CC BY
80
Крупник Я.Г., к.вет.н., доцент Цкшська С.В., к.вет.н., ст. викладач Леньо Ю.М., асистент © Лье1еський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.Г.Гжицького
ОСНОВН1 ФАКТОРИ НАЙБ1ЛЬШ ПОШИРЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ К1НЦ1ВОК ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ
Результати дослгджень тдтверджують наяетсть пяти груп голоених фактор1в та гх езаемодт, якг е причиною хвороб кгнцгвок: 1) спадковг фактори; 2) умоеи годгвлг; 3) гнфекцгйнг фактори; 4) умоеи довкглля; 5) взаемодгя фактор1в. Хронгчнг безексудативш процеси, еключаючи й субклгнгчну форму, можуть уражати до 100% погол1в 'я. В основг гх патогенезу е дистроф1чно-дегенеративш змши, що еиникають внасл\док порушення жиелення тканин. У бугагв-пл1дник1в одним гз спадкоеих чи набутих фактор1е, а також г наслгдком ряду захеорюеань, е неправильна постава кгнцгвок. У телят особливу небезпеку складае омфалт як джерело гнфекцгйного фактору в розвитку гнтних артрит1в та тших септичних захворювань.
Ключовi слова: велика рогата худоба, хвороби кгнцгвок, постава кгнцгвок, остеодистроф1я, суглоби, омфалт.
Питання розвитку патолопчних процеЫв кшщвок худоби вважаеться особливо актуальним, являючи собою господарську й ветеринарну проблеми. Економiчнi збитки, зумовлеш захворюваннями кшщвок, не пщдаються точному визначенню. В крашах, що розвиваються чи вщсталих районах розвинутих кра1н, на кульгаючих тварин, як правило, звертають мало уваги, а це призводить до значних втрат. Захворювання кшщвок, як можуть не викликати в перюд запуску значного зменшення продуктивности в перюд найвищо! лактацп, призводять до зниження надою бiльш, нiж удвiчi. Чим продуктившша тварина, тим бiльш можливi втрати i тим бiльше значення мае термшове лiкарське втручання [5].
Вщомо, що у тварин iз набутими вадами постави кiнцiвок при латентнш формi патологiчного процесу, нав^ь за вiдсутностi кульгання, молоковiддача знижуеть на 15%, а за патологи, яка проявляеться вже вираженим кульганням - на 25-50% [1].
Економiчнi збитки полягають у втратах молока i мяса, передчасному вибраковуванш тварин, витратах на л^вання. Втрати ще бiльше зростають через несвоечасне лжування при хронiчних процесах iз тривалим прихованим перiодом розвитку. Це стосуеться остеохондропати як наслiдку остеодистрофи, що може уражати 60-100% поголiв'я худоби. У запущених та ускладнених випадках, навт при вмiлому лiкуваннi порушенш статико-динамiчнi параметри кiнцiвок часто не вщновлюються. Тому знання етiологiчних факторiв та визначення комплексу
© Крупник Я.Г., Цюшська С.В., Леньо Ю.М., 2011
187
клмчних тестсв, необхщних для ефективно! дiагностики захворювань юнщвок, особливо у прихованiй формi, мають наукову та практичну цiннicть.
Матер1али та методи
Матeрiалом для дослщження була худоба чорно-рябо! породи pi3H^ статевих та вiкових груп, а також cиновiальна рiдина та окрeмi суглоби взятi пicля забою тварин. КлЫчш доcлiджeння проводили за загальноприйнятими методами. Спeцiальнi клiнiчнi доcлiджeння включали рентгенографш та доcлiджeння проб cиновiально! рiдини спектрально-флуоресцентним методом [7, 8].
Результати дослщжень та ix обговорення
Аналiз лiтeратурних даних та результати власних дослщжень свщчать про те, що в господарствах захiдного регюну Укра!ни захворювання кiнцiвок набувають широкого поширення. Окрeмi з них у рiзних статевих i вiкових групах мають тшний звязок з певним перюдом i умовами утримання та порою року. Так, алiмeнтарна оcтeодиcтрофiя корiв набувае найбiльшого поширення у зимово-cтiйловий пeрiод. Клiнiчно захворювання проявлялося зниженням продуктивности збоченням апетиту, напруженою ходою, кульгавicтю, залежуванням тварин, вiдмiчаютьcя потовщення i болючicть cуглобiв, розм'якшення хвостових хрeбцiв тощо [3, 6].
Хрошчш бeзeкcудативнi процеси, основою патогенезу яких е диcтрофiчно-дегенеративш змiни, у велико! рогато! худоби за оcтeодиcтрофi! виявляються у кожно! хворо! тварини, а прояв захворювання може бути як у ктшчнш, так i cубклiнiчнiй формах. Клмчно захворювання проявляеться порушенням статично! та динамiчноl функцi! кiнцiвок, збiльшeнням величини (об'ему) окремих cуглобiв, зниженням продуктивност i т. п. Основу субклмчно! форми становить ураження хряща та субхондрально! кicтково! тканини, яке на початкових стащях захворювання виявляеться за допомогою додаткових спещальних мeтодiв дослщження, зокрема рeнтгeнографiею. В окремих господарствах за прив'язного утримання тварин, особливо наприюнщ зимово-cтiйлового пeрiоду, захворювання, включаючи cубклiнiчну форму, може охоплювати до 100% поголiв'я. Адже в його розвитку, крiм загальновизнаних eтiологiчних чинниюв оcтeодиcтрофi! (нестача Са, Р, в^ам^ Д), певне значення мае сукупшсть факторiв, безпосередньо зумовлюючих, провiдних i сприяючих, а також cупутнiх, що так чи шакше порушуе морфофункщональний баланс хряща i глибше лежачо! кicтково! тканини, cиновiально! рiдини i хряща. Тому рацiони повиннi бути збалансоваш за поживнicтю, вмicтом мшеральних речовин, вiтамiнiв, цукрово-проте!новим вiдношeнням. Обов'язковими е регулярний активний мощон тварин [2, 9, 11].
Для л^вання i профiлактики остеохондрозу (оcтeохондропатi!) у молодняка худоби 7-10-мюячного вiку в схему заходiв рекомендуемо внутрiшньом'язовi ш'екци гематону в дозi 0,15-0,20 мл на 1 кг маси тша, лактогену - 4-5 мл, полiвiтамiнного препарату АМ1 (А, D3, Е та шш^ - 5 мл двiчi (вiтамiни - тричi) iз 2-тижневим штервалом.
Профiлактика остеохондрозу (остеохондропати), який виникае на фонi остеодистрофи, дозволить усунути можливicть виникнення у значно! частини
поголiв'я ускладнень, у тому чи^ асептичних артриив, та набуто! неправильно! постави юнщвок.
Важливi даш були отриманi при диспансерному обстеженш буга!в-плiдникiв племоб'еднання «Захщплемресурси», де певнi вади кiнцiвок, зокрема неправильна постава, а також !х захворювання мали широке поширення й охоплювали бiльше третини поголiв'я.
Загалом, дослiдження племiнних буга!в iз вадами чи захворюваннями кiнцiвок потребуе добро! клмчно! пiдготовки, досвiду та наявност спецiальних дiагностичних тестiв. Адже таю вади як неправильна постава юнщвок чи пальщв можуть мати спадковий характер, що часто виявляеться лише за певних умов, наприклад, неповнощнно! годiвлi, швидкого збiльшення маси тварини тощо. А набута неправильна постава, як правило, виникае внаслщок захворювань. Саме тому, перш за все, по^бно брати до уваги взаемозвязок неправильно! постави юнщвок, зокрема пальщв, iз !х захворюваннями. Часто це проявляеться, особливо за вiдсутностi своечасного л^вання, як динамiчний процес, коли, на перший погляд незначне вщхилення статично-динамiчно! функцi! одного з оргашв, наприклад пальця, може призвести до важких наслiдкiв й розладу всього апарату руху тварини. Найбiльш виражено це у масивних племiнних тварин. Наприклад, екстензiя пальцiв (прогинання) одше! з тазових кiнцiвок призвела до неправильно! постави сумiжно! кiнцiвки й, водночас, широко! постави пальщв грудних юнщвок. У шшо! тварини артроз заплесни за вузько! постави грудних юнщвок спричинив виникненння прикарпального бурситу.
У мододих племшних буга!в за вузько! постави тазових юнщвок часто спостер^аемо так звану торцеву !х поставу. Спочатку вузька постава тазових юнщвок може компенсуватися широкою поставою грудних. З часом збшьшення маси тварини призводить до екстензп (прогинання) пальщв тазових i широко! постави пальщв грудних юнщвок. Тобто, у масивних тварин за непаравильно! постави вщбуваеться нерiвномiрне навантаження на окремi елементи пальцiв усiх чотирьох юнщвок.
Х-подiбна постава тазових кiнцiвок, прогинання пальщв та !х деформацiя, надмiрний рiст копитцевого рогу, його розшарування, забруднення й гниття часто ускладнюються пододерматитом.
Вузька постава грудних юнщвок сприяе надмiрному навантаження на латеральш копитця i значному !х стиранню. Широка розвернута постава грудних юнщвок при частих i тривалих нахиленнях голови, як це бувае при споживанш корму з низьких годiвниць, призводить до постшного викручування !х та перевантаження третього пальця обох юнщвок, внаслщок чого настае деформащя пальщв, нерiвномiрне стирання копитцевого рогу, що також сприяе виникненню пододерматиту.
Загальновщомо, що неправильна постава кiнцiвок спадкового характеру не виправляеться. Але i набута постава не виправляеться, якщо вона зумовлюеться патологiчним процесом, що перейшов у хронiчну форму. Адже компенсаторш процеси часто приймають незворотний характер.
Отже, у буга1в-плщниюв неправильна постава кшщвок може бути як спадковим фактором, а також свщчити про наслщок захворювання кшщвок чи можливють його виникнення, залежно вщ ряду факторiв та своечасного лжування.
Профшактика захворювань кiнцiвок полягае також в запоб^анш травматичних ушкоджень. Особливу увагу звертають на стан тдлоги у примiщеннях i на вигульних майданчиках, огорожi тощо. Слщ суворо дотримувати вiдповiдних правил експлуатаци тварин, не допускаючи перевантажень кшщвок. Треба пам'ятати, що причиною багатьох хвороб кшщвок, у тому чи^ i суглобiв, е остеодистрофiчнi порушення. Тому особливу увагу звертають на профшактику рахiту, остеомаляцп.
У телят одшею з перших причин, що суттево впливае на стан кшщвок, зокрема у виникненш артриив, е запалення пуповини. Омфалiт, за хрошчного перебiгу, завдае тваринництву вiдчутних збитюв через ураження окремих систем оргашзму та органiв, особливо суглобiв. А профшактика омфал^, тобто недопущення контамшаци мiкрофлорою пуповини i розвитку гншного запалення, мае бути найпершим заходом.
Вiдомо, що контамiнацiя бактерiями пуповини може призвести до гострого i хронiчного И запалення, а також до нагноення пупка. Подальше поширення шфекци призводить до мюцевого чи генералiзованого перитонiту й утворення гншниюв у черевнiй стiнцi. По кровоносних судинах бактери, що викликали запалення пуповини, поширюються по всьому органiзмi i спричиюють запалення кишечнику, суглобiв тощо.
За нашими спостереженнями, запалення пуповини (омфал^) в основному проявляеться на 2-3-й день життя телят. На початку захворювання вiдмiчаеться пригшчення, вiдмову вiд молозива, тдвищення температури тiла на 0,5-1,5оС. В основi пупка при пальпацп виявляеться запальний набряк. Пупковий канатик вологий, потовщений, болючий. Захворювання в бшьшост випадюв супроводжуеться дiареею.
При клмчному дослiдженнi окремих груп телят 2-4-мюячного вiку було констатовано, що захворювання (у хрошчнш формi) та його наслщки виявляються вiд поодиноких випадюв до бшьш, нiж третини (майже 40%) поголiв'я [4].
Данi дослщжень показують, що в бiльшостi випадюв у тих телят, яю хворши розладами травлення (55-ть iз 93-х голiв, що становило 59,14%) виявили i омфалiти або пупковий сепсис ( 32^ голови, тобто 34,40% вщ усiх народжених).При загибелi телят з клмчними ознаками омфалiту у поавах iз тканин рiзних оргашв у чотирьох трупiв iз п'яти видшялися асоцiацil i лише в одному випадку монокультура. 1з загально! кiлькостi iдентифiкованих культур стафiлококи складали 39,48%, стрептококи - 38,76%, палички - 21,70%. Частiше всього мшрооргашзми висiвалися з печiнки, пупкових судин, селезшки i легень, що вказуе на шляхи розповсюдження мжрофлори тсля проникнення в органiзм новонароджених через культю пуповини [10].
З метою профшактики омфалтв телятам пiсля народження обробляли пуповину 5% спиртовим розчином йоду, а через 2-3 години - 3% розчином формал^ на 65о спирту. Курс профшактичних процедур тривав 2-3 дш.
У випадку забруднення пуповини тсля витискання залишюв KpoBi та антисептично1 ïï обробки телятам вводили тканинний препарат „Гематон" i3 профiлактичною метою. За гострого запалення пуповини, пiсля витискання ексудату i антисептичноï ïï обробки, в дшянку пупка iн'eктували розчини антибiотикiв, а частину дози вводили внутрiшньом'язово за рекомендованим курсом застосування. Шсля цього пуповину i дшянку пупка змащували iхтiоловою маззю; iн'eктували внутрiшньом'язово тканинний препарат „Гематон". При хрошчному запаленш пупка виконували курс iн'eкцiй за зазначеною схемою, а також розкривали i вичищали гнiйник iз наступною антисептичною обробкою.
Лiкувати телят з асептичними артритами доцшьно за схемою [11]: перед л^ванням проводять асептизащю травмованих тканин; в перший день пщ бинтову пов'язку застосовують аплшащю 1,5% розчину сульфату цинку на 20% розчиш диметилсульфоксиду (ДМСО); на другий i третш днi на хвору дшянку застосовують апшкацп з 10% розчину салщилово-кислого натрiю на 20% розчиш ДМСО; зверху накладають захисну водонепроникну пов'язку i тваринам надають спокiй. Результати дослiджень показали, що включення у схему л^вання асептичних запальних процесiв кiнцiвок лжарських речовин, якi, крiм антисептичноï ди, мають позитивний вплив на регенеративш процеси травмованих тканинах, i е терапевтично ефективним заходом. Тривалiсть л^вання при цьому скорочуеться на 2-3 дш, у порiвняннi iз дослщною групою.
Висновки:
1. Результати дослщження пщтверджують наявнiсть п'яти груп головних факторiв та ïx взаемодiю, яю е причиною хвороб кiнцiвок: 1) спадковi фактори; 2) умови годiвлi; 3) iнфекцiйнi фактори; 4) умови довюлля; 5) взаемодiя факторiв.
2. Част випадки захворювань кiнцiвок худоби становлять значну господарську та ветеринарну проблеми.
3. Антисептична обробка пуповини у новонароджених телят забезпечуе профшактику гнiйниx артритiв та стабшьшсть заxисноï системи органiзму.
4. Важливою складовою схеми профiлактики захворювань юнщвок у худоби е забезпечення формування мщного кiстяка, запобiгання остеодистрофiï (рах1ту, остеопорозу), травматичних ушкоджень.
5. В ощнку племiнного молодняка потрiбно включати стан апарату руху.
6. Неправильна постава юнщвок, зокрема пальщв, сприяе виникненню бурситсв, пододерматиив та шших захворювань;
7. Диспансеризацiя дозволяе виявляти ранш стадiï хвороби, застосовувати вщповщне лiкування, профiлактувати захворювання, пропонуючи усунення факторiв, що призводять до порушення функцiй органiзму, зокрема апарату руху.
Л1тература
1. Борисевич В.Б. Хвороби юнщвок у тварин /В.Б. Борисевич // Вшник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту. - Бша Церква, 2000. - Вип. 13, ч.1. - С. 14-19.
2. Гамота А. А. Особливост патогенезу остеохондрозу (остеохондропатп) у худоби / А. А. Гамота, Я. Г. Крупник, С. В. Цшнська // Наук. вюник Львiвськоï нацiональноï ветеринарноï академiï iм. С. З. Гжицького. - Л. : ЛНАВМ iм.С.З.Гжицького, 2004, - Т. 6, вип. 3, ч. 1. - С. 60-66.
3. Гамота А. А. Патогенез дистрофiчних процеЫв сухожиль та cyrao6iB високопродуктивних KopiB / А.А. Гамота, В.I.Завiрюха, Я.Г. Крупник та ш.. // Наук. вкник вет. мед. - Бша Церква, 2010. - Вип. 4 (76). - С. 38-42
4. Гамота А.А. Профшактика та л^вання артритсв у телят / А.А. Гамота, Я.Г. Крупник, С.В. Цкшська // Наук. вкник БДАУ. - Бша Церква, 2006. - Вип. 41.
- С. 27-33.
5. Гринаф П., Маккаллум Ф., Уивер А. Болезни конечностей крупного рогатого скота. - М.: Колос, 1976. - 384 с.
6. Демидюк С. К. Стан обмiну речовин у корiв, хворих на алiментарну остеодистрофш в захщнш бiогеохiмiчнiй зош Укра!ни / С. К. Демидюк // Наук. вшник Львiвсько! нацюнально! ветеринарно! академп iм. С. З. Гжицького. - Л.: ЛНАВМ iм. С. З. Гжицького, - 2005. - Т. 7, вип. 3, ч. 1. - С. 33-39.
7. Крупник Я. Г. Дiагностичнi тести для дослщження худоби при остеохондрозi (остеохондропати) / Я. Г. Крупник // Наук. вюник Львiвсько! державно! ветеринарно! академп iм. С. З. Гжицького. - Л.: ЛДАВМ iм. С. З. Гжицького. - Львiв, 2000. - Т. 2, вип. 3-4. - С. 118-122.
8. Крупник Я. Г. Завтосування спещальних фiзичних методiв у дiагностицi остеохондропатi! худоби / Я.Г.Крупник, А.А.Гамота, С.В.М'ягкота та ш.// Наук. вiсник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iм. С. З. Гжицького. - Л.: ЛДАВМ iм. С. З. Гжицького. - Львiв, 201-.
- Т. 12. -№2 (44). Ч. 1. - С. 163-167.
9. Крупник Я. Г. Патоморфолопя остеохондрозу (остеохондропати) велико! рогато! худоби / Я. Г. Крупник // Наук. вшник Л^всько! державно! ветеринарно! академп iм. С. З. Гжицького. - Л. : ЛДАВМ iм. С. З. Гжицького. -Львш, 2004. - Т. 6, вип. 1, ч. 1. - С. 83-95.
10. Романович М.С. Профшактика омфалтв в системi заходiв боротьби при шлунково-кишкових шфекщях новонароджених телят /М.С.Романович// Зб.стат. Мiжн. наук.-практ. конф. - Львiв, 1997. - С. 234-236.
11. Цюшська С. В. Особливосп обмiнних процесiв у тканинах юнщвок велико! рогато! худоби /С. В. Цюшська// Вiсник Бiлоцеркiвського державного аграрного ушверситету: зб. наук. праць. - Бша Церква, 1998. - Вип. 5, ч. 2. - С. 222-225.
Summary
Krupnyk Ya.G., Tsisinska S.V., Lenjo Y.M.
THE MAIN FACTORS OF THE MOST FAMOUS DISEASES OF CATTLE
LIMBS
The results of the investigation prove the availability of five main groups of factors and their correlation, which are the reason of limb diseases:
1) genetic factors
2) feeding conditions
3) infectious factors
4) environment conditions
5) factor of correlation.
Some diseases can touch to 100 per cent of live - stock.
Рецензент - к.вет.н., доц. Мисак А.Р.
