CC BY
14
УДК 343.1
М. М. Коваль
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащональний ушверситет '^bBiBCb^ полггехшка", асистент кафедри кримшального права i процесу
ХАРАКТЕРИСТИКА КАТУВАННЯ З КРИМ1НАЛ1СТИЧНОГО ПОГЛЯДУ
© КовальМ. М., 2015
Дослщжено думки pi3H^ науковцiв щодо елемен^в кримшалктичноТ характеристики злочину загалом та запропоновано елементи, якi можна використовувати при проведенш кримшашстичноТ характеристики катування. Проанашзовано кожний елемент кримшалктичноТ характеристики катування.
Ключовi слова: катування, елементи, кримшалктична, кримiнально-правова та кримшально-процесуальна характеристика, предмет доказування.
М. М. Коваль
ХАРАКТЕРИСТИКА ПЫТКИ С КРИМИНАЛИСТИЧЕСКОЙ ТОЧКИ ЗРЕНИЯ
Исследованы мнения различных ученых относительно элементов криминалистической характеристики преступления в целом и предложены элементы, которые можно использовать при проведении криминалистической характеристики пытки. Проанализирован каждый элемент криминалистической характеристики пытки.
Ключевые слова: пытки, элементы, криминалистическая, уголовно-правовая и уголовно-процессуальная характеристика, предмет доказывания.
M. М. Koval
CHARACTERISTICS OF TORTURE WITH CRIMINALISTIC VIEWPOINT
We investigated the views of different scientists on the elements of criminological characteristics of crime in general and the proposed elements that can be used during forensic characteristics of torture. It analyzes each element of criminological characteristics of torture.
Key words: torture elements, forensic, criminal law and criminal procedure characteristics, subject of proof.
Постановка проблеми. Катування як один з вцщв злочину мютить тдвищену сустльну небезпеку, яка проявлясться у тому, що воно спрямовано проти життя i здоров'я особи, li фiзичноl та психолопчно! щлюносп, являе собою найпрше з ушх принижень особистосп. При роз-слщування цього злочину важливим аспектом е проведення характеристики даного злочину: кримшально-правово!, кримшалютично!, кримшолопчно! та кримшально-процесуально!.
Анашз останшх дослщжень i публiкацiй. Цю проблематику дослiджували таю науковщ-процесуалiсти i кримiналiсти: А. П. Резван, М. В. Субботина, Ю. В. Харченко, Е. П. Ищенко,
A. А. Топорков, А. М. Хлус, В. П. Бахша, Р. С. Белюна. I. О. Возгрша, I. Ф. Герасимова,
B. Г. Гончаренко, Л. Я. Драпюна, О. Н. Колеснiченко, Н. I. Клименко, В. С. Коновалова, В. С. Кузьми-чова, В. К. Лисиченко.
Формування цшей статть Розкрити змiст визначення "кримшалютична" характеристика, дослiдити И елементи та виршити, якi елементи кримшалютично! характеристики використовувати при розслiдування катування.
Виклад основного матерiалу. З метою ефективного розслщування того чи шшого злочину необхiдно не тiльки придшяти увагу оперативно-розшуковим заходам та слщчому досвiду, а також повною мiрою дослiдити сам злочин, вивчити його характеристику, яка допоможе в майбутньому правильно визначити тактику розслщування.
В юридичнш лiтературi можна побачити, що певний вид злочину аналiзують за такими характеристиками, як кримшально-правова, кримшально-процесуальна, кримiнологiчна та кримша-лiстична. Практичне використання кримшалютично! характеристики окремих вищв злочишв потребуе комплексного пiдходу, пов'язаного iз залученням даних iнших вищв характеристик [1], оскiльки вони мiж собою взаемопов'язанi.
Кримiнальна-правова характеристика формуеться на основi аналiзу ознак злочишв, що мають значення для виршення питання про наявнiсть складу злочину, правильно! його квалiфiкацi! i з'ясування шших кримiнально-правових питань [7, с. 33].
Кримшолопчну характеристику складають систематизоваш вiдомостi про динамiку злочинiв, що мають значення при встановленш !х причин i умов, що сприяють вчиненню злочинiв i прийняттю заходiв по !х усуненню. До не! також входять вщомосп про типовий мехашзм злочинно! поведiнки, якi дозволяють розробляти типологiю правопорушникiв та iншi вiдомостi, що мають значення для практики попередження злочишв.
Основою кримшально-процесуально! характеристики е предмет доказування (ст. 64 КПК Укра!ни) - процесуальний шститут, змют якого розкривае вимоги закону про всебiчне, повне i об'ективне дослiдження обставин справи i створюе передумови для того, щоб у кожному випадку з'ясувати, яке коло конкретних обставин треба встановити. Ця характеристика також включае i iншi положення процесуального закону, зокрема т1, що характеризують особливостi порушення справ дано! категорi! i прийняття тих або iнших процесуальних ршень тощо [16, с. 41].
Кримшалютична характеристика злочишв - це система закономiрно взаемопов'язаних кримшалютичних даних про елементи складу злочину певних видiв, що сприяють !х розкриттю i розслiдуванню [4, с. 97]. Конкретного визначення, що таке кримшалютична характеристика, в юридичнш лiтературi немае. На нашу думку, кримшалютична характеристика складу злочину - це система ознак, як надають шформащю про особу злочинця та потерпшого, спошб та знаряддя вчинення злочину, а також об'ективну сторону цього злочину.
Як зазначив О. О. Ейсман, кримшалютична характеристика злочину - це науково обгрун-тований типовий перелш обставин, що шдлягають встановленню по справi як юридично релевантних, так i промiжних (доказових) з видшенням серед них прихованих, неочевидних обставин, що характеризують злочин даного виду (групи) на момент початку розслщування i служать ефективнш оргашзацп розслщування [17, с. 99]. Кримшалютична характеристика створюе коло обставин, як за допомогою кримшально-процесуально! характеристики встановлюють на початковому еташ розслщування.
Також слщ зазначити, що фундаментом аналiзу характеристики злочину слугуе кримшально-правова характеристика, тому що при отриманш кримшально-правово! характеристики того чи шшого злочину ми можемо аналiзувати цей злочин з кримшолопчного, кримшалютичного та кримшально-процесуального аспекпв.
Як i будь-яка система, кримшалютична характеристика складаеться з взаемопов'язаних складових - елеменив. У лiтературi по^зному визначаються види таких елеменив та !х кшькють: вiд прямого слщування системi елементiв складу злочину до перелшу кримiналiстично значущих елеменпв, якi не завжди структурно узгоджуються з системою кримшально-правово! характеристики певного виду злочину [1], адже кримшалютична характеристика злочишв ширша за !х кримшально-правову та кримшально-процесуальну характеристики, оскшьки мiстить не лише систему обставин, яю мають кримiнально-правове значення, а й ряд шших чинниюв.
Одним iз перших надав кримшалютичну характеристику Л. О. Сергеев, який видшив такi !! елементи: особливосп способiв i слiдiв певних видiв злочинiв; обставини, що характеризують
учасниюв злочишв та !х злочиннi зв'язки; об'ективну сторону; час, мiсце i обстановку вчинення злочинiв; об'ект замаху та шш^ а також взаемозв'язок вказаних факторiв [12, с. 43].
Провщш вченi-кримiналiсти Украши, автори пщручника (Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений. Под ред. В. К. Лисиченко, - К., 1988), видшили п'ять елеменив кримшалютично1 характеристики: 1. Спошб приготування, вчинення i приховання злочину; 2. Мiсце, час. обстановка, знаряддя i засоби вчинення злочину; 3. Предмет замаху; 4. Особа потертлого; 5. Особа злочинця: 6. Слщи злочину (в широкому розумшш) [13].
Щодо елементiв кримшашстично! характеристики, то ми бiльш схильш до думки вчених-кримiналiстiв, яю видiляють п'ять елементiв кримшалютично1 характеристики. При розслщуванш катування, проводячи кримшалютичну характеристику даного злочину, ми б також додали таю ще елементи, яю видiлив В. К. Гавло, а саме: 1) слщча реальна ситуащя, що склалася на момент порушення кримшально! справи; 2) ситуащя розслщування на початковому етапi, на момент пред'явлення обвинувачення i шсля нього [5, с. 123], тому що найчаспше ди катування, яю проявляються, виникають до моменту вщкриття кримiнального провадження, а також, особа-потертлий при пред'явленнi И обвинувачення може змшити показання, яю давала шд тиском.
Отже, кримiналiстичну характеристику катування можна розглядати як систему, що склада-сться з елементiв: спошб приготування, вчинення i приховання злочину, мюце, час, обстановка, знаряддя i засоби вчинення злочину, предмет посягання, особа потертлого, особа злочинця, слщи злочину (в широкому розумшш), слщча реальна ситуащя, що склалася на момент порушення кримшально! справи; ситуащя розслщування на початковому етат, на момент пред'явлення обвинувачення i шсля нього.
1. Спошб приготування, вчинення i приховання злочину. Пщ способом вчинення злочину Г. Г. Зуйков розумie систему дш з пщготовки, вчинення й приховування злочину, детермшовану умовами зовшшнього середовища й психофiзичних якостей особи, пов'язаними з вибiрковим використанням вiдповiдних засобiв, умов мюця й часу [6]. На нашу думку, щодо способу приготування та вчинення катування, все це вщбуваеться спонтанно i без будь-яко! пщготовки, осюльки найчастiше пiд ди катування потрапляють особи, затриманi i доставленi до райвiддiлiв мшци чи шших державних установ. Навiть при отриманш наказiв вiд начальникiв, "виконавщ" приготування не здiйснюють. Вони просто виконують ди, якi пiдпадають пщ квалiфiкацiю катування, з метою отримання шформаци про вчинення злочину або зiзнання. Щодо приховування вчинення даного злочину, особи, яю його вчинили, залякують потерпiлих, що такi ди з ними можуть повторитись або погрожують !м, що i породжуе великий вiдсоток латентностi цього злочину, а також заподдають тiлеснi ушкодження таким чином, щоб вони не були явними.
2. Мюце, час, обстановка, знаряддя i засоби вчинення злочину. Мюце скоення злочину в кримшалютичнш характеристик вщображаеться рiзними ознаками. Узагальнення слщчо! практики показуе наявнють зв'язкiв ознак мiсця злочину зi способом вчинення, даними, що вщносяться до особистостi злочинця, мiсця його проживання, перебування тощо. Конкретна сукупнють ознак мюця злочину визначаеться в методищ на основi вiдповiдних узагальнень практики.
Час скоення злочину мае кримшально - правове, процесуальне i кримшалютичне значення. Кримшалютичне значення визначаеться тим, що в скоенш багатьох злочишв спостертаеться певна вибiрковiсть у чаш дiянь злочинця.
Обстановка мюця скоення злочину - це частина матерiального середовища, яка включае, ^м дiлянки територil, сукупнiсть рiзних предмета, поведшку учасникiв подil, психологiчнi вщносини мiж ними тощо. Обстановка як сукупнють матерiальних об'ектiв на мющ злочину вiдображае механiзм подil, що розслщуеться, дil злочинця та шших ошб [15, с. 343, 344]. Щодо мюця вчинення катування, найчаспше це вщбуваеться в правоохоронних органах, тобто в кабшетах пращвниюв мшци, в камерах тимчасового тримання. Також мiсцем вчинення даного злочину можна вважати i психiатричнi лiкарнi, сл^^ iзолятори, военiзованi частини та ш. Щодо мiсця вчинення катування в мютах, селищах мiського типу та селах, то статистика показуе, що впродовж 2007-2009 рр. в мютах та селищах мюького типу було вчинено 123 злочину по ст. 127 КК Украши, а в селах в той самий перюд було вчинено 66, що майже вдвiчi менше.
3. Предмет посягання. Щодо предмету посягання то ним е сусшльш вщносини, яю забезпечують охорону особи, зокрема И життя i здоров'я; основним безпосереднiм - здоров'я особи як певний
фiзичний i психiчний стан на момент, що передуе посяганню, а додатковим обов'язковим безпосер-едшм - суспшьш вщносини, що забезпечують охорону вол^ честi та гiдностi особи [8, с. 74, 75].
4. Особа потерпшого. У ч. 1 ст. 49 КК Укра!ни законодавець визначае потерпшого як особу, якш злочином заподiяно моральну, фiзичну або майнову шкоду. А. Н. Красиков, В. Д. Ривман, Г. I. Чечель тдтримують положення чинного кримшально-процесуального законодавства i матерiаль-ного права та стверджують, що жертвою злочину може бути лише фiзична особа, якш злочином було нанесено морально!, фiзично! або матерiально! шкоди. О. М. Мойсюк також визначае жертву злочину як людину, якш в результат суб'ективного бажання злочинця або з суб'ективно створених обставин спричинено фiзичну, моральну або матерiальну шкоду [11, с. 7].
Важливе значення мае i класифшащя потерпiлих, бо саме !х класифiкацiя вiдiграе важливу роль, оскшьки дозволяе судити в повному обсязi про поведiнку потерпiлого, ситуащю, що передувала злочину, взаемовщносини iз злочинцем, роль потерпiлого в механiзмi здiйснення злочину, про шляхи i способи захисту жертви злочину, про способи запобтання злочину [14, с. 112].
Щодо судово! статистики вщносно потерпiлих вона е недосконалою. Вона не вщображае достатнiх даних про потерпших, зокрема вiд катування, за категорiями, за видами заподiяно! шкоди тощо [9, с. 130]. Це, як вже зазначалося вище, свщчить про те, що судовi i правоохороннi органи, правозахиснi оргашзацп, а також дослщники, не мають змоги одержати повноцшш статистичнi даш про потерпiлих вiд злочинiв ш за вiком, нi за статтю, нi за соцiальним станом, ш за iншими характеризуючими ознаками.
На нашу думку, потерпшим вiд катування, виходячи зi змiсту ч. 1 ст. 127 КК Укра!ни, е: по-перше, особа, яку безпосередньо катують, з певною метою, визначену у ст. 127 КК Укра!ни, та, по-друге, шша особа, яку катуе винний, щоб примусити !! чи власне потерпшого вчинити якьнебудь дп всупереч !х волi. Як показуе практика, мешканець Городоцького району Львiвсько! обласп, постраждалий у кримiнальнiй справ^ якого майже добу незаконно утримували в Залiзничному райвiддiлi мiлiцi! Львова та застосовували протиправш дi! щодо нього, подав заяву про вчинення протиправних дш пращвниками мiлiцi! у прокуратуру Залiзничного району мiста Львова.
У заявi викладенi всi обставини незаконного утримання та знущання над хлопцем у Залiзничному райвщдш Львова з 22.00 год. 31 березня до 19.00 год. 1 квггня. Постраждалий наголошуе, що упродовж цього часу вш був позбавлений сну, вщпочинку, харчування, що йому категорично протипоказали лшарг Хлопець заявив, що пращвники райвщдшу декшька разiв наносили йому удари, погрожували [2].
А. Н. Ибраева, говорить що: по-перше, катуванню може бути пщдана будь-яка особа, однак для шдозрюваного у кримшальному процес ступiнь ризику е вищим; по-друге, свггова практика показуе, що жертва катувань може приваблювати злочинця й iншими ознаками, серед яких вiк, стать, релiгiя, професш тощо [3]. З цiею думкою слщ погодитись, оскшьки, як показуе практика, найбшьше потер-пають вщ катування особи, затриманi працiвниками правоохоронних органiв.
5. Особа злочинця. I. М. Даньшин розглядае поняття особи (особистоси) злочинця як сукупнiсть ютотних i стiйких соцiальних властивостей i ознак, соцiально значущих бюпсихо-лопчних особливостей iндивiда, якi, об'ективно реалiзуючись у конкретному вчиненому злочинi, надають вчиненому дiянню характеру суспiльно! небезпечносп, а виннiй у ньому особi -властивостi суспiльно! небезпечностi, у зв'язку з чим вона i притягаеться до вщповщальносп, передбачено! кримшальним законом [10, с. 37]. Особою-злочинцем в ст. 127 КК Укра!ни, визнано особу, яка вчинила дп, передбачеш диспозицiею статтi, з вщповщною метою. Оскiльки щодо цього злочину юнуе велика латентнiсть, тому слщ вважати, що особа злочинця дослщжуеться тшьки пiсля написання потерпiлим заяви про вчинення щодо не! кримшально караних дiянь.
6. Слiди злочину. Слщи злочинно! дiяльностi - це явш i неявнi змiни, як призводять до порушень функцiй людини, речей i вiдношень мiж ними. Бшьшють явних слiдiв одержуеться пщ час проведення огляду мiсця подп, на пiдставi яких слiдчим приймаються процесуальш рiшення.
У кримiналiстичнiй характеристик слiдовi картина охоплюе: 1) змши в речовiй обстановцi мiсця поди злочину. Щ змiни, вiдображаючи дп злочинця, потерпiлого та iнших ошб, дi! знарядь, засобiв i механiзмiв, полягають у порушеннi початкового стану, мюцезнаходження, структури рiзних об'ектiв, що складають речове середовище, в якому вчинено злочин; 2) слщи вщображення (слщи рук, шг, шструменпв тощо); 3) предмети - речовi докази, в тому чи^ документи, речi i
мшрочастинки. Набiр конкретних об'ектiв, що виступають в якосп речових доказiв, за рiзними видами злочинiв неоднаковий. Наприклад, за справами про вбивства - слщи кровц за справами дорожньо-транспортних пригод - залишки пально-мастильних речовин тощо; 4) особи, що можуть бути допиташ як свщки. Особисте сприйняття подi! злочину робить особу свщком-очевидцем, i допитувати !! необхiдно за цими пщставами [15, с. 346].
При вчиненш катування слiдами злочину е слщи на тш людини, яю бувають явними або прихованими. Щоб одержати пiдтвердження цих слщв зокрема, що вони були отримаш пщ час застосування дiй, яю квалiфiкуються як катування, особу вщправляють на судово-медичну експертизу.
Iнформацiю про речовi докази найчастiше можемо отримати зi слiдiв потерпiлих вiд катування; ними можуть бути резиновi та дерев'яш кийки, засоби електроструму та ш.
Висновки. Пiдводячи пщсумок, визнати, яка з видiв характеристик е найголовшша, або яку потрiбно проводити насамперед не можна, тому що вони мiж собою взаемопов'язаш. Наприклад, якщо ми будем характеризувати суб'ект злочину з кримшально-правового погляду, ми також охопимо i кримшолопчну характеристику особи злочинця.
1. [Електронний ресурс]: http://buklib.net/books/30835/. 2. [Електронний ресурс]: http://www.zik. com.ua/ua/news/2010/04/02/223422. 3. Ибраева А. Н. Уголовно-правовые и криминологические проблемы борьбы с насилием должностных лиц (статья 347-1 Уголовного кодекса Республики Казахстан): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 "Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право" / А. Н. Ибраева. - Астана, 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до автореферату: http://sartraccc.ru/i.php?oper=readJle&Jlenлme=Disser/ibraeva.htm. 4. Видонов Л. Г. К вопросу о криминалистической ха-рактеристике преступлений и закономерных связях между ее элементами /Л. Г. Видонов, В. Л. Видонов // Кримималистическая характеристика преступлений. - М., 1984, с. 97. 5. Гавло В. К. К вопросу о криминалистической характеристике преступлений (Статья первая) /В. К. Гавло //Вопросы повышения борьбы с преступностью, Томск. 1980. - С. 123. 6. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления: дис. ... д-ра юрид. наук: 12. 00. 09 / Г. Г. Зуйков. - М. : МГУ, 1970. - С. 25. 7. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступ-лений. Глава II. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / А. Н. Колесниченко; под ред. В. К. Лисиченко. - К., 1988. 8. Кримтальне право Украгни. Особлива частина: тдруч. /[кол. авт.: А. В. Байлов, О. А. Васильев, О. О. Житний та т.]; за заг. ред. О. М. Литвинов; наук. ред. серп О. М. Бандурка. - Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. - 572 с. 9. Кримiнологiя [текст]: тдручник для студ. вищ. навч. закладiв /О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьев, О. Г. Кулик та т.; за заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юртком 1нтер, 2002.- 416 с. 10. Кримiнологiя: Загальна та Особлива частини: тдручник /1. М. Даньшин, В. В. Голша, М. Ю. Валуйська та т.; за заг. ред. В. В. Голти. -2-ге вид. перероб. i доп. - Х. : Право, 2009. - 288 с. 11. Мойсюк О. М. Вiктимологiчна профтактика порушень безпеки дорожньогоруху (ст. 215 КК Украгни) [текст]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: спец. 12.00.08 / О. М. Мойсюк. НАН Украгни; 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького; - К., 1999. - 19 с. 12. Сергеев Л. А. Сущность и значение криминалистической характеристики преступлений / Л. А. Сергеев // Руководство для следователей. - М., 1971. 13. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений: учебник / В. П. Бахин, В. И. Гончаренко, Н. И. Клименко, А. Н. Колесниченко, и др.; под ред. В. К. Лисиченко. - К.: Вища шк., 1988. - 405 c. 14. Чечель Г. И. Жестокий способ совершения преступлений против личности: Уголовно-правовые и криминол. исслед. [текст] /Г. И. Чечель. - Ставрополь: Кн. изд-во "Ставрополь", 1992. -153 с. 15. Шеремет А. П., Кримталктика: навч. поаб. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. П. Шеремет -[2-ге вид.].- К. : Центр учбовог лтератури, 2009. - 472 с. 16. Шиканов В. И. О междисциплинарной характеристике отдельных видов преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений. - М., 1984. 17. Эйсман А. А. О содержании понятия криминалистической характеристики преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений. - М., 1984.
