Научная статья на тему 'Клинический случай лечения козы с абсцессом вымени'

Клинический случай лечения козы с абсцессом вымени Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
1431
61
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОЗА / GOAT / ВИМ'Я / АБСЦЕС / ABSCESS / ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ / АНТИБіОТИКОТЕРАПіЯ / ANTIBIOTICS THERAPY / ДИМЕКСИД-НОВОКАїНОВі КОМПРЕСИ / ВЫМЯ / UDDER / АБСЦЕСС / ОПЕРАТИВНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО / SURGERY / АНТИБИОТИКОТЕРАПИЯ / ДИМЕКСИД-НОВОКАИНОВЫЕ КОМПРЕССЫ / DIMEXIDE NOVOCAINE COMPRESSES

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Крупник Я.Г., Мысак А.Р., Ленё Ю.М., Цисинская С.В., Прицак В.В.

Согласно классификации хирургической инфекции, абсцесс, а также флегмона, относятся к гнойной (аэробной) инфекции местного характера. Соответственно, абсцесс в области молочной железы, несмотря на локализацию (кожный, интерстициальный, паренхиматозный), в ветеринарном акушерстве относится к гнойному маститу. В нашем случае, на лечение в клинику хирургии поступила коза с абсцессом у подкожной клетчатке задней поверхности вымени объёмом около 500 см3. Как стало известно из анамнеза, это был уже второй абсцес в течении месяца. Схема лечения включала: передоперационное лечение антибиотикотерапия; оперативное вмешательство рассечение абсцесcа; эвакуация гноя; антисептическая обработка полости; имплантация дренажа; заполнение полости маззю Левомеколь; послеоперационное лечение антибиотикотерапия; димексид-новокаиновые компрессы; новокаиновая блокада нервов промежности за И.И. Магдой; внешнее применение бальзамического линимента (за Вишневским). Послеоперационное лечение животного длилось 9 дней. В последствии лечения следующих 6 месяцев рецедива не отмечали.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Крупник Я.Г., Мысак А.Р., Ленё Ю.М., Цисинская С.В., Прицак В.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ЛІКУВАННЯ КОЗИ З АБСЦЕСОМ ВИМ’Я

According to the classification of surgical infection, abscess and also flegmona are relate to purulent (aerobic) infection of local character. Accordingly, an abscess in the udder area, regardless of its location (dermal, interstitial, parenchymatous) according to the classification of veterinary obstetrics refers to suppurative mastitis. In this case, a goat entered on treatment in hospital of surgery with an abscess in the subcutaneous tissue of the back surface of the udder object above 500 cm3. As it turned out in anamnesis, it was already a second abscess within a month. Treatment regimens included: Preoperative treatment antibiotics; Surgery opening the abscess; evacuation of pus; antiseptic processing of cavity; implantation of drainage; cavity filling with ointment Levomekol; Postoperative treatment antibiotics; dimexide-novocaine compresses; novocaine blockade of perineal nerves by Magda I.I.; balsamic external application of liniment (for Vyshnevskyj). Postoperative treatment of animals lasted 9 days. Over the next 6 months of relapse the disease were not found out.

Текст научной работы на тему «Клинический случай лечения козы с абсцессом вымени»

УДК 619 : 636. 3

Крупник Я.Г., Мисак А.Р., Леньо Ю.М., Щсшська C.B., к. вет. н., доценти

кафедри xipypriï; Прщак В.В., к. вет. н., асистент кафедри xipypriï © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт

iMeni С.З. Гжицького

КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК Л1КУВАННЯ КОЗИ 3 АБСЦЕСОМ ВИМ'Я

Зггдно з класифгкацгею хгрурггчног тфекцп, абсцес, а також флегмона, належать до гтйног (аеробног) тфекцп м1сцевого характеру. Bidnoeidno до цъого, абсцес у дшянщ вим'я, незалежно eid його локал1зацп (штрний, ттерстищалъний, паренх1матозний), у ветеринарному aKyrnepcmei належитъ до гншного маститу.

У нашому випадку, на л1кування у клтгку xipypsiï потрапила коза з абсцесом у товщ1 тдшшрног клткоеини задньог поверхнг вим 'я (молочного дзеркала) об'емом близько 500 см3. Як виявилосъ з анамнезу, це буе рецидив хвороби, що виник впродовж мжяця.

Схема лжування включала:

- передоперацшне лтування - антиб1отикотератя;

- оперативне втручання - розтин абсцесу; евакуащя гною; антисептична обробка порожнини абсцесу; ¡мплантащя дренажу; заповнення порожнини абсцесу маззю Левомеколъ;

- тсляоперацшне лшування - антиб1отикотератя; димексид-новокагновг компреси; новокагнова блокада нервгв промежини за Магдою I.I.; зовшшне застосування балъзамгчного лШменту (за Вишневським).

Шсляоперацтне л1кування тварини тривало 9 di6. Впродовж наступних 6 м1сяц1врецидиву захворювання не виявлено.

Ключов1 слова: коза, вим'я, абсцес, оперативне втручання, антиб1отикотератя, димексид-новокагновг компреси.

УДК 619 : 636. 3

Крупник Я.Г., Мысак А.Р., Ленё Ю.М., Цисинская C.B., к. вет. н., доценты кафедры хирургии; Прицак В.В., к. вет. н., асистент кафедры хирургии.

Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого

КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ ЛЕЧЕНИЯ КОЗЫ С АБСЦЕССОМ ВЫМЕНИ

Согласно классификации хирургической инфекции, абсцесс, а также флегмона, относятся к гнойной (аэробной) инфекции местного характера. Соответственно, абсцесс в области молочной железы, несмотря на локализацию (кожный, интерстициалъный, паренхиматозный), в ветеринарном акушерстве относится к гнойному маститу.

В нашем случае, на лечение в клинику хирургии поступила коза с абсцессом у подкожной клетчатке задней поверхности вымени объёмом около

© Крупник Я.Г., Мисак А.Р., Леньо Ю.М., Щсшська C.B., Прщак В.В., 2014

168

500 см3. Как стало известно из анамнеза, это был уже второй абсцес в течении месяца.

Схема лечения включала:

- передоперационное лечение - антибиотикотерапия;

- оперативное вмешательство - рассечение абсцесса; эвакуация гноя; антисептическая обработка полости; имплантация дренажа; заполнение полости маззю Левомеколъ;

- послеоперационное лечение - антибиотикотерапия; димексид-новокаиновые компрессы; новокаиновая блокада нервов промежности за И.И. Магдой; внешнее применение бальзамического линимента (за Вишневским).

Послеоперационное лечение животного длилось 9 дней. В последствии лечения следующих 6 месяцеврецедива не отмечали.

Ключевые слова: коза, вымя, абсцесс, оперативное вмешательство, антибиотикотерапия, димексид-новокаиновые компрессы.

UDC 619 : 636. 3

Krupnyk Ya.G., Mysak A.R., LenjoY.M., Tsisinska S.V., candidate. vet., associate professor; Pritsak V., candidate. vet., assistant.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named

after S.Z. Gzhytskyj

CLINICAL CASE OF TREATMENT OF GOAT WITH UDDER ABSCESS

According to the classification of surgical infection, abscess and also flegmona are relate to purulent (aerobic) infection of local character. Accordingly, an abscess in the udder area, regardless of its location (dermal, interstitial, parenchymatous) according to the classification of veterinary obstetrics refers to suppurative mastitis.

In this case, a goat entered on treatment in hospital of surgery with an abscess in the subcutaneous tissue of the back surface of the udder object above 500 cm3. As it turned out in anamnesis, it was already a second abscess within a month.

Treatment regimens included:

- Preoperative treatment - antibiotics;

- Surgery - opening the abscess; evacuation of pus; antiseptic processing of cavity; implantation of drainage; cavity filling with ointment Levomekol;

- Postoperative treatment - antibiotics; dimexide-novocaine compresses; novocaine blockade of perineal nerves by Magda I.I.; balsamic external application of liniment (for Vyshnevskyj).

Postoperative treatment of animals lasted 9 days. Over the next 6 months of relapse the disease were not found out.

Key words: goat, udder, abscess, surgery, antibiotics therapy, dimexide -novocaine compresses.

1з захворювань вим'я у юз найчастше звертають увагу на мастити, травматичш пошкодження (рани, забиття вим'я), захворювання шюри (трщини та ш.).

169

Згщно з класифшащею ирурпчно! шфекци, абсцес, а також флегмона, належать до гншно! (аеробно!) шфекци мкцевого характеру [1]. Вщповщно до цього, абсцес у дщянщ вим'я, незалежно вщ його локал1зацп (шюрний, штерстищальний, паренх1матозний), у ветеринарному акушерств1 належить до гншного маститу [2].

Абсцеси бувають иоодинокими, множинними, поверхневими, глибокими, розаяними, згруиованими, розм1ром з горошину чи великими.

За поодиноких иоверхневих абсцеав тварина дещо пригшчена, у не! злегка пщвищена температура тша, знижуеться аиетит. 1стотних змш у молощ не рееструють. За глибоких абсцеав, вони иропальиовуються у товщ1 залози у вигляд1 болючих иотовщень, у тварин пщвищуеться температура, пригшчуеться загальний стан, знижуеться надш; уражена дшка збшьшуеться у розм1р1, гаряча надотик, болюча. Тваринаможе кульгати [2].

Матер1ал та методи.

На лшування у клшшу х1рурги потрапила коза в1ком близько 6 роюв живою масою 45 кг з абсцесом у товщ1 пщшюрно! кл1тковиш задньо! поверхш вим'я

а б

Рис. 1. Зовшшиш вигляд вим'я у кози. Абсцес в дшянщ молочного

дзеркала: а) вигляд ззаду; б) вигляд збоку.

Попереднш д1агноз ставили на основ! загального клмчного обстеження тварини та результату дослщження мкцевого процесу. Спещальне дослщження включало ультразвукову д1агностику, яку проводили ¿з використанням апарату АЬОКА - 900 з конвексним датчиком ¿з частотою 5 Мг. Д1агноз пщтверджували д1агностичною пункщею.

Схема л1кування включала:

- передоперацшне л1кування - антибютикотерашя (Пенбекс вводили внутршньом'язово в доз1 0,1 мл/кг маси тша, один раз на добу впродовж 3 д1б);

170

- оперативне втручання - розтин абсцесу; евакуацш гною; антисептична обробка порожнини; ¿мплантащя дренажу; заповнення порожнини маззю Левомеколь;

- тсляоперацшне лжування - антибютикотератя (Пенбекс -внутршньом'язово в доз1 0,1 мл/кг маси тша, один раз на добу впродовж 3 д1б; Цефотаксим - внутршньом'язово, з розрахунку 20 тис. ОД/кг маси тварини 2 рази на добу протягом наступних 4 д1б); димексид-новока!нов1 компреси; новокашова блокада нерв1в промежини за Магдою 1.1.; зовшшне застосування бальзам1чного лмменту (за Вишневським).

Результати дослщжень та Тх обговорення

3 анамнезу стало вщомо, що це був рецидив хвороби, що виник впродовж мкяця. Перший абсцес локал1зувався у тдшюрнш кл1тковиш верхньо! половини латерально! сторони вим'я. Очевидно, постшне тертя з юнщвкою та пщвищення мюцево! температури сприяли його прориванню, а л1кування мало мкцевий характер, - промивання антисептичним розчином етакридину лактату (1:1000) та застосування бальзам1чного лшменту (за Вишневським), а також антибютикотерапш (Бщилш - 3).

Однак, дане лжування виявилось недостатньо ефективним, адже через кшька тижшв на заднш поверхш вим'я було виявлено слабо контурований абсцес у дшянщ молочного дзеркала, який мав тенденцш до швидкого поширення у розм1рах.

При дослщженш поверхневих пахових л1мфатичних вузл1в пом1тно! реакци з 1х боку виявлено не було.

Ультразвукове дослщження задньо! поверхш вим'я показало, що пщ шюрою в1зуал1зуеться обмежене утворення з р1вними краями, ч1тко оконтуроване з гшое>

Д1агноз пщтверджували д1агностичною пункщею. При цьому астрували гнш густо! сметанопод1бно! консистенци.

Вщомо, що характеристика гною мае суттеве значения у д1агностищ збудника захворювання. Так, стафшококовий гнш у тварин ус1х вид1в густий, бшо-жовтий, сметанопод1бно! консистенци, з1 специф1чним солодкувато-кислим запахом. Густа, сметанопод1бна консистенщя характерна для гарячих

Рис.2. Сонограма задньо! поверхш вим'я у кози

171

абсцешв, як1 характеризуются гострим запаленням \ переб1гом, швидким формуванням порожнини та заповнення И гноем. Оргашзацп гарячого абсцесу сприяе утворення демаркацшно! зони, часто значних розм1р1в; сам абсцес схильний до самовольного проривання [1].

Як вщомо, незалежно вщ розм1р1в, давност1 процесу \ мкця локал1заци, абсцес самостшно не реоргашзуеться. Видужання можливе тшьки теля самостшного проривання назовш, що вщбуваеться в дшянках порожнин, найбшьше розтягнутих гноем, чи оперативного його розтину та шсляоперацшного л1кування. Бажано робити ранш оперативш втручання, не чекаючи самостшного проривання чи дозр1вання абсцесу, особливо глибокого, тому що це веде до гншного розплавлення тканин I розвитку флегмони [1].

Загальновщом1 наступи! способи оперативного втручання при абсцесах у тварин: а) розтин; б) екстирпащя; в) асшращя гною з подальшим промиванням порожнини антисептичними розчинами.

У ход1 оперативного л1кування нами був виконаний контрапертурний розр1з абсцесу - зверху 1 знизу, довжиною по 4-5 см.

Антибютикотерашя здшснювалась у три етапи:

- у дооперацшному лшуванш застосовували Пенбекс у рекомендованих лшувальних дозах;

- на завершальному еташ операцп в гншну порожнину було введено

а б

Рис. 3. Етапи лжування: а) евакуащя гною; б) уведення маз1 Левомеколь

- протягом шсляоперацшного лшування застосовували суспензш Пенбекс в/м з розрахунку 0,1 мл/кг маси тварини впродовж перших 3 д1б та Цефотаксим з розрахунку 20 тис. ОД/кг маси тварини 2 рази на добу протягом наступних 4 Д1б [3, 4].

Патогенетичне л1кування включало одноразове виконання новокашово! блокади нерв1в промежини за 1.1. Магдою та застосування димексид-

172

новокашових компреЫв на уражену дшянку вим'я, теля виймання дренажу (через 2 доби).

Одшею ¿з проблем, яка часто виникае у процеЫ л1кування гншних запальних процеЫв, е др1маюча шфекщя. Гншш мжроби збер1гаються у черевних спайках, ранах, що зарубцювались, виразках, хрошчних абсцесах, на шкапсульованих стороншх тшах, у тканинних секвестрах \ на л1гатурах. Зниження резистентност1 оргашзму може викликати !х пробудження [1].

Зважаючи, що у тварини був рецидив захворювання, можна констатувати наявшеть у не! др1маючо! шфекци.

Виходячи з цього, л1кування гншно! х1рурпчно! шфекци повинно бути комплексним, ¿з застосуванням препарат1в широкого спектру дп. За !х вщсутност1 застосовують декшька сумюних антибактер1альних препарата.

Необхщшсть одночасного введения кшькох препарата показана у наступних випадках:

- на початку лжування при тяжкому переб1гу захворювання до встановлення остаточного бактерюлопчного д1агнозу, щоби затримати розмноження патогенно! та умовно патогенно! мжрофлори;

- при змшаних шфекщях або захворюваннях, що спричинеш мшробними асощащями;

- при л1куванш захворювань, збудники яких швидко набувають резистентшсть до антибютимв, та для посилення антимжробно! ди препарата проти малочутливих штам1в бактерш;

- для зменшення поб1чно! дп антибютиюв [3].

Фармацевтична промисловють виготовляе офщиальш комплекеш препарати, що мютять декшька антибютимв. Найбшьш поширеш комбшаци, у яких для одночасно! ди на грампозитивш та грамнегативш бактери застосовують сол1 бензилпенщилшу у комплексах з дигщрострептомщином, зокрема стрепдепен, пенстреп, штерпен та ш [3].

Суспензшна мазь Левомеколь мае виражену осмотичну актившеть, чинить протизапальну, антимжробну та ранозагоювальну дш. В 1 г мктиться 7,5 мг хлорамфешколу (левомщетину) та 40 мг метилурацилу. Хлорамшфешкол, що входить до складу лкарського засобу, мае широкий спектр антимжробно! дп по вщношенню до грампозитивних \ грамнегативних м1крооргашзм1в, включаючи стафшококи, синьогншну \ кишкову палички. Метилурацил пщвищуе р1вень мюцевого ¿муштету, пщеилюе процеси кл1тинно! регенераци за рахунок активацп обмшних процеЫв, прискорюе загоення ран, мае протизапальну дш. Допом1жш речовини - пол1етиленгл1коль 1500 \ пол1етиленглшоль 400 сприяють лжвщацп перифокального набряку та очищения рани вщ гншно-некротичного вмкту. Завдяки цьому препарат мае показания для застосування при лкуванш гншних ран (у тому числ1 шфкованих змшаною мкрофлорою) у першш фаз1 ранового процесу, троф1чних виразок, пролежшв, шфжованих ошюв, фурункул1в, карбункул1в.

Пщ час шеляоперацшного л1кування обов'язково враховують взаемодш препарата (антибютимв), нав1ть при р1зних шляхах !х уведення. Це стосуеться,

173

наприклад, мюцевого застосування маз1 Левомеколь, до складу яко! входить левомщетин, та ш'екцш протимжробних засоб1в - цефалоспоришв. До реч1, у л1тератур1 наводяться р1зш даш щодо сумкно! ди цих антибютиюв, - вщ шдиферентно! до несумкно! [3].

Враховуючи сказане, у тсляоперацшному лжуванш разом ¿з ¿мплантащею у порожнину абсцесу маз1 Левомеколь, терапевтична актившсть яко! збер1гаеться виродовж 20-24 годин, перших 3 доби застосовували суспензш Пенбекс, що мштить антибютики - пенщилш та стрептомщин, яю, до реч1, з левомщетином мають ¿ндиферентну дш. А лише пот1м використовували Цефотаксим - препарат цефалоспоришв третього поколшня.

Третя генеращя цефалоспоришв - цефотаксим \ цефтр1аксон проявляють широкий спектр антимшробно! дп, в тому числ1 згубно дшть на пневмококи, шогенш стрептококи, кишкову паличку. Вони спричиняють загибель В-лактаматозних стафшокоюв, слабко дшть на пептогенш ентеробактери. До цефалоспоришв резистентшсть бактерш настае повшьшше, шж до препарат1в пенщилшу [3].

Препарати цефалоспоришв легко проникають у тканини, за винятком цефлорщину, а при запальних процесах проникають всередину кл1тин. Широкий розподш цефалоспоришв в оргашзм1 та добра проникшсть в уЫ органи I тканини дае пщстави застосовувати 1х для лкування при патолопчних станах з р1зною локал1защею збудника хвороби, в т.ч. у юстках [3].

На 3 добу теля операци, при знята дренажу, було виршено ще раз ¿мплантувати Левомеколь у порожнину абсцесу. Однак, порушення загального стану тварини (стан тривоги, похитування) теля незначно! дози препарату послужило протипоказанням для подальшо! маншуляцп (заповнення ус1е! порожнини).

Окремо слщ зупинитись на важливост1 застосування димексид-новокашових компреав. Осюльки диметилсульфоксид мае особливють проникати через бюлопчш мембрани, включаючи бар'ери шюри, проявляючи при цьому протизапальний, антитретичний, аналгетичний, антисептичний I пом1рний ф1бринол1тичний ефекти, а разом з тим I посилюе дш антибютиюв (стрептомщину, мономщину тощо), яю наявш у зош ураження (уведеш р1зними шляхами, зокрема внутршньом'язово), то необхщшсть його використання не викликае сумшву [5]. Тому його застосовують переважно у вигляд1 водних розчишв (30-50 %) для тампошв, компреав, зокрема при гншних ранах, абсцесах. Осюльки препарат пщсилюе проникнення кр1зь непошкоджену шюру лшарських засоб1в, то розчинення його з 0,5-2 % розчином новока!ну збшьшуе як аналгетичний, так I патогенетичний ефект терапи. Компрес застосовували впродовж 7 д1б, 1 раз на добу, переважно у веч1рнш час, зрошуючи марлеву салфетку 50 % розчином димексиду (1:1).

Пщсумовуючи обговорення схеми лшування, хочемо висловити деяю особлив! застереження щодо лшування абсцесу вим'я у юз, яю стосуються використання окремих препарат1в. Зокрема, про вщ'емну реакцш на повторне введения маз1 Левомеколь зазначено вище.

174

Не рекомендуемо уводити у порожнину абсцесу препарат Йоддицерин, що може прпзвестп до пошпрення альтерацп тканин, оскшьки кози, як показали попередш дослщження, до нього досить чутливг

Висновки

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Використання УЗД дае можливкть пщтвердження попереднього д1агнозу захворювання вим'я, забезпечуе ч1тку уяву про локал1зацш та характер мкцевого процесу.

2. Присутшсть в оргашзм1 тварини локальних вогнищ др1маючо1 шфекцп в умовах зниження мюцево1 резистентност1 тканин сприяе розвитку гншних процеав.

3. Лжування тварин за гншних процес1в повинно включати комплексне використання антибактер1альних препарат1в.

4. Застосування димексид-новокашових компрес1в (1 раз на добу впродовж 7-9 дн1в) п1двищуе ефектившсть л1кування.

5. 3 метою запоб1гання поб1чних ефект1в у KÎ3 мюцеве л1кування i3 застосуванням антисептичних препарата у порожнину абсцесу потребуе виваженого р1шення.

Л1тература

1.3агальна ветеринарна х1рурпя / I.C. Панько, В.М. Власенко, М.В. Рубленко [та îh.] ; за ред. I.C. Панька. - Бша Церква : БДАУ, 2008. - 328 с.

2. Ветеринарне акушерство, гшеколопя та б1отехнолог1я вщтворення тварин з основами андролог11 / В.А. Яблонський, С.П. Хомин, Г.М. Калиновський [та îh.] ; за ред. В. А. Яблонського. - Вшниця : Нова Книга, 2011. - 608 с.

3. КлЫчна ветеринарна фармаколопя / O.I. Канюка, В.Р. Файтельберг-Бланк, Ю.П. Лизогуб [таш.] ; заред. O.I. Канюки. - Одеса : Астропринт, 2006. -296 с.

4. Герич 1.Д. Антиб1отикотерап1я в xipypriï : 2010 / 1.Д. Герич, Ю.В. Поляченко, В.В. Ващук. - Льв1в : Галицька видавнича сп1лка : 2010. - 544 с.

5. Зав1рюха B.I. Перспективи застосування димексиду при л1куванш тварин з гн1йними запальними процесами / B.I. Зав1рюха, Б.З. Гудз, Я.Г. Крупник, C.B. Цдсшська // Наково-техн1чний бюлетень. - Льв1в, 2006. - Вип. 7. -№ 1, 2. - С. 164-167.

Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.

175

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.