CC BY
31
ких витратах. Але максимальт обсяги проведення таких операцш все ж таки да-ють пiдстави для того, щоб зробити висновок про те, що паралельний iмпорт 6i-льшiстю зумовлений дискримшащею. За даними американських та шмецьких до-слiдникiв [5], найбiльшi обсяги паралельного iмпорту в США були в середиш 1980-х роив, в той перюд, коли долар США був ввдносно дорогим порiвняно з iншими валютами. Спробуемо пояснити це явище.
У випадку, коли нацюнальна грошова одиниця будь-яко! кра!ни стае дорож-чою вiдносно шших валют, як правило, мае мшце так званий "неповний перехiд" (incomplete pass-throuhg) - цiни iмпортних товарiв, як! вираженi у нацiональнiй валюта, не зменшилися у тш же пропорци що i курс шоземно! валюти вiдносно наць онально!. Таким чином у торговцiв виникае мотив до проведення арбитражу, адже стан рiвноваги, який iснував до змши валютного курсу, було порушено i паралельний iмпорт е свого роду вщповвддю незалежних торговщв на новi параметри попи-ту. Особливо ввдчутною втрата прибутку виробника може бути тодi, коли його ви-трати на всiх ланках товаропросування формуються в однiй валюта.
1ншим аргументом, який свiдчить на користь цшово! дискримiнацii при яюснш оцiнцi паралельного iмпорту дорогих споживчих товарiв е те, що вони, як правило, дуже диференцшоваш i якщо !х виробник володiе достатньою часткою ринку (маеться на увазi ринки декшькох кра!н), то з метою максимiзацii прибутку вiн може продавати один i той же товар за рiзними цiнами у рiзних кра!нах. Хоча необхiдно зазначити, що зпдно з результатами дослщжень, проведених в США i Имеччиш, вченi дiстали висновку, що цшова дискримiнацiя е ключовим фактором ефективноста паралельного iмпорту при реалiзацii автомобiлiв та побутово! технiки. При iмпортi парфюмер!! та косметики ключовим фактором ефективноста iмпорту е економiя на витратах на маркетинг.
Отже, при розробщ стратеги виходу на зовшшт ринки фiрма повинна вра-ховувати можлив! позитивш та негативш наслiдки застосування полгтики цшово! дискримшаци.
Лiтература
1. Долан Э.Дж. "Микроэкономика" С-Пб. 1994.
2. Друкер П. "Задачи менеджмента в 21 веке" М. - С-Пб. - К. 2000. 3. Котлер Ф. "Маркетинг менеджмент" М.: 1999.
4. "Чисто-чисто конкретно. Рынок бытовой химии"// Бизнес №34 21.08.2000 с.52-55.
5. Goldberg P.K., Knetter M.M. "Measuring the intensity of competition in export markets"// Journal of International Economics #47 1999 p.27-60.
6. Haskel J., Holger W. "Why does the "low of one price" fail?"// Centre for Economic Policy Research Discussion Paper July 1999 #2187.
7. Malueg D.A., Scwartz M. "Parallel imports, demand dispersion, and international price discrimination"// Journal of International Economics #37 1994 p.167-195.
8. "Indiscriminating pricing"// www.economist.com
УДК 630*721 Доц. Т.1. Чаюн, к.е.н. - Кшвський нащональний торговельно-
економiчний умверситет
РОЗВИТОК ВАЛЮТНОГО РИНКУ УКРА1НИ
Розглядаються питанням валютного регулювання та проблемам застосування його шструменпв в контекст розвитку фшансового сектору Укрш'ни. Розглядаються перюди становлення валютного ринку та етапи його розвитку.
Development of the currency market in Ukraine
T. Chayun - Kyiv National University of Trade and Economics
The article is dedicated to the aspects of currency regulation and to the problems of applying its instruments in the context of Ukrainian financial sector development. The periods of foundation of currency market and stages of its development are described.
Питання валютного регулювання i, зокрема, проблем застосування його окремих шструментав неможливо розглядати поза загальним контекстом розвитку фшансового сектора економши Укра'ни. Кризовi явища та проблеми у валютно-фшансовш сферi (розлад грошово! системи, оргатзацшна слабюсть банювсько! системи та нерозвинупсть фшансово! шфраструктури, постiйний дефiцит платаж-ного балансу) визначають умови розвитку валютних вiдносин в кра!ш, а, отже, й основш напрямки ii валютно! полiтики. Тому визначення мехатзму валютного регулювання зовнiшньоекономiчноi' дiяльностi в Укршт передбачае передусiм оцiнку загальних умов здiйснення валютних операцiй, розгляду основних етатв становлення та сучасного рiвня розвитку валютного ринку кра'ни - важливо! складово! фiнансового ринку.
Стан розвитку валютного ринку будь-яко! кра'ни визначаеться характером ii економiчноi' системи, ступенем конвертованостi нацiональноi' валюти та стабь льнiстю !! валютного курсу, складом державних обмежувальних шструментав у сферi здiйснення валютних операцш. Тому процес становлення валютного ринку у державi завжди тiсно пов'язаний з розвитком державно!' системи валютного ре-гулювання.
Формування валютного ринку в Украш безпосередньо пов'язане з проце-сом розбудови нацюнально! держави та реформуванням !'! економiки. Розвиток економiчних реформ, спрямованих на перехiд до ринково! економiки, вимагав вiдмови ввд державно!' монополи у валютнiй сфер^ що iснувала в умовах колиш-нього СРСР, обумовив поступову децентралiзацiю зовнiшньоекономiчноi' дкль-ностi кра!ни, здшснення радикальних перетворень у сферi оргашзаци валютних вiдносин.
Розпад СРСР започаткував пер/од становлення валютного ринку в уих
колишшх республiках, в тому чи^ й в Украш. До моменту виходу iз зони рубля, тобто до 16 листопада 1992 р., единим платажним засобом в Украш залишався радянський рубль (а шзшше - росiйський), а також дiяла радянська система мно-жинних курив для рiзних типiв баланмв - за поточними операцiями i за балансом руху капiталу.
Шсля припинення iснування Союзу весь обсяг готавкових грошей друкува-вся Центробанком Роси. В умовах iнфляцiйних процеив, коли економiка Укра'ни потребувала дедалi бiльше готiвкових рублiв, загострювалась проблема !х власно! емки в Украш. З щею метою, а також з метою захисту внутршнього споживчого ринку з 10 счня 1992 р. були запроваджеш в обк купоно-карбованцi НБУ, якi ви-конували функщю обiгу та засобу платежу разом з рублевими банкнотами. Вста-новлений в счш офiцiйний валютний курс купона (1 купон за 10 рублiв та 10 ку-понiв за 1 дол. США) шяк не пiдтримувався i не витримав i двох тижнiв. Офщшно купон розглядався не як нацюнальна валюта, а як своерiдна замша готавкового рубля.
Ознакою валютного ринку на перехвдному етапi була також ввдсутшсть власно! нацюнально! системи валютного регулювання. Хронiчно неурiвноважена грошова система фактично перебувала в "рублевш зонi": курс вiдносно iнших шо-земних валют визначався через крос-курс стосовно до росшського рубля, та рубль вщгравав роль ключово! резервно! валюти.
Економiки держав, що виникли унаслiдок розпаду СРСР, зiткнулися iз значними проблемами у валютнiй сфер^ серед яких: органiзацiйна слабк!сть бан-кiвсько! системи, низький рiвень державних валютних резервiв, криза неплатежiв у безготавковому обiгу з кра!нами СНД, в першу чергу з Ромею, постiйний дефь цит платiжного балансу у ввдносинах з кра!нами СНД та загострення економiчно! та енергетично! кризи. Негативним явищем першого етапу розвитку валютного ринку Укра!ни стала й проблема нерозробленостi системи контролю за проведен-ням валютних операцш та порядку перемiщення валюти, через кордон, широке використання шоземних валют у внутрiшньому обiгу, що iстотно пiдривало ста-бiльнiсть i без того слабко! грошово! одиницi - купона.
Необхiднiсть вирiшення цих проблем ^ в першу чергу, подолання трудно-щiв у системi безготiвкових розрахункiв з кра!нами СНД, вимагала подальшого проведення грошово! та валютно! реформи в Укра!'нi. Наступний крок у цьому напрямку було зроблено 16 листопада 1992 р. прийняттям Указу Президента Укра!ни "Про реформу грошово! системи Укра!ни". Зпдно до цього документу укра!нський карбованець став единим законним платажним засобом на територи Укра!ни.
Розумiючи необхiднiсть створення умов для тдтримки курсу нацюнально! грошово! одиницi, НБУ наприкiнцi 1992 р. розпочав роботу щодо створення офь цiйного валютного резерву Укра!ни, структура якого була затверджена у таких пропорщях: долари США - 40 %, марки ФРН - 20 %, ЕКЮ - 20 %, iншi валюти -15 %, золото - 5 %. Характерною рисою цього перiоду становлення валютного ринку держави було створення у жовтш 1992 р. валютно! бiржi при НБУ - Укра!-нсько! мiжбанкiвсько!' валютно! бiржi. Першi торги на бiржi, засновниками яко! стали бiльш, нiж 40 комерцшних банкiв, почалися у листопадi 1992 р. .
Головною ознакою розвитку валютного ринку в Укра!т у 1993 р. стало за-провадження елементав системи його регулювання, створення юридично! бази для його подальшого розвитку. Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" ввд 19 лютого 1993 р. була здшснена спроба встановлення ринкового (плаваючого) курсу укра!нського карбованця ввдносно iноземних валют. Поступове скорочення, а потам i вiдмiна експортного податку, зменшення обов'язкового продажу надходжень ввд експорту у ВКВ до 50 % у зв'язку iз вве-денням нового валютного законодавства сприяли стабтзаци валютного ринку, забезпечили зростання пропозици iноземно!' валюти на бiржових торгах.
Водночас розвиток шфляцшних процесiв в економiцi Укра!ни внаслщок неконтрольовано! кредитно! емiсi!, подальшого спаду виробництва, зростання цш на енергоноси, вiдсутнiсть як зовнiшньо!', так i внутрiшньо!' рiвноваги грошового обiгу, проблеми, пов'язаш з використанням "тимчасово!" валюти - карбованця, призвели до рiзкого спаду курсу карбованця ввдносно шоземних валют.
Внаслвдок цього урядову полггику було переорiентовано на спробу i вiдно-влення зовнiшньо-торговельно!' та валютно! монополи. З метою подолання шфля-
ц11, стабЫзаци витрат на оплату критичного iмпорту (зокрема, нафти i газу) у серпт 1993 р. розпорядженням КМУ було запроваджено новий порядок обов'яз-кового продажу валютних надходжень за фшсованим курсом, встановленим НБУ за погодженням з КМУ.
Множиншсть валютних курсiв (внаслiдок введення яко'' офiцiйний курс був вiдокремлений ввд курсу, що встановлювався на УМВБ), а також 1х велика ввдмшшсть (ринковий курс перевищував офiцiйний в 2-3 рази) за умови шнування паралельних валютних ринюв призвели до ввдтоку капiталу за межi Украши, рiз-кого скорочення пропозици конвертованих валют. Тому Указом Президента Украши "Про додатковi заходи щодо удосконалення валютного регулювання" вiд 2 листопада 1993 р. було тимчасово призупинено валютш торги на УМВБ, а також заборонено проведення операцш з кутвльпродажу шоземно'1 валюти на ш-ших бiржах.
В результата зазначених вище заходiв активнiсть операцш на валютному ринку Украши рiзко скоротилася, що в свою чергу призвело до зменшення валютних надходжень у крашу разом iз збереженням високого попиту на шоземну валюту.
Це потребувало здiйснення певних заходiв щодо вдосконалення вие'' сис-теми валютного регулювання, що спричинило перехiд до нового, другого, етапу розвитку валютного ринку Укра'ти, який тривав з жовтня 1994 р. до вересня 1996 р. Його суть полягала в подальшш лiбералiзацií валютного ринку, встанов-ленш единого обмшного курсу для готiвкових розрахунюв, у пiдготовцi переду-мов для введення ново!' грошово!' одиницi - гривш.
З 1 жовтня 1994 р. Указом Президента Украши "Про вдосконалення валютного регулювання" було ввдновлено роботу Укра'нсько!' мiжбанкiвськоí', валют-но'1 бiржi, аз 22 жовтня - запроваджено ринковий мехашзм визначення курсу на основi попиту i пропозици: офiцiйний курс карбованця до долара США, нiмецькоí' марки, росшського та бiлоруського рублiв став визначатися на пiдставi результа-тiв торпв на УМВБ. Таким чином, фшсований курс карбованця до iноземних валют було скасовано, а множиншсть курмв - лшввдовано. У краш залишився один законний курс, що було прогресивним для розвитку валютного - ринку Украши, осюльки сприяло поверненню валютно'' виручки вiд експорту в Украшу, збшь-шенню на ринку пропозици iноземноí' валюти.
З метою розширення перелiку операцiй, як допускаються на валютному ринку, НБУ надав можлившть уповноваженим банкам приймати заявки ввд ктен-тiв на кутвлю iноземноí' валюти для здшснення лiцензiйних валютних операцiй, пов'язаних iз рухом капiталу.
Для забезпечення децентралiзацií валютного ринку в Украш уповноваженим банкам була дозволена кутвля-продаж на мiжбанкiвському валютному ринку (створений у травш 1995 р.) доларiв США, нiмецьких марок, росiйських та бшо-руських рублiв, якi тдлягали вiльному продажу. Надалi Постановою Правлшня НБУ "Про заходи щодо лiбералiзацií валютного ринку Украши" вiд 16 травня 1995 р. було дано дозвш на здшснення обов'язкового продажу валютних надходжень та вшьних валютних коштав резидентав Украши як через УМВБ, так i без-посередньо через уповноваженi банки на мiжбанкiвському валютному ринку Украши. Купувати шоземну валюту резидентам також дозволялось як через
УМВБ, так i через уповноваженi банки Укра'ни на мiжбанкiвському валютному ринку. Ц рiшення мали сприяти кращому виконанню контраклв щодо iмпорту товарiв в Укра'ну, дати змогу здiйснювати попередню оплату (авансовий платаж) на користь резиденлв.
Таким чином, на другому етат розвитку валютного ринку основним на-прямом валютно! полiтики держави було здшснення заходiв щодо поступово! ль бералiзацii i децентралiзацii валютного ринку Укра'ни, якi передбачали:
• створення умов, яю б найбшьшою м1рою наближали курс нацюнально! валюти до його реального значення (визначення курсу укра!нського карбованця на шдстав1 ввдновлених торпв на УМВБ);
• забезпечення прiорнгету нацюнально! валюти як плаижного засобу через посту-пове обмеження готiвкового та безготiвкового об^у шоземно! валюти в Украш;
• здшснення деценгралiзацil внугрiшнього валютного ринку (створення незалежних валютних бiрж у рiзних регiонах кра!ни, зняття обмежень на здшснення операцш на мiжбанкiвському валютному ринку з купiвлi-продажу шоземно! валюти щодо поточних операцiй);
• здшснення лiбералiзацil внугрiшнього валютного ринку (поступове скорочення обмежень щодо використання валюти та форми платежiв).
Досягнення фшансово! стабiлiзацii у 1996 р. дало змогу у вересш цього ж року здшснити грошову реформу, яка стала початком третього етапу розвитку валютного ринку в УкраИш. Вона мала неконфккацшний, прозорий характер i передбачала замшу карбованця новою грошовою одиницею - гривнею у сшввщ-ношеннi 1 гривня до 100 тисяч карбованщв. З 2 вересня 1996 р. було встановлено офщшний обмiнний курс гривнi до шоземних валют.
Удосконалення системи заходiв щодо валютного регулювання сприяли розвитку позитивних тенденцш на валютному ринку Укра'ни з кшця 1996 р. Перш за все це позначилося на стабтзаци курсу нацюнально! грошово! одиницi, табл. 1. За 1997 рш курс гривнi знизився всього на 0,5 %, тодi як у 1994 р. курс нацюнально! валюти знизився на 726 %, у 1995 р. - на 72,2 %, у 1996 р. - на 5,3 %. Стабшьносл укра'нсько! нацюнально! валюти було досягнуто завдяки ефектив-ному використанню у практищ регулювання валютних ввдносин економiчних iн-струментiв: облiково! ставки НБУ, операцiй з державними цiнними - паперами на ринку ОВДП, проведення НБУ штервенцш для пiдтримки курсу нацюнально! щодо шоземних валют, та шших.
У 1997 р. валютний ринок розвивався у ввдносно сприятливих умовах. Так, помггно знизилися темпи шфляци - торiк вона становила 10,1 %, тодi як у 1995 р. - 181,7 %, у 1996 р. - 39,7 %. 1стотно знизилася ставка кредитування, облiкова процентна ставка НБУ протягом року тдтримувалася на позитивному рiвнi.
Щоб пiдсилити довiру до економiчноi полiтики уряду та до нацюнально! валюти, надшити обмiнний курс роллю "номшального якоря" надалi стабiлiзацiй-ному процеи у травнi 1996 р. було продекларовано перший валютний коридор: до кшця 1997 р. НБУ зобов'язувався утримувати курс гривш у межах 1,7-1,9 грн./дол. США.
Перiод Курс гривш щодо долара США (юнець перiоду) Номшальна девальващя "+" ревальвацiя "-" 1нфлящя, % Реальна девальващя "-" ревальващя "+"
1994 рк 1,042 -726 401,1 -65,0
1995 рiк 1,794 -72,2 181,7 +39,1
1996 рiк 1,889 -5,3 39,7 +25,3
1997 рк 1,889 -0,5 10,1 +9,0
1998 рк 3,427 -80,5 20,0 -50,4
1999 рк 5,216 -52,2 25,8 -27,7
1 пiврiччя 2000 р. 5,438 -4,2 18,7 +12,2
Макроеконо]Мчна стабЫзащя, яко'! було досягнуто шсля проведення гро-шово'! реформи, висока доходнiсть ОВДП, а також продекларований валютний коридор зробили привабливим фшансовий ринок Украши i обумовили велику за-цiкавленiсть нерезидентiв у придбанш укра'нських ОВДП. Ефективна монетарна полггика НБУ, а також приплив кашталу з-за кордону вплинули на подальший розвиток всiх сегментiв ринку, що виявилося у значному зростанш обсягiв кушв-лi-продажу валюти (табл. 2).
Табл. 2. Динамжа операцш з продажу основных тоземних валют на валютному
Сегменти валютного ринку 1996 рк 1997 рк 1998 рк 1999 рк у % до минулогс року
сума, млрд. дол. США частка в за-гальному обсяз^ % сума, млрд. дол. США частка в загальному обся- % сума, млрд. дол. США частка в за-гальному обсяз^ % сума, млрд. дол. США частка в загальному обсяз^ % 1997 рк 1998 рк 1999 рк
УМВБ 5,3 22,3 3,1 8,3 4,1 14,1 1,0 9,9 58,5 132,3 24,4
МБВР 10,5 44,1 22,6 60,8 16,6 57,0 7,9 78,2 215,2 73,5 47,6
МВР 3,2 13,4 5,4 14,5 3,1 10,7 0,1 1,0 168,8 57,4 3,2
Операци з готакою 4,8 20,2 6,1 16,4 5,3 18,2 1.1 10,9 127,1 86,9 20,8
Усього 23,8 100,0 37,2 100,0 29,1 100,0 10,1 100,0 156,3 78,2 34,7
Даш таблиц сввдчать, що обсяги валютних операцiй з основними шозем-ними валютами (доларами США, шмецькими марками, росiйськими рублями) у 1997 р. збшьшилися порiвняно з минулим роком на 13,4 млрд. дол. США у дола-ровому еквiвалентi, або на 56,3 %, становили 37 млрд. дол. США.
Певш змiни вiдбулися i у структурi валютного ринку Украши у 1997 роцi. Зростання операцш з шоземною валютою на мiжбанкiвському валютному ринку та деяке зменшення обсягiв торпв на УМВБ призвели до скорочення '11 питомо'! ваги у загальному обсязi продажу до рiвня 8,3 %, але все ж таки бiржа продовжу-вала вiдiгравати головну роль на валютному ринку Украши (це пов'язано з тим, що шдтримка валютного курсу нацюнально'! грошово'! одиницi вiдбувалася на УМВБ). У 1997 р. ввдбувалася подальша диверсифiкацiя дiяльностi бiржi. Крiм торгiв валютою i державними цшними паперами, вона здiйснювала операци з ко-
* До 1996 року курс карбованця перерахований у курс гривт (за офщшними даними НБУ) За оф1цшними даними НБУ._
рпоративними цшними паперами приватизованих пiдприемств. Також з кшця 1996 р. на УМВБ почала здшснюватися торгiвля ф'ючерсними валютними контрактами на американський долар, шмецьку марку i росiйський рубль.
На мiжбанкiвському валютному ринку (МБВР) спостер^алися тенденци, що сформувалися ще у 1995-1996 рр., головною з яких було зростання обсяпв продажу валют. У 1997 р. обсяги операцш з доларами США, шмецькими марками та росшськими рублями на мiжбанкiвському валютному ринку зросли порiвняно з минулим роком на 115,2 % i становили 22,6 млрд. дол. США.
Взагал^ якщо розглядати всi сегменти валютного ринку (УМВБ, МБВР, мiжнародний валютний ринок i ринок готiвкового продажу), то у 1997 р. частка МБВР становила близько 61 % ввд загального обсягу реалiзацii, що було зумовле-но, по-перше, вищим валютним курсом ^ по-друге, великою участю нерезидентiв, оскiльки вони працюють практично тшьки на мiжбанкiвському ринку. На мiжна-родний валютний ринок припадало 14,5 %, готавковий ринок - 16,4 % ввд загального обсягу валютних операцiй.
Тривала макроекономiчна стабiлiзацiя, оголошення валютного коридору, активiзацiя валютних операцiй створили об'ективнi умови для внесення iстотних змiн у сферi валютного регулювання. Найбiльш iстотною змiною стало прийняття Верховною Радою на початку червня 1997 р. ршення про вщмшу обов'язкового продажу 50 % валютних надходжень ввд експорту. Безперечно, це сприяло розви-тку зовшшньо! торгiвлi, оскiльки ратше при проведеннi операцiй з купiвлi i продажу валюти експортери втрачали значнi кошти через курсову рiзницю.
Однак наприкiнцi 1997 р. ситуащя на валютному ринку Укра'ни кардинально змiнилася. Змiнилася мiжнародна кон'юнктура, почався вiдплив коротко-строкових капiталiв iз нових ринкiв, до яких належить i Укра'на, нерезиденти стали активно продавати ОВДП. Цей фактор разом iз попршенням торговельного балансу i зростанням фшансування зовнiшнього державного боргу спричинив зростання загально! потреби в iноземнiй валюта iз одночасним iстотним скорочен-ням и пропозици. Все це ввдбилося на динамiцi курсу гривнi, i 19 сiчня 1998 р. було встановлено новi межi валютного коридору 1,8-2,25 грн./дол. США на 1998 рш
З точки зору змши кон'юнктури процес розвитку валютного ринку Укра'ни у 1998 р. можна подшити на три перiоди:
1) iз початку року до середини серпня можна назвати перюдом ввдносно! стабiльностi гривнi. За 7 мкящв !! курс знизився на 12,9 %. На цей перiод припа-дае найбiльший обсяг операцiй з шоземною валютою (продаж доларiв США -23,6 млн., або 87,4 % ввд рiчного обсягу, шмецьких марок - 2 млн., або 83,3 % ввд рiчного обсягу продажiв, росiйських рублiв - 9,9 млн., або 70,2 %). Падшня курсу гривнi на початку 1998 р. та розширення меж валютного коридору негативно вплинули на поведшку суб'ектав ринку. 1нфляцшш очiкування тдвищилися, що викликало виникнення ажiотажного попиту на шоземну валюту;
2) переломний перюд або перiод прискорено! девальваци гривнi. За сер-пень - жовтень обмшний курс гривнi знизився на 59,9 %. У цей перюд спостерь галося стрiмке зниження обсяпв операцш як у цшому, так i на окремих сегментах валютного ринку, за винятком УМВБ. При цьому значний вплив на стан валютного ринку Укра'ни мала валютного-фшансова криза в Росй.
Зважаючи на те, що обмшний курс гривш на початку вересня досягнув верхньо'! межi валютного коридору, уряд та Нацюнальний банк Укра'ни, аби створити експортерам сприятливi умови для торгiвлi з Росieю, а також зберегти резерви НБУ, оголосили про розширення валютного коридору у межах 2,5-3,5 грн./дол. США.
Щоб стабiлiзувати ситуацiю, НБУ застосував комплекс цшеспрямованих заходiв, скоординованих iз урядовою програмою антикризових заходiв (спiльна постанова КМУ та НБУ №1413 вщ 10.08.98 р. ), яю було спрямовано на нейтраль зацiю можливого негативного впливу кризи на валютному та фондовому ринках Роси, запобшання ввдпливу шоземно'' валюти та безтдставного пiдвищення попи-ту на не'!.
Крiм того, щоб стабiлiзувати фшансовий ринок, зменшити тиск на валют-ний ринок, запобiгти ажiотажному попиту на шоземну валюту та и безтдставно-му вiдпливу, НБУ вжив бшьш жорстю монетарнi заходи, а саме: тдвищив ставку рефiнансування з 35 % рiчних у счш до 82 % у листопадi 1998 р. (знизивши и у грудш 1998 р. до 60 %); пiдняв iз вересня 1998 р. норму обов'язкових резервiв ввд пасивiв банку з 15 % до 16,5 %.
Введення прямих обмежень на валютному ринку негативно позначилося на обсягах продажу валюти й докоршно змшило структуру ринку. Протягом року обсяг продажу валюти становив 29,1 млрд. дол. США, що на 21,8 % менше, шж у 1997 рощ. Незважаючи на загальне зниження активност ринку, обсяг операцш на УМВБ, навпаки, зрю (на 32,3 % порiвняно з 1997 р.) внаслвдок централiзацií опе-рацiй iз купiвлi та продажу iноземноí' валюти на цьому сегмента валютного ринку. 1з вересня 1998 р. переважна частка операцш з валютою (до 70 %) проводилася на бiржовому ринку, решту 30 % становили мiжнароднi розрахунки та операци з го-тiвковою валютою.
Негативним явищем у розвитку валютного ринку стало i зниження обсягiв легального ринку готавкового продажу валюти майже удвiчi та активiзацiя таньо-вого ринку (де курс кушвльпродажу валюти - 3,8-4,0 грн./дол. - значно переви-щував офiцiйний) у зв'язку з ускладненням доступу до купiвлi валюти.
Але введення жорстких адмшстративних заходiв на валютному ринку Укра'ни мало i позитивнi наслiдки. На валютному ринку, хоча i в примусовому порядку, з'явилася пропозицiя валюти. Це дало змогу НБУ дещо поповнити сво'' резерви, купуючи надлишкову валюту;
3) перiод з листопада по грудень 1998 р. , характеризуемся деякою стабЫ-зацieю та пожвавленням валютного ринку. Завдяки запровадженню обмежуваль-них заходiв вдалося виправити фшансову ситуацiю та, головне, запобэти розвитку подiй за росшським сценарieм.
Гривню було утримано в межах нового валютного коридору та починаючи з вересня 1998 р. И курс стабЫзувався. В той час як девальващя курсу росшсько-го рубля щодо американського долара за 1998 р. становила 249 %, гривня знець нилася на 80,5 %.
Прийнятi ршення дозволили значно обмежити спекулятивний попит на валюту, вирiвняти дисбаланс мiж попитом та пропозицieю, сприяли запобшанню втрати резервiв НБУ (за перюд з 17 вересня 1998 р. по 1 ичня 1999 р. валовi мiж-
народнi резерви НБУ зменшилися на 50 млн. дол. США, тодi як для ЦРБ цей по-казник становив 2877 млн. дол. США), обмеженню шфляцшних процеив.
У 1999 р. кутвля-продаж валюти здiйснювалися на УМВБ тд повним контролем з боку НБУ. Сам Нацюнальний банк ввдчував проблеми з валютними резервами, лшвщна частина яких скоротилася до рекордно низько! позначки - 685 млн. дол. США. Значний тиск на курс гривш створювали також зовшшш борги держави. Валютний ринок працював в умовах 5-7-кратного перевищення попиту на шоземну валюту над и пропозищею, а рiзниця мiж офiцiйним курсом гривнi щодо долара та його ринковим значенням досягла 15-20 %. Це негативно вплину-ло на обсяги валютно! торгiвлi в легальному секторк левова частка операцш з ку-швльпродажу валюти перемiстилася на "чорний" ринок.
Необхвдшсть стабЫзаци ситуаци на валютному ринку потребувала ввдно-влення ринкових методiв регулювання, а також визначення курсових орiентирiв на майбутнiй рш. Тому на початку лютого 1999 р. було оголошено межi нового курсового коридору - 3,4-4,6 грн./дол. США. Передбачалося, що девальвацiя гривш у межах валютного коридору становитиме 35,2 %. Виршивши продовжувати полггику валютного коридору у 1999 рощ, НБУ та уряд робили ставку на кредити МВФ, за рахунок яких вже не один рш поповнювалися валютш резерви кра!ни, а також на можлившть застосування адмшстративних методiв i регулювання валютного ринку. Однак МВФ був проти полггики стримування падшня курсу гривт i постiйно наголошував на тому, що ршення про надання кредилв Укра!нi знач-ною мiрою залежить вiд лiбералiзацii валютного ринку i вiдмови вiд встановлення фшсшгу на УМВБ.
Необхiднiсть лiбералiзацii валютного ринку диктувалася не тшьки вимога-ми МВФ, але й проблемами у зовнiшньоекономiчних розрахунках, викликаними дисбалансом попиту та пропозици на шоземну валюту, обмеженим доступом i iм-портерiв до !! купiвлi. Тому iз вiдносною стабiлiзацiею ситуаци на валютному та фондовому ринках кра!ни у березт 1999 р. НБУ вжив низку заходiв, спрямованих на лiбералiзацiю валютного ринку.
Березнева лiбералiзацiя валютного ринку стимулювала розвиток позитив-них тенденцiй: збалансувалися попит i пропозицiя валюти, майже вдвiчi збшьши-лися обсяги ринку, почав д1яти ринковий механiзм курсоутворення, НБУ отримав можливiсть поповнити валютнi резерви.
Проте стабтзащя ситуаци на валютному ринку тсля вдало! його лiбералi-заци (з 1 квiтня по 21 липня 1999 р. гривня знецшилася тiльки на 1,05 %) була тимчасовою. Вмшо керуючи грошовими потоками, НБУ тшьки дещо затримав де-вальвацшш процеси, як1 з часом посилилися, порушивши плани НБУ щодо кур-сово! полiтики у 1999 роць У липнi курс гривт знизився на 8,03 %, у першi 10 днiв серпня - на 9,45 %. Курс вийшов за межi оголошеного на 1999 рж коридору. I хоча iз середини серпня курс гривнi почав дещо змщнюватися, девальвац1я три-вала i в жовтнi, i в листопадь В результатi загальний обсяг операцш на валютному ринку Укра'ни у 1999 р. становив тшьки 10,1 млрд. дол. США, що було на 65,3 % менше обсяпв валютно! торгiвлi у 1998 роць Темпи спаду обсяпв валютного ринку у 1999 р. бшьш, шж у 2 рази перевищували темпи падшня обсяпв операцш з купiвлi валют у 1998 роць
Але у 2000 р. розвиток подш на валютному ринку Укра'ни вже не був таким катастрофiчним. Важливим тдсумком минулого року для валютного ринку стала докоршна змша тдходу НБУ до курсоутворення. 21 лютого 2000 р. КМУ i НБУ офiцiйно проголосили про перехвд вiд полiтики валютного коридору до политики плаваючого курсу гривш. Незважаючи на сумнiви щодо передчасностi переходу гривнi до вшьного плавання та невiдповiдностi цього режиму до реальних економiчних умов Укра'ни проведення жорстко'' фiскальноí' политики та ефектив-не використання Нащональним банком монетарних заходiв дозволило пом'якши-ти коливання валютного курсу: за дев'ять мшящв 2000 р. гривня знецiнилася тiль-ки на 4,3 %.
У першому пiврiччi 2000 р. спостерiгалося щомiсячне збтьшення загаль-ного обсягу операцiй на валютному ринку Укра'ни. У липш обсяги продажу аме-риканського долара, шмецько'' марки та росiйського рубля збшьшилися на 81,2 % порiвняно з сiчнем i становили 1328,7 млн. дол. США.
1стотш змши в роботi МБВР, якi були внесет наприкшщ грудня 1999 р. прийняттям Постанови Правлiння НБУ "Про деяю питання валютного регулю-вання", хоча i дещо обмежили можливiсть вiльноí' купiвлi-продажу валюти на ринку (так, операци з кушвльпродажу iноземноí' валюти проводяться в банювсью днi тiльки у певнi термши торговельно'' сеси; банк може брати участь у сеси або як продавець, або як покупець, а змша суми заявки на кутвлю-продаж валюти тд час торговельно'' сеси не допускаеться), але дозволили вберегти гривню вiд над-мiрноl девальваций повнiстю виключивши можливiсть проведення спекуляци, сприяли активiзацií валютних операцiй. На мiжбанкiвському валютному, ринку обсяги операцш у 2000 р. зростали бшьш iнтенсивно, i у липнi на частку цього сегменту валютного ринку припадало вже 95,2 % ввд загального обсягу операцш.
Однак, незважаючи на позитивш зрушення у розвитку валютного ринку Укра'ни у 2000 рощ, говорити про стабЫзащю валютно-фшансового сектора економши нашо'' кра'ни ще передчасно. Валютно-фiнансова криза 1998 р., загост-рення ситуацЦ на валютному ринку у другш половит 1999 р. ще раз довели, що загальна економiчна ситуацiя в державi не сприяе реалiзацií головно'' i мети валю-тно'' полггики НБУ - довгостроковiй стабiльностi гривш. Хоча валютний ринок Укра'ни i пройшов певний шлях свого розвитку, остаточного його становлення ще не ввдбулося. Нацiональна валютна система ще знаходиться в процеи форму-вання, а валютний ринок i його структура мштять у собi елементи нестабшьностг Така ситуацiя, з одного боку, обумовлюе виключну значущiсть державного меха-нiзму регулювання валютних ввдносин, а з iншого - визначае специфiчнiсть його реалiзацií в Украш на сучасному етапi.
УДК 630.9 1нж. Т.М. Римар - НУ "Львiвська полimехшка"
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ОБЛАДНАННЯ В СИСТЕМ1УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ КОМПАН1Й
Розглядаються питання модернiзацií обла,днання i й' вплив на ефективнiсть управ-лiння витратами енергогенеруючих компанiй у перюд реструктуризацй' економiки. Врахо-вуються аспекти використання енергозберiгаючих технологiй.
