CC BY
81
5. Перерахунок даних щодо приватних грошових переев в Украшу за 2015-2017 роки / Нацюнальний банк УкраТни. КиТв, 2018. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=66364144
6. Грошовi перекази / Нацiональний банк УкраТни. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19208355
7. Промiжна фiнансова звiтнiсть / Нацiональний банк УкраТни. URL: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=359492
8. Офiцiйний курс гривнi до iноземних валют та показ-ники валютного ринку УкраТни / Нацюнальний банк УкраТни. URL: https://bank.gov.ua/statistic/sector-external/data-sector-external#4
9. Згрупованi балансовi залишки / Нацiональний банк УкраТни. URL: https://bank.gov.ua/statistic/supervision-statist/ data-supervision#1
10. Закон УкраТни «Про валюту i валюты операцп» вщ
21.06.2018 р. № 2473 VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2473-19
11. Постанова НБУ «Про запровадження [^жнарод-ного номера баншського рахунку (IBAN) в УкраТ'ш» вщ
22.02.2019 р. № 41. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v0162500-18
REFERENCES
Aliyeva, D. "Metody stimulirovaniya eksportnogo proiz-vodstva" [Methods of stimulating export production]. http:// www.az-customs.net/rus/arxnews/ob05-12-2003.htm
Cherep, A. V., and Androsova, O. F. Bankivski operatsii [Banking operations]. Kyiv: Kondor, 2007.
Demchuk, N. I., Dovhal, O. V., and Vladyka, Yu. P. Bankivski operatsii [Banking operations]. Dnipro: Porohy, 2017.
Dziubliuk, O. V., and Pruskyi, O. S. Orhanizatsiino-eko-nomichnyi mekhanizm funktsionuvannia komertsiinykh bankiv na valiutnomu rynku [Organizational and economic mechanism of functioning of commercial banks in the foreign exchange market]. Ternopil: TNEU, 2008.
"Hroshovi perekazy" [Money transfers]. Natsionalnyi bank Ukrainy. https://bank.gov.ua/doccatalog/document7id =19208355
[Legal Act of Ukraine] (2018). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2473-19
[Legal Act of Ukraine] (2019). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v0162500-18
"Ofitsiinyi kurs hryvni do inozemnykh valiut ta pokaznyky valiutnoho rynku Ukrainy" [Official exchange rate of hryvnia to foreign currencies and indicators of the foreign exchange market of Ukraine]. Natsionalnyi bank Ukrainy. https://bank.gov.ua/ statistic/sector-external/data-sector-external#4
"Pererakhunok danykh shchodo pryvatnykh hroshovykh perekaziv v Ukrainu za 2015-2017 roky" [Recalculation of data on private money transfers to Ukraine for 2015-2017]. Natsionalnyi bank Ukrainy. Kyiv, 2018. https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=66364144
"Promizhna finansova zvitnist" [Interim financial statements]. Natsionalnyi bank Ukrainy. http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/category?cat_id=359492
"Zghrupovani balansovi zalyshky" [Grouped balance sheets]. Natsionalnyi bank Ukrainy. https://bank.gov.ua/statis-tic/supervision-statist/data-supervision#1
УДК 338.23:336.74 JEL: E52; E58
ОСНОВН11НСТРУМЕНТИ МОНЕТАРНОЙ' ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
®2019 КОРОВ1Й В. В.
УДК 338.23:336.74 JEL: E52; E58
Коровш В. В. OcHOBHi шструменти монетарной полiтики держави
Розкрито положения щодо функцЬнування основних 'тструмент'ю i MexaHi3Mie монетарно!' полтики держави, зокрема визначення та регулю-вання норм обов'язкового резервування, процентно!' полтики, реф'шансування, валютних ттервенцш, опера^й з цнними паперами на вдкри-тому ринку, а також особливостi ix застосування в умовах адаптацИтфляцшного таргетування. Поглиблено теоретико-методологiчнi засади використання монетарного 'шструментар'ю в умовах iнституцiйниx перетворень ф'шансовоiсистеми. Визначено ц!л! та здшснено анал'в основних показнит грошово-кредитноiполтики Украни за перюд 2001-2019 рр., у тому числ'> 'тдексу споживчих цн, обл'шово'1 ставки, монетизаци економ'жи, офщшного курсу нацональноiгрошовоiодиниц до долара США, мжнародних валютних резертв. З'ясовано, що держава в особi центрального банку через канали монетарно'1 полтики може стимулювати економiчний розвиток тдпотдно до пртритет'ю фiнансово-економiчноi полтики щодо тдтримки економiчного зростання, максимально: зайнятост'>, цновоiстаб'шьностi та зовнiшньоекономiчноiр'товаги. Висвiт-лено трансмiсiйний мехашзм монетарного регулювання та основт канали його реал'ваци з урахуванням ^^нош! економки. Об(рунтовано необxiднiсть посилення координацПзаход'ю грошово-кредитноiполтики з ншими складовими фiнансовоiполтики держави, зокрема бюджетно-податковою полтикою. Охарактеризовано доцмьнкть застосування симетричного та асиметричного монетарного регулювання в р'внихма-кроекономiчниx умовах. Визначено основт принципи д'тльност'1 центрального банку, що забезпечують можливкть ефективного монетарного регулювання процеав ендогенного економiчного зростання.
Кпючов'1 слова:монетарна стратегiя, монетарна полтика, 'тфлящя, '1нфляцШне таргетування, валютний курс, економ'нний розвиток. DOI:
Табл.: 1. Вбл.: 19.
Коровш Валерш Вкторович - кандидат економiчниx наук, доцент, докторант кафедри фiнансiв, Кивський нацональний торговельно-економiч-
ний утверситет (вул. Кото, 19, Кив, 02156, Украна)
E-mail: ndfi@knteu.kiev. ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0625-6547
УДК 338.23:336.74 JEL: E52; E58
Коровий В. В. Основные инструменты монетарной политики государства
Раскрыты положения касательно функционирования основных инструментов и механизмов монетарной политики государства, в частности определения и регулирования норм обязательного резервирования, процентной политики, рефинансирования, валютных интервенций, операций с ценными бумагами на открытом рынке, а также особенностей их применения в условиях адаптации инфляционного таргети-рования. Углублены теоретико-методологические основы использования монетарного инструментария в условиях институциональных преобразований финансовой системы. Определены цели и осуществлен анализ основных показателей денежно-кредитной политики Украины за период 2001-2019 гг., в том числе индекса потребительских цен, учетной ставки, монетизации экономики, официального курса национальной денежной единицы к доллару США, международных валютных резервов. Обосновано, что государство в лице центрального банка через каналы монетарной политики может стимулировать экономическое развитие в соответствии с приоритетами финансово-экономической политики для поддержки экономического роста, максимальной занятости, ценовой стабильности и внешнеэкономического равновесия. Рассмотрены трансмиссионный механизм монетарного регулирования и основные каналы его реализации с учетом цикличности экономики. Обоснована необходимость усиления координации мер денежно-кредитной политики с другими составляющими финансовой политики государства, в частности бюджетно-налоговой политики. Охарактеризована целесообразность применения симметричного и асимметричного монетарного регулирования в различных макроэкономических условиях. Определены основные принципы деятельности центрального банка, обеспечивающие возможность эффективного монетарного регулирования процессов эндогенного экономического роста. Ключевые слова: монетарная стратегия, монетарная политика, инфляция, инфляционное таргетирование, валютный курс, экономическое развитие. Табл.: 1. Библ.: 19.
Коровий Валерий Викторович - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: ndfi@knteu.kiev.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0625-6547
UDC 338.23:336.74 JEL: E52; E58
Koroviy V. V. The Main Instruments of the State's Monetary Policy
The article discloses provisions regarding the functioning of the main instruments and mechanisms of the State's monetary policy, in particular the definition and regulation of the mandatory reservation norms, interest policy, refinancing, currency interventions, operations with securities in the open market, as well as the peculiarities of their application in the context of adaptation of inflation targeting. The theoretic-methodological bases of the use of monetary instruments in the context of institutional changes of the financial system are deepened. Goals are defined and the main indicators of Ukraine's monetary policy for the period of 2001-2019, including the consumer price index, interest rate, monetization of the economy, official rate of the national currency to the US dollar, international foreign exchange reserves are analyzed. It is substantiated that the State represented by the central bank through the channels of monetary policy can stimulate economic development in accordance with the priorities of its financial-economic policy to support economic growth, maximum employment, price stability and external economic equilibrium. The transmission mechanism of monetary regulation and the main channels of its implementation are considered taking into account the cyclicality of the economy. The need to strengthen coordination of the monetary policy measures with other components of the State's financial policy, in particular fiscal policy, is substantiated. The expediency of using both symmetrical and asymmetric monetary regulation in various macro-economic conditions is characterized. The basic principles of the central bank's activities are defined, ensuring that the processes of endogenous economic growth can be effectively regulated by monetary means.
Keywords: monetary strategy, monetary policy, inflation, inflation targeting, exchange rate, economic development. Tabl.: 1. Bibl.: 19.
Koroviy Valeriy V. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economy (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: ndfi@knteu.kiev. ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0625-6547
За сучасних умов посилюеться дощльшсть ак-т^зацц фшансових шструментш регулювання економiчного розвитку, важливе мкще серед яких выведено монетарним. Прюритетами грошово-кредитно! полiтики е забезпечення щново! та фшан-сово! стабкьност в сустльствь ^м того, важливим завданням залишаеться формування сприятливих умов для стшкого ендогенного економiчного зрос-тання. Досв^д розвинутих кра!н свиу шд час остан-ньо! рецеси та посткризовий перюд засв^дчив факт трансформацц шструментарго монетарного регулювання, що надало додатковi позитивш iмпульси для в^дновлення позитивно! економiчноI динамки. Науково-експертне середовище зайняло рiзнi пози-ци щодо подальшо! реал1заци вичизняно! монетар-но1 стратегй. Одна частина обгрунтовуе дощльшсть продовження стримуючо! монетарно! полiтики для забезпечення поетапного зниження шдексу спожив-чих щн у рамках використання режиму шфляцшно-го таргетування з урахуванням емшричного досв^у зарубiжних кра1н. Водночас шша наполягае на необ-х^ност певного пом'якшення грошово-кредитно!
полiтики шляхом зниження ключово1 процентно1 ставки задля aK™Bi3a^I господарсько! та швести-цшно! активносп економiчних суб'екпв. Big конфку-ращ! завдань i щлей грошово-кредитно! полiтики на середньострокову перспективу рiзнитимуться меха-шзми !х досягнення в контекст забезпечення макро-економiчного балансу. З огляду на сказане вважаемо за дощльне розглянути структурний склад основних шструменпв монетарно! полiтики держави.
Питанням розвитку методолопчних засад монетарно! полiтики, впливу !1 основних шструмен-пв на економiчне зростання присвячено пращ за-рубiжних науковщв, зокрема Дж. Булард i К. Мира (J. Bullard, K. Mitra) [1], Е. Гош, Дж. Острi та М. Чемон (A. R. Ghosh,J. D. Ostry,M. Chamon) [2], П. 1рланд(£Шге-land) [3], Е. Лшер (E. M. Leeper) 4], Л. Менкофф (L. Menkhoff) [5], Дж. Тейлор i Дж. Вкьямс (J. B. Taylor, J. C. Williams) [6] та шш1
Особливост використання монетарних шстру-менпв у вичизняних умовах грунтовно дослкжували О. Дзюблюк i В. Рудан [7], В. Лагутш [8], В. Мщенко [9], К. Паливода [10], В. Стельмах [11], C. Шумська [12] та шшь
Водночас, незважаючи на значний науковий до-робок досл^дниюв у вищезгаданш площиш, недостат-ньо розкритими е питання використання монетарного шструментарго для досягнення цшово! стабкь-ностi та шдтримки стiйкого економiчного зростання для кра!н iз трансформацiйною економiкою за умов структурних змш системи управлiння публiчними фiнансами.
Метою дано! статтi е розвиток теоретико-методологiчних положень щодо використання монетарного iнструментарiю в сучасних умовах шститу-цiйних перетворень фшансово! системи.
Одним iз найбкьш вагомих iнструментiв ма-кроекономiчного регулювання е грошово-кредитна полiтика. Дана економiчна кате-горiя являе собою сукупшсть значущих заходiв, на-правлених на корекщю грошово! маси в обиу, обсягу банкiвських кредитiв, рiвня процентно! ставки та ш-ших показникiв грошового обороту та кредиту. Кш-цевi завдання монетарно! полiтики кра!ни полягають в поступальному економiчному зростаннi, пiдтримцi повно! ефективно! зайнятост населення, забезпечен-нi цiново! стабкьносп та найбiльш оптимального платiжного балансу держави. Монетарне регулювання соцiально-економiчного розвитку сусшльства повинно реалiзовуватися в тiснiй взаемодГ! з бюджетно-податковим i зовнiшньоекономiчним.
Серед дiевих важелiв впливу на протiкання ма-кроекономiчних процесiв монетарнiй полiтицi на-лежить особливе мiсце як мехашзму, завдяки якому держава в особi центрального банку може визначати прюритетну спрямованiсть економiчного розвитку, яка б вГдповГдала базовим ц1лям фшансово-економГч-но! полiтики, що здеб1льшого передбачають шдтримку виробничого зростання та максимально! зайнятосп, пiдтримку цiново'! стабiльностi та рiвноваги зовшш-ньоекономiчних зв'язкiв. Емпiричний досвГд економГч-ного розвитку, вiдмiчений глобалiзацiею, масштабни-ми змiнами технологiчних устро!в i структури свiтово! економiки, перюдичними фiнансовими кризами, регГ-ональними проблемами та специфкою нацiональних економiк, вГдображае комплекснiсть i суперечливiсть процесiв адекватного цкепокладання фiнансового регулювання розвитку та монетарно! полiтики.
Формування стратепчних прiоритетiв грошо-во-кредитного регулювання економши традицiйно пов'язуеться з фундаментальними суперечностями у !х досягненнi. Так, цшова стабiльнiсть (визначена домiнантною цклю монетарно! полiтики бiльшостi кра!н, зокрема й Укра!ни) може суперечити принципу досягнення економiчного зростання та максимально! зайнятосп, оск1лки зростання реального валового внутршнього продукту доповнюеться прискорен-ням шфляцГ! iз пiдвищенням попиту на фiнансовi ресурси. У такому разi центральний банк маневруе в реалГзацГ! грошово-кредитно! полiтики, враховуючи
стан ринково1 кон юнктури та варiювання стадш еко-номiчного циклу, щоб не спричинити деструктивних змш у економiчному середовищь
Iмовiрнiсть виникнення рецесГ! або ж стагфля-цГ!, що може набувати системного характеру, спри-чиняе перегляд глобальних цкей г завдань грошово-кредитно! полГтики та !х корекцГ!. Тому цГлГ й шстру-менти монетарно! полГтики набувають нового змГсту, виходячи за межГ яшсно! оргашзаци грошових вГд-носин Г шдпорядковуючись ширшому спектру задач антикризового управлшня [11]. Це активГзуе пошук найбГльш оптимальних напрямГв державного грошо-во-кредитного регулювання у формГ стратеги, яка вь дГграе найбГльш важливу роль у сукупностГ здГйсню-ваних заходГв макроекономГчного регулювання.
Формуючи та реалГзуючи монетарну полГтику в розрГзГ коротко-, середньо- та довгостроко-вого перюдГв, кра!на переважно орГентуеть-ся на досягнення глобальних сощально-економГчних цкей за допомогою рГзномаштних заходГв, яш мають чГтко детермГнований часовий горизонт. Держава прагне чинити певний вплив на процеси суспГльного виробництва, використовуючи як трансмГсшний ме-ханГзм рГзш Гнструменти грошово-кредитно! сфери [13]. У зв'язку з цим монетарна полГтика повинна орГ-ентуватися на коротшГ за часом досягнення цГльовГ маркери, зокрема обсяги грошово! маси, процентну ставку й обмшний курс. I! основними шструментами е лГмГти кредитування, операцГ! на вГдкритому ринку (що реалГзуються за ГнГцГативи центрального банку, в ходГ яких вона або безпосередньо купуе-продае цшш папери, або проводить кредитш/депозитш аукцГони), пряме регулювання вГдсотково! ставки, змГни норм обов'язкового резервГв, ставки рефГнансування (що хоч Г здшснюеться з ГнГцГативи Г в обсягах, необхГдних рГзним, зокрема недержавним, кредитним установам, проте входять до завдань центрального монетарного регулятора) тощо.
Центральний банк володГе вГдповГдним Гнстру-ментарГем забезпечення цшово'! та фшансово! ста-б1льностГ, активацГ! процесГв економГчного зростання, зокрема шляхом визначення та регулювання норм обов'язкового резервування, процентно! полГтики, рефГнансування, валютних штервенцш, операцш Гз цшними паперами на вГдкритому ринку тощо. Тради-цГйний пГдхГд до реалГзацГ! монетарно! полГтики по-лягае у використанш даних ГнструментГв для досягнення конкретних цкей Г завдань [14]. Центральний банк мае володГти високою незалежшстю прийняття рГшень, важливим е питання вдосконалення яюсного рГвня ГнституцГйного середовища його функцГонуван-ня. Дотримання принципу комплексной реалГзацГ! полГтики, зокрема в трансформацшних економГках, е умовою досягнення планових результатГв. Комбшо-ване використання ГнструментГв Г методГв не повинно суперечити цГлям досягнення цшово! та фшансово!
стабильность Формування основно! мети монетарно! полiтики розвитку, пiдпорядкування !й другорядних щлей, окреслення спектра iнструментiв !х досягнен-ня дозволяе посилювати результативнiсть державно! фшансово! полiтики [15].
Пiдготовка монетарно! стратег!! дозволяе роз-межувати стратегiчнi й оперативнi цiлi в^д-пов^дно! полiтики, встановлюе iнституцiйнi обмеження дiяльностi центрального банку, забез-печуе збалансовашсть грошово-кредитного ринку. Трансмiсiйний механiзм монетарного регулювання через грошовий, вiдсотковий, валютний i кредитний канали непрямо дiе на процеси розвитку, прiоритетом при цьому визначаеться досягнення в перспективi ма-кроекономiчно'i рiвноваги. Компонентний склад гро-шово-кредитно! полiтики визначаеться економiчною циклiчнiстю, доц1льним е формування адаптивних за-ходiв, враховуючи кон'юнктуру ринку та макроеконо-мiчну динамiку. Ухвалення ршень стосовно викорис-тання шструменйв монетарного регулювання потре-буе оцшки потенцiйного часового iнтервалу, протягом якого буде в^дчутним вплив на обраний орiентир.
Обов'язкове резервування е класичним моне-тарним iнструментом, котрий застосовуеться для регулювання обсягу грошово! маси, шдтримки рiвня лiквiдностi банкiв, достатнього для виконання ними фiнансових зобов'язань. Змша норм обов'язкових ре-зервiв чинить вагомий вплив на стан кредитування, дозволяе реалiзувати контрциклiчну та антшнфля-цiйну полiтику. Зб1льшення нормативу призводить до зниження лкв^дност банив та пропозици грошей, звужуе можливостi здiйснення активних опера-цш. Зниження нормативу призводить до шдвищен-ня лiквiдностi. Даний iнструмент характеризуеться iмперативним i постiйним характером дИ для вс1х банкiвських установ. Емпiрично доведено, що еко-номiчна ефектившсть обов'язкового резервування е недостатньою внасл^док нерiвномiрностi розподiлу лiквiдностi банкiвськоi системи [16]. Ушфшований пiдхiд до встановлення нормативiв резервування не враховуе фшансову стiйкiсть банкiв, впливае на конкурентоспроможшсть нацiонально'i банкiвськоi системи порiвняно з фшансовими посередниками та юрисдикцiями iз менш жорсткими резервними ви-могами. Бкьшкть кра!н, котрi застосовують режим шфляцшного таргетування, розглядають обов'язкове резервування як складову системи управлшня корот-костроковими вiдсотковими ставками.
Установлення ключово! процентно! ставки мае вiдбуватися iз дотриманням низки правил, виступа-ючи реакщею центрального банку на макроеконо-мiчну динамiку. У розвинених економшах, наприклад у США, вiдбуваеться щоквартальний перегляд розмь ру ключово! процентно! ставки, а 11 корекцiя здшсню-еться досить плавно, без сильних коливань. Загалом
монетарна полiтика е шерцшною, що надае центральному банку змогу фокусувати очшування економiч-них суб'ектiв на ц1лях стабшзаци, завдяки чому до-сягаеться вища результативнiсть дiяльностi. Доволi простим ь водночас, функцiональним правилом при цьому е правило Тейлора щодо встановлення корот-костроково! в^сотково! ставки [16].
Eкономiчнi зрушення обумовили потребу мо-дернiзацГi монетарно! полiтики, ущiльнення и взаемоди iз бюджетно-податковою. Вагомим аспектом модернiзацГi стало забезпечення адекватно! дц змiн ключово! вiдсотково! ставки на множину ставок грошового ринку для виконання стратепчних задач в^пов^но! полiтики. Завдяки дц вiдсоткового каналу коректуються короткостроковi ставки, залеж-но вiд змши облiково!. НБУ встановлюе вiдсотковi ставки за шструментами постiйного доступу, депо-зитними сертифiкатами, кредитами рефiнансування тощо. Вони виконують роль iнформацiйного супро-воду для економiчних суб'ектiв при ухваленш тими рiшень на користь споживання, заощадження чи iн-вестування. Залежно в^д, iнституцiйно! архiтектонiки та лагових ефекпв виникають специфiчнi особливос-тi та рiзний характер впливу змш вiдсоткових ставок на економiчнi процеси. У короткостроковому часовому iнтервалi зростання ставок пов'язане зi знижен-ням схильностi до здшснення позик i погiршенням загальних умов кредитування, шдвищенням вартостi обслуговування держборгу на внутршньому ринку, перетвореннями в структурi кредитних портфелiв комерцiйних банив - зниженням питомо! ваги в них ризикових шструменпв. У довгостроковому часовому iнтервалi помiтно знижуеться частота ризикових операцш, iнвестицiйнi ресурси концентруються в ба-зових галузях i низькоризикованих проектах, посла-блюються шфляцшш процеси, зменшуеться рiвень левериджу, полшшуеться структура вiдсоткових ставок грошово-кредитного ринку.
Збкьшуючи ключову процентну ставку цен-тральний банк коректуе рiвень лiквiдностi фiнансо-во! системи, внасл^док чого зменшуються рiвнi по-казникiв грошово! бази i монетизаци, скорочуеться грошова пропозицiя. Процентна полiтика е основою визначення вартостi грошей в нацюнальнш економi-цi. В умовах високо! волатильно! iнфляцГ!, критичного впливу немонетарних, зокрема фшкальних, факторiв на !! динамiку, технiчне зниження облшово! ставки не приведе до зниження в^дсоткових ставок на ринку через закладання вагомих премш за ризик [17]. Загалом, у трансформацшних економiках застосування ключово! процентно! ставки як грошово-кредитного ш-струменту е результативним в умовах таргетування ш-фляцГ! та в1льного курсоутворення, що знижуе макро-економiчну невизначенiсть. Основнi характеристики монетарного простору Украши наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Основы показники монетарной пол^ики Украши за перiод 2001-2019 рр.
Р^ 1СЦ2' % Обл^ова ставка, % Монетизафя3, (М2 до ВВП), % Офщмний курс гривш до долара США Мiжнароднi валютш резерви, мкяфв iмпорту
2001 6,10 19,32 22,13 5,37 1,81
2002 -0,60 9,43 28,48 5,32 2,58
2003 8,20 7,00 35,33 5,33 3,01
2004 12,30 7,58 36,36 5,32 3,21
2005 10,30 9,20 43,75 5,12 5,32
2006 11,60 8,95 47,67 5,05 5,03
2007 16,60 8,20 54,29 5,05 5,40
2008 22,30 11,30 54,06 5,27 3,79
2009 12,30 11,21 53,08 7,79 5,65
2010 9,10 9,13 55,13 7,93 5,67
2011 4,60 7,75 52,36 7,97 3,85
2012 -0,20 7,59 54,64 7,99 2,82
2013 0,50 7,03 62,29 7,99 2,42
2014 24,90 10,40 60,98 11,89 1,24
2015 43,30 25,45 50,20 21,84 3,18
2016 12,40 17,93 46,21 25,55 3,55
2017 13,70 13,16 40,52 27,01 3,61
2018 9,80 17,04 36,83 27,36 3,54
20191 6,70 16,80 37,00 26,15 3,75
Джерело: розраховано автором на основi даних Нацiонального банку УкраТни та Державно! служби статистики УкраТни.
Узагальнюючи статистику, можна зазначити, що монетарна полГтика в Укра!нГ пройшла сут-тевГ перетворення. Якщо на початку 2000-х роив середовище грошово-кредитного регулювання характеризувалося високою волатильшстю облГково! ставки (наприклад, !! зниження у 2002 р. склало май-же 10 п. п.), низько! монетизацГ! (до 30%), фГксованим курсом й очевидно недостатнГми мГжнародними ва-лютними резервами, то шституцшш перетворення в монетарнш полГтицГ протягом 2015-2019 рр. привели до побудови лопчно! та виважено! парадигми, що шдпорядковуеться середньостроковГй стратеги економГчного розвитку.
Якщо основною щллю провадження монетарно! полГтики визнати цГнову стабкьшсть, варто зазначити, що бГльшу частину аналГзованого перГоду вказа-на цГль не досягалася. Бкьше того, з 19 аналГзованих рокГв лише у двох спостерГгалася дефляцГя, у семи -шдекс споживчих цГн був однозначним, Г навпаки, у 2008, 2014 Г 2015 рр. шфляцш набувала галопуючого характеру з рГчним зростанням у межах 20-40 п. п.
ПодГею у сферГ монетарного регулювання стало затвердження Постанови Правлшня НБУ «Про осно-вш засади грошово-кредитно! полГтики на 2016-2020 роки». Завдання центробанку щодо цшово! стабкь-ностГ формалГзувалося в: ГндикативГ шфляци на пер-
спективу до 4 роив; виборГ механГзмГв досягнення вказаного Гз поквартальною деталГзацГею; закршлен-нГ регулювання ключово! процентно! ставки як основного шструменту монетарного регулювання; ущкь-неннГ прив'язки ставок за активними та пасивними операцшми з корекцГ! лГквГдностГ банкГвсько! систе-ми до ключово! вГдсотково! ставки.
Хоча у 2015 р. шфлящя склала 43,3% внаслГдок девальвацГ! гривнГ, суттевого шдвищення регульова-них тарифГв на вуглеводш та електроенергГю не вГд-булося - для послаблення вГдповГдних ризишв НБУ пом'якшував монетарну полГтику, знижуючи про-центну ставку. ВГдбулося зниження бюджетного де-фГциту, обгрунтоване шдвищення соцстандартГв Г га-рантГй, внаслГдок чого ГнфляцГя зменшилася до 12,4%, а запровадження режиму шфляцшного таргетування дозволило надалГ стабГлГзувати значення шдексу споживчих цГн.
Важливим стало прийняття Закону Украши вГд 21.06.2018 р. № 2473-УШ «Про валюту Г валютнГ опе-раци», яким оновлено засади проведення валютних операцш, нагляду та регулювання. З досягненням стабкьного економГчного розвитку мають поступово скасовуватися й ва адмшштративш валютш обме-ження. У перспективГ таке регулювання спиратиметь-ся на принципи свободи операцш, орГентованостГ на
Прим1тки: 1 - прогнознi данi; 2 3 - грудень до грудня.
ймовiрнi ризики, транспарентность достатност та результативность самостшность Перехiд до режиму плаваючого курсу в^дбився на дiях НБУ на валютному ринку. Завданням грошово-кредитного регулятора е посл^овне згладжування рiзких коливань курсу на валютному ринку, адже жорстке прив'язування до шдикативних значень мiжнародних резервiв звужуе маневрешсть iнтервенцiй. Досвiд засвiдчив плавну девальвацш гривнi, що менш деструктивно для на-цiонально! економiки Укра!ни, шж шоковий сценарiй.
Упродовж аналiзованого перюду полiтика центробанку щодо офщшного курсу нацiонально! валю-ти до долара США також кардинально змшювалася. Хоча шфляцшне таргетування передбачае, перш за все, публiчне оголошення ккьшсних iндикаторiв ш-фляци та зобов'язання центробанку досягати !х у контекст середнього строку наукового передбачен-ня, вказаний режим щкьно корелюе з процентною полiтикою, що видно з наведено! статистики. Стра-тегiчнi ршення у сферi монетарно! полiтики прийма-ються, враховуючи iнфляцiйний прогноз. Вагомим грошово-кредитним шструментом i водночас опера-тивним орiентиром при цьому виступае в^дсоткова ставка. Якщо прогноз шфляци перебувае вище цкьо-вого значення, для протиди !й реалiзуеться так звана полiтика «дорогих грошей», що полягае в шдвищенш процентно! ставки. На противагу, при перевищенш щльовим рiвнем прогнозованого рiвня iнфляцГ! ращ-ональною та виправданою е полiтика «дешевих грошей», що полягае у зниженш процентно! ставки.
Варшючи ставки за операцiями з банками, центробанк чинить вплив на умови, зпдно з якими комерцшш банки укладають угоди мiж собою, i на вартiсть короткострокових кредипв. Через ме-ханiзми переливання кашталу мiж секторами фшан-сового ринку цша короткострокових кредитiв дiе на вiдсотковi ставки банкiв за кредитно-депозитарними операщями iз суб'ектами господарювання, обмшний курс нацiонально'! валюти й цши iнших фiнактивiв.
Загалом, змiнюючи в^дсоткову ставку, цен-тральний банк непрямо впливае на макроекономiч-нi показники внутршнього валового продукту та шфляци, що називаеться мехашзмом монетарно! трансмiсi!. В Укра'!нi центральний банк фактично пе-рейшов до застосування режиму таргетування шфляци, починаючи з 2016 р. Рашше тривала подготовка, що включала створення вах вагомих передумов його запровадження. На первинному етат (2014-2015 рр.) створювалися техшчш передумови, зокрема будува-лися макроекономiчнi моделi й розроблявся квар-тальний прогностичний цикл. На вторинному еташ (перша половина 2015 р.) закладалися шституцшш передумови, зокрема досягнення незалежност НБУ в застосуванш iнструментiв виконання цкей, усунення бюджетно-податкового домiнування, змщнення про-цесу прийняття рiшень з грошово-кредитно! полiти-
ки. 1з друго! половини 2015 р. розпочався етап впро-вадження ключових елементiв режиму шфляцшного таргетування.
Для посилення прозоростi грошово-кредитно! полiтики в процесi переходу до новьгнього режиму була оприлюднена Дорожня карта з переходу до ш-фляцшного таргетування, де визначалися напрями дш НБУ iз метою створення необх^дних передумов успiш-ного функцюнування вiдповiдного режиму; окрес-лювалися практичш кроки до забезпечення щiльно'! координаци з Радою НБУ, КМУ, Державною службою статистики Укра!ни i МВФ; доводився шструментарш, механiзми i процедури в повнш вiдповiдностi до стан-дартiв режиму; посилювалася аналiтична шдтримка процесiв прийняття рiшень з в^дпов^дно! полiтики та пiдвищення обiзнаностi й розумшня громадськiстю заходiв монетарного регулювання розвитку.
Одним iз прiоритетiв дiяльностi центрального банку в Укра!нi також е посилення результа-тивностi механiзмiв монетарно! трансмiсi!. Це включае еволюцго ринку державних цiнних папе-рiв, а також фондових деривативiв, валютну лiбера-лiзацiю та переформатування баншвського сектора.
Окрiм традицiйно'! симетрично! конфкурацп ключових вiдсоткових ставок, центробанки рiзних кра!н свiту протягом тривалого часу активно вико-ристовують ряд способiв проведення процентно! по-лiтики, що дозволяють досягати цкей монетарного регулювання соцiально-економiчного розвитку, зо-крема прискореного досягнення й забезпечення ма-кроекономiчно! стабкьность Вказанi пiдходи вклю-чають використання:
+ асиметричного вiдсоткового коридору, де ключова процентна ставка змiщена до верх-ньо! або нижньо! межь ^ системи верхньо! або нижньо! межi вiдсотко-вого коридору, сформовано! безпосередньо ключовою процентно! ставкою; + методики, засновано! на управлiннi ставками монетарного ринку в рамках процентного коридору, утвореного двома в^дсотковими ставками за сшвнапрямленими операцiями.
З огляду на глобальш виклики перед вичизня-ною економiкою, роль асиметричних методик грошо-во-кредитного регулювання значно посилюеться. На наш погляд, розвиток зазначених шструменпв роз-ширить можливосп грошово-кредитно! полiтики в рамках режиму шфляцшного таргетування.
Для гаранти адекватного регулювання вiдсо-ткових ставок та обсягу мiжбанкiвського кредиту-вання, ефективного управлшня фiнансовими ри-зиками використовуються мехашзм регулювання дiапазону вiдсоткового коридору. Для впливу на ди-намшу валютного курсу, найб1льшо! оптимiзацi! гро-шово-кредитних умов економiчного розвитку тощо центральний банк використовуе мехашзм управлшня
облГковою ставкою в межах визначеного коридору. Визначення оптимальних меж коридору вГдсоткових ставок здшснюеться, враховуючи структуры особли-востГ фГнансового ринку. ТакГ ставки за шструмента-рГем постГйного доступу лГмГтують амплГтуду ставок мГжбанкГвського ринку та е граничними. Для транс-формацшних економГк дГапазон коридору зазвичай е вищим, шж для розвинутих, що припускае бГльшГ коливання короткострокових ставок. Однак ширший дГапазон спричиняе деяк стимули для фшансових ш-ституцГй щодо усунення ймовГрного дисбалансу ринку мГжбанкГвського кредитування.
Звужуючи розрив мГж облГковою та граничними ставками, центробанк зменшуе потенцшне вГд-хилення фактичних ставок вГд цкьових шдика-торГв Г мГнГмГзуе трансакцшш витрати кредитних ор-ганГзацГй. Вузький коридор (менше 200 б. п.) тдвищуе ефектившсть адмГнГстрування процентних ставок, що виливаеться в зростання довГри до центробанку. СлГд акцентувати увагу на тому, що дГапазон коридору е динамГчним, адаптуеться до коливань економГчного середовища [17]. ДосвГд трансформацшних економГк, якГ адаптували режим шфляцшного таргетування, у т. ч. Туреччини, 1ндонезГ!, Перу, засвГдчуе, що при по-рушеннГ макрорГвноваги границГ коридору вГдсотко-вих ставок розширюються, що, однак, е тимчасовим заходом. А в розвинутих економках вГдмГчено тен-денцГю до звуження коридору граничних ставок для збкьшення доступностГ й привабливостГ операцш Гз регулювання лГквГдностГ системи комерцшних банкГв.
Метод регулювання облшово! ставки в межах процентного коридору полягае в застосуванш некла-сичного шдходу до наближення ключово! ставки до одше! з двох граничних. Особливо! ваги використан-ня цього мехашзму отримуе в кра!нах, у фшансовому секторГ котрих домГнанта позицГя належить банкам. Симетричшсть вГдсоткових ставок за шструментами постГйного доступу вГдносно до облГково! е елемен-том нейтрально! грошово-кредитно! полГтики. Вод-ночас, за умов асиметрГ! ключово! ставки, здшсню-ються заходи активного монетарного регулювання шляхом впливу на привабливГсть кредитно-депо-зитних операцГй. ЕлГмГнуючи розрив мГж облГковою Г процентною ставками за кредитами овернайт, фор-муються умови для зростання лжв1дность Наближу-ючи рГвень ключово! вГдсотково! ставки до розмГру ставки за депозитними сертифшатами овернайт, пГдвищуеться Гнтерес ринкових суб'ектГв до цього Гнструменту, знижуеться лквГдшсть. Можливим е застосування асиметричного коридору ставок як Гнструменту впливу на структуру кашталу й обмшний курс. Посилюючи вГдносну привабливГсть депозит-них операцГй, центральний банк формуе умови для притоку шоземно! валюти, прагнучи змщнити чи накопичити м1жнародш резерви. Наближаючи об-лГкову ставку до гранично! процентно! за кредитами
овернайт, центробанком надаються певш Гмпульси зростання лГквГдностГ, що вГрогГдно позначаеться на послабленш нацюнально! валюти.
Рефшансування застосовуеться для пГдтримки необхГдно! лГквГдностГ банив Г стимулГв кредитування реального сектора економжи [18; 19]. Воно може виступати дГевим шструментом центробанку й осно-вним каналом грошово! емГсГ!. Керуючись потребою досягнення стратепчних Г оперативних цГлей, НБУ мае проводити аналГз Г прогнозну оцшку лГквГдностГ грошово-кредитного ринку. За його результатами слГд приймати вГдповГдш рГшення щодо величини необхГдно! грошово! маси на ринку. За умов кризи держава часто вщгравала роль останнього кредитора для банкГвсько! системи, у тому числГ за рахунок коштГв державного бюджету. Через рГзке зниження вкьно! лГквГдностГ шд час протГкання Велико! РецесГ! та кризи 2014-2015 рр. НБУ для пГдтримки стабкь-ностГ комерцшних банив здГйснював вагоме рефГнан-сування. У 2008 р. - на суму 169,6 млрд грн, у 2009 р. -на 64,4 млрд грн, у 2014 р. - на 222,3 млрд грн, у 2015 р. -на 75,4 млрд грн. Причому у 2008-2009 рр. бкьша частина фшресурсу спрямовувалася на мГжбаншв-ський валютний ринок, шсля чого можливостГ здш-снення спекулятивних операцГй банив на ринку були усунеш шляхом шдвищення дГевостГ контролю НБУ за використанням коштГв рефГнансування, визначення цкьового спрямування останнього.
Попри декларування цш цГново! стабГльностГ у стратегГчних документах, грошово-кредит-на полГтика не може зосереджуватися ви-ключно на протидГ! ГнфляцГ!, а повинна виступати невГд'емною складовою комплексу регуляторних Г, за потребою, антикризових заходГв, пГдпорядковуючись основним завданням економГчно! полГтики держави. При цьому необхГдно дослГдити тГ умови, в яких мо-нетарний регулятор доступним йому шструментарь ем може визначати характер протГкання економГчних процеав з огляду на сукупнГсть проблем, що виника-ють у вГтчизнянш економГцГ.
Враховуючи ймовГрнГсть певних виклиюв для подальшого розвитку економГки та баншвського сектора, актуальним е детермшацГ! та переосмислення ролГ й завдань центрального банку в системГ макро-економГчного регулювання. Обрання шфляцшного таргетування основним режимом грошово-кредитно! полГтики породжуе ряд прикладних невизначеностей щодо ролГ центробанку як основно! шституцГ! державного монетарного регулювання, осккьки пряма ГмплементацГя емпГричного досвГду кра!н Гз розвине-ною Г трансформацшною економГкою у вГтчизняних реалГях може мати деструктивний характер.
НеобхГдно вГдмГтити, що регулювання ключово! процентно! ставки е шструментом прямого впливу, а решта засобГв - опосередкованого. При шститу-цшному вдосконаленнГ ринкових вГдносин непрямГ
шструменти часто одержують прюритетну роль. Од-нiею iз основних функцiй НБУ е здшснення перманентного контролю над пропозищею грошей шляхом безпосереднього впливу на грошову масу. Фактичний обсяг пропозицГ! грошей складаеться в результат операцш комерцшних банкiв з прийому депозипв i надання кредипв. Для здiйснення контрольно-регу-люючих функцш НБУ створюе обов'язковi резерви, зберкання яких на практицi приводить до зменшен-ня активно! грошово! маси. СшввГдношення грошо-во! пропозицiй до вГдповГдно! бази е грошовим муль-типлiкатором, контроль якого е одним iз основних завдань центробанку.
Незалежнiсть центробанку е запорукою роз-робки якiсно'! грошово-кредитно! полiтики, тому до-ц1льним е визначення и основних критерГ!в. Базовою ознакою останньо! е формальне визначення функцю-налу, розпод1лу повноважень, в1дповГдальносй, засад i меж функцiонування монетарно! установи у виглядi закону. Повноваження iз розробки грошово-кредитно! полiтики повиннi виключно належати Правлiнню НБУ. Чигого визначення вимагае основна мета монетарного регулювання. НеобхГдш шституцшш обме-ження стосовно прямого кредитування уряду, уник-нення емiсiйного фiнансування бюджетного дефщиту.
ВИСНОВКИ
Основною метою монетарно! полiтики держави е досягнення довгостроково! цiново! стабiльностi. Вiдповiдний iнструментарiй грошово-кредитно! по-лiтики вiдображае стратегiчнi орiентири полiтики, що проявляються в ухваленш управлiнських рiшень та досягненнi завдань, що поставлен монетарним регулятором на певному еташ iнституцiйного розвитку фшансово! системи.
Механiзми та цш монетарно! полiтики кра!ни мають реагувати та змшу фаз економiчного циклу, необхГдним е формування адаптивних заходiв, урахо-вуючи сучасний стан i прогностичнi оцiнки економГч-ного розвитку. Важливими шструментами е лiмiти кредитування, операцГ! на вiдкритому ринку, регулювання облшово! ставки, змГни норм обов'язкового резервiв, ставки рефiнансування. Регулювання клю-чово! процентно! ставки здшснюе значний вплив на динамiку сукупного попиту та споживчо! ГнфляцГ!. Водночас застосування ключово! процентно! ставки як грошово-кредитного шструменту е 6Гльш резуль-тативним в умовах таргетування ГнфляцГ! та вкьного курсоутворення, що знижуе макроекономГчну неви-значенГсть. СиметричнГсть вГдсоткових ставок за ш-струментами постшного доступу вГдносно облГково! е елементом нейтрально! грошово-кредитно! полГти-ки. Разом з тим, за умов асиметрГ! ключово! ставки, здГйснюються заходи активного монетарного регулювання шляхом впливу на приваблившть кредитно-депозитних операцш.
Прюритетом дiяльностi центрального банку е посилення результативностi MexaHi3MiB монетарно! TpaHCMicii, що потребуе iнституцiйного вдосконален-ня внутршнього ринку державних цiнниx паперiв, пролонгацГ! валютно! лiбералiзацГ! та структурних змш банкiвського сектора. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bullard J., Mitra K. Learning about monetary policy rules. Journal of Monetary Economics. 2002. Vol. 49. Issue 6. P. 1105-1129.
2. Ghosh A. R., Ostry J. D., Chamon M. Two targets, two instruments: Monetary and exchange rate policies in emerging market economies. Journal of International Money and Finance. 2016. Vol. 60. P. 172-196.
3. Ireland P. N. Monetary policy, bond risk premia, and the economy. Journal of Monetary Economics. 2015. Vol. 76. P. 124-140.
4. Leeper E. M. Sweden's Fiscal Framework and Monetary Policy. National Bureau of Economic Research. 2018. No. w24743. URL: https://www.nber.org/papers/w24743.pdf
5. Menkhoff L. Monetary Policy Instruments for European Monetary Union. Springer Science & Business Media, 2013.
6. Taylor J. B., Williams J. C. Simple and robust rules for monetary policy. In: Handbook of monetary economics. 2010. National Bureau of Economic Research. URL: https://www.nber. org/papers/w15908.pdf
7. Дзюблюк О. В., Рудан В. Я. OKpeMi критичж аспек-ти оцшювання Основних засад грошово-кредитно! полiти-ки Нацюнального банку Укра!ни. Економiчний аналiз. 2017. Том 27. № 3. С. 120-133.
8. Лагутш В. Д. Прюритети координацГ! бюджетно! та монетарно! полiтики в УкрашК Фiнанси Украни. 2011. № 10. С. 3-14.
9. М^енко В. I. Роль i функцГ! монетарного трансми айного мехашзму в забезпеченш цшово! стабтьносл. Фь нанси Украни. 2015. № 1. С. 29-46.
10. Паливода К. В. Монетарна полiтика як шструмент активiзацil економiчного зростання. Актуальш проблеми економки. 2012. № 2. С. 99-109.
11. Монетарна полiтика Нацюнального банку Укра!-ни: сучасний стан та перспективи змш / за ред. В. С. Стель-маха. Ки!в, 2009. 404 с.
12. Шумська С. С. Монетарна полiтика та вщновлен-ня економiчного зростання в Укра!ш. E^HOMi^ i прогнозу-вання. 2015. №3. С. 21-41.
13. Буковинський С. А., Унковська Т. €., Джус М. О. До питання розробки стратеп! монетарно! полiтики Нацюнального банку Укра!ни. Eкономiка Украни. 2015. № 8. С. 4-30.
14. Дробышевский С. М., Киюцевская А. М., Трунин П. В. Возможности процентной политики центральных банков. Экономическая политика. 2018. № 13 (4). С. 42-61.
15. Бюджетно-податкова пол™ка у системi регулювання економ^и : монографiя / за заг. ред. I. Я. Чугунова. Ки!в : Глобус-Пресс, 2018. 350 с.
16. Taylor J. B. Using Monetary Policy Rules in Emerging Market Economies. In: Stabilization and Monetary Policy: The International Experience : Proceedings of a conference at the Bank of Mexico, 2001. 19 p. URL: https://web.stanford. edu/~johntayl/0nlinepaperscombinedbyyear/2001/Using_ Monetary_Policy_Rules_in_Emerging_Market_Economies.pdf
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
<
s
Ш
17. Кудрин А., Горюнов Е., Трунин П. Стимулирующая денежно-кредитная политика: мифы и реальность. Вопросы экономики. 2017. № 5. С. 5-28.
18. Шульга Н. П., Уманщв Ю. М., Мельниченко О. В.
Рефшансування банкiв: монографiя / за заг. ред. Н. П. Шуль-ги. КиТв, 2017. 324 с.
19. Шульга Н. Рефшансування банш УкраТни. Всник КНТЕУ. 2016. № 3. С. 78-88.
REFERENCES
Biudzhetno-podatkova polityka u systemi rehuliuvan-nia ekonomiky [Fiscal policy in the system of regulation of the economy]. Kyiv: Hlobus-Press, 2018.
Bukovynskyi, S. A., Unkovska, T. Ye., and Dzhus, M. O. "Do pytannia rozrobky stratehii monetarnoi polityky Natsionalnoho banku Ukrainy" [On the Development of Monetary Policy Strategy of the National Bank of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2015): 4-30.
Bullard, J., and Mitra, K. "Learning about monetary policy rules". Journal of Monetary Economics, vol. 49, no. 6 (2002): 11051129.
Drobyshevskiy, S. M., Kiyutsevskaya, A. M., and Trunin, P. V. "Vozmozhnosti protsentnoy politiki tsentralnykh bankov" [Opportunities for interest rate policy of central banks]. Ekonomi-cheskaya politika, no. 13 (4) (2018): 42-61.
Dziubliuk, O. V., and Rudan, V. Ya. "Okremi krytychni as-pekty otsiniuvannia Osnovnykh zasad hroshovo-kredytnoi polityky Natsionalnoho banku Ukrainy" [Some critical aspects of the National Bank of Ukraine's monetary policy basics evaluation]. Ekonomichnyi analiz, vol. 27, no. 3 (2017): 120-133.
Ghosh, A. R., Ostry, J. D., and Chamon, M. "Two targets, two instruments: Monetary and exchange rate policies in emerging market economies". Journal of International Money and Finance, vol. 60 (2016): 172-196.
Ireland, P. N. "Monetary policy, bond risk premia, and the economy". Journal of Monetary Economics, vol. 76 (2015): 124-140.
Kudrin, A., Goryunov, Ye., and Trunin, P. "Stimuliruyiush-chaya denezhno-kreditnaya politika: mify i realnost" [Stimulating monetary policy: myths and reality]. Voprosy ekonomiki, no. 5 (2017): 5-28.
Lahutin, V. D. "Priorytety koordynatsii biudzhetnoi ta monetarnoi polityky v Ukraini" [Priorities for coordination of budgetary and monetary policy in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2011): 3-14.
Leeper, E. M. "Sweden's Fiscal Framework and Monetary Policy". National Bureau of Economic Research. 2018. https:// www.nber.org/papers/w24743.pdf
Menkhoff, L. Monetary Policy Instruments for European Monetary Union. Springer Science & Business Media, 2013.
Mishchenko, V. I. "Rol i funktsii monetarnoho transmisi-inoho mekhanizmu v zabezpechenni tsinovoi stabilnosti" [The role and functions of the monetary transmission mechanism in ensuring price stability]. Finansy Ukrainy, no. 1 (2015): 29-46.
Monetarna polityka Natsionalnoho banku Ukrainy: suchas-nyistan taperspektyvyzmin [National Bank of Ukraine monetary policy: current state and prospects for change]. Kyiv, 2009.
Palyvoda, K. V. "Monetarna polityka yak instrument ak-tyvizatsii ekonomichnoho zrostannia" [Monetary policy as a tool for accelerating economic growth]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 2 (2012): 99-109.
Shulha, N. "Refinansuvannia bankiv Ukrainy" [Refinancing of Ukrainian banks]. VisnykKNTEU, no. 3 (2016): 78-88.
Shulha, N. P., Umantsiv, Yu. M., and Melnychenko, O. V. Refinansuvannia bankiv [Refinancing of banks]. Kyiv, 2017.
Shumska, S. S. "Monetarna polityka ta vidnovlennia ekonomichnoho zrostannia v Ukraini" [Monetary policy and economic recovery in Ukraine]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 3 (2015): 21-41.
Taylor, J. B. "Using Monetary Policy Rules in Emerging Market Economies". Stabilization and Monetary Policy: The International Experience : Proceedings of a conference at the Bank of Mexico, 2001. https://web.stanford.edu/~johntayl/ 0nlinepaperscombinedbyyear/2001/Using_Monetary_Policy_ Rules_in_Emerging_Market_Economies.pdf
Taylor, J. B., and Williams, J. C. "Simple and robust rules for monetary policy". Handbook of monetary economics. 2010. National Bureau of Economic Research. https://www.nber.org/ papers/w15908.pdf
