CC BY
9
The purpose of this work is to develop a methodological approach to teaching the principles of transcriptional regulation of inflammation at the Department of Pathophysiology. The analysis of literature sources showed a certain antagonism between NF-kB and Nrf-2 at the stage of alteration. The predominance of Nrf-2 will reduce the intensity of secondary alteration, while the predominance of NF-kB will increase it. At the stage of exudation, another important transcription factor, namely AP-1, is added to the regulation of inflammation. Its role depends on the stimulation of cells by certain regulatory agents. To provide optimal conditions for repair of the damaged area, NF-kB activation should be reduced, Nrf-2 activation should be increased, and AP-1 should be activated via p38. Methodological approach to teaching the principles of transcriptional regulation of inflammation at the department of pathophysiology should include: emphasis on the importance of specific transcription factors in the regulation of cellular processes; schematically justified relationship and functional antagonism of transcription factors NF-kB and Nrf-2 at the stage of alteration; discussion regarding the ambiguous role of the transcription factor AP-1 in maintaining and stopping exudation; evidence of the need for the predominance of Nrf-2 and AP-1 activation for the full recovery of damaged tissue during proliferation.
DOI 10.31718/2077-1096.22.2.104 УДК 378.147:616.21
Безега М.1., Безшапочний С.Б., Зачепило С.В.
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ nPOOEC^HOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х Л1КАР1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ HAB4AnbHOÏ ДИСЦИПЛ1НИ «ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГ1Я»
Полтавський державний медичний уыверситет
На сьогодн'1 пiдвищення якост'1 профеайно'У пдготовки майбутн'х лiкарiв в'дпов'дно до европейських стандарт'^ е одн'ш з пров'дних напрямюв вищо'У медично'У ос&ти в Укра'Ун'!. Проблеми формування профеайно'У компетентност/ здобувач'т вищо'У ос&ти знаходяться в зон уваги багатьох навчаль-них дисциплн, зокрема / оториноларингологУУ, яка е обов'язковою освтньою компонентою. В проце-с вивчення навч ально'У дисциплни «Оториноларингологiя» майбутн лiкарi здобувають загальн та фахов! компетентност¡, необх'дн'! для Ух усп'шно'У подальшо'У практичноУ д'яльност'!. Тому метою статт/ було висвтлення основних аспект'т формування професйних компетентностей майбут-нх лiкарiв пд час вивчення навчально'У дисциплни «<Оториноларингологiя». Для реалiзацiУ компете-нтнсного пдходу на кафедрi оториноларинголог(У з офтальмолог'юю Полтавського державного медичного унверситету пiдготовлено навчально-методичний комплекс для здобувач'т вищо'У освети з'! спецiальностi 222 «Медицина» та 221 «<Стоматолог'я», постiйно впроваджуються новiтнi технолога викладу матер'алу, засвоення знань, удосконалюються форми / методи навчального процесу, матер'ально-техн'чна база кафедри. Створен передумови стимулюють пзнавальну i професйну мотивацю здобувач'т вищо'У освти, спонукають Ух до актив'зацИ навчально'У д'яльност'!, сприяють пдвищенню ефективностi навчання, розвитку самостшност'! та в'дпов'дальност'!, що, в кнцевому результатi, забезпечуе формування професйноУ компетентност/ майбутнього лкаря. Таким чином, пд час вивчення навчально'У дисциплни «<Оториноларингологiя» здшснюеться профе-сшна пдготовка майбутнх висококвал'фкованих та конкурентоспроможних фах1вц1в для забезпе-чення Ух власно'У професйноУ д 'яльност'! з високою якстю та продуктивнютю. Ключовi слова: професмна компетентнють, здобувач вищоТ осв™, фахова пщготовка, оториноларинголог
Вступ
евроштегра^я Укра'ни в цшому та укра'нсь-Koï медицини зокрема вимагае вщповщносп ев-ропейським стандартам якюного надання меди-чно' допомоги та сучасно''' медично''' осв^и. Пщ-вищення якост професшно''' подготовки майбут-жх лiкарiв е оджм з ключових завдань вищо' школи i прюритетним напрямом державно' поль тики Укра'ни в галузi медично' осв^и. На тепе-ршньому етап розвитку сусптьства професшна пщготовка розглядаеться як процес формування особистосп, що усвщомлюе свое мюце в соцiумi i е здатною до успшного здшснення навчально' та подальшо' професшно' дiяльностi. В умовах сьогодення випускник медичного закладу вищо' осв^и повинен не лише мати знання та вм^и волод^и необхщними навичками, а й оператив-
но та ефективно дiяти в складних, нестандарт-них ситуа^ях, самостшно приймати ршення, творчо розвиватися i самовдосконалюватися, мати певж поведiнковi та особистюж якосп, як забезпечать йому конкурентоспроможнють та усжшну реалiзацiю в обранш професп [1]. Моде-ржза^я вищо' медично'' осв^и та штегра^я " у европейський проспр направлен на формування високого професшного рiвня випускникiв та зумовлюють необхiднiсть упровадження компе-тентнiсного пiдходу в систему подготовки майбутнього лiкаря.
Мета роботи
Висв^лити основнi аспекти формування професшно' компетентност майбутнiх лiкарiв пщ час вивчення навчально' дисциплiни «Оториноларинголога».
Виклад основного матерiалу
Професiйна компетентнiсть е важливою складовою якюно''' пiдготовки здобувачiв вищо'Г освiти i характеризуе вмiння майбутнього лкаря мобiлiзувати в конкретнiй ситуацп отриманi знання, умiння та навички, здатнють успiшно ви-рiшувати проблемы ситуаци, адаптуватися до змiн, освоювати та застосовувати новiтнi технологи в медицинi, проводити власну лкувальну дiяльнiсть та професiйне навчання протягом усього життя для досягнення високих результа-^в у певнiй медичнш спецiальностi. Проте, практична дiяльнiсть лiкаря передбачае не тiльки за-стосування необхiдного комплексу теоретичних знань та практичних навичок, а й формування професшних вщносин мiж колегами, спткування з пацiентами, 'х близькими та рщними. Усi цi фа-ховi та особистiснi риси обумовлюють професш-ну компетентнiсть спецiалiста. Вивчення резуль-татiв наукових дослiджень в^чизняних та закор-донних учених встановило, що професшна ком-петентнiсть е штегрованим поняттям, яке поед-нуе психолопчы властивостi особистостi, моти-ви, здiбностi, знання, вмiння, дiловi якосп, i, у той самий час, вона е основним показником якосп професшно''' освiти [2, 3, 4]. Так, за думкою Я. Кульбашно''' [5], основними складовими професшно''' компетентностi е наступнi: когытивна, дiя-льнiсна, мотивацiйна, iнтернацiональна, со^а-льно-психологiчна, комунiкативна, деонтолопч-на, гносеолопчна. Когнiтивна компетентнiсть по-лягае в здатност сприймати навчальний матерн ал, наявност теоретичних знань, вмiнь та навичок, активност щодо тзнавально' дiяльностi, пошуку, вибору та ефективного використання необхщно' iнформацiТ. Дiяльнiсна компетент-нiсть характеризуе вмiння особи активно вико-ристовувати здобутi знання, практичн навички та iншi професiйнi якосп, планувати та оргашзо-вувати власну дiяльнiсть для повноцiнного про-фесшного i особистiсного самовираження та са-мореалiзацiТ [6]. Гносеологiчна компетентнiсть проявляеться у здатносл до адекватно' само-оцiнки, особистiсному ставленнi до власних емоцш, почуттiв та проблем. Комуыкативна ком-петентнiсть визначаеться в умшы взаемодiяти з оточенням, спiлкуватися з колегами, патентами та 'х родичами, опануванн навичками вести дiа-лог, збер^ати самоконтроль пiд час контак^в з iншими людьми, уникати конфлктних ситуацiй, ефективно працювати в колективк Мотивацiйна компетентнiсть демонструе сформоване позити-вне ставлення до навчання, усвщомлення мети навчання, прояв iнтересу до навчання, реалiза-цiю власних можливостей у самостiйному пошу-ку щей, ршень та шляхiв для досягнення поставлено' мети пщ час власно' професiйноТ дiяль-ностi [7, 8]. 1нтернацюнальна компетентнiсть ви-являеться в толерантному ставлены до оаб ш-ших нацiональностей, готовностi майбутнього лкаря адаптуватися в iншомовному сусшльствк Деонтологiчна компетентнiсть передбачае до-
тримання морально-етичних норм та правил по-ведшки при виконаннi сво'х фахових обов'язш, формування у здобувачiв вищо' осв^и мораль-но-цiннiсних орiентацiй та особистюних сенсiв, принципiв совiстi та ствчуття до хворих. Со^а-льно-психологiчна компетентнють - це здатнiсть спецiалiста ефективно взаемодiяти з людьми, умiння орiентуватися в соцiальних ситуацiях, правильно визначати особистюш якостi та емо-цшний стан людини, обирати адекватнi способи спткування й реалiзовувати 'х у процес взае-модп [9].
У сво'й щоденнiй роботi лiкар повсякчас сти-каеться iз багатьма проблемами, виршення яких вимагае вiд нього освiченостi, компетентностi, вiдповiдальностi, органiзованостi, людяносп, моральностi, комунiкативностi, такту, витримки, терпшня, умiння вчитися, оцiнювати обставини, проявляти гнучкють мислення, вибирати необ-хщну iнформацiю та використовувати п. За таких умов сучасному лкарю необхщно постiйно пщ-вищувати власну професшну квалiфiкацiю шляхом участi в науковш, iнновацiйнiй, професiйнiй дiяльностi, здшснювати пошуково-дослiдницьку роботу в електронних джерелах провщних ме-дичних видань, спткуватися та обмiнюватися досвiдом зi сво'ми колегами з рiзних регiонiв та кра'н на конференцiях, круглих столах, майстер-класах, стажуватися в закордонних лкувально-дiагностичних закладах тощо. Власне, вс цi засади зумовлюють актуальнiсть та необхiднiсть надбання професшних компетентностей здобу-вачами вищо' осв^и.
Таким чином, основною метою вищо' медич-но' освiти е подготовка професiйно компетентного фахiвця. Реалiзацiя цiеТ мети полягае у фор-муваннi професiйноТ компетентностi майбутнiх медичних пра^вниш. Вiдповiднiсть сучасним державним стандартам вищо' медично' освiти досягаеться через вттення компетентнiсного пiдходу та здобуття тими, хто навчаеться, клю-чових компетентностей. Оволодшня складовими професiйноТ компетентносп дозволяе майбут-ньому фахiвцю здшснювати устшну професiйну дiяльнiсть. На сьогодн пiдготовка майбутнiх ль карiв пщ час навчально-виховного процесу вщ-буваеться з урахуванням 'х розумових, емоцш-них, волевих, мотивацiйних особливостей. Такий пщхщ створюе сприятливi умови для розвитку та вдосконалення потенцшних можливостей здобу-вачiв вищо' освiти, оволодшня ними професш-ними знаннями, умшнями та навичками. Змiст i оргашза^я освiтнього процесу направленi на формування всебiчно розвинено' особистостi майбутнього лкаря, його цивтьно''' вщповщаль-ностi, правово' культури, громадянсько' свщо-мостi, духовносп, iнiцiативностi, самостiйностi, толерантностi, здатностi до устшно''' соцiалiзацiТ в суспiльствi, професшно''' зрiлостi. Для профе-сiйноТ пщготовки майбутнiх лiкарiв на кафедрi оториноларингологи з офтальмолопею ПДМУ створенi психолого-педагопчы та матерiально-
техычы умови, як сприяють повноцiнному осво-енню дано'1 спецiальностi та формуванню про-фесiйного свiтогляду здобувачiв вищо'1 осв^и. Сшвроб^никами кафедри оториноларингологи з офтальмолопею ПДМУ з метою методичного забезпечення навчального процесу створено навчально-методичний комплекс згщно з нормативною базою, який мютить робочу навчальну програму дисциплши, силабуси з навчально'1 ди-сциплiни «Оториноларинголога» за спе^альню-тю 222 «Медицина» та 221 «Стоматолопя» укра-1'нською та англiйською мовами, плани лекцш, практичних занять та самостшно'Г роботи здобу-вачiв вищо'1 освiти, методичнi розробки та муль-тимедiйнi презентаци' лекцiй з дисциплши, мето-дичнi вказiвки для самостшно'Г роботи здобува-чiв освiти пщ час пiдготовки до практичного за-няття та на заняттi, методичн вказiвки для са-мостшно'Г роботи здобувачiв освiти за темами, винесеними на самостшне опрацювання, тестовi завдання для самоконтролю вщповщно до тем практичних занять, перелк теоретичних питань та практичних завдань до контролю засвоення змютових модулiв, матерiали для пщсумкового модульного контролю, демонстрацiйнi матерiа-ли, навчальнi фiльми, вiдеоматерiали, як позитивно впливають на розвиток когштивно'Г, дiяль-нюноТ, мотивацшно'Г компетентностей здобувачiв вищо'1 освiти [10, 11]. Застосування здобувачами вищо'Г освiти у свош навчальнiй дiяльностi за-значених матерiалiв сприяе кращому засвоенню, розширенню, змiцненню та систематизацп теоретичних знань, опануванню та вщпрацюванню практичних навичок i професiйних умiнь [10, 11]. Слщ зазначити, що важливою складовою про-фесiоналiзму та квалiфiкацiï лiкаря е спостереж-ливiсть, уважнють, професiйна наполегливiсть, сформоване клiнiчне мислення, розвиток якого починаеться в процес навчання, а продовжуеть-ся та вдосконалюеться протягом усього термшу подальшо'|' трудово'1 дiяльностi. Пiд час осв^ньо-го процесу на практичних та семшарських занят-тях викладачами кафедри особлива увага при-дiляеться фаховш пiдготовцi здобувачiв вищо'1 освiти, яка реалiзуеться шляхом розвитку аналн тичного мислення через розв'язання ситуацшних задач, курацш тематичних хворих з подальшим обговоренням основних симптомiв захворюван-ня, анамнестичних даних патента, результатiв об'ективного огляду хворого, аналiзом показни-мв додаткових iнструментальних та лаборатор-них методiв дослiдження, обфунтуванням вибо-ру вщповщних схем лiкування в кожному конкретному ключному випадку, оцшюванням можли-востi та ефективностi застосування нов^шх ль кувально-дiагностичних технологiй, складанням терапевтичних алгоритмiв тощо. Прiоритетним питанням при проведены практичних занять для професорсько-викладацького складу кафедри е оволодшня та вщпрацювання здобувачами вищо'Г осв^и практичних навичок, необхщних в щоденнш робот лiкаря. З ^ею метою викладач
спочатку пояснюе та демонструе алгоритм про-ведення певно'Г дiагностичноï або лкувально'Г мантуляцп, деталiзуе ïï основнi етапи та особ-ливостi, уточнюе переваги та недолги. Наступ-ним кроком пiд керiвництвом викладача здобу-вачi вищо'1 осв^и, використовуючи необхiдний набiр iнструментiв та обладнання, виконують та вщпрацьовують техыку дано'1 практично!' навички самостшно. Опанування основними методами дослiдження та лкування, якi майбутнi лiкарi в подальшому будуть застосовувати на практик, сприяе закрiпленню теоретичних знань, дозво-ляе навчитися правильно користуватися сучас-ним медичним обладнанням, корисно впливае на здатнють аналiзувати та штерпретувати ре-зультати дiагностичних дослiджень, здшснювати вибiр лкувально!' тактики. Так, пщ час практичних занять, як е основною формою оргашзацп навчання, здобувачi вищо'Г освiти набувають, за-своюють та закрiплюють фаховi теоретичн знання, якi в подальшому застосовують при оволодшы практичними навичками та вмшнями, що дозволяе лiкарю в майбутньому сформувати систему послщовно'Г професшно!' пщготовки. Отже, практичнi заняття е уособленням тюного зв'язку науки з практикою. Сшвроб^ники кафедри в процеа викладання оториноларингологи застосовують традицшш, iнновацiйнi, активнi та iнтерактивнi методи навчання, при використанн яких вщбуваеться розподiл функцiй та обов'язкiв мiж здобувачами вищо'1 освiти, обмiн думками, розвиваеться та посилюеться взаемодопомога, взаемоконтроль i взаемооцшка. У цих умовах формуються лщерськ, оргашзаторськ, комуыка-тивн та особистiснi якостi здобувачiв вищо'1 осв^и, вiдмiчаеться розвиток професшно!' куль-тури i майстерностi. За пщсумками практичного заняття викладач проводить оцшювання успш ностi засвоення здобувачами вищо'1 освiти ви-кладеного обсягу знань, рiвня опанування ними практичними навичками та вмшнями. Викладання лекцшного матерiалу спiвробiтниками кафедри вщбуваеться в супроводi мультимедiйних презентацiй з використанням тематичних вщео-матерiалiв, як демонструють сучаснi методи до-слщження та лiкування, алгоритм виконання дiа-гностичних манiпуляцiй та хiд оперативних втру-чань. Використання аудiовiзуальних засобiв пщ-вищуе можливостi сприйняття та розумшня ма-терiалу, покращуе ступшь засвоення та за-пам'ятовування шформаци.
Образ сучасного лiкаря характеризуеться, окрiм професiйних якостей фахiвця, якi забезпе-чують успiшну реалiзацiю в лкарськш дiяльностi, низкою певних емоцiйно-психологiчних рис. До таких ознак можна вщнести щирють, чеснiсть, здатнiсть спiвчувати, бажання допомогти хворому, толерантнiсть, комуыкабельнють, вщповща-льнiсть, дисциплiнованiсть, доброзичливе став-лення до колег та па^ентв, здатнiсть до конструктивно!' взаемодп в колективi. Наявнiсть таких чеснот як сшвчуття, сумлiннiсть, самодисциплн
на, розсудливють, 4ecHicTb, вiдповiдальнiсть е запорукою встановлення довiрливих взаемин i3 пацiентами та колегами, завоювання поваги та авторитету в професшному колi. Тому виховна дiяльнiсть колективу кафедри спрямована, перш за все, саме на розвиток особистюного потенцн алу здобувачiв вищо'Г освiти, формування у май-бутшх лiкарiв високих моральних якостей, етич-них та гуманiстичних цiнностей, активно' грома-дянсько' позици. Органiзацiя виховного процесу викладачами кафедри та реалiзацiя його змюто-вого наповнення вщбуваеться в провiдних на-прямах виховання: формування свтоглядно''' культури майбутнього фахiвця, його системи цiнностей; естетичне, етичне, громадянське, па-трiотичне, трудове, фiзичне та екологiчне виховання та ш.
Важливу роль в процес професшно' пщгото-вки фахiвцiв медично' галузi вiдiграе студентсь-ка науково-дослщна робота, яка е невiд'емною складовою науково' дiяльностi кафедри. На ка-федрi оториноларингологи з офтальмологiею науково-дослщницька дiяльнiсть майбутнiх лка-рiв здшснюеться в рiзних формах: написання рефератв, виконання фрагментiв наукових до-слщжень, пiдготовка доповiдей за отриманими результатами дослщжень, участь в студентських наукових конферен^ях, олiмпiадах, конкурсах. Головний напрямок науково-дослщницькоТ дiя-льностi здобувачiв вищоТ освiти вiдповiдае нау-ковiй тематик кафедри. Виконання науково-дослiдницькоТ роботи вщбуваеться пщ час на-вчального процесу вщповщно до навчального плану i робочоТ програми з дисциплши, а також в позааудиторний час. Науково-педагопчш пра-цiвники кафедри забезпечують органiзацiю та керiвництво науковою роботою майбутнiх лка-рiв. Участь у науково-дослщницькоТ дiяльностi сприяе глибшому засвоенню фундаментальних базових знань, активацiТ та оргашзацп тзнава-льноТ дiяльностi здобувачiв вищоТ' освiти, вдос-коналенню практичних навичок, допомагае ана-лiзувати та систематизувати здобут знання, сприяе пщвищенню фахово' квалiфiкацiТ.
Вагомою складовою професшного розвитку майбутнього лкаря та його подальшого само-вдосконалення е самостшна робота, змiст яко' визначаеться робочою навчальною програмою вивчення дисциплiни. Професорсько-викладацьким складом кафедри розроблено на-вчально-методичне забезпечення для самостш-но' роботи здобувачiв вищо' освiти (перелк тем, що виносяться на самостшне опрацювання, ме-тодичнi вказiвки для пщготовки до даних тем, навчальн посiбники, перелiк основно' та додат-ково' лiтератури, засоби самоконтролю). Викла-дачi кафедри ретельно планують та оргашзову-ють самостiйну дiяльнiсть майбутых фахiвцiв, контролюють виконання поставлених завдань. Успшне здiйснення даного виду дiяльностi позитивно впливае на розвиток самостшносп, само-дисциплiни, самоорганiзацiТ здобувачiв вищо'
освiти, дае 'м можливють обирати та приймати конструктивнi ршення, знаходити вихiд iз кризо-во' ситуацiТ тощо. Здатнiсть самостiйно здобувати та примножувати власнi знання та вмшня е гара-нтiею устшного вирiшення професiйних завдань.
Висновки
В процеа вивчення навчально' дисциплiни «Оториноларинголога» у майбутнiх лiкарiв фо-рмуються необхщы професiйнi компетентностi, якi полягають в отриманих фунтовних теоретич-них знаннях, набутих практичних навичках, роз-витку особистих здiбностей, психологiчних влас-тивостей та дтових якостей для забезпечення власно' професiйноТ дiяльностi з високою якютю i продуктивнiстю.
Лiтература
1. Khomenko KP. Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh likariv [Formation of professional competence of future physicians]. Humanitarnyy visnyk Pereyaslav-Khmel'nyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universyytetu im. Hryhoriya Skovorody. 2015;1(36(II(62):321-330. (Ukrainien).
2. Aldasheva AA. Professional'naja kompetentnost': ponjatie i struk-tura [Professional competence: concept and structure]. Vestnik Adygejskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 3: Pedagogika i psihologija. 2012;4(109):121-128. (Russian).
3. Zinzjuk LA. Professional'naja kompetentnost': social'no-psihologicheskie osobennosti formirovanija u budushhih vrachej [Professional Competence: Social and Psychological Features of Formation in Future Doctors] [Internet]. Available from: http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Psiholog ia.htm. (Russian).
4. Kul'bashna JaA. Formirovanie professional'noj kompetentnosti budushhih stomatologov [Formation of professional competence of future dentists]. Vestnik VGMU. 2014;13(1):115-120. (Russian).
5. Kulbashna Ya.A. Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibut-nikh fakhivtsiv iz stomatolohii: teoretychni y metodychni osnovy: monohrafiia [Formation of professional competence of future specialists in dentistry: theoretical and methodological bases: monograph]. Kyiv: Kompas; 2014. 416 p. (Ukrainian).
6. Shmyr M. Diialnisna kompetentnist - osnova formuvannia profesi-inoi mobilnosti vchytelia inozemnoi movy [Activity competence is the basis of professional formation mobility of a foreign language teacher]. Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky. 2017;LXXV(2):206-210. (Ukrainian).
7. Kademiia Mlu, Didukh LI. Formuvannia motyvatsiinoi kompetent-nosti studentiv [Formation of motivational competence of students]. In Tovazhnianskyi L, Romanovskyi OH, editors. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity: zb. nauk. pr. Kharkiv: NTU "KhPI"; 2015.Vol. 42(46): Idei akademika Ivana Ziaziuna u pratsiakh yoho uchniv i soratnykiv: mater. Mizhnar. nauk-prakt.konf., 14-15 travnia 2015 r., p. 267275. (Ukrainian).
8. Nihametzianova KR. Formuvannia motyvatsiinoi kompetentnosti kursantiv na zaniattiakh z inozemnoi movy profesiinoho spilkuvan-nia [Formation of motivational competence of cadets in foreign language classes of professional communication]. Molodyi vchenyi. 2017;10(50):487-490. (Ukrainian).
9. Turii TP. Formuvannia sotsialno-psykholohichnoi kompetentnosti starshoklasnykiv - kliuchovyi moment zhyttievoho uspikhu [Formation of socio-psychological competence of senior students - a key element of life success]. In Social and Economic Aspects of Education in Modern Society. Proceedings of theXXIIIInternational Scientific and Practical Conference; 2020 November 25; Warsaw. Warsaw, 2020. P. 34-39. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25112020/7258
10. Bezshapochnii SB, Zachepylo SV, Hasiuk YuA. Vprovadzhennia informatsiinykh tekhnolohii pid chas vyvchennia otorynolarynholo-hii [Introduction of information technologies during the study of otorhinolaryngology]. In Zbirnyk statei VI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Aktualni pytannia linhvistyky, profesiinoi linhvodydaktyky, psykholohii i pedahohiky vyshchoi shkoly"; 2021 lystop. 25-26. Poltava; 2021. p. 22-25. (Ukrainian).
11. Bezshapochnyi SB, Zachepylo SV, Hasiuk YuA. Osoblyvosti orhanizatsii navchalnoho protsesu z otorynolarynholohii v umovakh dystantsiinoho navchannia [Features of the organization of the educational process in otorhinolaryngology in terms of distance learning]. In Materialy navchalno-naukovoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu "Suchasni trendy rozvytku medychnoi osvity: perspektyvy i zdobutky"; 2022 berez. 24; Poltava. Poltava: ASMI; 2022. p. 17-18. (UkrainiBn).
Summary
MAIN ASPECTS IN FOSTERING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE MEDICAL DOCTORS DURING THE COURSE OF
OTORHINOLARYNGOLOGY
Bezega M.I., Bezshapochny S.B., Zachepylo S.V.
Key words: professional competence, higher education seeker, professional training, otorhinolaryngology
Today, the ambitious goals to achieve excellence in professional training of future healthcare professionals in accordance with European high standards are among the priorities of higher medical education in Ukraine. The issues on fostering professional competence of students of higher medical educational institutions are in the focus of attention of many disciplines, and otorhinolaryngology, a compulsory educational component, is one of them. Over the course of the academic discipline "Otorhinolaryngology", future medical doctors acquire general and professional competencies required for their successful practice. The aim of the article was to highlight the main aspects of the formation of professional competencies of future medical doctors during the course of Otorhinolaryngology. To implement the competency approach at the Department of Otorhinolaryngology with Ophthalmology of Poltava State Medical University, an educational and methodological complex has been prepared, and the newest technologies for the presentation of material and mastering skills are being constantly introduced. The department regularly updates material and technical base. These preconditions stimulate cognitive and professional motivation of students, encourage them to intensify educational activities, and contribute to improving the effectiveness of learning, and develop independence and responsibility that ultimately ensures the formation of professional competence of the future doctor. Thus, the course of the discipline "Otorhinolaryngology" is designed and delivered to train highly qualified and competitive healthcare specialists to provide their own professional activity with high quality and productivity.
DOI 10.31718/2077-1096.22.2.108 УДК 378.147:57:61-071
брошенко Г.А., Лисаченко О.Д., Шевченко К.В., Kiнаш О.В., Пелипенко Л.Б. РОЛЬ Д1АГНОСТИКИ MIKPOnPEnAPATIB В ЗАСВО6НН1 ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК НА ЗАНЯТТЯХ ДИСЦИПЛ1Н МЕДИКО-Б1ОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Полтавський державний медичний уыверситет
Для яксного засвоення теоретичних знань та практичних навичок на заняттях з «гютолога, цитологи, ембр'юлога» i «медично'У б'юлога» при вивченн здобувачами-медиками будови кл'/тин, тканин, орган1в та для визначення Ух структур, д'агностуваннi на м1кропрепаратах збудник/'в та пере-носник'т збудник/'в паразитарних хвороб, видово'У належностi гельм'нт'в та ïx яець, використову-ються м1кроскоп1чн1 та субм1кроскоп1чн1 досл'дження цито- та гютопрепарат1в. Засвоення медико-бюлог1чних дисципл/'н передбачае набуття вмння визначати м1кропрепарати та Ух структура елементи для подальшого використання в майбутнш практичн1й д'яльностi при ультраструктурному досл'дженнi б'юптат'т органв, д'агностуваннi патолог'чних процес'т, встановленн1 причин за-раження, лабораторий д1агностиц1 паразитарних хвороб тощо. Основну частину практичних занять займае робота здобувач'т освти з мкроскопами. Навчальн юмнати кафедр обладнан комп'ютерами та мкроскопами з цифровими видеокамерами, зображення м1кропрепарат1в при р'з-них збльшеннях в'зуал'зуються на екрани мон1'тор!в, плазмових телев'зор'т та за допомогою му-льтимед1йних проектор1в - на велик! екрани. Розгляд г'ютолог'чних структур з можливстю регу-лювання Ух розм1р1в, дозволяе максимально яксно вивчати препарати та замалювувати Ух в альбо-ми-практикуми. На практичних заняттях з гютолога, цитолога та ембрюлога теоретичний ма-тер1ал закрплюеться вивченням м1кроскоп1чно'У будови кл'/тин, тканин та орган'т, д'агностуванням Ух г'ютолог'чних структур, опрацюванням даних електронно'У м1кроскопа. На заняттях з медично'У б'юлога вивчаються м1кропрепарати клтин, стада розвитку зародка, позазародковi органи, гельмi-нти та Ух яйця. Теоретичн1 знання та практичн1 навички, отриман1 здобувачами на заняттях з ди-сципл1н медико-б'юлог'чного профлю закладають основи цлсного сприйняття органзму людини, сприяють набуттю навичок визначення м1кроскоп1чних структур, розвивають вмння д'агносту-вати збудник/'в i переносниюв паразитарних хвороб та використовуються при вир1шенн1 ситуац'1й-них задач кл1н1чного спрямування.
Ключовi слова: здобувачi освгги, медико-бюлопчнл дисциплЫи, Важливу роль в системi вищо'1 медично!' освн ти в^фграють дисциплши медико-бюлопчного профтю, як закладають базис знань для подальшого навчання та розвитку наукового пщходу до аналiзу життедiяльностi оргашзму в нормi i патологи. На заняттях з "пстологи, цитологи, ем-
дiагностика 1мкропрепара-пв.
брюлоги" i «медично!' бюлоги» при вивченн будови кл^ин, тканин, оргашв та дiагностицi збуд-ниш i переносниюв збудниш паразитарних хвороб, видово!' належност гельмш^в та Тх яець, використовуеться мiкроскопiчне й субмiкроскопi-чне дослщження препаратв, що сприяе вдоско-
