CC BY
100
УДК 378.147
Голубовська О.В. ®
Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
Iм. С.З. Гжицького
ОСНОВН1 СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ОСВ1ТИ I ВИХОВАННЯ
СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1
У статт1 розглянуто осноет сучаст тенденцп розеитку осети I еихоеання студентськог молодг, епроеадження яких сприятиме розеитку гармоншног, сильног та устшног особистост1.
Ключовi слова: осета, система осети, осетня парадигма, еихоеання, еихоений процес, громадянське еихоеання, профестне еихоеання, нацюнальне еихоеання, особисткть.
XXI ст. не тшьки висувае новi вимоги до освгги, але й надае новi можливост для освггньо! дiяльностi. Передусiм це пов язано iз сучасними iнформацiйними технологiями, компютерною технiкою, що використовуеться i як заЫб набуття компютерно! грамотностi, i як засiб вивчення предметiв, i як шлях до знань i досвiду людства, i як заЫб дистанцiйного навчання.
Новi завдання освгги вимагають застосування iнновацiйних педагогiчних технологш, якi базуються на фундаментальних ешстемолопчних i герменевтичних аспектах педагогiки.
Обов'язково мае розширюватися застосування досвiду свггово! освiти, зокрема кредитно! системи як можливост вибору студентом дисциплiни i викладача. Треба враховувати iнтеграцiйнi процеси в европейськш i свiтовiй освт. Стандарти освiти мають збагачуватися шляхом диференщаци учасникiв навчального процесу за рiвнем пiдготовки. Активнiше необхiдно впроваджувати iндивiдуальнi й «поглиблеш» програми для обдарованих особистостей, вщходити вiд усереднення.
Проте треба мати на уваз^ що шхто i нiщо не замшить викладача. Нишшнш педагогiчний i науково-педагогiчний працiвник мае вiдповiдати штеграцшному критерiю «педагопчна майстернiсть + мистецтво комушкативност + новi технологи». Висока культура комушкативност сприяе розвитку та поглибленню риторичного вимiру в освт. А для цього потрiбна всебiчна пiдтримка процесу використання друкованих засобiв навчання як основних джерел набуття знань [2, с. 78].
Освгга у XXI ст. — це не лише надання знань i виховання особистостг Освiта в добу глобалiзацil та високих технологiй — це чинник сощально! стабiльностi, економiчного добробуту, конкурентоспроможностi й нацюнально! безпеки. Освгга — це загальнонацiональна, стратепчна проблема. Тому на
® Голубовська О.В., 2011
перший план виступае вщповщне ощнювання гщносп та пращ педагога, науковця, штелектуала, що е однiею з вимог фшософи XXI столiття.
Одшею з тенденцiй сучасно! освгтньо! парадигми, зумовленою новою фiлософiею освiти, е тдготовка спецiалiста ново! генераци, який би володiв достатнiм тезаурусом на початковш стади свое! практично! дiяльностi й мав належну базу знань для устшно! орiентацil в будь-якш ситуаци протягом усього перiоду активного життя. Визначальними чинниками успiху випускника вищо! школи в пiслядипломнiй кар'ерi е моральна довершенiсть, достатнiй багаж знань, високий рiвень iнтелектуального розвитку, володшня методами самостшно! тзнавально! дiяльностi, прагнення досягти успiху й умшня будувати мiжособистiснi стосунки [2, с. 79].
Яких саме якостей вимагае нишшнш ринок пращ вщ фахiвця з вищою освiтою? Це мае бути спещалкт з грунтовним багажем знань, практичних умiнь, професiйних навичок, добре тдготовлений до повноцiнного виконання посадових обов'язюв. Крiм того, випускник мае винести зi стiн навчального закладу високу культуру, комунiкабельнiсть, здатшсть неперервно поповнювати сво! знання самостшно.
Ще одна вимога ринкового середовища до випускника вищо! школи — наявшсть прагнення досягти успiху, орiентацiя на високi результати, перманентне бажання дiяти й досягати мети. Обов 'язковi риси — динамiчнiсть i витривалiсть як постiйна потреба реалiзовувати фiзичну й психiчну енергiю та здатшсть витримувати довготривалi фiзичнi й нервовi навантаження. Важлива якiсть фахiвця — висока професiйна компетентнiсть. Не останню роль у цьому плаш вiдiграе здорова амбiцiйнiсть як iманентна потреба постiйно бути попереду, здобувати визнання, значимкть, прагнути досконалостi. Нишшнш спещалют мае бути психологiчно пщготовленим до змагальностi, умiти здобувати устх у конкурентнiй боротьбi.
Також фахiвець повинен мати твердi життевi переконання як потребу зорiентовувати сво! ди вiдповiдно до панiвних у суспiльствi духовних i моральних цiнностей та ч^ко усвiдомлювати свою мiсiю як бажання втшити в життя сво! переконання i прагнення. Важливим е також дотримання на шляху до життевого устху етичних норм. Устх не за будь-яку щну, а лише за нормальних умов, без завдання шкоди iншим.
Одним з визначальних чинникiв успiху розвитку кар ери е умiння фахiвця будувати мiжособистiснi стосунки. Випускник ВНЗ XXI ст., який хоче домогтися устху у свош дшовш кар'ерi, мае орiентуватися на розумiння й пiдтримку сво!х дiй, свое! життево! позицil. Необхщною рисою е емпатiя — умшня ствчувати, спiвпереживати iншим людям, поставити себе в умови, в яких перебувае шша людина. Нинiшнiй фахiвець мае бути комунiкабельним, умiти спшкуватися з будь-якою категорiею людей, знаходити спшьну мову в будь-якiй ситуаци. Треба вмiло створювати широку мережу знайомств i ефективно !х використовувати. Дшова людина працюе не шдивщуально, а, як правило, з партнерами, в грут, в командi. Отже, у не! мае бути добре розвинене вщчуття команди, умiння працювати в командi, умiння керувати й тдкорятися
волi шших. Невщ'емною рисою спещалкта, який бажае домогтися успiху, е оптимiзм, тверда вiра в досягнення поставлено! мети. У жорсткому, прагматичному ринковому середовищi важливою запорукою устху в кар'ерi е енергiйнiсть, заповзятливкть, наполегливiсть, послiдовнiсть, мужнiсть [2, с. 88].
Час навчання майже у вЫх профеЫях дуже короткий. Сдиний спосiб продовжити його - це заздалегщь виробити в людинi судження, здатшсть мислити та вчитися.
Важливу роль для розвитку особистост разом iз освiтою мае i виховання. Наука виховання зводиться, на думку Клода Адрiана Гельвещя, мабуть, до того, щоб ставити людей у становище, яке змушуе !х набувати таланти i чесноти [1, с. 366].
Виховання робить нас тим, що ми е. Виховання — це насамперед «вбирання в себе» кожною особистютю культури рщного народу, що допомагае передачi, освоенню i творчому використанню нинi сущими поколшнями досвiду попереднiх поколiнь, забезпечуе продовження у вжах культурно-юторичних традицiй батькiв, творить з вихованця людину сучасно! епохи, вводить його у сферу загальнолюдських цiнностей. Як писав видатний мислитель XIX столбя Й. Гшо, «виховання — це мистецтво, яке добувае з глибини душi людини i пробуджуе до життя все, що в нш дрiмае; яке розвивае одночасно вс !! сили i допомагае !й прямувати до мети, тобто робить людину бшьш освiченою». В. Сухомлинський тдкреслював, що «виховання в широкому розумшш цього слова — це багатогранний процес духовного збагачення й оновлення i тих, кого виховують, i тих, хто виховуе». Вш розумiв виховання як самостiйну бажану сощальну дiю. Виховання в сучасному навчальному закладi мае поеднувати виховання потреб наци, держави, людсько! цившзаци i особистостi [3].
Гуманiстичний характер виховання передбачае побудову всього його змкту й форм на основi глибокого розумшня вихователем природи вихованця, його шдивщуальних рис i можливостей, поваги до особистостi дитини, турботи про !! гармонiйний розвиток. 1деалом виховання е гармонiйно розвинена, високоосвiчена, соцiально активна й нацiонально свщома людина, надiлена глибокою громадянською вщповщальшстю, здоровими штелектуально-творчими, фiзичними i духовними якостями, родинними й патрютичними почуттями, працьовитiстю, господарською кмiтливiстю, пщприемливктю й iнiцiативою.
Формування творчо! особистоси за допомогою посилення органiзацiйно-виховно!, культурно-осв^ньо! роботи серед студентiв у нацюнальнш моделi вищо! освiти нерозривно пов'язане з вщродженням нацi!, демократизацiею i гуманiзацiею суспiльства, поглибленням самоврядування народу, яке передбачае висунення молодi на керiвну роботу в рiзних сферах управлшня i виробництва.
Цей процес не може бути стихшним, вш передбачае спiвробiтництво, спiвдiяльнiсть, спiвтворчiсть педагога i студента. Кожен педагог, який би
предмет вш не викладав, завжди е перш за все вихователем. К.Д. Ушинський стверджуе, що «дух навчального закладу живе не в стшах i не на папер^ а в характерi бiльшостi викладачiв i звiдти переходить у характери вихованщв» [3].
Навчання у вищш школi повинно мати не лише осв^ню орiентацiю, а й обов'язкову виховну спрямовашсть. Навчально-виховний процес покликаний формувати в студентiв високу культуру, гумашстичний i демократичний свiтогляд, висою моральнi якостi, виховувати !х громадянами-патрютами, iнтелiгентами, творчими й цiлеспрямованими спещалютами. У вищому закладi освiти виховання мае здшснюватися за нових умов, iз врахуванням фiзичноl, психiчноl зршосп особистостi, а також И штелектуального i духовного розвитку.
Громадянське виховання зорiентоване на введення молодi у систему цшностей демократичного (громадянського) суспiльства, передбачае тдготовку студентства до участi у розв'язанш сьогоденних i перспективних завдань держави щодо управлiння нею, до виконання функцш трудiвника й господаря, керiвника й виконавця, громадського дiяча, захисника Батькiвщини.
Особливе мiсце в оргашзаци виховного процесу вищо1 школи вiдводиться розв'язанню завдань професiйного виховання, метою якого е формування у студенев поваги до обрано1 спещальноси, вироблення необхiдних для не1 рис, умшь i навичок, розвиток творчого потенщалу майбутнього фахiвця.
Домiнантою вЫе1 системи виховання у вищiй школi мае бути його нацiональний характер як форма самовизначення украшського народу й особистост укра1нця. Стрижнем уЫе1 системи виховання в Укра1ш мае бути нацюнальна iдея, яка вдаграе роль об'еднавчого, консолiдуючого фактора в суспшьному розвитковi, спрямованого на вироблення життево1 позици людини, становлення И як особистоси, як громадянина свое1 держави.
Головна мета нацiонального виховання — набуття молодим поколшням сощального досвiду, успадкування духовних надбань украшського народу, досягнення високо1 культури мiжнацiональних вiдносин, формування у молодi незалежно вiд нацiональноl належностi особистiсних рис громадянина Украшсько1 держави, розвинено1 духовност^ морально1, художньо-естетично1, правово1, трудово1, еколопчно1 культури [3].
Вдумливе, конструктивне впровадження з боку держави основних сучасних тенденцiй системи осв^и i виховання студентсько1 молодi на базi передового нацiонального та св^ового досвiду сприятиме розвитку гармоншно1, сильно1 та успiшноl особистостi, що безумовно позначиться на духовному та матерiальному рiвнi життя.
Л1тература
1. Гельвецш Клод Адрiан. Про людину, И розумовi здiбностi та И виховання. -К.: Основи, 1994. - 416 с.
2. Кузьмшський А.1. Педагопка вищо1 школи. - К.: Знання, 2005. - 486 с.
3. Педагопка вищо1 школи. За ред. З.Н. Курлянд. - К.: Знання, 2005. - 399 с. Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/15840720/pedagogika.
Hayxoeuu eicnuK flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого
TOM 13 № 3(49), 2011
Summary Golubovska O.V.
THE MAIN TRENDS OF DEVELOPMENT OF EDUCATION AND TRAINING OF STUDENT'S YOUTH
This article describes the main trends of development of education and training of student's youth, which will facilitate the development of harmonious, strong and successful personality.
