CC BY
14
УДК 342.078:681.518
Сергш Самов
Навчально-науковий шститут права та психологiï Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмшютративного та шформацшного права
esimov_ss@ukr.net
МЕТОДОЛОГ1Я СИНЕРГЕТИЧНОГО П1ДХОДУ В ДОСЛ1ДЖЕНН1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ПУБЛ1ЧНОМУ УПРАВЛ1НН1
© Самое С., 2017
Розглянуто нaуковi пiдxоди щодо методологи синергетичного пiдxоду в дослiдженнi 1нформац1йних теxнологiй в публiчному управлшш з позицн нацюнальноУ теорн права. На основi дослiджень у гaлузi aдмiнiстрaтивного та iнформaцiйного права проaнaлiзовaно рiзнi пiдxоди щодо дослiдження нормативно-правового регулювання використання шформацшних теxнологiй у контекст адаптацн нaцiонaльного законодавства до вимог Свропейського Союзу.
Kлючовi слова: методолопя; синергетичний пiдxiд у дослщженш; 1нформац1йн1 технологи; публiчне упрaвлiння.
Сергей Есимов
МЕТОДОЛОГИЯ СИНЕРГЕТИЧЕСКОГО ПОДХОДА В ИССЛЕДОВАНИИ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПУБЛИЧНОМ УПРАВЛЕНИИ
Рассматриваются научные подходы к методологии синергетического подхода в исследовании информационных технологий в публичном управлении с позиции национальной теории права. На основе исследований в области административного и информационного права рассматриваются различные подходы к исследованию нормативно-правового регулирования использования информационных технологий в контексте адаптации национального законодательства к требованиям Европейского Союза.
Ключевые слова: методология; синергетический подход в исследовании; информационные технологии; публичное управление.
Se^ Esimov
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Information Law
Ph. D., Assoc. Prof.
METHODOLOGY OF THE SYNERGETIC APPROACH IN THE INVESTIGATION OF INFORMATIONAL TECHNOLOGIES
IN PUBLIC MANAGEMENT
The article deals with scientific approaches to the methodology of the synergetic approach in the research of information technologies in public administration from the
position of the national theory of law. On the basis of research in the field of administrative and information law, different approaches to the study of regulatory and regulatory regulation of the use of information technology in the context of adaptation of national legislation to the requirements of the European Union are considered.
Key words: methodology; synergetic approach in the research; information technologies; public administration.
Постановка проблеми. Актуалiзацiя наукового аналiзу значущосп публiчного управлшня в шформацшну епоху полягае в тому, що воно дае змогу забезпечити на практищ за допомогою iнформацiйних механiзмiв полггичш, громадянськi та iншi права i свободи; унеможливлювати iндивiдам участь в управлшш соцiальними i полiтичними процесами завдяки електроннш демократiï; реалiзувати творчий потенщал людського капiталу, щоб сприяти сощально-економiчному розвитку суспiльства; виршувати протирiччя, що виникають у дiяльностi соцiальних груп i у сощальних вiдносинах.
Аналiз дослiдження проблеми. Внесок у розроблення проблем методологи дослщження шформацшних технологiй зробили дослiдники рiзних сфер знань, зокрема: В. Авер'янов, О. Андршко, О. Банчук, О. Бойченко, В. Брижко, В. Гаращук, Ю. Гелич, М. Гуцалюк, С. Гуцу,
B. Гурковський, О. Довгань, С. Додш, Р. Калюжний, Л. Коваленко, Т. Коломоець, В. Колпаков, Б. Кормич, В. Лшкана, А. Марущак, А. Новицький, О. Остапенко, В. Отринський, В. Синеокий,
C. Петков, В. Пилипчук, С. Харитонов, В. Цимбалюк та ш. Однак розвиток шформацшних технологш i систем потребуе наукового аналiзу методологи дослщження шформацшних технологш у публiчному управлшш.
Метою статт е аналiз методологiï дослiдження iнформацiйних технологiй в публiчному управлiннi.
Виклад основного матерiалу. Изнання закономiрностей розвитку соцiально-правових явищ грунтуеться на застосуваннi наукових методiв дослщження. Лише теорiя, озброена адекватними методами дослщження, може виконати поставлен перед нею завдання та своï функци. Розширення предметноï сфери права, шформацшна насиченiсть його галузей, ускладнення завдань боротьби iз правопорушеннями та iншi чинники визначають необхiднiсть i критичного осмислення використовуваних методiв, i визначення меж 1'х застосування, вишукування можливостей виходу за межi усталених методiв осягнення адмiнiстративно-правових явищ [1, с. 6]. Сьогодш iнформацiйнi технологiï у публiчному управлiннi, як i iншi синергетичнi правовi системи, е скорше описовими, iнтерпретацiйними, анiж прогностичними, що само по собi доволi важливо. Однак складнють правових явищ такого масштабу, вщсутнють об'ективноï iнформацiï, надшних математичних моделей негативно позначаеться на теоретико-шзнавальних (аксiологiчних) можливостях сучасних системних дослщжень у правовiй сферi. Тому необхщно отримати новi знання, достатш для того, щоб застосувати формальш методи дiагностики до правового мехашзму та визначити ефективнiсть його функцюнування. Це потребуе подальшого розроблення з урахуванням системностi механiзму адмiнiстративно-правового регулювання, що стосуеться проблеми вивчення його основних (умовно неподшьних елементiв, як вiдображають динамiчний аспект правового регулювання - правовi статуси, режими, процеси, методи, типи тощо). Зазначене коло правових явищ репрезентуеться лише на рiвнi функцюнування системи шформацшних технологш у публiчному управлшш, характеризуе специфшу зв'язюв мiж елементами в 1'х внутрiшньому русi, виступаючи основними частинами дп права, якi працюють.
У вказаному аспект iнформацiйнi технологiï у публiчному управлiннi можна розглядати як динамiчнi структури, що розвиваються, процеси, системне вивчення яких полягае у виявленш
форми та спрямованосп процесу правового регулювання; характеристику правопорядку як тдсумку, результату процесу регулювання; внутршш та зовшшш (що визначаються технологiчним середовищем) умови та чинники його здшснення та часовий аспект дп процесу.
З огляду на дослiдження Е. Догадайло "Час i право: теоретико-правове дослщження" уявлення про час як про ушверсальну, загальну, рiвномiрну поточну сутнють у дослiдженнях сощально1 дiйсностi (зокрема у теоретико-правових i галузевих юридичних дослiдженнях), зумовлено тим, що протягом багатьох столт у науцi панувала ньютошвська концепцiя часу [2]. Що ж стосусться таких властивостей матерiальноl дiйсностi, якi не входять до компетенци фiзики, то передбачалося, що вони не стосуються вирiшення кола питань, пов'язаних iз з'ясуванням сутносп та властивостей часу, а серед юриспв i ранiше було поширеним переконання, що, вимiрюючи час за допомогою звичайного годинника, ми маемо справу з часом як фшософсько-методолопчним концептом.
Топологiчна (узагальнюе безлiч елементiв, в якiй у той чи шший спосiб визначено граничш 1х спiввiдношення) структура календарного (як шструментального, умовного) часу е основою можливосп не тiльки рiзних видiв формалiзацil поняття "час" стосовно рiзних умов його об'ективацп в прав^ а й умовно! керованостi часом у правовому дискурс [2].
Це, ютотною мiрою, зумовлено цивiлiзацiйно-культурними особливостями нормативно-регулятивно! системи суспiльства у контекст дослiдження iнформацiйних технологiй у публiчному управлiннi з адмiнiстративно-правових позицш.
На думку Е. Догадайло, грунтуючись на тому, що юридично значущими в правовiй системi е таю властивосп часу як вiдносна керованють; подiльнiсть, протяжнiсть; неможливiсть змiни минулого (подш, що вiдбулися протягом часу, що вже пройщов), але можливють змiни правово! штерпретаци поди минулого або взаемозв'язюв подiй минулого, то !х прояви формалiзуються в правовому регулюванш не тотожними способами.
Оскшьки соцiальний час, як внутрiшнiй час, самооргашзовуючись (проявляючи синергетичний аспект - прим. автора) використовуе власш одинищ вимiрювання, то, на думку Е. Догадайло, в правовш системi вимiрюеться значущими для суб'екта права правовими подiями, а рух його створюеться низкою сощально наповнених ситуацiй, яю змiнюють одна одну, що мае значення для виникнення, змши та припинення правовщносин.
У правовiй системi соцiальний час проявляеться, передусiм, щодо темпу тимчасового потоку правових дш, обмеженосп часових ресурсiв у юридичному процес та широти часового горизонту для вибору юридично значущих дш. Розвинеш громадськi системи утворюють ширш^ абстрактнi та диференцiйованi в собi тимчасовi горизонти, нiж простiшi суспшьства, тому розгорнута, багаторiвнева та внутршньо диференцiйована правова система дае змогу краще синхрошзувати внутрiшнi суспiльнi системш взаемозв'язки (рiзнi за характером, яю не пiддаються iнтеграцil за змютом) i пiдсистеми з рiзними за тривалютю або темпом характеристиками.
Така властивють часу, як подiльнiсть, призводить до того, що процеси, яю вщбуваються в правовiй системi, мають нормативно закршлеш параметри здiйснення, пов'язаш з термiнами, та настають впорядковано один щодо одного. Певш дiяння накопичуються, структурнi елементи збираються, тдбираеться певна кiлькiсть юридичних фактiв i документiв, що !х фiксують, а по^м виникае нова юридична яюсть - новий статус суб'екта права, юридичний результат здшснення суб'ективних юридичних прав i обов'язюв. Така риса часу для суб'екта права виражаеться у своечасносп юридичних дiй, основанш на можливостi порiвняти ритм i швидкiсть перебiгу нормативно врегульованих процешв [2].
На думку Е. Догадайло, для процеав правотворчостi, правореалiзацil та правозастосування у правовiй системi використовуються тi самi тимчасовi одинищ вимiрювання i темпоральнi характеристики. Але якщо в нормах права, як правило, використовуеться тимчасова невизначенють, то тимчасовi параметри в процеш реалiзацil та застосування права мають, як правило, певш в чаш
значення. Отже, повна або вщносна тимчасова невизначенють правово1 норми поеднуеться з повною або вiдносною визначенiстю ïï дй' у правозастосуваннi [2].
Закономiрне поеднання тимчасово' визначеностi та невизначеносп в правовому регулюваннi пов'язано з дiалектикою властивих категорiï "час" визначеносп та невизначеностi, що виявляеться у становленш та розвитку правових явищ, процешв у суспiльствi, пов'язаних з появою вiртуального середовища та просторових i часових критерпв, зумовлених розвитком технологи автоматизованого розшзнання образiв, iнтелектуальних технологiй оброблення текстово' шформацп, гiпертекстових iнформацiйних технологiй, iнтелектуальних технологш пошуку текстово' iнформацiï, автоматизованого реферування i анотування текспв, технологiï машинного перекладу та нейронних мереж, штелектуальних технологш управлшня знаннями, технологш автоматизованого видобування знання з тексту, орiентованих на знання систем пщтримки пошуку ршення у публiчному управлiннi [3, с. 497].
Застосування вказаних технологш зумовлюе ефективнють електронного урядування, надання електронних адмшстративних послуг, електронноï взаемоди органiв державноï влади та шститупв громадянського суспiльства у режимi реального часу на нащональному правовому простора який розглядаеться з погляду оргашзацп владного впливу держави за допомогою норм права на суспiльнi вщносини, обмеженi територiальними межами держави, що юнують у конкретний iсторичний час.
Вказане мае ютотне значення для дослщження шформацшних технологш у публiчному управлшш, оскшьки застосування платформи Sharepoint [4, с. 46], BigData (застосування BigData привело до появи нового напряму - DataScience (наука про даш). Основне призначення DataScience полягае в обробленш даних, в результат чого отримують iнформацiю, яка трансформуеться у знання). 3D-технологiï (технологiï об'емного свгту), мобiльнi технологiï зумовили перенесення послуг у вiртуальну сферу завдяки появi електронних гаджетiв (англ. gadget - пристрш) i нових модифшацш iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у взаемодiï з шшими високими технологiями (нанотехнологiями, бютехнолопями та когнiтивними технологiями (технологiя вивчення динамiчноï поведiнки мозку вiд рецепторiв та iнших структур, набагато менших вiд нейрона, через окремi нейрони, функщональш модулi з декiлькох нейрошв, основнi частини мозку, до всього мозку, як складноï об'еднаноï системи - продукту генетичного розвитку; охоплюють штучний iнтелект, нейромережi, генетичнi алгоритми, автономних агентв i складнi штелектуальш системи зберiгання i пошуку шформацп).
З огляду на це, застосування синергетичноï методологи розглядаеться як перспективний спошб вивчення об'екпв пiзнання та практики.
По-перше, з огляду на дослщження М. Кельмана [5], змши в змют основ правовоï науки, перегляд ïï значущосп та мюця в системi цiнностей привели до рiзкого пiдвищення iнтересу до мiждисциплiнарних форм знання та способiв його отримання. Методолопчний плюралiзм, синтез щей рiзних напрямiв i шкiл покладено в основу структури методологiчних вщносин. З розумiнням методологiï як дiяльностi стае можливим вийти за межi наукового пiзнання та звернутися до шших його форм, засобiв i шструментв, що сприяе здобуттю цшсного знання. Складнiсть полягае у тому, що розвиток правових теорш часто вщбуваеться за рахунок ресурсiв апробованого методолопчного iнструментарiю, застосування якого, безумовно, виправдано, але лише щодо деяких аспекпв ï^ предметних галузей. Крiм того, специфiка дослiджень iнформацiйних технологш нерщко виходить за межi наукових форм пiзнавальноï дiяльностi. Тому актуалiзуеться осмислення можливостей цiлiсноï методологiï, сформованоï на основi методологiчного плюралiзму та синтезу.
По-друге, вивчення складних, постшно мшливих явищ i процесiв реальносп здiйснюеться за допомогою вiдповiдних засобiв i iнструментiв. З урахуванням загальноï характеристики проблематики наукових дослiджень у публiчному управлiннi стають затребуваними дослщження з визначення будови, компонентного складу, динамiчних факторiв, що впливають на формування рухомоï структурно-iнструментальноï основи методолопчних вiдносин [6, с. 30].
По-трете, для виршення вказаних проблем тд час формування та реалiзацiï методолопчних 3aco6iB та iнструментiв на принципах кооперативно-комунiкативноï взаемодiï та самоорганiзацiï доцшьно звернутися до осмислення можливостей синергетичних механiзмiв.
По-четверте, теоретичним обгрунтуванням синергетичноï методологiï зумовлена актуальнiсть порушення питання про внесення коректив у побудову способiв практичного проведення дослщжень, що можливо у разi розумiння дiяльностi не тiльки як спланованого та заданого процесу, а i як процесу, що самостшно розвиваеться.
У статичному компонент змюту синергетично1' методологи проявляеться складна структурно-шструментальна основа методолопчних вщносин, формування та реалiзацiя яко1' здiйснюються завдяки кооперативно-комунiкативнiй взаемодiï, самооргашзаци рiзноманiтних пiдходiв, принципiв, норм, iдеалiв, процедур, форм, засобiв, прийомiв, способiв i методiв залежно вiд об'екта дослщження та специфiки розв'язуваного завдання.
Динамiчний компонент синергетично1' методологiï представлений сукупнютю взаемовиключних процесуальних факторiв, результат спшьного та спонтанного впливу яких полягае у безперервнш змiнi структурно-шструментально1' основи методологiчних вiдносин.
Застосування синергетично1' методологiï зумовлено низкою передумов, у змют яких функцiонально проявляються онтолопчш, гносеологiчнi та праксеологiчнi аспекти. Синергетична методолопя щодо iнформацiйних технологiй у публiчному управлiннi формуеться та реалiзуеться механiзмами комунiкацiï та кооперацiï. Специфша використання цих механiзмiв полягае у забезпеченш стiйкостi методологiчних вiдносин i безперервнш самооргашзаци структурно-iнструментальноï основи.
На думку В. Васшьково1', аналiз рiзних компонентiв синергетики як наукового напряму, що вивчае ушверсальш закономiрностi самоорганiзацiï (математичних, природничих i фшософсько-свiтоглядних), дае змогу роздiлити розумшня синергетики у вузькому сенсi - як конкретно!', насамперед математичноï дисциплши, в якiй дослiджуеться розв'язання великоï групи нелiнiйних рiвнянь i теори (концепцiï) самоорганiзацiï в широкому сенс - як мiждисциплiнарного наукового руху, пов'язаного iз застосуванням нових методiв на матерiалi рiзних дисциплiн. Цей подш дае можливють говорити про рiзнi евристичш шляхи та перспективи синергетики: у першому випадку таю перспективи пов'язаш з розвитком методiв математичного моделювання обчислювальних параметрiв у рiзних сферах наукового знання; у другому випадку - з розвитком методiв теоретичного моделювання, що передбачае вироблення ушверсального загальнонаукового та фшософського концепту упорядкування i оргашзаци [7].
Аналiз загальнонаукових концепцiй (юбернетики i загальноï теорiï систем) у вибраному дослщницькому контекстi показуе, що, з одного боку, вони ютотно вплинули на формування категорiальних i теоретичних обрисв теорiï самоорганiзацiï, з шшого боку, методологiчнi орiентацiï та предметш поля цих концепцiй змшювалися пiд впливом теоретичних новацiй синергетики.
Зокрема, метою класичноï кiбернетики Н. Вшера був пошук умов адаптацiйноï стшкосп складних систем (передусiм бiологiчних i сощальних) вiдповiдно до очiкувань керуючого суб'екта. Кiбернетика другого порядку, яка виникла в 70-80-т роки ХХ столггтя, набагато ширше трактуе здатнють самоорганiзованих систем до самостiйних змш, спонтанностi, незалежностi вiд зовнiшнiх впливiв i, вiдповiдно, вiд дiй оператора, який керуе.
Внутршнш розвиток теори систем також зазнав програмного дрейфу вщ установок класичного системного тдходу, що дослщжуе умови збереження цшсносп та стiйкостi системи в середовищ^ що змiнюеться, до iдей нов^шх системних теорiй, якi перенесли акцент на вивчення мшливих систем, в яких нестшюсть е основною передумовою змiни способу 1х поведiнки. Щ теорiï розширили традицiйне розумiння системних властивостей за рахунок таких характеристик, як нелшшнють, потенцшнють, критична поведшка тощо [6].
Мехашзми синергетики (засоби, прийоми, принципи, способи) ддать у тих процесах юридичноï дiяльностi, якi здiйснюються незалежно вщ намiрiв дослiдникiв. Народження нового правового явища пов'язане iз порушенням звичноï системи впорядкованостi з переструктуруванням знань або з 1х збiльшенням, виходом за межi вихiдноï системи, що характерно для системи шформацшних технологш у публiчному управлшш у результат впровадження новгтшх шформацшно-комушкацшних технологiй. Водночас процеси самооргашзацп у системi шформацшних технологш у публiчному управлiннi, у контекст адмшютративно-правового аспекту, - це тшьки один з типiв процесГв, що вiдбуваються у системi нацюнального законодавства. 1снують iншi чинники, наприклад, адаптащя нацiонального законодавства до вимог Свропейського Союзу, що здiйснюеться на пiдставi планових заходiв щодо реалiзацiï рiчних нацiональних програм пiд егщою Комiсiï Украша - НАТО.
Висновки. Синергетичний пщхщ не може претендувати на особливе мюце серед вщомих концептуальних моделей у теорiï методологи права. У ширшому планi вш дае можливостi розкрити певнi науково обгрунтоваш тенденцiï:
- з позицп синергетики доцiльно аналiзувати, на пiдставi унiверсальноï спiльностi зразкiв саморозвитку та самооргашзацп складних систем i взаемноï редукци правового середовища, адмiнiстративно-правове регулювання застосування шформацшних технологш у публiчному управлшш у контекст змш правового середовища з погляду на Угоду про асощащю мiж Украшою, з одного боку, та Свропейським Союзом, Свропейським спiвтовариством з атомноï енерги i ïхнiми державами-членами, з шшого боку, Стратегiчного партнерства Украша - НАТО;
- випадковють у розвитку адмшютративно-правового регулювання застосування iнформацiйних технологш у публiчному управлiннi хоча й спостерГгаеться, але тiльки в обмежених тенденщях у потенцiйно видiленому напрямi розгортання подiй, що 1х оргашзуе, тобто у межах виникнення новгтшх iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй;
- система адмшютративно-правового регулювання шформацшних технологш у публГчному управлшш тим стшюша, чим бшьша ïï рiзноманiтнiсть, оскшьки в структурГ рiзноманiтностi елементiв потенцшно мютяться форми пристосування до рГзних варГантв майбутнього. РГзномаштнють систем робить ï^ стшкими до багатоварГантного майбутнього. Це знаходить вщображення у корпоративному регулюваннГ процесуальних аспектв застосування ГнформацГйних технологГй.
Загалом синергетична модель, що е додатковою до шших методолопчних моделей дослщження адмшютративно-правового регулювання шформацшних технологш у публГчному управлшш, здатна слугувати сполучною ланкою мГж ними i дГалектичною концепщею (орГентованою на соцГальнГ конфлГкти як рушГйну силу розвитку) або основою для оргашчного синтезу конкурентних традицГй правознавства.
МетодологГчна база дослщжень ГнформацГйних технологГй у публГчному управлшш перебувае на стадп розвитку, наповнюеться новими щеями, змГстом, може активно сприяти становленню корисного юридичного знання, але остаточно не сформована, що дае поштовх для застосування нових методГв наукових дослщжень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ортинський В. Hoeimni методи досл1дження адм1тстративно-правових явищ / В. Ортинський //Вiсник Нащонального утверситету "Львiвська полтехтка". Юридичт науки. -2014. - № 782. - С. 5-9. 2. Догадайло Е. Ю. Время и право: теоретико-правовое исследование / Е. Ю. Догадайло. - 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.dslib.net/teoria-prava/vremja-i-pravo-teoretiko-pravovoe-issledovanie.html]. 3. Павлиш В. А. Основи Шформацшних технологт i систем: навч. поаб. / В. А. Павлиш, О. К. Глиненко. - Львiв: Вид-во Львiвськoï
полтехтки, 2013. - 500 с. 4. Юян С. Упровадження платформи Sharepoint як зааб модермзацп оргатв публ1чног влади / С. Юян // HoeimHi тформацШно-комуткацтт технолога в модермзацп публ1чного управлтня: зарубiжний i вшчизняний досвiд: матер. наук.-практ. семтару (м. Днтропетровсък, 19 квшня 2013 р.) /ред. кол. : В. М. Дрешпак (голов. ред.). - Днтропетровсък: ДР1ДУ НАДУ, 2013. - С. 45-47. 5. Келъман М. С. Методологiя сучасного правознавства: становлення та основм напрями розвитку /М. С. Келъман //Психологiя. - 2015. - № 4. - С. 33-45. 6. Моюн Б. I. Методологiя та оргамзащя наукових до^дженъ: навч. поаб. / Б. I. Мокт, О. Б. Моюн. - Вiнниця: ВНТУ, 2014. - 180 с. 7. Василъкова В. В. Синергетика и теория социальной самоорганизации: автореф. дис. ... д-ра филос. наук: спец.: 09.00.08 "Философия науки и техники" /В. В. Василъкова. - Санкт-Петербург, 1999. - [Електроннийресурс]. - Режим доступу: [http://www.dissercat.com/content/sinergetika-i-teoriya-sotsialnoi-samoorganizatsii].
REFERENCES
1. Ortyns'kyy V. Novitni metody doslidzhenny administratyvno-pravovykh yavyshch [Newest research methods administrative-legal phenomena]. Announcer of the National University "Lviv Polytechnic". Legal sciences. 2014, Vol. 782, 5-9 р. 2. Dogadajlo E. Ju. Vremja i pravo: teoretiko-pravovoe issledovanie [Time and right: legal research is theoretical]. Available at: http://www.dslib.net/teoria-prava/vremja-i-pravo-teoretiko-pravovoe-issledovanie.html. 3. Pavlysh V. A. Osnovy informatsiynykh tekhnolohiy i system [Bases of information technologies and systems]. Lviv, 2013, 500 р. 4. Kiyan S. Uprovadzhennya platformy Sharepoint yak zasib modernizatsiyi orhaniv publichnoyi vlady [Implementation of the Sharepoint platform as a means of modernizing public authorities]. 2013, 45-47 р. 5. Kel'man M. S. Metodolohiya suchasnohopravoznavstva: stanovlennya ta osnovni napryamy rozvytku [Methodology of modern jurisprudence: formation and main directions of development]. Psychology. 2015, Vol. 4, 33-45 р. 6. Mokin B. I. Metodolohiya ta orhanizatsiya naukovykh doslidzhen' [Methodology and organization of scientific research: teaching. manual]. Vinnytsya, 2014, 180 р. 7. Vasil kova V. V. Sinergetika i teorija social'noj samoorganizacii. Dokt. diss. [Synergetics and Theory social self-organizati on Dokt. diss.]. St. Petersburg, 1999. Available at: http://www.dissercat.com/content/sinergetika-i-teoriya-sotsialnoi-samoorganizatsii.
Дата надходження: 15.06.2017р.
