CC BY
23
4. Корецький Б. Дiагностика екож^чно! безпеки суб'екпв господарювання в транзи-тивнiй економщ / Богдан Корецький // HayKOBi видання ТНЕУ. - Сер.: Екож^чний аналiз. -2006. - Вип. 15. - С. 128-132
5. Ощнка фшансово! складово! екож^чно! безпеки шдприемства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.masters.donntu.edu.ua/2008/fem/bort/library/h1.htm
6. Радюнова 1.Ф. Фiнaнсовa природа економiчних коливань: змют i моделювання / 1.Ф. Рaдiоновa // Фiнaнси Укра!ни : журнал. - 2011. - N° 3. - С. 19-34.
Хомив Е.В. Анализ показателей финансовой устойчивости розничных торговых предприятий
Выявлено предкризисное состояние финансовой устойчивости и кризисное состояние финансовой безопасности розничных торговых предприятий Украины, а также установлено, что при расчете интегрального показателя финансовой устойчивости следует пользоваться шкалой оценки его значений.
Ключевые слова: торговые предприятия, финансовая устойчивость, интегральный показатель.
Khomiv O. V. Economic security monitoring of enterprise retail companies
Detected pre-crisis situation of financial stability and the crisis situation of financial security of retail trade enterprises in Ukraine and found that during the calculating of the integral indicator of financial stability a scale for its value should be used.
Keywords: enterprise retail companies, finance stability, integral indicator.
УДК 630:651.7 Астр. О.П. Ютовець1 -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний утверситет
ОСНОВН1 Ц1Л1 ДИВЕРСИФ1КАЦ11 ВИРОБНИЦТВА В Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто сутшсть економiчних, еколопчних та сощальних цшей диверсиф^ кацшних процешв у люовш галуз^ Диверсифжащя виробництва в люовому госпо-дарст обумовлена завданнями, як необхщно виршувати на сучасному еташ роз-витку економжи. Комплексний розгляд цшей дае змогу визначитися з поняттям ди-версифжаци виробництва у сферi люокористування.
Постановка проблеми. В умовах розвинено! ринково! конкуренцп, штенсифжацп та штелектуал1зацп виробництва промислових товар1в 1 пос-луг, прискорення темтв науково-техшчного прогресу та переходом багатьох кра!н до ново! постшдустр1ально! траекторп економ1чного росту центральне мюце належить проблем1 ефективносп економ1чно! системи. Ефективнють, як економ1чна мета суспшьного розвитку, - це вщношення фшансових результат, сощальних або еколопчних ефекпв до затрат (витрат), що виража-ються у грошовш формь У формуванш адекватно! до цього завдання стратеги управлшня сучасним тдприемством належне мюце посщае мехашзм ди-версифжацп господарсько! д1яльност1.
Стосовно люового господарства до питань, як потребують виршення, належить вивчення економ1чно! природи, причин виникнення 1 необхщних умов для оптимального використання диверсифжацп виробництва з врахуван-ням особливостей люогосподарсько! д1яльносп. Насамперед потребуе досль дження процес визначення кола можливостей диверсифжацшно! стратеги рос-
1 Наук. кер1вник: зав. лаб. А. С. Торосов, канд. екон. наук - УкрНДГЛГА
ту, 11 активiзацп у взаемозв'язку з виршенням центрально! проблеми лiсогос-подарсько! дiяльностi - пiдвищення ефективностi виробництва. Актуальним е вивчення впливу диверсифжацп на кшькюш та якiснi параметри лiсiвничо-економiчноl дiяльностi, 11 роль у процеш вибору важелiв управлiння люогоспо-дарським пiдприемством та створення мехашзму 1х впровадження у дш.
Анал1з останн1х досл1джень та постановка завдання. Сучасна еко-номiчна наука розглядае диверсифiкацiю як закономiрний економiчний про-цес урiзноманiтнення форм та напрямiв дiяльностi тдприемства, що супро-воджуеться формуванням ефективно! структури управлiння та мiнiмiзацiею комерцiйних ризикiв. Здiйснення диверсифжацп спрямоване на пiдвищення динамiчностi ринково! економжи, швидку змiну попиту, виникнення велико! кшькосп нових галузей та ринюв продукцп. Диверсифiкацiя визначаеться та-кож як одна з базових стратегш росту пiдприемств i подаеться як синонiм вертикально! штеграцп з погляду управлiння фiнансовою дiяльнiстю. Дивер-сифiкацiею так само е комплекс ршень та дш, спрямованих на отримання до-ходiв з рiзних джерел, якi вiдповiдають поставленим цшям дiяльностi тд-приемства та сприяють досягненню кшцево! мети, тобто тих намiрiв, якими пiдприемство керуеться у сво!й дiяльностi [1-7].
У люовому секторi економiки Укра!ни необхiднiсть впровадження стратеги диверсифжацшного розвитку господарських суб'екпв зумовлюеться актуальними макроекономiчними та внутршньогалузевими проблемами, а саме: труднощами становлення нових економiчних вiдносин у держав^ потребою подолання суперечностей мiж екологiчними, економiчними i сощаль-ними цшями, необхiднiстю забезпечення сталого розвитку люового господар-ства шляхом тдвищення ефективностi управлiння, багатоцiльового викорис-тання люових земель, лiсових ресурсiв та корисних властивостей люу, дове-дення площi лiсiв до оптимально! тощо.
Пошук напрямiв диверсифжацп у забезпеченш сталого розвитку люо-вого господарства та тдвищенш ролi лiсового сектору в економщ державi е актуальним з огляду на такi завдання у люовш галузi:
• оптпм1защя структури люогосподарськпх тдприемств, збшьшення лгсистос-та територи до науково обгрунтованого оптимального ршня;
• нарощування ресурсного й еколопчного потенщалу лгсш;
• виршення лгавнпчо-еколопчних проблем регюшв;
• ефективне використання лгсовпх ресурав на ринкових засадах;
• удосконалення економ1чно-фшансового мехашзму тдприемств лгсового гос-подарства;
• забезпечення самоокупносп та прпбутковоста ведення люового господарства в люозабезпеченпх регюнах;
• сприяння впршенню сощально-економ1чнпх проблем мгсцевпх громад;
• зростання зайнятосп, посилення сощально! захпщеносл та збшьшення доб-робуту пращвнпюв лгсового сектору економжи.
Метою досл1дження е обгрунтування та узагальнення питань еконо-мiчноl природи, форм i цiлей диверсифжацп в лiсовому господарствi.
Об'ект та методика дослщжень. Дослiдження проведено iз застосу-ванням системного тдходу до вивчення економiчних процесiв, виявлення специфжи застосування диверсифжацп у лiсовому господарствь
Об'ектом дослiдження е формування ефективно1 структури вироб-ництва лiсогосподарських пiдприемств в умовах диверсифжацп 1х виробни-чо-фшансово1 дiяльностi.
Результати досл1джень. Перiод макроекономiчноl нестабшьносп та трансформацiйних перетворень в економщ кра1ни внiс сво1 корективи й до цшей диверсифжацп виробництва у галузях, якi безпосередньо пов'язанi з ви-користанням природних ресуршв, зокрема в аграрнш сферi [10] та в люовому господарствi. Значною мiрою на процес формування напрямiв розвитку ди-версифiкацiйних процесiв у люовому господарствi впливають характернi ри-си репонального та галузевого розвитку тдприемницького середовища, роз-бiжностi в умовах ведення господарства окремими тдприемствами, зокрема стосовно виконання ними специфiчних господарських, еколопчних та сощ-альних функцш. Основнi мотиви проведення диверсифжацп дiяльностi тд-приемств люово1 галузi можемо вщнести до тих, якi виникають пiд впливом об'ективних умов сустльного розвитку i ринкових вiдносин та тих, що безпосередньо пов'язаш з пiдприемницьким мiкросередовищем, особливостями здшснення люогосподарсько1 дiяльностi та специфiчним характером люогос-подарського виробництва (рис.).
Рис. Мотиви диверсифшаци виробництва лгсогосподарського п1дприемстеа
Загалом цш диверсифiкацiйних процесiв у люовш галузi можна подь лити на економiчнi, екологiчнi та сощальш.
На сьогоднi до економiчних цшей диверсифшаци виробництва суб'ектiв тдприемницько1 дiяльностi у сферi лiсового господарства належать:
• виршення проблем, що пов'язаш з новими викликами сощально-економ1чно-го характеру в суспшьств1, яю мають безпосередне вщношення до лгсовог га-луз1. II можна вважати першою метою виробничих диверсифжацшних зм1н у люовому господарстт, оскшьки диверсифжащя р1дко розглядаеться як один 1з метод1в стратепчного управлшня. Ця мета зумовлена низькою рентабельною виробництва в лгсовому сектор^ недостатньо ефективним використан-ням лгсових ресурсш, значною залежшстю лгсогосподарських тдприемств (особливо в люодефщитних районах краши) в1д кошт1в державного бюджету, яю зараз е вкрай обмеженими внаслвдок макроеконом1чних перетворень, 1х впливом на реал1зацта загальног стратеги збалансованого сощально-еко-ном1чного розвитку крагни тощо;
• забезпечення самоокупност та прибутковосл тдприемств люового сектору з урахуванням регюнальних природно-юпматичних та еколопчних умов ведення люогосподарсько! д1яльносп. Задача ефективного функцюнування тд-приемств лгсового господарства обумовлюе необхщшсть перебудови й адап-тацп фшансово-економ1чного мехашзму до умов сучасноста. Це головний елемент реал1заци економ1чно1 стратеги розвитку, що включае сукупшсть фь
нансових i економiчних методгв, способгв, iнструментiв i важелгв, шляхом яких здшснюеться регулювання виробничих процесгв; фшансових, трудових та шших вiдносин з метою ефективного впливу на остаточнi результати дь яльностi суб'екта господарювання. З практичного погляду, досягнення ще1 мети визначаеться одержанням додаткових прибуткiв для люогосподарських тдприемств та збiльшенням доходiв пращвниюв;
• задоволення потреб пiдприемств люового господарства у власних фшансо-вих ресурсах. Специфiчнi особливостi лiсового господарства, пов'язаш на-самперед з тривалим термшом виробництва, а також багатоцшьовий характер використання лiсiв позначилися на формах i джерелах фшансування рiз-них видiв дiяльностi люових пiдприемств. Значна частина фiнансових ресур-сiв, що знаходяться у розпорядженш пiдприемств лiсового господарства, е коштами державного бюджету. 1нша частина створюеться внаслiдок вироб-ничо-господарсько1 дiяльностi цих пiдприемств i е власними грошовими ресурсами. Складна соцiально-економiчна обстановка в кра!ш та проблеми, що виникають, з обмеженням бюджетного фшансування люового господарства вимагають якiсних змш у системi управлiння фшансовими ресурсами галуз^ потребують ефективного роподшу матерiально-грошових потокiв для забез-печення своечасного та яюсного виконання необхщних люогосподарських робiт та заходгв;
• збшьшення обсяпв та покращення безперервностi поставок люово! сирови-ни. Найближчим часом люове господарство може значно збшьшити свiй вне-сок у нацюнальну економжу коштом виробництва лiсоматерiалiв, розвитку галузей лiсового комплексу та експорту продукци лiсового господарства. Пе-редумовою цього е опрацювання питання збшьшення обсяпв поставки де-ревно1 сировини на внутрiшнiй та зовнiшнiй ринки, насамперед за рахунок оптимiзацil використання середньорiчного приросту деревини, покращення вжово! структури лiсового фонду, розширення люосировинно! бази шляхом створення лiсових насаджень зi скороченим вiком рубання (плантацшне лгсо-вирощування).
Екологiчнi цiлi диверсифжаци у лiсовому господарствi пов'язанi з вкрай важливими немонетарними цiнностями лiсiв Украши, 1х позитивним впливом на ктмат, Грунти, воднi ресурси; протидiею ерозiйним процесам; рекреацiйними послугами, яю спрямовано на суспiльнi блага тощо. Спектр завдань люового сектору в еколопчнш сферi дуже широкий, залежить вiд за-гальних цiлей управлшня лiсовими ресурсами, 1х розташування у рiзних при-родних зонах (Полюся, Лiсостеп, Степ, Украшсью Карпати та прський Крим), ступеня iнтенсивностi промислового виробництва, наявних лiсiвничо-екологiчних проблем регюшв. Серед найважливiших цiлей диверсифжацп у цьому напрямi можемо вщзначити [8]:
• забезпечення еколопчно орiентованого ведення лiсового господарства та комплексного використання люових ресурсiв, з урахуванням ландшафтно-водозбiрних принципiв ведення люового господарства;
• забезпечення збереження бюлопчного рiзноманiття лiсiв;
• зменшення обсягiв суцiльних рубань, замша 1х на поступовi та вибiрковi, особливо в люах зелених зон навколо населених пунктiв;
• створення захисних насаджень та полезахисних лiсових смуг на еродованих землях;
• вiдтворення лгав та агролюомелюращя у степовш та люостеповш природних зонах;
• утримання територш i об'ектiв природно-заповщного фонду.
Одним i3 пaпpямкiв pеaлiзaцiï cоцiaльпоï фyпкцiï ^готовно доcягпеппя цiлей дивеpcифiкaцiйпиx змiп виpобництвa у лicовомy гоcподapcтвi e збшьшення юлькооп pобочиx мicць тa пов'язaпе з цим зpоcтaппя доxодiв i ro^a-щеппя добpобyтy ^телепня. Вpaxовyючи cпецифiчпий xapaктеp люогошо-дapcькоï дiяльпоcтi, cезоппий xapaктеp чacтипи лicогоcподapcькиx pобiт, ïx тpyдомicткicть - opa^m^ pеaлiзaцiя обpaпого дивеpcифiкaцiйпого пaпpямy неможливa без зaлyчеппя додaтковоï pобочоï стли, поcтiйпиx aбо тимчacовиx пpaцiвпикiв. Зaзнaчимо, що лicи, пpилеглi до теpитоpiï мicцевиx гpомaд, оcобливо в зaxiдниx (лicозaбезпечепиx) pегiопax Укpaïпи, e чи пе eдиним джеpелом пiдтpимки пpaцездaтноcтi пacелеппя. Кожпе впpовaджеппя дивеp-^ф^ци лicогоcподapcького виpобпицтвa в цiй мюцево^п доволi чacто збiльшye зaйпятicть ycix члепiв pодипи.
Ще одним нaпpямком pеaлiзaцiï cоцiaльпоï фyпкцiï дивеpcифiкaцiï ви-pобпицтвa в лicовомy гоcподapcтвi e покpaщення тa полегшеппя умов npa^. Цьому cпpияe меxaпiзaцiя тa aвтомaтизaцiя окpемиx видiв pобiт, що школи повпicтю зaмiпяють pyчпy пpaцю. Нaпpиклaд, впpовaджеппя у люогошо-дapcьке виpобництво теxпологiï лicозaготiвель пa бaзi cyчacниx ^^одозбе-piгaльпиx cиcтем мaшип тa меxaпiзмiв. Нapaзi бiльшicть пiдпpиeмcтв лicовоï гaлyзi вимaгae полiпшеппя мaтеpiaльпо-теxпiчпоï бaзи виpобпицтвa. Ïï штеп-cивпе оповлеппя школи пеможливе чеpез зпaчпy вapтicть тa педоcтaтпю окyппicть пеобxiдпоï лicогоcподapcькоï теxпiки, що пacaмпеpед пояcпюeгьcя ïï пеповпим зaвaнтaженням пpотягом pокy. Штомють пеобxiдпi поcлyги мо-жуть нaдaвaти пpивaтпi влacпики мaшип лicогоcподapcького ^из^чен^, з&лучеппя до викопaппя лicогоcподapcькиx pобiт cyб'eктiв пiдпpиeмпицькоï дiяльпоcтi. Cyчacпi оpгaпiзaцiйпi фоpми гоcподapювaппя, впpовaджепi вта^ лщок дивеpcифiкaцiйпиx змiп, cпpияють покpaщеппю лiciвничо-економiчниx покaзпикiв дiяльпоcтi пiдпpиeмcтв лicового гоcподapcтвa [9].
Тaким чипом, у люовому гоcподapcтвi Укpaïпи icпyють об'eктивпi пе-pедyмови для шиpокого з&лучеппя дивеpcифiкaцiйпого меxaпiзмy до зaгaль-поï концепцп pозвиткy гaлyзевиx пiдпpиeмcтв. Дивеpcифiкaцiя у люовому гоcподapcтвi дacть змогу cтвоpити cиcтемy ефективпо пpaцюючиx шд-пpиeмcтв, здaтпиx aдaптyвaтиcя до змiп довкшля. Попяття дивеpcифiкaцiï ль cогоcподapcького виpобництвa вpaxовye cпецифiкy лicового гоcподapcтвa як гaлyзi екопомiки, a тaкож шециф^ дiяльпоcтi окpемиx пiдпpиeмcтв вщпо-вщно до еколого-екопомiчпиx умов ïx дiяльпоcтi. Для визпaчеппя пaйбiльш ефективпоï cтpaтегiï пpоведеппя дивеpcифiкaцiï у лicовiй гaлyзi пеобxiдпо здiйcпити pозподiл гоcподapcькиx cyб'eктiв зa кpитеpiями пpидaтпоcтi до того чи шшого пaпpямy дивеpcифiкaцiï, що дacть змогу пaдaлi визнaчaти сту-пiпь дивеpcифiкaцiï, pозмежyвaти тa пpоaпaлiзyвaти pезyльтaти дiяльпоcтi гоcподapcтв piзниx гpyп, визпaчити шляxи вдоcкопaлеппя дивеpcифiкaцiï.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Розгляд cyтпоcтi дивеpcифiкaцiï у люовому гоcподapcтвi дae змогу cтвеpджyвaти, що це понят -тя e вщношо повим у гaлyзi тa потpебye вiдповiдпого теоpетичпого об^ушу-вaппя. ^оте оcповпa метa pозвиткy дивеpcифiкaцiйпиx ^оцешв полягae у фоpмyвaппi тaкоï cтpyктypи виpобпицтвa, якa cпpиялa б ефективному pозвит-ку лicогоcподapcького пiдпpиeмcтвa в^^док бaгaтоcтоpоппьоï дiяльпоcтi.
Комплексний розгляд цшей диверсифжацп дае змогу визначитися, що диверсифiкацiя виробництва у сферi лiсокористування - це розширення номен-клатури та асортименту продукцп, яку виробляе тдприемство, освоення нових видiв виробництв та напрямiв економ1чно! д1яльносп для пiдвищення ефектив-ностi господарювання, отримання економ1чно! вигоди, запобiгання банкрут-ству з урахуванням екологiчних обмежень та сощальних потреб населения.
Можливосп розвитку диверсифжацп виробництва в люовому госпо-дарствi шляхом оптимального використання системи оргашзацшно-еконо-мiчних чинникiв л1ивничо-економ1чно! дiяльностi потребують подальшого теоретичного обгрунтування.
Л1тература
1. Брызгалов В.В. Мотивы осуществления стратегии диверсификации // Наука и образо-вание-2002 : матер. Всероссийской научно-техн. конф., г. Мурманск, 16-29 апреля 2002 г. -Мурманск : Изд-во МГТУ, 2002. - 734 с.
2. Коршько М.Д. Диверсифжащя: теоретичш та методолопчш основи : монограф1я / М.Д. Коршько. - К. : Вид-во ННЦ "1н-т аграрно! економжи", 2007. - 447 с.
3. Кунц Р. Стратегия диверсификации и успех предприятия / Р. Кунц // Проблемы теории и практики управления : Международный журнал. - 1994. - № 1. - С. 96 - 100.
4. Немченко Г.И. Диверсификация производства / Г.И. Немченко. - Благовещенск : Изд-во "АмурКНИИ", Дальневосточное отделение РАН, 1994. - 224 с.
5. Немченко Г. Диверсификация производства: цели и направления деятельности / Г. Немченко, С. Донецкая, К. Дьяконов // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - № 1. - С. 107-113.
6. Паскье М. Диверсификация и эффективность / М. Паскье // Проблемы теории и практики управления : Международный журнал. - 1994. - № 3. - С. 79-82.
7. Попова С.М. Этапы диверсификации деятельности промышленных предприятий // Управлшня розвитком : зб. наук. статтей. - Харюв : Изд-во ХДЕУ. - 2002. - № 2. - С. 42-45.
8. Ткач В.П. Концептуальш тдходи щодо розробки Нацюнально! люово! полижи Ук-ра!ни в сучасних умовах / В.П. Ткач, А.С. Торосов // Науков1 пращ Лгавничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 5. - С. 14-21.
9. Торосов А.С. Перспективи залучення приватних структур до виконання роби у державному люовому господарст / А.С. Торосов, Ю.В. Харченко, 1.М. Жежкун // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 116. -С. 270-275.
10. Травша Т. Диверсифжащя дiяльностi сшьськогосподарських тдприемств / Т. Трав> на // Вюник Львiвського нацюнального аграрного ушверситету. - Сер.: Економжа АПК. -Львiв : Вид-во Львiвського НАУ. - 2005. - № 2. - С. 265-268.
Ютовец О.П. Основные цели диверсификации производства в лесном хозяйстве
Раскрыта сущность экономических, экологических и социальных целей дивер-сификационных процессов в лесной отрасли. Диверсификация производства в лесном хозяйстве обусловлена заданиями, которые необходимо решать на современном этапе развития экономики. Комплексное рассмотрение целей позволяет определиться с понятием диверсификации производства в сфере лесопользования.
Yutovec O.P. Main tasks of diversification of production in forestry
Essence of economic, ecological and social aims of diversification processes is exposed in forest industry. Diversification of production in forestry is conditioned by tasks which must be decided on the modern stage of development of economy. Complex consideration of aims allows to be determined with the concept of diversification of production in the field of forestry.
