CC BY
12УДК 336
ОСНОВН1 1НСТРУМЕНТИ Ф1НАНСОВОГО 1НВЕСТУВАННЯ ТА IX ВИКОРИСТАННЯ НА В1ДЧИЗНЯНОМУ ФОНДОВОМУ РИНКУ
Воробець Т.1., викладач, НАПКБ
У статт здiйснюeться теоретичний анатз основных шструмент1в фiнансового швестування, а також lx використання на втизняному фондовому ринку. Наводиться правове твердження понять. Розкриваеться сучасна швестицшна ситyaцiя в кра!ш.
Ключов1 слова: фiнaнсовi швестици, фiнaнсовi iнстpyмeнти, фондовий ринок.
ВСТУП
На сьогоднi швестици е важливим засобом забезпечення умов виходу з фiнaнсово-eкономiчноl кризи, структурних перетворень в eкономiцi, зростання яюсних покaзникiв господарювання. Акти-вiзaцiя швестицшного процесу е одним з найбшьш дiйовиx мexaнiзмiв соцiaльно-eкономiчниx перетворень, у якому фiнaнсовi швестици займають вагоме мiсцe. Вивчення та вмше використання шстру-мeнтiв фiнaнсового швестування дають змогу вивести iнвeстицiйний процес на якiсно новий piвeнь. «Фiнaнсовi шструменти» багатогранне поняття, що поеднуе piзномaнiтнi види ринкового продукту. На сьогодш в Укра!ш гостро стоиъ проблема залучення iнозeмниx iнвeстицiй, без яких складно собi уявити повноцшний розвиток пpомисловостi та здiйснeння великих проекпв, через вiдсyтнiсть до-статшх коштiв всepeдинi краши або небажання потeнцiйниx iнвeстоpiв-peзидeнтiв ризикувати сво!м катталом. У той же час про залученная швестицш неможливо говорити без розвиненого фондового ринку. Проблеми фшансового швестування вивчалися низкою iнозeмниx вчених, зокрема: У. Шарп [6], Ю. Бригхем [7], Р. Брейли [8], Дж. Ван Хорн [9], Г. Бирман, С. Шмидт [11]. Серед вгтчизняних: Л.О. Бакаев [12], А.А. Пересада [5], Б.М. Щукш [13], А. Мертенс [10].
Розвитку фондового ринку перешкоджають кризи та припинення господарських зв'язюв, що роб-лять проблемним вкладення в цiннi папери як втизняного так i зapyбiжного кaпiтaлy. Iнтeгpaцiя украшського ринку цшних пaпepiв у свiтовy фiнaнсовy систему, безумовно призвела до ряду пози-тивних aспeктiв у дiяльнiсть резидеш!в, але одночасно посилила зaлeжнiсть втизняного фондового ринку вiд кон'юнктури мiжнapодниx pинкiв кaпiтaлy. Що робить актуальним на сьогоднi поглиб-лене теоретичне дослщження iнстpyмeнтiв фiнaнсового швестування, lx можливу модифiкaцiю та рацюнальне використання на вiтчизняномy ринку. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Фшансовий ринок виконуе важливу мaкpоeкономiчнy фyнкцiю, сприяючи пepepозподiлy швес-тицiйниx peсypсiв, забезпечуючи lx концентращю в нaйбiльш прибуткових i перспективних галузях i одночасно перенаправляе фiнaнсовi ресурси з галузей, якi не мають чiтко визначених перспектив розвитку. Таким чином фшансовий ринок е одним з небагатьох можливих фшансових кaнaлiв, що перетворюе заощадження у швестици. У той же час фондовий ринок надае швесторам можливють збepiгaти i примножувати lx заощадження.
Отже, метою статп е aнaлiз iнстpyмeнтiв фiнaнсового iнвeстyвaння та lx використання на фондовому ринку Украши.
РЕЗУЛЬТАТИ
Фiнaнсовi iнстpyмeнти — це piзномaнiтнi види ринкового продукту фшансово! природи: цiннi папери, гpошовi зобов'язання, валюта, ф'ючерси, опцiони та ш.
Фондовий ринок мае виршальне значення для розвитку eкономiки. На ньому надлишок кaпiтaлy в одних секторах вpiвновaжyеться з нeдолiком у шших, при цьому встановлюеться piвeнь вiдсоткa, iстотно вплиючого на вартють iнвeстицiй.
Згiдно законодавства Укра!ни [15] фондовий ринок (ринок цшних пaпepiв) — сукупшсть учас-никiв фондового ринку та правовщносин мiж ними щодо pозмiщeння, обiгy та облшу цiнниx пaпepiв i поxiдниx (дepивaтивiв).
Фондовий ринок подiляеться на первинний та вторинний.
Первинний ринок цшних пaпepiв — сукупшсть правовщносин, пов'язаних з pозмiщeнням цiнниx пaпepiв.
Вторинний ринок цшних пaпepiв — сукупшсть правовщносин, пов'язаних з обiгом цшних па-пepiв.
Видiляють нaстyпнi види фшансових шструмеш!в, i вiдповiднi lx функц^' [16]:
• iнстpyмeнти позики (обл^ацш), державних казначейських зобов'язань, вeксeлiв;
• iнстpyмeнти нepyxомостi (акц^' вщкритих АТ, створених у пpоцeсi приватизаци);
• iнстpyмeнти iнвeстицiй (акц^, швестицшш, ощaднi, дeпозитнi сepтифiкaти);
• похщш фiнaнсовi iнстpyмeнти (ф'ючерси, опцiони, варранти, деривати).
Фондовий ринок в Укра1ш почав свое формування з початку 90-х роюв. Рашше обiг цшних па-пepiв в СРСР був надзвичайно мiзepний i обмежувався в основному державними цшними паперами.
Динамiчний розвиток останшх рокiв змiнив ситуащю. Сьогоднi можна говорити про таю сегменти втизняного фондового ринку як ринок акцш i облiгацiй приватизованих тдприемств, ринок цiнних паперiв, ем^ованих комерцiйними банками, ринок мунiципальних i регiональних облiгацiй i позик, ринок щнних паперiв приватних емiтентiв, створених поза процесом приватизаци. На новий щабель починае виходити ринок державних цiнних паперiв, поступово набуваючи необхщш риси i наближа-ючись до виконання функцiй, характерних для аналопчних секторiв розвинених фондових ринкiв. Паралельно йшов процес накопичення законодавчого матерiалу в цiй новiй i важливш для економiки сферi.
На сьогодшшш це бiльш нiж пiв тисячi нормативних актiв: Закони Укра1ни, Укази Президента Украши, Постанови Уряду, шструкци та iншi нормативнi документи Нащонального банку Укра!ни, Мiнiстерства Фiнансiв Украши, Державно! податково! служби Укра1ни, Державного комтету Украши з статистики та шших мiнiстерств i вщомств Укра1ни. Вони регулюють випуск i обiг акцiй, об-лiгацiй, векселiв, чекiв, депозитних i ощадних сертифшапв, банкiвських ощадних книжок на пред-'явника, коносаментiв, приватизацiйних та шших щнних паперiв. Ряд найважливiших законодавчих актiв — Цивiльний Кодекс Украши, Закон Украши «Про щнш папери та фондовий ринок», Закон Украши «Про акщонерш товариства». та ш. В них розкриваються такi поняття, як емiсiя цiнних паперiв, !х розмiщення, передплата на цiннi папери, конвертацiя i т.д., мiстяться вимоги до професш-них учасникiв ринку щнних паперiв (брокерам, дилерам, ктрингових органiзацiям, депозитарiям, реестраторам, номiнальним утримувачам щнних паперiв тощо). Умови випуску та обту сертифiкатiв визначаються Особливе мюце серед органiв, уповноважених регулювати вiдносини в данiй сферi займае Державна комюя з цiнних паперiв та фондового ринку при Урядi Укра1ни, утворена Указом Президента «Про заходи що до державного регулювання ринку цiнних паперiв в Украш», на яку покладаеться контроль та регулювання ринку щнних паперiв i дiяльностi професiйних учасникiв ринку щнних паперiв.
В регулюючiй базi юнують значнi прогалини i далеко не всяка регламентащя могла б бути виз-нана задовiльною. Особливiстю джерел правового регулювання випуску та обту щнних паперiв можна назвати велику кшьюсть, що мiстяться в них процедурних норм. Розглянутi джерела як правило, не вщтворюють у сво1х статтях норми Цивiльного Кодексу Украши, а розвивають i дета-лiзують !х. У той же час не можна не звернути увагу i на властивому !м недолши, багато з яких е вельми ютотними, що призводить до виникнення правових колiзiй. Сюди можна вщнести невип-равдану складнiсть подачi правового матерiалу. Даний недолiк посилюеться вщсутшстю понятш-ного апарату, що перешкоджае використанню правових джерел особами, яким вони, здавалося б, адресована У Законах та шших джерелах мютиться чимало положень, яю не е безперечними, у зв'язку з чим з низки питань, яю не можуть бути однозначно виршеш шляхом тлумачення норм, а також з питань, що не знайшли поки однакового застосування на практищ, виникае багато супере-чок. На жаль, i в даний час е нагальна потреба в ч^кому правовому регулюванш сфери вщносин пов'язаних з обтом щнних паперiв.
Ринок щнних паперiв об'еднуе частину кредитного ринку i ринку iнструментiв власностi. Вш охоплюе операци з випуску та об^у iнструментiв позики (облiгацiй, сертифша^в, векселiв) шстру-ментiв власностi (акцш), а також !х гiбридiв (якi мають ознаки як облiгацiй, так i акцiй) i похiдних деривапв. Цiнними паперами в юридичному сенс е документи, якi цiннi не самi по собi, як папери, а в силу права, що мютиться в них на деяку щншсть [17]. Законодавчо встановлене наступне форму-лювання: «щнш папери — документи встановлено! форми з вщповщними реквiзитами, що посвщчу-ють грошовi або iншi майновi права, визначають взаемовщносини особи, яка !х розмютила (видала), i власника, та передбачають виконання зобов'язань зпдно з умовами !х розмiщення, а також мож-ливiсть передачi прав, що випливають iз цих документiв, iншим особам. До щнних паперiв вiдно-сяться: державш облiгацil, облiгацil мiсцевих позик, обл^ацп пiдприемств, iпотечнi сертифiкати, iпотечнi сертифiкати, iнвестицiйнi сертифiкати, казначейськi зобов'язання та iншi документи, якi законами чи встановленому ними порядку вщнесено до щнних паперiв. Права власниюв цiнних па-перiв при здшсненш операцiй з ними, а також порядок шдтвердження цих прав досить рiзнi. Будь-який цiнний патр як специфiчний iнструмент правового регулювання можна розглядати у двох аспектах. По-перше, як шструмент оформлення будь-яких вщносин, як правило, зобов'язальних, що дозволяе говорити про права, засвщчених цшним папером. По-друге, щнний патр е майном, об'ектом речових прав i може бути об'ектом рiзних договорiв. Таким чином, можна говорити про права на щнний патр, розумдачи тд цим термiном право власносп або iнше речове право. В даний час у зв'язку з розвитком безго^вкових щнних паперiв можна говорити про деяку модифшаци цього визначення. Виконання щнними паперами зазначених вище функцiй можливе завдяки тому, що вони мають ряд властивостей, що вiдрiзняють !х вiд iнших юридичних документiв, якими також тдтвер-джуються рiзнi суб'ективнi цившьш права, зокрема, боргових розписок, страхових полюв, заповiтiв i т.д. В умовах ринку його учасники вступають мiж собою в численнi вщносини, в тому числi з приводу передачi грошей i товарiв. Щ вiдносини певним чином фiксуються, оформляються, закрш-люються. У цьому сенш цiнний папiр — це така форма фшсацл ринкових вiдносин мiж учасниками ринку, яка сама е об'ектом цих вщносин. Тобто укладення угоди мiж його учасниками полягае у
передачi або купiвлi — продажу цшних паперiв в обмiн на грошi або на товар. Але цшний папiр — це не грошi i не матерiальний товар.
Одним з визначальних шструменпв фiнансового швестування е акцiя. Пiд акцieю звичайно розу-мiють цiнний папiр, який випускае акцюнерне товариство при його створенш (установi), при пере-творенш пiдприемства чи оргашзаци в акцюнерне товариство, при злитп (злиттi) двох або кшькох акцiонерних товариств, а також для мобшзаци грошових кошпв при збiльшеннi iснуючого статутного катталу. Тому акцiю можна вважати свiдченням про внесення певно! частки в статутний кат-тал акщонерного товариства. Закон Укра!ни [15] визначае акщю як: «цшний папiр, який посвщчуе майновi права його власника (акцюнера), що стосуються акцiонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акщонерного товариства у вшгщщ дивщецщв та право на отриман-ня частини майна акцiонерного товариства у разi його лшвщаци, право на управлшня акцiонерним товариством, а також немайновi права, передбаченi Цившьним кодексом Укра!ни та законом, що регулюе питання створення, дiяльностi та припинення акцiонерних товариств, i законодавством про шститути спiльного швестування.»
Кушвля акцiй розглядаеться як довготермiнове фшансування витрат емiтента власниками акцiй, хоча законом i передбачаються випадки, коли акцюнери-власники голосуючих акцiй мають право вимагати викупу товариством вшх або частини акцш. Розмiр дивiдендiв може встановлюватися неза-лежно вiд прибутку. Якщо е чистий прибуток, акцюнерне товариство може весь прибуток направити на розвиток виробництва i не виплачувати дивiдендiв.
Акци мають наступи характеристики:
• це титул власносп, тобто утримувач акци е стввласником акцiонерного товариства з наслiдка-ми, що випливають з цього правами.
• не мае термшу iснування, тобто права власника акци збереженнi до тих тр, поки iснуе акцюнерне товариство.
• характерна обмежена вщповщальшсть, так як акцюнер не вщповщае за зобов'язаннями акщ-онерного товариства. Тому при банкрутсти швестор не втратить бiльше того, що вклав в акщю.
• характерна неподшьшсть, тобто спшьне володiння акщею не пов'язане з подiлом прав мiж власниками, всi вони разом виступають як одна особа.
• може бути випущена як в документально (паперовiй, матерiальнiй) форм^ так i в бездокумен-тарнш формi — у виглядi вщповщних записiв на рахунках. При документально формi випуску акцiй можлива замша акци сертифшатом, який надае собою свщоцтво про володiння названим в ньому особою певно! кшькосп акцш.
Акци акщонерного товариства можна роздшити на розмщенш та оголошенi. Розмщеними вва-жаються акци, вже набуп акцiонерами. Оголошеними е акци, яю акцiонерне товариство може випу-стити додатково до розмщених акцiй. Залежно вiд обсягу прав акци прийнято дiлити на звичайнi i прившейоваш. Власник звичайних акци мае права, яю надаються акцiями, в повному обсязi (участь в загальних зборах акцiонерiв з правом голосу з ушх питань його компетенци, мати право на отримання дивiдендiв, а у випадку лшвщаци — право на отримання частини майна товариства в розмiрi вартост його акцш. Прившейована акцiя не дае права голосу на загальних зборах акцiонерiв, а при-вше! власника тако! акци полягають в тому, що в статут повинен бути визначений розмiр дивiденду i (або) вартють, сплачувано! при лшвщаци товариства ( лшвщацшна вартiсть), якi визначаються у твердш грошовiй сумi або у вщсотках до номшально! вартосп привiлейованих акцiй.
Ще одним важливим шструментом фiнансового iнвестування е обл^ащя — цiнний папiр, що засвщчуе вiдносини позики мiж И власником (кредитором) i особою, як випустила облiгацiю (ем> тентом). Чинне укра!нське законодавство визначае облiгацiю як «цшний патр, що посвiдчуе внесення його власником грошей, визначае вщносини позики мiж власником обл^аци та емтонтом, шдтвер-джуе зобов'язання емтента повернути власниковi обл^аци И номшальну вартiсть у передбачений умовами розмщення облiгацiй строк та виплатити дохщ за облiгацiею, якщо iнше не передбачено умовами розмщення». Таким чином, обл^ащя — це боргове свщотство, яке неодмшно включае два головш елементи: зобов'язання емiтента повернути власниковi обл^аци пiсля закiнчення обумовле-ного термшу суму, вказано! на титул (лицьовiй сторонi) обл^аци; зобов'язання емтента виплачувати держателю обл^аци фшсований дохiд у виглядi вiдсотка вщ номшально! вартостi або iншого майнового е^валента [18].
Принципова рiзниця мiж акцiями та облiгацiями полягати в наступному. Купуючи акцiю, iнвестор стае одним iз власникiв компани — емтента. Купивши облiгацiю компани — емтента, iнвестор стае И кредитором. Крiм того, на вiдмiну вщ акцiй обл^аци мають обмежений термш обiгу, пiсля закш-чення якого гасяться. Обл^аци мають перевагу перед акщями при реалiзацi! майнових прав !хшх власникiв; в першу чергу виплачуються вщсотки по облiгацiях i лише потiм дивiденди; при подш майна компани — емiтента у випадку И лшвщаци акцiонери можуть розраховувати лише на ту части-ну майна, яка залишиться тсля виплати всiх боргiв, у тому чи^ й за облiгацiйними позиками. Об-л^аци виступають головним шструментом мобшзаци коштiв урядами, рiзними державними органами i мунiципалiтетами. До оргашзаци i розмiщенню облiгацiйних позик вдаються i компани, коли в них виникае потреба в додаткових фшансових коштах.
Випуск обл^ацш мютить ряд привабливих рис для компанп — емiтента: за допомогою !х розм> щення господарська органiзацiя може мобiлiзувати додатковi ресурси без загрози втручання !х влас-никiв — кредиторiв в управлшня фiнансово — господарською дiяльнiстю позичальника. Однак об-лiгацiйнi позики компанш слiд розглядати як доповнення до позикових кош^в, одержуваних у ви-глядi банкiвських кредитiв. Навiть у кра!нах з розвиненим фондовим ринком за допомогою випуску облiгацiй компани покривають далеко не всю потребу в позикових коштах. Варто зауважити, що право на емiсiю обл^ацш може бути надане тiльки таким компашям, якi вiдповiдають вимогам кре-дитоспроможностi. Порядок випуску облiгацiй акщонерними товариствами регламентуеться законом «Про акцюнерш товариства». Вiдповiдно до закону акцюнерш товариства повиннi дотримува-тися наступних умов:
• номшальна вартiсть усiх випущених товариством облшацш не повинна перевищувати розмiр статутного капiталу товариства чи величину забезпечення, наданого товариству третiми особами для цшей випуску;
• випуск облшацш допускаеться пiсля повно! сплати статутного кашталу;
• випуск облшацш без забезпечення припускаеться на третьому рощ юнування товариства та за умови належного затвердження до цього часу двох рiчних баланшв товариства;
• товариство не мае право розмщувати облшаци, конвертованi в акци товариства, якщо кiлькiсть оголошених акцш товариства менше кiлькостi акцiй, право на придбання яких надають облшаци.
Для опису рiзних видiв облшаци класифiкуються за рядом ознак. Залежно вiд емiтента розрiзня-ють облшаци: державнi; мунiципальнi; корпорацiй; iноземнi.
Залежно вiд термiнiв, на якi випускаеться позику, все рiзноманiття облiгацiй умовно можна роз-дiлити на групи: короткостроковц середньостроковi; довгостроковi.
Залежно вщ забезпечення облшаци подiляються на два класи: забезпечеш заставою i незабезпе-ченi заставою.
З огляду на вище сказане, можна розглядати облшаци як:
• боргове зобов'язання емтента;
• джерело фiнансування видаткiв бюджетов, що перевищують доходи;
• джерело фшансування iнвестицiй акцiонерних товариств;
• форму заощаджень коштов громадян i органiзацiй та отримання ними доходiв.
Також до основних iнструментiв фшансового iнвестування, що використовуються на фондовш бiржi вiдносять державнi цiннi папери — це форма юнування державного внутршнього боргу, бор-говi щнш папери, емiтентом яких виступае держава. Хоча за своею природою вс види державних цiнних паперiв е борговими паперами, на практищ вони отримують свою власну назву, що дозволяе вiдрiзняти И вiд шших видiв. Зазвичай крiм термiна «облшащя» використовуються термiни «казна-чейський вексель», «сертифшат», «позика» та iн. Кожна кра!на використовуе свою термiнологiю для випуску державних щнних паперiв. В Укра!ш прикладом державних цiнних паперiв можуть служи-ти Облшаци внутршньо! валютно! позики; Облшаци державно! позики; Облшаци державно! ощад-но! позики i iншi [19].
Цiннi папери держави мають, як правило, двi велик переваги перед будь-якими шшими цiнними паперами й активами. По-перше, це найвищий вщносний рiвень надшносто для вкладених коштiв i вщповщно мiнiмальний ризик втрати основного кашталу i доходiв по ньому. По-друге, найбшьш пiльгове оподаткування в порiвняннi з iншими цiнними паперами або напрямками вкладень капiта-лу. Часто на державш цiннi папери вщсутш податки на операцi! з ними й на отримуваш доходи.
Укра!нсью державнi цiннi папери, з одного боку, повинш вiдповiдати реалiям вггчизняного ринку, а з iншого — вщображати спiльнi для багатьох кра!н, перевiренi часом, економiчнi основи функщ-онування ринку i його сучасш новацi!.
Поряд з державними цшними паперами необхiдно згадати i про мунщипальних цiнних паперах — зааб залучення фiнансових ресурсiв мiсцевими органами державно! влади у разi дефщиту мiсце-вого бюджету або на позабюджетш цiлi шляхом випуску боргових щнних паперiв. У свiтовiй практищ випуск мунщипальних щнних паперiв е основною формою мунщипально! позики, оскшьки це дешевше, нiж брати позику в комерцшних банках, за рахунок наданих по цих щнних паперах подат-кових пiльг.
В даний час i в Укра!ш, як i в iнших кра!нах, вiдбуваеться розширення банкiвських операцiй з цшними паперами розвиваеться ринок корпоративних облтацш. Можна говорити про виникнення нового сегменту втизняного ринку, не менш привабливого, нiж ринок державних щнних паперiв. Розширюеться залучення ресуршв на довгостроковiй основi, а також надання посередницьких по-слуг при первинному розмщенш цiнних паперiв. Необхщне законодавче закрiплення можливостi звернення шоземних цiнних паперiв на укра!нському ринку, а також прийняття законiв про швес-тицiйнi фонди, про емюшш iпотечних цiннi папери; внесення поправок до ЦК Укра!ни та ш.
Слiд також подолати синдром недовiри iнвесторiв, особливо громадян до ринку щнних паперiв. У розвинених кра!нах головна складова структури всiх iнвесторiв — фiзичнi особи, що ддать безпосе-редньо або через пенсшш та пайовi фонди, брокерськi фiрми i банки та iн. В Укра!ш чисельнiсть цiе! категорi! iнвесторiв становить лише кiлька десяткiв тисяч забезпечених громадян. Один з важливих
напрямюв у виршенш цього завдання — розвиток використання автоматизованих систем фондово! торгiвлi, що реалiзуються за допомогою Internet. Ця технологiя на початку 90-х рр. залучила на фон-довий ринок США додатково десятки мшьйошв громадян. В Укра!ш система Internet-торгiвлi була реалiзована наприкiнцi 1999 р. i також показала високу ефектившсть; обсяг укладених угод протя-гом року зрiс майже в 70 разiв [20].
Широкий розвиток систем фондово! торгiвлi з використанням Internet або iнших прогресивних технологiй могло б забезпечити доступ на укра!нський ринок цiнних паперiв iстотно бiльшого кола громадян кра!ни i зарубiжних iнвесторiв. Проте цьому перешкоджають: низький рiвень оргашзацш-но — техшчного розвитку телекомунiкацiйних мереж; обмежешсть юридичного забезпечення, зок-рема, наявшсть невирiшених питань оформлення угод; фюкальний характер податкового законодав-ства, зокрема, утримання податку на доходи фiзичних ошб з обороту здшснених операцiй незалежно вiд !х прибутковост або збитковостi та iн.
ВИСНОВКИ
1. Фiнансовi iнструменти виступають гнучким iнструментом iнвестування вiльних грошових коштiв юридичних i фiзичних ошб;
2. Розмiщення фiнансових iнструментiв, зокрема щнних паперiв, — ефективний спошб мобш-заци ресурсiв для розвитку виробництва i задоволення iнших суспшьних потреб;
3. Активiзацiя iнвестицiйного процесу е одним з найбiльш ддачих механiзмiв сощально-еконо-мiчних перетворень.
4. Ефективно працюючий фiнансовий ринок виконуе важливу макроекономiчну функцiю, сприя-ючи перерозподiлу iнвестицiйних ресурсiв, забезпечуючи !х концентрацiю в найбiльш прибуткових i перспективних. Таким чином фiнансовий ринок е одним з небагатьох можливих фшансових ка-налiв, по яких заощадження перетiкають у iнвестицi!. У той же час ринок щнних паперiв надае шве-сторам можливють зберiгати та примножувати !х заощадження;
5. Впровадження новiтнiх технологiй, !х розвиток дозволяють залучити бiльшу кшьюсть швес-торiв на терени втизняного фондового ринку;
6. Вдосконалення законодавчо! бази кра!ни в сферi фшансового iнвестування сприятливо вплине на процес розвитку швестицшного процесу в щлому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра!ни «Про швестицшну дiяльнiсть» вiд 16.06.91 р.
2. Закон Укра!ни «Про режим шоземного швестування» вiд 19.03.96 р.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 «Баланс»
4. Воробьева Е.И. Экономические основы инвестиционной деятельности. / Е.И. Воробьева
5. Пересада А.А. 1нвестицшний процес в Укра!т. / А.А. Пересада. — Ки!в: «Лiбра», 1998.
6. Шарп У. Инвестиции. / У. Шарп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 1028 с.
7. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент. / Ю. Бригхем. — в двух томах — С-Пб.: Экономическая школа, 1997 г. — 497 с.
8. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов. / Р. Брейли. — М.: «Олимп-Бизнес», 1997. — 1120 с.
9. Ван Хорн Дж. Основы финансового менеджмента. / Дж. Ван Хорн. — М.: «И.Д. Вильямс», 2008. — 1232 с.
10. Мертенс А. Инвестиции. / А. Мертенс. — К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. — 416 с.
11. Бирман Г. Капиталовложения. Экономический анализ инвестиционных проектов. / Г. Бирман, С. Шмидт. — М.: Юнити, 2003. — 632 с.
12. Бакаев Л.О. Кшьюсш методи в управлшш швестищями: навчальний пошбник. / Л.О. Бакаев. — К.: КНЕУ, 2000. — 151 с.
13. Щукш Б.М. 1нвестування: курс лекцш. / Б.М. Щукш. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.
14. Державнш комтет статистики Укра!ни — режим доступу: www.ukrstatgov.ua.
15. Закон Укра!ни «Про щнш папери та фондовий ринок» вщ 23.02.06 р.
16. Колтынюк Б.А. Рынок ценных бумаг: Учебник. / Б.А. Колтынюк. — второе изд. — С-Пб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001.
17. Основы современной экономики: Учебник. / Под ред. Козырева В.М. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 368 с.
18. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебник для вузов / Под ред. проф. О.И. Дегтяревой, проф. Н.М. Коршунова, проф. Е.Ф. Жукова. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.
19. Иванов В.М. Финансовый рынок: конспект лекций. / В.М. Иванов. — К.: МАУП, 2000.
20. Драчов С.Н. Фондовые рынки: основные понятия, механизмы, терминология. / С.Н. Драчов — М., 1992.
