CC BY
24
Дзера М.М., доктор фшософи, професор ©
Льетський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
УКРАШСЬКА НАЦЮНАЛЬНА 1ДЕЯ ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В У ВИШАХ АГРАРНОГО ПРОФ1ЛЮ
У статт1 розглядаеться нацюнальна ¡дея при тдготоец фахюще у еишах аграрного профшю.
Ключовi слова: нацюнальна ¡дея, нацюнальне еихоеання,фахюець.
Глибою соцiально-економiчнi та пол^ичш змши у нашому сусmльствi висувають перед вищою школою завдання з пiдготовки та виховання майбутньо! елiти кра!ни: зокрема з формування не тшьки професшно пiдготовлених фахiвцiв, а i нащонально свiдомих громадян Укра!ни для виконання пол^ичних та соцiально-правових завдань з утвердження демократичних щнностей.
У Нащональнш доктринi розвитку освiти в Укра!ш в ХХ1 столiттi, Законi Укра!ни «Про осв^у» акцентуеться увага на посиленш гумаштарно! складово! освiти, за яко! головною метою е розвиток нащонально - свщомо! особистостi. Велику увагу зосереджено на штегращю в Свропейський освiтянський простiр, а саме: на тдготовку фахiвцiв, що гармоншно поеднують високий професiоналiзм з гумашстичним способом мислення та поведiнки.
Сучасний державотворчий процес складний i суперечливий. Новi реали, динамiка економiчного життя, глибою змiни у полiтицi та щеологп диктують вищiй школi формувати професiоналiв нацiонально свiдомих, якi б дiяли в iнтересах прогресивного розвитку нашого суспiльства. Глибокi знання власно! ютори, культури сприяли пiднесенню рiвня нащонально! свiдомостi, усуненню ганебного манкурства, нащонального нiгiлiзму.
Нацiональне виховання, за визначенням М.Грушевського, це таке виховання, що вщповщае iнтересам народу. У ньому немае важливих i менш важливих проблем. Це зумовлюеться насамперед тим, що високий рiвень нащонально! свщомост пов'язаний не просто з теоретичним усвщомленням процесiв нацiонального вщродження, а з практичною готовнiстю людини до участi в розбудовi незалежно! укра1нсько1 держави.
Формуванню чеснот у молодо! людини мае передувати аналiз тдвалин, на яких будуеться конкретна профеЫя. Це стосуеться i студенев аграрi!в. 1снують рiзнi пiдходи до вироблення стратепчно! освiти у вщповщност до економiчних можливостей i нащональних традицiй. Залучення до аграрно! науки i працi породжуе у студента ушкальне уявлення, щодо iснуючого св^у. У власнiй працi аграрiй споглядае свою матерiальну сутнiсть. Але час професiоналiв, якi знають лише свою галузь минув, i тепер, у шформащйному свiтi iдеалом виховання i освiти стае спецiалiст, який поряд з високою
© Дзера М.М., 2011
професшною квалiфiкащею, е освгаеним в галузi лiтератури, ктори, фшософи. Працюючи в рiзних куточках земно! кул^ молода людина не повинна втрачати свое! нащонально! приналежностi i мае бути тдготовленою до сприйняття i нацiонального, що можливо лиш на грунт високо! гумаштарно! освiченостi.
Такий важливий iдейно-виховний потенцiал закладений в кура «1стори Укра!ни», який за своею суттю е школою виховання, джерелом формування нацiонального свiтогляду, справжнього патрютизму, загальнолюдських цiнностей. Прiоритетним напрямом виховання на заняттях з ктори Укра!ни е формування нащонально! свщомост, громадянських демократичних цiнностей i патрютизму студенев. У навчальному процесi на прикладах геро!чно! боротьби укра!нського народу формуються такi нацiональнi цiнностi, як щеали Укра!ни, iсторична пам'ять, пошана до державних i нацiональних символiв, орiентацiя власних зусиль на розбудову укра!нсько! держави.
Сьогоднi гуманiтарнi науки переживають епоху свого внутрiшнього розвитку, яка докоршним чином змiнила роль i значення тако! фундаментально! науки як фiлософiя. Вивчення iсторi! укра!нсько! фiлософi!, фiлософсько! думки Укра!ни, тзнання творчостi укра!нських фiлософiв, зокрема Г.Сковороди, Т.Шевченка, Л.Укра!нки, М.Мiхновського, М.Грушевського, е одним iз чинникiв формування нащонально! свiдомостi студентiв. Цi велетнi свггово! фiлософi! зайняли провiдне мiсце у свгговш науцi, культурi, iсторi!, власним життям продемонстрували нащадкам вiрнiсть нащональнш iде!, готовнiсть служити своему народов^ державi.
Вивчення теми «Фiлософська думка укра!нсько! дiаспори» дае можливiсть студентам, долучитися до вивчення поглядiв вщомих i всесвiтньо знаних дiячiв укра!нсько! фiлософi!, таких як Дмитро Чижевський, Марюян Шашкевич, В'ячеслав Липинський та багато шших. Це вiдкривае можливкть до свiдомого сприйняття фiлософi! нащонально! ще!, плекання укра!нського духу, фшософсько! культури народу.
Вивчення теорi! та ктори полiтичних вчень сприяе тднесенню полiтично! культури молодого фахiвця. Вивчення курсу «Пол^олопя» покликане збагатити духовний свiт студентiв знаннями суспiльно-полiтичного життя народiв свiту, озбро!ти !х розумшня полiтичних доктрин, поведiнки полiтичних лiдерiв, характеру !х полiтично! дiяльностi. Адже це одна iз складових систем наукових загально - гуманiтарних знань людства.
Характерною ознакою полiтологi! е ткний зв'язок з iншими сощально -гуманiтарними науками. Пiдвалини науково! полiтично! теорi! були закладенi ще на рубежi середньовiччя. А як самостшна наука почала формуватися у другш половинi 19 столiття у США. Вщомими дослiдниками полiтологi! в Укра!ш були М.М^хновський, В.Липинський, Д.Донцов, С.Днктрянський, Ю.Бачинський, В.Старосольський, С.Сцiборський та ш., як навчальну дисциплiну в укра!нських закладах освiти полiтологiю введено 1990 р., i вона служить науковим орiентиром, за допомогою якого прогнозуеться й оргашзовуеться полiтичне життя держави та суспшьства.
У контекст Доктрини розвитку осв^и Укра!ни в ХХ1 стол^т в процес вивчення соцiально - гумаштарних дисциплiн важливу роль вiдiграе курс «1стори свiтово! та укра!нсько! культури», що дае змогу прилучитися молодш людинi до культурно! спадщини людства, нащонально! культури Укра!ни. Значна увага повинна придшяеться проблемам духовно! культури укра!нського народу, закономiрностями !! формування та основним етапом юторичного розвитку.
Iсторiя укра!нсько! нацiонально! культури висвiтлюеться на основi творчого доробку укра!нських юториюв: М.Грушевського, Д.Дорошенка, М.Драгоманова, 1.Крип'яневича, 1.Опенка. Акцентуеться увага на тому, що в умовах нащонального гнiту укра!нська культура не поступалася европейськiй. На юторичних прикладах обгрунтовуеться теза, що в часи козацько! держави Гетьманщини Укра!на за рiвнем освiченостi була серед провщних европейських держав, а випускники Киево-Могилянсько! академi! були засновниками багатьох престижних навчальних закладiв.
Все це сприяе вихованню у студентв патрютичних почуттiв, гордостi за багатовжову культурну спадщину власного народу.
Отже, необхщно забезпечити перехiд до нового рiвня пiдготовки спецiалiстiв на основi гуманiтаризацi! вищо! школи.
Основу гумаштаризаци вищо! школи повинно становити вивчення гумаштарних та сощально-пол^ичних наук, засвоення системи сучасних сощальних-моральних та естетичних цшностей. В основу яко! мае бути покладена укра!нська нацiональна щея, iсторичний досвiд багатих поколiнь украшщв.
Гуманiтаризацiя навчального процесу у вишах зумовлена перш за все тим, що глобальш процеси оновлення i перебудови нашого суспiльства висувають на перший план завдання формування цшсного тдходу до суспiльно-полiтичних i суспiльно-економiчних явищ, якi заснованi на розвитку економiчних форм, демократичних iнститутiв i морально-правових норм вiдповiдно з перевагою загальнолюдських цiнностей. Це i вказуе на необхщшсть перегляду загальних концептуальних основ i розроблення якiсно нових пiдходiв у вихованнi у студентв державницько! психологi! та нацiонально! самовщданост у процесi викладання гуманiтарних наук.
Треба пам'ятати, що актуальшсть проблеми гумашзаци всiх суспiльних структур пов'язана iз забезпеченням високо! якостi гумаштарно! i свiтоглядно! культури кожно! людини i значною мiрою визначаеться продуктившстю системи освiти, як важливого показника штелектуального здоров'я суспiльства.
Слiд тдкреслити, що система освiти е найбшьш продуктивною в тому випадку, коли вона формуеться на основi оргашчно! едностi трьох важливих складових: наукового знання, ефективно! системи навчання, духовност i гуманiстичною спрямованiстю процесу осв^и. При цьому орiентацiя на гумашзацш процесу освiти виступае в якост основного критерiю методологiчно! едностi вах гуманiтарних наук.
Одним iз важливих напрямюв виховання у молодi державницько! психологi! i нацiонально! свiдомостi е формування у не! мщно! свiтоглядно! позицi! шляхом тдвищення престижу iсторико-фiлософських i економiчних знань, котрi вiдображають багатий спектр сучасно! науки, багатогранний досвiд i шляхи соцiально-економiчного прогресу, розкривають цiкавi за теоретичною глибиною i пол^ичною гостротою сторiнки iсторi! розвитку, боротьби i змiн економiчних, суспiльно-полiтичних поглядiв представникiв рiзних шкiл i напрямюв.
Викладання гуманiтарних наук, а саме: фшософи, економiчно! теорi!, полiтологi!, релйезнавства повинно грунтуватися на глибинному поеднанш найважливiших проблем цих наук з виховним процесом, який спрямований на усвщомлення студентом, що вiн перш за все громадянин свое! держави.
Визнання людини в якост центрально! ф^ури суспiльно-полiтичних дослiджень передбачае вивчення економiчних, полiтологiчних законiв розвитку суспшьства.
Реалiзацiя гуманiстично! направленостi передбачае перегляд методолопчних пiдходiв до аналiзу соцiально-економiчних процесiв, що проходять у держава
Необхiдно вiдмiтити, що радикальне оновлення змкту i структури курсiв гумаштарних дисциплiн передбачае також вдосконалення методики викладання, перехщ до нових форм навчання.
Основними завданнями, яю стоять перед суспшьствознавцями на даному етат, е змiна ролi i статусу викладача у ходi навчального процесу, котра пов'язана з вщмовою вщ педагогiки "менторства" i утвердження до "педагопки спiвробiтництва", коли викладач i студент виступають спiвавторами освiтнього процесу; подолання орiентацi! студентiв на досягнення конкретних цшьових установок (складання залжу, iспиту) i направленi на зростаюче значення цшносп самого процесу навчання, як самостшного творчого пошуку ктини. Забезпечення ступеня свободи вибору студентом спецкурсу, застосування активних форм навчання.
У зв'язку з цим, особливо актуальною е проблема створення такого середовища, яке сприяло б формуванню у студента установки на самовдосконалення.
Комплексний, багатогранний характер дано! проблеми обгрунтовуе необхщшсть !! вирiшення не тiльки на лекщях i семiнарських заняттях, але i за !х межами, осюльки воно мае широке соцiальне значення.
При вихованш молодо! людини на принципах державного патрютизму слiд особливий акцент в робой зробити на проникнення гумаштарних знань у змкт дисциплш, яю опановують студенти.
Щоб втiлити в життя нацiональне - державне вщродження, необхiдно утвердити нацюнальний суверенiтет, iдею державностi, розбудову ново! демократично! Укра!ни i становлення громадянського суспiльства.
У нашiй державi культура i освiта повиннi стати найефектившшим iдеологiчним чинником, здатним вiдродити i самоiдентифiкувати нацiю. Любов
i добро, ствчуття i ствпереживання, милосердя допоможе нам не просто виживати, а i жити, творити, виховувати молоде поколшня, яке зараз перебувае у кризовш ситуаци. Виршувати назрiлi проблеми треба зараз, щоб не згубити цiле поколiння молодих людей, здатних перетворити життя на краще.
Л1тература
5.Фiлософський энциклопедический словарь М., 1983 840 с.
6.Мала енциклопедiя етнодержавознавства К., генеза. 1996. 945 с.
7.Суспшьно-полггична думка: словник - довщник. Уклад. О.1.Юристовський 798 с.
8.Грушевський М. Iсторiя Украши - Руси твори в XI томах i XII книгах Кшв, наукова думка 1995 р.
9.Москальов Б.Г. Москальова Н.П. Деякi аспекти модершзаци викладання полiтичних наук в аграрному вищому навчальному закладi / Новий колепум. -2006 - №4. - с.32-37.
10. Проблеми розвитку освiти у вищих аграрних навчальних закладах i фiлософськi засади 1х розв'язання. Матерiали круглого столу 22-23 квггня 2010 року. м.Харюв. видавництво «Мкькдрук». 2010-416с.
Summary
The article deals with the national idea in the preparation of specialists in agricultural universities profile.
Key words: national idea, national education expert.
