CC BY
28
12. Shena G. Molecular cloning, characterization and expression of a novel jasmonate-depen-dent defensin gene from Ginkgo biloba / G. Shena, Y. Pangb, W. Wub, Z. Miaoa, H. Qiana, L. Zhaoa, X. Sunb, K. Tanga // Plant Physiology. - 2005. - Vol. 162. - P. 1160-1168.
13. Terras F.R.G. Analysis of two novel classes of antifungal proteins from radish (Raphanus sativus L.) seeds / F.R.G. Terras, H.M.E. Schoofs, M.F.C. De Bolle, F. Van Leuven, S.B. Rees, J. Vanderleyden, B P.A. Cammue, W.F. Broekaert // J. Biol. Chem. - 1992. - Vol. 267. - P. 5301-5309.
14. Thomma B. Tissue-specific expression of plant defensin genes PDF2.1 and PDF2.2 in Arabidopsis thaliana / B. Thomma, W. Broekaert // Plant Physiol. Biochem. - 1998. - Vol. 36. - P. 533-537.
15. Thomma B. Plant defensins / B. Thomma, B. Cammue, K. Thevissen // Planta. - 2002. -Vol. 216, № 2. - P. 193-202.
Юсипович Ю.М., Ковалева В.А., Гут Р.Т. Органоспецифическая экспрессия дефензина 1 (PsDef1) у Pinus sylvestris L.
Представлены данные об экспрессии дефензина PsDef1 в вегетативных и генеративных органах 15-летней сосны обыкновенной, а также в семенах и разных частях проростков (корешки, гипокотили и семядоли). Обнаружены продукты транскрипции PsDef1 в пыльце и макростробилах текущего года, зрелых семенах, хвое, корнях и коре сосны. Полученные результаты свидетельствуют об конститутивной экспрессии белка в большинстве органов сосны, что является подтверждением его защитной роли на всех этапах онтогенетического развития сосны обыкновенной.
Ключевые слова: дефензин 1, oрганоспецифическая экспрессия, соста обыкновения.
Yusypovych Yu.M., Kovalyova V.A., GoutR.T. The specific organ expression of defensins 1 (PsDef1) in Pinus sylvestris L.
The expression of defensin PsDef1 in vegetative and generative organs of 15-year-old Scots pine, also in seeds and differential shoot parts (root, hypocotyl and cotyledon) are given in the article. Transcriptional products of PsDef1 in pollen and current year mac-rostrobiles, mature seeds, needles, roots and bark of Scots pine are detected. These results show the constitutive expression of the protein in most of organs, that confirms а protein protect role on all ontogenetical stages of Scots pine development
Keywords: defensin 1, specific organ expression, Scots pine.
УДК 630* 67 Астр. О.П. Ютовець1 -Житомирський НАУ
ОЦ1НКА Р1ВНЯ ДИВЕРСИФ1КАЦ11 Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА НА П1ДПРИСМСТВАХ ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Аналiз основних фiнансово-економiчних показниюв дiяльностi тдприемств дозволив ощнити рiвень диверсифшацп люогосподарського виробництва. Шдкресле-но роль диверсифшацшних процеав як засобу адаптацп тдприемства до кризових явищ в економщь
Ключов1 слова: диверсифшащя, люогосподарське виробництво, деревообробка, експорт деревини, рентабельшсть.
Постановка проблеми. Перехщ до ринкових вщносин зумовлюе зрос-тання рол1 економ1чних фактор1в у державному люовому господарствь Вщ суб'екпв люогосподарсько! д1яльност1 вимагаеться постшний виб1р таких ме-тод1в та шлях1в шдвищення ефективносл виробництва, як дають змогу досяг-нути кращих результат за рацюнальних обсяпв витрат. Чшьне мюце у вирь
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук - Полюький фшал УкрНДШГА
шеннi проблем розвитку люового господарства посiдають питання розвитку диверсифжацшних процесiв, якi е гнучким iнструментом антикризового уп-равлiння в сучасних умовах макроекономiчноl нестабшьносп, фактором фор-мування конкурентоспроможностi, економiчного потенцiалу та фшансово1 стiйкостi шдприемств. Диверсифiкацiя виробництва у сферi люокористуван-ня - це розширення номенклатури та асортименту продукци, що виробляеться шдприемством, освоення нових видiв виробництв та напрямюв економiчноl дiяльностi для шдвищення ефективностi господарювання, отримання еконо-мiчноl вигоди, запобiгання банкрутству з урахуванням еколопчних обмежень та сощальних потреб населення. Для визначення найбшьш ефективно! стратеги проведення диверсифжаци у лiсовiй галузi необхiдно здшснити розподiл господарських суб,ектiв за критерiями придатностi до того чи шшого напрям-ку диверсифжаци, що дасть змогу надаш визначати И стушнь, розмежувати та проаналiзувати результати дiяльностi господарств рiзних груп з метою удос-коналення фiнансово-економiчного стану шдприемства.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Дослiдження проблеми ди-версифжаци виробництва в Укршт належать до недостатньо розроблених як в теоретичному, так i в методичному аспектах. Теоретичним надбанням е науко-вi пращ економю^в-дослщниюв: А.А. Томпсона, А. Дж. Стрикленда, I. Ансоф-фа, К. Боумена, Б. Карлофа, М.Д. Коршько, Р. Кунца, Г.1. Немченко, С.1. Попова, В. Немцова, Т. Травша, А. Орлова, Г. Гриценко, В.Г. Горшкова, В. О. Шиш-кша, Н.В. Бутенко, Н.Г. Маслака, М.В. Мшьковсько!', Д.В. Василенко та ш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Для повного обл^ та оцш-ки виробничих можливостей i економiчноl спроможност пiдприемств лiсового господарства до того чи шшого напрямку диверсифшаци необхщно дослiдити системнi тенденци розвитку окремих лiсогосподарських суб,ектiв та встановити найбшьш ютотш факторнi показники, що впливають на змiни результатiв !х дь яльностi. Особливостi оргашзацшно-виробничо1 структури шдприемств галуз^ рiвень обсягiв виробництва та реалiзацil продукци, структура та величина вит-рат за видами даяльносп, обсяги податкового навантаження та експорту дереви-ни, рiвнi фiнансових показниюв та показниюв прибутковостi й рентабельносп е факторами, що мають особливе значення для формування оптимального напрямку диверсифшаци дiяльностi окремого господарського суб'екта.
Вiдмiнностi у побудовi оргашзацшно-виробничо! структури суб,ектiв господарсько! дiяльностi у люовш галузi е однiею з найбшьш характерних ознак наявностi та розвитку диверсифжацшних процесiв. Органiзацiйно-виробнича структура люгосшв Полiсся Украши, що шдпорядковаш Держкомлiсгоспу Украши, е приблизно однаковою, з деякими варiацiями щодо кiлькостi лiсництв, нижнiх складiв, цехiв деревообробки та видiленням мисливського господарства (табл. 1). Залежно вiд площ лiсового фонду у лiсгоспах Полюся Украши нарахо-вуеться вiд 5 до 9 люництв. У деяких з них (у 5 з 18 Житомирського ОУЛМГ) в оргашзацшно-виробничш структурi видiляеться мисливський пiдроздiл. У пере-важнiй бiльшостi лiсогосподарських шдприемств регюну дослiджень е дерево-обробш цехи або лiсопереробнi комплекси. Оргашзацшно-виробничш структу-рi лiсгоспiв Полiсся Украши також притаманна наявнiсть централiзованих тран-спортно-ремонтних пiдроздiлiв та одного або двох нижнiх складiв.
Табл. 1. Оргатзацшно-виробнича структура мдприемств л'шового господарства
Назва тдприемства Середня обл. кшь-юсть штат-них ирац1в-ник1в, од. Кшьшсть шдроздшв, шт.
л1с-ництв мис-ливсь-ких дшьниць ниж-тх скла-д!В авто-ремон-тних деревооброб-них або л1со-переробних комплекс1в
Житомирське ОУЛМГ
1. Баратвське ЛМГ 582 7 - 2 1 1
2. Бшокоровицьке ЛГ 547 8 - 2 - 1
3. Бердич1вське ЛГ 294 7 - 1 1 -
4. Городницьке ЛГ 509 6 1 2 1 1
5. Смшьчинське ЛГ 656 7 - 2 1 -
6. Житомирське ЛГ 330 8 - - 1 1
7. Коростенське ЛМГ 281 5 - 1 1 1
8. Коростиш1вське ЛГ 562 5 - 1 1 2
9. Лугинське ЛГ 332 6 1 1 1 -
10. Малинське ЛГ 402 6 - 1 1 -
11. Народицьке СЛГ 317 7 1 1 1 -
12. Н. - Волинське ДЛМГ 646 6 - - 1 1
13. Овруцьке ЛГ 537 6 1 2 1
14. Овруцьке СЛГ 216 5 - 1 1 -
15. Олевське ЛГ 579 8 - - 1 2
16. Потльнянське ЛГ 258 5 - 2 1 -
17. Радомишльське ЛМГ 411 6 1 1 1 1
18. Словечанське ЛГ 455 9 - 1 1 -
Чернтвське ОУЛМГ
1. Н-С1верське ЛГ 7 - 1 1 2
2. Остерське ЛГ 235 7 - 1 1 1
3. Семетвське ЛГ 302 6 - 1 1 1
4. Холминське ЛГ 281 7 - 1 1 1
Сумське ОУЛ МГ
1. Свеське ЛГ 5 - 2 1 1
2. Шосткинське ЛГ 5 - 1 1 1
Аналiз складу виробничих шдроздшв люгосшв Украшського Полiсся дае змогу констатувати розподш iснуючих напрямкiв диверсифжацп !х д!яль-ностi за такими видами господарських робiт: лiсогосподарськi роботи, мис-ливство, лiсозаготiвля та деревообробки.
Серед основних фiнансових iндикаторiв, якi мають безпосередне вдао-шення до ощнки рiвня диверсифшацл виробничо! дiяльностi тдприемства, можна видшити показник виручки вщ реалiзацil продукци за рiзними видами даяльносп, оскiльки, крiм виробничо!, у деяких лiсгоспiв Полiсся е й iншi вид! дiяльностi, що надають доходи - роздрiбна торпвля, робота щалень, тваринництво. Водночас, найбiльшi доходи люгоспам надають два види дяльносп - лiсове господарство (насамперед, реашзащя деревини вщ рубань, формування та оздоровлення лшв) та деревообробки. Динам^ диверсифшаци даяльносп люгосшв Рiвненського ОУЛМГ через показник виручки вщ реалiзацil за 2007-2009 рр. надано у табл. 2.
Табл. 2. Динамика, та структура доходу тдприемств Рiвненського ОУЛМГ
Роки Всього за уп-равлш-ням Значения обсяпв доходу за видами д1яльност1, тис. грн / %
тва-рин-ниц-тво та рос-лин. мис-лив-ство послу-ги ль сового госп-ва дерево оброб-лення шша продукщя торпв-ля послу-ги 1да-лень послу-ги ав-томоб. трансп. техтч-т вип-робу-вання
2007 325513,4 44,1 122,7 247061,7 52402,3 13855,9 9683,9 1492,0 482,8 368,0
% 100,0 0,0 0,0 75,9 16,1 4,3 3,0 0,5 0,1 0,1
2008 337709,0 19,0 133,1 304838,5 20639,3 16,7 7338,8 978,1 1542,4 2203,0
% 100,0 0,0 0,0 90,3 6,1 0,0 2,2 0,3 0,5 0,6
2009 340120,0 85 0,0 91 0,0 292525,0 29838,2 0,5 0,0 13572,4 788,7 1593,9 1783,7
% 100,0 86,0 8,8 4,0 0,2 0,5 0,5
Протягом 2007-2009 рр. найбiльшi надходження у Рiвненському ОУЛМГ надавала продукщя та послуги лкового господарства (75,9-90,3 %). Виручка вщ ре^заци деревообробки в аналiзований перюд складала 6,1-16,1 %. Вiд 2,2 до 4,0 % в обсягах виручки вщ реалiзащl становили надходження вщ торговельно! дiяльностi, 0,2-0,5 % - вщ послуг 1далень та 0,1-0,5 % - вщ надання послуг автотранспорту. Мисливство, тваринництво та рослинництво надавали дуже незначш суми доходiв.
Аналiз динамiки обсяпв реалiзащl продукци та частки в нш деревооб-робного виробництва, за даними люгосшв Житомирського ОУЛМГ, Рiв-ненського ОУЛМГ та деяких люгосшв Чернiгiвського та Сумського ОУЛМГ, св^ить про наявнiсть iстотних вiдмiнностей в рiвнях показникiв за областями. Бшьш потужне деревообробне виробництво притаманне люгоспам Житомирського ОУЛМГ та шдприемствам швшчно1 частини Чершпвсько1 та Сумсько! областей. Так, середня питома вага деревообробного виробництва люгоств Житомирського ОУЛМГ зменшувалась вiд 23,4 % - у 2007 р. до 21,0 % - у 2008 р. та 20,8 % - у 2009 р. Вщповщно за аналiзованими тд-приемствами Чернтвського Полюся цей показник становив у 2007 р. 23,8 %, у 2008 р. - 19,9 %, а у 2009 р. - 21,8 %. У лiсгоспах Рiвненського ОУЛМГ частка деревообробки в обсягах загально1 виручки вщ ре^заци була на порядок нижчою: 10,9 % - у 2007 р., 3,7 % - у 2008 р. та 7,3 % - у 2009 р.
Аналiз структури загальних виробничих витрат лiсгоспiв Житомирського ОУЛМГ за видами даяльносп у 2007-2009 рр. дае змогу визначити приблизно рiвнi частки люового господарства та деревообробки з нижшми складами у загальних виробничих витратах тдприемств - вiд 25 до 40 %. Витрати на люозаго-талях (рубках головного користування) надають ще близько 20-30 % в загальних виробничих витратах люгосшв. Мисливство в загальних виробничих витратах тдприемств становило лише 0,6-2,8 %. Зазначимо, що у 2007 р. деяк люгос-пи зберiгали як напрямок диверсифшаци виробничо1 дiяльностi - заготовлю жи-вицi, але, починаючи з 2008 р., через економiчнi чинники вiдмовились вiд нього.
Ощнка розвиненостi диверсифiкацiйних процесiв стосовно розширен-ня номенклатури та асортименту продукци, що виробляють лiсогосподарськi пiдприемства найбшьш повно вiдображаеться у результатах !х експортно1 дь яльностi. Так, лiсгоспи Житомирського ОУЛМГ у 2009 р. експортували
11 видiв сортимеилв круглого лiсу та 15 видiв продукци деревообробки: з 18 люгосшв yci тдприемства експортували Kpyrai сортименти (вiд 3 до 9 ви-дiв) та 17 люгосшв - вироби ^xîb деревообробки (вщ 1 до 10 видiв). Проте за фiзичними обсягами експорту в його структурi домiнували лише 2-3 види продукци. Так, у структурi експорту круглого люу (м3) присутш лише 3 види продукцiï: пиловник хвойний - 54,0 %, дрова паливш - 29,9 % та техсирови-на - 10,8 %. На решту (8 видiв сортимеилв) припадало тiльки 5,3 % поставок круглого люу. Помiж виробiв деревообробки за фiзичними обсягами експорту переважали пиломатерiали хвойнi - 46,8 % та заготовки для европщдо-шв - 31,3 %. У сумi цi два види продукци надавали 78,1 % експорту виробiв деревообробки (м3).
Аналiз обсягiв та структури виручки вщ реалiзацiï експортноï продук-цiï деревини лiсгоспiв Житомирського ОУЛМГ вказуе на переважання за фь зичними обсягами та грошовими надходженнями продукцiï з необроблено1' деревини. Так, за фiзичними обсягами (м3) експортовано1' в 2009 р. деревини люгоспами Житомирського ОУЛМГ питома вага необроблено1' деревини ста-новила вщ 58,3 % до 100,0 %. Лише у двох лiсгоспiв з 18 (у 11 %) експортна виручка вщ реалiзацiï оброблено1' деревини перевищувала надходження вiд експорту круглого люу (ДП мGмiльчинське ЛГ" та ДП "Радомишльське ЛМГ"). У бшьшост лiсогосподарських пщприемств (89 %) вщ 59,1 % до 100,0 % експортно1' виручки надавала саме продукщя необроблено1' деревини.
Щодо економiчноï дощльност та ефективностi експорту деревини (зокрема експорту продукци деревообробки люгоспами Житомирського ОУЛМГ) свiдчать показники частки експорту у виручщ вiд реалiзацiï пщприемств та питомо1' ваги експорту деревообробки у виручщ вщ реалiзацiï де-ревообробних цехiв. Так, у 2009 р. частка експортних надходжень у виручщ вщ реалiзацiï люогосподарських пiдприемств змiнювалась у межах 23,3-76,0 %, а питома вага експорту оброблено1' деревини у виручцi вщ реаль зацiï деревообробних цехiв становила 23,9-98,7 %. Переважно на експорт (бшьше нiж 70 % виручки вщ реалiзацiï цехiв) у 2009 р. працювали деревооб-робнi виробництва 8 з 18 люгосшв Житомирського ОУЛМГ.
Таким чином, аналiз обсяпв та структури експорту деревини люгосшв Житомирського ОУЛМГ вказуе на недостатш обсяги та диверсифжащю продукци деревообробних цехiв у переважнш 'х бiльшостi. Для пiдвищення фь нансово1' стiйкостi лiсгоспам Полiського регiону необхщно збiльшувати обсяги перероблення деревини та асортимент продукци деревообробних цехiв. Ощнити рiвень ефективностi диверсифiкацiï за рiзними видами продукцiï деревообробки можливо на пiдставi показника рентабельност продукцiï (табл. 3).
Рентабельнiсть виробництва найбiльш поширеного виробу деревообробних цехiв Житомирського ОУЛМГ - пиломатерiалiв - характеризувалась нестiйкою динамiкою за роками та пщприемствами, змiнювалась у межах вщ 0,2 до 25,8 % та в середньому становила: 8,8 % - у 2007 р., 7,9 % - у 2008 р. та 12,2 % - у 2009 р. Поступово збшьшувалась за роками рентабельшсть виробництва паркету: вщ 3,3 % - у 2007 р. до 3,4 % - у 2008 р. та до 8,2 % - у 2009 р. Проте рентабельшсть трюки технолопчно1" у динамщ, навпаки, змен-шувалась: вщ 10,8 % - у 2007 р. до 3,6 % - у 2008 р. та до 2,4 % - у 2009 р.
Табл. 3. Динамкарентабельностi виробництва окремих видiв _продукци деревообробки_
Значения показник1в за 2007/2008 / 2009 рр.
Показник Бара- Бшоко- Берди- Город- Смшь- Жито- Корос- Корос- Лу-
швське ровиць- чiвське ницьке чинське мирське тенське тишiвсь- гинсь-
ЛМГ ке ЛГ ЛГ ЛГ ЛГ ЛГ ЛМГ ке ЛГ ке ЛГ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Рентабель- 1,2 2,5 0,3 3,7 11,2 5,5 1,4 14,7 6,9
исть пилома- 3,0 3,7 0,2 1,6 14,9 5,3 13,8 7,0 2,3
терiалiв 3,3 0,9 12,6 1,2 14,9 5,4 10,3 4,3 19,9
Рентабель- - - - - 7,0 - - 2,8 -
нiсть - - - - 13,1 - - 1,8 -
паркету - - - - 7,2 - - 3,2 -
Рентабель-
нiсть трюки
технолопч-
но!
Продовження табл. 3
Показник г начення показнишв за лшгоспами за 2007/2008 / 2009 рр.
Мали-нське ЛГ Наро-дицьке СЛГ Н. Во- линське ДЛМГ Ов- руцьке ЛГ Олевсь-ке ЛГ Попшь-нянське ЛГ Радо-мишльсь ке ЛМГ Слове-чанське ЛГ Разом
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Рентабель-исть пило-матерiалiв 1,1 3,1 8,4 7,0 1,5 2,5 3,2 3.8 7.9 12,9 4,0 6,8 8,3 5,9 3,8 25,7 12,9 2,0 7,2 8,1 25,8 29,7 24,3 4,9 8,8 7,9 12,2
Рентабель-шсть паркету - - 2,8 3,2 8,4 - - - - - 3.3 3.4 8,2
Рентабель-иiсть трюки технолопч-но! — — — 10,8 3,6 2,4 — — — — 10,8 3,6 2,4
Таким чином, незважаючи на економiчну кризу, ефектившсть виробництва найпоширешших видiв продукци деревообробки (пиломатерiалiв, паркету) у динамщ пiдвищувалась, що свiдчить про користь збереження деревообробки у складi люгосшв Полiського регiону та подальшо! 11 диверсифжаци.
Висновки. Лiсгоспи Полюся Украши вiдрiзняються певною диверси-фшащею дiяльностi: лiсогосподарськi роботи, мисливство, лiсозаготiвлi та деревообробки. Крiм виробничо! дiяльностi, деяким лiсгоспам притаманна i торговельна дiяльнiсть, громадське харчування (дiяльнiсть 1далень), надання транспортних послуг, тваринництво та рослинництво. Проте найбiльшi суми виручки вщ реал1заци лiсогосподарськi шдприемства отримують вiд двох ви-дiв дiяльностi: лiсового господарства (реал1заци деревини вщ всiх видiв рубок люу) та деревообробки. Питома вага деревообробки у загальнш виручцi вiд реашзацй за роками в середньому становила 3,7-23,8 %.
Диверсифiкацiйнi процеси спостершались по лiсгоспах i в експорт деревини, але в недостатньому ступень В експортi продукци необроблено! деревини 2/3 лiсгоспiв мають порiвняно високий рiвень диверсифжаци (6 видiв
сортимеилв та бшьше). В експорт продукци деревообробки високим ступе-нем диверсифжацп вщзначались лише близько 1/3 лiсгоспiв. Тому потребуе вдосконалення структура експортно! деревно! продукци.
Необхiдно зберегти в структурi пiдприемств такi пiдроздiли деревообробки (як напрямок диверсифжаци дiяльностi), як мають вiдносно високий рiвень рентабельност виробництва продукци.
Розвиток диверсифшаци виробничо! дiяльностi дае змогу люогоспо-дарським шдприемствам отримати позитивнi фiнансовi результати (прибут-ковiсть, рентабельнiсть вiд реалiзацп продукци).
Л1тература
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 416 с.
2. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента : пер. с англ. / под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М. : Изд-во "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1997. - 175 с.
3. Коршько М.Д. Диверсифшащя: теоретичш та методолопчш основи : монограф1я / М.Д. Коршько. - К. : ННц "1н-т аграрно1 економки", 2007. - 447 с.
4. Кунц Р. Стратегия диверсификации и успех предприятия / Р. Кунц // Проблемы теории и практики управления. - 1994. - № 1. - С. 96 - 100.
5. Кутовий В.М. Шдходи щодо оцшки ефективносп диверсифшаци тдприемства /
B.М. Кутовий // Економ1чний проспр. - 2009. - № 24. - С. 278-289.
6. Немченко Г.И. Диверсификация производства / Г.И. Немченко. - Благовещенск : АмурКНИИ, Дальневосточное отделение РАН, 1994. - 224 с.
7. Паскье М. Диверсификация и эффективность / М. Паскье // Проблемы теории и практики управления. - 1994. - № 3. - С. 79-82.
8. Попова С.М. Этапы диверсификации деятельности промышленных предприятий /
C.М. Попова // Управлшня розвитком : зб. наук. статей. - Харюв : Вид-во ХДЕУ. - 2002. -№ 2. - С. 42-45.
9. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии : учебник [для студ. ВНЗ] : пер. с англ. / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд. - М. : Изд-во "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
10. Травша Т. Диверсифшащя д1яльност1 сшьськогосподарських пщприемств / Т. Травша // Вюник Льв1вського державного аграрного ун-ту. - Сер.: Економша АПК. - 2005. - № 2. - С. 265-268.
11. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / З.С. Шершньова, С.В. Оборська. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 384 с.
Ютовец О.П. Оценка уровня диверсификации лесохозяйственно-го производства на предприятиях Полесья Украины
Анализ основных финансово-экономических показателей деятельности предприятий позволил оценить уровень диверсификации лесохозяйственного производства. Подчеркнута роль диверсификационных процессов как средства адаптации предприятия к кризисным явлениям в экономике.
Ключевые слова: диверсификация, лесохозяйственное производство, деревообработка, экспорт древесины.
Yutovets O.P. Evaluation of the diversification of forestry production in enterprises Woodlands of Ukraine
Analysis of key financial and economic performance of enterprises allowed to estimate the level of diversification of forest production. The role of diversification processes, as a means of enterprise adaptation to the crisis in the economy.
Keywords: diversification, forestry production, wood processing, timber exports, profitability.
