CC BY
156
4. Шевчук Л.Т. Медико-сощальш аспекти використання трудового потенщалу: реп-ональний аналiз i прогноз / Л.Т. Шевчук. - Львiв, 2001. - 489 с.
Чорный Р.С. Подходы к пониманию сути и структуры трудового потенциала
Обоснована суть трудового потенциала, раскрыта его структура. Акцентировано внимание на необходимости и перспективах качественно-количественного развития трудового потенциала.
Ключевые слова: трудовой потенциал, суть, структура, качественно-количественное развитие.
Chorniy R.S. Going is near understanding of essence and structure of labour potential
Essence of labour potential is grounded, his structure opens up. Attention is accented on a necessity and prospects high-quality quantitative to development of labour potential.
Keywords: labour potential, essence, structure, high-quality quantitative development.
УДК 331.101.3 Асист. А.В. Музиченко-Козловський;
студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ОСНОВН1 ЕЛЕМЕНТИ МЕХАН1ЗМУ МОТИВУВАННЯ ПРАЦ1ВНИК1В
Визначено основш елементи мехашзму мотивування пращ персоналу, розкрито ix сутшсть та змют, наведено мотивацшш характеристики особистосп. Подано виз-начення поняття "мотивування трудово" дiяльностi".
Ключов1 слова: мотивування пращвниюв, потреби, мотиви, стимули, штерес, мехашзм мотивування.
Проблеми мотивування пращвниюв в умовах ринковоi економжи в Укршш набули важливого значення, осюльки виршення завдань, яю стоять перед суспшьством, можливе лише в раз1 створення належноi мотивацшно" основи, здатноi спонукати персонал шдприемств до активноi трудовоi дiяль-ностi. Найскладнiшою проблемою е якiсна та кiлькiсна ощнка ефективностi роботи всього персоналу i розроблення мотивацiйного меxанiзму управлiння, що вiдповiдатиме ринковим умовам господарювання i цим самим забезпе-чить усшшну дiяльнiсть пiдприемств.
Значний внесок у вивчення проблеми мотивування пращвниюв зроби-ли: М. Вебер, Д. Врум, А. Маслоу, А. Маршалл, А. Смгг, М. Туган-Баранов-ський та rnmi. Значних досягнень у розвитку сучасно" теорн мотивування здобули вггчизняш вченi: А. Колот, О. Кузьмш, Г. Куликов, В. Лагутiн, В. Новиков, О. Павловська та шшь
Однак низка завдань теоретико-методичного обгрунтування, розроблення, формування та практичного застосування мотивацшного мехашзму не одержали свого остаточного визначення, особливо на шдприемствах за умов "х реформування в ринкових умовах.
Розглядаючи проблему мотивування пращвниюв, науковщ особливу увагу придшяють лише потребам, мотивам та штересам, до того ж саме еко-номiчним, а всi iншi елементи меxанiзму мотивування залишаються поза ува-гою. Стимули, результати та винагороди виокремлюють з меxанiзму мотиву -
вання пращ i розглядають як самостiйнi категорй, а особистi мотивацiйнi характеристики лише згадуються як супутнi явища суб'ективного характеру. Такий пiдхiд спотворюе механiзм мотивування дiяльностi i зводить його лише до об'ективних чинниюв зовнiшнього впливу на поведшку суб'екта еконо-мiчних вiдносин. А мiж тим, механiзм мотивування мае вщображати як еко-номiчнi, так i неекономiчнi засади людсько! дiяльностi.
Питання про потреби розглядалося в найрiзноманiтнiших галузях науки. Психолопя розглядае потребу як особливий психiчний стан людини, що знаходить свш прояв у виглядi незадоволення, яке вщображаеться в психiцi людини як наслщок невiдповiдностi мiж внутрiшнiми та зовшшшми умовами дiяльностi. Бiологiя вивчае аспекти потреб, що пов'язаш з обмшом речовин живого органiзму i пiдтримкою його життедiяльностi. Соцiологи включають до кола потреб людини запити престижного характеру, естетичш, сощально-полггичш та iншi. Економiчнi потреби мають конкретно-iсторичний характер, 1х задоволення та поновлення реашзуеться тiльки в суспшьному вироб-ництвi. Фiлософи шд потребою розумiють стан, що зумовлений незадоволе-нiстю вимог органiзму, як необхiднi для його нормального юнування, i спря-мованi на усунення цього стану.
Шд потребою, з погляду теорй мотивування, розумшть фiзичну або психологiчну невдоволенiсть людини об'ективним станом речей. Прагнення задовольнити потребу спонукае людину до дй. Спонукання - це вiдчуття потреби, що мае певну спрямовашсть. Воно знаходить свш прояв безпосередньо в поведшщ людини i сконцентроване на досягнення мети. Для реалiзацй ме-ханiзму мотивування людина мае усвщомити необхiднiсть пошуку шляхiв для задоволення потреби. На наступному етат людина визначае, що саме не-обхщно зробити для задоволення потреби (цш). Пiсля виконання певних дiй, людина або отримуе безпосередньо те, що може бути використане для задо-волення потреби, або те, що можна обмшяти на очжуваний об'ект. На цьому етат видно, наскшьки виконаш дй призвели до бажаного результату. Коли мета досягнута, то потреба людини або задовольняеться, або частково задо-вольняеться, або взагалi не задовольняеться.
У будь-якому суспiльствi задоволення потреб характеризуе природну спрямовашсть виробництва, а рiвень розвитку потреб, 1х рiзноманiтнiсть характеризуют рiвень розвитку суспшьства загалом i кожно! окремо! людини (розвинена людина мае рiзноманiтнi потреби). Потреби пiдпорядковують со-бi як процес працi, так i його результат. Потреби е джерелом активност людини, що регулюють 11 поведiнку.
Найбiльш поширеним в економiчнiй науцi е подiл потреб на економiч-нi та неекономiчнi. Економiчнi потреби - це потреби в економiчних благах, якi е обмеженими i обсяги яких завжди е меншими, нiж наявнi потреби. Задоволення економiчних потреб е внутршшм спонукальним мотивом виробництва, розподшу, обмiну та споживання у рамках певно! системи сощально-еко-номiчних вiдносин. Неекономiчнi потреби - це потреби в неекономiчних благах, яю е безмежними, безпредметними й обсяги яких меншi за наявш потреби [2, с. 75-83].
Одним iз фундаментальних положень економiчноl теорй е те, що еко-номiчнi потреби е безмежними, а економiчнi ресурси, що необхiднi для задо-
волення цих потреб, е обмеженими. Безмежшсть eKOHOMÏ4Hm потреб та об-меженiсть ресурЫв породжують дiю двох законiв суспшьного розвитку - закону зростання потреб i закону економи пращ. Ц закони взаемопов,язанi та вщображають двi гранi загальноекономiчного закону зростання сощально-економiчноï ефективностi. Закон зростання потреб е законом суспшьного прогресу.
Дiя закону зростання потреб, з погляду мехашзму мотивування пращ, проявляеться в тому, що кожна людина защкавлена в максимальному задово-ленш своïх потреб i до того ж завжди намагаеться економити свою працю. Вивчивши потреби працiвника, можемо створювати такi ситуацiï, якi давали змогу б людям вщчувати, що поведшка, яка призводить до досягнення щлей органiзацiï загалом, дасть змогу 1'м задовольнити i своï власнi потреби за умо-ви мiнiмальних витрат працi.
Всi наявнi на сьогодш визначення категорiï "потреба" можна подшити на три групи:
• потреба - як стан людини, викликаний прагненням отримати певт потреби, що виступають джерелом активност та необхвдт для юнування ujeï людини або ж ïï подальшого розвитку;
• визначення потреби як спрямованост на впровадження певних дш для тд-тримки життедояльност! - це глибинт неусввдомлет установки людини на самозбереження i забезпечення власно1 б1олог1чно1 та сощально1 цшсностц
• визначення потреби, що розкривае ïï бiологiчну суттсть: потреба - це е праг-нення чогось об'ективно необхiдного для тдтримки життедiяльностi, а також для розвитку оргатзму, особистост та соцiальноï групи.
Наведенi визначення достатньою мiрою характеризують потребу як категорiю, проте вщображають невизначенiсть розумiння потреби як елемен-та механiзму мотивування. Потреба е не единим, хоча i визначальним, фактором, що зумовлюе дiяльнiсть людини. Розглянемо iншi елементи мехашзму мотивування, яю ще називають внутршшми, оскiльки вони е результатом ро-боти внутрiшнiх, психологiчних чинниюв.
Другим визначальним елементом мехашзму мотивування е штерес. 1нтереси вiдображають прагнення до задоволення потреб у певних умовах дь яльносл. У людини можуть бути потреби, але може не бути прагнення до повного та достатнього ix задоволення. 1нтереси е вираженням суперечнос-тей мiж потребами та умовами ïx задоволення. Коли потреба породжуе штерес, з'являеться i мета дiяльностi.
Економiчна наука iнтереси подiляе на економiчнi та неекономiчнi. Еко-номiчний штерес - усвщомлене прагнення економiчниx суб'екпв задовольнити певнi економiчнi потреби, що е об'ективним спонукальним мотивом ïxньоï господарськоï дiяльностi. Особливостями економiчного iнтересу е те, що вш завжди об'ективний i матерiальний. Основною ознакою реалiзацiï економiчно-го штересу е неможливiсть цiеï реалiзацiï поза зовтштм середовищем.
Найбiльш важливим, з погляду реалiзацiï меxанiзму мотивування пра-цi, е виокремлення iнтересiв за суб'ектами ïx реалiзацiï. Саме в розходженш iнтересiв держави, колективу та суб'екта дiяльностi лежить основа бшьшосл конфлiктiв як суто економiчниx, так i суспшьних, соцiальниx та особиспс-них. Кожна людина одночасно е ношем рiзниx iнтересiв, оскiльки може вис-
тупати i як шдивщ, i як представник певно1 верстви населення, i як член пев-ного трудового колективу. Проте суспшьт та колективнi штереси персошфь куються саме в шдивщ. Виявлення мiсця протистояння iнтересiв у мотива-цiйному механiзмi працi мае визначальне значення. У будь-якiй сферi еконо-мiки одночасно поеднуються штереси протилежних сторш економiчних сто-сунюв - власника, пiдприемця, найманого пращвника. 1нтерес власника поля-гае в збшьшенш власностi та в одержанш вiд не1 доходу, iнтерес шд-приемця - у забезпеченнi поточно1 ефективностi використання капiталу, ште-рес найманого пращвника - у максимiзацiï поточних доходiв. Ефективнiсть реалiзацiï мехашзму мотивування залежить саме вiд ступеня протистояння цих штереЫв.
Усвiдомлення потреби, виникнення штересу призводить до внут-рiшнього спонукання людини до конкретноï дiï, спрямованоï на досягнення мети. У загальному виглядi цей процес можна визначити як виникнення мотиву. Шд термшом "мотив" iнодi розумiють зовсiм рiзнi явища. Мотивами називають й iнстинктивнi iмпульси, i лопчш нахили та потяги, i деяю вщчут-тя емоцiйного характеру, штереси, бажання, i навггь життеву мету, щеали.
Уявлення про мотив дiяльностi рiзнi: мотив як спонукання (1.М. Сеченов, В.1. Ковальов), мотив як потреба (П.В. Омонов, К.К. Платонов, В.А. Iваннiков, В.С. Мерлш та iншi), мотив як мета (А.Н. Леонтьев, С.П. Ма-нукян), мотив як властивiсть особистосп (М. Мадсен, К. Платонов). У сучас-нiй лiтературi немае ч^кого розумiння самих цих понять. Автори обирають "найзручшше" для тiеï чи шшо1* дисциплiни визначення мотиву.
Мотиви пращ виникають, розвиваються та формуються на основi потреб, проте вони е вщносно самостiйними, осюльки потреби не визначають сукупнiсть мотивiв, ïx стiйкiсть i силу. За одте1* й тiеï ж потреби у рiзних людей можуть виникати рiзнi мотиви. Якщо потреби складають сутнiсть "мехашзму" уЫх видiв людсько1' дiяльностi, то мотиви е конкретним проявом цього змюту. Потреба людини - це вiдчуття невдоволеносл, мотив - це спонукання у зв'язку з цим невдоволенням. Мотиви не з'являються одночасно з потребами. Щоб перетворитися на мотив, потреба мае пройти певш стади формуван-ня мотиву: усвщомлення предмета потреби та вибiр мети.
Сукупшсть мотивiв називають мотивацiйною сферою особистость Це складне поняття, шд яким розумiють всю сукупнiсть мотивацшних утворень, властивих конкретнiй особi: мотиви, потреби, цш, iнтереси, моделi поведш-ки. Вiд особливостей мотивацiйноï сфери залежить, яю саме властивостi i якост особистостi будуть формуватися легше, швидше, а на якi вплинути майже неможливо.
Мотивацiйну сферу особистосп характеризують за широтою, гнучюс-тю та iерарxiчнiстю. Пiд широтою мотивацшно1" сфери розумiють якiсне рiз-номашття мотивацiйниx факторiв. Чим бiльше у людини рiзноманiтниx моти-вiв, потреб, штереЫв та цiлей, тим бшьш розвиненою вважають ïï мотива-цшну сферу. Гнучкiсть мотивацiйноï сфери характеризуеться рiзноманiттям засобiв, за допомогою яких може бути задоволена одна i та сама потреба. Iерарxiчнiсть мотивацшно1" сфери - це вщображення у свщомост людини значущостi тiеï чи шшо1* потреби, згiдно з чим одш потреби мають домшу-юче значення у формуванш мотиву, а iншi - другорядне.
Мотивацшна сфера особистост дуже тюно пов'язана з шшими сферами, взаемодiе з ними i впливае на них. 1снують емоцшна, вольова, штелекту-альна сфери. Всi вони важливi i тюно взаемодiють. Вiд особливостей емо-цiйноï сфери залежить зовнiшне вираження мотиваци, ïï динамiка. Воля, як здатшсть управляти своею поведiнкою, також пронизана мотивами, що вхо-дять до вольово1' ди як один iз найважливiшиx чинникiв. Залежнiсть мотива-цiйноï сфери вiд iнтелектуальноï виражаеться в тому, що перша формуеться i розвиваеться за участю другой Формування мотивацiйноï сфери особистос-т - це, по сутi, формування самоï особистостi, виховання iнтересiв та звичок.
Стимули, на вщмшу вщ мотивiв, це зовнiшнi подразники, що сприяють шдвищенню iнтенсивностi мотивiв у дiяльностi людини. Стимулами виступають будь-яю блага, що задовольняють актуальш потреби людини, якщо ïx отримання зумовлюе трудову дiяльнiсть. 1ншими словами, благо стае стимулом до пращ тод^ коли воно формуе мотив пращ. Коли ми говоримо про "мотив пращ", то йдеться про пращвника, який прагне отримати благо як результат трудовоï дiяльностi. Коли ж ми говоримо про "стимул пращ", то йдеться про орган управлшня, який володiе набором благ, яю необхщт пра-щвнику, i надае щ блага пращвнику за умови ефективноï трудовоï дiяльностi.
У формуванш меxанiзму мотивування працi беруть участь також мо-тивацiйнi характеристики особистосп. До них належать спрямовашсть, установки, переконання, iдеали. Спрямовашсть особистост - це сукупнiсть стшких мотивiв, що спрямовують дiяльнiсть особистост i е вiдносно неза-лежними вщ зовнiшнього середовища. Характеризуеться штересами, нахила-ми, переконаннями та щеалами, якi формують свiтогляд людини.
Установки особистост - це суб,ективнi орiентацiï людини як члена групи. Установки визначають стiйкий, послiдовний, цiлеспрямований характер виконання дiяльностi, виступають мехашзмом ïï стабiлiзацiï, дають змогу збер^ати спрямованiсть дiяльностi в нестабiльниx ситуащях. Переконання спонукають людину дiяти вщповщно до ïï цiннiсниx орiентацiй. Переконання складають систему поглядiв, що формують св^огляд людини i знаходять свш прояв у суб'ективному ставленнi людини до власних дш. 1деали - чуттевi та змiстовнi образи, духовш цiнностi та орiентацiï. 1деал впливае на споЫб i характер думки людини, на ïï свггосприймання, штереси, потреби, щншсш орiентацiï.
Мотивацшш характеристики особистостi не виступають об'ективними характеристиками працi як доцiльноï економiчноï дiяльностi. Проте саме вони здшснюють безпосереднiй вплив на мотивацшну сферу особистостi, а тому неможливо вилучити ïx з мехашзму мотиваци працi. Економiчна теорiя вивчае важливi конкретнi прояви людського суб'ективного фактора, пов,язанi з економiчною дiяльнiстю, але мотивацiйнi характеристики особистостi зали-шилися поза увагою сучасних науковщв. Саме надмiрна об,ективiзацiя про-цесу пращ у доробках сучасних науковщв унеможливлюе створення ефектив-них моделей мотиваци пращ, яю ставлять за мету вплив на мехашзм мотиваци пращ, що характеризуеться певним набором суб'ективних елеменпв -внутршшх чинникiв працi.
Основнi елементи мехашзму мотивування пращ подано на рис.
Рис. Основт елементи механЬму мотивування пращ Розглянувши основш елементи мехашзму мотивування, можна зроби-
ти такi висновки:
у мотиващйному мехатзм1 беруть участь зовтшт та внутргшт елементи мотивування;
зовтшт елементи мотивування е об'ективними 1 формують стимули, а внут-ршт елементи е суб'ективними 1 формують мотиви;
мотивування под1ляють на зовтшне та внутршне; ввдповщно, процес мотивування може бути внутршньо оргатзованим та зовтшньо оргатзованим; наявтсть двох форм мотивування зумовлюе виникнення результатов двох р1втв: результати зовтшнього мотивування заздалепдь встановлен1 1 харак-теризують матер1ально-речовинну форму д1яльност1 (економ1чн1, виробнич1, сощальт); результати внутр1шнього мотивування визначають ставлення 1н-див1да до самого процесу д1яльност1 (усв1домлення досягнення власно! мети, самовдосконалення, можлив1сть сп1лкування тощо).
1дея видiлення у мотивацiйному механiзмi дiяльностi людини "еконо-мiчнихм, зовнiшнiх та "неекономiчних", внутрiшнiх складових була ще в шсля-военнiй соцiологil. Одним iз перших почав вивчати щ елементи в рамках теорil управлшня П. Друкер (1946) i констатував, що потреба в будь-чому однако-вою мiрою виражае як економiчнi, так i неекономiчнi потреби та прагнення.
Таким чином, у мотивацшному механiзмi працi матерiальна, еконо-мiчна складова вiдiграе не головну роль. Внутршш чинники мотивування змушують людину поводитись не рацюнально, як того вимагають економiчнi постулати, а вщповщно до менталiтету, рiвня культури, життевих прiорите-тiв, рiвня розвитку суспшьства, та iнших факторiв.
Виходячи з розумшня основних елементiв мотивацiйного мехашзму, шд мотивуванням трудово1 дiяльностi потрiбно розумiти сукупнiсть множини
факторiв, чинниюв та елементiв, якi у своему зв'язку зумовлюють, спрямову-ють та шдтримують зусилля, що витрачае людина в свош дiяльностi. Посль довшсть перебiгу та внутрiшня будова мотивування зумовлюе спонукальнi причини трудово1 поведшки, причини ïï виникнення та очжуваш наслiдки.
Лiтература
1. Загальн1 основи економ1ч^' теорп : навч. поабн. / Л.В. Заглинська, М.К. Матусевич, 1.О. Самборський. - К. : Вид-во НМЦВО, 2002. - 408 с.
2. Климко Г.Н. Основи економiчноï теорп: полiтекономiчний аспект : тдручник / Вiдп. ред. Г.Н. Климко. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 615 с.
3. Колот А.М. Мотиващя персоналу : тдручник / А.М. Колот / Кшвський нащональний економiчний ун-т. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 337 с.
4. Мочерний С.В. Екож^чна теорiя : навч. поабн. / С.В. Мочерний. - К. : Вид. центр "Академiя", 2003. - 656 с.
5. Предборський В.А. Екож^чна теорiя / В.А. Предборський, Б.Б. Гарш, В.Д. Куха-ренко. - К. : Вид-во "Кондор", 2003. - 492 с.
6. Туган-Барановський М.1. Основи пол^ично'1 економп / М.1. Туган-Барановський / наук. ред., автор вступ. статтi С.М. Алупко. - Львiв : ВЦ ЛНУ iм. 1вана Франка, 2003. - 628 с.
7. Шаховой В.А. Мотивация трудовой деятельности : учебн. пособ. / В. А. Шаховой, С. А. Шапиро / Российская академия предпринимательства. - М. : Изд-во "Вершина", 2003. - 222 с.
Музыченко-Козловский А.В., Колодийчук А.В. Основные элементы механизма мотивирования работников
Определены основные элементы механизма мотивирования труда персонала, раскрыты их сущность и содержание, приведены мотивационные характеристики личности. Дано определение понятия " мотивирование трудовой деятельности".
Ключевые слова: мотивирование работников, потребности, мотивы, стимулы, интерес, механизм мотивирования.
Muzychenko-KozlovskyiA.V., KolodiychukA.V. Basic elements of mechanism of reason of labour
In the article basic elements of mechanism of reason of labour of personnel are certa-ined, their essence and maintenance is exposed, motivational descriptions of personality are resulted. Determination of concept "motivations of labour activity is given".
Keywords: reason of labour, necessity, reasons, stimuli, interest, mechanism of reason.
УДК 215:231.75:128 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук -
НДП "Софивка" НАН Украти, м. Умань
"БАБИНЕ Л1ТО" ЯК УН1КАЛЬНЕ ЯВИЩЕ ПРИРОДИ
Проаналiзовано як народш, так i HayKOBi докази появи "бабиного лгга". Пщтвер-джено, що "бабине лгго" у Швшчнш пiвкyлi Землi е явищем природи, коли щорiчно восени поступове похолодання незмшно перериваеться тимчасовим потеплшням. Встановлено, що в осшньому похолоданш на Землi е точка, вщстанню в 14-20 дшв, коли спостер^аеться накладання сонячно'1 i земно'1 ядрово'1 енергш (теплоти), де в процес поступового осшнього зниження температури пов^я сума цих енергш здат-на короткочасно у вересш - жовтш тдвищити температуру повiтря до +20-27 °С.
Вступ. У природ1 е дуже багато р1зномаштних явищ, мехашзм яких людина так i не з'ясувала до кшця. Одним 1з таких явищ природи е "бабине лгго", яке настае шсля значного похолодання. Це перюд осеш з по-лггньому теплою (+20-27 °С) i сухою погодою, яку пов'язують з1 стшким антицикло-
