CC BY
406
УДК 656.735.3.083(045)
ОСНОВН1 ЗАСАДИ ПОБУДОВИ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛ1КУ ЗАСОБ1В НАЗЕМНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ Л1ТАК1В
О.А. Тамаргазш, професор, д.т.н., Т.Ю. Крамаренко, асшрант, Нацюнальний ав1ац1йний ун1верситет, м. Кшв
Анотаця. Розглянуто проблему створення методики формування перелту засоб1в наземного обслуговування транспортних лтаюв як загального, так i спещального застосування. В основу ц\а методики покладено використання номенклатури порiвняльних показниюв досконалостi засобiв наземного обслуговування лтаюв.
Ключов1 слова: авiацiйна наземна техтка, номенклатура показниюв, техтчне обслуговування.
ОСНОВНЫЕ ПОДХОДЫ К ПОСТРОЕНИЮ МЕТОДИКИ ФОРМИРОВАНИЯ СПИСКА СРЕДСТВ НАЗЕМНОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ ТРАНСПОРТНЫХ САМОЛЕТОВ
А.А. Тамаргазин, профессор, д.т.н., Т.Ю. Крамаренко, аспирант, Национальный авиационный университет, г. Киев
Аннотация. Рассмотрена проблема создания методики формирования перечня средств наземного обслуживания транспортных самолетов как общего, так и специального применения. В основу этой методики положено использование номенклатуры сравнительных показателей совершенства средств наземного обслуживания самолетов.
Ключевые слова: авиационная наземная техника, номенклатура показателей, техническое обслуживание.
MAIN APPROACHES TO CONSTRUCTION OF THE METHOD OF GROUND SERVICING EQUIPMENT FORMATION LIST OF TRANSPORT AIRCRAFTS
A. Tamargazin, Professor, Doctor of Technical Science, T. Kramarenko, graduate, National Aviation University, Kyiv
Abstract. In this article it is observed the problem of creation of technique of formation of the list of land servicing equipment of transport aircrafts both of general and special application. The basis of this technique is the use of the nomenclature of comparative parameters of perfection of ground servicing equipment of airplanes.
Key words: aviation land engineering, nomenclature indicators, maintenance.
Вступ
Одшею 3i складових системи техшчного обслуговування (ТО) лггака е засоби техшчного обслуговування, характеристики яких сутте-во впливають на рiвень експлуатацшно1 до-сконалост вше1 системи ТО. До засобiв техшчного обслуговування вщносять: засоби наземного обслуговування; наземш засоби
контролю; засоби експлуатацшного ремонту; шструменти. Засобам наземного обслуговування, як i засобам контролю (основш вимо-ги до яких розглянуто в [1]), при створенш та вдосконаленш л^аюв цившьно1 авiацiï при-дшяеться особлива увага. ïхнi характеристики та номенклатура суттево впивають на со-бiвартiсть технiчноï експлуатаци авiацiйноï техшки (АТ).
Засоби наземного обслуговування - це на-земне обладнання (машини, мехатзми, при-лади, пристро!, агрегати), яю безпосередньо забезпечують ТО (пiдготовку до польоив i регламентнi роботи) лгаюв, !хне збережен-ня в умовах стоянки i безпеку виконання робiт з ТО.
Аналiз публiкацiй
Bei засоби наземного обслуговування подь ляють на двi великi групи:
- засоби наземного обслуговування загаль-ного застосування (ЗНО ЗЗ);
- засоби наземного обслуговування спеща-льного застосування (ЗНО СЗ).
Засоби наземного обслуговування загального застосування призначеш для ТО лгаюв рiз-них типiв. Це часпше за все складнi самохщ-m установки, якi не е закршленими за пев-ними екземплярами лгаюв.
Засоби наземного обслуговування спещаль-ного застосування призначеш для викорис-тання при ТО обмеженого числа титв лгаюв i надходять до експлуатацшного шдприемст-ва разом з лгаком. Це частiше за все переноси прилади та пристро!, яю закрiплюються за певним лiтаком або групою лiтакiв.
При ТО лгака використовуеться велика кiлькiсть ЗНО. Комплекс ЗНО ЗЗ може вклю-чати 25-30 тишв рiзного виду машин i при-стро!в. Комплекс ЗНО ЗЗ лгака 1л-96-300 включае в себе машини i пристро! 18 най-менувань, в тому чи^ й такi специфiчнi для пасажирських лiтакiв як водозаправник, са-мохщний пасажирський трап, автомобiль з тдйомним кузовом для завантаження ванта-жiв, автотранспортер для завантаження багажу i пошти, машину для обробки санвузлiв.
Комплекси ЗНО СЗ складаються з вiд 30-140 i бшьше найменувань самого рiзноманiтного призначення: вщ водила, упорних колодок, пiдiймачiв до рiзних пристро!в, якi застосо-вуються при обслуговуваннi бортових систем i окремих агрегатiв лiтака, та допомiжних засобiв (кружки, противнi, вирви, ...).
Bсi ЗНО як загального, так i спецiального застосування класифiкують за тдгрупами вiдповiдно до !хнього призначення.
ЗНО ЗЗ, яю е приладами або механiзмами, змонтованi на самохщних шасi, застосову-ються головним чином для виконання заряд-но-заправочних робщ енергетичного забез-печення робiт з ТО i експлуатацiйного ремонту, забезпечення необхщних умов роботи та мехашзаци монтажно-демонтажних робiт. Використовуються ЗНО ЗЗ як при оперативному ТО, так i при виконанш перюдичного ТО, а також при вщновних роботах у процесi експлуатацп. Розподiл видiв ЗНО ЗЗ за кла-сифiкацiйними групами вiдповiдно до структурно! схеми представлено в [2].
З метою забезпечення максимально! ушфша-ци складу комплекшв ЗНО ЗЗ при створенш нових лгаюв використовуеться базовий комплекс ЗНО ЗЗ (БК ЗНО ЗЗ).
Базовий комплекс дозволяе суттево скороти-ти кшьюсть тишв засобiв, якi використовуються у складi комплексiв ЗНО ЗЗ нових тишв лггаюв, i дае змогу пiдвищити можливiсть застосування окремих титв засобiв. Основна маса титв засобiв, якi входять до складу БК ЗНО ЗЗ (майже 50 %), може бути використа-на при ТО практично вшх основних титв лгаюв цивiльно! авiацi!.
Характерною особливiстю ЗНО СЗ е те, що !хне призначення i конструктивне виконання визначаються, в першу чергу, конструктив-ними особливостями конкретного типу лга-ка та його систем. Тому поставляються вони в експлуатацiйнi оргатзаци разом з лiтаком у виглядi iндивiдуального комплекту або групових комплекпв.
Мета та постановка задачi
Формування ЗНО СЗ при створеннi лгака здiйснюеться на основi базового перелшу ЗНО СЗ. Цей перелiк складаеться вiдповiдно до результатiв аналiзу складу i характеристик ЗНО СЗ шших типiв лiтакiв. До складу базового перелшу включають найкращi зразки юнуючих стандартних i унiфiкованих засо-бiв, а також тi засоби оригшально! розробки, якi за сво!м призначенням, характеристиками та конструктивним виконанням можуть бути використанi у складi ЗНО СЗ декiлькох типiв лгаюв. З часом цi засоби можуть бути пере-веденi до розряду ушфшованих або на !х ос-новi можуть бути розробленi ушфшоваш зразки. Для оптимiзацi! використання ЗНО в аеропорту необхiдно розробити методику
оптишзацп И складу ЗНО для нових титв лгаюв. Основш тдходи до побудови тако! методики описано даль
Формування парку машин
Базовий перелш ЗНО СЗ мютить на сьогодш бiльш як 120 тишв засобiв майже 90 най-менувань (в тому числi 20 комплекпв засобiв 18 найменувань, якi мютять, у свою чергу, майже 100 титв засобiв). При цьому загаль-на кiлькiсть стандартних i ушфшованих ти-пiв засобiв складае приблизно 60 % вiд зага-льно! кiлькостi типiв ЗНО СЗ, включених до базового перелiку ЗНО СЗ. Крiм того, майже 40 % засобiв, передбачених цим перелiком, можуть застосовуватися при ТО лггаюв рiз-них типiв, i !х можна розглядати практично як унiфiкованi.
При використанш базового перелiку ЗНО СЗ при формуванш складу засобiв нового лгака необхiдно враховувати наступне:
- зашб повинен найбiльш повно вщповщати параметрам i рiвню експлуатаци лггака;
- номенклатура та кiлькiсть засобiв повиннi бути мiнiмальними;
- перевагу треба вщдавати стандартним та ушфшованим засобам, а також засобам, яю задовольнятимуть вимогам проектування i контейнерування, найбшьш дешевi, простi й зручш в експлуатаци.
Значний вплив на склад комплексу ЗНО i конструктивне виконання окремих тишв за-собiв мають схемнi, структурнi та компону-вальнi рiшення, якi приймаються при формуванш вигляду майбутнього лггака.
Рацiональний вибiр номенклатури робочих рщин i газiв, якi будуть використаш в системах лiтака, може сприяти скороченню кшь-костi тишв заправниюв i пристро!в, що за-стосовуються для забезпечення зарядно-заправочних робiт. Зокрема за наявносп на борту азотно! системи навряд чи може бути достатньо обгрунтованим застосування в системах лггака стиснутого повiтря чи вуглеки-слого газу. При виборi параметрiв i конструктивного оформлення бортових систем лггака необхiдно керуватися чинними стандартами i враховувати техшчш характеристики iснуючих ЗНО. Невдале ршення може при-звести до необхщност створення нового типу ЗНО або доробляння iснуючих iз суттевим
ускладненням i зростанням ваги 1хньо1 конс-трукци.
З метою зменшення номенклатури ЗНО не-обхiдно прагнути до скорочування кiлькостi систем i агрегатiв, якi обслуговуються за !х-ньою допомогою. Зокрема краще не застосо-вувати системи повiтряного запуску допом> жно! силово! установки, а також азотування палива, якi вимагають використання спеща-льних наземних установок.
Забезпечення бортових енергоспоживачiв постiйним струмом у процес ТО повинно виконуватись вiд бортових перетворювачiв, якщо основним видом електроенергп на борту е трифазний перемшний електрострум. Це дозволить подавати на борт тшьки цей вид енерги, що скоротить кшьюсть бортових роз'емiв та спростить конструкцiю наземних електроагрегатiв.
Разом з тим в конструкци лгака повиннi знайти широке застосування системи i при-стро!, якi дозволять додатково зменшити ю-лькiсть наземних засобiв (вмонтованi засоби пiдйому, доступу, пристро! заземлення, що дозволить не використовувати вщповщш на-земнi засоби).
Особливу увагу потрiбно придiляти забезпе-ченню можливостi широкого використання допомiжноl силово! установки для енергети-чного забезпечення робгт з оперативного ТО. Зокрема це дозволить вщмовитися вщ застосування при ТО наземних електро- i пдроус-тановок, установок пов^ряного запуску та наземних кондицiонерiв. Важко переоцiнити значення цього для спрощення i здешевлення ТО, забезпечення автономност експлуатаци та мобiльностi лггаюв для мiсцевих авiалiнiй.
Комплекси ЗНО повинш задовольняти на-ступним вимогам:
- в заданий термш забезпечувати ефективне ТО лггака;
- бути максимально ушфшованими i збудо-ваними на основi базових комплексiв;
- мiстити мшмальну номенклатуру i кшь-кiсть засобiв;
- бути мобiльними i транспортабельними ушма видами транспорту.
Загальнi вимоги, як пред'являються до комплексу, конкретизуються i реалiзуються через вимоги до зразюв ЗНО.
Зразок ЗНО повинен задовольняти наступ-ним основним вимогам:
- вщповщати експлуатацшним характеристикам лггака та його систем;
- збершати працездатшсть у заданих дiапа-зонах температури, тиску, вологосп зовшш-нього говоря, опадiв у виглядi дощу, сшгу та при пильних бурях;
- бути працездатними на грунт задано! мщ-ностi, придатними для ТО декiлькох типiв лгаюв, бути по змозi бiльш простими, авто-номними i безпечними в умовах експлуата-ци, надiйними та зручними у роботу
- вщповщати встановленому рiвню стандар-тизацп та ушфшацл.
Зразок ЗНО ЗЗ повинен задовольняти насту-пним додатковим вимогам:
- бути працездатним у заданих ктматичних i погодних умовах;
- мати прохiднiсть на грунт задано! мiцностi (для самохщних ЗНО ЗЗ);
- бути комбшованим (придатним для вико-нання декшькох операцiй: основно! та допо-мiжних - енергозабезпечення);
- бути транспортабельними ушма видами транспорту;
- мати заданий ресурс (термш служби).
Зразок ЗНО СЗ, о^м загальних вимог, повинен задовольняти також i деяким окремим вимогам:
- мати високш рiвень пакетування;
- допускати рух iз заданою швидкiстю на аеродромах зi штучним покриттям i грунто-вих аеродромах.
На початку формування комплексiв ЗНО здшснюеться в основному за даними конс-трукторських бригад, якi розробляють ФС лгака, i подаються у бригади, якi створюють ЗНО, перелiк засобiв, необхвдних, на !х по-гляд, для обслуговування нового лiтака. У бригадах ЗНО щ данi уточнюються з ураху-ванням стандартiв, а також досвщу експлуа-тацi! прототитв та лiтакiв бiльш ранньо! розробки. В подальшому на етапах розробки проекту лггака комплекси ЗНО зазнають змiн, пов'язаних з уточненням !хнього складу як за номенклатурою, так i за рекомендо-ваними типами засобiв.
У процес випробувань та експлуатацп лгака вiдбуваeться подальше уточнення складу i характеристик комплексiв ЗНО. Першочер-говГ данi для формування номенклатури ком-
плексу ЗНО визначаються у процесi розробки технiчного завдання на лгак. Для цього у техшчному завданнi повиннi бути вказанi:
- призначення i режими застосування лггака;
- вимоги до тривалостi подготовки одного i групи лiтакiв;
- характеристика умов i зони базування (оснащенють, розмiщення i характеристика стоянок, в тому чи^ й характеристика грунту, техшчних засобiв тощо);
- данi про паливо, гази, оливи, рщини, !х ма-си i об'ем, робочий тиск, вимоги до чистоти;
- тривалють замши одного двигуна;
- структура ТО (види тдготовок до польотiв та регламентних робiт);
- вимоги до тривалосп найбiльш трудомют-ких операцш ТО (завантаження, заправка паливом тощо);
- загальш вимоги до складу ЗНО.
На етат технiчного завдання повинна бути виявлена можливiсть забезпечення ТО юну-ючими типами ЗНО i потреби в розробщ но-вих !! видiв i типiв.
Формування комплекшв ЗНО виконуеться з числа засобiв, якi знаходяться на постачаннi в експлуатуючого вiдомства, або вже юную-чих засобiв, стандартизованих i ушфшованих вiдповiдно до технiчного завдання на комплекс ЗНО, який розробляеться на основi технiчного завдання на лгак.
При виявленнi необхiдностi розробки нового типу ЗНО загального застосування розробля-еться проект техшчного завдання на цей за-сiб i разом з технiчним обгрунтуванням на-правляеться замовнику для складання техшчного завдання. В обгрунтованих випадках замовник розробляе технiчне завдання на конкретне ЗНО незалежно вiд наявносп та розгляду технiчного завдання на лггак.
На етапi розробки техшчного завдання на лгак конструкторське бюро оформляе техш-чне завдання на комплекс ЗНО, який узго-джуеться iз замовником.
Основна частина складу комплексу ЗНО ви-значаеться на етапi створення есюзного проекту лiтака. У процес цiе! роботи розробля-ються окремо спещальш роздiли ескiзного проекту ЗНО: «ЗНО ЗЗ» та «ЗНО СЗ», в яких вщбиваеться склад, номенклатура i комплек-тацiя засобiв та наводиться опис всього комплексу ЗНО. У вступнш частини цих роздшв
подасться обгрунтування для проведення ро-боти, стисла технiчна характеристика лггака, необхiднi визначення, прийнятi умови. Склад комплексу ЗНО повинен обгрунтовуватися на базi аналiзу робiт, якi планусться здшсню-вати у процесi виконання ТО, робгг з вщнов-лення лiтака та замiни його складових частин у процесi експлуатацп. При цьому повинна тдтверджуватися вiдповiднiсть характеристик ЗНО параметрам систем лгака. За результатами складаеться перелш ЗНО, який розмiщують в опис комплексу.
Комплектацiя ЗНО обгрунтовуеться аналiзом частоти 1х застосування i завантажешстю на пiдставi технологiчного графiка групового обслуговування лiтакiв. Особливу увагу при розглядi технологiчного графiка групового обслуговування потрiбно придiляти тим ЗНО, яю за сво!ми технiчними даними мо-жуть л1м1тувати термiн виконання даного виду тдготовки, наприклад засобами заправки паливом або спорядження вантажами.
В описi комплексу повиннi бути перелши iснуючих ЗНО, ескiзи нових ЗНО, 1хнш опис i основш технiчнi данi. Опис мiстить габари-тнi, масовi, вартiснi та транспортш характеристики ЗНО, а також даш оцiнки рiвня ста-ндартизаци та ушфшацп комплексу.
У висновках проекту мютиться стисла характеристика комплексу ЗНО i констатацiя до-статностi його складу для ТО лггака вщпо-вiдно до техшчного завдання.
У процесi створення макета лггака робиться ув'язка параметрiв його агрега^в i систем зi складом i характеристиками ЗНО з ураху-ванням застосування вже iснуючих засобiв. Створення нових засобiв повинно передбача-тись тiльки в чiтко обгрунтованих випадках. На цьому етапi розробляеться i уточнюеться перелiк рекомендованих засобiв наземного обслуговування загального i спещального застосування. Аналiз i уточнення перелшу мае проводитись при розглядi макета лгака з урахуванням функцiональних показниюв ЗНО на основi: чинних стандарт; базового перелiку; матерiалiв ескiзного проекту; мате-рiалiв бригад, якi розробляли функцюнальш системи лiтака.
Комюи представляеться весь комплекс ЗНО СЗ у виглядi дiючих зразкiв або маке^в. При необхiдностi оцiнки застосування того чи
шшого засобу макетнiй комюи надаються зразки ЗНО загального застосування.
Водночас iз розробкою техшчного завдання на створення зразка ЗНО розробляеться карта його техшчного рiвня й якосп продукци, ос-новним призначенням яко! е пiдтвердження доцiльностi створення зразка на основi пор> вняння його характеристик iз характеристиками найкращих iснуючих засобiв.
Для забезпечення кшькюно1 порiвняльноl оцiнки встановлюють номенклатуру показ-никiв, якi об'еднуються у групи: призначен-ня; надiйностi; економiчностi; ергономiчнос-тi; естетичностi; експлуатацшно1 технолопч-ностi; транспортабельностi; стандартизации патентно1 чистоти.
Кожна група може включати в себе вщ одного до п'яти показниюв залежно вiд виду засобу. Загальна кшьюсть показниюв для конкретного зразка не повинна перевищувати 10-15. З числа показниюв, встановлених для певного виду засобiв, видiляеться обмежена група (не бшьше 4) класифiкацiйних показ-ниюв, якi характеризують його основнi функщональш якосп i якi входять в емшричну формулу для комплексного показника А0. Наприклад, для електроустановок типу АПА
А =
тУ
де S, п - вiдповiдно сумарна потужнiсть i ККД електроустановки; У, т — вщповщно об'ем i маса робочого обладнання установки.
Комплексний показник гiдропiдйомникiв
О-АН - к
А =■
т
де О — вантажошдйомшсть; АН — силовий хiд штока; т — маса; к — коефщент пакетування пдрошдйомника.
В якосп базового для порiвняльноl оцiнки використовуеться зашб-аналог з найбiльшим значенням комплексного показника А0. Для аналiзу й оцшки технiчного рiвня та якосп зразка ЗНО використовуеться диференщаль-ний i комплексний методи.
При диференщальному методi порiвняння нового i базового зразюв виконуеться порiв-
няння кожного показника з числа встановле-них для даного виду засобiв. Для цього роз-раховуються вщносш показники якостi
р р —
qi = або qi = — , i = 1, n,
Рб
P
де Р7, Р7Б — значення 7-го показника нового i базового зразкiв; п — загальна кшьюсть пока-зникiв для даного виду засобiв.
Для розрахунку д 7 використовуеться та з формул, для яко! д7 > 1, якщо значення показника нового засобу краще значення показника базового засобу. Для показниюв, значення яких не вщом^ приймаеться д7 = 1. Якщо значення вшх вiдносних показниюв д7 > 1, тодi техшч-ний рiвень нового зразка вище рiвня базового засобу (або дорiвнюе йому). 1накше оцiнка уточнюеться з використанням комплексного методу. Для цього спочатку експертним методом встановлюють ваговi коефiцiенти по-казниюв т^ i груп показникiв т}-; при цьому повиннi виконуватись наступш умови
Е т1=1;
N
Е т7 = 1
де n — кiлькiсть показникiв j-i групи; N — кь лькiсть груп показникiв.
Далi визначаються узагальненi показники для кожноi j-i групи
Qj = П (q ji Ki=1 n,~
i узагальнений показник для зразка в цшому
Q3HO =n(Qj Yj, j = 1,N .
Техшчний рiвень нового зразка ЗНО ощню-еться вище вiд базового, якщо вс Qj > 1 або якщо Q3HO > 1,03. У випадку, якщо 1,03 > Q3HO > 1, рiшення приймаеться на тд-ставi порiвняння комплексного узагальнено-го показника нового i базового зразюв.
Висновки
Перелiченi етапи формування номенклатури ЗНО дозволяють реалiзувати системне управлшня показниками якостi з орiентацiею на управлiння конкретними показниками, з метою забезпечення ix значень не нижче свь тових стандартiв.
Л^ература
1. Авиационная наземная техника : справоч-
ник / В.Е. Канарчук, Г.Н. Гелетуха, В.В. Запорожец и др. ; под ред. В.Е. Ка-нарчука. - М. : Транспорт, 1989. - 278 с.
2. Donaldson K. Bruce. Analysis of Aircraft
Structures : An Introduction / K. Bruce Donaldson. - New York : McGraw Hill, 2008. - 965 р.
Рецензент: М.А. Подригало, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надшшла до редакцп 2 серпня 2010 р.
n
n
n
