CC BY
41
УДК : 619 . 617
Крупник Я.Г., Щсшська C.B., Леньо Ю.М., Леньо M.I. ©
Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицького
ЗАГОСТРЕННЯ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ - ЕФЕКТИВНИЙ ФАКТОР
Л1КУВАННЯ Х1РУРГ1ЧНИХ ХРОН1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Переведения хронгчног запалъног реакцИ у гостру форму актив1зуе процеси обмту речовин в уражент дтянщ, що тдвищуе ефективтстъ лЫуванняряду xipypsiHHUX захворюванъ гз хротчними nepeôisoM запалення.
Ключое1 слова: ктщвки, хребет, очг, запалення, актыв1зац1я процеав обмшуречоеин.
Для пщвищення ефективносп л1кування ряду х1рурпчних захворювань i3 хрошчним nepeôiroM запально! реакцп необхщно перевести ïï у гостру форму (загострити запальний процес), тобто актив1зувати процеси обм1ну речовин в ураженш дшянщ [1, 2]. Головним чином це стосуеться захворювань кшцшок: ф1брозних чи осифшуючих пер1остит1в, тендинтв, тендовагштв. 3 щею метою на вщповщну дшянку кшщвки найчастше застосовують термокаутеризацш та подразнююч1 мазг
Однак, щ засоби менш ефективш за хрошчних запальних процеав глибше лежачих тканин, зокрема хребта, а на слизових оболонках та кон'юнктив1 можуть бути протипоказаш.
Виходячи з цього, розробка cnoco6iB актив1заци процеав обмшу речовин в уражених дшянках тша становить певний науковий та практичний штерес.
Матер1али та методи. Матер1алом для дослщжень були бугайщ (n=10), чорно-рябо! породи bîkom 15-18 мюящв i3 р1зного ступеня проявом кшшчно1 картини (симптомокомплексом) хрошчних деформуючих артритичних захворювань тазових кшщвок, що розвиваються за остеодистрофп [3]. Для л1кування тварин поеднували надплевральну новокашову блокаду пограничних симпатичних стовбур1в i черевних нерв1в за В.В. Мосшим та опромшювання рефлексогенних зон (точок) попереково! та крижово! дшянок малопотужним гелш-неоновим лазером ЛГ-78 [4]. Топографш рефлексогенних зон (точок) встановлювали заМ.В. Плахотшим [5] приладом НТА-1.
При комплексному лжуванш собак з парезами та парал1чами тазових кшщвок спондилоартритного походження (n=4) використовували промшь малопотужних гелш-неонових лазер1в (ЛГ-78, ЛГН-208), яким опромшювали рефлексогенш зони попереково-крижового вщдщу та дшянки потилищ у поеднанш з надплевральною новокашовою блокадою за В.В. Mocîhhm [4].
За кератит1в у собак (n=3) у cxeMi л1кування, як 3aci6 загострення запального процесу, застосовували йоддицерин. Попередш дослщження
© Крупник Я.Г., Цюшська C.B., Леньо Ю.М., Леньо M.I., 2012
123
проводили на клЫчно здорових тваринах (кош, велика рогата худоба, кози, свиш, собаки, коти, крол1, морсью свинки, птиця) - по 3 голови. Тваринам наносили 1-5 крапель препарату, залежно вщ виду.
3 метою вивчення процеав обмшу речовин у тканинах дистального вщдшу юнщвок за термокаутеризаци використовували клмчно здорових бугайщв [6].
Результати дослщжень. Установлено, що в тканинах дистального вщдшу юнщвок за розвитку асептичного запалення, викликаного термокаутеризащею, вщбуваються змши у процес1 обмшу мшеральних та оргашчних сполук, а також змши морфолопчного складу венозно! кровь За незначно! змши гематокриту та вмкту гемоглобшу була бшьша кшькють еритроциив та лейкоцшгв.
Певш змши виявлено серед фракцш бшюв сироватки венозно! кровг Так, на 12,25 % зрк вщносний вмкт альбумЫв, серед глобулшових фракцш встановлено зменшення вмкту бета- (р<0,01) та гамма-глобулш1в (р<0,01) (табл. 1).
Таблиця 1
Динамжа загального бшка та його фракцш у венознш кров1 при
асептичному запаленш тканин (М±т; п=6)
Показ ник До термокаутеризаци На 3 добу запалення На 7 добу запалення
Загальний бшок плазми, г/л 102,9±1,50 104,7±1,50 106,7±2,20
Загальний бшок сироватки, г/л 97,6±0,50 100,3±0,12** 96,3±0,20
Альбумши, % 48,25±0,48 54,75±0,48** 60,5±0,65**
Глобулши: а-, % Р-, % У-,% 19,75±0,25 19,25±0,63 12,75±0,25 20,5±0,29 11,0±0,41** 13,75±0,25* 20,5±0,65 10,0±0,41** 9,0±0,41**
Примггка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001
Таблиця 2
Морфолопчний склад кров! тварин при асептичному запаленш в
дистальнш дшянщ кшщвкп у бугайщв (М±т; п=6)
Показ ник До термокаутеризаци На 3 добу запалення На 7 добу запалення
Лейкоцити, Г/л 12,6±0,60 16,7±0,80** 18,0±1,00***
Базофши 2,0±0,50 2,0±0,45 3,0±0,20*
Еозинофши 3,0±0,40 8,0±0,60*** 6,5±0,40**
Нейтрофши Ю - - -
П 4,0±0,30 4,5±0,40 2,0±0,15***
С 10,5±1,20 11,0±0,70 6,0±0,55***
Л1мфоцити 77,0±0,90 77,5±1,70 78,0±2,40
Моноцити 3,5±0,01 2,0±0,20*** 4,5±0,10***
Примггка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001, пор1вняно з початком досаду. Вивчення динамжи сшввщношення м1ж окремими видами лейкоцит1в показало, що найбшьш характерш змши кшькост1 еозинофшв вщбулися на 3 добу розвитку запалення; !х вщносна кшькють становила 8,0±0,60% (р<0,001).
124
Вщносна юльюсть сегментоядерних нейтрофшв зменшилася з 10,5±1,20 до 6,0±0,55% (р<0,001) (табл. 2).
Встановлено також змши в електрол1тному склад1 сироватки кровг Зменшився вмют кальщю (р<0,01), магшю (р<0,001) { спостер1галася тенденщя до збшьшення р1вня калш (р<0,05). Осюльки в перюд гострого запального процесу тканини посилено використовують глюкозу, И вмют зменшився з 4,0±0,10 до 2,7±0,10 ммоль/л, тобто на 32,5% (р<0,01) (табл.3).
Таблиця 3
Електролггний склад сироватки кров! з дистально'1
Показ ник До термокаутеризаци На 3 добу запалення На 7 добу запалення
Калш, ммоль/л 4,2±0,85 4,1±0,05 5,0±0,40*
Натрш, ммоль/л 140,0±2,00 148,0±2,00* 145,0±2,00*
Кальцш, ммоль/л 3,2±0,10 2,16±0,05*** 2,64±0,10**
Магнш, ммоль/л 1,15±0,14 0,55±0,02*** 0,51±0,08***
Фосфор, ммоль/л 1,31±0,10 1,16±0,06 1,04±0,05*
Хлор, ммоль/л 103,0±1,00 108,0±5,00 90,0±5,00*
Глюкоза, ммоль/л 4,0±0,10 3,7±0,15 2,7±0,10**
Примггка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001
На основ! проведених дослщжень встановлено, що за розвитку запалення у тканинах проходять змши в обмЫ мшеральних та оргашчних речовин; за цих умов штенсивно використовуються вуглеводи.
Под1бних змш в актив1заци процеав обм1ну речовин слщ оч1кувати за мюцевого впливу на тканини { органи й шшими засобами: ф1зичними, х1м1чними та бюлопчними.
Внаслщок поеднання надплеврально! новокашово! блокади заВ.В. Мосшим та лазерного опромшення рефлексогених зон (точок) попереково! \ крижово! дщянок було досягнуто нетривкого загострення запального процесу у бугайщв з характерним симптомокомплексом хрошчних деформуючих артритичних захворювань тазових юнщвок: кокситу, гошту, тарзиту. Завдяки переведению захворювання у гостру форму, яка, головним чином, проявлялася у пор1вняно тривалшому перюдичному лежанш тварин, та наступному корегуючому л1куванню вщбувалося значне покращення загального стану, полшшився апетит, тварини збшьшували прирости, а невдовз1 (до двох мюящв вщ початку л1кування) вважалися, по суп, клшчно здоровими. Слщ зазначити, що в окремих тварин залишаються помпними деяю ознаки перехворювання, таю як екстенз1я пальщв, неправильна постава тазових юнщвок (переважно зближена).
При лкуванш хрошчних деформ1вних захворювань призначають прит-кання у поеднанш з подразнюючими мазями, юнофорез йоду, д1атермо-юнофорез, дозоваш рухи, теплов1 процедури, масаж. Таке л1кування доповнюють аутогемотератею, тканинною тератею, а також компресами з лщазою чи ронщазою [7]. Автори, рекомендуючи точкове пришкання, акцентують увагу на необхщносп загострення запалення. Для цього навггь рекомендуються внутршньом'язов1 уведення скипидар-еф1рно! сумш1 [3].
125
Разом з тим, е зауваження [1], що при хрошчних запальних процесах, зо-крема деформуючих артритах, артрозах ¿з вираженими клшчним ознаками не-доцшьно користуватись новокагном. Очевидно, маються на уваз1 незворотш хрошчш патолопчш процеси (наприклад, велию екзостози), на яю так само протипоказано д1яти I пришканням [2].
Також треба зазначити, що при в'ялих чи ареактивних пщгострих або хрошчних процесах, яю з самого початку переб1гають надто повшьно, ареактивно, новокашову тератю не застосовують; вона може дати певний ефект теля попереднього загострення процесу [2].
Результата власних дослщжень евщчать про доцшьшеть застосування новокашу при хрошчних деформуючих артритах, особливо на початкових стад1ях захворювання. Сказане, певною м1рою, можуть шдтвердити дослщи на собаках ¿з ускладненнями у вигляд1 парез1в I парал1ч1в спондилоартритного походження.
При л1куванш собак зазначеним способом уже теля декшькох комплексних сеанс1в було отримано позитивний клшчний ефект, що характеризувався поступовим вщновленням пружност1 I чутливост1 шюри та м'яз1в, спинного, анального та пщошовного рефлекав, тварини починали опиратися на кшщвки, покращувалася рухливють та загальний стан.
У практичнш робот1 при л1куванш парез1в I парал1ч1в ¿з терапевтичних метод1в використовують фармаколопчш засоби, зокрема препарати, що впливають на центральну нервову систему, в1тамшотератю, ф1зютерапевтичш процедури (наприклад, холод у перш1 дш, а шзшше теплов1 процедури, масаж, пасивш 1 активш рухи, дарсонвал1зацш) та шшг 1з х1рурпчних метод1в, кр1м оперативних, використовують мюцеву анестезш, новокашов1 блокади, субокциштальш ш'екци, тканинну тератю тощо.
В л1тератур1 [8] наведен! даш про ефективне використання лазерного променя при параплеги тазових кшщвок травматичного походження у собак I кот1в. Опромшювали попереково-крижовий вщдш у поеднанш з в1тамшо-тератею (В1, В12).
Анал1зуючи результати дослщжень, лопчно виникае необхщшеть пояснения мехашзму загострення запалення та посилення метабол1зму в тканинах при хрошчному перебку запально! реакци. Очевидно, його суть полягае як у терапевтичному вплив1 кожного виду терапи зокрема, так I сумюнш 1х д!1. А саме, внаслщок ди надплеврально! новокашово! блокади за В.В. Мосшим актив1зуеться мкроциркулящя кров1 не тшьки у вогнищ1 ураження, але й у дшянках тша (поперек, крижТ), де розмщеш рефлексогенш зони (точки), що мають функцю-нальний зв'язок ¿з тазовими кшщвками, зокрема суглобами. По-друге, кровонаповнення й, вщповщно, зб1льшення кшькосп сенсибшзуючого фактора в дшянщ рефлексогенних зон актив1зуе фотосенсибшзуючий ефект лазерного опро-мшення. Цим фактором можуть бути, наприклад, Fe- комплекси порф1ришв (входять до складу гемоглобшв, ряду ферменпв) та ш
Мехашзм фотосенсибшзаци полягае в тому, що при поглинанш св1тла молекула сенсибшзатора переходить ¿з основного стану S0 у збуджений S1, час життя и в якому складае 10-9-10-6 с. Крш збудженого стану S1, що називаеться
126
синглетним, сенсибшзатори мають i триплетний збуджений стан Ti, час життя молекули в якому набагато больше, шж в синглетшм (10-3-10 с). За рахунок такого часу життя в триплетному сташ молекула сенсибшзатора мае можливють прийняти участь у взаемоди з шшими молекулами, перш шж повернутися в основний стан [9].
Поеднання новока!нових блокад та лазерного випромшювання знаходить свое застосування при захворюваннях юнщвок [4], а також при очних хворобах, запальних процесах зовшшнього i середнього вуха [8]. При цьому скорочуеться тривалють л1кування хворих тварин.
3 метою загострення запального процесу за кератит1в у собак застосовували йоддицерин. Попередш дослщження щодо вивчення реакци орган1зму, зокрема органу зору, на йоддицерин проводили на здорових тваринах р1зних вид1в.
У свиней, морських свинок та птищ реакщя на препарат була слабо виражена i, головним чином, проявлялася незначною сльозотечею, яка тривала 10-20 хв. У велико1 рогато! худоби та коней реакщя на препарат була бшьш виражена i тривала 15-30 хв. Бшьш сильшше реагували на препарат кози, собаки та коти. Реакщя проявлялася сльозотечею, rinepeMiero кон'юнктиви. Клшчно виражена реакщя тривала 30-40 хв.
Найчутлившою до даного препарату виявилася людина. Реакц1я проявлялася сльозотечею, сльозно-носовими вит1каннями, rinepeMiero кон'юнктиви, локально-точковою подразнювальною д1ею. Кл1н1чно виражена реакщя тривала до 1 год. Повне вщновлення функц1! органа зору настало приблизно через 12 год.
Слщ зазначити, що йоддицерин мае ряд протипоказань щодо застосування, зокрема при глауком^ катаракт!, ¿нсульт1 тощо. Тому перед початком л1кування йоддицерином проводять л1карську пробу на перепосимкть. Особливе застереження щодо людини - запоб1гати потраплянню препарату в 04Í та не застосовувати внутр1шньо.
У ветеринарнш медицин! йоддицерин набувае все ширшого застосування, особливо в xipyprÍ4HÍñ практиц! - для л!кування гншних ран, нориць, запальних процес!в у м'яких тканинах та слизових оболонках.
При л!куванн! б!льма у собаки з метою загострення процесу i прискорення розсмоктування помутн!ння було нанесено на очне яблуко 3 крапл! йоддицерину. Спочатку реакц!я тварини майже н!чим не в!др!знялася в!д тако! у кл!н!чно здорово!. Однак, у наступному, через поч!сування лапою, загострення запального процесу тривало три доби. Корегуюче л!кування призвело до зменшення б!льма.
Таким чином, за вщсутност! протипоказань, однак Í3 певними застереженнями щодо дози, йоддицерин можна використовувати на початку л!кування помутн!нь ропвки у тварин як 3aci6 загострення хрошчного процесу чи насл!дку кератиту.
Кератити зустр!чаються досить часто i супроводжуються, в першу чергу, порушенням прозорост! рог!вки [10]. В р!зних !! шарах зустр!чаються помутн!ння бшого, ciporo, жовтого, бурого кольору у вигляд! плями (macula),
127
хмарки (nubecula), бшьма (leucoma). Вони зумовлюються запальними явищами, ïx наслщками (рубцями), дистроф1ями тощо. До порушення прозорост1 ропвки призводить i васкуляризащя (вростання судин).
Прогноз при рубцевих плямах i хмарках обережний; вщповщним л1куванням можна добитися ïx значного розсмоктування i просв1тлення лише менших рубщв; rpy6i i деформоваш л1квщувати не можливо. При хрошчному поверхневому гншному кератип у тварин з ослабленою регенеративною здатшстю вростання судин супроводжуеться прол1феращею молодо! сполучно! тканини з явищами дистрофи еттелш (панус). Ропвка втрачае прозоркть i набувае червоного або рожевого кольору. Поверхневий судинний кератит (панус) в бшьшост1 випадюв заюнчуеться припиненням запально! реакци, але панус залишаеться, зазнаючи ущшьнення.
Якщо захворювання переходить у хрошчну форму, для загострення процесу i розсмоктування помутишь користуються 5% маззю або краплями йодиду калш, а також застосовують тканинну чи лактотерапш (0,5-2,0 мл внутршньом'язово з 1нтервалом 4 дн1), що прискорюе розсмоктування ексудату i регенеративш процеси.
Висновки.
1. Результата гематолопчних та 6íoxímÍ4hhx досл1джень kpobí св1дчать про актив1зац1ю процес1в обмшу речовин у тканинах дистального вщдщу kíhuíbkh за термокаутеризац^.
2. Поеднання новока1но- та лазеротерап^ актив1зують процеси обмшу речовин у глибше лежачих шарах тканин та оргашв, що сприяе л1куванню xipyprÍ4HHx хрон1чних захворювань cyrao6ÍB та хребта.
3. Застосування йоддицерину за кератиту у собак може становити певний практичний штерес у розробц1 схем л1кування як 3aci6 загострення хрон1чного процесу.
Лггература
1. Панько I.C. Патогенетична тератя при запальних процесах у тварин / I.C. Панько, В.М. Власенко, B.I. Левченко [та íh.]. К.: Урожай, 1994. -256 с.
2. Власенко В.М. Оперативна х1рурпя, анестезюлопя i топограф1чна анатом1я / В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленко. - Б1ла Церква, 2003. - 512с.
3. Поваженко И.Е. Болезни конечностей животных / И.Е. Поваженко, В.Б. Борисевич. - К.: Урожай, 1987. - 208с.
4. Крупник Я.Г. Поеднання новокашових блокад та лазерного випромшювання у cxeMi л1кування xipyprÍ4HHx захворювань у тварин / Я.Г. Крупник // Bíchhk БДАУ. - 36. наук. праць. - Вип. 41. - Бша Церква : БДАУ, 2006. - С. 103-106.
5. Плахотин М.В. Иглотерапия в ветеринарии / М.В. Плахотин. -М.: Колос, 1966. - 264 с.
6. Цдсшська C.B. Динам1ка патогенетичних показник1в i тератя запальних процеав дистально! дшянки kíhuíbok у велико! рогато! худоби
128
(клшжо-експериментальш дослщження) : автореф. дне. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 "Ветеринарна х1рурпя" / С.В. Цкшська. - Б1ла Церква, 2004. - 19 с.
7. Панько I.C. Спещальна ветеринарна х1рурпя / I.C. Панько, В.М. Власенко, А.А. Гамота [та ш.] ; заред. I.C. Панька. - Бша Церква: БДАУ, 2003. - 416 с.
8. Панько И.С. Применение лазеров в ветеринарии / И.С. Панько, В.М. Власенко, В.И. Издепский [идр.]. - К.: Урожай, 1987. - 88 с.
9. Посудин Ю.И. Лазерная фотобиология / Ю.И. Посудин. - К.: Выща шк., 1989. - 248 с.
10. Борисевич В.Б. Ветеринарно-медична офтальмолопя: навч. поабник / В.Б. Борисевич, Б.В. Борисевич, О.Ф. Петренко [та ш.] ; за ред. В.Б. Борисевича. - К.: Арктей, 2006. - 212 с.
Summary
THE INTENSIFICATION OF INFLAMMATORY PROCESS - AN EFFECTIVE FACTOR OF SURGICAL DISEASES TREATMENT.
It was proposed the ways of metabolism processes activization by the chronical inflammatory processes of limbs, chine and eyes that increase the effectiveness of sick animals treatment.
Key words: limbs, chine, eyes, inflammation, metabolism processes, activization.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
129
