Doctoral thesis). Saratov (in Russian) [Шалимов, Е. (2007). Уголовно-правовые и криминологические проблемы торговли людьми (Кандидатская диссертация). Саратов].
12. Zueva, T. (2004). Pervonachal'nyj etap rassledovaniya kontrabandy morskih bioresursov (po
materialam Dal'nevostochnogo regiona) [The initial stage of the investigation of the smuggling of marine biological resources (based on materials from the Far East region)] (Doctoral thesis). Moscow (in Russian)
[Зуева, Т. (2004). Первоначальный этап расследования контрабанды морских биоресурсов (по материалам Дальневосточного региона) (Кандидатская диссертация). Москва].
