CC BY
1234
JURISPRUDENCE / «ШУУШШУМ-ЛШШаИ» 2®2I
УДК 343.9
Курята Катерина Леонiдiвна ад'юнкт навчально-наукового тституту № 2 Нацюнально'И академИ внутрштх справ
(Украина, КиИв) DOI: 10.24412/2520-2480-2021-289-34-37 ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМШАЛ1СТИЧНО1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ХУЛ1ГАНСТВА, ВЧИНЕНОГО ГРУПОЮ ОС1Б
Kuriata Kateryna Leonidovna
Post Graduate Student of Institute № 2, National Academy of Internal Affairs (Ukraine, Kyiv)
PERSON OF THE CRIMINAL AS AN ELEMENT OF CRIMINAL CHARACTERISTICS OF HOOLIGANISM COMMITTED BY A GROUP OF PEOPLE
Анотацш.
У статт1 розглянуто особу злочинця, як елемент кримгналгстично'И характеристики хулшанства, вчиненого групою ос1б. Акцентуеться увага на багатоаспектностг даного питання. Визначено типов1 властивостi та ознаки особи злочинця: 1) бгологгчт; 2) фгзичш; 3) демограф1чт; 4) соц1альн1; 5) моральнг; 6) психологiчнi. На основi отриманих даних автор здшснив спробу створити типовий портрет особи злочинця, nid час вчинення хулшанства групою оаб.
Abstract.
This article looks at the identity of the criminal as an element of a forensic characterization of hooliganism committed by a group of people. Emphasis is placed on the multifaceted nature of the issue. Typical properties and features of the criminal's personality are determined to be: 1) biological; 2) physical; 3) demographical; 4) social; 5) moral; 6) psychological. On the basis of the received data the author made an attempt to create a typical portrait of the person of the criminal, during commission of hooliganism by group ofpeople.
Ключовi слова: особа злочинця, хул^анство, кримiналiстична характеристика, група оаб, типовий портрет.
Keywords: person of the criminal, hooliganism, criminal characteristics, group ofpersons, typical portrait.
Постановка проблеми. Особа злочинця е ва-жливим елементом кримшалютично! характеристики хул^анства, вчиненого групою оаб. Вивчення цього елемента буде завжди актуальним, адже в дь яльносп правоохоронних оргашв не обштися без кримшально-правових, кримшально-процесуаль-них i пештенщарних характеристик особи злочинця. Для боротьби зi злочиннютю, в тому чи^ з хултанством, вчинений групою оаб, варто врахо-вувати i використовувати не тшьки юридичш, а ще й психолопчш та педагопчш знания. Комплексний щдхвд допомагае визначити мету i мотиви вчинення злочину, а також засоби запобтання протиправним дiянням. Стутнь вини, iндивiдуалiзацiя покарання, звшьнення ввд кримшально! ввдповщальносл - це також питання, в виршенш важливу роль вщгра-ють кримшолопчш даш про особу злочинця.
Аналiз публжацш. Основними завданнями при дослщженш особи злочинця у кримшалютищ е визначення основ И встановлення, а також тактика слвдчих дш тд час досудового розслвдування. За-значеними питаннями займалися науковщ кримша-льного права, кримшологп, кримiнального про-цесу, юридично! психологи та кримiналiстики, такi, як Р. Л. Ахмедшин, В. П. Бахш, Р. С. Белк1н, Л. В. Васильев, М. Т. Ведершков, I. О. Возгрш, А. Ф. Во-лобуев, Н. Н. Демщов, А. В. Дулов, В. А. Жбанков, А. В. 1щенко, О. М. Колесшченко, В. О. Конова-
лова, А. С. Кривошеев, О. В. Кузьменко, В. К. Ли-сиченко, В. Г. Лукашевич, Р. М. Мельник, Г. I. По-врезнюк, М. I. Порубов, М. В. Салтевський, £. £. Центров, В. Ю. Шепiтько, М. П. Яблоков.
Наприклад, Л. В. Васильев, А. В. Дулов, А. С. Кривошеев, Г. К. Курашвш вважали, що вивчення особи злочинця необхвдне пльки для вирiшення за-вдань, що стоять перед кримiналiстичною тактикою [6, с. 7]. А. Р. Ратинов, Н. Т. Ведерников, П. П. Цветков, I. А. Матусевич вважають, що юнуе об'ективна потреба використання вщомостей про особу злочинця стосовно не пльки кримшалютич-но! тактики, а й методики розслщування злочинiв [9, с. 53-54].
Але, на сьогодшшнш день, поняття особи злочинця, в тому числ^ що стосуеться хулiганства, вчиненого групою оаб, набуло бiльш широкого значення, i використовуеться у багатьох юридич-них науках.
Особу злочинця, у справах, що стосуються ху-лтанства, бiльш детально вивчали М. С. Бушкевич, В. П. Власов, Б. С. Волков, О. О. Ковалкин, Д. П. Котов, Л. О. Кузнецова, В. В. Налуцишин, С. А. Шалгунова та iншi.
Метою статтi е дослвдження особи злочинця як елемента кримшалютично! характеристики хуль ганства, вчиненого групою оаб, а також створення !! типового портрета. Для досягнення мети, автором поставлеш так1 завдання: 1) виокремити ознаки та
«ШУУШШШУМ-ЛШТМак» 2®2 / 1иЯ18РКиБЕМСБ
35
властивостi, що притаманнi особi злочинця при вчиненнi хулiганства групою осiб, на основi досль дження думок науковцiв та емпiричного матерiалу; 2) створити типовий портрет, особи злочинця, при вчиненш хулiганства групою оаб.
Виклад основного матерiалу. Кожне небезпе-чне дiяння у суспiльствi пов'язуеться з певними особами - тими, хто його вчиняе, i тими, стосовно кого це сталося. Мiж зазначеними елементами та шшими складовими кримшалютично! характеристики кореляцшш зв'язки е досить важливими, як для планування розслщування, так i для досягнення мети - притягнення винних до вiдповiдальностi. Це пояснюеться рядом факторiв як суб'ективного, так i об'ективного характеру. Одне з основних мюць в побудовi кримшалютично! характеристики хуль ганства, вчиненого групою оаб, посiдае такий еле-мент, як особа злочинця.
Особа злочинця - це галузь кримшолопчних знань, об'ект кримiнологiчного дослiдження, без якого юнування кримшологи неможливе, осшльки за його допомоги може бути виршено головне за-вдання кримшологи - пояснения злочинностi [ 2, с. 42].
Шд особою злочинця як елемента кримшалютично! характеристики, М. М. Демщов розумiе стшку кримiналiстично значиму сукупнiсть психо-фiзичних властивостей i якостей, мотивацiйних установок, емоцшно! i ращонально! сфер людсько! свiдомостi, що вiдобразились у слщах злочину в процесi тдготовки, вчинення i приховання слiдiв злочину, а також поведшки пiсля вчинення злочину
[4].
У свою чергу, М. Т. Ведернiков зазначае, що особа злочинця - це конкретна особа, для яко! хара-ктерш прояви И почуттiв i в основних сферах д1яль-ностi будь-яко! людини, i в специфiчнiй правовш сферi при реалiзацil спецiального правового статусу i виконання правово! сощально! ролi [3, с. 4549].
Поняття особи злочинця вщображае сутнiсть особи, яка вчинила злочин, тому може йтися про ти-повi ознаки особи, схильно! до вчинення того чи ш-шого виду злочину. Данi про типовi мотиви зло-чину дозволяють окреслити загалом потреби злочи-нця, що наштовхнули його на вчинення злочину, ^ як наслiдок, встановити основш напрями розслщу-вання [ 12, с. 258].
На раншх етапах розвитку суспiльства дослщ-ники пояснювали причини вчинення злочинних дi-янь впливом на особу чогось божественного або ди-явольського, впливом психiчних вiдхилень та сощ-уму [11, с. 163]. Проте, з розвитком наук, в тому чи^ юридичних та психологи, дослщники почали пов'язувати схильнiсть до вчинення злочину з певними рисами людини, и особистими якостями та поведшкою у соцiумi.
Змiст особи злочинця як елемента кримшалютично! характеристики хул^анства, вчиненого групою оаб полягае в розглядi людини (кожного хуль гана окремо), як певно! системи, властивостi та ознаки яко! знаходять вiдображения в навколиш-
ньому середовищi та використовуються тд час ро-зслщування. До таких властивостей людини М.М. £фшов вщносив: 1) бiологiчнi та фiзичнi; 2) соща-льно- демографiчнi; 3) моральт; 4) психологiчнi У свою чергу, М.В. Салтевський запропонував таку класифжацш властивостей: фiзичнi, бiологiчнi та сощальш [10 , 422].
Вивчення особи злочинця - це багатогранна проблема, i очевидною е необхiднiсть бiльш грун-товного дослiджения окремих аспектiв кримшалютично! характеристики особи злочинця при вчиненш групового хулiгаиства.
Ми будемо бшьш детально розглядати уа ознаки i властивостi людини, для того, щоб створити типовий портрет особи злочинця при вчиненш хулганства групою оаб. Тому, пропонуемо таку класифжацш: 1) бiологiчнi (голос, жестикулящя, слiди ходи тощо); 2) фiзичнi (статура, зрiст тощо); 3) демографiчнi (стать, вiк, стан здоров'я); 4) сощальш (вщносини в ам'!, на роботi, з оточуючими людьми); 5) моральнi (свiтогляд, штереси); 6) пси-хологiчнi (емоцi!, темперамент, вольовi якостi тощо).
При розслiдуваннi хултанства, вчиненого групою осiб, необхвдно встановити ступiнь !! оргатзо-ваносп, наявнiсть лидера, роль кожиого з учасниюв i стосунки м1ж ними. Останнш аспект досить важливий для створення портрета особи злочинця, адже iнодi злочин вчиняеться щд впливом авторитетно! особи або ж морально сильшшо!.
Спочатку розглянемо бiологiчнi та фiзичнi влас-тивостi особи злочинця. Не дивлячись на те, що ми !х у сво!й класифшащ! вщокремили один вщ одного, вони мають спiльну особливiсть. Не завжди можна визначити залежнiсть мiж певними фiзичними (на-приклад, статурою чи зростом) або бюлопчними (наприклад, голосом) властивостями та особою, яка вчинюе групове хулiганство. Ми не можемо на-звати цi ознаки постiйними, попри те, що в певних випадках злочинцю потрiбно мати вiдповiдну фiзи-чну силу чи володiти певними бюлопчними озна-ками.
Фiзичнi та бюлопчш властивостi особи злочинця, що вчинила групове хул^анство, мають значения в слвдчш ситуацi!, коли особа зникла з мюця поди. Ознаки зовшшносп та одягу злочинця е щнною iнформацiею для ефективносп подальшого розслвду-ваиня. Якщо под1я зафiксована на вщео, або ж е оче-видцi подi!, то важливими е як фiзичнi ознаки, так i функцiональнi. До перших ми вщносимо, напри-клад, статуру, зрiст, вагу, силу, а до функцюналь-них - ходу, мiмiку, жести тощо. Якщо були свщки подi!, то важливою ознакою е така бюлопчна влас-тивiсть, як голос. Така бюлопчна властивють, як тембр голосу, грае важливу роль, якщо була аудю-або вщео- (зi звуком) фiксацiя мiсця поди, або ж при пред'явленш шдозрюваного для впiзнання.
Зважаючи на вищесказане, для створення типового портрета особи злочинця як елемента кримь налютично! характеристики хулiганства, вчиненого групою оаб, варто розглядати через сощально-де-мографiчнi вiдомостi.
36
JURISPRUDENCE / «ШУУШУУМ-ЛШШаИ» #21891), 2021
Стосовно демографiчних показник1в, то дослщи-вши судову практику за 2016 - 2020 роки, можемо дшти висновку, що майже 90% засуджених за ч.2 ст. 296, а саме, вчинення хутганства групою осiб, - чоло-вши. Це зумовлено i деякими фiзичними властивос-тями, адже для вчинення певних протиправних дiй по-трiбна вщповщна сила, яку, в переважнш бiльшостi, мають чоловiки. Бiльшiсть засуджених, за хулианство, вчинене групою оаб, були дорослими вшом вщ 18 до 40 роюв. Майже половина хултатв мае вищу освiту. Близько 80% осiб, засуджених за хултанство, вчинене групою - неодруженi.
Як один з елемеипв особи злочинця, 1.М. Даньшин видiляе соцiально-психологiчнi якосп -особливостi особи, як1 сформувалися на базi Г! пси-х1чних станiв i процесiв у ходi власного соцiального досвщу; спрямованiсть особистосл, мотивацiйна сфера, потреби, установки, штереси тощо). Ми по-годжуемся з тим, що психика людини формуеться в процесi Гг соцiалiзацií, розвитку, залежить вiд ото-чення. [7, с. 37-40].
Тому, спочатку зупинимся на сощальних влас-тивостях особи злочинця, що вчинила групове ху-лiганство. А. I. Долгова зазначае, що вплив середо-вища може бути як сощально позитивним, так i со-цiально негативним. Останнш проявляеться в тому, що в особи закршлюються i посилюються антисо-цiальнi погляди та звички, яш лежать в основi пра-вопорушень [5, с. 42]
Ми погоджуемся з думкою А.П. Закалюка, який вважае, що сукупнiсть сощально типових оз-нак, що в^^зняють особу злочинця вiд iнших титв особи, не виникае в один момент, шсля чи шд час вчинення злочину, тим бiльше шсля ухвалення ви-року суду. Щ ознаки накопичуються поступово, тривалий час, коли шльшсш показники негативних рис перетворюються в новi негативнi якосп, що на-бувають суспiльноí небезпечносп, зумовлюють кримiногенну мотивацiю й у певний момент реаль зуються в учиненш злочину [8, с. 239-240].
Як вже зазначалося, на псих1чний розвиток людини впливае, в тому числ^ середовище в якому вона перебувае. Якщо в сiм'í не шанують моральнi i на перший план ставляться матерiальнi цiнностi, а в сшлкуванш з друзями, рщними людьми, одноли1-ками або колегами вiдсутне поняття «повага», то для людини зухвала, цишчна i надмiрна поведiнка може стати нормою. Нагадаймо, що хулiганство -це грубе порушення громадського порядку з моти-вiв явно! неповаги до суспiльства, що супроводжу-еться особливою зухвалiстю чи винятковим цишз-мом [1].
Тому, робимо висновок, що сощальш власти-восп особи злочинця при вчиненнi хулганства групою осiб, пiдозрюваний набувае в процеа сшлку-вання у своему близькому оточеннi. Це впливае i на формування моральних властивостей особи злочи-нця, таких як свггогляд, iнтереси, бажання та пере-конання.
Якщо темперамент даеться людиш вiд при-роди, то вольовi якостi та вмiння контролювати сво! емощ! - це тi психолопчш властивостi, яка людина
розвивае у собi сама. Варто зауважити, що iнодi ви-никають психiчнi аномалп. Вони е шдгрунтям ви-никнення соцiально-психологiчно! деформацi! особи, але при формуванш портрета особи злочинця, що вчинила хул^анство групою оаб, наявшсть таких аномалiй е скорше виключенням, анiж правилом.
Висновки. Вщомосп про особу злочинця як елемент кримшалютично! характеристики хул^ан-ства, вчиненого групою оаб, дозволяють видiлити п дaнi, що потрiбнi для встановлення та оргашзацп розшуку особи, яка вчинила злочин, а в подаль-шому - притягнення Г! до вiдповiдaльностi.
Риси та ознаки особи злочинця з'являються за-довго до того, як вони реaлiзуються у вчиненнi зло-чину. Так само щ риси не зникають в один момент шсля вщбуття покарання. Можемо зробити висновок, що щ негaтивнi риси, яш в подальшому можуть стати ознаками особи злочинця при вчиненш хуль ганства групою осiб, формують: небажання батьк1в набувати педaгогiчних знань i застосовувати !х при вихованш дитини;
вiдсутнiсть поваги у вщносинах з друзями та рiдними людьми; агресивна манера спiлкувaння в ам'! та на роботi; недостатне шанування моральних i винесення на перший план мaтерiaльних цiннос-тей серед близького оточення. Також, варто зазна-чити, що групове хулiгaнство не рщко вчиняеться пiд впливом алкоголю або наркотиков.
Констатуючи вищенаведене, портрет особи злочинця, як елемента кримшалютично! характеристики хулiгaнствa, вчиненого групою оаб, виглядае так: осудна особа чоловiчо! стaтi у вщ вiд 18 до 40 рошв; ймовiрно мае вищу освiту; в бшьшосп випа-дк1в - без постшного мiсця роботи; може мати аг-ресивний характер та складш вiдносини у сiм'í, на робоп або з близькими знайомими; не виключено, що на момент вчинення злочину перебував у сташ алкогольного сп'яншня або пiд впливом наркотич-них чи психотропних речовин. Варто зазначити, що мотивом дано! особи завжди е усвщомлене праг-нення виявити явну неповагу до сустльства шляхом вчинення дiй, що грубо порушують громадсь-кий порядок.
Список використаних джерел:
1. Кримшальний кодекс УкраГни: Кодекс Ук-раГни, Кодекс, Закон в1д 05.04.2001 № 2341-Ш // Вi-домостi Верховно! Ради УкраГни (ВВР), 2001, №2 2526, ст. 131 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page9
2. Антонян Ю.М. Изучение личности преступника : [учебное пособие] / Ю.М. Антонян. - М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1982. - 80 с.
3. Ведерников Н. Т. Место и роль личности обвиняемого в предмете доказывания по уголовному праву / Н. Т. Ведерников // Государство и право. - 2003. - № 6. - С. 45-49.
4. Демидов Н. Н. Изучение личности преступника в процессе расследования : дисс. к. ю.н. / Демидов Н. Н. - Волгоград, 2003. - 187 с.
5. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / А.И.
«ШУШМУМ-ЛОУГМаУ» #2(Ш), 2021 а JURISPRUDENCE
37
Долгова. - М.: Изд-во «Юридическая литература», 1981. - 153 с.
6. Кривошеев А. С. Изучение личности обвиняемого в процессе расследования / Кривошеев А. С. - М., 1971.
7. Кримшолопя: Загальна та Особлива час-тини : [тдручник] / [!М. Даньшин, В.В. Голша, М.Ю. Валуйська та ш.] ; за заг. ред. В.В. Голши. -2-ге вид. перероб. i доп. - Х. : Право, 2009. - 288 с.
8. Курс сучасно! украшсько! кримшологп: те-ор1я i практика : у 3 кн. - К. : Видавничий Дiм «!н Юре», 2007. - Кн. 1 : Теоретичш засади та iсторiя украшсько! кримшолопчно! науки. - 2007. - 424 с.
9. Ратинов А. Р. Советская психология как наука / А. Р. Ратинов // Советское государство и право. - 1965. - № 5. - С. 53-54.
10. Салтевський М. . Кримшалютика (у сучас-ному викладГ) : тдручник. - К.: Кондор, 2005. - 588 с.
11. Шалгунова С. А. Особа злочинця за уяв-леннями дореволюцшних вичизняних юриспв: ан-тропологiчна та соцюлопчна школи / С. А. Шалгу-нова // Право i суспiльство. - 2011. - №6. - С. 157164.
12. Шепитько В. Ю. Криминалистика : курс лекций / В. Ю. Шепитько. - 2-е изд., перераб. и доп. - Харшв : Одиссей, 2005. - 368 с.
Мажара Владислав Романович
Студент
ФГБОУ ВО «Ростовский Государственный Экономический Университет (РИНХ)»
Шарыпова Татьяна Николаевна
Доцент РГЭУ (РИНХ)
ФГБОУ ВО «Ростовский Государственный Экономический Университет (РИНХ)»
Б01: 10.24412/2520-2480-2021-289-37-40 ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНТЕРНЕТ-РЕСУРСОВ В ЮРИДИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ
Mazhara Vladislav Romanovich
Student
Rostov State University of Economics (RINH)» Scientific supervisor: Sharypova Tatyana Nikolaevna
Associate Professor at Rostov state economic University (RINH) Of the "Rostov State Economic University (RINH)»
USE OF INTERNET RESOURCES IN LEGAL PRACTICE
Аннотация.
В данной статье рассмотрена роль Интернет-ресурсов в юридической деятельности, раскрыты возможности юридических программ-помощников по пересылки и составлению документации. Подробно проанализированы возможности СПС «Консультант-Плюс», «Гарант» и показано их функциональное значение в работе юриста.
Abstract.
This article examines the role of Internet resources in legal activity, reveals the possibilities of legal assistant programs for forwarding and compiling documentation. The features of the consultant-Plus and Garant SPS are analyzed in detail and their functional significance in the work of a lawyer is shown.
Ключевые слова: Сеть-Интернет, Интернет-ресурсы, юрист, юридическая деятельность, информация, информационно-правовые системы.
Keywords: Internet Network, Internet resources, lawyer, legal activity, information, information and legal systems.
Интернет — является всемирной системой объединённых компьютерных сетей для хранения и передачи информации. Так же ее называют: Всемирная сеть и Глобальная сеть. На основе сети-Ин-тернет работает Всемирная паутина (World Wide Web, WWW) и огромное множество других систем передачи данных.
В юридической деятельности информационные технологии призваны решать ряд определенных задач, возникновение которых обусловлено спецификой работы и практики юриста - это, в первую очередь, поиск, обработка и анализ актуальной правовой информации. Все это подкрепля-
ется скоростью осуществления изложенных действий, чему непременно соответствует сеть Интернет. [1, с. 25]
Сеть Интернет представляет собой глобальную компьютерную сеть, заслуженно называемую мировой паутиной. Она объединяет в одно целое множество компьютерных сетей и имеет своих пользователей практически во всех странах мира.
Невозможно представить человека, не использующего Интернет. Ежедневно этот ресурс служит нам информационной, обменивающей и развлекательной платформой, благодаря которой, в том числе, мы имеем возможность получения заработка.
