CC BY
17
3. Офщйний веб-сайт Мастерства економ^и та з питань евро-пейськоТ ¡нтеграцп УкраТни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.me.kmu.gov.ua
4. Савчук В.К. Теори ¡ практика о^нки ефективност¡ ¡нвестиц¡й в Ук-раТн / Савчук В.К. // Економка УкраТни. - 2003. - №12. - С. 19-25.
5. Соцщльний розвиток УкраТни: сучасн трансформацп та перс-пективи: монограф¡я / [С.1. Бандур, Т.Д. Заяць, В.1. Куценко та ¡н.]; за
заг. ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН УкраТни Б.М. Данилишина. - 2-е вид., допов. ¡ перероб. - Черкаси: Брама-УкраТна, 2006. - 620 с.
6. Шуст О.А. Принципи та методи просторовоТ органкзацп соцщль-ноТ ¡нфраструктури села в умовах економнних трансформац¡й: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.е.н.: спец. 08.10.01 «Розмг щення продуктивних сил¡ рег¡ональна економ¡ка» / О.А. Шуст. - Ль-в¡в, 2004. - 20 с.
О.В. ТИМОШЕНКО,
к.е.н., доцент, зав. кафедри економки, Кивський нацональний унверситет культури i мистецтв
Економ1чний осв^шй npociip УкраИни: сучасш 1енденцп ia перспек1иви
розви1ку
У статт проаналiзовано iсторичний аспект розвитку вищо!' економiчноí освпи з XX ст. до сьогодення. Здй-снено аналiз структурних змiн, як вщбулися в системi вищоí освти крани за перод пострадянського простору. У доспдженн! узагальнено сутн'!сну характеристику ка-тегорИ' «вища економiчна освта», а також розкрито тео-ретичн аспекти розвитку вищоi освти держави в суча-сних умовах через розумння ii мети, завдань, змiсту i технологй, вщповщно до КонцепцИ' розвитку економiчноí освти. У статт проаналiзовано сучасний стан та окре-слено перспективи розвитку вищоi економiчноí освти в УкраЫ. Автором висвтлюеться недосконалiсть суча-сного механ '!зму регулювання взаемодИ' вищоi освти та с^ввщношення попиту i пропозицп спецiалiстiв на ринку прац при праксеолопчному п1цход1. Представленi рзн! п!цходи до профеайно' п'!дготовки економiстiв i до мо-дернiзацií вищоi економiчноí освти Укра'ни в цлому, обгрунтовуеться необю^сть вивчення европейського досвщу з цього питання.
Ключов! слова: вищ навчальн заклади, вища еконо-мiчна освта, змст економiчноí освiти, мiсiя економiчноí освти, завдання економiчноí освти, ринковий принцип працевлаштування, економст, профеайна п '!дготовка.
В статье проанализирован исторический аспект развития высшего экономического образования с XX века до наших дней. Осуществлен анализ структурных изменений, произошедших в системе высшего образования страны за период постсоветского пространства. В исследовании обобщена сущностная характеристика категории «высшее образование», а также раскрыты теоретические аспекты развития высшего образования государства в современных условиях через понимание ее цели, задач, содержания и технологий в соответствии с Концепцией развития экономического образования. В статье проанализировано современное состояние и намечены перспективы развития высшего экономического образования в Украине. Автором освещается нес-
овершенство современного механизма регулирования взаимодействия высшего образования и соотношение спроса и предложения специалистов на рынке труда при праксеологическом подходе. Представлены различные подходы к профессиональной подготовке экономистов и к модернизации высшего экономического образования Украины в целом, обосновывается необходимость изучения европейского опыта по этому вопросу.
Ключевые слова: высшее учебное учреждение, высшее экономическое образование, содержание экономического образования, миссия экономического образования, задачи экономического образования, рыночный принцип трудоустройства, экономист, профессиональная подготовка.
The article analyzes the historical aspect of higher economic education of XX century to the present. The analysis of the structural changes that have taken place in higher education in the country in the period of post-Soviet space. The study summarizes the essential characteristics of the category of «higher economic education» and reveals the theoretical aspects of higher education on the current conditions through the understanding of its goals, objectives, content and technology, according to the Concept of Economic Education. The paper analyzes the current situation and outlines the prospects of higher economic education in Ukraine. The author highlights the inadequacy of modern mechanism for cooperation between higher education and supply and demand in the labour market experts at praxeological approach. Presented different approaches to the training of economists and the economic modernization of higher education in Ukraine is justified by the need to study the European experience on the subject.
Keywords: higher education, higher economic education, the content of economic education, economic education mission, the task of economic education, employment market principle, economist, professional training.
194 Формування ринкових вщносин в УкраТш № 5 (156)/2014
© О.В. ТИМОШЕНКО, 2014
Постановка проблеми. Економ!чна осв!та на сучасному етап! розвитку УкраУни визначаеться завданнями переходу до демократично! ! правовоУ держави, ринковоУ економ!ки, необхщност! наближення ГУ до св!тових тенденц!й економ!ч-ного ! сусптьного розвитку.
Загальноеконом!чна осв!та охоплюе комплекс соц!аль-но-економ!чних знань, ум!нь ! навичок для забезпечення розвитку економнноУ культури ! свщомост! як особи, так ! сусптьства загалом. Особливост! зм!сту профес!йно-еко-номнноУ осв!ти обумовлюються вимогами до и к!нцевого результату: формування гармон!йноУ, р!зноб!чно розвиненоУ особистост!, для якоУ профес!йн! знання, ум!ння, навички та Ух пост!йне оновлення становлять основу самореал1зац1У в економ!чн!й сфер! сусп!льства.
Лнал'!з дослщжень та публшащй з проблеми. Розви-ток економнноУ науки у вищих навчальних закладах як основа забезпечення пост!йного оновлення зм!сту, пщвищен-ня якост! навчання в осв!тн!х установах р!зних форм власно-ст! дозволяе налагодити взаемод!ю м!ж вщповщними дер-жавними, громадсько-державними та громадськими органами на основ! системи управл!ння мониторингом ! контролю якост! економнноУ осв!ти через налагодження, орган!зац!ю експеримент!в ! проведення пошуковоУ ¡нновацмноУ осв!т-ньоУ д!яльност! у провщних вишах УкраУни.
У перюд трансформаци сусп!льства загальноосвгтнм фундамент розвитку вищоУ економнноУ освгти заклали так! нау-ковц!, як: В. Базилевич, Г. Башнянин, О. Ващенко, Г. Войтенко, М. Голубева, О. Кукглн, С. Кутейн!ков, I. Марк!на, М. Потинсь-кий, О. Св!нцов, А. СингаУвська, Л. Тел!с, Т. Туркот та ¡нш!.
Проблемам ринкового управл!ння та питанням конкурен-тоспроможност! випускник!в економнних ВНЗ присвячено прац! багатьох заруб!жних ! вгтчизняних вчених. Значну увагу прид!лили О. Амоша, Я. Берсуцький, А. Бронська, С. Д!м!тр!ева, Ф. З!нов'ев, В. КалУченко, М. К!м, Л. Колешн!, А. Колот, В. Кремень, I. Лапшина, Е. Л!банова, М. Семик!на, Р. Фатхутд!нов.
Досл!дженню правових проблем працевлаштування молод! присвячено науков! статт! Л. Безчасного, В. Боброва, Д. Богин!, В. Геець, О. Гр!шновоУ, М. Дол!шнього, Г. Задорож-ного, I. Каленюк.
Метою статт е комплексне дослщження сучасних тен-денц!й та перспектив розвитку економнноУ осв!ти УкраУни як
складовоУ осв!тнього простору сусп!льства, визначення но-вих принцип!в ! механ!зм!в побудови системи економнноУ осв!ти у краУн!, виявлення нов!тн!х тенденц!й св!тового розвитку осв!ти та шляхом поеднання заруб!жних технолопй !з досягненнями нац!ональноУ економ!чноУ осв!ти.
Виклад основного матерюлу. Кардинальн! зм!ни в пол!-тиц!, економщ!, сусп!льному житт! стали ознакою сьогодення. Надзвичайно динам!чний св!т навколо нас бтьш, н!ж будь-коли потребуе достатнього р!вня компетенци економ!-ст!в, як! здатн! пл!дно та зац!кавлено працювати в !нтересах УкраУни з високою профес!йною майстерн!стю й новатор-ськими п!дходами. Для п!дготовки спец!ал!ст!в такого р!вня варто звернутися до виток!в започаткування перших вищих навчальних економ!чних заклад!в в УкраУн! !, спираючись на Ухн!й позитивний досв!д, спрогнозувати перспективи подаль-шого розвитку вищоУ економнноУ осв!ти. Оск!льки, як говорить, народна мудр!сть: «Без минулого немае майбутнього».
Анал!з !сторичних джерел дозволив припустити, що на початку XX стол!ття спец!альних вищих навчальних економ!ч-них заклад!в в УкраУн! не було. Економ!чну осв!ту презенту-вали курси комерц!йних знань - 20,9%, торговельн! класи -10,0%, торговельн! школи - 24,5%, комерц!йн! училища -44,6%, як! пщпорядковувались МУстерству торпвл! та про-мисловост! Рос!йськоУ !мпер!У ! представляли собою почат-кову та середню ланку економнноУ осв!ти (рис. 1) [13, с. 11].
Кр!м того, певн! економ!чн! знання надавали юридичн! факультети у п'яти ун!верситетах УкраУни: три (Харк!в, КиУв, Одеса) перебували у власност! Роси та два (Льв!в, Черн!вц!) - у частин!, контрольован!й Австро-Угорщиною та Румун!-ею. Зазначен! ун!верситети не могли задовольнити потреби Рос!У в економ!стах.
Значна частина багатих п!дприемц!в через в!дсутн!сть вищих навчальних закладах економ!чного профтю в!дсилала своУх д!тей на навчання за кордон, що позбавляло Ух можли-вост! вивчати економ!чн! умови життя на батьк!вщин!. 1нша частина заможних людей вщдавала своУх д!тей на навчання у в!тчизнян! виш!, ! тому вони оволод!вали !ншими профес!я-ми ! не повертались до комерц!йних справ своУх батьк!в.
Першим вищим навчальним закладом в УкраУн!, де про-водилося викладання економ!чноУ науки, в 1842 роц! став !мператорський ун!верситет !м. Св. Володимира.
Рисунок 1. Економ1чна осв1та поч. XX ст. (п1дпорядкування Мшютерству торг1вл1 та промисловост1 Рос1йськоТ ¡мпер||)
Пepioд poзбyдoви кpaïни CPCP пoтpeбyвaв piзнoквaлiфiкo-вaнoï poбoчoï ™ли, a тaкoж знaнь eкoнoмiчниx явищ i пpoцeciв. Macoвa eкoнoмiчнa п^га^в^ в Paдянcькiй У^'У poзпoчa-лacя нaпpикiнцi 30-x poкiв минyлoгo cтoлiття. У Haкaзi Bceco-юзнoгo кoмiтeтy y cпpaвax вищoí' шкoли зaзнaчeнo «дoзвoлити вищу зaoчнy eкoнoмiчнy пщгаговку iз тaкиx cпeцiaльнocтeй: eкoнoмicт-фiнaнcиcт, eкoнoмicт-плaнoвик, eкoнoмicт i тoвa-poзнaвeць paдянcькoí' тopгiвлi, бyxгaлтep-eкoнoмicт, eкoнoмicт пo галузям пpoмиcлoвocтi, eкoнoмicт тpaнcпopтy» [З, c. З82].
У вcix вищиx тexнiчниx нaвчaльниx зaклaдax вeликoï ^aí'-ни Paдянcькoгo Coюзy в 19З9 po^ бyлa впpoвaджeнa пoлi-тикa вивчeння cтyдeнтaми кypcy «Opгaнiзaцiя виpoбництвa». У 194O-1941 poкax зpocтae знaчимicть eкoнoмiчнoï ocвiти, у кoжнoмy нaвчaльнoмy зaклaдi вiдкpивaютьcя кaбiнeти «Eкoнoмiкa тa opгaнiзaцiя виpoбництвa». Kвaлiфiкaцiю ^œe-нepa нe пpиcyджyвaли тим cтyдeнтaм, якi пpи зaxиcтi cвoïx диплoмниx poбiт виявили нeпiдгoтoвлeнicть з eкoнoмiчниx питaнь [12, c. 187].
Paдянcький пepioд poзвиткy вищoí' eкoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïни пoзнaчивcя тим, щo ocвiтa cтaлa дocтyпнoю для кoжнoгo гpoмaдянинa, a eкoнoмiчнa ocвiтa нaбyлa мacoвoгo xapa^epy (icнyвaлo 2б cпeцiaльнocтeй для вибopy aбiтypi-eнтaм], a ocнoви eкoнoмiчнoí' нayки виклaдaлиcь вciм сту-дeнтaм ycix BH3 нeзaлeжнo вiд ïx пpoфeciйнoí' cпeцiaлiзaцiï.
Ha cyчacнoмy eтaпi poзвиткy cycпiльниx вiднocин cиcтeмa ви!^!' eкoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïнi, 6вpoпi i пpaктичнo в ycьoмy ^m пepeживae пepioд мoдepнiзaцiï, гapмoнiзaцií', пe-peглядy низки cтepeoтипiв, щo cфopмyвaлиcя у вищiй шкoлi зa ocтaннi дecятилiття. Пoтpiбнa opieнтaцiя нa пocтiйнe вдocкoнaлeння. Öe нe oзнaчae, i^o cиcтeмa ocвiти нe poзви-вaeтьcя, aлe, пo-пepшe, нaбyтий дocвiд у cфepi ocвiти нe зa-дoвoльняe зpocтaючиx вимoг бiзнecy щoдo знaнь випу^ни-кiв нaвчaльниx зaклaдiв. Piвeнь знaнь випycкникiв 2O1O-2O12 poкiв мoжe пepeвищyвaти piвeнь знaнь випу-^нишв 1995 poкy, aлe знaчнo мeншoю мipoю вiдпoвiдaти кoн'юнктypi pинкy пpaцi, aджe пiдпpиeмництвo poзвивaeтьcя швидшe, ыж змiнюютьcя нaвчaльнi плaни, ocвoюютьcя нoвi cпeцiaльнocтi, вдocкoнaлюeтьcя мaтepiaльнo-тexнiчнa бaзa нaвчaльниx зaклaдiв [4, c. 45].
Caмe тoмy в 1999 poцi мiнicтpи ocвiти 29 кpaïн 6вpoпи пpийняли дeклapaцiю «3oнa 6вpoпeйcькoï вищoï o^i™» aбo тaк звaнy Бoлoнcькy дeклapaцiю. Укpaïнa пpиeднaлacя дo цьoгo пpoцecy в 2OO5 poцi.
Koнцeпцiя poзвиткy eкoнoмiчнoï ocвiти, якa зaтвepджeнa Miнicтepcтвoм ocвiти i нayки Укpaí'ни у 2003 poцi, е мeтoдo-лoгiчнoю бaзoю ocвiтянcькoï дiяльнocтi в yмoвax фopмyвaн-ня coцiaльнo-opieнтoвaнoí' eкoнoмiки тa визнaчae шляxи poзв'язaння нaвчaльниx пpoблeм у cфepi eкoнoмiчнoï ocвiти чepeз poзyмiння í'í мeти, зaвдaнь, змюту i тexнoлoгiй.
Miciя eкoнoмiчнoï oœi™ - цe poзвитoк i викopиcтaння eкoнoмiчниx знaнь для фopмyвaння твopчoï ocoбиcтocтi, m-двищeння якocтi життя yкpaïнcькoгo нapoдy i пpoгpecивнoгo poзвиткy cycпiльcтвa [1].
Meтoю poзвиткy cиcтeми eкoнoмiчнoï ocвiти е iнтeнcивнe нaкoпичeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx знaнь i oптимiзaцiя ïx викopиcтaння як гoлoвнoгo пoтeнцiйнo нeoбмeжeнoгo pe-cypcy poзвиткy yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa i йoгo coцiaльнo opieнтoвaнoï eкoнoмiки [1].
Цiннicнi opieнтиpи eкoнoмiчнoï oœi™ визнaчaють poзвитoк твopчoгo пoтeнцiaлy ocoбиcтocтi; виxoвaння caмocтiйнocтi нayкoвoгo eкoнoмiчнoгo миcлeння, фopмyвaння eкoнoмiчнoгo cвiтoглядy, впeвнeнocтi y влacниx cилax; poзвитoк здiбнocтeй дo caмopeaлiзaцiï, caмoocвiти, caмopoзвиткy ocoбиcтocтi.
Пpинципи eкoнoмiчнoï ocвiти пepeдбaчaють:
- coцiaльнy cпpaвeдливicть, тoлepaнтнicть, cycпiльнy злaгo-ду i пapтнepcтвo вcix yчacникiв eкoнoмiчнoï ocвiтньoï дiяльнocтi;
- гyмaнiзм, дeмoкpaтичнicть, вiдкpитicть i дocтyпнicть eкoнoмiчнoï oœi™;
- coцiaльнy oбrpyнтoвaнicть eкoнoмiчнoгo миcлeння в кoжнiй cфepi пpoфeciйнoï дiяльнocтi;
- пoeднaння фyндaмeнтaльнocтi тa фaxoвocтi piзнoмaнiт-ниx ocвiтнix пpoгpaм, зacнoвaниx нa iндивiдyaлiзaцiï пiдгoтoв-ки eкoнoмiчниx кaдpiв вiдпoвiднo дo пoпитy нa pинкy пpaцi;
- бeзпepepвнicть eкoнoмiчнoï ocвiти, ïï cиcтeмнicть тa cтeмaтичнicть;
- iннoвaцiйнicть змicтy eкoнoмiчнoï ocвiти;
- вiдпoвiднicть якocтi o^irnix пocлyг пoтpeбaм ocoби, co-цiaльниx i пpoфeciйниx гpyп ^aí^ тa iнoзeмниx гpoмaдян;
- aдaптaцiю cвiтoвoгo дocвiдy тa збepeжeння кpaщиx в^-чизняниx ocвiтянcькиx тpaдицiй, poзшиpeння мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa;
- дepжaвнy пiдтpимкy пи^^вки фaxiвцiв;
- iнтeгpaцiю eкoнoмiчнoï oœi™ i нayкoвиx дocлiджeнь [1].
Зaвдaннями eкoнoмiчнoï ocвiти e:
- cтвopeння yмoв для caмopeaлiзaцiï ocoби як eкoнoмiчнo aктивнoгo члeнa cycпiльcтвa, здaтнoгo cвiдoмo дoлyчaтиcя дo eкoнoмiчнoгo життя кpaïни;
- зaдoвoлeння пoтpeб cycпiльcтвa i дepжaви у фaxiвцяx eкoнoмiчнoгo пpoфiлю, здaтниx пpaктичнo peaлiзyвaти CTpa-тeгiю cтaлoгo eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo i дyxoвнoгo poзвиткy Укpaïни, для зaбeзпeчeння виcoкoгo piвня життя нapoдy;
- зaбeзпeчeння мoбiльнocтi cтyдeнтiв тa виклaдaчiв;
- нapoщyвaння пoтeнцiaлy пpoфecopcькo-виклaдaцькoгo cклaдy тa пiдвищeння йoгo coцiaльнoгo cтaтycy;
- iнтeгpaцiя вiтчизнянoï вищoï пpoфeciйнoï eкoнoмiчнoï ocвiти в eвpoпeйcький o^i™^ пpocтip;
- yпpoвaджeння eвpoпeйcькoï cиcтeми зaлiкy знaнь, po-звитoк кpитepiïв i мeтoдoлoгiï oцiнки якocтi виклaдaння;
- зaбeзпeчeння пpиeднaння дo Бoлoнcькoгo пpoцecy, у тoмy чиcлi зa paxyнoк yзгoджeння змicтy нaвчaння, poзвит-ку cпiвpoбiтництвa нaвчaльниx зaклaдiв, cxeм мoбiльнocтi, iнтeгpaцiï пpoгpaм нaвчaння, тexнoлoгiй тpeнiнгy i нayкoвиx дocлiджeнь;
- poзpoблeння cиcтeми зicтaвлeння квaлiфiкaцiï вггчиз-няниx фaxiвцiв вiдпoвiдниx ocвiтньo-квaлiфiкaцiйниx piвнiв тa квaлiфiкaцiï фaxiвцiв eвpoпeйcькиx ^a^;
- залучення роботодавц!в до остального партнерства в орган1зацИ' профес!йноУ економ!чноУ осв!ти для задоволення потреб ринку прац! [9, с. 129-130].
Для реал!заци зазначених принцип!в в УкраУн! функцюнуе широка мережа вищих навчальних заклад!в ! факультет!в, в яких сьогодн! зд!йснюеться п!дготовка економ!ст!в. Екстен-сиф!кац!я осв!ти в ц!лому та економ!чного напряму, зокрема, в УкраУн! виражаеться у зб!льшенн! к!лькост! навчальних за-клад!в ! контингенту студент!в в ц!лому. Загалом така тен-денц!я була характерна для пер!оду 1996-2007 рок!в, коли к!льк!сть студент!в зросла з 1,6 до 2,8 млн. ос!б. На основ! даних, представлених на рис. 2, можна зробити висновки, що в наступи роки, а саме 2008-2012 роки, - засв!дчили тенденц!ю зменшення чисельност! студент!в в Укра'Ун!.
За прогнозами ЮНЕСКО, у XXI стол!тт! р!вня нац!онального добробуту в!дпов!дно до св!тових стандарт!в досягнуть т! кра'У-ни, працездатне населення яких на 40-50% буде складатися з ос!б ¡з вищою осв!тою. На сьогодн! Укра'Уна досягла полови-ни цього показника. Зокрема, в середньому у св!т! 60% випу-скник!в шк!л вступають у вищ! навчальн! заклади, у США цей в!дсоток становить - 84%, в Укра'Ун! - 76% [11, с. 96].
Певною м!рою цей процес можна охарактеризувати як розширення доступу до вищо'У осв!ти, але в!н ще не гарантуе УУ якост!: «надм!рна к!льк!сть - ! мала потужн!сть».
Вважаемо, за необх!дне навести пор!вняльну характеристику даних розвитку сфери вищо'У осв!ти в р!зних кра'Унах Звропи. Так, у 2012 роц! в Укра'Ун! проживало 45 млн. ос!б, контингент студент!в становив 2 млн. студент!в та функц!о-
нувало понад 500 виш!в; 1спан!я в!дпов!дно проживало 46 млн. ос!б, навчалося 1,5 млн. студент!в у 60 ун!верситетах; Великобритан!я - 60 млн. ос!б, 3 млн. студент!в, 166 ун!вер-ситет!в; Франц!я - населення складало 64 млн. ос!б, контингент студент!в становив 2,3 млн. студент!в, к!льк!сть вищих навчальних заклад!в - 100. Отже, при аналог!чн!й к!ль-кост! ос!б ¡з Франц!ю в Укра'Ун! потр!бно скоротити к!льк!сть ВНЗ, як м!н!мум у 5 раз!в [10, с. 96].
Одним !з важливих ! нелегких завдань для випускник!в виш!в стала адаптац!я до ринкового принципу працевлаштування. Сп!вв!дношення попиту ! пропозици спец!ал!ст!в на ринку прац! Укра'Уни за 2007-2011 роки наведено в табл. 1 [7, с. 94].
Отже, пропозиц!я фах!вц!в, випущених навчальними закладами I та II р!вн!в акредитацп, у середньому майже у 14 раз!в перевищуе реальний попит на них з боку роботодавц!в, а у пор!внянн! !з закладами III та IV р!вн!в акредитацп !стотно вище. Анал!з даних МОН Укра'Уни св!дчить про те, що майже 30% випускник!в працевлаштовуються не за спец!альн!стю, зб!льшуеться к!льк!сть безроб!тних серед молод!, на одне в!льне робоче м!сце претендують майже десять випускник!в економ!чних спец!альностей.
Зокрема, можна в!дзначити, що сьогодн! спец!альн!сть «економ!ст» мае досить велику популярн!сть серед аб!тур!-ент!в як нашо'У кра'Уни, так ! всього св!ту. Це п!дтверджують дан!, як! опубл!кован! Держкомстатом Укра'ни ! дан! рейкру-тингових агенц!й у табл. 2. Частка фах!вц!в, як! отримали ви-щу економ!чну осв!ту, в Укра'Ун! у 2011 роц! становила -17%, у 2012 роц! майже - 28% (рис. 3].
Рисунок 2. Змша контингенту студетчв у ВНЗ
Таблиця 1. Стввщношення попиту та пропозици спец1ал1ст1в на ринку пращ УкраТни
Р1к Випущено фах1вц1в, тис. ос1б Потреба шдпри-емств у фах1вцях, тис. ос1б Кшьюсть фах1в-ц1в на обл1ку в ДСЗ, тис. ос1б Навантаження незайнятих на трудовою д1яльн1стю фах1вц1в на в1льн1 робоч1 м1сця, оаб
1-11 р1вн1в акредитацп III —IV р1втв акредитацп
2007 134,3 468,4 15,6 55,3 4
2008 118,1 505,2 12,1 72,0 6
2009 114,8 527,3 9,1 51,7 6
2010 111,0 543,7 7,4 53,0 7
2011 96,7 529,8 7,0 47,4 7
Джерело: складено за оф1ц1йними даними ДержавноI служби статистики УкраНи www.ukrstat.gov.ua/
Таблиця 2. Чисельн!сть фах!вц!в з економ!чною осв!тою, як! зак!нчили ВНЗ УкраУни
Осв1тньо-ква-л1ф1кац1йн1 р|вн1 Завершили навчання, всього ос!б За напрямами п!дготовки
економ!ка та п!дприемництво менеджмент 1 адм!н1стрування
2011 2012 2011 2012 2011 2012
Бакалавр 412 936 405 998 12 753 81 431 2 264 25 449
Спец1алют 277 964 267 989 62 421 57 405 22 445 21 297
Маг1стр 94 132 95 347 28 221 27 039 8 264 7 947
Всього 784 592 769 334 103 395 165 875 32 973 54 687
Джерело: Башнянин Г.1., Св1нцов О.М., Потинський Л.М., Баб\йчук Т.П., Дунае О.1. Сучасна вища оевпа: тенденцИ та перспективи розвитку // Науковий вкник НЛТУ УкраШ. - 2012. - Вип. 22.9. - С. 380-383.
2011 2012
Роки
□ Вища осв1та
□ В ища економнна оевта
Рисунок 3. Частка фах!вц!в з вищою економ!чною осв!тою
Як видно з даних, частка фахюцв, як отримали вищу ос-в1ту за напрямом пщготовки «Економка та пщприемництво» ¡ «Менеджмент ¡ адмУстрування», становить майже трети-ну вск випускниюв.
Усе це, з одного боку, призвело до надлишку економютв ¡ складност 1'х працевлаштування, а з ¡ншого - як результат масового «виробництва» економютю - до деф¡циту квал^-кованих кадрю, здатних розв'язувати складн¡ проблеми на високому профеайному р¡вн¡. Все це вимагае оптим¡зац¡í мереж¡ ВНЗ уах форм власност¡ ¡ рвнв акредитацп, що ве-дуть пщготовку фах¡вц¡в з економ¡чних спец¡альностей.
Сьогодення вимагае ¡нновац¡йних п¡дход¡в до профеайно''' п¡дготовки економ¡ст¡в. Забезпечення як¡сного освггнього р¡в-ня фах¡вц¡в ¡ вщповщнос^ ¿'х п¡дготовки умовам м¡жнародного Таблиця 3. Основт складов! готовност1 майбуттх економ1
в УкраУн!
ринку пра^ посилюе актуальн¡сть питання формування го-товност¡ майбутн¡х економ¡ст¡в до профеайно''' дтльносй
На п¡дстав¡ теоретичного анал^у проблеми вважаемо, що готовн¡сть майбутых економ¡ст¡в до профес¡йноí д¡яльност¡ вкпючае так¡ складов¡: психолог¡чну готовн¡сть (мотивацм-ний компонент, компонент комун¡кабельност¡, вольовий компонент); теоретичну готовнють (¡нтелектуальний та ¡н-формац¡йний компонент); практичну готовшсть (д¡ловий компонент); готовн¡сть до подальшого вдосконалення себе як фах¡вця (креативний та евристичний компоненти), сут-нють яких детал¡зовано у табл. 3.
Основними пр¡оритетами профес¡йноí п¡дготовки мають бути: робота за спецвльнютю; проблема працевлаштування; переваги вищо'' освгги; орган¡зац¡я процесу профес¡йноí ст1в до профес1йноУ д1яльност1
№ Вид готовност! Сутн!сть
1 Психолопчна готовнють Передбачае наявнють системи спонукань, яю зумовлюють активнють особистосл, ст1йке прагнення до досягнення устлху та прагнення уникнути невдач1; здатн1сть швидко \ легко встановлювати контакт з \ншими людьми, ум\ння сп\впрацювати \ сп\лкуватися; здатн\сть до об'ективноУ самооц\нки своУх д\й \ вчинк\в
2 Теоретична готовнють Пов'язана з наявн\стю у майбутн\х економ\ст\в п\знавальних зд\бностей, здатн\стю швидко \ легко набувати нов\ знання \ вм\ння, здатн\стю майбутн\х економ\ст\в ор\ентуватися в потоц\ ¡нформаци та вибирати серед неУ найсуттев\шу
3 Практична готовнють Здатн\сть майбутн\х економ\ст\в до профес\йноУ д\яльност\, ум\ння застосовувати знання про способи д\й на практиц\, сформован\сть профес\йних ум\нь \ навичок; здатн\сть до контролю за виконанням поставлених завдань, ум\ння вести обл\к, анал\з та готувати зв\ти; сумл\нне ставлення до роботи, як\сне виконання доручень або завдань в\дпов\дно до поставлених вимог, дисципл\нован\сть, пунктуальн\сть та в\дпов\дальн\сть
4 Готовнють до подальшого вдосконалення себе як фахтця Передбачае наявн\сть у майбутн\х економ\ст\в зд\бностей до творчост\, генерувати новов-ведення, наявн\сть продуктивного творчого мислення, здатн\сть до пошуку при розв'язанн\ складних профес\йних завдань
пiдгoтoвки; цiннicнi opieнтaцiï ocoбиcтicнoгo caмopoзвиткy. Зaвдaнням пpoфеciйнoï пiдгoтoвки cтyдентiв з екoнoмiчнoю ocвiти мae 6УТИ фopмyвaння нacтaнoви poбoти зa фaxoм.
Висновки
Для iнтегpaцiï y ^товий ocвiтнiй пpocтip тa пpиeднaння Укpaïни дo Бoлoнcькoгo пpoцеcy неoбxiднo:
- ícto™o пiдвищити ефективнicть i якють мiжнapoднoï дiяльнocтi yкpaïнcькиx BHЗ;
- cтвopити cиcтемy взaeмoдiï нaцioнaльниx i мiжнapoдниx ocвiтнix acoцiaцiй, opгaнiзaцiй iз питaнь впpoвaдження еди-ниx пiдxoдiв дo змicтy, тpивaлocтi, cтpyктypи i кpитеpiïв яга-cтi ocвiти нa ocнoвi cпiльниx ocвiтнix пpoгpaм;
- впpoвaдити зaxoди щoдo взaeмнoгo визнaння i вcтaнo-влення еквiвaлентнocтi дoкyментiв пpo вищу i пicлядиплoм-ну пpoфеciйнy ocвiтy;
- yзгoдити методи кoнтpoлю якocтi знaнь, пiдвищити Ы-тенcивнicть вивчення oкpемиx диcциплiн, кoнцентpoвaнoгo ïx вивчення в oбcязi не менш як чoтиpи гoдини нa тиждень;
- зaбезпечити cтyдентaм мoжливicть oбиpaти виклaдaчa, cтвopити yмoви для ocвoeння виклaдaчaми i cтyдентaми мiжнapoдниx джеpел iнфopмaцiï, нaдxoдження iнoземниx m-дpyчникiв i жypнaлiв дo бiблioтек.
B цiлoмy неoбxiднo зaзнaчити, i^o тpaнcфopмaцiя вищoï екoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïнi пoвиннa бути нaцiленa нa iï пщне-cення дo piвня вищoï ocвiти в poзвинениx ^ai^ax cвiтy тa Ыте-гpaцiя y мiжнapoдне нayкoвo-ocвiтнe cпiвтoвapиcтвo. Hе звa-жaючи нa пpиeднaння Укpaïни дo Бoлoнcькoгo пpoцеcy, вищa ocвiтa в Укpaïнi дoci збеpiгae paдянcькi тpaдицiï тa pиcи.
Bиклaденi y нayкoвiй cтaттi ocoбливocтi екoнoмiчнoгo oc-вiтньoгo пpocтopy в Укpaïнi тa нaпpями пoдaльшoгo poзвит-ку екoнoмiчнoï oœi™ не пpетендyють нa вичеpпне poзв'язaння пocтaвленoï пpoблеми, aле змушують зaми-cлитиcя нaд cитyaцieю, щo cклaлacя y cиcтемi екoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïнi.
Список використаних джерел
1. Ршення Koлегiï Miнicтеpcтвa ocвiти i муки Укpaïни «Пpo зa-твеpдження Koнцепцiï poзвиткy екoнoмiчнoï ocвiти» вщ 04.12.200З №12/7-4.
2. Бaзилевич Bfl. Poзвитoк екoнoмiчнoï нayки тa ocвiти в Укpaïнi в кoнтекcтi iнтелект"yaльнoгo cпaдкy M.X. Бунге / Bfl. Бaзилевич // Eкoнoмiкa. - 200B. - №84. - С. 7-9.
3. Бaшнянин Г.!., Cвiнцoв O.M., ^ти^ький Л.M., Бaбiйчyк T.П., Дун^ O.I. Cyчacнa вищa ocвiтa: тенденци îa пеpcпективи poзвиткy / П. Бaш-нянин, O.M. Cвiнцoв, ЛМ Пoтинcький, T.П. Бaбiйчyк, O.I. Дун^ // Hay-кoвий вicник HЛTУ Укpaí'ни. - 2012. - Bип. 22.9. - С. З80-З85.
4. Бpoнcькa A.A. Tенденцií' пpaцевлaштyвaння випycкникiв вищoí' шкoли в кpизoвиx yмoвax poзвиткy екoнoмiки Укpaïни / A. Бpoнcь-кa // Hoвa ^arom^ дyмкa. - 2010. - №2. - T. З. - С. 44-47.
5. Baщенкo O.O., Гoлyбeвa M.O. Cyчacнa вищa екoнoмiчнa ocвiтa в Чеxiï тa Укpaïнi: теopетичнi зacaди i пpaктичний дocвiд / O.O. Baщен-кo, M.O. Гoлyбeвa // Hayкoвi зaпиcки: Педaгoгiчнi, пcиxoлoгiчнi 4ay-ки тa coцiaльнa poбoтa. - 2005. - Toм 47. - С. 14-17.
B. Boйтенкo T.O. Пpoблеми i шляxи pефopмyвaння вищoï ocвiти в Укpaí'нi / Boйтенкo Г.O., Boйтенкo B.П., Tелic Л.O. // Hoвi нayкoвi crarn з пpoблем вищoï ocвiти. - 2011. - Tpaвень. - С. 27-З4.
7. Дiмiтpeвa С.Д., З^в'ев Ô.B. Koнкypентocпpoмoжнicть випу-cкникiв BHЗ тa ïx зaтpебyвaнicть ни pинкy пpaцi / С.Д. Дiмiтpeвa, Ô.B. Зiнoв'eв // Taвpiйcький деpжaвний aгpoтеxнoлoгiчний yнiвеp-cитет. - 2012. - №9. - С. 91-97.
8. ^л^ченю B.M. Пpaцевлaштyвaння випycкникiв вищиx нaв-чaльниx зaклaдiв в coцiaльнoгo пapтнеpcтвa / B.M. Kaлiнi-ченкo // Tеopiя i методик пpoфеciйнoï ocвiти. - 2012. - Дoдaтoк №1. - С. 1-7.
9. Kyicnii-i O.B. Cтaнoвлення ^crei« екoнoмiчнoï ocвiти в Укpaïнi y
Бoлoнcькoгo пpoцеcy / O.B. Ky^ih // Bicник Чеpкacькoгo yнiвеpcитетy: нayкoвий жypнaл. - 2008. - Bип. 120. - С. 127-1ЗЗ.
10. Mapкiнa I.A. Eкoнoмiчнi acr^!™ poзвиткy вищoí' ocвiти Укpaïни в cyчacниx yмoвax / I.A. Mapкiнa // Bicник KHУTД. - 2012. - №6. -С. З75-З81.
11. Haбoбa OTI. ^aN тa ocнoвнi нaпpями poзвиткy екoнoмiчнoí' ocвiти зa pyбежем / O.!. Haбoбa // Bищa шкoлa. - 2010. - Bип. L. - С. 91-100.
12. Син^'в^га A.M. Poзвитoк вищoï екoнoмiчнoí' ocвiти: тенден-цiя, пеpioдизaцiя, пpiopитети / A.M. Син^'в^га // Bicник ШУУ «KПI». - 2010. - №З. - С. 185-190.
1 З. Typкoт T.I., Kyтейнiкoв С.Ю. Зapoдження тa евoлюцiя вищoí' екoнoмiчнoï ocвiти в Укpaí'нi / T.I. Typra^ С.Ю. Kyтейнiкoв // Ta-вpiйcький вicник ocвiти. - 2011. - №2 (З4). - С. 10-15.
