CC BY
56
УДК 342.078:681.518
Сергш Самов
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмшютративного та шформацшного права
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПУБЛ1ЧНОМУ УПРАВЛ1НН1
© Самое С., 2017
Розглянуто основш напрями вдосконалення законодавства щодо вико-ристання шформацшних технологiй публiчного управлiння у зв'язку з упро-вадженням нових шформацшних технологiй i систем у рпш галузi життeдiяльностi суспiльства. На основi дослiджень в галузi адмшктративного та iнформацiйного права проаналiзовано рiзнi пiдходи щодо систематизацп iнформацiйного законодавства та нормативно-правового регулювання використання шформацшних технологш у публiчному управлшнь
Ключовi слова: iнформацiйне право; шформацшш технологи; публiчне управ-л1ння; удосконалення законодавства.
Сергей Есимов
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА ОБ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПУБЛИЧНОМ
УПРАВЛЕНИИ
Рассмотрено основные направления совершенствования законодательства по использованию информационных технологий в публичном управлении в связи с внедрением новых информационных технологий и систем в различных отраслях жизнедеятельности общества. На основе исследований в области административного и информационного права проанализированы различные подходы к систематизации информационного законодательства и нормативно-правового регулирования использования информационных технологий в публичном управлении.
Ключевые слова: информационное право; информационные технологии; публичное управление; совершенствование законодательства.
Sergey Esimov
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Information Law
Ph.D., As.Prof.
THE MAIN DIRECTIONS OF IMPROVING THE LEGISLATION ON THE USE OF INFORMATION TECHNOLOGIES IN PUBLIC ADMINISTRATION
In the article the basic directions of improvement of legislation on the use of information technology in public administration in connection with the introduction of new information technologies and systems in the various sectors of society. Based on research in the field of administrative law and information discusses the various approaches to the systematization of information law and legal regulation of information technology in public administration.
Key words: information law; information technology; public administration; improving the legislation.
Постановка проблеми. Правовий розвиток регулювання використання шформацшних технологш у публiчному управлшш характеризусться тим, що спочатку законодавець намагасться усунути суперечносп, що випливають з безпосереднього переведення шформацшних вщносин в юридичш принципи, i встановити гармоншну правову систему, а по^м вплив i примусова сила подальшого розвитку шформацшних технологш i систем деформують цю систему, породжуючи новi протирiччя. Отже, досягнутий у певний визначений час баланс у ^^mi правових норм, що регулюють шформацшш вiдносини, не е абсолютним. Правовi засоби завжди обмеженi рiвнем суспшьного розвитку, цiлi, що визначае законодавець, щеальш за суттю i не завжди узгоджуються з рiвнем розвитку, впровадження та використання шформацшних технологш i систем.
AHanÏ3 дослщження проблеми. Науковими дослщженнями удосконалення iнформацiйного законодавства займалися таю вчеш: В. Авер'янов, I. Арютова, А. О. Баранов, В. Белевцева, Д. Бшенська, Н. Бортник, В. Брижко, М. Граб, Е. Додш, О. Дзьобань, В. Колпаков, В. Лшкан, О. Олька, О. Остапенко, В. Ортинський, О. Селезньова та шшь Водночас швидю темпи розвитку шформацшного законодавства вимагають постiйного дослiдження проблем нормативно-правового регулювання використання шформацшних технологш.
Метою статт е дослiдження напрямiв удосконалення шформацшного законодавства щодо використання iнформацiйних технологш у публiчному управлiннi.
Виклад основного матeрiалу. Активiзацiя законотворчостi з питань регулювання пра-вовiдносин в шформацшнш сферi iстотно ускладнена вiдсутнiстю струнко1 системи регламентацiï правових вiдносин i с^мким розвитком цього сегмента законодавства. За визначенням О. Баранова, це можна спостертати тд час прийняття кожного нового законопроекту з окремим понятшним апаратом i використанням рiзноманiття дефiнiцiй [1, с. 29-30]. З початку дiяльностi Комiтету з питань шформатизацп та зв'язку протягом п'ятоï сесiï Верховноï Ради Украïни восьмого скликання розглянуто 129 законопроекта (станом на 19 березня 2016 р.).
Отже, одним з найважливших напрямiв дiяльностi законодавця е робота з подолання проблем правотворчо1' дiяльностi та систематизацп законодавства.
З огляду на це, як зазначае О. Баранов, шформацшш вщносини е як самостшними i автономними, так i супутшми для переважно!' бiльшостi iнших суспшьних вiдносин у рiзних сферах
людсько1 дiяльностi. Широта iнформацiйних вiдносин у законодавсга призвела до пропозицiï подшити ïx на два блоки [1, с. 30]:
- питання, що регулюються безпосередньо сферою iнформацiï, шформацшно-комушкацшних теxнологiй i систем;
- питання, яю значною мiрою (або повнютю) становлять предмет регулювання iншиx сфер, однак мають принципове значення для розвитку правового забезпечення сфери шформацп, шформацшно-комушкацшних технологш i систем.
Водночас закони в шформацшнш сферi часто ухвалюються без особливоï системи, спрямоваш на вирiшення конкретноï проблеми. В одних випадках набiр можливих засобiв за розвитком випереджае визначення орieнтирiв, як це було iз Законом Украши вiд 22.05.2005 р. № 852-IV "Про електронний цифровий пщпис", тобто постановку цшей. Це призводить до неповного або неоптимального використання наивного шструментального потенцiалу, що потребувало надалi внесення змiн i доповнень до вказаного нормативного акта. В шших випадках, навпаки, визначення цш не грунтуеться на ураxуваннi засобiв, якi е у наявностi, що характерно для Закону Украши вщ 05.07.1994 р. № 80/94-ВР "Про захист шформацп в шформацшно-телекомушкацшних системах". Цей варiант е набагато поширешшим, нгж перший, i проявляеться у тих ситуащях, коли законодавець ставить кшька або навiть одну мету, яка не мае реального мехашзму реалiзацiï.
Iнформацiйне законодавство найчастiше вводять у вже чинш нормативно-правовi акти, вносячи "шформацшно-комушкацшш або електроннi" змши, наприклад, Закон Украши вiд 6.10.2016 р. № 1666-VIII "Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо вдосконалення державно1' реестрацп прав на нерухоме майно та захисту прав власностi".
Все це не сприяе оформленню галузi шформацшного законодавства за типом, наприклад, цившьного. 1снуе та навiть зростае кшьюсть чинникiв, що свiдчать про необхщнють регулювання, наприклад, 1нтернету загалом, розглядаючи питання iнформацiйноï безпеки, доступу до шформацп та ïï збереження та iншi проблеми, якi виникають в шформацшнш сфер^ зокрема пiд час використання шформацшних технологш в публiчному управлшш.
Вирiшити цю проблему видаеться, можна, зокрема, послщовним упровадженням таких принцитв, як правова визначенiсть, пропорцшнють на основi оптимального балансу нормативно-правового регулювання сощально-правових конфлiктiв мiж учасниками публiчно-правовиx i приватно-правових вщносин у сферi використання iнформацiйниx технологш, зокрема у публiчному управлiннi.
Як будь-яке негативне явище, недолiки у нормативно-правовому регулюванш iнформацiйноï сфери породжують прагнення до усунення або хоча б мiнiмiзацiï масштабiв. Проте зробити це з об'ективних причин складно. Рiч у т1м, що головною причиною законодавчого дисбалансу в шформацшнш сферi у наузагальнiшому планi можна назвати невщповщнють загалом системи нормативно-правових акпв i норм, якi мютяться в них, що склалася на певному юторичному етапi, вiдповiдному рiвню та стану розвитку суспiльниx вщносин.
З ще1' позицiï недосконалiсть шформацшного законодавства - явище багато в чому неминуче, оскшьки у суспшьному житп, яке е основою права i системи законодавства, криеться низка суперечностей, а нормативно-правова матерiя, що вщображае його, намагаеться постати у виглядi несуперечливо1' системи. Не сприяють досягненню балансу шформацшного законодавства процеси безперервно1' змши i розвитку суспшьних вщносин, що вщбуваються у науково-техшчнш i соцiально-економiчнiй системi суспiльства у xодi формування iнформацiйного суспiльства.
Ю. Малиновська i Н. Мороз зазначають: "Недосконалють правового регулювання шформа-цшних вiдносин гальмуе як розвиток i вдосконалення полггичних, економiчниx, матерiальниx та шших вщносин у сустльсга, так i, власне, сам процес забезпечення шформацшно1' безпеки держави" [2, с. 105].
У цьому контексп, указуе I. Мукомеля, адаптащя права до нових умов суспшьних вщносин мае вщбуватися комплексно, ушма галузями права на основi дослiджень загально1' теори держави та права [3, с. 14].
Удосконалення шформацшного законодавства може вестись на двох принципово рiзниx рiвняx: або переважанням пщзаконних нормативних акпв над законами в конкретнш сферi
правового регулювання громадських вщносин, що е важливим, водночас негативним у плаш реалiзацiï регулятивного потенщалу права, проявом, або в процес законодавчо1 нормотворчосп з адаптацiï нацiонального законодавства до вимог €С.
Спiввiдношення законiв i пщзаконних нормативно-правових актiв у шформацшному законодавствi не слiд трактувати односторонньо - тшьки як абсолютний прюритет перших стосовно других, що грунтуеться на визнаннi безумовноï значущостi як закошв, так i пiдзаконноï нормотворчосп, яка спрямована на вирiшення приватшших, але не менш (а iнодi навiть бiльше) насущних завдань. Пщзаконш нормативно-правовi акти в системi шформацшного права можуть i повинш доповнювати та конкретизувати закони.
Р. Чорнолуцький зазначае, що значення та масштаби вiдомчоï нормотворчостi потребують серйозного аналiзу, а не тiльки критичних оцшок, з чим можна погодитися, оскшьки у пiдзаконних нормативних актiв е сво^ найважливiшi цiлi, реалiзацiя яких забезпечуе нормальне функцюнування окремих сфер життедiяльностi суспiльства [4, с. 68].
Якщо на будь-якiй дiлянцi суспшьних вiдносин вiдсутне правове регулювання, але воно необхщне, що зумовлено, по-перше, достатньою зрiлiстю цих суспiльних вщносин; по-друге, наявнютю об'ективно1' потреби такого врегулювання (не тiльки з позицп законодавця, але i на пiдставi вивчення громадсько1' думки); по-трете, вщповщшстю загальним принципам нацiонального права, з погляду на адаптащю нацiонального законодавства до вимог €С, то тшьки у такому разi можна говорити про прогалину в законодавства
Прикладом е електронш бiблiотеки. Ця категорiя бiблiотек формуеться на базi мережевих ресуршв, не мае аналогiв у реальному житп. 1нша категорiя створюеться на основi традицiйних бiблiотек, проте шформащя тут, на вiдмiну вщ зазначених бiблiотек, фiксуеться i збертаеться не на паперових носiях i доступна тшьки за допомогою спещально1' технiки та програмного забезпечення. Дослщники iнформацiйних технологiй зазначають, що формування електронних бiблiотек -необхiдний i сощально значущий процес. Однак правовий статус електронних бiблiотек законодавчо не врегульовано. Багато електронних бiблiотек публшують твори без попередньо1' згоди автора, уможливлюеться копiювання та використання в особистих цшях будь-якого твору практично необмеженою кiлькiстю вiдвiдувачiв таких штернет-сайпв без згоди автора (правовласника) i без виплати авторсько1' винагороди. У результат цього масово порушуються права авторiв. На етапi проектування шформацшно1' системи (у нашому випадку - електронно1' бiблiотеки), як правило, з'являються сутносп, що описують рiзнi процеси в межах одше1' предметно!' сфери, але у 1'хшх структурах е однаковi фрагменти. На 1'х основi формуються колекцiï даних, якi створюють або витягаються зi сховища даних за певними правилами й об'еднуються за рiзними умовами. Для традицшного реляцшного пiдходу вирiшувати таке завдання можна, реалiзуючи складну структуру, приводячи ïï до нормальноï форми, або програмуванням збережених процедур й обробленням даних, отриманих декшькома запитами. Обидва пщходи пов'язаш зi значними витратами часу на розроблення прикладного програмного забезпечення. Для зниження трудомiсткостi розроблення шформацшних систем потрiбнi об'ектнi технологи.
Крiм того, формування правових основ единого шформацшно-комушкацшного простору Украши тюно пов'язане з мiжнародним i закордонним досвщом, повинно здiйснюватися на основi принципу системностi та збалансованостi правових норм з урахуванням загальновизнаних принцитв i норм мiжнародного права.
Ми подшяемо думку про те, що на певному еташ iнформацiйнi вщносини вважалися рiзновидом в1дпов1дних традицiйних (адмшютративних, цивiльних, трудових тощо) правовiдносин i тому могли регулюватися не спещальними джерелами, хоча це було правильно лише частково i стосовно пщходу, згщно з яким предметом цiеï галузi е вiдносини щодо обку iнформацiï рiзних видiв.
Розвиток шформацшних технологш i систем змшив ситуащю. Всi традицiйнi гуманiтарнi та економiчнi суспiльнi вiдносини, якi реалiзуються з використанням нових шформацшних технологш в шформацшному середовищi мережi 1нтернет, яюсно змiнюються (зокрема, характеризуються змiною структури). У зв'язку з цим виникае питання про регулювання 1нтернету, яке не може бути виршене лише на нацюнальному рiвнi, без урахування мiжнародних аспектiв. Зазначену
"частковють" шформацшного законодавства пояснюють тим, що це е вщображенням особливостей предмета шформацшного права. Як вказуе В. Брижко: "Предмет у сферi шформацшного права передбачае правове упорядкування та регулювання шформацшних вщносин, яю вщображають умови i правила поведшки рiзниx суб'екпв права в шформацшнш сферГ' [5, с. 17].
Законодавство взагалi в^^зняеться тiсним зв'язком сво1'х галузей з огляду на те, що джерела переплетет - практично не знайти "чисто" цившьно-правового або еколопчного закону. Тому вс галузi законодавства взаемозалежш та взаемодiють. Але особливу роль у цш взаемодiï вщграе iнформацiйне законодавство.
Розвиваючи позицiю О. Баранова [1] щодо двох блоюв шформацшного законодавства, вважаемо, що у структурi iнформацiйного законодавства можна розрiзняти двi складовi частини. По-перше, власне шформацшне законодавство, у якому предмет та шститути iнформацiйного права виявляють себе повною мiрою. По-друге, мiжгалузевий iнформацiйний "блок" (який "об'еднуе" шформацшш блоки, якi неминуче наявнi або повинш бути в кожнiй галузi законодавства). Тим самим iнформацiйне законодавство виконуе свого роду ушверсальну сполучну роль у забезпеченнi системностi законодавства, оскшьки прагне до унiфiкацiï та едносп регулювання iнформацiйниx процесiв у вшх сферах державного та суспшьного життя.
Потрiбно зазначити, що мiжгалузевий блок iстотно перевищуе за обсягом власне шформацшне законодавство. Стосовно сфери публiчного управлшня елементами цього шформацшного блока е:
- нормативна характеристика шформацшних компонента компетенци (шформацшно-правовий статус) кожного суб'екта державного управлшня;
- шформацшна складова взаемин у œ^^i централiзацiï, децентралiзацiï та деконцентрацiï управлшських функцiй, що дае змогу гнучко регулювати iнформацiйнi потоки у вшх ланках публiчного управлiння;
- правове регулювання шформацшних систем;
- правове регулювання режимiв шформацп в публiчному управ лшш.
Використання iнформацiйниx технологш i систем у функцюнуванш оргашв влади за визначенням Е. Талапино1' "розчинено". Такий пiдxiд, на нашу думку, реалютично вiдображае складнiсть i комплексшсть iнформацiйного законодавства, видiляючи його системну сполучну роль у законодавсга загалом [6, с. 380].
Як показують дослщження I. Пановой законодавцевi пiд час складання i прийняття нового нормативно-правового акта доволi складно враховувати вс напрацювання законодавчо1' бази з питань складових змюту i сутносп нового законодавчого акта. Завдання ускладнюеться тим, що чинш законодавчi акти, як регламентують вiдносини, що виникають в шформацшнш сфер^ як правило, це правовi акти рiзниx галузей законодавства [7, с. 37-38].
За сутнютю система iнформацiйного права е систематизованим, однак далеко не досконалим масивом шформацшно-правових норм, унаслщок чого поняття "норма iнформацiйного права" та "джерело iнформацiйного права" не збтаються i не тотожнi. За структурою систему шформацшного права можна роздшити на двi частини - загальну й особливу. Загальна частина мютить норми, як встановлюють основоположш поняття, принципи, термiнологiю, методи та мехашзми регулювання суспiльниx вiдносин, що виникають в шформацшнш сферг Особлива частина мютить у собi окремi iнститути iнформацiйного права, до яких, своею чергою, входять близью за смисловим навантаженням i змютом правовi шформацшш норми.
На пiдставi поглядiв В. Лiпкана, М. Дiмчогло, В. Залiзняка, К. Череповського доцiльно зазначити, що процес систематизацп iнформацiйного законодавства являе собою безперервну форму розвитку та впорядкування юнуючо1' системи права [8].
За визначенням Е. Шмщта та Д. Коена, закон Мура, емшричне правило в галузi технологш стверджуе, що чипи процесорiв - маленью монтажш плати, що утворюють юстяк обчислювального пристрою, стають удвiчi швидкодiйнiшими кожнi вiсiмнадцять мюящв. Ще один закон передбачае, що кшьюсть даних, якi проходить оптоволоконними кабелями (найшвидша форма передавання даних), подвоюеться кожш дев'ять мiсяцiв [9, с. 11].
Тобто процес систематизацп шформацшного законодавства об'ективно обумовлений детермшованими рiвнем та умовами суспшьного розвитку, це iманентно притаманний динамiчний процес, що зумовлений або неузгодженютю, невiдповiднiстю елементiв (пiдсистем), яю утворюють його структуру та змют, або нерiвнозначнiстю використовуваних правових шструменив i диспро-порцiею мiж тенденщями до стiйкостi законодавства та прагненням до стабшьносп, спецiалiзацiею i ушфшащею нормативно-правовоï матерiï. У кожному з перерахованих випадюв невiдповiдностi створюються перешкоди у правовому врегулюваннi суспiльних вщносин, що в сукупност у разi досягнення критичних значень нерiвноваги у законодавсга iстотно знижуе потенцiал посту-пального розвитку всiеï правовоï системи шформацшного права, зокрема у сферi використання шформацшних технологш у публiчному управлшш.
Доцiльно погодитися з поглядами П. Кшдрата, який вказуе, що, враховуючи особливосп iнформацiйноï сфери та наявш погляди щодо питань систематизацп шформацшного права, можна виокремити шм груп шформацшних вщносин, яю формують систему шформацшного права [10, с. 138]. Систематизащя права забезпечуе реалiзацiю права, дае змогу з достатньою простотою орiентуватися у масивах законодавства та безперешкодно тлумачити правовi норми.
1дею систематизацiï та кодифiкацiï шформацшного законодавства запропонувало бшьш нiж двадцять роюв тому Нацiональне агентство з питань шформатизацп при Президентовi Украши (1995 р.), на офщшному урядовому рiвнi у Проектi Концепцiï реформування законодавства Украши у сферi суспшьних шформацшних вщносин, що передбачав створення 1нформацшного кодексу (01.07.2005 р.).
По суп, 1нформацшний кодекс повинен стати базовим системним кодифшованим норма-тивно-правовим актом, що мютить правовi норми й шститути, якi е фундаментальною базою для всебiчного розвитку законодавства в шформацшнш сферi з урахуванням динамiчного процесу становлення iнформацiйного суспшьства у взаемодiï з iншими складовими правовоï системи Украши.
На думку Л. Мудрак, 1нформацшний кодекс Украши чггко визначить суб'ектiв, максимально врахуе ххш права та законнi штереси, забезпечить единi пiдходи та принципи регламентацп вiдносин в iнформацiйному простора а також надасть визначення низщ термiнiв в iнформацiйнiй сферi [11, с. 96].
Процес кодифшацп законодавства в шформацшнш сферi може опосередкувати виникнення нового масиву нормативно-правових акпв i норм, що регулюють суспшьш вщносини в цьому сегментi, що, своею чергою, може бути базисом для подальшого формування шформацшного суспшьства в Украш. Видаеться, що, як i в будь-якому нормативно-правовому акп, норми 1нформацшного кодексу повинш бути основаш на положеннях Конституци Украши та не суперечити 1м. Положення Основного Закону держави встановлюють основоположш норми та принципи, що визначають спектр прав i свобод людини i громадянина, стосуються також i iнформацiйноï сфери.
Водночас розроблення та прийняття Iнформацiйного кодексу Украши - щея, розрахована на перспективу, пщлягае подальшому детальному обговоренню. Це зумовлено низкою теоретичних i практичних проблем.
Перша проблема - комплексшсть шформацшного права. Кодифшащя комплексноï галузi складна, оскшьки остаточний варiант кодексу повинен уникнути повторень. Однак причинно-наслщковий зв'язок у цьому випадку двостороннш, рiзноспрямований. Своею чергою, дефекти, що накопичуються в œ^^i нормативно-правового акта, за ланцюговою реакщею можуть вивести проблему розбалансованосп законодавства на складшший рiвень, трансформуючись, наприклад, з внутршньогалузевого в мiжгалузевий.
Попереднiй аналiз свщчить про необхiднiсть пильнiшоï уваги до зазначеноï проблеми з боку дослщниюв. Поки що в юридичнiй лiтературi ми можемо знайти лише окремi статтi щодо цiеï проблеми. Ця проблема не проста, особливо зважаючи на неослабш за штенсившстю темпи трансформацп нацiонального законодавства, його неналежний рiвень системностi в окремих частинах i шдсистемах, ïï можна виршити лише за допомогою комплексних спещальних дослiджень.
Друга проблема - молодють галузi та ïï динамiчний розвиток. Iнформацiйна сфера мае достатню юльюсть нормативних акпв, але сам предмет регулювання змшюеться та доповнюеться настiльки стрiмко, що законодавче i навггь пiдзаконне регулювання за ним не встигають. М. Кайку -автор наукового видання '^зика майбутнього" пише: "Найвiдчутнiше можуть змшитися експертнi системи - комп'ютерш програми, в яких закодовано мудрють i досвiд людини" [12, с.98].
Швидка змiна iнформацiйниx теxнологiй i систем, розвиток 1нтернету впливають на порiвняно стабiльнi галузi права, видозмшюючи ïx норми та iнститути - електронну комерщю, електроннi документи тощо. З погляду правозастосування на цш стадп доцiльнiше вносити змiни в окремi закони, нiж створити кодекс, змют, структуру якого здатний змшити новий теxнологiчний процес. Сьогоднi окремi недолiки, пов'язанi з вiдсутнiстю нормативного регулювання шформацшного законодавства, компенсуються надмiрнiстю корпоративних нормативно-правових припишв, що деякою мiрою не властиво державному управлшню, яке трансформуеться у публiчне.
Але, у зв'язку з реформуванням державного управлшня, набагато актуальшшим видаеться питання про систематизащю адмшстративного законодавства та вплив його на використання шформацшних технологш у публiчному управлшш, де не тшьки вiдносини з оргашзацп дiяльностi органiв управлiння, але i стосунки, яю у зв'язку з цим виникають у оргашв публiчного управлiння з громадянами та шститутами громадянського суспiльства, потребують врегулювання. Це ставить на порядок денний питання про адмшстративний процесуальний кодекс з роздшами: порядок утворення i види оргашв публiчного управлшня; основш види та форми дiяльностi органiв публiчного управлiння; акти публiчного управлiння; забезпечення законносп в публiчному управлiннi; шформацшна безпека органiв публiчного управлiння та громадян, яю користуються послугами оргашв публiчного управлiння й iншими. Окремо постае питання про адмшстративно-правовi способи охорони особистих прав громадян у контексп використання iнформацiйниx технологш у рiзниx галузях життедiяльностi людини, яю регламентуються адмiнiстративним та шформацшним законодавством та входять у компетенцшне поле органiв публiчного управлiння у контексп контролю та нагляду [13, с. 10].
Сьогодш питання стосовно правового регулювання процесу публiчного управлшня зосереджеш в нормативно-правових актах рiзниx рiвнiв. Водночас на пiдзаконному рiвнi вже формуеться новий контур публiчного управлiння. Наприклад, тлумачення Стратегiï реформування державного управлшня Украши на 2016-2020 роки, схвалено1' розпорядженням Кабшету Мшс^в Украши вiд 24.06.2016 р. № 474-р, дае пiдстави зробити висновки:
- по-перше, про розумiння державного управлшня як процесу, що охоплюе i процедури (адмшстративш послуги, адмшстративш процедури), i питання державно1' служби та шституцшш питання (управлiння людськими ресурсами, стратепчне планування, формування i координащя полiтики);
- по-друге, державне управлшня у цьому трактуванш е, по суп, публiчним управлiнням, охоплюе центральний i мюцевий рiвень (формування державно1' полiтики);
- по-трете, в публiчному управлiннi передбачаеться висока частка громадсько1' участi (пiдзвiтнiсть, прозорiсть, нагляд);
- по-четверте, прюритетне використання шформацшних технологш (електронне урядування).
Однак Стратепя реформування державного управлiння Украши, унаслщок свое1' специфiки,
не дае повного уявлення про публiчне управлiння та його цикли. Одночасно в результат реформи запропоновано шструменти "якiсного державного управлшня", таю як антикорупцшна експертиза, оцшка регулювального впливу в державному управлшш, оцшка результативностi й ефективносп управлiння, монiторинг, вiдкритiсть i прозорють органiв виконавчо1' влади, протидiя корупцп.
Недостатню системнiсть правового регулювання публiчного управлiння можна виправити ухваленням Закону Украши "Про основи публiчного управлшня", який би разом iз законами Украши: вщ 21.05.1997 р. № 280/97-ВР "Про мiсцеве самоврядування в Украш"; вiд 9.04.1999 р. № 586-XIV "Про мiсцевi державнi адмшютрацй"', вiд 17.03.2011 р. № 3166-VI "Про центральш органи виконавчо1' влади" визначив би основш положення публiчного управлшня як процесу, видшив необхщш стадiï, класифiкував функцiï публiчного управлшня, шструменти, що
забезпечують яюсть публiчного управлiння, визначив основш засади використання iнформацiйних технологiй в публiчному управлiннi, зокрема щодо передавання державних повноважень суб'ектам пiдприемницькоï дiяльностi або iнститутам громадянського суспiльства у сферi надання адмь нiстративних послуг i окремих функцш електронного урядування. Це дозволить закону бути не тшьки системним, але системоутворювальним у сферi публiчного управлiння.
Висновки. У контекст iнформацiйного законодавства Закон Украши "Про основи публiч-ного управлшня" доповнить мiжгалузевий iнформацiйний блок, оскшьки його змют багато в чому визначатиметься досягненнями шформацшного права. Йдеться про iнформацiйно-правовi норми щодо прозоросп дiяльностi органiв публiчного управлiння, право на сощально значущу iнформацiю, електронну мiжвiдомчу взаемодiю, iнтеграцiю державних i недержавних шформацшних систем у зв'язку зi здшсненням публiчного управлшня, використання шформацшних технологш i систем у мехашзмах прямого та зворотного зв'язку з громадянами й шститутами громадянського суспшьства.
1. Баранов О. А. Напрями перспективних до^джень у галуз1 шформацшного права / О. А. Баранов // 1нформащя i право. - 2016. - № 2 (17). - С. 15-31. 2. Мороз Н. С. Проблеми правового регулювання шформацшних вiдносин / Малиновська Ю. Б., Мороз Н. С. // IT-право: проблеми i перспективи розвитку в Украг'ш: зб. матер. наук.-практ. конф. - Львiв: Нац. ун-т "Львiвська полтехтка", 2016. - С. 105-107. 3. Мукомела I. В. Правовi засади шформацшного суспшьства: загальнотеоретичний аналiз: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових учень" / I. В. Мукомела. -Харюв, 2016. - 23 с. 4. Чорнолуцький Р. Органи виконавчог влади Украши як суб'екти нормопроектног дiяльностi: концептуальт тдходи до визначення / Р. Чорнолуцький // Наук. записки 1н-ту законодавства Верховног Ради Украши. - 2016. - № 1. - С. 61-72. 5. Брижко В. М. Особливостi ознак та матерiальна специфiчнiсть у сферi шформацшного права / В. М. Брижко // 1нформащя i право. - 2015. - № 1. - С. 15-26. 6. Талапина Э. В. Модернизация государственного управления в информационном обществе: информационно-правовое исследование: дис. ... д-ра юрид. наук: спец.: 12.00.13 "Информационное право /Э. В. Талапина. -М.: ИГПРАН, 2015. - 469 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.igpran.ru/prepare/a.persons/TalapinaEV/ TalapinaEV_diss..pdf. 7. Панова I. В. Правотворення в шформацшнш сферi /1. В. Панова //Правова шформатика. - 2015. - № 1 (45). - С. 34-40. 8. Лткан В. А. Систематизащя шформацшного законодавства Украши / В. А. Лткан, В. А. Залiзняк; за заг. ред. В. А. Лткана. - К. : ФОП О. С. Лткан, 2012. - 304 с. 9. Шмiдт Е. Новий цифровий свт / Е. Шмiдт, Д. Коен ; пер. з англ. Г. Лелiв. - Львiв: Лтопис, 2015. - 304 с. 10. Кондрат П. В. Проблеми структуризацп шформацшного права / П. В. Кшдрат // Наук. вiсник Ужгород. нац. ун-ту, серiя: Право. - 2016. -Вип. 39. Т. 1. - С. 136-139. 11. Мудрак Л. 1нформацшне сустльство як формат розвитку громадянського суспшьства / Ефективтсть державного управлшня. - 2015. - Вип. 43. - С. 9198.12. Кайку М. Фiзика майбутнього / М. Кайку; пер. з англ. А. Кам'янець. - Львiв: Лтопис, 2013. -432 с. 13. Кожан В. В. Особистi права та свободи людини: загальнотеоретичне до^дження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец: 12.00.01 "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових вчень" /В. В. Кожан. - Львiв, 2016. - 20 с.
REFERENCES
1. Baranov O. A. Napryamy ' perspektyvny'x doslidzhen ' u galuzi informacijnogo prava (Areas of promising research in the field of information law). Information and the right Publ., 2016, Vol. 2 (17), 1531 рр. 2. Moroz N. S. Problemy ' pravovogo regulyuvannya informacijny x vidnosy n (Problems of legal regulation of information relations) IT-law: problems and prospects of development in Ukraine: the CG. materials science.-pract. Conf., Lviv Polytechnic Nat. Univ., Lviv, 2016, 105-107 рр. 3. Mukomela I. V. Pravovi zasady' informacijnogo suspil'stva: zagal'noteorety'chny'j analiz Kand. Diss. [The legal framework of the information society: theoretical analysis. Kand. Diss.]. Kharkov, 2015. 23 р. 4.
Chornoluczxkyj R. Organyx vyxkonavchoyi vladyx Ukrayinys yak sub'yektys normoproektnoyi diyaVnosti: konceptuaVni pidxody ' do vy'znachennya [Executive authorities as subjects of normbreaking activities: conceptual approaches to the definition of]. Scientific notes of the Institute of legislation of Verkhovna Rada of Ukraine, 2016, Vol. 1, 61-72 рр. 5. Bry'zhko V. M. Osobly'vosti oznak ta materiaFna specyfchnist' u sferi informacijnogo prava (Features signs and material specificity in the field of information law). Information and the right Publ., 2015, Vol. 1, 15-26 рр. 6. Talapy'na Э. V. Moderny'zacy'ya gosudarstvennogo upravleny'ya v y'nformacy'onnom obshhestve: y'nformacy'onno-pravovoe y 'ssledovany e [Modernization of public administration in the information society: information and legal research]. Availa dle at: http://www.igpran.ru/preparefa.persons/TalapinaEV/ TalapinaEV_ diss..pdf 7. Panova I. V. Pravotvorennya v informacijnij sferi (Lawmaking in the field of information), Legal Informatics Publ., 2015, Vol. 1 (45), 34-40 рр. 8. Lipkan V. A. Sy'stematy'zaciya informacijnogo zakonodavstva Ukrayiny' [Systematization of information legislation of Ukraine]. Kiev, FOP Publ., 2012, 304 рр. 9. Shmidt E. Novyj cyfrovyj svit [The new digital world]. Lions: Dtopic Publ., 2015, 304 рр. 10. Kindrat P. V. Problemy ' struktury 'zaciyi informacijnogo prava [The problem of structuring information law]. Scientific Bulletin of Uzhgorod. national University, series: Law, 2016, Vol. 39 (1), 136-139 рр. 11. Mudrak L. Informacijne suspiTstvo yak format rozvy'tku gromadyans'kogo suspiVstva [Information society as a format for the development of civil society]. The efficiency of public administration Publ., 2015, Vol. 43, 91-98 рр. 12. Kajku M. Fizy'ka majbutn'ogo [Physics of the future]. Lviv, Chronicle Publ., 2013, 432 р. 13. Kozhan V. Osoby'sti prava ta svobody' lyudy'ny V zagaLnoteorety'chne doslidzhennya kand. diss [personal rights and freedoms of the individual: theoretical study Kand. Diss]. Lviv, 2016, 20 р.
Дата надходження: 27.03.2017р.
