CC BY
13- несоответствие метода обучения производственного персонала выявленным потребностям и целям;
- чрезмерная длительность процесса обучения вне зависимости от выбранной формы (курсы повышения квалификации, профессиональная переподготовка, тренинговые мероприятия и т.д.);
- несоизмеримость результатов обучения производственного персонала с затратами промышленного предприятия на его организацию и проведение.
Таким образом, реализация диагностического подхода к исследованию уровня результативности обучения производственного персонала тепловой электростанции позволила определить реальный его уровень и «зону ближайшего изменения», что определило необходимость управления обучением производственного персонала промышленного предприятия.
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ ЗД1ЙСНЕННЯ ВАЛЮТНО1 ПОЛ1ТИКИ ЯК СКЛАДОВО1 ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЕКОНОМ1КИ
Сегеда Людмила Мирошвна
астрант кафедри банкгвсъкоХ справи Тернотлъсъкого нацгоналъного економгчного унгверситету,
Украгна
CERTAIN ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF MONETARY POLICY AS A COMPONENT OF MONETARY REGULATION OF THE
ECONOMY
Liudmyla Seheda
graduate student of Department of Banking Ternopil National Economic University,
Ukraine
Анотащя
У статт здшснено аналiз окремих аспеклв грошово-кредитно! полгги-ки Нащонального банку Укра!ни у перюд нестабшьно! ситуацп та визна-чено результати впливу валютно! полггаки на економiчний розвиток держави. Виявлено причини проблем валютних коливань курсу нащональ-но! грошово! одинищ та розглянуто !х наслiдки. Запропоновано заходи щодо пiдвищення впливу грошово-кредитного регулювання та зокрема валютно! полгтики на економiчнi процеси з метою зростання добробуту на-селення та розвитку реально! економши держави в цшому.
Abstract
The article analyzes some aspects of monetary policy of the National Bank of Ukraine during the unstable situation and the effects of monetary policy on
the economic development of the state are determined. The reasons of problems of exchange rate fluctuations of the national currency and considered the consequences are detected. The measures to improve the impact of monetary and currency policy including economic processes to increase welfare of people and development of the real economy of the state as a whole are proposed.
Ключовi слова: грошово-кредитне регулювання, валютна полггика, центральний банк, економша, валютне регулювання, валютне таргетуван-ня.
Keywords: monetary policy, currency policy, the central bank, economics, currency regulation, currency targeting .
На сьогодтшньому етат у перюд военной полггично! та економiчноi нестабшьносл, коли постае питання пiдняття i розвитку соцiального сфе-ри, стабшзацп економiчноi ситуацii в краiнi, а зокрема, вщновлення реального сектору економши, вагому роль вiдiграе саме банювський сектор, який мав би стати основною руштною силою для запуску вше! економши в цшому. I саме грошово-кредитне регулювання займае ключове мiсце в економiчнiй полггищ i вiдповiдно потребуе постiйного вдосконалення з огляду зарубiжного досвiду, але не всупереч iнтересам реального стану економши нашо! держави на даному етат.
Так, цтова стабiльнiсть, яка виступае основною цшлю грошово-кредитно! полiтики центральних банкiв провiдних крат свiту, не може бути визначальною у перiод нестiйкого економiчного розвитку держави. Зви-чайно, якщо в краiнi стiйка полiтично-економiчна ситуащя, то центральний банк цiлком може тдтримувати цiнову стабiльнiсть та тим самим стиму-лювати активнiсть господарюючих суб'еклв, але в умовах кризи тдтримка цiновоi стабiльностi е не настшьки актуальним та ефективним параметром, адже в такий перiод набагато важлившим е стримування рiвня безробггтя та стимулювання економiчного розвитку держави. Як правило це досяга-еться проведенням експанстно1' грошово-кредитно1' полiтики з метою тд-вищення кiлькостi грошей в об^у та втриманнi процентних ставок.
Основною ж проблемою центрального банку Украти е те, що вш не мае змоги в повнт мiрi впливати на задеклароват ним стратегiчнi цiлi на-явними шструментами грошово-кредитно1' полiтики. Це зумовлено i тим, що iнфляцiя в Укра1т мае здебiльшого немонетарний характер, а вщтак НБУ не може в значнш мiрi регулювати щнову стабiльнiсть. А тому до-цшьним е перегляд стратегiчних цiлей монетарно1' полiтики на тi, якi взмо-зi буде досягнути центральний банк Украти.
I так, Нащональний банк Украти мае в своему арсеналi наступш ш-струменти для досягнення сво!х цiлей: операцii на вщкритому ринку, регулювання норми обов'язкового резервування, регулювання розмiру облiковоi ставки та здтснення операцiй на валютному ^жбанювському)
ринку. Звгдси постае питання обрання цглком адекватного оргентира, на який би мав найбгльший вплив НБУ на даному етат.
За характером стратепчно! мети, що слугуе цiльовим монетарним орiентиром, розрiзняють монетарне, iнфляцiйне та валютне таргетування (eid англ. target - ц/ль). Варто зазначити, що в бгльшостг кра!н свiту нада-ють перевагу саме iнфляцiйному таргетуванню, а саме вибору найбiльш реального показника шфляци, якого можна досягти, протягом визначеного часового перiоду, використовуючи iнструменти грошово-кредитно! полг-тики i комунiкацiйнi канали, що в свою чергу забезпечуе зниження гнфля-цгйних очiкувань суб'ектiв господарювання через тдвищення довiри населення до грошово-кредитно! полгтики центрального банку [1]. Таку ж цгль було поставлено i в Укра!ш. Але, на наш погляд, доцгльно було б обрати саме валютне таргетування, яке передбачало б тдтримку стабiльностi обмiнного курсу щодо певно! резервно! валюти або кошика валют, оскгль-ки економгка Укра!ни е надто залежною вгд експортно-iмпортних операцiй та вiд курсу шоземно! валюти. I хоча НБУ уже давно суттево не впливае на шфлящю, вш водночас перестав i впливати на валютний курс. А не-стабiльнiсть валютного курсу та значна девальващя гривнi ставлять в кри-тичнi умови як банкгвську систему кра!ни, так i !! економiку в цiлому. Також зростання кшькостг валютних спекуляцiй, як дозволяють отримати швидкi прибутки, вгдволгкае та унеможливлюе надходження цих коштгв у реальний сектор економiки, чим провокуе зменшення його обсяггв. Саме тому грошово-кредитне регулювання повинно сприяти розвитку нащона-льно! економiки через скоординовану i виважену валютну полгтику.
Так, власне на сайтi НБУ подано досить вичерпне та комплексне трак-тування визначення валютно! полггаки й зазначено мету !! реалiзацi! - су-купнiсть економiчних, правових та оргашзацшних заходiв, що здшснюються центральним банком та гншими органами державного регулювання щодо дгючих у державi валютних взаемовiдносин мгж суб'ектами господарювання, домашнiми господарствами та органами державного управлшня. Метою розробки та реалiзацi! валютно! полгтики. е тдтримка макроекономiчно! рiвноваги в кра!ш, забезпечення стгйкого економiчного зростання, тдтримка щново! стабiльностi, рiвноваги платiжного балансу тощо [2].
Очевидно, взявши за основу таке визначення та вказуючи мету здшснення валютно! полггаки, центральний банк мав би цього дотримува-тись. Проте, як показуе економiчна ситуацiя в нашiй державi, ш макроеко-номгчно! рiвноваги, нг стшкого економiчного зростання, нг пгдтримки щново! стабшьностг, нг ргвноваги платгжного балансу в Укра!ш не спо-стерггаеться уже кглька рокгв.
Так, проводячи валютну полгтику, центральний банк, в основному, зобов'язаний регулювати курс гривнг до гнших валют. Проте слгд зауважи-ти, що на сьогодшшнш день НБУ це не дуже вдаеться, про що яскраво за-свгдчуе значна девальвацгя гривнг. I це не участь Укра!ни у "валютних
вшнах", коли держава забезпечуе вiдповiдний рiвень економiчного зрос-тання через девальвування нацiональноi валюти, в результатi чого надто дорогий iмпорт замщуеться вггчизняною продукщею, адже рiвень зрос-тання украшського виробництва далекий вiд бажаного, а замiна зовшш-нього туризму внутршшм унеможливлюються через военш поди на сходi краiни.
Неефективною валютна полiтика була i ранiше, адже саме Центробанк в свш час створив передумови для доларизацп вiтчизняноi економiки, що спричинило розвиток валютного кредитування i вiдповiдно зумовило, що майже половина виданих кредипв в докризовий перюд були у валют^ а це в умовах значноi девальвацii гривнi призвело до неможливост бiльшостi тдприемств погасити кредити, значна частка яких стала проблемними
Так, в докризовi 2006-2008 рр. частка кредипв в шоземнш валютi вщ наданих банкiвською системою кредитiв складала 40-55%. Та загальна де-вальващя гривнi за 2008 рiк яка становила 52,48% спричинила необхщ-нють жорсткого валютного регулювання через застосування адмшютративних обмежень на операцii з валютою. У 2009 рощ НБУ поз-бавивши резидентiв можливостi здшснювати спотовi i форварднi операцп та вивозити за кордон валюту, викуплену на мiжбанкiвському ринку за ш-дивщуальною лщензiею чи залучену на депозит, зумiв врегулювати ситуа-щю лише за рахунок цiльових валютних аукцiонiв, якi спрямовувались чiтко на шдтримку платежiв фiзичних осiб за !х кредитними зо-бов'язаннями в шоземнш валют^ Така ситуацiя зумовила тенденщю до зниження частки валютного кредитування, починаючи з показника 54,7% в 2009 р. до 33,8% в 2014 р. Однак вже станом на початок 2015 р. рiзко тдвищилась до 47%.
Водночас частка кредитсв в шоземнш валют наданих банками неде-позитним корпоращям вщ загального обсягу наданих кредипв в iноземнiй валютi з початку 2010р. з 51,7% зросла практично на 26% - до 77,4% в 2015р. При цьому якщо частка проблемних кредитсв вщ наданих кредипв 2008 р. становила 1,3-2,3%, то з 2009р. рiзко поднялась до 9,3%, а у 2015р. - до 13,5% [2].
В першу чергу такий стан речей був обумовлений неготовшстю та неможливютю позичальниюв банювських установ покривати наявш кур-совi ризики, зумовленi значною девальващею нацiональноi валюти. Адже практична вщсутнють доходiв в iноземнiй валют обумовила необхiднiсть погашення таких кредитв методом конвертацii гривнi в шоземну валюту.
Особливо важким варто вщзначити перiод 2013-2015 рр., коли i нас-лiдки свiтовоi валютно!' кризи, i конфлiкти военного i поличного характеру зумовили максимального стввщношення гривнi до долара (лютий -березень 2015 року) на рiвнi 38,98, а на чорному ринку валют досяг свого апогею на позначщ 40,10 гривень за долар США. Така стрiмка девальващя гривш лопчно призвела до зубожiння населення, що зумовило як скоро-чення внутршнього попиту через зниження кутвельно1' спроможностi,
скорочення частки кредитування, а також жорстко! фюкально! полггики. Усi цi системт заходи, якi застосовував центральний банк для врегулю-вання макроекономiчного становища в кра!т призвели до вщносно! стабь лiзащ! грошово-кредитного ринку, але уже за курсом 20,5-22 гривт за долар [3, 105]
Значна девальващя гривнi в 2014 рощ була обумовлена в основному переходом до мехатзму ринкового вшьного курсоутворення, адже маючи зобов'язання перед МВФ центральний банк кра!ни не зм^ вiдстояти недо-цiльнiсть змiни полггки курсоутворення в Укра!т, яка знаходилась в умо-вах кризи. Слщ пiдкреслити, що знецiнення гривнi в значнш мiрi знаходиться на вщповщальност НБУ, адже в 2013-2014 рр., не ставлячи собi за мету дотримання певного рiвня обмiнного курсу гривш, саме центральний банк почав здшснювати адресш штервенцп з куmвлi шоземно! ва-люти за пшьговим курсом, якi спрямовувались на поповнення мiжнародних резервiв, а також значно спростив доступ до кредипв рефшансування, якi надавались в значних обсягах в цей перюд, кошти вiд яких спрямовувались на валютний ринок (вкiнець 2013 р. - 39,1 млрд. дол., шчень 2014 р. - 45,1 млрд. дол.). На даному етат внаслщок непродуманих дш НБУ, який намагався наслщки свое! полiтики перенести на плечi насе-лення, суб'ектiв господарювання та банки, були встановлеш жорсткi об-межувальнi заходи щодо купiвлi-продажу шоземно! валюти - обов'язкова продаж валютно! виручки, добовi лiмiти на продаж шоземно! валюти гро-мадянам та на И отримання через каси банюв. Також жорстке обмеження щодо вивозу катталу з кра!ни рiзко знизило iнвестицiйну привабливiсть та загалом погiршило структуру iнвестування тощо.
Така ситуащя зумовила значний вiдплив вкладень з банювських уста-нов (лише в 2014 рощ вщтш валютних депозитiв з банкiв склав 2,4 млрд. грн.), «втечу» iнвестицiйного катталу за межi кра!ни (за даними Державно! служби статистики Укра!ни 13 млрд. дол.), значне скорочення лжвщ-ност банкiв та значну втрату довiри до банкiвсько! системи.
НБУ кинувся рятувати комерцшш банки, активно роздаючи кредити рефiнансування - так, якщо в 2013 рощ !х обсяг станови 71,5 млрд. грн., то вже у 2014 р. - 222,3 млрд. грн., тобто обсяг наданих кредипв зрю практично в 3 рази. Водночас, не контролюючи щльове направлення наданих кредипв, кошти вщ яких спрямовувались на валютний ринок (про що свщ-чать вщповщш падтня курсу нацiонально! валюти), НБУ ще бiльше за-гострив економiчну ситуащю кра!ни, адже цi фiнансовi ресурси мали б потрапити у реальний сектор, що наддало б значну тдтримку суб'ектам господарювання.
Лише у лютому 2015 року курс нащонально! валюти до долара США знизився на 71,8%, та державний та гарантований борг у цьому рощ про-довжив зростати до 95% ВВП i основне зростання вщбулось саме через ку-рсову переощнку валютно! складово! боргу.
Пiдсумовуючи, можна зробити висновок, що заходи, як здшснюе
центральний банк, не надто покращують ситуацш на валютному ринку Украши. А прогнози щодо оптимiзацii курсу гривш залишаються для НБУ недосяжними.
Таким чином Нащональному банку доцiльно було б збшьшити сво! операцп на мiжбанкiвському валютному ринку з метою зниження спекуля-тивних операцiй комерцшними банками, що значною мiрою вплинуло б на курс нацiональноi валюти. А також варто було б посилити вщповщальнють за цiльове використання кредитв рефiнансування, якi використовувались банками для купiвлi iноземноi валюти, що знову ж таки сприяло девальва-цп гривнi. Звiдси варто зробити висновок, що скерування до режиму гнуч-кого курсоутворення не несе позитивних наслщюв для економши нашо1' держави на сьогоднi i таке ршення, на нашу думку, е передчасним.
Отже, для пiдвищення впливу грошово-кредитного регулювання та зокрема валютноi полiтики на економiчнi процеси та на банювську систему Украши, слiд здiйснити ряд заходiв, зокрема: визначити ч^ку стратегiю розвитку краши у контекстi з грошово-кредитною политикою, встановити адекватний можливостям НБУ цшьовий орiентир грошово-кредитно!' поль тики зосереджений на регулюванш валютного курсу, запровадити цшьо-вий орiентир на зниження реально1' iнфляцii, а також встановити ч^ю межi коливання курсу нацюнально1' валюти, посилити протистояння щодо нелегального виведення валюти за кордон, стимулювати розвиток експорту вь тчизняно1' продукцп через кредитування прiоритетних програм розвитку тощо.
Лггература:
1. Офiцiйний портал Верховно1' ради Украши [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0541500-15
2. Офщшний сайт Нащонального банку Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua
3. Рудик Н.1., Козлов В. Вплив валютно1' полггики на економiчний розвиток Украши // Глобальш та нащональш проблеми економжи - 2016. -Випуск 9. - С.703-706.
4. Лисенко Р. Сучаснi стратеги грошово-кредитно1' полiтики [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. ufin. com. ua/analit mat/gkr/034. htm
