CC BY
32
7. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. - Мн.: Высш. шк., 1997. - 309 с.
8. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1997. - 864 с.
9. Финансовое управление фирмой/ В.И. Терехин, С.В. Моисеев, Д.В. Терехин, С.Н. Цыганков/ Под ред. В.И. Терехина. - М.: Изд-во Экономика, 1998. - 350 с.
10. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе цивилизованного предпринимательства: Уч. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 224. - С. 10.
11. Шумпетер Й. Теория экономического развития/ Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.
УДК 336.76 Acnip. Н.Б. Татарин1 - Львiвська КА
Ц1НН1 ПАПЕРИ ЯК 1НСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ, IX ПРИРОДА I РОЛЬ В РИНКОВ1Й ЕКОНОМЩ1
Розкрито суть поняття "цшш папери", вказано основш види цшних nanepiB, що перебувають в об^ на територп Украши. Подано класифшащю окремих видiв цш-них паперiв. Наведено динамiку обсягiв зареестрованих випускiв акцiй, облiгацiй, опцiонiв протягом декшькох останнiх рокiв.
Post-graduate student N.B. Tataryn - Commercial academy of Lviv
Securities as the tool of the share market, their nature and a role in market economy
In the clause the essence of concept of securities is advanced, the basic kinds of securities that are in use in the territory of Ukraine are specified. Classification of some kinds of securities is given. Dynamics of the registered share issues, bonds, options during several years is presented.
На сьогодш ринок цшних папер1в в Укра!ш розвиваеться з кожним днем i розширюе сферу сво!х швестицшних можливостей. Виршальним чин-ником для такого швидкого розвитку стала катастрофiчна нестача грошово! маси [4]. А саме одшею з основних функцш ринку цшних паперiв е залучен-ня додаткового оборотного кашталу шляхом емюи забезпечених цшних папе-рiв - акцш, обл^ацш, векселiв, депозитарних розписок тощо [6].
Цшш папери - це грошовi документи, що засвщчують право власност на той чи шший вид капiталу, визначають вщносини юридично! особи, яка !х випустила, та !хнього власника й передбачають виплату доходу у виглядi ди-вiдендiв або вiдсоткiв, а також можливють передання грошових та шших прав, що випливають iз цих документiв, iншим особам [1].
Цшш папери можуть бути iменними або на пред'явника. Iменнi цшш папери, якщо дае змогу чинне законодавство, можна передавати шшим особам шляхом передавальних записiв, що засвщчують перехiд прав на цшний папiр до шшо! особи. Цшш папери на пред'явника обертаються вшьно. Bd цiннi папери, що обертаються на ринку, можна роздшити на три групи: акци, облшацп i спецiальнi цiннi папери. Що стосуеться швестицш i стабiльностi припливу прибутку, найбшьш якiсними вважають державнi облшацп, особливо короткостроковi ощаднi вексель По^м йдуть приватнi облшацп й акци значних компанiй, що регулярно сплачують дивщенди. Цiннi папери можуть
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
використовуватися для розрахунюв, а також як застава для забезпечення пла-тежiв i кредитiв. Випускае !х юридична особа, яка зобов'язуеться виконувати обов'язки, що випливають з умов випуску цшних паперiв.
Перелiк видiв цшних паперiв, якi можуть випускатися i обертатися в Укршш, визначаеться ст. 3 Закону Украши "Про цшт папери i фондову бiр-жу". Вiдповiдно до цього закону, до випуску та об^у в нашш державi допу-щенi: акци, обл^аци внутрiшнiх державних i мiсцевих позик, обл^аци шд-приемств, казначейськi зобов'язання держави, ощаднi сертифiкати, векселi, приватизацшш папери [1]. Крiм перелiчених видiв цiнних паперiв, що е за своею економiчною природою фiктивним кашталом першого порядку, в практицi фондово! бiржi широко застосовуються також похщш цiннi папери -фiктивний каштал другого i третього порядкiв. До них належать депозитш свiдоцтва i варiанти, сертифiкати iнвестицiйних фондiв та компанiй, опцiони i ф'ючерси. Динамжу розподiлу емiсiй цiнних паперiв (акцш та облiгацiй) у 1996-2003 рр. показано на рис. 1 та 2 [2].
25 п
20
15
10
2Ш
ор:
Б
Ш
1&02
ш
_6Ш2
Рис. 1. Обсяги зареестрованих випусшв Рис. 2. Обсяги зареестрованих випусшв акщй у 1996-2003 рр., млрд. грн. обл^ацш у 1996-2003 рр., млн. грн.
Розглянемо цшт папери першого порядку. 1х використовують тд-приемства, державн та мунщипальш органи для фшансування свое! дiяль-ность Акцiя - це цiнний пашр без установленого термiну обiгу, що засв^уе внесення певно! суми грошей у статутний фонд акщонерного товариства, дае право на участь в управлшш ним та на отримання частини прибутку в формi дивiдендiв, а також на участь в розподш майна у випадку лжвщаци товариства [5]. Акци можуть бути iменними та на пред'явника, безкоштовними, привiлейованими i звичайними.
Об^ iменних акцiй облiковуеться в книзi реестрацiй. У нiй систематично записуються дат про час придбання кожно! тако! акци, прiзвище влас-ника, а також кiлькiсть акцш на руках акщонера. Щодо акцш на пред'явника, то в книзi рееструеться тiльки !хня загальна кшьюсть. В окремих крашах Заходу акци на пред'явника становлять до 90 % уЫх акцiй.
Безкоштовш акци випускають з метою розподшу !х серед акцiонерiв пропорцiйно кшькосп акцiй, що !м уже належить. Сума привiлейованих ак-цiй обмежена десятьма вщсотками всього статутного фонду акщонерного товариства. Ц папери надають !хшм власникам майнове право на одержання
див1денд1в, а також на прюритетну участь у вщшкодуванш свое1 частки каш-талу при лжвщацн акцюнерного товариства. Однак власник тако! акцп поз-бавлений права брати участь в управлшш товариством. В1дом1 так види прившейованих акцш:
• кумулятивт, тобто таш, що дають власникам право не тшьки на поточний, а й на невиплачений ратше дивщеид;
• не кумулятивт, тобто та, власники яких втрачають дившеиди за будь-який перюд в раз1, коли рада директор1в не оголосила про !х виплату;
• з пайовою участю, як1 дають власникам право на отримання додаткових ди-в1денд1в понад суму, що передбачена, якщо дившеиди на прост! акци бшьшц конвертоват, як1 можуть обмшюватись на обумовлену к1льк1сть простих; акци з коригованою ставкою див1денд1в, прибуток за якими, на вщмшу вш акцш з фшсоваиою ставкою, змшюеться на основ1 анал1зу тенденций до тд-вищення чи понижения процеитиих ставок на державт цiииi папери або на основ1 iиших iидикаторiв ринку фшаисових ресурсiв;
• вiдзивиi, тобто п, яю акцюиерие товариство мае право викупити за цшою з надбавкою до номшалу.
Залежно вщ ознаки класифжаци вщомо багато р1зновид1в акцш. Вони представлен на рис. 4. У 2003 рощ ДКЦПФР було зареестровано найбшьш1 випуски акцш вщкритим акцюнерним товариствам на суму 8,330 млрд. грн. (рис. 3). Водночас залишаеться сталою ситуащя, коли значш за обсягом випуски акцш впливають на структуру випусюв та призводять до ютотних змь нюнь структури [2].
и сдс
л ппо -
/*'ицр1 п
лрг
Комершйш Комершйн1 Страхов! 1нвестишйш ПщприемстваПщприемства банки (ЗАТ) банки (ВАТ) компани компанГ| та (ЗАТ) (ВАТ)
¡нвестицмш фонди
Рис. 3. Обсяги випуску акцш у 2003 р. (за суб'ектами ринку), млрд. грн.
Друге мюце як об'ект торпвл1 на фондових б1ржах посщають облша-цп. Вони е термшовим борговим зобов'язанням з фжсованим вщсотком, за допомогою якого держава \ м1сцев1 органи, а також шдприемства мобшзу-ють фшансов1 ресурси [7]. Облшаци шдприемств мають право випускати шдприемства ус1х форм власность Акцюнерш товариства можуть !х випустити на суму, що не перевищуе 25 % величини статутного фонду, \ тшьки шсля повно! оплати вЫх попередшх ем1сш акцш. Володшня обл1гащею не дае права брати участь в управлшш товариством.
Обл1гаци можуть знаходитися у вшьному обшу та з обмеженнями. Розр1зняють вщсотков1 та безвщсотков1 (цшьов1) обл1гаци. Прибуток 1з про-центних облшацш виплачуеться вщповщно до умов !хнього випуску, якими передбачаються розм1ри та термши виплати вщсотюв. Номшальна вартють
обл^аци повертаеться власниковi пiсля И погашення. Прибуток з облiгацiй цiльових позик (безвщсоткових) не виплачуеться. Власнику тако! обл^ацп пiсля настання обумовленого термшу надаеться можливiсть придбати вщпо-вщш товари.
Класифiкацiю облiгацiй схематично можна зобразити так (рис. 5).
На розвинутих фондових ринках бiржова торпвля обл^ащями, як правило, невелика за обсягом. Сучасш бiржi виконують для обл^ацш головним чином представничi функци: норми, встановленi державою для швести-цiйних операцiй iнституцiональних iнвесторiв, забороняють багатьом iз них одержувати обл^аци, що не котируються на якшсь iз фондових бiрж. Оскшь-ки зараз важко знайти емггента, що не розраховуе на покупку його обл^ацш
iнституцiональними швесторами, зовсiм не дивовижно, що абсолютна бшь-шiсть емiтентiв справно йде на бiржу з проханням прийняти облшаци до ко-тирування. I усе ж угоди з обл^ащями вщбуваються головним чином у поза-бiржовому оборотi. Головна причина полягае в тому, що динамiка ринкових щн облiгацiй бiльш передбачена, менш схильна сильним i раптовим змшюванням, нiж у випадку з акщями.
Рис. 5. Класиф^ащя обл1гацш
Розвиток ринку облшацш пiдприемств е винятково важливим для Укра-1ни, зважаючи на те, що пiдприемства саме через випуск облшацш мають змо-гу залучати iнвестицiйнi ресурси. На фондовому ринку Украши зберiгаеться тенденщя щодо збiльшення зареестрованих випускiв облшацш пiдприемств. 2003 рiк вiдзначився зростанням обсяпв випускiв облiгацiй пiдприемств, емь тентами яких е товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю та акцiонернi това-риства, спостерiгалось також зростання защкавленост з боку державних шд-приемств до запозичення кош^в шляхом випуску облпацш (табл. 1).
Також до цшних паперiв належать казначейськi зобов'язання. Це вид цiнних паперiв на пред'явника, що розмiщуються виключно на добровшьних засадах серед населення, засвщчують внесення 1'хтми власниками грошових кош^в до бюджету й дають право на одержання фшансового доходу [6].
Табл. 1. Обсяги випуску обл'ьгац'ьй тдприемств в Украий у 1996-2003
Вид суб'екта тдприемницько!' д1яльност1 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р.
Усього зареестровано випусшв, у тому чист: 12,81 116,43 8,19 132,18 69,89 694,32 4274,62 4241,86
Комерцшними банками 0,66 0,50 - - 5,00 73,44 87,38 329,15
Страховими компатями - - - - - - 25,15 7,00
Державними тдприемствами 1,94 102,00 3,50 120,00 0 56,50 150,00 1154,00
Дотртми тдприемствами - - - - - - 3510,00 438,00
1ншими тдприемствами -акцюнерними товариствами - 0,03 2,69 - 45,80 168,52 84,92 1093,93
1ншими п1дприемствами - товариствами з обмеженою вщповщальтстю 10,20 3,90 2,00 8,00 19,08 352,86 417,17 1102,06
Об'еднаннями (концернами), орен-дними тдприемствами та шшими - 10,00 - 4,18 - 43,00 - 117,70
рр., млн. грн.
* Звгг ДКЦПФР за 2003 р.
Випускаються таю види казначейських зобов'язань:
• довгостроков1 - вщ 5 до 10 рошв;
• середньостроков1 - вщ 1 до 5 рошв;
• короткостроков1 - до одного року.
Ршення про випуск довгострокових 1 середньострокових казначейських зобов'язань приймаеться Кабшетом Мш1стр1в Украши, а ршення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань приймаеться Мшютер-ством фшанЫв Украши. Кошти вщ реал1заци казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатюв республжанського бюджету. Виплата доходу вщ казначейських зобов'язань та !х погашення здшснюються зпдно з умовами !х випуску.
Ощадний сертифжат - письмове свщоцтво банку про депонування грошових кошт1в, яке засв1дчуе право вкладника на одержання шсля закш-чення встановленого строку депозиту й вщсотюв [4].
Ощаднi сертифжати видаються:
• строков1 (тд певну догов1рну частку на визначений строк);
• до запитання;
• 1мент (не тдлягають обну, а !'х продаж шшим особам е недшсним);
• на пред'явника.
Громадяни купують сертифжати за рахунок власних кошт1в, а шд-приемства - за рахунок кошт1в, що надходять у !'хне розпорядження шсля сплати податюв та вщсотюв за банювський кредит. Доход з ощадних серти-фжат1в виплачуеться за пред'явленням !х для оплати в банк, що !х випустив. Коли власник сертифжата вимагае повернення депонованих кошт1в за стро-ковим сертифжатом рашше обумовленого в ньому строку, йому виплачуеться менша частка, р1вень якого визначаеться на догов1рних умовах при внесент депозиту.
З кожним роком питома вага цього шструменту на фондовому ринку Украши зростае. До папер1в першого порядку належить також вексель - офь цшне боргове зобов'язання певно! форми, яке надае його власников1 право вимагати оплати боржником указано! у вексел1 суми у встановлений строк.
Векселi можуть бути простими i перекладними. Простий вексель яв-ляе собою письмовий документ, що мютить просте i нiчим не обумовлене зо-бов'язання векселедавця (боржника) сплатити визначену суму грошей у виз-начений термш i у визначеному мiсцi векселетримачу або його наказу. У такому векселi iз самого початку беруть участь двi особи: векселедавець, що сам прямо i безумовно зобов'язуеться сплатити по виданому 1м векселi, i перший векселетримач, якому належить право на одержання платежу за векселем. Вщмшшсть простого векселя вiд iнших боргових грошових зобов'язань в тому, що:
• вексель може бути переданим 1з рук у руки по передатному напису;
• явка для засв1дчення тдпису не потр1бна;
• при несплат векселя у встановлений термш необхшно вчинення нотар1аль-ного протесту;
• утримання векселя точно встановлено законом;
• вексель е абстрактним грошовим документом 1 в силу цього не забезпе-чуеться заставою, заставою або неустойкою.
Перекладний вексель (тратта) являе собою письмовий документ, що мютить безумовний наказ векселедавця платнику сплатити визначену суму грошей у визначений термш i у визначеному мющ одержувачу або його наказу. Головна вщмшшсть перекладного векселя вщ простого полягае в тому, що вш призначений для перекладу, перемщення щнностей iз розпорядження одте! особи в розпорядження шшо!. Видати (трасувати) перекладний вексель -означае прийняти на себе зобов'язання гаранти акцепту i платежу по ньому. На вщмшу вщ простого, в перекладному векселi беруть участь не дв^ а три особи: векселедавець (трасант), що видае вексель, перший векселетримач, що одержуе разом iз векселем право потребувати i платiж по ньому, i платник (трасат), якому векселетримач пропонуе здшснити платiж. Тут зобов'язання трасанта умовне: вш зобов'язуеться заплатити вексельну суму, якщо платник (трасат) не заплатить 11. Необхiднiсть виконання трасантом такого зобов'язання виникае у тому випадку, коли трасат не акцептував i не заплатив за векселем або акцептував i не заплатив. В останньому випадку трасат дорiвнюеться до векселедавця простого векселя, i проти нього виникае протест у неплатежа Векселетримач перекладного векселя повинен своечасно пред'являти ос-таннш до акцепту i платежу, тому що у протилежному випадку невиконання цих умов може бути вщнесене до його власно! провини. У випадках iз простими векселями 1хне пред'явлення платнику для акцепту, а отже, i упорядку-вання протесту у неприйнятл не потрiбно. По перекладному векселi такий прямий боржник виступае лише з моменту акцепту векселя платником. До цього моменту е в наявност лише умовний боржник (трасант) [3].
Векселi класифжуються за емгтентом, обслуговуючими операщями та суб'ектом, що проводить оплату (рис. 6). Тепер розглянемо цшт папери другого i третього порядкiв. Вони широко розповсюджеш на фондових ринках Заходу. Передбачаеться також, що фжтивний каштал другого порядку скоро з'явиться на фондовому ринку Укра!ни.
Рис. 6. Класифжащя векс^в
Депозитне свщоцтво - це цшний пашр, який шдтверджуе, що особа волод1е акщями одте! з шоземних корпорацш, котр1 збер1гаються в одному 1з банюв, та мае право на одержання дивщенд1в, а також на частину актив1в ц1е! корпораци у випадку И лжвщаци [6]. Депозитш свщоцтва надають змогу доступу корпорацш на шоземш фондов1 ринки, а шоземш громадяни, замють кушвл1 акцш заруб1жних шдприемств, мають змогу придбати !хт субстрати у вигляд1 депозитних свщоцтв.
Ф'ючерс - також е контрактом, зпдно з яким особа, що уклада його, бере на себе зобов'язання шсля закшчення певного строку продати кл1ентов1 (або купити в нього) вщповщну кшьюсть фшансових шструменпв за обумов-леною цшою [3].
Вiдомо кшька позицiй, за якими ф'ючерс вщр1зняеться вщ опцюну:
• укладання ф'ючерсного контракту не е актом кутвльпродажу;
• розрахунки тсля закшчення термшу ф'ючерсного контракту е обов'язковими;
• ризик за ф'ючерсним контрактом бшьш високий.
З розвитком { вдосконаленням ринкових вщносин у б1ржових торгах дедал1 ширше використовуються ф'ючерсш угоди - шструмент страхування виробниюв { споживач1в б1ржових товар1в вщ несприятливих змшюнь цш на них. Ф'ючерсш контракти передбачають поставку практично ще не виготов-леного товару в майбутньому в конкретний, пор1вняно вщдалений строк за котирувальною цшою перюду поставки. До строку виконання угоди в кль рингову палату б1рж1 вноситься невелика сума застави.
Опцiон - це угода мiж партнерами, один з яких виписуе i продае опщ-онний сертифiкат, а шший - купуе його, тобто отримуе право до обумовлено1' дати за фжсовану цiну придбати певну кшьюсть акцiй у особи, яка виписала опцiон, або ж продати ïx.
Вiдомi два рiзновиди опц1он1в:
• "американський", який реал1зуеться протягом всього термiну контракту;
• "европейський", котрий реал1зовуеться до певно1 дату.
Мета опцiонноï торгiвлi - уникнути ризику, пов'язаного з торгiвлею ф'ючерсними контрактами. Опщонна угода - це контракт мiж двома контрагентами, один з яких отримуе премш i бере на себе зобов'язання продати або купити, а другий - виплачуе премш i одержуе право купити або продати кон-кретний товар за конкретною щною протягом встановленого часу. На бiржi торгують опщонами на ф'ючерсш контракта, тобто, ^м цiни i позицiï (строку поставки), погоджених мiж сторонами по звичайному ф'ючерсному контракту, контрагента домовляються також i про премш (опщон), яку одна сторона виплачуе другш сторонi. Таким чином, щна опцiону - це сума, що спла-чуеться покупцем опщону його продавцю. При цьому покупець опщону не мае шяких iншиx зобов'язань, крiм заплаченоï суми, що становить його мак-симальний ризик.
Варiанти становлять специфiчний вид цiнниx паперiв, котрi випуска-ються разом з прившейованими акцiями та облiгацiями й дають власниковi право на кутвлю простих акцiй за обумовленою щною протягом встановленого перюду [3]. Варiанти дають змогу акцiонерному товариству знизити частку регулярних виплат по облшащях чи прившейованих акцiяx, що надае змогу швесторам одержувати прибуток на рiзницi курсiв простих акцш у випадку ïï зростання порiвняно з обумовленою у варiантi. ïx вiдрiзняе вiд опщ-ошв бiльш довгий термiн, а також факт, що опщон, природно, випускаеться на наявний актив. В останш роки варранти усе частше випускаються з обль гащями, що зробило останш бшьш привабливими в очах iнвесторiв. Купля-ючи облiгацiю, власник, фактично, видае кредит, що повинен принести прибуток, достатнш для сплати вщсотюв i дивiдендiв.
На вщмшу вiд акцiй i облшацш, поява яких зумовлена безпосереднiми потребами вщтворювального процесу, виникнення поxiдниx щнних паперiв викликано необxiднiстю перерозподiлу щнових ризикiв, основна економiчна функцiя яких - надання суб'ектам мехашзму хеджування, тобто страхування вщ змiни щн на ринку капiталiв. Ринок похщних цiнниx паперiв - найбiльш динамiчний сегмент свiтовиx фондових ринкiв. В Укрш'ш процес реестраци поxiдниx щнних паперiв розпочався у 2000 рощ.
За станом на 01.01.2004 року Комiсiею зареестровано 8 випусюв опщ-онiв загальною кiлькiстю 817,4 тис. шт. на суму 198,21 млн. грн., що е свщ-ченням збшьшення обсягiв випуску (рис. 7) [2].
Вщ часу набуття Украшою незалежностi та початку формування рин-ково1' економiчноï системи краши неперервно йшов процес створення ринку катталу, або фондового ринку, що характеризувався вщокремленням часток (па1'в, акцiй) суб'екпв господарювання (фiзичниx та юридичних оЫб) у систе-мi обiгу пайового (акщонерного) капiталу.
200
4Г>0 Р-1
Ж ' VI
150 100 50 0
¿М
Ъ
&
2000 р1к 2001 рн< 2002 р1к 2003 р1к 2004 р1к Рис. 7. Обсяги зареестрованих еипусше опцюше у 2000-2004роках, млн. грн.
Таким чином, головною метою розвитку фондового ринку е фшансу-вання економiчного зростання шновацш. Ринок цiнних паперiв повинен стати мехашзмом залучення швестицш до реального сектора економiки, який обслуговував би штереси держави i короткостроковi iноземнi швестици.
Позитивний i успiшний розвиток ринку цiнних паперiв можливий лише за виконання ним таких функцш:
забезпечення переливу катталу мiж галузями економ1ки; забезпечення доступу вшьного катталу (збережень) суб'екпв господарюван-ня до швестицшного процесу;
залучення катталу шляхом 1мггування щнних папер1в;
доступ зовтштх (закордонних) швестор1в до швестиц1йного процесу в краш; шформативна функця.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про щнш папери та фондову б1ржу".
2. Зв1т ДержавноТ комюи з щнних папер1в та фондового ринку за 2003 р.
3. Губський Б.В. Б1ржов1 технологи ринку. - К.: Либщь. - 1997. - С. 204.
4. Костша Н.1., Алексеев А. А., Василик О. Д. Фшанси: система моделей 1 ирогноз1в. -К. - 1998. - С. 292.
5. Костша Н.1., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Укрш'ш// Фшанси Укра'ни. - 2000, № 2. - С. 30-36.
6. Марахов К.С. Матер1али друго'1 м1жнародно'1 конференци "Наука 1 освгга-99". - К. -1999. - С. 56.
7. Марахов К.С. Основи ринково'1 економши. - К.: Либщь. - 1995. - С. 220.
УДК 336.14:336.132.11 Ст. наук. стерев. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук;
мол. наук. стероб. В.М. Черторижський - 1РДНАН Украти
РЕФОРМИ В ФОРМУВАНН1 ТА ВИКОНАНН1 ДЕРЖАВНОГО I РЕГ1ОНАЛЬНОГО БЮДЖЕТ1В
Розглядаються проблемы аспекти проведення реформ у формуванш та вико-нанш державного 1 регионального бюджет1в.
Ключов1 слова: бюджет, нормування витрат державних кошт1в, реформи, платеж^ податки, показники, кошториси, фшанси.
