CC BY
18
УДК: 619. 616
Крупник я.г., Щсшська c.b., Дудчак 1.п. ©
Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iMeni С.З.Гжицького
комплексна терап1я запальних процес1в к1нц1вок
велико! рогато! худоби
Запропоновано схему комплексноï mepaniï гнтних запальных процеав кгнцгвок великогрогатогхудоби гз використанням 3aco6ie стымулюючогтерапИ, етютропного та патогенетичного л1кування.
Ключое1 слова: велика рогата худоба, ктщвки, запалът процеси,етютропне л1кування, патогенетична тератя, iмуностымулювалъна тератя, мкцеве лжування
Част1 випадки захворювань кшщвок становлять значну господарсько-ветеринарну проблему, для вир1шення яко! потр1бно реал1зувати ряд заход1в диспансеризацшного характеру - д1агностичних, лжувальних, профшактичних [1, 2, 3]. Особливо вщчутш збитки за травматичних уражень дистального вщдшу юнщвки. Вони мають характер вщкритих (рани) чи закритих уражень та супроводжуються загальною i мюцевою реакщею оргашзму. Особливють локал1зацп процесу часто сприяе продовженню негативно! дп патогенного фактора та затримуе регенеращю тканин, що потребуе своечасного та фахового л1кування [4]. Ч1тке визначення характеру процесу дае змогу цшеспрямовано застосовувати як етютропне лжування, так i методи патогенетично! Tepaniï. Разом з тим, дуже важливо актив1зувати захисш мехашзми оргашзму, що забезпечить кращу ефектившсть лжування за гншних запальних процеав кшщвок худоби.
Матер1ал i методи. Об'ектом дослщження була велика рогата худоба -клмчно здоров! тварини та з гншно-некротичними процесами в дистальнш дшянщ кшщвки.
Проводили загальне та спещальне (гематолопчне) клмчне дослщження.
У дослщах in vitro за допомогою стандартних дисюв визначали чутливють мшробно1 асощацп збудниюв xipypri4HOÏ шфекци, видшених з уражених кшщвок тварин, до антибютимв i3 додаванням 5 %, 10 % i 20% концентраци димексиду у 0,5% розчиш новокашу.
Пор1вняльну характеристику стимулюючо! дп екстракту алое, АСД - 2 та екстракту прополюу на оргашзм молодняка велико! рогато! худоби проводили на 9 клмчно здорових бугайцях 12-16-мюячного вшу. Тваринам внутршньом'язово вводили 3-4 мл екстракту прополку, змшаного з 9 мл 2% розчину новока1ну (I група), 3-4 мл АСД-2 з 9 мл 2% новокашу (II група), 5 мл екстракту алое (III група). 1н'екци виконували трич1 з штервалом 5-6 д1б.
© Крупник Я.Г., Цюшська C.B., Дудчак 1.П., 2012
171
При дослщженш та лжуванш уражених кшщвок застосовували транквшзацш тварини та мюцеве знеболювання (провщникову анестезш).
Результати дослщження. Проведен! дослщження показали, що окрем1 антибютики по-р1зному впливають на затримання росту мжрофлори (табл. 1). Так, бензилпенщилшу натр1ева ешь та цефазолш затримали ркт всього 20-25% м1кроб1в вщ загально! !х кшькост1, а зона затримання росту становила 10 мм.
Таблиця 1
Бактершстатична д1я антнбштнкш
Назва (вид) антибютика Зона (у мм) та стушнь затримання росту (у проц.) без димексиду Зона (у мм) та стушнь затримання росту (у проц.) 1з додаванням розчишв димексиду
5% 10% 20%
Бензилпенщил1ну натр1ева ешь 10 (25%) 10 (30%) 12 (30%) 12 (60%)
Стрептомщину сульфат 20 (60%) 22 (60%) 26 10 (100%), 16 (80%) 26 10 (100%), 16 (80%)
Тетрациктну пдрохлорид 18 8 (100%) 10 (50%) 20 10 (100%) 10 (50%) 28 20 (100%), 8 (80%) 28 20 (100%), 8 (60%)
Левомщетин 12 (50%) 12 (60%) 13 (80%) 15 10 (100%), 5 (50%)
Гентамщину сульфат 28 10 (100%), 18 (50%) 26 18 (100%) 8 (50%) 30 18 (100%), 12 (40%) 26 18 (100%), 8 (60%)
Цефазолш 10 (20%) 10 (25%) 10 (30%) 10 (30%)
Стрептомщину сульфат у д1аметр1 до 20 мм затримав ркт 60% маси мжрофлори, тетрациклшу гщрохлорид на вщдал1 8 мм показав 100% бактерюстатичну актившеть. Гентамщину сульфат виявився найефектившшим-у д1аметр1 10 мм затримав ркт 100% мшрофлори, а на вщдал1 до 28 мм - 50%. При додаванш до дисюв 5% розчину димексиду антимжробна актившеть зросла незначно, при додаванш 10% I 20% розчишв димексиду до стрептомщину сульфату, тетрациклшу гщрохлориду I гентамщину сульфату вона збшьшилася на 25-50%, але р1знищ у 10% та 20% розчишв димексиду не виявлено. Отже, для розведення антибютимв доцшьно застосовувати 10% розчин димексиду на 0,5% розчиш новока!ну, оскшьки це значно посилюе антимжробну дш.
Результати дослщжень щодо вивчення пор1вняльно! ефективност1 тканинних препарата показали, що стримуюч1 засоби дшть переважно на певну ланку захисно! системи оргашзму тварин. Так, за використання АСД-2 фагоцитарна актившеть нейтрофшв зросла майже у три рази; зростае кшькють сегментоядерних нейтрофшв, малих л1мфоцит1в та еозинофшв; спостер1гаеться тенденщя до зростання вмюту ¿муноглобулш1в. Екстракт алое викликав збшьшення кшькост1 лейкоцит1в на 56%, у два рази пщвищив актившеть фагоцитозу; сприяв зростанню кшькост1 малих л1мфоцит1в та еозинофшв, зменшенню кшькост1 базофшв; водночас спостер1гаеться виражена тенденщя до зростання вмюту ¿муноглобулмв. Екстракт прополюу
172
посилив актившсть фагоцитозу на 66%; зростае кшькють сегментоядерних нейтрофшв та малих л1мфоцита; водночас спостер1гаеться незначна тенденщя до зростання вмкту ¿муноглобулмв (табл.2).
Таблиця 2
Динамжа морфолоНчних показникзв кров! до та теля застосування _тканинних препаратгв (М ± т; п=9)_
Показ ник До уведення препарапв Шсля застосування препарапв
екстракт прополку АСД-2 екстракт алое
Гемоглобш, г/л 93,0 ±8,00 88,0 ± 2,10 93,0 ±4,07 84,0 ± 2,02
Еритроцити, Т/л 5,4 ± 0,40 6,77 ±0,400 5,37 ± 0,300 6,87 ± 0,300
Лейкоцити, Г/л 6,8 ± 0,30 7,5 ± 0,40 7,2 ± 0,30 10,5 ±0,30**
Базофши, % 5,0 ± 1,00 3,0 ± 0,40 3,0 ± 0,50 2,0 ± 0,30*
Еозиноф1ли, % 1,0 ± 0,40 1,0 ± 0,20 5,0 ± 0,40*** 4,0 ± 0,30**
Нейтрофши,% паличкоядерш сегментоядерш 4,0 ± 0,10 11,0 ± 2,00 5,0 ± 1,00 22,0 ± 0,40*** 5,0 ± 0,50 18,0 ± 0,5** 4,0 ± 0,20 15,0 ± 1,40
Л1мфоцити, всього, % у т.ч.: мал1 середш велик! 74,0 18,0± 1,40 52,0 ± 5,00 4,0 ± 0,50 64,0 32,0 ± 0,50*** 25,0 ± 1,50*** 7,0 ± 0,60 62,0 35,0±4,00*** 20,0 ± 1,50 7,0 ± 0,60 74,0 32 ,0± 1,00*** 38,0±1,60*** 4,0 ± 0,80
Моноцити, % 5,0 ± 0,30 5,0 ± 0,20 7,0 ± 0,20 1,0 ± 0,06***
Актившсть фагоцитозу за НСТ -реакщею, % 15,4 ± 2,50 25,0 ± 3,00** 44,0 ± 4 00*** 33,0 ± 2,00***
Вм1ст 1муноглобулш1в, мг/мл 20,1±0,26 22,2±0,41 26,2± 0,19 30,2± 0,32
Примита: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001
Отже, зазначеш тканинш препарати при парентеральному застосуванш дшть на р1зш ланки ¿муштету, пщвищуючи при цьому загальну резистентшсть оргашзму тварини.
Виходячи з результата дослщжень, у схем1 лшувальних процедур доцшьно поеднувати етютропну, патогенетичну та стимулюючу терапш.
1. Етютропне лшування:
- при гншних запальних процесах юнщвок доцшьно внутршньом'язово застосовувати титроваш антибютики, розчинеш у 10% розчиш димексиду на 0,5% розчиш новокашу [5, 6]. Такий захщ значно посилюе антимжробну дш антибютиюв.
2. Патогенетичне л1кування:
- при д1агностичному дослщженш, фшеацп уражено! кшщвки та лшувальних процедурах хворш твариш доцшьно, згщно з показаниями, ш'ектувати вщповщну дозу транквшзатора, що забезпечуе кращ1 умови для дослщження дшянки ураження, профшактуе додаткове подразнення уражених тканин та стресову реакцш, що вщповщно, полегшуе переб1г захворювання;
- комплекс мкцевих л1кувальних процедур за гншних запальних процеав тазових юнщвок розпочинати ¿з виконання, згщно з показаниями,
173
провщниково! анестези загальних стовбур1в великогомшкового та поверхневого I глибокого малогомшкових нерв1в за методом Н.Магди 2-3% розчином новокашу;
- за ураження передшх кшщвок виконувати циркулярну блокаду 2-3% розчином новокашу у середнш частиш п'ястя.
Переважно на кшщвках використовуеться провщникова анестез1я. Однак, слщ пам'ятати, що анестез1я протипоказана при пщозр1 на переломи ккток, оскшьки можливе змщення вщламюв або ж неповний перелом (трщина) може перейти у повний. Важливо також теля анестези уникати швидких рух1в тварини та р1зких поворота, що може призвести до виникнення ускладнень нав1ть у м'яких тканинах.
3. Стимулюючатератя:
- тваринам з гострими гншними процесами вводять препарат АСД-2 з 2% розчином новока!ну у стввщношенш 1 : 3 внутршньом'язово по 10 мл два рази з пром1жком 3-4 доби;
- тваринам з хрошчними процесами замють препарату АСД-2 вводять екстракт алое у вищих терапевтичних дозах, трич1 з пром1жком 3-4 доби.
Тканинш препарати проявляють л1кувальну дш, впливаючи на системи, як1 пщвищують захисну функщю та мобшзують компенсаторш можливост1 оргашзму. Вони впливають на весь оргашзм без ч1тко виражено! виб1рково! [7].
4. Мкцеве лшування:
- при гншно-некротичних процесах почергово застосовувати димексид-антибютиков1 компреси та димексид-йодоформш компреси на 50% розчиш димексиду, виготовленому на 2% розчиш новокашу;
- при появ1 грануляцшно! тканини застосовувати аплжащю ¿хтюлово! маз1 або рщко! маз1 Вишневського;
- у завершальному перюд1 л1кування, теля проведения х1рурпчно! обробки та видалення дев1тал1зованих тканин, лжвщаци нориць I затоюв, заключно! обробки вс1е! поверхш рани та навколишшх тканин насиченими димексид-антисептичними розчинами-суспенз1ями йодоформу чи етакридину лактату на 50% димексид^ виготовленому на 2% розчиш новокашу, на всю дшянку дистально! частини кшщвки доцщьно накласти безпщкладкову гшеову пов'язку з дренажною трубкою [8]. Така пов'язка забезпечуе повний спокш у раш, мае достатню адсорбуючу властивкть. При потреб^ без змши пов'язки, е можливють мюцево вводити антисептичш розчини, що е важливим у ветеринарнш практищ.
Кшшчш спостереження показали, що видужання тварин з гншними запальними процесами кшщвок настае через 10-14 д1б вщ початку комплексного л1кування; уражеш дшянки виповнюються грануляцшною тканиною, загоювання проходить за характером концентричного рубцювання. Висновки.
1. Розведення антибютиюв на 10% розчиш димексиду посилюе !х антимкробну дш на 25-50%.
174
2. Для актив1заци регенеративных процеав у дшянщ ураження та пщвищення резистентност! оргашзму слщ застосовувати тканинш препарати у поеднанш з патогенетичним i мщцевим лжуванням.
3. Запропонована схема комплексного л1кування дае добрий терапевтичний ефект i прискорюе видужання тварин i3 гншно-некротичними процесами у дистальному вщдш юнщвки на 4-6 д1б.
4. За численних випадюв уражень юнщвок актив1зувати профшактичну роботу у cxeMi диспансеризацшних заход1в.
Л1тература
1. Борисевич В.Б. Профшактика хвороб копитець у жуйних i свиней /
B.Б. Борисевич, Г.М.Калиновский. - К.: Урожай, 1982. - 52 с.
2. Панько I.C. Патогенетична терашя при запальних процесах у тварин / 1.С.Панько, В.М.Власенко, B.I. Левченко та ш. - К.: Урожай, 1994.- 256 с.
3. Зав1рюха B.I. Перспективи застосування димексиду при лжуванш тварин з гншними запальними процесами /В.1.3ав1рюха, Б.З.Гудз, Я.Г.Крупник,
C.В.Ц1с1нська // Науково-техн1чний бюлетень. - Вип.7. № 1,2. - Льв1в, 2006. -С. 164-168.
4. Мазуркевич А.Й. Запалення / А.И.Мазуркевич, В.Л. Тарасевич, Дж. Knyri. //Патоф1з1олог1я тварин. - К.: 2000. - С119-134.
5. Ц1с1нська С.В. Динам1ка патогенетичних показник1в i тератя запальних процес1в дистально! д1лянки кшщвок у велико! рогато! худоби: автореф. дисс. ^канд. вет. наук: 16.00.05 / С.В.Цдсшська; Б!лоцерк!вський державний аграрний ун-т. - Б. Церква, 2004. - 19 с.
6. Крупник Я.Г. Диметилсульфоксид як 3aci6 асептики та антисептики у ветеринарнш xipypri!/ Я.Г.Крупник, С.В.Ц!с!нська, Б.З.Гудз // Науковий вюник Льв!в. нац. ун.-ту. вет. мед. та бютехн. ¿м. С.З. Гжицького - Т.10. №2 (37). 4.1. -Льв1в, 2008. - С. 164-171.
7. Канюка O.I. Тканинш препарати / ОТ.Канюка, В.Р.Файтельберг-Бланк, Ю.П.Лизогуб та ¿н. // КлЫчна ветеринарна фармаколог!я. - О.: Астропринт, 2006. - С. 91-92.
8. Дудчак 1.П. Деяк! методи проф!лактики i л!кування при гншно-некротичних ураженнях дистального в!дд!лу кшщвок у кор!в: автореф. дисс. ^канд. вет. наук: 16.00.05 / 1.П.Дудчак; Нац!ональний аграрний ун!верситет. -Ки!в, 1996. - 30 с.
Summary
Krupnyk Ya.G., Tsisinska S.V., Dudchak I.P.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj COMPLEX THERAPY OF INFLAMMATORY PROCESS OF CATTLE
LIMBS
The schemes of complex therapy of inflammatory process of cattle limbs using immunostimulated measures, ethiotrophic and pathogenetical treatment were proposed.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
175
