CC BY
37
УДК 619:616-02/-093
Улько Л.г., к.вет.н., доцент (larisau@ukr.net) © Сумсъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ochobhi бактер1альн1асоц1ац11 за гн1йно-некротичних уражень дистального в1дд1лу к1нц1вок у
велико! рогато! худоби
У cmammi наведет результаты вивчення бактер1алъних асощацш, якг берутъ участь у виникнент та розвитку гнтно-некротичних захворюванъ дисталъного eiddwy кгнцгвок у великог рогато! худоби. Встановлено, що причиною гтино-некротичного запалення кгнцгвок у тварин е асощацп, до яких входять eid 3 до 8 збудникгв. Наибыъшу групу мтрооргашзм1в, що посттно iзолювали при тфекщйних захворюваннях кшщвок склали коки: S. aureus, Е. faecalis та S. pyogenes, а також E. coli, P. vulgaris i P. aeruginosa.
Ключое1 слова: велика рогата худоба, гшино-некротичш захворювання кшщвок, мтрофлора, асощацп.
Вступ. Одшею з основних причин низькоефективно! роботи молочнотоварних ферм та комплекшв е поширеш захворювання кшщвок [1-6]. Гншно-запальш процеси призводять до значного зниження продуктивное^, передчасно! вибраковки i завдають значш економ1чш збитки [7-10]. У хворих Kopie значно подовжуетьея сервю-перюд. До 30% хворих тварин передчасно вибраковують i направляють на забш з р1зко зниженою вгодовашетю, що значно зменшуе резерви виробництва молока i м'яса.
В останн! роки в л1тератур1 з'явилися повщомлення про те, що в етюпатогенез1 захворювань кшщвок у велико! рогато! худоби певну роль вадграе умовно-патогенна мжрофлора. Бшьшють автор1в, яю розробляють засоби профшактики i Tepani! масових хвороб тварин в сучасних умовах, мають на уваз1 пщ цим поняттям звичайну мжрофлору оргашзму тварини та тваринницького примщення (зовшшнього середовища), яка повсюдно поширена i при оптимальних умовах зовшшнього середовища не викликае захворювання. Але в умовах значно! концентрацп погол1в'я, беззмшного цшор1чного використання примщень, вщсутност1 активного мощону, накопичення в примщенш сеч1 та гною, ця мжрофлора накопичуеться кшьккно, ускладнюе свш видовий склад, пщвищуе в1рулентшсть i здатна викликати pi3Hi захворювання. При цьому !! видовий склад на кожнш ферм1, i нав1ть в кожному тваринницькому примщенш, може бути р1зномаштним, змшюватися i включати бактерп, в1руси, шод1 хламщп i мжоплазми та pi3Hi i'xHi асощаци [11].
©Улько Л.Г., 2012
359
Особливктю захворювань дистального вщдшу юнцшок у Kopie, яю переб1гають з ознаками гншно-некротичного запалення, в сучасних умовах - е змшаний характер шфекци, у розвитку яко! беруть участь представники р1зних груп мкрооргашзм1в [12-14].
Актив1защя умовно-патогенно! мжрофлори вщбуваеться на фош порушення еволюцшно сформованого симбюзу макрооргашзму з власною аутофлорою пщ впливом численних зовшшшх чинниюв.
В асощаци двох i бшьше збудник1в можлив1 pi3Hi типи взаемин (комплементаци, незалежне одне вщ одного розмноження, штерференщя, екзальтащя тощо), котр! багато в чому визначають nepeöir хвороби, ефектившсть лжування i варшють залежано як вщ бюлопчних властивостей збудниюв, так i ¿мунного статусу тварин [16].
Д1агностика змшаних шфекцш вимагае проведения багатопланових лабораториях дослщжень, а антибактер1альна тератя грунтуеться на чутливост1 м1крооргашзм1в, котр! входять в асощацш до антибактер1альних препарата.
У зв'язку з цим, ниш важливим е питания вивчення основного спектру мжрофлори, яка е причиною гншно-некротичних захворювань дистального вщдшу кшщвок.
Матер1али i методи. Патолопчний матер1ал для дослщжень був отриманий ¿з господарств Сумсько!, Чершпвсько! та Полтавсько! областей Укра!ни.
Метою видшення та щентифшацп е отримання чистих культур, що дозволяе при подальшому вивченш ix бюлопчних властивостей вести щентифкацш до роду i виду. На наш погляд, необхщно на першому eTani дослщжень, застосувавши методику G.B. Глотово!, по можливост1 у змшаних культурах вщдшити неспоров1 культури вщ спорових, тому що останш володшть у змшаних культурах властивктю подавляти picT неспороутворюючих м1крооргашзм1в. Другим важливим моментом було використання дробних nocißiB на кров'яний агар. Цей метод дозволяв проводити первинну диференщацш культур, а в окремих випадках отримати одиничш колони чистих культур, що значно полегшувало другий етап видшення та щентифжаци культур м1крооргашзм1в, при цьому використовували р1зне процентне стввщношення агару в середовищ1, а в деяких випадках використовували додатков1 компонента.
Результата дослщження. Пор1вняльний анал1з отриманих результата дозволяе констатувати той факт, що в господарствах Швшчно-Схщного регюну Укра!ни ¿з уражених юнщвок велико! рогато! худоби постшно видшяли декшька груп м1крооргашзм1в. Найбшьшу групу м1крооргашзм1в, що постшно ¿золювали при шфекцшних захворюваннях юнщвок, склали коки: Staphylococcus aureus (924 випадки), Enterococcus faecalis (689 випадюв) та Streptococcus pyogenes (526 випадюв), а також Escherichia coli (972 випадки), Proteus vulgaris (761 випадок) та Pseudomonas aeruginosa (761 випадок).
В другу групу м1крооргашзм1в за частотою ¿золяци ¿з гншно-некротичних вогнищ ураження дистального в1ддшу юнщвок велико! рогато!
360
худоби увшшли наступи! мкрооргашзми: Staphylococcus epidermidis (452 випадки), Staphylococcus saprophiticus (422 випадки), Streptococcus agalactiae (321випадок), Fusobacterium necrophorum (361 випадок), Proteus mirabilis (209 випадюв), Klebsiella pneumoniae (151 випадок) та споровий грунтовий мжрооргашзм, один i3 збуднимв газово! гангрени людини та ентеротоксемп тварин Clostridium perfringens (102 випадки).
iHmi групи м!кроорган!зм!в видшялися не постшно, при цьому був вщм1чений той факт, що i3 уражених дшянок юнщвок велико! рогато! худоби збудник копитно! гнил! овець Dichelobacter nodosus (93 проби) та споров! мкрооргашзми Clostridium oedematiens (58 проб) i Clostridium septicum (57 проб).
На рисунку 1 вщображено вщсоток вид!лення окремих м!кроорган!зм!в з гншно-некротичних вогнищ дистального в!дд!лу к!нц!вок велико! рогато! худоби.
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
■ Staphylococcus aureus
■ Staphylococcus saprophiticus
■ Streptococcus faecalis
■ Escherichia coli
■ Proteus mirabilis
■ Klebsiella pneumoniae
■ Clostridium septicum
■ Fusobacterium necrophorum
RnninPHn %
■ Staphylococcus epidermidis
■ Streptococcus agalactiae
■ Streptococcus pyogenes
■ Proteus vulgaris
■ Pseudomonas aeruginosa
■ Clostridium oedematiens
■ Clostridium perfringens
■ Dichelobacter nodosus
Рис. 1. - В1дсоток культур мжрооргашзм1в, ¡зольованих ¡з гншно-некротичних уражень дистального в1ддшу кшщвок за асощйованих
6aKTepio3ÎB
361
У 23,62% проб асощащя мкрооргашзм1в була представлена S. aureus, S. saprophiticus, S. faecalis, E. coli та P. vulgaris в 13,13% проб виявляли S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, E. coli, P. aeruginosa. 11,4% проб були представлен! S. aureus, S. epidermidis, S. agalactiae, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, P. mirabilis, a 10,24% - S. aureus, S. agalactiae, S. faecalis та F. necrophorum (табл. 1).
Найбшьша питома вага в загальнш кшькост1 ¿зольовано! м1крофлори припадае на стафшококи - 27,09%, стрептококи - 23,15 та протей - 14,62 (рис. 2).
Таблиця 1
Ochobhî бактер1альш асощаци, hkî спричиняють виникнення гншно-некротичних захворювань дистального ввддшу кшщвок у велико!" рогато!' _худоби___
I^eHTH^iKOBam MiKpoopram3MH Кшьшсть проб %
S. aureus, S. saprophiticus, S. faecalis, E. coli, P. vulgaris 286 23,62
S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, E. coli, P. aeruginosa 159 13,13
S. aureus, S. epidermidis, S. agalactiae, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, P. mirabilis 138 11,40
S. aureus, S. agalactiae, S. faecalis, F. necrophorum 124 10,24
S. aureus, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, P. aeruginosa, F. necrophorum 102 8,43
S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, P. aeruginosa, K. pneumoniae, C. perfringens 64 5,29
S. saprophiticus, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, D. nodosus 56 4,62
S. epidermidis, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, P. aeruginosa, F. necrophorum 51 4,21
S. epidermidis, E. coli, P. mirabilis, P. aeruginosa, K. pneumoniae 50 4,13
S. aureus, S. saprophiticus, S. pyogenes, K. pneumoniae, C. septicum, C. perfringens, D. nodosus 37 3,06
S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris, P. aeruginosa, F. necrophorum 34 2,81
S. aureus, S. saprophiticus, S. faecalis, E. coli, P. aeruginosa, C. oedematiens 30 2,48
S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, P. aeruginosa, C. oedematiens, F. necrophorum 28 2,31
S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, S. pyogenes, P. mirabilis, P. aeruginosa, C. septicum, F. necrophorum 20 1,65
S. agalactiae, S. pyogenes, P. vulgaris 19 1,57
S. saprophiticus, S. faecalis, P. vulgaris 7 0,58
S. epidermidis, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. pyogenes, P. vulgaris 4 0,33
S. epidermidis, S. agalactiae, S. saprophiticus, E. coli, P. mirabilis, C. perfringens, F. necrophorum 1 0,08
S. epidermidis, S. agalactiae, S. saprophiticus, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, F. necrophorum 1 0,08
362
В 45,83% випадюв асощащя була представлена 5 збудниками, i3 22,71% проб в асощаци видшяли 6 збудниюв, i3 17,42% i 10,24% - 7 i 4 збудники вщповщно. Найменша юльюсть проб 2,15% та 1,65% була представлена 3 та 8 збудниками (рис. 3).
aeruginosa, -8,11%
F.
necrophorum,
Clostridium
K.
Proteus -
spp., 14,62%
E. coli, 14,64%
5,44%
Streptococcus spp., 23,15%
3,27% D n°dns«momae,
1,40%2,28%
Staphylococc us spp. 27,09%
Staphylococcus spp. Proteus spp. Clostridium spp.
Streptococcus spp. I P. aeruginosa F. necrophorum
E. coli
K. pneumoniae D.nodosus
P
Рис. 2. - Питома вага окремих груп м1крооргашзм1в ввд ix загально*1
Ki.lbKOCTi
Рис. 3. - Питома вага асоц1ац1й з р1зиою к1льк1стю збудннкт ги1йио-иекротичиих уражеиь к1иц1вок
Висиовки. 1. Встановлено, що причиною гншно-некротичного
запалення к!нц!вок у тварин е acou;iau;ii, до яких входять вщ 3 до 8 збудник1в xipypri4Hoi' ¿нфекцй'.
363
2. Найбшьшу групу мшрооргашзм1в, що постшно ¿золювали при шфекцшних захворюваннях кшщвок, склали коки: S. aureus, Е. faecalis та S. pyogenes, а також E. coli, P. vulgaris i P. aeruginosa.
Л1тература
1. Ермолаев В.А. Болезни копытец у коров / В.А. Ермолаев, Е.М. Марьин,, В.В. Идогов, Ю.В. Савельева // Ученые записки Казанской государственной академии ветеринарной медицины им. Н.Э. Баумана. - Том 203. - Казань,- 2010. - С. 114-118
2. Кириллов A.A. Сравнительная оценка методов лечения гнойного пододерматита / A.A. Кириллов, A.A. Стекольников // Вестник Российской академии сельскохозяйственных наук. - 2007. - № 5. - С. 66 - 67.
3. Малахова Е.В. Этиология гнойно-некротических поражений у коров / Е.В. Малахова, В.И. Терехов // Ветеринарный консультант. - 2005. - № 13 - 14 (104 - 105). - С. 16-17.
4. Панько И.С. Деформация копытец у высокопродуктивных коров / И.С. Панько, В.А. Лукьяновский, А.К. Мироненко, А.Н. Кокуркин // Ветеринарный консультант. - 2003. - № 7. - С. 31-34.
5. Сорокина И. А. Гнойно-некротические процессы в области пальцев у крупного рогатого скота / И.А. Сорокина, Л.В. Матвеев // Ветеринария. - 2000. - № 2. - С. 43-44.
6. Стекольников А.А. О технологических условиях ветеринарного обслуживания молочных комплексов / А.А. Стекольников, Б.С. Семёнов, Э.И. Веремей // Международный вестник ветеринарии - 2009. - №4. - С. 8-9.
7. Панько I.C. Гншно-некротичш хвороби пальщв у високопродуктивних кор1в / I.C. Панько, М.В. Петрик. - Кш'в: Б1блютека ветеринарно! медицини. - 2007. - 64 с.
8. Amory J.R. Associations between sole ulcer, white line disease and digital dermatitis and the milk yield of 1824 dairy cows on 30 dairy cow farms in England and Wales from February 2003-November 2004 / J.R. Amorya , Z.E. Barkera, J.L. Wrighta, S.A. Masona, R.W. Bloweyb, L.E. Greena // Preventive Veterinary Medicine. - 2008. - Vol. 83. - № 3-4. - P. 381-391
9. Green L.E. The Impact of Clinical Lameness on the Milk Yield of Dairy Cows / L.E. Green, V.J. Hedges, Y.H. Schukken, R.W. Blowey, A.J. Packington // Journal of Dairy Science. - 2002. - Vol. 85. - № 9. - P. 2250-2256
10. Bicalho R.C. Visual Locomotion Scoring in the First Seventy Days in Milk: Impact on Pregnancy and Survival / R.C. Bicalho, F. Vokey, H.N. Erb, C.L. Guard // Journal of Dairy Science. - 2007. - Vol. 90. - № 10. - P. 4586-4591.
11. Попов Ю.Г. Заболевания крупного рогатого скота, вызываемые условно-патогенной микрофлорой: Методические рекомендации / Ю. Г. Попов, Н. А. Шкиль, Н А. Дровосеков // РАСХН Сиб. Отд-ние. ИЭВСиДВ, НГАУ, ЗАО "Росветфарм". - Новосибирск, 2004. - 62 с.
12. Никулина В.Н. Бактериальный фон при заболеваниях дистального отдела конечностей / В.Н. Никулина // Актуальные проблемы ветеринарной
364
хирургии. — Троицк, 2004 - С. 93.
13. Попов Ю.Г. Значение условно-патогенной микрофлоры при массовых болезнях крупного рогатого скота / Ю.Г. Попов // Актуальные вопросы микробиологии и инфекционной патологи животных: Мат. Междунар. науч.-произв. конф. — СПб. — 2004. — С. 103-104.
14. Фотша T.I. Значения мжробних асощацш в патогенез! гншно-некротичних уражень дистального вщдшу кшщвок у високопродуктивних кор1в / T.I Фотша, Л.Г. Улько // Ветеринарна медицина: м!жвщ. темат. зб. — Харюв, 2009. — Вип. 92. — С. 510-512.
15. Фотша T.I. Вивчення видового спектру мшрооргашзм1в при гншно-некротичних ураженнях копитець у велико! рогато! худоби / T.I Фотша, Л.Г. Улько // Матер1али м1жнародно! науково-практично! конференцп «HobIth! технолог!! скотарствау XXI столт!». — Микола!в, 2008. — С. 299-303.
16. Идогов В.В. Динамика некоторых имунологиеских показателей у коров больных гнойным пододерматитом / В.В. Идогов, В.А. Ермолаев, Е.М. Марьин и др. / Мат. Междунар. научно-практ. конф. «Ветеринарная медицина XXI века: инновации, опыт, проблемы и пути их решения». — Ульяновск, 2011. — Т. 1. — С. 129-130.
Summary Ulko L.G. (larisau@ukr.net) Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine BASIC BACTERIAL ASSOCIATION OF LESIONS PURULENT-NECROTIC DISTAL EXTREMITIES OF CATTLE
The paper presents results of study of bacterial associations involved in the origin and development of pyo-necrotic diseases of the distal extremities in cattle. Determined that the cause of purulent-necrotic inflammation of the limbs of animals are associations which are from 3 to 8 pathogens. The largest group of microorganisms that are constantly isolated in infectious diseases limbs made: S. aureus, E. faecalis, S. pyogenes, E. coli, P. vulgaris and P. aeruginosa.
Keywords: cattle, necrotic diseases of the extremities, microflora associations.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
365
