CC BY
15
Summary
TRADITIONS OF COMPETENCY-BASED TRAINING AT THE DEPARTMENT OF THERAPEUTIC DENTISTRY OF POLTAVA STATE MEDICAL UNIVERSITY
Bubliy T.D., Petrushanko T.A., Kostyrenko O.P., Dubovaya L.I.
Key words: competency, competency-based training, students, therapeutic dentistry.
The organization the educational process in the higher education implies the formation of critical competencies in students that require the adoption of new approaches in terms of designing practical classes or sessions, the grounds for selecting teaching tools to develop competencies and elaborating criteria for their assessment. The purpose of this article is to discuss the significance and correlation of professional knowledge, skills and professional competencies formed in the process of teaching dentistry disciplines at the university. At the Department of Therapeutic Dentistry there is a high potential in fostering fine competencies in a wide range of dentistry manipulations. The students are taught to broaden their cognitive capacity (gaining knowledge); they are instructed on how to apply specific knowledge through the various kinds of profession-focused activities, i.e. to improve skills. Much attention is also paid to the creative aspect of dentistry education, and creative capacity is defined as the ability of dentists with sufficient standardized knowledge and competence to adapt effectively to different situations based on basic expertise. This is the reason why creative capacity should be viewed anew in the field of medical education. Moreover, the students have to learn the key core cultural issues as well as must be educated to avoid stereotyping, but to also be aware of normative cultural values that can affect their relationship with patients or colleagues. The analysis of the available methods aimed at the sustainable implementation of the competency-based approach at the Department of Therapeutic Dentistry has demonstrated the valuable experience of many years in holistic health-care professional training.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.153 УДК 377.36:61.016:579:331.546
Дерев'янко Т.В., Звягольська 1.М., Полянська В.П.
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ПРИ ВИКЛАДАНН1 ОСВ1ТНЬО1 КОМПОНЕНТИ «М1КРОБ1ОЛ ОГ1Я»
Полтавський державний медичний уыверситет
Нинi в'одм'очаеться тенден^я щодо постойного зростання роло медичноУ сестри в системо надання медичних послуг. Проблема формування Ух профеайно'У компетентносто перебувае у поло зору ба-гатьох навчальних дисципл/'н, в тому числ/ й микробиологи, яка е обов'язковою осв'отньою компонентою формування профеайних компетентностей медичних сестер. Тому, метою статт/ було роз-крити особливост/ формування профеайних компетентностей майбутн'ох медичних сестер у про-цес! вивчення навчальноУ дисциплни «Мiкробюлогiя». ВЮповЮно до вимог ос&тньо-професшноТ про-грами «Сестринська справа» першого (бакалаврського) ровня вищоУ осв'оти за спе^альн'остю 223 Медсестринство галуз'о знань 22 Охорона здоров'я навчальна дисциплна «Мiкробюлогiя» вивчаеть-ся здобувачами осв'оти в другому семестр!' першого року навчання. З метою реалiзацiУ компетент-носного подходу розроблено та створено навчально-методичне забезпечення подготовки фах/вц/'в зо спецiальностi «Медсестринство», постiйно впроваджуються новiтнi технологи викладу матер'оа-лу, засвоення знань, мотиваци та актив'озаци навчальноУ д'ояльност'о здобувач'ов осв'оти, удосконалю-ються форми о методи навчального процесу. Таким чином, навчальна дисципл'она «Мiкробюлогiя» спрямована та забезпечуе профеайну подготовку майбутн'ох висококвал'оф'окованих фах/вц/'в сест-ринськоУ справи, як оволод'овають глибокими теоретичними знаннями та практичними вм'оннями й навичками, необх'одних для Ух професшноТ самореал'озаци.
Ключов1 слова: професмна компетентнють, медична сестра, бакалавр сестринськот справи, мшробюлопя.
Вступ навичками дiяльностi свого профшю, досвщом
На сьогодж одыею 3 провщних тенденшй тв°рчоТ й дослщницькоТ р°б°-ги щ°д° вир^ення
..' . .. ..^ . 4 нових проблем [1]. Але сучасний ринок праш
розвитку вищо1 професшно! освгти е посилення . 1 J 3 .. ...
^ ■ .и вимагае вщ випускника не лише високот квалiфi-
уваги до проблеми пщготовки фа^вшв якюно »пиоюо ИМ вимцип™ ПС м>ал|ц;|
3 . ^ „и - кацп за свотм фахом, а й мобшьносп знань у рн
нового рiвня, готових до професшного росту, „и „и
■ гл зних сферах життя, сформованих умшь i нави-
здатних до самоосвгти, самовдосконалення та ^ у'«то
....._. . чок самостшного й творчого перенесення одер-
самореалiзацi!. На професшне становлення ^ . .
жаних знань у сошально-економмну ситуашю,
особистост впливае вища освгта, вiд якостi якот 3 ^ к 3 к 3.. ^
к ^ що змшюеться, та забезпечення потреби в тх по-
безпосередньо залежить не лише устшнють .. . „ ^
.. . ■ ,г стiйному оновленнi. Перед системою вищот ме-
окремот людини, а й суспiльства у цтому. Кожен . ' ' н 14
^ 3 3 ^ .. 3 . дичнот освiти постiйно постае питання про змют,
випускник навчального закладу вищот освiти як . .... ^ ■ ■
Л. .... . ■ „и структуру й технологи пщготовки фахiвцiв, якi
майбутнiй фажвець повинен володiти фундаме- ^ну^'уну |САПШ|и «илио,™ ч^тц,
3 ^ м . .. . вщповщатимуть вимогам сучасностi.
нтальними знаннями, професшними вмiннями та ' 3
Одним iз шляхiв оновлення змiсту освiти i на-вчальних технологiй, узгодження Тх iз сучасними потребами, штеграцп у свтовий навчальний простiр е орieнтацiя навчальних програм на ком-петентнюний пiдхiд i створення ефективних ме-ханiзмiв його впровадження в навчальний про-цес. Як зазначають дослщники [1], професiйна компетентнiсть майбутнього фахiвця е сукупню-тю здiбностей, якостей та особливостей особис-тостi, а також знань i досвiду, необхщних для ус-шшноТ професшноТ дiяльностi у вiдповiднiй сфе-рi. Формування професшноТ компетентностi автором розглядаеться як процес, який розпочина-еться до початку трудовоТ дiяльностi i продовжу-еться протягом всього часу ТТ виконання.
Свою особливiсть на рiзних етапах навчання (в блоках загальнокультурноТ, професiйноТ i спе-^альноТ пiдготовки) мае формування професш-ноТ компетентностi медичних працiвникiв, що вщбуваеться на основi вже сформованих на до-вузiвському етапi ключових компетентностей i тривае весь перiод активно! професiйноТ дiяль-ностi, трансформуючись у професiоналiзм.
Серед працiвникiв охорони здоров'я найчис-леннiшою категорiею е медичн сестри. Вони по-стiйно знаходяться поруч iз пацiентами, i, саме вщ них залежить не лише догляд за хворими, а в кшцевому результат - Тхне одужання. Нин вщ-мiчаеться тенденцiя щодо постшного зростання ролi медичноТ сестри в системi надання медичних послуг, зокрема дiагностичному та лкуваль-но-профiлактичному процесi, пiд час яких вона повинна вдало використовувати со^ально-особистюш, загально-науковi, iнструментальнi, загально-професiйнi та спецiалiзованi професш-нi компетенци. Професшна компетентнiсть медичноТ сестри базуеться на загальних i спе^а-льних знаннях та умшнях, якi е необхщними для здiйснення ТТ професшноТ дiяльностi [2].
Формування професiйноТ компетентност ба-калаврiв сестринськоТ справи виршуе питання Тх самостiйностi в отриманн та аналiзi iнформацiТ, вмiннi знаходити шляхи рацюнального виршен-ня проблем па^етчв та своечасно надавати фахову допомогу. Осктьки, вiд рiвня освiченостi та компетентностi з рiзних питань медичноТ сестри також залежить кшцевий результат лкуван-ня [3]. Зростання вагомост iнфекцiйних хвороб у загальнш структурi захворюваностi людей дик-туе потребу сьогодення щодо полтшення вщпо-вщноТ пiдготовки медичних кадрiв. Тому, проблема формування професшноТ компетентност фахiвцiв сестринськоТ справи постшно перебу-вае у полi зору багатьох навчальних дисциплш [4], в тому чи^ й мiкробiологiТ, яка е обов'язковою освiтньою компонентою формування професшно-комуыкативних компетентностей медичних сестер.
Мета роботи
Розкрити особливост формування професш-них компетентностей майбутшх медичних сестер
у процесi вивчення навчальноТ дисциплiни «Мк-робюлопя».
Виклад основного матерiалу
До структурних складових професiйноТ ком-петентностi бакалаврiв сестринськоТ справи належать уа знання, вмшня та навички, якi отри-мують здобувачi освiти у процес теоретичного навчання та практичноТ дiяльностi з мiкробiоло-гп: «знання» - формуються на етапi теоретичного навчання; «умшня» - у процеа вивчення навчальноТ дисциплши; «навички» - шд час практичного заняття, тобто добре вщпрацьоваш i до-веденi до автоматизму умшня.
Вщповщно до вимог освiтньо-професiйноТ програми «Сестринська справа» [5] першого (бакалаврського) рiвня вищоТ освiти за спе^аль-нiстю 223 Медсестринство галузi знань 22 Охо-рона здоров'я навчальна дисциплша <^кробю-логiя» вивчаеться здобувачами осв^и в другому семестрi першого року навчання на кафедрi мк-робiологiТ, вiрусологiТ та iмунологiТ Полтавського державного медичного ушверситету (ПДМУ) та спрямована на формування фахових, штеграль-них i загальних компетентностей.
1нтегральна компетентнiсть включае здат-нiсть виршувати бакалаврами медсестринства практичнi проблеми i задачi дiяльностi у галузi охорони здоров'я iз застосуванням положень, теорш та методiв фундаментальних, медичних i клiнiчних наук в умовах комплексност та неви-значеностi.
На заняттях iз мiкробiологiТ здобувачi освiти отримують наступнi загальнi компетентностi:
- здатнють до абстрактного мислення, аналiзу та синтезу;
- здатнють застосовувати знання у практичних ситуа^ях;
- знання та розумшня предметноТ областi та розумiння професшноТ дiяльностi;
- навички використання шформацшних i кому-нiкацiйних технологiй;
- здатнють дiяти на основi етичних мiркувань.
До фахових компетентностей, як отримують
здобувачi освiти при вивченн мiкробiологiТ належать:
- здатнiсть ефективно застосовувати сукуп-нiсть професiйних навичок (вмшь), медичних засобiв, втручань та дш при оцiнцi функцю-нального стану па^ен^в/шен^в, пiдготовцi Тх до дiагностичних дослiджень та заборi бюлопчного матерiалу для лабораторних дослiджень;
- збереження власного здоров'я фахiвця при здшснены догляду, виконаннi манiпуляцiй та процедур, при перемщенн i транспортуван-нi пацiента/клiента;
- профiлактична дiяльнiсть медичноТ сестри, направлена на збереження i змiцнення здоров'я, попередження захворювань й шфор-мування та навчання патента або членiв його родини;
- здатнють виявляти зв'язок клiнiчних проявiв захворювань iз результатами додаткових методiв дослщження.
Метою вивчення мiкробiологiТ е сформувати у здобувачiв освiти систему знань про загальш за-кономiрностi будови, життедiяльностi та розпо-всюдження патогенних та умовно-патогенних мн кроорганiзмiв, Тх основнi патогеннi властивостi та значення як збудниш iнфекцiйних захворювань, основи сучасних методiв iдентифiкацiТ мк-роорганiзмiв i дiагностики iнфекцiйних захворювань, а також загальш принципи профтактики та лiкування [6]. Основними завданнями вивчення дисциплши е:
- надати знання про бюлопчш властивосл мь кроорганiзмiв та закономiрностi Тх взаемодп з макроорганiзмом;
- навчити визначати джерела, мехашзми та шляхи передачi збудникiв iнфекцiйних за-хворювань;
- навчити розкривати основы мехашзми фор-мування iмунноТ вiдповiдi органiзму людини;
- навчити визначати методи мiкробiологiчноТ дiагностики iнфекцiйних хвороб;
- надати знання про сучасш фундаментально-науковi й прикладнi аспекти основних профн лактичних заходiв у боротьбi з шфекцшними захворюваннями;
- навчити ефективно формувати комушкацш-ну стратегiю у професшнш дiяльностi.
Структурований план навчальноТ дисциплши <^кробюлопя» для здобувачiв першого (бака-лаврського) рiвня вищоТ освiти галузi знань 22 Охорона здоров'я спе^альносп 223 Медсест-ринство освiтньо-професiйноТ програми «Сест-ринська справа» складаеться з одного модуля в обсязi 90 год. (3 кредити ECTS), iз яких 10 год. -лекци, 38 год. - практичнi заняття, 42 год. - са-мостшна робота. Модуль «Загальна та спе^а-льна мiкробiологiя» включае в себе 7 змютових модулiв (1. Вступ до мiкробiологiТ. Мiкробiологiя, фiзiологiя та генетика мiкроорганiзмiв. 2. Мiкро-бюлопчш основи антимiкробноТ терапи. 3. Вчен-ня про iнфекцiю. 4. Вчення про iмунiтет. 1муно-профiлактика та iмунотерапiя. Алергiя. 5. Спецн альна бактерюлопя. 6. Загальна та спе^альна вiрусологiя. 7. Клiнiчна та саштарна мiкробiоло-гiя). Опанування змiстових модулiв освiтньоТ компоненти передбачае засвоення таких прак-тичних навичок:
- проводити дезiнфекцiю рук, робочого мюця, медичного iнвентарю, патолопчного матерн алу;
- виготовляти та мiкроскопiювати мазки-препарати для мiкроскопiчного дослiдження;
- фарбувати мазки-препарати простим i скла-дними методами;
- визначити морфолопчш та тинкторiальнi властивостi збудникiв пщ мiкроскопом;
- аналiзувати рiст мiкроорганiзмiв на поживних середовищах;
- визначити чутливють мiкроорганiзмiв до хн
мютерапевтичних препаратiв i антибiотикiв (метод сершних розведень i диско-дифузiйний метод);
- проводити облк оцiнки результат серолоп-чних реакцiй;
- здшснювати облiк результатiв реакцiй, якi виконуються у вiрусологiТ;
- визначати методи мiкробiологiчноТ дiагнос-тики, етiотропноТ терапи та профiлактики ш-фекцiй, викликаних патогенними мiкроорга-нiзмами.
Освiтньо-професiйною програмою «Сестрин-ська справа» [5] передбачено, що пюля опанування мiкробiологiТ формуються наступнi про-грамнi результати навчання:
1. Належно виконувати медичы мантуляцп з метою проведення заходiв щодо стабiлiзацiТ фу-нкцюнального стану органiзму, спираючись на загальш фiзико-хiмiчнi закономiрностi, що лежать на основi процесiв життедiяльностi людини.
2. Виконувати медичш манiпуляцiТ з метою забезпечення санiтарно-протиепiдемiчного режиму (контролювати якють стерилiзацiТ; стерилi-зувати парою пщ тиском у парових стерилiзато-рах; проводити поточну дезшфекцш в iнфекцiй-ному стацiонарi; дотримуватися правил особис-тоТ медичноТ безпеки пщ час роботи з патентом з iнфекцiйним захворюванням, з медичними ш-струментами, обладнанням, кров'ю та шшими бiологiчними рiдинами органiзму; дотримуватися правил саштарно-гтешчного режиму в шфекцш-ному стацiонарi; вмiти приймати правильш рi-шення у випадку поранення пщ час виконання манiпуляцiй та шше).
3. Вмiти пiдготувати патента, здiйснити забiр i скерування бюлопчного матерiалу на лабора-торне та шструментальне дослiдження. Зокре-ма, готувати патента до рiзних видiв лаборато-рних дослiджень; проводити забiр кровi для се-рологiчного та бактерюлопчного дослiдження; здiйснювати постановку внутрiшньошкiрноТ але-ргiйноТ проби та облiковувати ТТ результати; бра-ти мазки та змиви з носоглотки на вiрусологiчне дослiдження; брати мазки з мигдалиш, зiву i носа для бактерюлопчного дослщження; проводити забiр харкотиння для лабораторного дослн дження; проводити забiр калу, сечi, бюлопчного матерiалу з кон'юнктиви для бактерюлопчного дослщження; проводити забiр бiологiчного ма-терiалу вiд пацiентiв з пщозрою на особливо не-безпечнi шфекцп. Вiдповiдно стандартiв [5], майбутнiй фахiвець на заняттях з мiкробiологiТ навчаеться наступним вмшням i навикам, яю може реалiзувати в умовах закладу охорони здоров'я та домашшх умовах:
- вм^и готувати пацiента до шструментальних обстежень;
- доставляти бюлопчний матерiал в лабораторiю;
- вщбирати проби продуктiв для скерування на лабораторш дослiдження (у разi розслщування випадкiв харчових отруень та шших невiдклад-них випадкiв).
AKTyaAbrn проблеми сyчaсноï медицини
- оцшювати правильнiсть забору матерiалу на бактерюскошю та бактерiологiчне дослiдження.
4. Планувати i проводити профiлактичнi та npo^eniqeMi4Hi заходи щодо iнфекцiйних хвороб. Як зазначено в осв^ньо-професшнш про-грамi [5], з метою профтактики поширення ш-фекцiйних, заразних шюрних та венеричних хвороб, використовуючи чиннi накази, шструкцп, методичнi вказiвки МОЗ Украши, дезiнфекцiйнi засоби, в умовах лкувально-профтактичних за-кладiв, удома, в громада майбутнiй фахiвець повинен ум^и:
виявляти iнфекцiйного хворого; визначати строки нагляду та iзоляцiï за кон-тактними в осередку заразних шюрних, шфек-цiйних захворювань;
проводити обстеження, спостереження та iзолювання осiб, якi контактували з хворими на заразн шкiрнi, венеричнi та шфекцшш захворю-вання i термшову профiлактику iнфекцiйних хвороб;
складати план протиепiдемiчних заходiв в осередках шфекцп;
забезпечувати особисту безпеку пiд час ро-боти з хворими та шфкованим матерiалом;
розробляти заходи щодо збирання, видален-ня та знешкодження вiдходiв iз закладу охорони здоров'я;
застосовувати шдивщуальн засоби захисту медичних пра^вниш;
застосовувати алгоритм дiй медичного пра-цiвника в разi виявлення патента з пiдозрою на карантинну шфекцш;
проводити профiлактичну, поточну, заключну дезiнфекцiю в разi iнфекцiйних захворювань, заразних шюрних i венеричних захворювань.
З метою реалiзацiï компетентнюного пiдходу колективом кафедри мiкробiологiï, вiрусологiï та iмунологiï ПДМУ розроблено та створено навча-льно-методичне забезпечення подготовки фахiв-цiв зi спецiальностi «Медсестринство», постiйно впроваджуються новiтнi технологiï викладу ма-терiалу, засвоення знань, мотиваци та активiза-цiï навчальноï дiяльностi здобувачiв освiти, удо-сконалюються форми i методи навчального процесу, матерiально-технiчна база кафедри [7, 8, 9]. Пщ час викладання дисциплши переважа-ють продуктивнi активно-творчi методи навчан-ня, якi передбачають самостiйну творчу дiяль-нiсть проблемно-практичного спрямування. Викладання мiкробiологiï як однiеï iз фундамента-льних дисциплiн у пщготовц висококвалiфiкова-ноï медсестри досягаеться створенням мiждис-циплiнарного простору i залученням до нього здобувачiв освiти. Реалiзацiя компетентнiсного пiдходу пiд час викладання мiкробiологiï здшс-нюеться шляхом застосування у навчальному процес активних та штерактивних методiв:
- репродуктивний або творчо-репродуктивний метод (виршення ситуацiйних завдань з ак-туальних питань курсу; написання та захист протоколiв за результатами виконано'Г прак-
тичной роботи та íh.);
- метод «малих груп» (розвиток навичок само-стшноТ' роботи студентiв i вмiння працювати у колективi, самооцiнки отриманих результа-тiв);
- метод «рольових кор» (максимально набли-жають здобувачiв осв^и до ТхньоТ професш-ноТ' дiяльностi, кожен з яких мае можливють ознайомитися як з теоретичною частиною, так i самостiйно опанувати практичн навич-ки);
- iнформацiйно-рецептивний метод (викорис-тання наочних засобiв ^кропрепарати, де-монстрацiйнi посiви, фотознiмки результат молекулярно-генетичних, серологiчних до-слiджень та íh.);
- самостшна робота з виконання завдань до-слщницькоТ' роботи пщ керiвництвом та контролем викладача;
- випереджаюче навчання (ознайомлення з новими методами дiагностики; одержання лкарських препаратiв; сучасними iмунобiо-лопчними препаратами, що застосовуються для специфiчного лiкування та профiлактики iнфекцiйних захворювань).
При використанн даних методiв з'являеться шзнавально-спонукаюча мотивацiя [9], яка пере-творюеться на фактор активiзацiï навчального процесу та пщвищення ефективностi навчання. ^знавальна мотивацiя iнiцiюе здобувачiв осв^и до розкриття Т'х можливостей i ютотно впливае на формування особистост майбутньоТ' медич-ноТ' сестри.
Висновки
Навчальна дисциплша «Мiкробiологiя» спря-мована та забезпечуе професшну пiдготовку майбутшх висококвалiфiкованих фахiвцiв сест-ринськоТ' справи, як оволодiвають глибокими те-оретичними знаннями та практичними вмшнями й навичками, необхщних для Тх професшноТ са-мореалiзацiï.
Лiтература
1. Khomenko KP. Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh likariv [Formation of professional competence of future physicians]. Humanitarnyy visnyk Pereyaslav-Khmel'nyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Hryhoriya Skovorody. 2015; dod.1 do Vyp.36, II(62):321-330 (Ukrainien).
2. Malanchuk LM, Lisina OV, Malanchuk SL, et al. Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti medychnoyi sestry z pytan' pidhotovky podruzhnikh par do partners'kykh polohiv [Formation of professional nurses competences in preparing married couples for the partner childbirth]. Медсестринство. 2021;3:27-29 (Ukraini8n).
3. Lytvynova AE. Formuvannya kompetentnosti medychnykh sester [Management of the process of formation of communicative competence of nursing personnel]. Medsestrynstvo. 2017;4:16-18 (Ukraini8n).
4. Lukashchuk IM. Osoblyvosti pidhotovky maybutnikh medychnykh sester na osnovi mizhpredmetnykh zv"yazkiv pry vyvchenni khimiko-biolohichnykh dystsyplin Features of Preparing [Future Nurses on the Base of Interdisciplinary Connections in Teaching Chemical and Biological Disciplines]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh. 2015;40(93):200-208 (UkrainiBn).
5. Osvitn'o-profesiyna prohrama Sestryns'ka sprava pershoho (bakalavrs'koho) rivnya vyshchoyi osvity za spetsial'nistyu 223 Medsestrynstvo haluzi znan' 22 Okhorona zdorov"ya osvitn'oyi kvalifikatsiyi bakalavr medsestrynstva [Internet]. PDMU; 2021;33s. Available from: https://www.pdmu.edu.ua/n-process/department-
npr/opp/jun-bakalavr/opp-sestrinska-sprava-department-npr-opp-jun-bakalavr-duvg
6. Zvyahol's'ka IM, Derev"yanko TV, Loban' HA. Metodychni aspekty vykladannya navchal'noyi dystsypliny «Mikrobiolohiya z profilaktykoyu infektsiy» dlya maybutnikh fakhivtsiv-paramedykiv [Methodological aspects of teaching the discipline «Microbiology with infection prevention» for future specialists-paramedics]. 9. Medychna osvita. 2021;2 (dodatok):30-35 (Ukrainian).
7. Derev"yanko TV, Zvyahol's'ka IM. Formuvannya osobystosti maybutn'oho likarya v konteksti pozaaudytornoyi roboty na kafedri mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi: dosvid i perspektyvy [Formation of the personality of a future doctor through extracurricular activities at the department of microbiology, virology and immunology: experience and perspectives]. Medychna osvita. 2020;1:5-10 (Ukrainian).
8. Zvyahol's'ka IM, Polyans'ka VP, Derev"yanko TV. Shlyakhy pidvyshchennya navchal'no-piznaval'noyi diyal'nosti studentiv pry vyvchenni dystsypliny «Mikrobiolohiya, virusolohiya ta imunolohiya» u vyshchomu medychnomu zakladi [Ways of
Рефера-
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ МЕДИЦИНСКИХ СЕСТЕР ВО ВРЕМЯ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ КОМПОНЕНТЫ «МИКРОБИОЛОГИЯ» Деревянко Т.В., Звягольская И.Н., Полянская В.П.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, медсестра, бакалавр сестринского дела, микробиология.
В настоящее время отмечается тенденция постоянного роста роли медицинской сестры в системе предоставления медицинских услуг. Проблема формирования их профессиональной компетентности находится в поле зрения многих учебных дисциплин, в том числе микробиологии, которая является обязательным образовательным компонентом формирования профессиональных компетентностей медицинских сестер. Поэтому целью статьи было раскрыть особенности формирования профессиональных компетентностей будущих медицинских сестер в процессе изучения учебной дисциплины «Микробиология». Согласно требованиям образовательно-профессиональной программы «Сестринское дело» первого (бакалаврского) уровня высшего образования по специальности 223 Медсестринство отрасли знаний 22 Здравоохранение учебная дисциплина «Микробиология» изучается соискателями образования во втором семестре первого года обучения. С целью реализации компетентностно-го подхода разработано и создано учебно-методическое обеспечение подготовки специалистов специальности «Медсестринство», постоянно внедряются новейшие технологии изложения материала, усвоения знаний, мотивации и активизации учебной деятельности соискателей образования, совершенствуются формы и методы учебного процесса. Таким образом, учебная дисциплина «Микробиология» направлена и обеспечивает профессиональную подготовку будущих высококвалифицированных специалистов сестринского дела, которые овладевают глубокими теоретическими знаниями и практическими умениями и навыками, необходимыми для их профессиональной самореализации.
Summary
FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCY OF FUTURE NURSES OVER THE COURSE OF MICROBIOLOGY Derevianko T.V., Zvyagolska I.N., Polyanska V.P.
Key words: professional competency, nursing, bachelor of nursing, microbiology.
Currently there is a trend of constant growth in the role of nurses in the healthcare system. The issues of the formation of their professional competencies are in the focus of many academic disciplines, including microbiology, which is an obligatory educational component in the nursing program. Therefore, the purpose of this article is to highlight the formation of professional competencies of future nurses over the studying the academic discipline "Microbiology". According to the requirements of the educational and professional program "Nursing" of the first (bachelor's) level of higher education in the specialty 223 Nursing (22 Health care), the discipline "Microbiology" is taught over the second semester of the first year of study. In order to implement the competency-based approach, we have designed educational and methodological support for training specialists in the specialty "Nursing" using the latest technologies for presenting material; as well as have elaborated the tasks of different types and levels helping master knowledge and motivate students; various forms and methods of the educational process are being improved. Thus, the academic discipline "Microbiology" is aimed providing sound background for further study of theoretical and clinical disciplines during the Bachelor of Nursing program.
increase of educational-cognitive activity of students at the study of discipline «Microbiology, virology and immunology»]. Aktual'ni pytannya linhvistyky, profesiynoyi linhvodydaktyky, psykholohiyi i pedahohiky vyshchoyi shkoly: materialy IU Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Poltava; 2019. p.125-130 (Ukrainian).
Derevianko TV, Zviaholska, IM. Motyvatsiya yak chynnyk uspishnoho formuvannya navchal'noyi diyalnosti zdobuvachiv medychnoyi osvity v umovakh modernizovanoho osvitnioho seredovyshcha kafedry mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi [Motivation as a factor of successful formation of educational activity of medical education seekers in the conditions of modernized educational environment of the department of microbiology, virology and immunology]. Metodyka navchannya pryrodnychykh dystsyplin u seredniy ta vyshchiy shkoli (XXVIII Karyshynski chyytannya): materialy Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnshchyi konferentsiyi. Poltava, 27-28 travnya 2021 g.; Poltava: PNPU; 2021. p.130-131 (Ukrainian).
