CC BY
53
УДК 619:616.981.55
Демчук М.В1., доктор ветеринарних наук, професор ® Книшук П.В2., лiкар ветеринарно! медицини Бойко П.К3., доктор ветеринарних наук Ткачук В.М4., кандидат сшьськогосподарських наук 14Лье1вський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицини та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького 2ТзОВ „ Прут-Генетик " 3Волинська обласна державна лабораторгя еетеринарног медицини
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФ1ЛАКТИКИ НЕКРОБАКТЕР1ОЗУ У КОР1В
Зроблено короткий огляд сучасних тдход1в до профыактики поширеного на промислових сучасних фермах виробництва продукцп скотарства некробактерюзу за умов впровадження ¡нтенсивних технологш виробництва. Проанал1зовано динамгку розвитку захворюваност1 в стад1 високопродуктивних коргв. Розроблено основш положення до заходгв профыактики, виходячи з вимог плану ЗВП.
Ключовi слова: некробактерюз, особливост1 його спещальног I м1сце в шй загальног ветеринарног профыактики (ЗВП).
Вступ. Некробактерюз (фузобактерюз) визначають як шфекцшну контагюзну надзвичайно поширену хворобу вЫх видiв тварин i птищ, що характеризуемся розпадом тканин на мющ проникнення збудника захворювання - Fusobacterшm necrophorum ( рiдше DicЫlobacter nodasus), розповсюджених у навколишньому середовищ^ Вони е коменсалами шлунково-кишкового тракту тварин. 1х можна видiлити при багатьох гншних процессах, в тому числ^ у людини [9, 18, 28]. Разом iз збудником проникае i ряд iнших, в тому числ^ анаеробних токсиноутворюючих мiкроорганiзмiв.
Бшьшкть дослiдникiв описують пiдгостре або хрошчне протiкання патологiчного процесу, який характеризуеться гншно-некротичним ураженням шкiри та прилеглих до не! сполучно! та м'язово! тканин, головним чином на нижшх частинах кiнцiвок, а також слизових оболонок ротово! та черевно! порожнин i дихальних шляхiв. При гострому протжанш процесу ураження зазнають навггь паренхiматознi i статевi органи [1, 5, 34].
Захворювання корiв на некробактерюз в господарствах, яю не використовували iнтенсивних технологiй виробництва продукци тваринництва, зустрiчаеться не часто ^ як правило, не носить характеру анзоотш. Проте на фермах, яю застосовують iнтенсивнi технологi! виробництва молока i круглорiчно стiйловi системи утримання високопродуктивних корiв дану iнфекцiйну патологш рееструють значно частiше[32]. За даними росшських (i iнших вчених) некробактерюз у Роси займае трете мкце пiсля лейкозу i туберкульозу. На тваринницьких фермах Укра!ни (зокрема у корiв i овець) дане
® Демчук М.В., Книшук П.В., Бойко П.К., Ткачук В.М., 2010
74
захворювання рееструеться щорiчно [28]. EKOHOMi4Hi збитки вщ захворювання складають: зниження молочно! продуктивностi KopiB при деформаци копитець -на 14-50 %, недоодержання 17 телят i удвiчi бiльше молодняку на 100 перехворiвших корiв i вибраковують до 40 % дорослих тварин стада [6]. На частку некробактерюзу припадае 40-60 % вiд уЫх захворювань кiнцiвок худоби. До перерахованих збштав слiд додати витрати на проведення лiкувальних та профiлактичних заходiв [18].
1стотного зменшення названих збитюв можна досягти лише постiйним дотриманням на пiдприемствi належного рiвня ппешчних i ветеринарно-санiтарних вимог. Вс вони мають бути вписанi в технолопчний процес ферми i чггко виконуватись [14, 16].
Найчастiше захворювання проявляеться на фонi порушення обмшу речовин, рiзкого зниження природно! резистентност органiзму. Особливо гостро протiкае некробактерюз в останнi мiсяцi вагiтностi i на початку ново! лактаци корiв, оленiв та овець. Хвороба може охоплювати 30-50 % поголiв'я. У стащонарних вогнищах хвороби рiзко знижуеться життездатнiсть новонародженого молодняку [ 6 ].
Ряд авторiв [6, 18, 30, 32] вважае, що дана патолопя в тваринництвi сьогоднi займае одне з ключових на промислових фермах мюць. Сприяючими проникненню i розмноженню мiкроорганiзмiв факторами вважають порушення (недотримання) зооппешчних i ветеринарно-санiтарних вимог до утримання тварин. Найбiльше значення вдаграе оптимальний мiкроклiмат корiвникiв, зокрема волопсть i температура i, особливо, волопсть та дотримання чистоти в стшлах для прив'язного утримання корiв. Забруднення стiйл калом, сечею сприяе погано обладнана, а тим бшьше неналежно працююча система каналiзаци. Лише своечасне очищення стiйл i видалення гною та регулярне внесення тдстилки (краще солом'яно!) в станi забезпечити чистоту i сухiсть пiдлоги в т.ч. для задшх кiнцiвок. А належне обладнання пiдлоги стiйл створюе реальнi умови для вiдпочинку корiв, вiльного !х лягання та вставання.
Iншi автори [15] пiдкреслюють, що в умовах ткноти, безвигульного утримання i невiдповiдно обладнаних (зокрема щшинних) пiдлог патологiчний процес проявляеться швидше, е бiльш гострим, змiни наступають глибшi i лiкувати тварин важче. Саме в умовах промислових технологш частше виникають спалахи некробактерiозу, яю завжди носять ознаки аназооти. Тут можливi i рецидиви спалахiв хвороби. Якщо признати, що некробактерiоз належить до факторних iнфекцiй то саме недотримання ппешчних i санiтарних вимог в примщеннях, а нерiдко i на вигульних майданчиках робить таю (господарства) ферми i !х стада резервуаром збудника шфекци. Тому дослщники i ставлять пiд сумнiв можливкть досягнення оздоровлення таких ферм лише за допомогою вакцинаци. Окремi автори заперечують навт доцiльнiсть !! проведення в господарствах з низьким рiвнем саштарно-гiгiенiчно! культури.
Пусковим мехашзмом розвитку некробактерiозу у корiв бшьшють дослiдникiв схильнi вважати порушення рубцевого травлення i розвиток
75
хрошчного ацидозу [21]. Адже при порушенш балансу соковитих i концентрованих кормiв рН вмютимого рубця i кiлькiсть в ньому оцтово! кислоти знижуеться з одночасним наростанням масляно!, молочно! i протоново! кислот (G. Dirkson, 1970). Назваш змiни в станi викликати провокацш пошкодження слизово! та тдслизово! оболонок стшок рубця, проходження через них, колошзацш та iнтенсивне розмноження фузобактерш. Самi ж Fusobacterium necrophorum здатш використовувати лактат в якостi енергетичного субстрату. Внаслщок таких змiн число даних мiкроорганiзмiв в рубцi при ацидозi зростае на порядок (Nagorapa et а1., 1998). Очевидно, внаслщок таких змш у бiотопах збудника некробактерюзу (а саме А,В чи АВ форм) наступатиме подальший розвиток патолопчного процесу, викликаючи вiдповiдну клмчну картину (ураження копитець, шкiри i слизових, абсцеси печiнки i т.д.). В залежност вiд вiрулентностi розвинувшихся бiотопiв в них переважатимуть лейкотоксини, ендотоксини, гемолiзини, протеази та ш. Звiдси можна розглядати некробактерiоз худоби як полiетiологiчний процес, в якому на фош метаболiчних розладiв провщну роль вiдiграe Fusobacterium necrophorum. Цим можна пояснити i виникнення спорадичних випадкiв некробактерiозу (в межах господарств), яю стацiонарно неблагополучнi ферми, i е вогнищами некробактерiозу [25, 27].
Бшьшкть авторiв пiдкреслюють, що виршальну роль у виникненнi i розвитку некробактерюзу ввдграе зниження природно! резистентност органiзму пiд впливом рiзних несприятливих факторiв, а також травмування тканин, що створюе передумови для розмноження i проникнення збудника хвороби.
У первинному осередку спостеркають некротичнi ураження тканин i утворення виразок, що зумовлюе виникнення у хворих тварин мюцевих функцiональних розладiв (кульгавостi) [ 25].
У телят i ягнят зараження можливе через пуповину, а нерщко пов'язане iз прорiзуванням зубiв або травмами шюри губ та слизово! оболонки рота. Особливу небезпеку для поширення захворювання представляе несвоечасне iзолювання та лжування хворих тварин в загальному примщенш. Адже некротизованi дiлянки тканин i видiлення з виразок мiстять збудника вже з пщвищеною вiрулентнiстю, що за сприятливих для нього умов стимулюе швидке поширення захворювання [ 8 ].
В залежностi вiд стану природно! резистентноси (вiдпiрностi) органiзму захворювання може протiкати доброякiсно i злояккно.
У молодих тварин перебiг хвороби гострий, у дорослих — тдгострий або хрошчний. У овець некробактерюз протiкае хронiчно, часто в злояккнш формi. Тривае хвороба вiд кшькох тижнiв, до кiлькох мiсяцiв.
Особливо сприйнятливими, з важким протжанням патолопчного процесу е високопродуктивш корови, в перюд тiльностi i високого рiвня лактацi!' та на фонi викликаного високою лактацiею iстотного порушення обмшу речовин i незбалансованiстю рацiону. Панько i спiвавтори (1998) пiдкреслюе, що травми зустрiчаються у багатьох тварин, але ускладнюються
76
найчастше у високопродуктивних. Очевидно, це зв'язано з тими ж причинами — порушенням обмшу речовин i зниженням вщтрносп оргашзму. Gmilit et а1. (1999) додае, що на найчастiше ураження задшх кiнцiвок у таких корiв може впливати i !х перевантаження масою тiла високопродуктивно! корови. Маеться на ув^ тих понад 50 кг додатково! маси, яка знаходиться мiж заднiми кiнцiвками високотiльно! корови (маса тканин вимеш i самого молока i плоду). Виникае питання, чи достатшм е кровопостачання, а звщси i живлення тканин цих оргашв?
Подiбнi питання виникають i у спещалю^в, якi вивчають акушерську патологш i мастити у високопродуктивних корiв (В.Ю. Стифаник, 2009). Тому е закономiрними висновки до яких приходить бшьшють дослiдникiв названих тут патологш. Високопродуктивш корови бiльш сприйнятливi до таких захворювань. Отже для надежного використання потенцшних продуктивних можливостей !м необхiдно забезпечити передбаченi сучасними технолопями надежнi санiтарно-гiгiенiчнi i добротутнi умови утримання, ефективне використання повноцшного живлення ^ налагодивши постiйний монiторинг, за параметрами середовища (мiкрокдiмату, живлення), стану обмшу речовин i природно! (стшкосп) резистентностi органiзму тварин стада. Для лжування некробактерiозу пропонують 10 % антибютик тетроксi або тетроксi ЛА, 20 %-й розчин осютетрациклшу, мультив^амш (9 важдивiших — А, Д3, Е i вiтамiни групи В). Вс вони — водо- i жиророзчиннi з'еднанi при уникненнi взаемно! iнактивацi! мають високу бiодоступнiсть i в 20 разiв краще засвоюються. 1х потрiбна концентрацiя в органiзмi зберiгаеться не менше 14 дшв в той час, як звичайш водорозчиннi препарати цих вiтамiнiв затримуються всього 3-5 годин. Це дозволяе вводити вггамшш препарати 1 раз в мкяць.
Для дезшфекци примщення використовують бромсептол. Бромсептол 50 (1:2000) або навггь в концентрацi! 0,0025 % (1:4000) — прапарат на основi четвертинного амонш, не мютить хлору, фенолу i адьдегiдiв. Володiе широким спектром антимiкробно! i антивiрусно! дi!. Завдяки сво!м поверхневоактивним властивостям легко проникае в щшини, трщини i дезiнфiкуе !х. Цим дезшфжуючим препаратом можна обробляти пошкодженi копита i навiть рани, на копита можна накладати пов'язку. Можна обробляти рани мазями або спреями (Кубатол, Чкм>Спрей, Фешкс, комплексний препарат мкцевого застосування — некрогель), гелева мазь 2-метил-4-амiно-6-оксимiримiдином (МАОП), препарат АСД фракци 3 i iншi.
Курс лжування при некробактерiозi при застосуваннi тетрока 10 %, тетроксi ЛА, бромсептолу 50 i мiльтивiтамiну коштують бшя 30 грн [3, 7, 13, 25].
В iншi автори для лжвщаци некробактерiозу у стадах корiв рекомендують сво! схеми лiкування [13, 33, 37, 38].
Фiрма „Балканфарма Холдшг" пропонуе премiкс з мiкрогранул тилозину тартарату в дозi 10-20 г дшчо! речовини на 1 т корму або 60-100 мл антибютика тилозину тартарату на 1 голову в день.
77
Аракалова Н.Т. [4] рекомендуе пропускати худобу через ванни з 5-10 % розчином формалшу, або 10-20 % розчином мщного купоросу з штервалом 5-7 дiб; а для загального лжування використовувати антибютики бщилш-3-5, дибiомiцин, дитетрациклiн. Представник "Dezkov" вважае, що вирiшити проблему захворювання кiнцiвок i копитець можна застосувавши переноснi по 2 коврики на виходi з корiвника заправлеш 10 % педiлайном [6]. Перехворювання тварин на некробактерiоз не створюе у них iмунiтету оскiльки встановлеш неодноразовi повторнi випадки захворювання перехворших тварин [2].
На сьогоднi вiдомi три вакцини проти некробактерiозу: вакцина проти некробактерюзу сiльськогосподарських тварин, асоцшована вакцина „Нековак" i емульгована вакцина В1ЕВ.
Для уточнення дiагнозу i контролю антигенностi видiлених збудникiв та напруженост iмунiтету у вакцинованих тварин Е.К. Аюмов i спiвавт. (2005) [1, 22] пропонуе високочутливi серолопчш експрес методи. Перспективним у цьому плаш е метод iмуноферментного аналiзу (1ФА). 1ФА на попередньо сенсибшзованих антигеном планшетах дозволяе виявити антитша в сироватцi кровi тварин iмунiзованих проти некробактерiозу [23,26].
Узагальнюючи результати багатьох дослщниюв С.1. Джупiна (2006) [17] прийшла висновку, що сиворотка кровi тварин, яким вводили мiзернi модифiкацi! антигена i навiть вiрулентну культуру збудника некробактерiозу, немае ш попереджуючих, нi лiкувальних, нi сенсибшзуючих властивостей. Лише на фонi покращення загальних ветеринарно-санiтарних i гiгiенiчних умов утримання тварин складалось враження, що вакцинащя тварин забезпечувала деякий профшактичний ефект [24]. Не можна забувати, що вакцини проти факторних хвороб е протилежшстю вакцинам проти класичних шфекцшних захворювань. А це шкодить загостренню уваги щодо стану дотримання належних гiгiенiчних i ветеринарно-санiтарних вимог на фермах.
Про це також можуть свщчити даш Молоканова В.А. i Малова Д.В. (2009). Вони запропонували трансфер-фактор (адаптоген) з метою стимуляци iмунно! вiдповiдi при вакцинаци велико! рогато! худоби вакциною "Нековак" [30, 34, 35].
В дшчих шструкщях щодо профiлактичних заходiв проти некробактерюзу передбачено:
1. Недопущення заносу збудника хвороби у благополучне господарство.
1.1. Закутвля тварин у господарствах, благополучних по некробактерюзу.
1.2. Профшактичне карантинування закуплених тварин протягом 30 дшв з розчисткою копит i не менше шж 3-х кратним ветеринарним оглядом у перюд карантину.
1.3. Профшактичш шжш ванни перед переводом тварин в основне стадо.
2. Перюдично (не менше 2 разiв на рж) проводити обрiзку i розчистку копит в уах тварин стада.
78
3. Miponp^MCTBa по тдвищенню стшкосп тварин до захворювання.
4. Miponp^MCTBa з покращення умов утримання i профiлактика травматизму.
5. Профшактичш (не менше двох разiв на рiк перед вигоном тварин на пасовище i перед постановкою на стшлове утримання нiжнi ванни.
6. Профшактичш технолопчш дезiнфекцiï примщень, вигульних майданчикiв (дворiв), iнвентаря, транспорту.
7. Профшактична вакцинацiя — у випадку реальноï загрози занесення збудника захворювання у господарство (ферму).
Висновки. Аналiз даних лiтератури свiдчить про надто широке розповсюдження збудника Fusobacterium necrophorum у рiзних складових бютошв ферм. Профiлактику некробактерiозу в умовах новозбудованих або вже дшчих, а не розрахованих на тривале збереження здоров'я тварин стада молочних ферм, слщ вести на основi належного вибору, розробки i впровадження у виробничий процес потрiбного варiанту технологи i вiдповiдноï ïй системи утримання корiв. Саме для даних технолопчних умов мае бути розроблений, впроваджений та ретельно виконуваний план ЗВП прямоï дiï згiдно з вимогами третього етапу пропонованого нами плану ЗВП.
Л1тература
1. Акимов Е.К. Сравнительная оценка методов выявления антител при некробактериозе [Текст] / Е.К. Акимов, Х.Н. Макаев, Д.А. Хузин, Н.А. Хисматуллина, В.Г. Гумеров, А.К. Галиуллин, В.В. Сабирова // Ветеринария. — 2005. — №1. — С.28-29.
2. Апатенко В., Маслш М., Соседов М. Некробактерюз як емерджентна шфекщя// Ветеринарна медицина Украши. - № 7, 2005. - с. 9
3. Александрова М.Мониторинг здоровья животных и птицы с помощью наборов IDEXX. Животноводство России. - 2009. - № 10. - с.36.
4. Аракалова Н.Т. Заболевания копытец: решение проблемы [Текст] / Н.Т. Аракелова // Ветеринария. — №11. — 2007. — С.17.
5. Балабанов В.А. Некробактериоз животных. - М.: - Колос, 1971. - 136 с.
6. Банников В.И. Педилайн - новый поход к инфекционному заболеванию // Ветеринария. -№11, 2008. - С.12-15.
7. Брылин А.П. Лечение крупного рогатого скота при некробактериозе [Текст] / А.П. Брылин, М.Н. Волкова // Ветеринария. — №5. — 2005.— С.12-13.
8. Веремей Э.И., Журба В.А., Лапина В.А. Лечение коров при гнойно-некротических процессах в области копытцев и пальцев // Ветеринария. -№3. - 2004. - С.39-40.
9. Власенко В.М. Поширення захворювань в дшянщ пальця у високопродуктивних корiв залежно вщ рiвня молочное' продуктивност // В.М.Власенко, М.В.Рубленко, М.Г.Ьльницький та ш.// Вкник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Вип. 25, ч.1: Бша церква, 2003. - С.45-51.
10. Войпан В. Система лжувально-профшактичних заходiв при некробактерiозi // В.Войпан// Ветеринарна медицина Украши. -1999, №4. - с.8.
79
11. Гулюкин М.И. Комплексная система мероприятий при некробактериозе животных // М.И.Гулюкин, Ю.Д.Караволь, И.Н.Семенова, Н.В. Мельник // Ветеринария, №9. - 2007. -с.19-23.
12. Гусев А.И., Цветков В.С. К технике постановки реакции микропреципитации в агаре // Лабораторное дело. - 1968. - №2. - С.43-47.
13. Елисеев А.Н. Комплексное лечение гнойно-некротических поражений тканей пальцев у сельськохозяйственных животных // А.Н. Елисеев, А.И. Бледнов, С.В.Ванин // Международная научно-практическая конференщя.Актуальные проблемы ветеринарной хирургии// Троицк. -2004. - С.55-56.
14. Демчук М.В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва продукци скотарства // Науковий вюник ЛНУВМ таБТ iменi С.З.Гжицького. - Т.4, №2. - 2002. - С.112-120.
15. J. Dirkson, 1970. Цитовано за [16].
16. Джупина С.И. Причины заболеваемости и профилактика некробактериоза // Ветеринария. - 2005. - №7. - С.7-10.
17. Джупина С.И. Ответ оппонентам по проблеме некробактериоза крупного рогатого скота // Ветеринария. - 2006. - №2. - С.6-8.
18. Каришева А.Ф. Спещальна етзоотолопя . - К.: Урожай, 2002. - 703 с.
19. Книшук П.В., Демчук М.В., Ткачук В.М. Наукове обгрунтування плану ЗВП для корекци технологи виробництва молока // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ шеш С.З.Гжицького // Том 11, №3(42). - Ч.3, 2009. - С.47-53.
20. Коваленко А.В. Ассоциированная вакцинация животных против сибирской язвы и некробактериоза // автореферат дис. Кандид. Веет. Наук. Всеросс. НИИ ветеринарной вирусологии и микробиологии. - Покров. - 2003. - 25с.
21. Козш В.1. Залежшсть рiвня захворюваност у дшянщ пальця вщ стану годiвлi рубцевого травлення у високопродуктивних корiв //В.1.Козш, О.В.Чуб, В.В.Сахнюк// Вкник Сумського НАУ. - Серiя „Ветеринарна медицина". - 2004. - Вип.7(12). - с.77-78.
22. Кряжевских Л., Лаптев I. Метод Т-RELP - основа профилактики некробактериоза скота. - Животноводство России, 2009. - №10. - С.38.
23. Лабораторные методы диагностики некробактериоза сельскохозяйственных животных: Метод. рекомендации / НИИСХ Крейнего севера. -Новосибирск, 1985. - 19 с.
24. Лебедев Н.И. Использование микродобавок для профилактики: Агропромиздат, 1990. - 96 с.
25. Лопатин С.В. Некрогель при некробактериозе животных [Текст] / С.В. Лопатин, А.А. Самоловов // Ветеринария. — 2006. — №1. — С.26-27.
26. Методи дiагностики некробактерюзу сшьськогосподарських тварин: Методичш рекомендаци // В.П.Риженко, Г.Ф.Риженко, М.С. Павленко, П.К. Бойко та ш. - Кшв, 2003. - 47 с.
27. Молоканов В.А., Малов Д.В. Стимуляция иммунного ответа при некробактериозе крупного рогатого скота // Ветеринария. - 2009. - №2. -С.22-23.
80
28. Панько I. Причини i шляхи профшактики уражень копитець у високопродуктивних KopiB // 1.Панько, М.В.Петрик // Ветеринарна медицина Украши. -2005. - № 7, с. 28-30.
29. Панько I. Ураження в дшянщ пальщв у високопродуктивних корiв [Текст] / I. Панько, П. Стадник, Л. Тихонюк, В. Нагорний, В. Козш // Ветеринарна медицина Украши. — 1998. — листопад-грудень. — С.38-39.
30. Риженко В.П. Актуальш питання профшактики некробактерюзу // Ветеринарна медицина Украши. - 1998. - №11/12. - С.15.
31. Риженко В.П., Павленко М.С., Бойко П.К. та ш. Методи дiагностики некробактерюзу сшьськогосподарських тварин / Методичш рекомендаций -Кшв, 2003. - 47 с.
32. Самоловов А.А. Некробактериоз животных . - Новосибирск, 1993. - 127 с.
33. Самоловов А.А., Лопатин С.В. Некробактериоз крупного рогатого скота и пути решения проблемы // Аграрная Россия. - 2001. - №3. - С.34-37.
34. Самоловов А.А., Смирнова В.В. Паталогоанатомические и гистологические изменения органов крупного рогатого скота при некробактериозе // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. - Сб.науч.тр.РАСХИ. - Новосибирск. - 1997. - С.114-118.
35. Соломаха О.И. Вакцина против некробактериоза животных. Ветеринария № 4, 1994 и № 5, 1997.
36. Соломаха О.И., Кириллов Л.В., Павлова И.Б. Некоторые морфологические особенности Fusobakterium necrophorum // Аграрная Россия. - 2000. - №3. -С.59-61.
37. Татарчук О.П. Усовершенствованная схема борьбы с некробактериозом крупного рогатого скота [Текст] / О.П. Татарчук // Ветеринария — №5. — 2005. — С.13-16.
38. Томко Ю. Лжування i профшактика захворювань копитець у овець. - ВМУ, №1, 1998. - С.38-39.
Summary
Demchuk M.V., Knyshuk P.V., Bojko P.K., Tkachuk V.M.
PROPHYLAXIS CHARACTERISTICS OF NECROBACTERIOSIS AT LIVE-STOCK PRODUCTION FARM
It was done an attempt of literature data analysis due to the prophylaxis of necrobacteriosis in cows of high-productive herds at farms with intensive production technology.
It was also paued attention to the meaning of following the demands accoiding hygienic norm and veterinary and sanitary rules in cowsheds (at stall eguipment, active system of sewerage and ventilation, optimal microclimate creation), control organising by balanced nutrition of animals, exercises and pasture.
Key words: necrobacteriosis, characteristics of its special and place in it general veterinary propholaxis (GVP).
Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2010
81
