CC BY
17
12. Zade L. A. (1976). Poniatye lynhvystycheskoi peremennoi y eho prymenenye k pyniatyiu pryblyzhennbikh reshenenyi ¡The concept of a linguistic variable and its application to kicking approximate solutions ]. M.: Myr, 165 s. [in Rus.].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Горошкова Л^фя Анатолмвна, д.е.н., доцент, академiк Академiï eKOHOMÎ4HMx наук Украши, професор кафедри пщприемництва, менеджменту органiзацiй та лопстики 3anopi3bKoro нацiонального унiверситету, e-mil: goroshkova69@gmail.com
Волков Володимир Петрович, д.т.н., професор, академiк Академiï економiчних наук Украши, професор кафедри пiдприeмництва, менеджменту оргашзацм та логiстики Запорiзького нацюнального унiверситету, e-mil: volkovvp49@gmail.com
Хлобистов Свген Володимирович, д.е.н., професор, академiк Академи' економiчних наук Украши, професор кафедри екологп Нацiонального унiверситету «Киево-Могилянська академiя», вул. Григорiя Сковороди, 2, Кив 04655, Украша
e-mil: ievgen.khlobystov@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Горошкова Лидия Анатольевна, д.э.н., доцент, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры предпринимательства, менеджмента организаций и логистики Запорожского национального университета,
e-mil: goroshkova69@gmail.com
Волков Владимир Петрович, д.т.н., профессор, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры предпринимательства, менеджмента организаций и логистики Запорожского национального университета, e-mil: volkovvp49@gmail.com
Хлобыстов Евгений Владимирович, д.э.н., професор, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры экологии Национального университета «Киево-Могилянская академия» e-mil: ievgen.khlobystov@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHORS
Horoshkova Lidiia, D. Sc. in Economics, Professor of the Department of entrepreneurship, management of organizations and logistics, Zaporizhzhya National University, e-mil: goroshkova69@gmail.com
Volkov Vladimir, D. Sc. in technical, professor, Professor of the Department of entrepreneurship, management of organizations and logistics, Zaporizhzhya National University, e-mil: volkovvp49@gmail.com
Khlobystov levhen, D. Sc. in Economics, professor, Professor of the Department of Environmental Studies, National university of «Kyiv-Mohyla academy», e-mil: ievgen. khlobystov@ ukr.net
Подано до редакци 30.07.2019 Прийнято до друку 25.08.2019
УДК 339.9:338.45.000.32 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-99-110
ЗАСАДИ ПРОМИСЛОВИХ ПОЛ1ТИК КРАН СВ1ТУ З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ РОЗВИТКУ: УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Дейнеко Л. В., Циплщька О. О.
Актуальнсть теми досл'1дження пояснюеться усвiдомленням як в розвинутих кран с&ту, так i в тих, що розвиваються, необх'дност'! в'дродження промисловост/ та удосконаленн промисловоУ полiтики як ключового '¡нструменту стратеги економ'чного розвитку.
Постановка проблеми. Ефективнсть промислових полiтик краУн з рiзним рiвнем розвитку залежить в'д того, наскльки засади, на яких ця полтика формуеться, враховують стартов/ нацiональнi умови та вимоги / тенденцУУ глобального ринку. Для краУн з однаковим рiвнем доходу можна визначити спiльнi напрями стратег'!й промислового розвитку та найбльш ефективнi '¡нструменти промисловоУ полiтики. За схожих стартових умов едмЫност'! у пдходах до промисловоУ полiтики можуть обумовлювати / в'дм'нност'! мiжрезультатами УУреал'зацУУ, а за рiзних початкових умов можуть тягнути за собою вирiвнювання економ'чних показник'т та швидку конверген^ю економк.
Анал'з останнiх досл'джень i публ'мацш. Окремi питання формування та реалiзацiУ промисловоУ полiтики в краУнах с&ту дослджувалися як втчизняними, так i зарубiжними вченими, зокрема, такими, як О. I. Амоша, А. Андреон'1, К. Вар&к, В. П. Вишневський, В. М. Геець, Г. Крест'1, Дж. Лн, В. I. Ляшенко, А. Номан, I. Нублер, К. Оно, Х. Салазар-С'р'накс, С. Старков, Дж. Стглц, В. Трейчел, К. Шваб.
© Дейнеко Л. В., Циплщька О. О., 2019
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 43
99
Видтення недослiджених частин загальноУ проблеми. Незважаючи на спроби узагальнити пдходи та '¡нструменти промисловоУ полiтики для окремих груп краУн, пошук оптимального дизайну вiтчизняноУ промисловоУ полiтики все ще тривае, що ускладнюе прийняття важливих нормативних акт'в в сферi промислового розвитку та е причиною запеклих дискусш мiж глками влади в процес формування Стратега розвитку промислового комплексу УкраУни, законодавчого врегулювання «промислового безв'зу» та вив'зних мит на окремi види промисловоУ сировини тощо.
Постановка завдання, мети досл'1дження. Метою досл'дження е узагальнення досв/'ду промислових полiтик краУн з р!вним рiвнем економ'чного розвитку та обфунтування необх'дност'! його використання при визначен основних засад вiтчизняноУ промисловоУ полiтики.
Метод або методолог'т проведення досл'дження. При проведенн дослдження було використано загальнонауков! та спецiальнi методи: аналзу, синтезу, '¡ндукцп та дедукци, iсторичний, порiвняння, дiалектичний метод пiзнання; а також методи статистичного анал'зу, монографiчнi дослдження при вивченн! досв/'ду окремих краУн, експертнi о^нки при розробц пропози^й щодо формування та реалiзацiУ промислових полiтик у трансформа^йних економках.
Викладення основного матер'алу (результатироботи). Дослджено засади промислових полiтик трьох груп краУн - з високими, середн'ши та низькими доходами в контекст/ Ух сторичного розвитку. Визначено со^ально-економ'иш та нститу^йн умови в рiзних краУнах, де реалiзацiя певного типу промисловоУ полiтики мала позитивн або негативн наслiдки. Анал'з стану розвитку промисловост/ в УкраУн! та результат'¡в реалiзацiУ промисловоУ полiтики показав, що остання потребуе перегляду релевантност/ застосовуваних '¡нструмент'в та заход'т викликам внутршнього та глобального середовища. На основ/ досв/'ду заруб/'жних краУн визначен прюритети промислового розвитку та обфунтован'1 ключов/ засади промисловоУ полiтики для УкраУни.
Галузь застосування результат¡в. Результати досл'дження можуть бути застосован при формуваннi нормативно-правовоУ бази, що регулюе промисловий розвиток, при розробц КонцепцУУ державноУпромисловоУполтики, Стратеги промислового розвитку центральними органами виконавчоУ влади! в'дпов'дних розд'т'т програм соцiально-економiчного та культурного розвитку регюнiв.
Висновки в'дпов'дно до статт'1. В ход! досл'дження було визначено, що основу сучасних промислових полiтик краУн з високим рiвнем розвитку складають протекцонютськ заходи та стимулювання '¡нновацшноУ д'яльност'! всередин держави; краУни з середн'ш рiвнем доходу надають проритет 1'нновац1'йн1'й та технолог'чнш полiтицi; краУнам з низьким рiвнем доходу, зокрема, УкраУн'!, слд спрямувати заходи промисловоУ полiтики на промислову модерызацю, '¡мпортозам'щення, вбудовування у глобальн ланцюги доданоУ вартост/ з метою прискорення соцiально-економiчного розвитку та посилення конкурентоспроможност'! на св/'тових ринках.
Ключов'1 слова: промислова полтика, '¡нструменти промисловоУ полтики, ннова^йна полтика, протекцюнiзм, технологчна модернiзацiя, р'вень економ'чного розвитку
ОСНОВЫ ПРОМЫШЛЕННОЙ ПОЛИТИКИ СТРАН МИРА С РАЗНЫМ УРОВНЕМ РАЗВИТИЯ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ
Дейнеко Л. В.
Цыплицкая Е. А.
Актуальность темы исследования объясняется потребностью как развитых стран мира, так и развивающихся, в возрождении и совершенствовании промышленной политики в условиях глобализации как ключевого инструмента стратегии экономического развития.
Постановка проблемы. Эффективность промышленных политик стран с разным уровнем развития зависит от того, насколько основы, на которых эта политика формируется, учитывают национальные условия и требования и тенденции глобального рынка. Для стран с одинаковым уровнем дохода можно определить общие направления стратегий промышленного развития и наиболее эффективные инструменты промышленной политики. При схожих стартовых условиях отличия в подходах к промышленной политике могут обусловливать и отличия между результатами их реализации, а при разных начальных условиях влечь за собой выравнивание экономических показателей и быструю конвергенцию экономик.
Анализ последних исследований и публикаций. Отдельные вопросы формирования и реализации промышленной политики в странах мира исследовались как отечественными, так и зарубежными учеными, в частности, такими, как А. И. Амоша, А. Андреони, К. Варвик, В. П. Вишневский, В. М. Геец, Г. Крести, Дж. Лин, В. И. Ляшенко, А. Номан, И. Нублер, К. Оно, Х. Салазар-Сиринакс, Е. Стариков, Дж. Стиглиц, В. Трейчел, К. Шваб.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. Несмотря на попытки обобщить подходы и инструменты промышленной политики для отдельных групп стран, поиски оптимального дизайна промышленных политик всё еще длится, что усложняет принятие важных нормативных актов в сфере промышленного развития и является причиной ожесточенных дискуссий между ветвями власти в процессе формирования Стратегии развития промышленного комплекса Украины, законодательного урегулирования «промышленного безвиза» и вывозных пошлин на отдельные виды промышленного сырья.
Постановка задачи, цели исследования. Целью исследования является обобщение опыта промышленных политик стран с разным уровнем экономического развития и обоснование необходимости его использования при определении основных принципов отечественной промышленной политики.
Метод или методология проведения исследования. При проведении исследования были использованы общенаучные и специальные методы: анализа, синтеза, индукции и дедукции, исторический, сравнения, диалектический метод познания; а также методы статистического анализа, монографические исследования при изучении опыта отдельных стран, экспертные оценки при разработке предложений по формированию и реализации промышленных политик в трансформационных экономиках.
Изложение основного материала (результаты работы). Исследованы основы промышленных политик трёх групп стран - с высокими, средними и низкими доходами в контексте их исторического развития. Определены социально-экономические и институциональные условия в разных странах, где реализация определенного типа промышленной политики имела положительные или отрицательные последствия. Анализ состояния развития промышленности в Украине и результатов реализации промышленной политики показал, что последняя требует пересмотра релевантности используемых инструментов и мер вызовам внутренней и глобальной среды. На основе опыта зарубежных стран определены приоритеты промышленного развития и обоснованы ключевые принципы промышленной политики для Украины.
Область применения результатов Результаты исследования могут быть применены для формирования нормативно-правовой базы, регулирующей промышленное развитие, при разработке Концепции государственной промышленной политики, Стратегии промышленного развития центральными органами исполнительной власти и соответствующих разделов программ социально-экономического и культурного развития регионов.
Выводы в соответствии со статьей. В ходе исследования было определено, что основу современных промышленных политик стран с высоким уровнем развития составляют протекционистские меры и стимулирование инновационной деятельности внутри государства; страны со средним уровнем дохода отдают приоритет инновационной и технологической политике; странам с низким уровнем дохода, в том числе, Украине, следует направить меры промышленной политики на промышленную модернизацию, импортозамещение, встраивание в глобальные цепочки добавленной стоимости с целью ускорения социально-экономического развития и усиления конкурентоспособности на мировых рынках.
Ключевые слова: промышленная политика, инструменты промышленной политики, инновационная политика, протекционизм, технологическая модернизация, уровень экономического развития
FOUNDATIONS OF INDUSTRIAL POLICY IN THE COUNTRIES WITH DIFFERENT LEVELS
OF DEVELOPMENT: LESSONS FOR UKRAINE
Deineko L. V., Tsyplitska O.O.
Relevance of the research topic is due to the need of developed and developing states of the world in renaissance and improvement of industrial policy as a key instrument of economic development strategy in a globalizing world.
Formulation of the problem. The efficiency of industrial policy in countries with different level of development depends on the fact how principles the policy is based on take into consideration the starting national conditions and requirements and trends of global market. For the countries with the same levels of income it is possible to determine the common directions of industrial development strategies and efficient tools of industrial policy. Under similar starting conditions differences in approaches to industrial policy may also determine the differences in results of its implementation; under different starting conditions they can entail the smoothing out of economic performance and a rapid convergence of economies.
Analysis of recent research and publications. Some issues on industrial policy implementation in the countries of the world were investigated by both domestic and foreign scholars: A. I. Amosha, A. Andreoni, K. Warwick, V. P. Vyshnevsky, V. M. Heyets, G. Cresti, J. Lin., V. I. Liashenko, A. Noman, I. Nubler, K. Ohno, H. alazar-Xirinachs, E. Starikov, J. Stiglitz, V. Treichel, K. Shwab.
Selection of unexplored parts of the general problem. In spite of the multiple attempts to generalize the approaches and instruments of industrial policy for groups of countries the search of optimal design of industrial policy is still going on, what makes the adoption of important industrial development regulations complicated and is the reason of bitter discussions between the branches of authorities in the course of formation of Strategy of Ukrainian industrial complex development, legislative regulation of «industrial visa-free» and export duties on some types of feedstock.
Setting the task, the purpose of the study. The purpose of the study is generalization of the experience of industrial policies in countries with different levels of economic development and justification of the need to use it in setting the basic principles of domestic industrial policies.
Method or methodology for conducting research. In the research we used general and specific scientific methods of analysis, synthesis, induction and deduction, historical, comparison, dialectical method of knowledge;
also methods of statistical analysis, monographic research for countries' experience, expert assessment method for elaboration the recommendations on industrial policy implementation in transformation economies.
Presentation of the main material (results of work). The industrial policy of three groups of countries - with high, middle and low income - are studied due to their historical development. Socioeconomic and institutional conditions of countries, where the implementation of a certain type of industrial policy had positive or negative results, were determined. The analysis of the Ukrainian industrial performance and industrial policy showed that the policy should be revised according to the relevance of instruments and measures to the challenges of internal and global environment. The priority directions of industrial development are determined and the key principles of industrial policy in Ukraine are justified based on foreign experience.
The field of application of results. The results of this research can be applied in the process of industrial regulatory framework formation, in the Concept of state industrial policy and the Strategy of industrial development elaboration by central executive authorities, and in the preparation of relevant sections of programs of regions' socioeconomic and cultural development.
Conclusions according to the article. In the study it is determined that these are the protectionism measures and innovation activity stimulation which are the base of the modern industrial policies in the countries with a high level of development; the middle-income countries should prioritize innovation and technology policies; the low-income states including Ukraine should focus on industrial modernization, import substitution, and the integration into global value chains in order to accelerate their socioeconomic development and strengthen the competitiveness over the world markets.
Key words: industrial policy, instruments of industrial policy, innovation policy, protectionism, technological modernization, level of economic development
JEL Classification: L50, L52, O14, O25
Актуальшсть теми дослщження. Сучасний CBiT, опинившись в реалiях постiндустрiалiзацN та глобалiзацiТ, усвщомив необхщнють повернення до парадигми шдус^ального розвитку, але на якюно нових засадах, де промислова пол^ика спрямовуеться не лише на виршення проблем функцюнування вщповщного сектору економки згщно з визначеними прюритетами, а виступае важливою координуючою складовою шших видiв державних пол^ик i платформою для формування економiчноТ' пол^ики держави.
Незважаючи на неможливють створення деякоТ ушверсальноТ стратеги, яка пщходить будь-якш економщ^ розумшня досвщу промисловоТ полггики розширюе уяву про принципи ТТ формування в рiзних економiчних та шституцюнальних умовах i вказуе на сфери, де слщ полтшувати координацш та синхрошзацш ТТ програм та заходiв. Вивчення та використання досвщу усшшноТ iмплементацiТ промислових пол^ик в зарубiжних краТнах, що знаходяться на рiзних рiвнях економiчного розвитку, е актуальним для запуску в УкраТн принципово новоТ промисловоТ пол^ики, що дозволяе знизити уразливють вггчизняноТ економки щодо внутршшх та глобальних загроз, забезпечити сталють економiчного зростання та готовнють економки до виклиш майбутнього.
^м того, внаслщок поглиблення iнтегрованостi нацiональних економiк в глобальн ланцюги доданоТ вартостi та ускладнення нових виробничих систем все бтьш актуальними стають проблеми координаци, узгодження та синхронiзацiТ промислових пол^ик. Розумiння засад, на яких формуеться промислова пол^ики тiеТ чи шшоТ краТни, дозволяе забезпечити конкурентоспроможнiсть на вщповщних ринках та полегшити штеграцш до вищих ланок глобальних ланцюпв доданоТ вартостi.
Постановка проблеми. Структурна та технолопчна дивергенцiя краТн в умовах глобальних змш обумовлюе рiзноманiття пiдходiв щодо основоположних принципiв промисловоТ пол^ики, розширення спектру ТТ траекторш та iнструментiв реалiзацiТ. Досвiд зарубiжних краТн переконливо доводить, що вщ цього залежать успiшнiсть структурних трансформацш, рiвень конкурентоспроможностi держави та ТТ експортний потен^ал.
За схожих стартових умов вiдмiнностi у пiдходах до промисловоТ полп"ики можуть обумовлювати i вiдмiнностi мiж результатами ТТ реалiзацiТ', а за рiзних початкових умов можуть тягнути за собою вирiвнювання економiчних показникiв та швидку конвергенцю економiк. Втiм, для краТн з однаковим рiвнем доходу можна визначити сптьы напрями стратегiй промислового розвитку та найбтьш ефективнi iнструменти промисловоТ полп"ики.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Типи промисловоТ полiтики, ТТ успшнють та ефективнiсть iнструментiв в рiзних економiчних та iнституцiональних умовах стали предметом дослщжень багатьох вп"чизняних та зарубiжних учених. Теоретико-методологiчнi засади дослщження промисловоТ полп"ики в краТнах свгту знайшли свое вiдображення в працях А. Андреоы, К. Варвша, Г. Крестi, Дж. Лiна, А. Номана, I. Нублера, К. Оно, Х. Салазара^ршахса, G. Старiкова, Дж. Сшлща, В. Трейчела, К. Шваба та шших. Аналiзу реформ у вгтчизнянм промисловостi присвятили своТ прац О. I. Амоша, В. П. Вишневський, В. М. Геець, В. I. Ляшенко та iншi. Незважаючи на спроби робити узагальнення пiдходiв та шструметчв промисловоТ полiтики для окремих груп краТн, пошуки оптимального дизайну вггчизняноТ промисловоТ полiтики все ще тривають, що ускладнюе прийняття важливих нормативних актiв в сферi промислового розвитку та е причиною запеклих дискуай мiж гiлками влади в процес формування СтратегiТ' промислового розвитку УкраТни, законодавчого врегулювання «промислового безвiзу» та вивiзних мит на окремi види промисловоТ сировини тощо.
Метою дослщження е узагальнення досвщу промислових пол^ик краТн з рiвним рiвнем економiчного розвитку та обфунтування необхщносл його використання при визначенн основних засад вiтчизняноТ промисловоТ пол^ики.
Методи дослiдження. При проведены дослщження було використано загальнонауков1 та спец1альн1 методи: анал1зу, синтезу, Ыдукци та дедукцп, 1сторичний, пор1вняння, д1алектичний метод п1знання; а також методи статистичного анал1зу, монограф1чн1 досл1дження при вивченн1 досв1ду окремих кра'н, експертн1 оц1нки при розробц1 пропозиц1й щодо формування та реал1зацп промислових пол1тик у трансформац1йних економ1ках.
Результати дослщження. Анал1з досв1ду кра'н в сфер1 промислового регулювання засв1дчив, що попри сптьнють домшуючо' економ1чно' парадигми на р1зних етапах розвитку, мають мюце значн1 в1дм1нност1 в засадах промислово'' пол1тики кра'н з р1зним р1внем розвитку та в 1нструментах и реал1зацй', що зумовлено впливом 1сторичного розвитку та внутр1шнього стану економ1ки т1е1 чи шшо' кра'ни.
Контекст промислово'' пол1тики визначаеться переважно промисловою структурою кра'ни та "' шституцмним ладом [1, с. 246]. Кра'ни 1з слабкими позиц1ями на м1жнародних ринках товар1в та послуг змушен1 поеднувати секторальн1 заходи - пщтримку, стимулювання, субсидування, 1нвестування у стратепчно важлив1 галуз1 промисловост1, 1з стратег1ями всезагального технолог1чного розвитку економки. Розвинут1 кра'ни 1з значними вщмЫностями у промислов1й структур! розробляли пол1тику 1з р1зним ступенем державного втручання. Так, зокрема, Япоыя, чи'' показники традицмно залежали в1д двох сектор1в (автомоб1льного та електрон1ки) спрямувала свою пол1тику на диверсиф1кац1ю та пщвищення ст1йкост1 свое'' промислово'' бази. Н1меччина, навпаки, завдяки диверсиф1кован1й i добре орган1зован1й систем! виробництва, зосередилася на технолопчному переход!, керованому нац!ональною програмою «озеленення» економ!ки. США, промислова база яких значно звузилася протягом останых десятилпъ, взяли курс на розширення виробництва в !снуючих секторах економш.
В кра'нах з високим р!внем доходу можна вид!лити три фази промислово'' пол!тики п!сля 1945 року. У першу, до 1970-х рош, основною метою захщних кра'н було наздогнати р!вень економ!чного розвитку Сполучених Штат!в. В цей перюд активно використовувалося ф!нансування промислових проекпв та слабких сектор!в економ!ки. Успшн промислов! пол!тики продемонстрували кра'ни, що сьогодн! об!ймають перш! сходини в св!тових рейтингах соц!ально-економ!чного розвитку, - Н!меччина, Франц!я, Ф!нлянд!я, Дан!я, 1рланд!я, Япон!я тощо. Нев!д'емним елементом програм 'х промислового розвитку було протекцюнютське втручання держави - в!д запровадження !мпортних мит для захисту молодих галузей економш до грантових програм монопольних пщприемств, постачання дешево'' сировини та комплектующих в!д державних пщприемств, вщ державно-приватного партнерства до прямих державних швестицш, субсид!й тощо. В США таку пщтримку отримували пщприемства з виробництва комп'ютер!в, а також т!, що впроваджували 1нтернет-технологи, в яких кра'на дос! залишаеться свп"овим л!дером, аерокосм!чна галузь. Франц!я здмснила усп!шну державну п!дтримку косм!чно'' програми «Ар!ан» та европейсько'' сп!впрац! у виробництв! л!так!в Airbus. У ФЫлянди держава вкладала значн! !нвестиц!'' в переробну промисловють - виробництво паперу, целюлозну та металург!ю. В результат! у 1980-х роках державы пщприемства забезпечували вже 18% вае''' додано'' вартосп промисловост!.
П!д час друго'' фази, 1980-2000-т! роки, уряди кра'н вщмовилися в!д !нтервенц!он!зму та встановили в якост пр!оритетних цтей л!берал!зац!ю та конкуренц!ю. Пров!дними шструментами стали горизонтальн! заходи промислово' пол!тики, спрямован! на стимули для дослщжень й розробок, навчання та вщкриття ринк!в для !ноземно'' конкуренции Наприклад, сучасна промислова пол!тика США бере свш початок в!д програм розвитку 1980-х рош, як! розрахован на довгострокову перспективу, але переважна 'х ктькють ор!ентована на !нновац!йний розвиток та пщготовку кадр!в. Серед чотирьох нових програм, прийнятих на початку друго'' декади ХХ1 стол!ття три стосуються зазначеного напряму, причому вс програми реал!зуються як на федеральному, так ! на рег!ональному р!внях.
Уряд Япони встановив три ключових цт! промислово' пол!тики: 1) !нновац!йна та технолопчна !нфраструктура; 2) доступ до фшансових та !нших вид!в ресурав; 3) розширення експорту. Структура ''' програм за р!внями, так само, як ! в США, характеризуеться багатошаровютю, тобто запланован! заходи вщпрацьовуються на вс!х р!внях. Це забезпечуе бтьшу гнучк!сть та ефективн!сть управлшня промисловими реформами, але в той же час з'являеться проблема неузгодженосп пол!тик на р!зних р!внях.
Для краТн-члеыв 6С перех!д до горизонтально'' пол!тики був зумовлений також ! обмеженнями, встановленими правилами бвропейського Союзу, зокрема, на прям! державы дотацп пщприемствам. Але в рамках промислово'' пол!тики европейських кра'н застосовувалися поодинок! протекц!он!стськ! заходи. Галузев! преференц!'' стосувалися суднобудування, вупльно'' промисловост! та автомобтебудування у Велик!й Британ!'', Фонди бднання 6С ф!нансували розбудову !нфраструктури у найбтьш в!дсталих рег!онах Союзу.
Вщкрита економ!ка мае значн! переваги, але в раз! недостатнього шновацшного розвитку вона втрачае свою конкурентоспроможнють, попршуються показники соц!ально-економ!чного розвитку. Тож в останне десятил!ття розвинут! кра'ни переглянули змют промислово'' пол!тики та спрямували и на стимулювання !нновац!йно'' д!яльност! та розвиток малого й середнього б!знесу, а деяк! кра'ни розробили програми секторально'' пщтримки для вщновлення промисловост! п!сля кризи 2008-2009 рош. Така полп"ика засновуеться на сполучены горизонтальних заход!в, пов'язаних !з покращенням б!знес-середовища, забезпеченням !нфраструктури, п!дтримкою розвитку кластер!в, осв!тн!ми проектами, розвитком ф!нансового посередництва, та заход!в, спрямованих на пщтримку Ыновацм, включаючи державне фшансування досл!джень ! розробок та кредитування шновацш з високим р!внем ризику. Зокрема, промисловють Н!меччини переживае новий трансформацшний цикл, коли стар! програми все ще ор!ентован! на забезпечення шновацшно'' та технолог!чно'' !нфраструктури й пщготовку фах!вц!в, а нов! зосереджуються на комплексному розвитку системи переробно'' промисловост! й забезпеченн! !нфраструктури та мереж. Багато кра'н вдаються до пробних крош, щоб вийти за рамки традицмно''
горизонтально!' полiтики для пщтримки прiоритетних напрямiв iнновацiйних iнiцiатив, бтьш детально цi аспекти проаналiзовано авторами у дослщжены, присвяченому посткризовим економкам [2, с. 19-31].
Новi шдус^альы кражи, пострадянськi трансформацiйнi економiки мають ризик потрапити, як i Укра'на, в пастку середнього доходу, вихщ з яко!' передбачае стимулювання технолопчного розвитку за рахунок створення або запозичення Ыновацш. Ефективними заходами для таких економк е створення власних науково-дослщних лабораторiй, забезпечення доступу до шоземних знань та освiтнi проекти для пiдготовки фахiвцiв. Одним з найбтьш дiевих iнструментiв виступае партнерство мiж державою та приватним сектором, а також мiж вiтчизняними та шоземними фiрмами - лiдерами на ринку Ыновацш. Технологiчнiй модерызаци виробництва також сприяють митно-тарифна полiтика, спрямована на iмпорт iнновацiйних технологiй та продукцп, пряме державне фiнансування наукових дослщжень та просування результатiв науково!' працi академiчних установ, просування вiтчизняних фiрм на мiжнародних ринках за моделлю iноземних фiрм-лiдерiв та Уцювання мiжнародних злиттiв та поглинань. Ключовою перевагою таких горизонтальних заходiв е вщсутнють обмежень на 1'х iмплементацiю з боку мiжнародних торговельних оргаызацм, зокрема, СОТ.
Полiтика технолопчно''' модерызаци актуальна i для кра'н з низьким рiвнем доходу. Формування 1х промислово''' полiтики ускладнюеться тим, що поряд iз багаточисленними внутрiшнiми проблемами вони мають вщповщати на виклики глобальних шдус^альних змiн. Технологiчнi Ыновацп в таких кра'нах мають служити для усунення розриву у продуктивности модершзацп промисловостi та диверсифкацп економки. Ряд кра'н, зокрема Бангладеш та Ефютя, демонструють позитивний досвiд у використанн популярних та непопулярних шструметчв промислово''' полiтики у досягненнi цтей розвитку вiдповiдних галузей економiки. Але поряд iз тим, необфунтоване наслщування структури економiки розвинутих кра'н та створення на цш основi порiвняльних переваг в рамках концепцп структуралiзму у спробах наздогнати 'х рiвень розвитку, обумовлюе неуспiшнiсть промислових пол^ик. Наприклад, lндонезiя розпочала розвивати суднобудування, орiентуючись на досвiд Нiдерландiв, при цьому ВВП на душу населення складав лише 10% вщ показника краши-лщера у 1960-х роках. Так само була започаткована автомобтьна шдус^я у 1970-х роках у За'р (зараз - Демократична Республiка Конго) при ВВП на душу населення у 5% вщ рiвня промислового лщера [3]. Наслiдком стало посилення державного втручання в економку для пщтримки цих галузей та Ыфраструктури, що привело до дисбаланав на грошово-кредитному ринку, ринку капiталiв та ринку пращ а отриман результати не виправдали витрат.
На основi устшного досвiду здiйснюються спроби формування ушверсальних алгоритмiв впровадження усшшно''' промислово''' полiтики [4]. Для кра'н, що розвиваються, рекомендовано спрямувати державну пол^ику на пщтримку порiвняльних переваг та не покладатися цтком на ринковий мехашзм. При цьому вони можуть реалiзовувати стратеги експортно' експанси, iмпортозамiщення, промислово''' диверсифкаци або промислового заглиблення. В будь-якому випадку, яка б стратепя не була обрана для промислового розвитку, IT ефективнють з часом вичерпуеться. Китай для прискорення економiчного зростання використав експортну експанаю, його порiвняльною перевагою була вщносно дешевша робоча сила. Однак iз завоюванням зовнiшнiх ринкiв та збтьшенням обсягiв виробництва вiдбулося поступове зростання рiвня заробггно''' плати, i ця перевага поступово втрачаеться. Пол^ика iмпортозамiщення у кра'нах Латинсько' Америки почала втрачати сенс, коли стало зрозумто, що створен галузi виживають лише за рахунок державно' пщтримки та протекцюшзму, а утворен ланцюги вартост не е конкурентоспроможними.
В узагальненому виглядi основнi типи промислових пол^ик кра'н з рiзним рiвнем розвитку та ключовi iнструменти, що забезпечили 'х успiшнiсть, представленi в табл. 1.
Таблиця 1. Ефективнi шструменти промислово! полiтики в краТнах з pi3HMM piBHeM розвитку
Група краТн Тип промислово! полггики Приклад впровадження Ключовi шструменти полiтики
Кражи з високим рiвнем доходу Протекцiо-нiстська Урегулювання наслщш нафтового шоку на початку 1970-х ромв, фiнансова криза 2008-2009 рош (Велика Британiя, Францiя, США, Япошя) Кредитне забезпечення; гранти на навчання; стимулювання попиту; тимчасовi iмпортнi обмеження
lнновацiйна lнновацiйна та конкурентна полiтика (ввропейський Союз, Велика Британiя, Францiя, США, Япошя) Фiнансування фундаментальних дослщжень та Тх комерцiалiзацil; податковi кредити для дослщжень й розробок; пол^ика державних закушвель; полiтика у сферi вищо'' освiти
м х .£9 дд ео рх CD О О Ч зм ие нн <я ■— рр Пол^ика партнерства Створення публiчно-приватного консорцiуму у сферi дослiджень й розробок - телефоны комутатори в Коре' та Кита'''; розробка арх^ектури ноутбука в Тайван Сшльш з iноземними компашями дослiдження й розробки - розробка двигуна в Hyundai Motor (Корея) Забезпечення державного фшансування для державного сегменту дослiджень й розробок
Полiтика Заохочення мюцевих компанш Поодинок заходи iз обмежень на
технолопчно'Т модернiзацiТ' шляхом перейняття досвщу пщприемств з iноземними iнвестицiями (телефоннi комутатори в КитаТ) Науково-виробничi комбiнати в сферi передового машинобудування (Китай) Придбання зарубiжних технологiй та брендiв (Китай) - кутвля компанiею Lenovo фiрми IBM PC; компанiею TCL - фiрми Shneider; компанiею Geely - Volvo максимальну частку шоземних iнвесторiв; застосування тарифноТ полiтики для регулювання iмпорту Державне фшансування наукових дослiджень Державнi позики на укладання угод iз злиття та поглинання
КраТни з низьким рiвнем доходу lмпорто-замiщення Фармацевтичний сектор у Бангладешi Обмеження права мультинацюнальних корпорацiй (МНК) iмпортувати та продавати певнi типи лшв (першоТ необхiдностi); заборона МНК продавати певн типи лiкiв за умови вщсутносп Тх представництв в кран регулювання цiн на лки першоТ необхiдностi; обмеження iмпорту замЫниюв лiкiв та сировини у раз^ якщо вони виробляються двома або бтьше мiсцевими фiрмами; призупинення видачi фармацевтичних патентiв у 2008 роц
Експорто- орiентована (включаючи спецiальнi експортнi зони та кластери) Текстильна промисловiсть у Бангладешi Використання схеми спецiальних експортних зон; грошовi стимули для використання тканин мюцевого виробництва для виготовлення готового одягу на експорт; встановлення схем повернення мит; створення митних складiв для експортерiв
Джерело: розроблено авторами на основi [5; 6; 7].
УкраТна, яка 30picHT0BaHa у реалiзацiТ своеТ eK0H0Mi4H0i полiтики на европейськ принципи та вимоги, встановленi мiжнародними угодами (Угода про асоцiацiю мiж УкраТною, з одшеТ сторони, та европейським Союзом, европейським спiвтовариством з атомноТ енерги i Тхжми державами-членами, з шшоТ сторони, що набрала чинност 01.09.2017 року; Протокол про вступ УкраТни до Свп~овоТ оргашзацп торгiвлi, що набрав чинностi з 16.05.2008 року; Програми 1^жнародного валютного фонду розширеного фiнансування (EFF) та пщтримки stand-by (SBA) тощо), змушена вибудовувати промислову полiтику у вкрай суперечливих умовах.
Промислова полп"ика в суверенно УкраТн тривалий час не мала системного характеру, знаходилась пщ значним впливом зовншых факторiв, що негативно позначилося на динамiцi розвитку промислового комплексу. Одним з негативних наслщмв недостатньоТ уваги до промисловосп з боку урядових кiл, е скорочення частки валовоТ доданоТ вартосп, яка створюеться за рахунок галузей переробноТ промисловостi, про що свщчить поступове розходження обсягiв ТТ випуску та ВВП (рис. 1). Хоча на частку переробноТ промисловосп у 2017 роц припадало 0,6% з 2,5% зростання реального ВВП краТни; у 2010 роц цей показник становив лише 0,4% з 5,5%.
2003
201^000000 2004
2500000
2016 2000000 2005
1500000
2015 1000000 2006 ■ Випуск добувно! та переробно!
§500000 промисловосп, млн. грн.
2014 Н++++++1 , 2007 ВВП, млн. грн.
2013 2008
2012 2009
2011 2010
Рисунок 1. Динамка ВВП та випуску продукцГ|' переробно! промисловостi у фактичних цшах, 2000-2017 рр., млн грн.
Джерело: побудовано авторами за даними [8]
В результатi кража опинилася в стаж так звано''' «пастки середнього доходу» (рис. 2).
130 120 110
«
"¡2
S 100
о Ч
'¡я 90 80 70
0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 00000000000 22222222222
1ндекс фiзичного обсягу продуктивностi працi зайнятих, % до попереднього року 1ндекс реально' 3apo6iTHoi' плати, % до попереднього року
0 2
0 2
0 2
0 2
0 2
0 2
роки
Рисунок 2. Пастка середнього доходу в Укра!ш
Джерело: побудовано авторами за даними [9]
За К. Оно [10], це явище е наслщком низько''' якостi промислово!' пол^ики. Зростання економiки забезпечуеться наявними перевагами (природы ресурси, мiжнародна допомога, велик проекти тощо), а не за рахунок створення ново''' цшносп всерединi кра'ни ïï фiрмами та громадянами. Внаслщок втрати конкурентних переваг в експорт переробно' промисловостi через переважання шдексу зростання заробiтних плат над зростанням продуктивност працi кража застрягае на деякому рiвнi доходу i не може просуватися далк Рiвень ВВП на душу населення в таких кра'нах коливаеться в межах 1000-12000 дол. США в постшних цшах. Кра'ни характеризуються низьким рiвнем iнвестицiйних вливань, повiльним зростанням у переробнш промисловостi, обмеженою промисловою диверсифiкацiею та поганими умовами на ринку працк
На рис. 2 «пастка середнього доходу» виглядае як перевищення шдексу реально!' зароб^но' плати над шдексом продуктивност працi. Таке явище характерне для усього перюду дослщження (2001-2017 рр.), крiм 2015 року, коли внаслщок зовшшньо'Г агреси' вiдбувся шок валютного курсу та цшовий шок на ринку промислових i споживчих товарiв, рiвень зароб^но' плати не встиг вiдреагувати на зростання цш. У 2016 роц статус-кво вiдновився.
Природа тако' стагнаци' витiкае iз недостатньо''' уваги уряду до проблем розвитку промисловосп. Аналiз промислово!' полiтики, ïï програм та заходiв за останнi 20 рош показуе, що вся державна пщтримка була зосереджена на енергетичному та металургшному секторах, а також на продукци' сiльського господарства та харчово''' промисловостi. Традицiйно цi сектори не вважаються високотехнологiчними та лише позицюнують краТну у мiжнароднiй торгiвлi в якост «сировинного придатку». Найбiльш розвинут кра'ни формували сво''' стратегiчнi прюритети в промисловому розвитку в таких видах дiяльностi як машинобудування (виробництво комп'ютерiв, електронних приладiв, робототехнiка, автомобтебудування, аерокосмiчне будування), фармацевтика, бiо- та нанотехнологи тощо.
Аналiз показникiв переробно''' промисловостi в Украïнi порiвняно з GC (табл. 2) свiдчить про значну вщсталють розвитку цього сектору.
Наведен в табл. 2 дан демонструють, що у 2016 роц кра'ни GC за iндексом промислово!' конкурентоздатност знаходяться на мiсцях вщ 1 (Нiмеччина) до 65 (Мальта) та на 93 - Ктр. При цьому в середньому значення шдексу за перюд в GC попршилося. Зокрема, у Великiй Британп вiн знизився з 0,34 до 0,22, у 1тали - з 0,37 до 0,27, у Францп - з 0,36 до 0,27. Укра'на з 2000 по 2016 роки поступилася п'ятьма сходинками в рейтингу. Показник додано'' вартост переробно''' промисловосп на одну особу в УкраМ у 2000 роц становив 52,9% вщ мiнiмального значення по GC (Болгарiя), у 2016 роц лише 44,1% вiд мiнiмального значення GC (Кiпр). Експорт переробно''' промисловосп на одну особу в УкраМ характеризуемся позитивною тенденцiею, однак темтв його зростання (майже 5,7% на рк) недостатньо, щоб наздогнати мУмальы показники по GC (Кiпр).
Середньо- та високотехнолопчна продукцiя в структурi додано'' вартостi Укра'ни мае позитивну динамку, за перюд ïï частка зросла з 23 до 30%. Щодо зрушень в структурi експорту переробно' промисловостi, то частка середньо- та високотехнолопчних товарiв в Укра'ш не змiнилася i становила 38%. В кражах GC мiнiмальне значення показника (2000 р. - Латвiя, 2016 р. - Гре^я) зросло, в той час як максимальне (2000 р. - Мальта, 2016 р. - Угорщина) скоротилося. В середньому по GC за вказаний перюд показник збтьшився з 51 до 56%. Частка високотехнолопчно'' продукци в експорт в Укра'ш у 2,5 разiв менша вщ Люксембургу, який мае найнижчу частку серед кра'н GC, i становить 3,2% (рис. 3).
Таблиця 2. Показники розвитку переробно! промисловостi в Укра!ж та кражах £С у 2000 та 2016 роках
Показник Украша Кра'ши еС-28
2000 2016 2000 2016
тт тах тш тах
1ндекс промисловоТ конкурентоздатностi (СР1): - рейтинг - балiв 59 0,05 64 0,04 86 0,02 1 0,56 93 0,02 1 0,52
Додана вартiсть переробноТ промисловосл на одну особу, дол. США 250,6 350,08 474,15 9378,24 793,65 20100
Експорт товарiв переробноТ промисловост на одну особу, дол. США 253,22 611,23 315,27 18124,3 743,93 31038,5
Частка доданоТ вартостi середньо- та високотехнолопчних видiв дiяльностi переробноТ промисловост в доданiй вартостi переробноТ промисловост 0,23 0,3 0,11 0,65 0,21 0,61
Частка експорту середньо- та високотехнолопчних видiв дiяльностi переробноТ промисловостi в експорт переробноТ промисловостi 0,38 0,38 0,15 0,81 0,29 0,77
Частка доданоТ вартост переробноТ промисловостi у ВВП 0,13 0,12 0,07 0,22 0,04 0,30
Частка експорту переробноТ промисловосп в загальному експор^ 0,85 0,72 0,71 0,97 0,72 0,95
1ндекс якостi промислового експорту 0,65 0,57 0,54 0,96 0,55 0,87
1ндекс iнтенсивностi iндустрiалiзацiТ' 0,34 0,36 0,18 0,75 0,21 0,78
Джерело: [11]
% 45 -42, 40 -35 -30 -25 -20 -15 -10 -5 0 В: 'Е 1 С 0, 6
2 5, 24 23,3
- 2 1, 220,520,2 20 19,819,217 9177
гп 1- 6 15,415,214,9м 4 12,6
I 1 1, В: Е ге £ 310 9,4 9,3 9,2 8,3 8,2 7 9
: н ге Н й к 2 В: £ Д В: Е к С © ц р ге И £ С С £ щ р ге £ 1= ш СЕ 5 £ ё С ш 6 £ : р к И % ш % £ ге и ш ¡г ге И % ге К С 1= 1 Слгтешя 1 Ё £ р В: С н и к < В: а к — В: Н к К с с X р В: с и и- 1 Бе ттьп я I В: К н я к 1= С С В: Е и © я : я В: С и 3,19 ^ К К К К ^ [2 'Е | а £ :3 к ¡2 ь 2 ^ ю & & & 9 ^ " о « с <1
Рисунок 3. Частка високотехнолопчно! продукцп в експорт Укра!ни та кра!н СС-28, 2017 р1к, %
Джерело: побудовано авторами за даними [ 12]
В краТнах 6С лiдерами високотехнолопчного експорту е lрландiя, Мальта, Дашя. Iрландiя е одним iз св^ових лiдерiв фармацевтичноТ галузi та виробництва медичного обладнання; тут виробляються комп'ютери та комплектуючi, телекомунiкацiйнi прилади, стьськогосподарське обладнання. На Мальтi знаходиться ряд великих пщприемств iз виробництва мiкрочiпiв, обслуговування лiтакiв, транспортного обладнання. Основними секторами переробноТ промисловостi ДанiТ виступають машино- та приладобудування, зокрема, виробництво ветрогенераторiв, безпровiдних комунiкацiй, медичного обладнання i технiки тощо.
Технологiчна модершза^я переробноТ промисловостi вiдбуваеться повiльно та вимагае значних катталовкладень у дослщження та розробки, виготовлення новоТ продукци або придбання новоТ технiки та обладнання. Частка витрат на дослщження й розробки в УкраТн протягом 2010-2017 рр. складала до 1% вщ ВВП (рис. 4), що у 3-4 рази менше, шж частка витрат в краТнах ¿С, яка в останн дектька ромв стабiльно перевищуе позначку у 2%. Головним джерелом фшансування в УкраТн все ще залишаеться держава, на частку якоТ припадало 0,2% ВВП у 2017 р., далi - пщприемницький сектор з часткою 0,14% та iншi джерела -0,12% ВВП. В краТнах 6С державному сектору належить фшансування в такому ж обсязi вщ ВВП, як i в УкраТж, а основним джерелом фшансування дослщжень i розробок виступають пщприемцк Критичним е скорочення
цих витрат у 2017 порiвняно з 2010 роком на 40% до рiвня 0,45% ВВП, при цьому найбтьше знизилися частки державного сектору та шших джерел.
В результат цi негативнi тенденци' призвели до появи та закртлення ряду обмежень, якi унеможливлюють повноцшну реалiзацiю промислового потенцiалу в^чизняноТ' економки в коротко- та середньостроковiй перспективу а саме: поступова стагнацiя промислового розвитку, попршення технолопчноТ' структури промисловосп, малi обсяги витрат на науку та шновацп, нестача доходiв промислових пщприемств та вiдповiдне зниження власних швестицшних ресурсiв, низька продуктивнiсть промислового виробництва, несприятливий швестицшний клiмат, висока залежнють вiд iмпорту, недосконалiсть товарних ринш, несприятливi умови для промислового експорту, невщповщнють кадрового забезпечення потребам промисловосп, неякюна виробнича iнфраструктура тощо [13, с. 14-21].
0,8 и
0,7---------
0,6--- - - ---
0,5--- - - --- -1-1-
0,4---- - - - - - -
0,3----- - - - - -
0,2--- - - - - ----
0,1--- - - - - - -
0 -I---,---,---,---,---,---,---,--
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
□ державний сектор □ тдприемницький сектор □ iншi джерела
Рисунок 4. Структура витрат на дослщження й розробки в УкраТ'ш у 2010-2017 роках за джерелами фшансування, % до ВВП
Джерело: побудовано авторами за даними [8]
Таким чином, вщсутнють внутршньо узгодженоТ промисловоТ полггики, проведення непопулярних реформ в умовах недостатност шституцмноТ спроможност держави, неадекватного шституцюнального середовища стали причиною уповшьнення промислового розвитку, скорочення конкурентоздатност промислових пщприемств та Тх експортного потен^алу. Iншi трансформации економки - члени бвропейського Союзу, зокрема, Естоня, Литва, Польща, Угорщина, Чеська Республка, здшснювали промислову трансформацш бiльш швидкими темпами завдяки внутршньому та зовнiшньому iнвестуванню та значшй державнiй пiдтримцi дослiджень й розробок, стандартизацп продукци, формуванню сприятливого бiзнес-середовища.
Уникнення пастки середнього доходу та прискорення економiчного розвитку для УкраТни можливе при виходi на новi мiжнароднi ринки, через запровадження новп~ых технологiчних процесiв, стимулювання внутршнього попиту на високоякiснi та мновацмы товари. Важливими елементами ^еТ системи заходiв е швестици в Ыфраструктуру, освiту i науку та пщтримка державою провiдних експортних секторiв й розвиток нових. Забезпечення лiбералiзацiТ торгiвлi вiдбуваеться за пiдтримки бвропейського Союзу: у 2016 роц урядом розпочато Дiалог високого рiвня УкраТ'на-еС з горизонтальних питань та окремих сект^в промисловосп, спрямований на розширення горизонтальних Ыструмен^в промисловоТ полiтики в УкраТн (усунення технiчних бар'ерiв в торгiвлi, публiчнi закупiвлi, розвиток малого та середнього бiзнесу) та розбудову промислових галузевих кластерiв (автомобiлебудiвного, аерокосмiчного, легкоТ промисловостi, енергетичного машинобудування, хiмiчного тощо). Результатом цього дiалогу стала переорiентацiя промисловоТ полiтики УкраТни вiд «ЫтервенцюнютськоТ», яка тривала до 2015 року з незначним занепадом внаслщок свгтовоТ кризи у 2009-2010 роках, до «шберальноТ» (горизонтально!). Горизонтальна промислова полп"ика необхiдна для виправлення «провалiв» ринку i таким чином, сумiсна з пщходом щодо рiвноправних умов бiзнес-середовища.
Таке становище обумовлюе вибiр таких прюритетних напрямiв промисловоТ полiтики як промислова модершза^я, iнновацiйний розвиток та експортна орiентацiя. Це дозволить «наздогнати» бiльш розвинутi краТни, частково витюнити Тх з ринкiв та «вбудуватися» в iснуючi або новi ланцюги доданоТ вартостi. Протекцiонiзм в цих умовах е недоцтьним, вiн запоб^ае вiдкриттю ринкiв i створюе умови для згортання внутршньоТ конкуренцiТ, а вщтак i для зниження стимулiв до технологiчного оновлення виробництв та розробки шновацшних видiв продукцiТ та технологш.
Висновки. Отже, свiтовий досвщ розробки промислових полiтик доводить, що дизайн промисловоТ пол^ики мае бути таким, щоб розрiзняти та реагувати на рiзнi конкурентнi виклики рiзних секторiв економiки, якi прагнуть до подальшого прогресу, що визначаеться межею мiжнародноТ конкуренцiТ.
Такi кра'Тни, як США, Ымеччина, Францiя, Фiнляндiя, Данiя та шшу що мають високий рiвень ВВП на душу населення, в ходi свого економiчного розвитку вдавалися до протекцюшзму в умовах св^ових економiчних криз, а в умовах економiчноl стабiльностi та необхiдностi стимулювання економiчного зростання використовували iнструменти шновацшно''' полiтики, зокрема, капiталовкладення та шльгове фiнансування дослiджень i розробок, створення шновацшно''' iнфраструктури тощо. КраТ'ни з середшм рiвнем доходу, до яких вщносяться новi iндустрiальнi краТ'ни, вщдавали прiоритет iнновацiйнiй та технологiчнiй пол^и^ за умови тiсноТ спiвпрацi з бiзнес-сектором та закладами освiти. Досвщ краТн з низьким рiвнем доходу свщчить на користь експортноТ' орiентацiТ економiки продукцiТ, у виробництвi яко'Т краТ'ни володiють порiвняльними перевагами. Певний устх мала полiтика iмпортозамiщення (наприклад, в Бангладеш), однак слщування структуралiзму у формуваннi концепцiТ промислово' пол^ики обумовлюе, як правило, переоцiнку економiчного потенцiалу економiк, у яких рiвень ВВП на душу населення в дектька разiв менший за рiвень розвинутих краТн, взятих за зразок розвитку.
Експортна орiентацiя для краТн з низьким та середнм рiвнем розвитку дозволила свого часу Тм мiцно вбудуватися у глобальнi ланцюги додано'' вартосл, що значно пщвищило рiвень Тх соцiально-економiчного розвитку. Однак державне сприяння просуванню експорту трансформацмних економках, зокрема, в УкраТнi, мае супроводжуватися розробкою та впровадженням програм технолопчноТ модернзацп економiки, циркулярноТ' економки, створенням умов для пiдготовки кадрiв вiдповiдноТ квалiфiкацiТ, а також сприянням розвитку шновацшно''' шфраструктури, яка б дозволила забезпечити зростання пропозицп в^чизняних товарiв на глобальних ринках. Серед шших нагальних завдань вiтчизняноТ промисловоТ полп"ики виступають пiдвищення доступу до фшансових ресурсiв, полегшення реестрацiТ бiзнесу, спрощення дозвiльноТ системи та доступу до енергоноспв, посилення правового захисту прав власност та посилення шституцмноТ спроможностi держави.
Список використаних джерел
1. Andreoni A. Varieties of Industrial Policy: Models, Packages, and Transformation Cycles in «Efficiency, Finance, and Varieties of Industrial Policy: Guiding Resources, Learning, and Technology for Sustained Growth», ed. by A. Noman and J.E. Stiglitz, New York, Columbia University Press, 2017. P. 245-305
2. Дейнеко Л.В., Якубовський М.М., Шелудько Е.1. та \н. Промислова полтика посткризовоУекономки: кол. монографiя ; за ред. Л. В. Дейнеко та. М. М. Якубовського; НАН УкраУни, ДУ «1н-т екон. та прогноз. НАН УкраУни». КиУв, 2014. 316 с.
3. Lin J. Y. New Structural Economics: A Framework for Rethinking Development and Policy. Washington, 2012. 371 p.
4. Lin J. Y., Treichel V. Making Industrial Policy Work for Development. Transforming Economies: Making Industrial Policy Work for Growth, Jobs and Development. Ed. by Jose M. Salazar-Xirinachs, I. Nubler, R. Kozul-Wright. ILO, 2014. P. 65-78
5. Ramdoo I. Industrial Policies in a Changing World: What Prospects for Low-Income Countries? E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2015. 14 p.
6. Weiss J. Industrial Policy in High-Income Economies. E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2015. 6 p.
7. Guadagno F. Industrial Policies in Lower-Middle-Income Countries. E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2015. 11 p.
8. Державна служба статистики УкраУни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/(дата звернення: 06.03.2019 р.)
9. Продуктивнiсть прац та продуктивнсть капiталу. Мнстерство економ'чного розвитку i торг'вл'! УкраУни, КиУв, 2018 р. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=d5f5b5a2-7689-488d-afab-6420bb349679&title=ProduktivnistPratsiTaProduktivnistKapitalu (дата звернення: 17.01.2019 р.)
10. Ohno K. The Quality of Industrial Policy and Middle Income Traps: Comparing Vietnam with Other Countries. VNU Journal of Science, Vol. 32, No. 1S, 2016. P. 179-189
11. CIP2018. UNIDO. URL: http://stat.unido.org/database/CIP%202018 (дата звернення 24.01.2019 р.)
12. Merchandise trade matrix - product groups, exports in thousands of United States dollars, annual UNCTADSTAT. URL: https://unctadstat. unctad. org/wds/TableViewer/tableView. aspx?ReportId=24739 (дата звернення: 13.02.2019 р.)
13. Розвиток промисловостi для забезпечення зростання та оновлення украУнськоУ економки: науково-аналтична допов'дь / за ред. Дейнеко Л. В.; НАН УкраУни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраУни». КиУв, 2018. 158 с.
References
1. Andreoni, A. (2017). Varieties of Industrial Policy: Models, Packages, and Transformation Cycles in «Efficiency, Finance, and Varieties of Industrial Policy: Guiding Resources, Learning, and Technology for Sustained Growth», ed. by A. Noman and J. E. Stiglitz, New York, Columbia University Press. P. 245-305.
2. Promyslova polityka postkryzovoyi ekonomiky (2014). [Industrial policy of post-crisis economy]; ed. by Deineko L. V.; Yakubovskiy M. M. NAS Ukraine. DU «Instytut ekon. ta prognoz. NAN Ukrayiny», Kyiv.
3. Lin, J. Y. (2012) New Structural Economics: A Framework for Rethinking Development and Policy. Washington, 371 p.
4. Lin, J. Y., Treichel, V. (2014). Making Industrial Policy Work for Development. Transforming Economies:
Making Industrial Policy Work for Growth, Jobs and Development. Ed. by Jose M. Salazar-Xirinachs, I. Nubler, R. Kozul-Wright. ILO. P. 65-78.
5. Ramdoo, Isabelle (2015). Industrial Policies in a Changing World: What Prospects for Low-Income Countries? E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum.
6. Weiss, John (2015). Industrial Policy in High-Income Economies. E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum.
7. Guadagno, Francesca (2015). Industrial Policies in Lower-Middle-Income Countries. E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum.
8. State Statistical Service of Ukraine. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/[in Ukr.]
9. Produktyvnist' pratsi ta productyvnist' kapitalu (2018). [Labour productivity and capital productivity]. Kyiv, Ministerstvo ekonomichnogo rozvytku i torgivli Ukrayiny. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=d5f5b5a2-7689-488d-afab-6420bb349679&title=ProduktivnistPratsiTaProduktivnistKapitalu [in Ukr.]
10. Ohno, K. (2016) The Quality of Industrial Policy and Middle Income Traps: Comparing Vietnam with Other Countries. VNU Journal of Science , Vol. 32, No. 1S. P. 179-189
11. CIP2018. UNIDO. URL: http://stat.unido.org/database/CIP%202018
12. Merchandise trade matrix - product groups, exports in thousands of United States dollars, annual UNCTADSTAT. URL: https://unctadstat.unctad.org/wds/TableViewer/tableView.aspx?ReportId=24739
13. Rozvytok promyslovosti dlia zabezpechennia zrostannia ta onovlennia ukrayinskoyi economiky [Development of industry for growth and renewal of the Ukrainian economy]; ed. by Deineko L.V., NAS Ukraine. DU «Instytut ekon. ta prognoz. NAN Ukrayiny», Kyiv, 2018, 158 р.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Дейнеко Людмила BiKTopiBHa, доктор eK0H0Mi4HMX наук, професор, завщувач вщдту промисловоТ полп"ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТни»
вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТв, 01011, УкраТна
e-mail: deinekolv@qmail.com
orcid.org/0000-0003-0540-5413
Researcher ID: K-3071-2017
Циплщька Олена Олексaндpiвнa, кандидат економiчних наук, доцент, науковий сшвроб^ник вщдту промисловоТ' пол^ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТни» вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТв, 01011, УкраТна e-mail: o.liakhovetz@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3803-9421 Researcher ID: T-7569-2017
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Дейнеко Людмила Викторовна, доктор экономических наук, профессор, заведующая отделом промышленной политики
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: deinekolv@qmail.com
Цыплицкая Елена Александровна, кандидат экономических наук, доцент, научный сотрудник отдела промышленной политики
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: o.liakhovetz@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHORS
Deineko Liudmyla Viktorivna, Doctor of Economic Sciences, Professor, Head of Department of Industrial Policy Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: deinekolv@qmail.com
Tsyplitska Olena Oleksandrivna, PhD in Economics, Associate Professor, Researcher of Department of Industrial Policy
Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: o.liakhovetz@gmail.com
Подано до редакцп 10.04.2019 Прийнято до друку 06.05.2019
