CC BY
13
Л.Г. ШМОРГУН,
професор кафедри менеджменту та економки, Нацюнальна академ'т кервних кадрю культури i мистецтва
Основы прюритети оргашзацп навчального процесу V вищих навчальних закладах вщповщно до нового Закону Укра'ши «Про вищу освггу»
У статт представлений порвняльний аналiз реапзацц державноi полтики в галузi освти в Укра¡нi та найбiльш розви-нутих кранах свту, наведено висновки щодо дяльност людей, як здобували знання за iснуючими моделями освти, що привело систему освпи до глибоко'1' кризи.
Наведено пропозицН щодо основних прорителв оргашзацп навчального процесу в контекстi нового Закону Украни «Про вищу освпу» та входження Украни в европейський освт^й прост'р.
Ключов! слова: вища освта, державна полiтика у сферi вищоí освти, Болонський процес, моделi освти, проритети орган^зацп освтнього процесу, гумантарно-духовна складова освiтнiх моделей, екологiзацiя навчання, iнформатизацiя навчання.
Л.Г. ШМОРГУН,
профессор, кафедра менеджмента и экономики, Национальная академия руководящих кадров культуры и искусства
Основные приоритеты организации учебного процесса
в высших учебных заведениях в соответствии с новым Законом Украины «О высшем образовании»
В статье представлен сравнительный анализ реализации государственной политики в отрасли образования в Украине и наиболее развитых странах мира, приведены выводы относительно деятельности людей, получавших образование по существующим моделям образования, что привело систему образования к глубокому кризису. Даны предложения в отношении основных приоритетов организации учебного процесса в контексте нового Закона Украины «О высшем образовании» и вхождения Украины в европейское образовательное пространство.
Ключевые слова: высшее образование, государственная политика в сфере высшего образования, Болонский процесс, модели образования, приоритеты организации образовательного процесса, гуманитарно-духовная составляющая образовательных моделей, экологизация обучения, информатизация обучения.
L SHMORGUN,
professor, National academy of managerial staff of culture and arts
The main priorities of the educational process in higher educational institutions under the new Law of Ukraine «On Higher Education»
This article presents a comparative analysis of the implementation of the state policy in education in Ukraine and most developed countries, а conclusion was reached about the fact that the activities of people educated following the existing models led the system of education into a deep crisis.
Author presents a set of proposals regarding main priorities of the educational process in the context of the new Law of Ukraine "On Higher Education" and Ukraine's entry into the European educational space.
Keywords: higher education, public policy in higher education, the Bologna process, model of education, the priorities of the educational process, humanitarian-spiritual component of educational models, ecologization of studies, informatization of studies.
Постановка проблеми. Важливим етапом трансформаци нашого сусптьства е побудова соц1ально ор1ентованоУ економки (в перспектив! - i пост1ндустр1ального сусптьства). Стратепчний курс ц!еУ побудови - ¡нновацмна модель роз-витку УкраУни. Головною складовою устшноУ реал!заци феУ модел! е зростання ¡нтелектуального потенц!алу нашоУ наци. Людина з реальною вищою освтою здатна продукувати нов! знання, а не ттьки використовувати отриман у середнм та вищих школах. Разом ¡з тим темпи зростання частки насе-лення з вищою освтою в УкраУт оды з найнижчих в бвропк Проблема пщвищення р!вня якост осв!ти в УкраУн поля-гае в неналежному фЫансуванн i неналежнм оргаызаци навчального процесу у вищих навчальних закладах, що галь-муе входження нашоУ осв!ти в европейський освггнм прост!р Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. ДослЬ дження щодо розвитку осв!ти i науки в УкраУ, i зокрема ор-гаызацп навчального процесу у вищих навчальних закладах,
вщповщно до основних положень Болонського процесу проводили вщом! украУнсью фах!вц пщ кер!вництвом академка В.М. Гейця, а також НАПН УкраУни В.Г. КремЫь, В.П. Андру-щенко, професори С.М. Нколаенко, Б.Д. Руденко, C.I. Сере-брянський, C.I. Гончаров.
Значний внесок у розробку i прийняття Закону УкраУни «Про вищу освггу» зробили таю науковщ як Л.М. Гриневич, С.М. Квгг. Положення цього закону в значый м!р! спрямовують входження нашоУ системи осв!ти в европейський освт-лй просф.
Негативы явища в системi осв!ти потребують подальших дослщжень у напрямi розробки ефективноУ освггньоУ моде-л! XXI ст.
Мета статт! - анал!з стану державноУ пол!тики у галуз! осв!ти, науки та визначення основних прюритет!в для розробки ефективноУ осв!тньоУ модель
Виклад основного матер!алу. В контекст! пщписаноУ угоди щодо асоцмованого членства УкраУни в 6С дослщження i
© Л.Г. ШМОРГУН, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (163)/2014 79
публ^^': y^a^^^x фaxiвцiв 6ули зopieнтoвaнi в знaчнiй мЬ pi нa aнaлiз y пpoведеннi вiтчизнянoí' деpжaвнoí' пoлiтики в ra-лyзi ocвiти, нayки i нaйбiльш poзвинениx ^'¿'н 6вpoпи i œ^.
Taк, зa дуже великoï piзницi y BBП y poзвинyтиx ^a^ax ви-тpaти нa ocвiтy нa пoчaткy 9Q-x poкiв y Фpaнцiï дopiвнювa-ли - 7,1%, в ЯпснГ'' - 6,3%, США - 6,1%. B У^'У ж y 2Q13 po^ нa вiдпoвiднi ц^ витpaчaлocя пoнaд 4,Q%. Piзниця в aб-coлютниx витpaтax нa душу нacелення буде знaчнo бiльшoю. Якщ^ в США вiдпoвiднi витpaти cтaнoвлять $2Q57, y Фpaн-цп - $1216, y Ымеччиы - $859, то в Укpaïнi - y^oro $83. Пpичoмy витpaти нa oœ^y в poзвинениx ^a^ax yвеcь чac збiльшyютьcя. B Укpaí'нi вiдзнaчaeтьcя пpoтилежнa тенден-цГя. Poзpaxyнки cвiдчaть, |щэ зa yмoв cпpиятливoгo екoнo-мiчнoгo poзвиткy i зa викoнaння кoнcтитyцiйниx нopм безга-штoвними в Укpaïнi мoжyть бути 2Q-25% ocвiти i 15-2Q% медичнoгo oбcлyгoвyвaння. Moже тpaпитиcя, щo пpaктичнo вcе деpжaвне фiнaнcyвaння буде cпpямoвaнo нa пoчaткo-ву тa cеpедню ocвiтy, щo пpизведе дo зaгpoзливoï cитyaцiï, кoли вищ^ ocвiтa cтaне дocтyпнoю для бaгaтoï тa cеpедньo-зaбезпеченoí' чacтки cycпiльcтвa. Це cтaнoвитиме 1Q-15% випycкникiв шкт пpoти 38% в Укpaïнi y 1997 po^, 63% - y США, 67,3% - y Kaнaдi, 34,7% - y Фpaнцiï.
У cтpaтегiчнoмy плaнi втpaтa дocтyпy дo вищoï ocвiти для пеpевaжнoï чacтини нacелення пoзбaвить Укpaí'нy бyдь-якиx плaнiв мaти пеpcпективи пocтiндycтpiaльнoгo poзвиткy в XXI ст. ^йближчими poкaми бюджеты acигнyвaння нa ocвiтy в poзpaxyнкy нa душу нacелення cлiд збтьшити пpинaймнi в 2-2,5 paзa. А джеpелoм пoкpиття тaкиx видaткiв мoгли б cтaти дoxoди вщ «виxoдy нa cвiтлo» тiньoвoï екoнoмiки.
B Укpaí'нi не ведетьcя poбoтa з узпэдження пiдгoтoвки ви-пycкникiв вищoï шкoли з пoтpебaми екoнoмiки y фaxiвцяx.
Biдoмo, щo нa пoчaткy XXI cт. мiжнapoднi кopпopa-цп, тpaнcнaцioнaльнi кoмпaнií' зoкpемa, cтaють ocнoвними cyб'eктaми cвiтoвoï екoнoмiки i ведуть пiдгoтoвкy неoбxiдниx кaдpiв влacними зу^ллями. З цГею метoю бaгaтo кopпopaцiй cтвopюють cпецiaльнi yнiвеpcитети. Зa дaними дocлiдниць-raí' кoмпaнií' Coгpoгate University Exchange (cпецiaлiзyeтьcя нa aнaлiзi дaниx e cфеpi кopпopaтивнoí' ocвiти) юльюсть тa-киx yнiвеpcитетiв зa пеpioд з 1994 пo 2QQ4 pk y poзвинy-тиx ^a^ax збiльшилacя y чoтиpи paзи - дo 16QQ. Якщo тaкa тенденцiя збеpежетьcя, дo 2Q2Q poкy кopпopaтивниx унЬ веpcитетiв буде бiльше, ыж звичaйниx.
Пocлyги ocвiти в cyчacнoмy ^m пеpетвopюютьcя нa ете-пopтний тoвap. Bеликoбpитaнiя зa paxyнoк нaвчaння в í'í ву-зax iнoземниx студенев (8,6% вщ ïxньoï зaгaльнoï кiлькoc-тГ) oтpимye щopiчний дoxiд y 12 млpд. ф. cт. У США юльюсть iнoземниx cтyдентiв cягae 3Q,2% вщ зaгaльнoï ïx чиcельнoc-ú Пoтенцiaл Укpaïни oцiнюeтьcя y $8QQ млн. нa piк.
B Япoнiï нa 1QQ випycкникiв cеpеднix шкт пpипaдae 65 мicць y вищм шкoлi, в США - 6Q, y Фpaнцiï - 55, в Укpaïнi -22. А o^^^ cвiт cтae людинoцентpиcтcьким, то ¡ндивщу-aльний poзвитoк людини, ocoбиcтocтi - ocнoвний пoкaзник пpoгpеcy. Який же iнтелектyaльний пoтенцiaл Укpaïни? ^ль-ки близькo 15% yкpaïнцiв мaють вищу ocвiтy, тoдi як ви^га-теxнoлoгiчнi кpaïни мaють 4Q-6Q вiдcoткiв гpoмaдян Гз ви-щoю o^íto^!. Як pезyльтaт - в Укpaïнi iннoвaцiйнa пpoдyкцiя cтaнoвить лише 7% вщ зaгaльнoгo пpoмиcлoвoгo виpoбни-цтвa, a y виcoкoтеxнoлoгiчниx ^a^ax - 8Q-9Q%.
Biдoмo, якщo нa нayкy видiляeтьcя менше 2% BBП, poз-пoчинaютьcя pyйнiвнi пpoцеcи не лише в ммм нayцi, a й в екoнoмiцi i cycпiльcтвi в ц^му. B Iзpaïлi нa нayкy видтяеть-cя 3,5% BBП, в ЯпснГ'' - 2,8%, в США - 2,2%, a в Укpaïнi -менше 1%. Це пpитoмy, щщэ кеpiвництвo Укpaïни вcебiчний poзвитoк ocвiти i нayки вiднеcлo дo нaйвищиx нaцioнaльниx пpiopитетiв, ocкiльки вoни - ocнoвa iннoвaцiйнoгo poзвиткy.
Яким же чинoм pеaлiзyвaти нaзвaнi нaйвищi нaцioнaльнi пpiopитети? Зpoзyмiлo, щo пoтpiбне нaлежне фiнaнcyвaн-ня. Але якoï ж мoделi ocвiти дoтpимyвaтиcь? Для тoгo щoб oб'eктивнo вiдпoвicти нa це питaння, дoцiльнo звеpнyтиcя дo ocнoвниx виcнoвкiв pезyльтaтiв дiяльнocтi людcтвa y XX cт. Дo ниx мoжнa вiднеcти тaкi:
1. Haйcyттeвiшa pиca XX cтoлiття - cтвopення людcтвoм cмеpтельнoï зaгpoзи cвoeмy icнyвaнню, нaближення дo межГ пoвнoгo caмoзнищення.
2. Дaльший пocтyп cycпiльcтвa нa зacaдax, нa якиx вoнo poзвивaлocя вщ нaйдaвнiшиx чaciв i дo нaшиx днГв, уже не-мoжливий. Toмy, щo, пo-пеpше, мaйже пoвнicтю вичеpпa-н pекpеaцiйнi мoжливocтi глoбaльнoï coцioпpиpoднoï cиcте-ми «cycпiльcтвo - пpиpoдa», a пo-дpyге, cтyпiнь дефopмaцiï пpиpoдниx влacтивocтей oтoчyючoгo cеpедoвищa величез-ний, a екoлoгiчнa мicткicть пoвiтpянoгo cеpедoвищa, rpyнтy тa вoдoймищ нaдзвичaйнo мaлa.
(Eкoлoгiчнa мicткicть - величинa дoдaткoвoгo aнтpoпoген-нoгo нaвaнтaження нa екocиcтемy якa знешкoджyeтьcя екo-cиcтемoю шляxoм caмopегyляцiï, caмooчищення тa caмo-вiднoвлення, не пopyшyючи пpи цьoмy oптимaльний pежим cвoгo фyнкцioнyвaння.)
Ùo ж пpизвелo дo тaкoгo cтaнy? Bиcнoвoк ми вбaчaeмo в тaкoмy: дiяльнicть людей, якГ здoбyвaли знaння зa icнyючи-ми мoделями o^i™, пpивелa cеpедoвище ïx пpoживaння дo кaтacтpoфiчнoгo cтaнy i пocтaвилa пщ зaгpoзy пoдaльше ic-нyвaння вcьoгo живoгo нa плaнетi Земля. Чoмy тaк cтaлocя? Toмy, щo дГючГ мoделi ocвiти веcь чac збaгaчyвaли знaння (як зpoбити кaм'янy co^py, велocипед, тpaктop, лiтaк, кoмп'ютеp, кocмiчний aпapaт тoщo), aле cвiдoмocтi людини пpaктичнo не змiнювaли, тoбтo не зм^^^ли фiлocoфiю í"í життя.
Ha нaш пoгляд, земляни нiкoли не мaли i пoки щo не мaють тaкoï мoделi ocвiти, з дoпoмoгoю якoï мoжнa бyлo б зaбезпе-чyвaти як зaвгoднo тpивaле icнyвaння людини як бioлoгiчнo-to виду Homo Sapiens нa плaнетi Земля.
Уci icнyючi мoделi o^i™ тaкиx знaнь не дaвaли.
^му в нaш чac cиcтемa o^i™ пеpебyвae, зa визнaчен-ням cвiтoвиx екcпеpтiв, y глибoкiй кpизi. З метою ïï пoдoлaння i poзpoбки ефективнoï ocвiтньoï мoделi XXI cтoлiття oгoлo-шенo ЮHECKO «cтoлiттям o^rm». Tpивae пoшyк мoделi XXI cтoлiття. Яке мicце зaймae в цьoмy пoшyкy Бoлoнcький пpo-цеc, нa який тaк бaгaтo нaдiй пoклaдaють ocвiтяни Укpaïни?
Суть Бoлoнcькoгo пpoцеcy i тaкoж нoвoгo Зaкoнy Укpaïни «Пpo вищу ocвiтy» пoлягae y фopмyвaннi нa пеpcпективy зa-гaльнoeвpoпейcькoï cиcтеми вищoï ocвiти, якa rpyнтyeтьcя нa cпiльнocтi фyндaментaльниx пpинципiв фyнкцioнyвaння.
Oднieю з гoлoвниx пpичин, щщэ зyмoвили дaний пpoцеc, е дoкopiннi пеpетвopення в екoнoмiчниx cиcтемax вcix poзвине-ниx кpaïн, небyвaлa зa мacштaбaми pевoлюцiя в екoнoмiчнiй cфеpi, пеpеxiд людcтвa вГд iндycтpiaльниx дo нayкoвo-iнфop-мaцiйниx теxнoлoгiй. Hе зaгpoзa знищення життя нa плaне-
8Q Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 12 (163)/2014
Ti, а виклик сьогодення: глобал1зац1я сусптьного розвитку, сглльне eкономiчнe поле, iнформацiйний простiр i ринок пра-ц - ось що викликало до життя Болонський процес. Болон-ський процес та Закон УкраУни «Про вищу освгту» - це сутте-âi кроки до входження освiти нашо'У держави в европейський освiтнiй простiр. Цей процес органiчно поеднуеться çi страте-гiчним курсом УкраУни на Ытеграцю до бвропейського Союзу, забезпечення всебiчного входження УкраУни в европейський полiтичний, економiчний i правовий простiр. Тому як потреба сьогодення - Болонський процес доцтьний. Доцтьний тому, що унормовуе освiту для того, щоб дипломи наших випускни-кiв визнавали у свт, щоб eвропейцi вчилися у нас, а ми - у них, щоб, наприклад, дипломован наол iнженери не працю-вали малярами-штукатурами за кордоном. Зближення рiз-них освiтянських шкiл, унiфiкацiя оргаызаци навчального про-цесу, формування единого освiтнього простору вiдбуваeться тут у рамках удосконалення юнуючих моделей освiти. Ми вже звертали увагу на те, що ва iснуючi моделi освiти не витриму-ють критики з точки зору збереження життя на Землк
Тобто Болонський процес, европейська модель освiти (та-кож як i американська, росiйська та i ва iншi, якi е сьогоднi) - це ще не модель освiти XXI столiття. Дiяльнiсть людей, якi здобули знання вщповщно до цих моделей, привела серед-овище проживання землян до катастрофiчного стану.
Яким же вимогам, на наш погляд, повинна вщповщати модель освiти XXI столiття? Наведемо деяк з них.
Перш за все, i це головне, вона повинна формувати новий тип свтогляду, Ышу, вщмЫну вiд минулих тисячолгть, фтосо-фiю життя людини.
Суть новоУ фiлософiУ життя - нова поведЫкова домЫан-та людини в природi i суспiльствi, визначення розумноУ (до-статньоУ) межi задоволення власних потреб, тобто обмежен-ня споживацьких iнстинктiв, рух до ноосфери як тепер так i на вщдалену перспективу.
На змЫу працi як дiяльностi, що продиктована виключно матерiальною необхiднiстю, мае прийти активнiсть, умоти-воване бажання людини розкрити себе вщповщно до власноУ внутрiшньоУ природи. 1деться про змiну цiннiсних прюрите^в людини, створення такоУ ситуацiУ, коли головним устремлЫ-ням особистостi стае вдосконалення ГУ внутршнього, духовного потен^алу. Завдання - надзвичайно складне. Саме тому прюритетом освiтянськоУ моделi XXI столiття мае бути гумаыза^я навчання, формування нового типу особистос-тi, що своею дiяльнiстю створить новий тип культури. В на-вчальному процес ми повиннi кардинально посилити гума-нiтарно-духовну складову i добитись прюритетност засад моральностi та духовност поруч з професiоналiзмом.
Процес формування нового свгтогляду, новоУ фтософи життя починаеться у ам'У, продовжуеться у дитячому садку, школi, вузi тощо. На кожному етапi мають реалiзуватись тi чи iншi цл До фундаментальних цiлей вищоУ освiти доцть-но вiднести:
- вщтворення культури i духовностi суспiльства у вах формах i проявах як умови вщтворення сусптьного Ытелекту;
- випереджувальний розвиток людини i формування духо-вних якостей, виховання загальнолюдських моральних якостей;
- змщення акценлв у навчаннi та вихованн з фахових знань студента на його особистост^ людськi якостi.
Особист якост людини мають стати цтями i умовами пщ-готовки до майбутньо'У пpофeсiйноí дiяльностi та оргаычного входження нових поколiнь у со^альне життя в усьому про-явi його форм.
Другим пpiоpитетом моделi освiти XXI столiття мае стати еколопза^я навчання.
Природне середовище знаходиться в такому стаы, що еколопя як iнтегpована дисциплiна, яка поеднуе всi природ-ничi, точнi, гумаытары i соцiальнi науки, повинна стати лще-ром наук XXI стол^тя, а екологiзацiя мислення мае бути при-родною формою дiяльностi.
Дiя цього необхiдна вiдповiдна пiдготовка та м!ждисци-плiнаpний пiдхiд, коли в центpi сто'ть загальнофiлософський напрям - культура. Еколопчы, як i Ы|±л глобальнi проблеми, не вкладаються в традицмы рамки спецiалiзацií вiдповiдно до предмелв i пpофесiй. Вони повины сприйматися на всiх piвнях - вщ локального до планетарного, причому сприйматися в контекс^ системного взаемозв'язку дiючих на них сил. Ними мае бути пронизаний весь навчально-виховний i науково-пошуковий процес у вах закладах освiти.
Це важливо ще й тому, що парадигма Ыформафйного сус-пiльства, на вщмЫу вiд iндустpiального, Грунтуеться на ор-ганiчному тpинiтаpному поeднаннi економiчноí, софально'У й екологiчноí сфер, за визначально'У pолi останньо'.
Tpетiй пpiоpитет моделi освiти XXI столiття - Ыформати-зацiя навчання. Цього вимагае Ыформацмна насиченiсть середовища життeдiяльностi, лавиноподiбний розвиток ви-соких технологiй, знань Ыформаци та високий динамiзм ¿х змЫи.
Висновки
Названi пpiоpитети для моделi освiти XXI столiття е визна-чальними. Впроваджуючи Болонську деклаpацiю та реалЬ зовуючи Закон УкраУни «Про вищу освггу», потpiбно цi прю-ритети pеалiзувати в повнiй мipi, тодi з часом сформуеться i модель освiти XXI столiття. Укра'Уна буде спроможна достат-ньо швидко увiйти до списку найбiльш розвинених краУн свiту.
Звичайно, потpiбно буде змЫювати, удосконалювати, уза-гальнювати та уыфкувати принципи оpганiзацií навчального процесу, технологи опанування знань, типи взаемин мiж вчителем i учнем, викладачем i студентом тощо. Але в результат людство зможе гармоызувати вiдносини з природ-ним середовищем i забезпечити iснування Homo Sapiens на планер Земля як завгодно довго.
Список використаних джерел
1. Закон Укра"[ни «Про вищу осв1ту» в1д 01.07.2014 №556-VII станом на 01.10.2014 / Верховна Рада Укра(ни. - Офщ. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2014. - №37-38.
2. Гончаров С. Про деяю проблеми вищо"( та середньо"( осв1ти в Укра-Тн1 в контекст! 6вропейсько"( кредитно-трансферно"( системи навчання / С. Гончаров // Нова педагопчна думка. - 2012. - №1. - С. 14-19.
3. Серебрянський С. Стратет^ аспекти розвитку осв!ти в умовах Ытеграци Украпни в европейський осв!тн!й прост!р / С. Серебрянський // Вища школа. - 2013. - №4. - С. 7-14.
4. 1ндикатори д!яльност! та статистична оцЫка розвитку ВНЗ: нов! п!дходи та умови прийняття Закону Укра"(ни «Про вищу осв!ту» / [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http:// cstat.asta.edu.ua
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (163)/2014 81
5. Трансформаци модел1 економлки Укра'ни Идеолога, протирнчя, перспективи) / За ред. В.М. Гейця. - К.: Логос, 1999. - С. 478-479.
6. Економлка Укра'ни: п¡дсyмки перетворень та перспективи зростання / За ред. В.М. Гейця. - К.: Форт, 2000. - С. 193.
УДК 347.73
Т.В. ТУЧАК,
к.е.н., доцент кафедри податкв i митно'1' справи, Нацюнальний университет ДПСУ
Тенденцм оподаткування багатства
У статт зроблена спроба з'ясування сутностi багатства як об'екта оподаткування. Окреслен форми оподаткування багатства. Визначено тенденцИ оподаткування заможних громадян. Розкрит позитивна та негативна риси оподаткування багатства.
Ключов1 слова: багатство, розюш, активи, податок на майно, податок на спадщину, податок на прирст капталу, податковий щит.
Т.В. ТУЧАК,
к.э.н., доцент кафедры налогов и таможенного дела, Национальный университет ГНСУ
Тенденции налогообложения богатства
В статье исследована суть богатства как объекта налогообложения. Очерчены формы налогообложения богатства. Сформулированы тенденции налогообложения богатых граждан. Раскрыты позитивные и негативные стороны налогообложения богатства.
Ключевые слова: богатство, роскошь, активы, налог на имущество, налог на наследство, налог на прирост капитала, налоговый щит.
T.V. TUCHAK,
PhD in Economics, docent of the tax and customs matters National University of State Tax Service
Trends in taxation of the wealth
The article is devoted to an essence of wealth in the role of taxation object. The forms of wealth taxation are considered. Te ndenciesoftherichpeopletaxationareformulated. Positive and negative aspects of the wealth taxation are revealed.
Keyworlds: wealth, luxury,assets, estate tax, inheritance tax, capital gain tax, tax shield.
Постановка проблеми. У 2012 роц представниками влади та громадсьюстю активно обговорювався законопроект «Про внесення змЫ до Податкового кодексу щодо оподаткування багатства та предме^в розкошЬ) (№10558). Варто зазначити, що ¡дея запровадження податку на багатство реалiзyвалась у деюлькох законопроектах. Пред-ставники фракцп «Батьювщина» Юрм Ганущак та Андрм Павловський представили законопроекти №10558-1 та №10558-2; Комунютична пар™ - законопроект №10197. КабЫет Miнiстрiв подав на розгляд проект №10558. Прототипом законопроекту став проект закону, запропонований тодшым мУстром софально'' полггики Серпем ТНпко. Саме законопроект КабмЫу взяли за основу для розгляду на сеси Верховно' Ради. Ознайомитись зi змютом проекту допомо-же розгляд параметрiв оподаткування багатства та предме-™ розкоол (табл. 1).
Вказаний законопроект неодноразово доопрацьовували. Якщо у представленому варiантi базою оподаткування неру-хомост вважаеться площа квартири, то в оновленому додат-ково вводять критерм вартостк Проте, незважаючи на удо-сконалення, проект не було затверджено Верховною Радою.
Поданий законопроект у цтому був негативно сприйнятий аналiтиками та експертами. Серед його найбтьших недолив вказують на непродуманють мехаызму адмУструван-ня податку. Зокрема, не визначена роль податкового агента при сплат податку, не прописаний процес нарахування, утримання та сплати податку, якщо набувачем е фiзична особа - пщприемець та ¡ншк
У згаданих законопроектах не придтено уваги самим дефУфям «багатство», «розюш», однак, розписан окре-мi предмети, як вщносяться до них: об'екти житловоУ не-рухомоси земельн дiлянки, окремi засоби пересування, коштовностi, аксесуари, зброя, предмети мистецтва та ко-лекцюнування, хутро, телефони тощо.
Hатомiсть на початку 2014 року прем'ер-мУстр Арсеый Яценюк оприлюднив iнiцiативy Kабiнетy Miнiстрiв щодо запровадження податку на багатство з доходiв понад 300 тис. грн. у розмiрi 20% та понад 500 тис. грн. - 25% (за попередыми пщрахунками до категори найбагатших можна вщнести 1,7% yкраïнцiв). Отже, якщо в yрядi В.Ф. Януковича багатство асоцЬ ювалось першою чергою з рухомою та нерухомою власнютю, то в новому yрядi - з величиною доходу. За словами мУстра економiчного розвитку i торгiвлi Укра'ни Павла Шеремети, сьогоднi у Податковому кодекс немае чiткого визначення, якi люди вважаються багатими чи бiдними, але вщтепер багати-ми вважатимуться люди, як мають бiльше 40 мУмальних за-робiтних плат. Серед вггчизняних законодавцiв та державних дiячiв спостергаеться необгрунтоване, Ытутивне визначення критерив багатства, яке вважаеться неприйнятним у сферi права та фiскy. Тому природа багатства потребуе детального дослщження, а форми його оподаткування - уточнення.
Унаслiдок кризових процесiв у вггчизняый фЫансово-еко-номiчнiй i полiтичнiй сферах виникли проблеми наповнення бюдже^в, бюджетного дефiцитy, державного боргу. Це спо-нукае наyковцiв та державних дiячiв до пошуку нових та удо-сконалення ¡снуючих форм оподаткування з метою компен-
82 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 12 (163)/2014
© ТВ. ТУЧАК, 2014
