CC BY
46
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7133
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616-053.31:616.3
ЕттлоНчна структура гострих шлунково-кишкових захворювань телят
А.В. Березовський, Т.1. Фотша, Л.Г. Улько, О.Л. Нечипоренко, С.М. Тггов
tif _ua@meta.ua
Сумський нацюнальний аграрний утверситет, вул. Г. Кондратьева, 160, м.Суми, 40021,Украта
У статтг наведет результати дослгджень проб бгологгчного матергалу вгд телят з гострими шлунково-кишковими за-хворюваннями. Встановлено, що у виникненнг та розвитку гострих шлунково-кишкових захворювань провгдну роль вгдггра-ють асоцгацп умовно-патогенних бактергй: S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa та K. pneumoniae
Бгльшгсть iзольованих культур нечутливг або слабочутливг до вивчених нами антибготикгв. Наведен данг е показником поширення антибготикорезистентних штамгв серед новонароджених телят у господарствах Сумсько'1 та Чертггвськог областей, що пояснюе низьку ефективнгсть проведення антибготикотерапй. Високоактивними по вгдношенню до культур S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa та K. pneumoniae були препарат «Цефтгоклин» та комбгнованг антибактергальнг засоби.
Krn4oei слова: телята, гострг шлунково-кишковг захворювання, умовно-патогеннг мгкрооргангзми, антибактергальнг препарати, антибютикорезистентшсть.
Этиологическая структура острых желудочно-кишечных
заболеваний телят
А.В. Березовский, Т.И. Фотина, Л.Г. Улько, А.Л. Нечипоренко, Е.М. Титов
tif _ua@meta.ua
Сумской национальный аграрный университет, ул. Г. Кондратьева, 160, г. Сумы, 40021, Украина
В статье приведены результаты исследований проб биологического материала от телят с острыми желудочно-кишечными заболеваниями. Установлено, что в возникновении и развитии острых желудочно-кишечных заболеваний ведущую роль играют ассоциации условно-патогенных бактерий: S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa и K. Pneumoniae
Большинство изолированных культур нечувствительны или слабочувствительны к изученным нами антибиотикам. Приведенные данные являются показателем распространения антибиотикорезистентных штаммов микроорганизмов среди новорожденных телят в хозяйствах Сумской и Черниговской областей, что объясняет низкую эффективность проведения антибиотикотерапии. Высокоактивными по отношению к культурам S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa и K. pneumoniae были препарат «Цеф-тиоклин» и комбинированные антибактериальные средства.
Ключевые слова: телята, острые желудочно-кишечные заболевания, условно-патогенные микроорганизмы, антибактериальные препараты, антибиотикорезистентность.
Citation:
Berezovskyi, A., Fotyna, T., Ulko, L., Nechyporenko, A., Tytov, E. (2016). Etiological structure of acute gastrointestinal diseases of calves. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 148-151.
Etiological structure of acute gastrointestinal diseases of calves
A. Berezovskyi, T. Fotyna, L. Ulko, A. Nechyporenko, E. Tytov
tif _ua@meta.ua
Sumy National Agrarian University, G. Kondratiev Str., 160, Sumy, 40021, Ukraine
The results of tests of samples of biological material from the calves with acute gastrointestinal diseases presents in the article. It was found that the occurrence and development of acute gastrointestinal diseases the leading role played by opportunistic bacteria association: S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa and K. Pneumoniae. Of the 632 examinations we studied 2,786 samples of biological material. Analysis of the results on our diagnostic work shows that acute gastrointestinal disease in calves caused by microbial associations. At acute gastrointestinal disease isolated pathogen E. coli - 21.0%. Coccoid microorganisms group also had significant representation. Thus, a biomaterial of 15.5% was allocated S. faecalis, at 11.6% was allocated pathogen S. aureus. Although to a lesser extent, but large office in the species spectrum of microorganisms by acute gastrointestinal diseases of calves occupied S. agalactiae - 4.8%, S. saprophiticus - 4.6%, S. pyogenes - 3.7%. Among the important place occupied microorganisms culture P. vulgaris - 8.5% of the total allocation of the samples. The average discharge frequency was characteristic for Campylobacter jejuni - 6.5% of cases.
In analyzing the sensitivity of microorganisms isolated from calves with acute gastro-intestinal diseases to different groups of antibiotic drugs found that E. coli has a low sensitivity to antibiotics almost all studied groups. The largest number of selected crops susceptible to cephalosporins - 74.8%. Most of the isolated cultures weaklysensitive or insensitive to antibiotics studied by us. These data are an indication of the spread of antibiotic-resistant strains of microorganisms among newborn calves in the farms of Sumy and Chernihiv regions, which explains the low efficiency of antibiotic therapy. Highly active towards crop S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa, and K. pneumoniae were drug «Ceftioklin» and combined antibacterial agents.
Key words: calves, acute gastro-intestinal diseases, opportunistic pathogens, antibiotics, antibiotic resistance.
Вступ
Гостр1 шлунково-кишков1 захворювання (ГШКЗ) молодняку велико! рогато! худоби залишаються над-звичайно актуальною проблемою сучасного тварин-ництва. На особливу увагу заслуговують гостр1 шлун-ково-кишков1 захворювання у телят в неонатальний перюд (Arbuzova, 2010; Kotsiumbas et al., 2015). Адже власне в цьому вщ1 у зв'язку з незршстю мехашзм1в 1мунного захисту i неспециф1чно! резистентносп ор-гашзму ГШКЗ характеризуються значною частотою розвитку тяжких форм хвороби, потенцшно небезпе-чних навггь в плаш летального наслщку.
Завдяки сучасним досягненням шкробюлоги, вь русологп та iмунологi!'
встановлено постшне розширення спектру етюло-пчних чиннишв ГШКЗ. У !х етюлогп беруть участь вiруси, бактери, хламщ! та iншi збудники як окремо, так i найчастше в рiзних асощащях (Gafarov et al., 2002; Hadzevych et al., 2013). Попри рiзноманiтностi суджень щодо спричинення гострих дiарейних захво-рювань патогенними бактерiями, роль умовно-патогенних мiкроорганiзмiв як етюлопчних чиннишв ГШКЗ на сьогодш залишаеться дискусшною. Видь лення умовно-патогенних бактерш за гострих шлун-ково-кишкових розлащв здебшьшого вважають про-явом локальних дисбютичних порушень. Проте в останш роки все частше з'являються повiдомлення про спричинення гострих кишкових iнфекцiй асоща-цiею умовно-патогенних бактерiй. За останш роки ввдбулися значнi змiни у структурi збудник1в хвороб сiльськогосподарських тварин. Значно зб№шилась питома вага умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, серед яких провiдне мюце займають мiкроорганiзми родiв Streptococcus та Staphylococcus. Вони здатш
викликати захворювання з рiзноманiтними клшчни-ми проявами (Myshchenko et а1., 2008).
Незважаючи на досягнення в питаннях лшування молодняку тварин за шлунково-кишково! патологи е об'eктивнi складностi у визначенш етiологiчно! струк-тури, патогенезу, проведенш диференцiального дiаг-нозу i в тдходах до фармакокорекцi!.
В1домо також, що ГШКЗ молодняку велико! рогато! худоби часто перебтають по типу асощацшовано! iнфекцi!. В !х етiологi!, поряд з несприятливими факторами, велику роль вiдiграе асощащя патогенно! та умовно-патогенно! мiкрофлори. Крiм того, виникнен-ня ГШКЗ i ступiнь !х тяжкостi в певнш мiрi залежить вiд таких факторiв, як умови утримання, природна резистентшсть i iмунологiчна реактивнiсть органiзму ^ешвоп et а1., 2003; ВаЬепко, 2006; Gu11iksen et а1., 2009).
Метою дослщження було на основi даних клiнiч-них спостережень та результапв бактерiологiчних дослiджень визначити етiологiчну структуру гострих шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят та дослщити чутливiсть культур мшрооргашз-мiв, iзольованих вiд хворих тварин до антибютишв.
Матерiал i методи дослщжень
У роботi використано культури мiкроорганiзмiв iзольованi впродовж 2014 - 2016 рошв в1д телят з ГШКЗ iз рiзних господарств Сумсько! та Чернiгiвсь-ко! областей. Матерiалом для дослiдження були про-би патологичного матерiалу вiдiбраного вiд телят з ГШКЗ. Видшення та вдентифшащю культур мiкроор-ганiзмiв проводили в декшька етапiв: мiкроскопiя; висiв на середовища збагачення та диференцiйно-дiагностичнi середовища; вивчення морфологiчних, культуральних та бiохiмiчних властивостей, патоген-
rocri для твaрин. Bидoвy iдeнтифiкaцiю видiлeниx культур мiкрooргaнiзмiв прoвoдили зa дoпoмoгoю «Определителя бяктерий Берджи». Iдeнтифiкaцiю видiлeниx культур cтaфiлoкoкiв прoвoдили шляxoм виciвy нa дифeрeнцiйнo-дiaгнocтичнe ceрeдoвищe: жoвткoвo-coльoвий aгaр з 10% xлoриcтoгo нaтрiю для визнaчeння лeцитинaзнoï ara^^cn i нa крoв'яний MQA для визгачення гeмoлiтичниx влacтивocтeй. Taкoж визнaчaли кoaгyлaзнy aктивнicть викoриcтo-вуючи плaзмy крoвi крoля, вивчaли фeрмeнтaцiю мaнiтy i збрoджeння глюкoзи. Здaтнicть мiкрoбiв raa-гyлювaти плaзмy вивчaли, викoриcтoвyючи центри-фyгaт cвiжoï, cтeрильнo взято1' крoвi крoликa, щo мю-тить 1% цш^ту aбo cyxy крoлячy плaзмy, рoзвeдeнy фiзioлoгiчним рoзчинoм. Штивну плaзмy рoзвoдили iзoтoнiчним рoзчинoм у cпiввiднoшeннi 1:4. Ïï рoзли-вaли cтeрильнo у прoбiрки пo 0,5 мл i вшотли туди ш 1 пeтлi дocлiджyвaнoï дoбoвoï aгaрoвoï культури. Bиciви cтaвили в тeрмocтaт при t 37 °С i через 1, 2, 4, 1S i 24 години прoвoдили oблiк рeзyльтaтiв. Пoзитив-нoю ввaжaли реякцш пo нaявнocтi в прoбiркax згуст-ку бyдь-якoï величини i кoнфiгyрaцiï. При цьoмy плaзмoкoaгyлюючa aктивнicть нaxoдитьcя в звoрoтнiй прoпoрцiйнiй зaлeжнocтi ввд чacy yтвoрeння згoрткa в прoбiрцi.
З мeтoю видiлeння культур cтрeптoкoкiв виciви прoвoдили нa крoв'яний MQA з 1% глюкoзи. 1денти-фтащю cтрeптoкoкiв здiйcнювaли зa визнaчeнням типу гeмoлiзy, рocтoм нa Ml 1Ь з 40% жoвчi, фермен-тaцieю caxaрoзи лaктoзи мaнiтy.
Для визнaчeння гeмoлiтичниx влacтивocтeй видь лeниx культур викoриcтoвyвaли 5% крoв'яний aгaр. Культури зaciвaли, iнкyбyвaли при t 37 °С i прoдивля-лиcь через юэжш 24 гoдини. Зoнy гeмoлiзy нaвкoлo кoлoнiй мiкрooргaнiзмiв визнaчaли в мiлiмeтрax вiд крaю дo крaю.
Для видшення E. coli викoриcтoвyвaли ceрeдoвищe Вндo, Лeвiнa. При iдeнтифiкaцiï культур вивчaли фeрмeнтaтивнy aктивнicть нa ceрeдoвищax з лaктo-зoю, caxaрoзoю. Культури, яш зa мoрфoлoгiчними oзнaкaми, кyльтyрaльними i фeрмeнтaтивними влac-тивocтями вiдпoвiдaли E. coli, iдeнтифiкyвaли в рeaк-цй' aглютинaцiï з cпeцифiчними O-кoлi cирoвaткaми i визнaчaли пaтoгeннi cирoвaри.
Культури збeрiгaли в прoбiркax зi cкoшeним м'я-co-пeптoнним aгaрoм в xoлoдильникy зa тeмпeрaтyри 4 °С, cyбкyльтивyючи щoдeннo. Bизнaчeння чyтливo-ctí прoвoдили диcкo-дифyзiйним мeтoдoм з гаступ-ним нaбoрoм диcкiв: aмoкcицилiн (AMO), aмпiцилiн (AMП), гeнтaмiцин (ГЕН), дoкcициклiн (ДОК), e^o-флoкcaцин (ЕНР), гагамщин (КАН), лiнкoмiцин (Л1Н), лeвoмiцeтин (ЛEB), нoрфлoкcaцин (НОР), o^ caцилiн (ОКС), пенщилш (ПЕН), рифaмпiцин (РИФ), cтрeптoмiцин (СТР), тeтрaциклiн (ТЕТ), цeфтioклин
(ЦЕФ).
Для пригoтyвaння iнoкyлятy викoриcтoвyвaли дo-бoвy культуру, з якoï гoтyвaли cycпeнзiю, щo вшшвь дaлa 0,5 cтaндaртy мyтнocтi McFarland. Для пeрeвiрки якocтi диcкiв, пoживнoгo ceрeдoвищa тa прaвильнocтi мeтoдики пocтaнoвки тecтy викoриcтoвyвaли eтaлoннi штaми E. coli, S. aureus тa P. aeruginosa.
Результата та ïx обговорення
Звaжaючи га те, щo в рoзвиткy пaтoлoгiчнoгo ^o-цecy гoлoвнy рoль вiдiгрaють прeдcтaвники yмoвнo-пaтoгeннoï тa пaтoгeннoï мiкрoфлoри, нaми бyлo ви-вчеш видoвий cпeктр мiкрooргaнiзмiв зa ГШКЗ у телят
1з 632 екстертиз нaми дocлiджeнo 27S6 прoби 6ío-мaтeрiaлy. Aнaлiз рeзyльтaтiв прoвeдeнoï гами дiaг-нocтичнoï рoбoти зacвiдчye, щo ГШКЗ у телят викли-кяш acoцiaцiями мiкрooргaнiзмiв. Як виднo iз тaблицi 1 зa ГШКЗ ranracrrne iзoлювaли збудник E. coli -21,0%.
Таблиця 1
Видовий спектр MÍKpoopraHÍ3MÍB видшених i3 бш-мaтерiaлу вщ телят Í3 гострими шлунково-
кишковими захворюваннями
1дентифжоваш культур мжрооргашзмш ^o6h з яею iзoлыoвaнi штaми мiкрooргaнiзмiв
aбcoлютнe чиcлo %
Staphylococcus aureus 324 11,6
Streptococcus saprophiticus 12S 4,6
Streptococcus agalactiae 134 4,S
Streptococcus faecalis 432 15,5
Streptococcus pyogenes 102 3,7
Escherichia coli 5S6 21,0
Enterobacter cloacae 326 11,7
Campylobacter jejuni 1S1 6,5
Proteus vulgaris 236 S,5
Proteus mirabilis 157 5,6
Pseudomonas aeruginosa 97 3,5
Klebsiella pneumoniae S3 3,0
Всього 27S6 100,0
Кокова група MiKpoopraHi3MiB також мала вагоме представництво. Так, i3 бiомaтерiaлу у 15,5% було видшено S. faecalis, у 11,6% було видшено збудник S. aureus. Хоча i в меншiй Mipi, але значне свое представництво в видовому спектр мiкрооргaнiзмiв за ГШКЗ у телят займали S. agalactiae - 4,8%, S. saprophiticus -4,6%, S..pyogenes - 3,7%.
Серед aсоцiaнтiв вагоме мiсце займали культури P. vulgaris - до 8,5% випадшв видшення ввд загально! шлькосп дослiджених зразк1в. Середня частота видь лень була характерна для Campylobacter jejuni - 6,5% випадюв.
При aнaлiзi чутливостi мiкрооргaнiзмiв видiлених ввд телят з ГШКЗ до рiзних груп aнтибiотичних пре-пaрaтiв встановлено, що E. coli мае низьку чутливють до aнтибiотикiв майже вах вивчених груп. Нaйбiльшa кiлькiсть видшених культур чутливi до цефалоспори-тв - 74,8%.
Серед вивчених культур S. aureus резистентними до амоксицил^, гентамщину, кaнaмiцину, левомще-тину та стрептомщину були 16%, до пенщил^ -36%.
Культур S. pyogenes резистентних до амоксициль ну, кaнaмiцин, доксициктну, енрофлоксацину, кана-
мщину, норфлоксацину, оксацилiну, рифамтцину, стрептомiцину, тетрациклiну та цефтiоклину не було.
Уа видiленi культури P. vulgaris володiли висо-кою чутливютю до амоксицилiну, доксицикл1ну, ле-вомщетину, тетрацикл1ну та цефтiоклину. Канамiцин, лшкомщин та цефтiоклин проявляли однакову високу активнiсть вiдносно E. coli.
Ентерококи виявили чутливiсть до макролiдiв та глiкопептидiв. Вiдносно стафiлококiв найбiльшу ак-тивнiсть проявляли антибiотики цефалоспоринового ряду, а також комплекст препарати. Стрептококи були чутливi до макролiдiв, кшьшсть чутливих культур становила 38,6%. Культури клебаел проявляли чутливiсть до цефалоспоришв (62,3% чутливих культур). Ефектившсть антимiкробних препаратiв шших груп щодо K. pneumonia була низькою. Високоактивш щодо P. vulgaris були препарати групи цефалоспори-нiв - 68,3% чутливих культур. Культури роду Proteus spp. були чутливi до бiльшостi використаних антибю-тик1в. К1льк1сть чутливих культур за застосування препаратiв групи амiноглiкозидiв становила 39,7%, цефалоспоринiв - 74,2%, фторхшолошв - 58,7%, ле-вомщетину - 52,6% i 86,4% при використанш ком-плексних препаратiв. Цефтюклин був високоактив-ним по вщношенню до культур S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa та K. pneumoniae
Таким чином, нечутливими або слабочутливi до впливу вивчених нами антибютичних препарапв були 7 - 100% бактерiальних культур рiзних видiв, видше-них вiд телят з ГШКЗ. Наведет данi е показником поширення антибiотикорезистентних штамiв серед новонароджених телят у господарствах Сумсько! та Чершпвсько! областей, що пояснюе низьку ефектив-нiсть проведення антибютикотерапп.
Висновки
1. У виникненнi та розвитку гострих шлунково-кишкових захворювань провщну роль вiдiграють асоцiацi! умовно-патогенних бактерш: S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa та K. pneumoniae
2. Високоактивними по ввдношенню до культур S. aureus, S. saprophiticus, S. agalactiae, S. faecalis, S. pyogenes, E. coli, E. cloacae, C. jejuni, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa та K. pneumoniae був препарат «Цефтюклин» та комбшоваш антибактерiальнi препарати.
Перспективи подальших дослiджень. Перспектив-ними е дослвдження терапевтично! ефективностi застосування препарату «Цефтюклин» за умов гострих шлунково-кишкових захворювань молодняку велико! рогато! худоби. Визначення впливу даного препарату на оргашзм телят за гострих шлунково-кишкових розлащв.
Бiблiографiчнi посилання
Kotsiumbas, I.Ia., Petryshyn, O.B., Brezvyn, O.M., Rudyk, H.V. (2015). Vplyv danofloksatsynu na orhanizm teliat za umov shlunkovo-kyshkovykh zakhvoriuvan. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. Lviv. 17, 2(62), 87-91 (in Ukrainian).
Arbuzova, A.A. (2010). Mikstinfekcija, kak prichina ostryh kishechnyh boleznej teljat. Uchenye zapiski Kazanskoj gosudarstvennoj akademii veterinarnoj mediciny im. N.Je. Baumana. Kazan'. 203, 19-25 (in Russian).
Gafarov, H.Z., Ivanov A.V., Nepoklonov, E.A. (2002). Mono- i smeshannye infekcionnye diarei novorozhdennyh teljat i porosjat. Kazan': izd-vo «Fjen» (in Russian). Hadzevych, D.V., Dunaiev, Iu.K., Horbenko, O.V., Hadzevych, O.V. (2013). Efektyvnist vaktsynoprofilaktyky stafilokokovykh ta streptokokovykh zakhvoriuvan u skotarskykh hospodarstva^h. Vet. medytsyna: Mizhvid. tematych. nauk. zb. - Kh. 97, 162-164 (in Ukrainian). Myshchenko, V.A. Pavlov, D.K., Dumova, V.V. (2008). Struktura zabolevanij pishhevaritel'noj sistemy novorozhdennyh teljat. Veteryanaryia Kubany. 5, 3437 (in Russian). Babenko, O.P. (2006). Tsyrkuliatsiia umovno-patohennoi mikroflory sered velykoi rohatoi khudoby riznoho viku. Zbirnyk naukovykh prats Lvivskoi natsionalnoi akademii veterynarnoi medytsyny im. S.Z. Gzhytskoho. Lviv. 8, 3(30), 10-13 (in Ukrainian).
Svensson, C., Lundborg, K., Emanuelson, U., Olsson, S. (2003). Morbidity in Swedish dairy calves from birth to 90 days of age and individual calf-level riskfactors for infectious diseases. Prev. Vet Med. 58, 179-197. Gulliksen, S.M., Lie, K.I., Osteras, O. (2009). Calf health monitoring in Norwegian dairyherds. J Dairy Sci, 92, 1660-1669.
Стаття надiйшла до редакцп 2.10.2016
