CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.246 УДК 378. 6.. 61. 016..[578+616.98]
Звягольська 1.М., Дерев'янко Т.В., Полянська В.П., Федорченко В.1., Боброва Н.О. НЕОБХ1ДН1СТЬ ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ «ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВ11НФЕКЦП» У ЗДОБУВАЧ1В ВИЩО1 МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
Полтавський державний медичний ушверситет
На стад'УУ формування у здобувачв вищоУ медичноУ осв/ти базових знань з природно-осередкових /н-фекц/йних захворювань вертикально «зустр'чаються» три нормативнi дисциплни: медична бюло-гя, мiкробiологiя, вiрусологiя та iмунологiя, iнфекц/йнi хвороби. Мiкробiологiя, вiрусологiя та '¡муно-логя з будь-яких поглядiв займае центральну позицю у формуваннi базових знань з питань природной осередковостi нфекцйних захворювань i як пров'дна доклМчна дисциплна закладае пiдвалини по застосуванню майбутшм фах'тцем набутих знань, умнь та навичок в практичнiй д'яльностi. В статтi розглянуто питання необх'дностi формування у здобувач'т вищоУ ос&ти, як навчаються за спещальшстю «Медицина» i «Пед'атр'я», базових знань з природно-осередкових ¡'нфекц/'й в умо-вах сьогодення, а також можливi шляхи удосконалення навчально-п/знавальноУ д'яльностi суб'ект'в навчання iз врахуванням мiждисциплiнарнiй нтеграц'УУ. Набуття знань про актуальнсть природно-осередкових нфекцйних захворювань, науково обфунтован'1 характеристики ц/еУ групи нфекцй та практичну спрямовансть одержаноУ нформаци здшснюються студентами, як навчаються за спе-цальностями 222 «Медицина» i 228 «Пед/атр/я» пд час Ух перебування в ос&тньо-п'знавальному просторi кафедри м/кробюлогп, в/русолог/У та /мунологУ на II та Ill курсах. Студенти II курсу, як навчаються за спец/альнстю 221«Стоматологiя», отримують знання з природно-осередкових /н-фекц/'й лише п/д час самостшноУ позааудиторноУ пдготовки. На вимоги сучасноУ вищоУ медичноУ осв/ти колектив кафедри для забезпечення продуктивноУ навчально-п/знавальноУ д'яльностi студент/в використовуе рiзноманiтнi iнструменти класичних та нов1'тн1'х осв1'тн1'х технолог'!й, оптимально Ух сполучаючи, адаптуючи чи модиф1'куючи у рамках дисциплни, як в'дпов'дають моделi п/зна-вальноУ д 'яльностi. Така модель реал'зуеться у чотири етапи, кожний iз яких передбачае своУ пси-холого-дидактичнi ц/лi, як.i спрямован на зд'!йснення в/дпов/дноУ навчальноУ д'яльност'!, i як кнцевий результат - формування базових знань з кожноУ конкретноУ теми практичного заняття, з кожного конкретного тематичного блоку, а по закнченню нтенсивноУ п/знавальноУ д'яльностi на кафедрi -очкувано високояксний навчально-д'евий продукт з опанованоУ дисциплни
Ключов1 слова: базов1 знання, природно-осередков1 шфекци, п1знавальна дтльнють, наступнють навчальних дисциплш.
Природно-осередковi шфекци складають суттеву частку у загальнш структурi за захво-рюванютю населення Землi на шфекцшш хвороби [1, 4]. За етюлопею, патогенезом та клш^ чним переб^ом - це досить гетерогенна група шфекцшних захворювань, проте, Тх еднае одна загальна риса - вс збудники ^еТ' групи захворювань здатн тривалий час (десятки i нав^ь сотн рош) збер^атись в об'ектах живоТ та неживоТ природи зовшшнього середовища на пе-вних територiях - природних осередках. Роз-маТ'ття природних ландшаф^в та бiоценозiв певних екосистем на територи УкраТ'ни та шших краТн св^у створюе вщповщж умови для взае-моди трьох елемен^в (ланок) епiдемiчного процесу: джерело (резервуар) шфекци; мехаш-зми, шляхи та фактори передач^ сприйнятли-вий макрооргашзм. Можливють багаторiчного пщтримування такоТ форми епiдемiчного процесу зумовлена наявнютю в природних осередках переносниш збудниш захворювань, най-частше якими е кровосиснi членистоногi (кома-хи, клiщi), в органiзмi яких збудник може довго-тривало збер^атись, iнодi пожиттево, i навiть здатний до трансоварiальноТ i/або трансфазо-воТ передачi; наявнiстю в природних осередках вщмшних за своею таксономiею i чутливiстю до
Вступ
збудника хребетних i безхребетних тварин, птахiв; наявнютю таких природних ландшафт-них компонент як рiзноманiтна рослиннiсть, фунти суходолу та водойм з притаманною для них характеристикою, прюж чи солон водойми рiзного походження. Крiм того, стшкють i три-валiсть природних осередмв пiдвищуеться при спiвпаданнi ареалiв розповсюдження диких тварин, якi виступають у ролi джерела i сприй-нятливого органiзму, формуваннi розгалуженоТ мережi трофiчних зв'язкiв. Такi природнi осе-редки, наприклад, туляремiТ, орнiтозiв, деяких рикетс^в, вiрусних енцефалiтiв, конвенцiйних захворювань (чума, жовта лихоманка), певних форм лейшман^в, при яких переносниками е рiзнi види ксодових, гамазових, червоноттко-вих клiщiв, комарiв, москiтiв та шших членисто-ногих-кровососiв, еволюцiйно сформован у ба-гатьох краТнах св^у. В iншому випадку природ-н осередки пiдтримуються при передачi збудниш за допомогою прямого або опосередко-ваного контакту шфекцшнохворих i здорових тварин при Тх сусшльному проживаннi, харчу-ваннi, iнших природних потребах (наприклад, осередки лептострозу, Ку-лихоманки, легюне-льозу та iнш.). Людина, яка включаеться в еш-демiчний ланцюг пiд час перебування в природних осередках шфекци, як сприйнятливий макрооргашзм, може заразитись або через укуси
кровосисних переноснимв, або шляхом прямого чи непрямого контакту з шфкованою твари-ною, неживими об'ектами природи (у разi сап-ронозних iнфекцiй). На тепершнш час в евро-пейських краТнах та iнших краТнах св^у спосте-рiгаеться змiна меж природних осередш трансмiсивних та нетрансмiсивних захворю-вань, у тому числi й особливо небезпечних ш-фекцiй; збтьшуеться доля тяжких клiнiчних форм i летальних завершень [2]. Цьому сприя-ли природнi та соцiально-економiчнi зрушення планетарного рiвня, так, зокрема, ^матичш та екологiчнi змiни за рахунок варiабельного впливу абiотичних, бiотичних та антропогенних факторiв, як в окремостях, так i сукупно; штен-сифка^я мiжнародних транспортних сполу-чень; розширення сфери дiяльностi туризму, незважаючи на сучасну епщемюлопчну ситуа-цiю; пщвищення ризику техногенних катастроф тощо. I як наслщок, за результатами численних наукових дослщжень, - трансформацiя юную-чих i поява нових природних бютошв, до складу яких поряд з аборигенними видами залуча-ються iнтродукованi адвентивнi представники ф^о-, зоо- та мiкробоценозiв [5], i не виключа-еться, що Тх складовими е численнi види пато-генних агентiв. На тлi змшених екологiчних умов оточуючого середовища все частше ре-еструються атиповi i пролонгованi форми при-родно-осередкових шфекцш, мiкстiнфекцiТ, якi не пiддаються стандартним методам терапи, змiнюеться роль окремих збудниш в патологи людини, с^мко зростае кiлькiсть патогенних мiкроорганiзмiв з ознаками полiрезистентностi до лiкарських препаралв. З огляду на це i на зростаючi вимоги до скорочення стромв досл^ дження та одержання результат щодо етюло-гiчного чинника шфекцшного захворювання, виникла необхiднiсть застосування, поряд з класичними, нових методiв лабораторноТ дiаг-ностики, якi е специфiчними, чутливими, надш-ними i репрезентативними, якi можна викорис-товувати у якостi основного, уточнюючого або альтернативного методу, окремо або у комплекс на рiзних етапах обстеження патента, а та-кож при проведены мошторингу [10,14]. Особливо'' уваги заслуговують питання розробки й застосування б^мунолопчних препаратiв для специфiчноТ профiлактики та лiкування приро-дно-осередкових iнфекцiй.
Також в останш роки зросла i загроза вико-ристання мiкроорганiзмiв (арбовiруси, певнi види бактерш), якi е збудниками особливо небезпечних захворювань, для створення штучного епiдемiчного процесу (бютерористичних атак), що обумовлюе необхiднiсть оптимiзацiТ системи реагування на бiологiчнi загрози, а також здшснення мошторингу циркуляци таких патогенiв [3].
Приймаючи до уваги сучаснi вимоги щодо подготовки майбутнiх медичних фахiвцiв та сти-слий контент вище означеного, стае очевидним
необхщнють пiдвищення якост набуття базо-вих знань здобувачами вищоТ медичноТ освiти i з такого важливого сегменту шфектологи як «природно-осередковi iнфекцiйнi захворювання» через удосконалення форм i методiв його викладання пщ час лекцiй та практичних занять.
Мета
Охарактеризувати послщовнють етапiв ор-гашзаци навчально-тзнавальноТ дiяльностi здобувачiв вищоТ медичноТ освiти з питань ви-вчення природно-осередкованих шфекцшних захворювань.
Теоретична частина
Певнi етапи набуття знань про актуальнють природно-осередкових шфекцшних захворювань, науково обфунтоваш характеристики ц1сТ групи iнфекцiй та практичну спрямованiсть одержано'' шформаци здiйснюються студентами, ям навчаються за спе^альностями 222 «Медицина» i 228 «Педiатрiя» пiд час Тх пере-бування в осв^ньо-тзнавальному просторi ка-федри мiкробiологil, вiрусологil та iмунологil на || та III курсах навчання з метою опанування основами вщповщноТ за назвою кафедри дис-циплши. Студенти II курсу, якi навчаються за спе^альнютю 221 «Стоматологiя», у зв'язку зi значно меншою ктькютю навчальних годин, отримують знання з природно-осередкових ш-фекцiй лише пщ час самостшноТ позааудитор-ноТ подготовки. Загальновизнано, що мiкробiо-логiя, вiрусологiя та iмунологiя е однieю iз про-вiдних доклiнiчних дисциплiн, спрямованих на формування штегральних, загальних та спец^ альних компетентностей у здобувачiв вищоТ медичноТ освiти. У вщповщь на вимоги сучасно! вищоТ медичноТ освiти колектив кафедри для забезпечення продуктивной навчально-тзнавальноТ дiяльностi студенлв використовуе рiзноманiтнi iнструменти класичних та новп~шх освiтнiх технологiй, оптимально Тх сполучаючи, адаптуючи чи модифiкуючи у рамках дисципл^ ни [7] iз врахуванням сьогоденних реалiй з приводу пандеми, спричиненоТ SARS -коронавiрусом [12, 9].
За навчальною програмою з ^еТ норматив-ноТ дисциплши i створеним силабусом для ви-вчення природно-осередкових iнфекцiй окремих годин не вщведено, тому проведення лек-цiй i практичних занять потребуе вщ викладачiв неабиякоТ педагопчноТ майстерностi та штен-сифiкацiТ навчального процесу. Тож, на кафед-рi на умовах взаемовигiдного дiлового партнерства опанування здобувачами вищоТ осв^и знань про цю нозологiчну групу шфекцш вщбу-ваеться через призму певних тем iз загальноТ та спе^альноТ мiкробiологiТ, вiрусологiТ та iму-нологiТ. Першi векторнi кроки вщбуваються в осiнньому семестрi (модуль 1 «Морфолопя i фiзiологiя мiкроорганiзмiв. Ыфек^я. Iмунiтет») пiд час читання лекци «Вчення про iнфекцiйний
процес» i продовжуються на вiдповiдному практичному занятп. Цiлком зрозумiло, що прискорення усвщомленого оволодiння знан-нями з означеного тематичного фрагменту пщ-вищеного рiвня складностi, оволодiння новими для студентГв теоретичними та практичними навичками е можливим за ле! умови, що вони вже мають достатнiй рiвень пiдготовки з питань екологГ!, медичноТ паразитологи, природно! осередковостi iнвазивних та шфекцшних за-хворювань. Програмно запланований об'ем знань з цих питань студенти повинш набути пщ час навчання на кафедрi медично! бюлогп на I-му курсi [13]. Так, в лекцГях «Медико-бюлопчш основи паразитизму. Найпростш - паразити людини», «Медична арахноентомологiя. Чле-нистоногi - збудники та переносники збудниш шфекцш та швазш» (Модуль 1) та на певних практичних заняттях з Модуля 3 «Популяцшно-видовий, бюгеоценотичний i бюсферний рiвнi оргашзацп життя» наданий матерiал про фун-даторiв вчення про природну осередковiсть ш-фекцiйних захворювань та етапи подальшого його розвитку, сучаснi поняття про природы осередки, !х види i походження, специфiчнi компоненти природних осередш, трансмюивш та нетрансмiсивнi швазп тощо. Проте, як свщ-чить багаторiчний досвiд, не всi студенти пюля I-го року навчання з певних об'ективних чи суб'ективних причин мають ямсы знання з означено!' тематики. Яким же чином створити належш умови для переходу вщ суто теоретично набутих рiзного рiвня якостi знань до ефек-тивного, дiевого теоретично-практичного Тх застосування при подальшому навчаннi студентiв на кафедрi мiкробiологiï, вiрусологiï та Гмуноло-ги? Для вирiшення цього питання викладачi кафедри використовують сучаснi педагопчш наробки, якГ вiдповiдають моделi шзнавально! дГяльностГ на одному з рГвшв структурного елемента - здобувачiв вищо! освГти [ 6, 7]. Така модель реалiзуеться у чотири етапи, кожний Гз яких передбачае сво! психолого-дидактичнГ цГ-лГ, якГ спрямован на здГйснення вщповщно! на-вчально! дГяльностГ, i як кГнцевий результат -формування базових знань з кожно! конкретно! теми практичного заняття, з кожного конкретного тематичного блоку, а по закшченню штен-сивно! шзнавально! дГяльностГ на кафедрГ -очГкувано високоякГсний навчально-дГевий продукт з опановано! дисциплГни [8].
З огляду на вищеозначене вже на першому етап (мотивацГйно-орГентованому) викладачГ проводять оцГнку попередньо набутих знань з питань природно! вогнищевостГ шфекцшних та швазивних захворювань за допомогою короткого набору тестових завдань з вибГрковою вщ-повГддю, встановлення вщповщносп, встанов-лення послГдовностГ подш, що е можливим на практичному занятп «ХГмютерапевтичш препа-рати. Антибютики. 1нфекцГйний процес, його види, умови виникнення та розвитку» (Модуль
1). Результати проведено! дГагностики знань дають змогу викладачевГ визначити загальний рГвень пщготовки студентГв академГчно! групи, а також окремих оаб, що в подальшому надае можливють обрати той чи шший Гнструмент (ти) глибинно! трансформацшно! педагогГки для спрямування тзнавально! дГяльностГ студентГв в кожнГй конкретнш групГ, можливостГ створен-ня робочих пщгруп, надання ГндивГдуальних завдань та оптимГзувати партнерськГ взаемо-вГдносини мГж викладачем i здобувачами вищо! медично! освГти вже надалГ у Модулях 2 i 3 (ве-сняний семестр на II курсГ i осшнш семестр вже на III курсГ). У зв'язку з особливостями структурно! вибудови навчально! програми з дисциплГни наступш, а саме другий, третш та четвер-тий етапи пГзнавально! моделГ реалГзуються пГд час проведення практичних занять за такими темами як «РабдовГруси, властивост вГрусГв. СпецифГчна профГлактика сказу», «Еколопчна група арбовГрусГв» (Модуль 2), «ВГбрюни. МГк-робГологГчна дГагностика холери», «Збудники анаеробних ГнфекцГй. МГкробГологГчна дГагностика правця i ботулГзму», «Збудники зооантро-понозних ГнфекцГй. МГкробГологГчна дГагностика сибГрки i бруцельозу», «Збудники зооантропо-нозних ГнфекцГй. МГкробГологГчна дГагностика чуми i туляреми», «РикетсГ!, хламщп, мГкоплаз-ми. МГкробГологГчна дГагностика рикетсГозГв, хпамщюзГв та мГкоплазмозГв», «СпГрохети. МГкробГологГчна дГагностика борелюзГв та лепто-спГрозГв», «ПатогеннГ гриби. МГкробГологГчна дГагностика мкозГв» (Модуль 3). Тож, на другому еташ шзнавально! дГяльностГ (уяснення знань) значну увагу на практичних заняттях можна придтити теоретичним аспектам щодо епще-мюлогп конкретних шфекцшних захворювань, бюлопчних властивостей специфГчних компонент природного осередку, патогенезу та клГ-нГчних проявГв захворювання, особливостей формування Гмунгтету, питання специфГчно! профтактики та лГкування конкретно! шфек-цшно! патологи, що надае змоги студентам обрати i самостшно скласти та вщтворити алгоритм проведення певних методГв мГкробюлоп-чного дослщження за умови створення викладачем ¡м^ацшно! ситуацГ! у вГрусологГчнГй лабораторий облГк та ГнтерпретацГя одержаних результалв мГкробГологГчного дослГдження, розв'язку ситуацшних задач з наданням обфу-нтовано! вГдповГдГ - для студентГв II-го курсу; ГмГтацшно! ситуацГ! у бактерюлопчнш лабораторий облГк та ГнтерпретацГя одержаних резуль-татГв мГкробГологГчного дослГдження, розв'язку ситуацшних задач з наданням обфунтовано! вщповщГ - для студентГв III-го курсу. За позитив на перших двох етапах шзнавально! дГяльностГ студентГв вважаемо створення загальногрупо-вого i/або шдивщуального тематичного глоса-рГю за термГнами, якГ викладач рекомендуе на-передоднГ проведення практичного заняття. Значною Гнформативною пГдтримкою е i вико-
ристання студентами лекцшного матерiалу, не зважаючи на малу кшькють вiдведених годин у другому i третьому модулях, а також змiстове наповнення методичних вказiвок для позауди-торноТ самостшноТ роботи модулiв 1, 2, 3: «Вчення про iнфекцiю. Роль мiкроорганiзмiв, макрооргашзму та зовнiшнього середовища в шфекцшному процеа», «Рабдовiруси», «Зага-льна характеристика еколопчноТ групи арбов^ руав», <^рус натуральноТ вюпи», «Патогеннi найпростЫ», «Легюнели», «Роль вiтчизняних вчених в одержаны препаралв для специфiч-ноТ профтактики зооантропонозних iнфекцiй», «Порiвняльнi властивостi рикетсш, мiкоплазм та вiрусiв», «Патогеннi гриби та актиномщети».
Надал^ студенти в своТй пiзнавальнiй дiя-льностi переходять на третш етап (обробка те-оретичних i практичних умiнь, навичок). I, якщо на другому еташ дшсно вiдбулось уяснення набутих знань, сформувались практичш навич-ки та вмшня, то спiвпраця студент - викладач на третьому еташ досягне того рiвня, коли здо-бувач вищоТ медичноТ освiти у часовому прос-торi матиме змогу оргашчно «приеднати» набу-тi базовi знання з вивченоТ теми до майбутшх фахових компетентностей. Такий очiкуваний результат можна виявити пщ час оргашзаци та проведення рольовоТ гри, принайму на одному iз практичних занять ^ як показуе багаторiчний досвщ, на практичному заняттi «Збудники зооантропонозних шфекцш. Мiкробiологiчна дiаг-ностика чуми i туляреми або мiкробiологiчна дiагностика сибiрки i бруцельозу». Звюно, що на третьому роцi навчання такий педагопчний прийом е досить обмеженим через брак знань з багатьох докл^чних i певних клiнiчних дис-циплш, проте виступае як тренiнгова подготовка до участi в рольових iграх на V курсi на кафедрi iнфекцiйних хвороб. На користь цьому свщчать численнi науково-методичнi матерiали викла-дачiв кафедр епiдемiологiТ та шфекцшних хвороб. Так, А. М. Печшка [11] в^^чае, що най-бiльш придатним способом штеграци отрима-них ранiше знань з одночасним залученням ю-лькох виконавцiв е рольова гра, а найпридат-шшою патологiею - природно-осередковi хво-роби, як часто характеризуються полюрганню-тю ураження та необхiднiстю залучення для дь агностики i лiкування рiзних за спецiалiзацiею медичних фахiвцiв. Вщповщно у студентiв, не-залежно вщ обраного на майбутне напрямку практично!' дiяльностi, поряд з галузевими прюритетами у накопиченнi знань, формуються знання й iз сумiжноТ iнфекцiйноТ патологи. За навчальною програмою для здобувачiв вищоТ освiти спецiальностi «Медицина» дiево-активнi знання з тематики «природно-осередковi шфекци» студенти набувають на кафедрi шфекцш-них хвороб з курсом епщемюлогп пiд час прак-тично-шзнавального засвоення навчального матерiалу змiстових модулей 1, 4, 5 вщповщно «Введення в курс шфектологи», «Iнфекцiйнi
хвороби з трансмюивним механiзмом переда-вання», «Iнфекцiйнi хвороби з рановим та множинним мехашзмом передавання» (назви тем змютових модулей наданi в скороченому варiантi).
Контрольнi заходи (четвертий етап шзнава-льноТ дiяльностi) у своТй рiзноманiтностi форм проведення, якi використае викладач, сприя-тимуть закрiпленню таких ознак шзнавальноТ дiяльностi студента як вмотивованють, усвщо-мленiсть набуття базових знань з теми i дисци-плiни в цiлому, цiлеспрямованiсть, формування i реалiзацiя близьких i вiддалених за строками навчання цiлей.
Таким чином, на стади формування у студе-нтiв базових знань з природно-осередкових ш-фекцiйних захворювань вертикально «зустр^ чаються» три нормативнi дисциплши: медична бiологiя, мiкробiологiя, вiрусологiя та iмуноло-гiя, iнфекцiйнi хвороби. Мiкробiологiя, вiрусоло-гiя та iмунологiя з будь-яких поглядiв займае центральну позицш у формуваннi базових знань з питань природноТ осередковостi шфекцшних захворювань i як провiдна докл^чна дисциплiна закладае пiдвалини по застосуван-ню майбутнiм фахiвцем набутих знань, умшь та навичок в практичнш дiяльностi. А клiнiчнi кафедри, завдяки методолопчно грамотнiй оргашзаци шзнавальноТ дiяльностi на вказаних доклiнiчних кафедрах, «отримують» здобувачiв вищоТ медичноТ осв^и з вже достатньо сфор-мованими базовими знаннями з природно-осередкових шфекцш i мають змогу ефективно доповнити Тх клшко-теоретичними питаннями та практичними навичками, як входять до пе-релiку спецiальних (фахових) компетенцш. Удосконалення форм i методiв оволодшня на-вчальним матерiалом як з окремих сегменлв вивчаемого предмету, як наведено у данш статтi, так i загалом, дае змогу отримати позитивы програмш результати навчання, як, сьо-годнi ще здобувач вищоТ медичноТ осв^и, а завтра вже фахiвець, здатний свщомо впровади-ти в практичну медицину.
Висновок: проблема формування базових знань з природно-осередкових шфекцш зумов-лена на тепершнш час попршенням епiдемiч-ноТ ситуацiТ в УкраТнi та шших краТнах свiту. Для здобувачiв вищоТ медичноТ освiти процес формування необхщних базових знань з озна-ченого фрагменту iнфекцiйноТ патологи мае поетапний характер i здiйснюеться за рахунок мiжцисциплшарних iнтеграцiйних зв'язкiв вертикального напрямку, а також завдяки ефекти-внш навчально- пiзнавальнiй дiяльностi студе-нтiв у просторi модершзованого освiтнього середовища кожноТ iз кафедр, яка е залученою до виршення цього питання.
.niTepaTypa
Andreychyn MA. Nebezpechna dynamika infektsiynoyi zakhvoryuvanosti v Ukrayini [Dangerous dynamics of infectious morbidity in Ukraine]. Infektsiyni khvoroby. 2017;2(88):4 - 6.( Ukrainian).
Vynohrad N, Yurchenko O, Dubina D. Arbovirusni infektsiyi pivnichno-zakhidnoho Prychornomor"ya [ Arboviral infections in ihenorthwest black sea coast] Infektsiyni khvoroby.2013;3(73):5-9. (Ukrainian).
Vynohrad NO, Vasylyshyn ZP, Kozak LP. Medychni aspekty pryrodno-oseredkovykh zakhvoryuvan' [Medical aspects of natural foci diseases] Problemy viys'kovoyi okhorony zdorov'ya. 2014;42(2):42-46. (Ukrainian).
Vozianova ZhI, Andreychyn MA, Kramaryev SO, et al. Infektsiyi - real'na zahroza naselennyu Ukrayiny [Infections - a real threat for population of Ukraine]. Infektsiyni khvoroby. 2007;1:76-78. (Ukrainian).
Voloshyna NO, Voloshyn OH. Ekolohichni peredumovy poshyrennya emerdzhentnykh khvorob v Ukrayini [Ecology features in distribution emergence diseases in Ukrain] In Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Seriya:Biolohiya.2017;3(70):120-123.(Ukrainian). Zvyahol's'ka IM. Pro nastupnist' zmin osvityans'koho seredovyshcha kafedry mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi v umovakh kompetentnisnoho pidkhodu pidhotovky medychnykh fakhivtsiv [On continuity of educational environment changes at the department of microbiology, virology and immunology in conditions of competency based approach of medical specialists training]. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2017;4,3(4):250-254. (Ukrainian).
Zvyahol's'ka IM, Derevyanko TV, Polyans'ka VP. Shlyakhy pidvyshchennya navchal'no-piznaval'noyi diyal'nosti studentiv pry vyvchenni dystsypliny «Mikrobiolohiya, virusolohiya ta imunolohiya» u vyshchomu medychnomu zakladi [Ways to increase the educational and cognitive activities of students in the study of the discipline "Microbiology, Virology and Immunology" in higher medical institution]. Aktual'ni pytannya linhvistyky, profesiynoyi linhvodydaktyky, psykholohiyi i pedahohiky vyshchoyi shkoly: Zbirnyk statey IV Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. 2019; Poltava,7-8 lystopada 2019g. P.125-130. (Ukrainian).
8. Zvyahol's'ka IM, Derevyanko TV, Polyans'ka VP. Pro nastupnist' formuvannya bazovykh znan' z molekulyarno-henetychnykh metodiv laboratornoyi diahnostyky infektsiynykh zakhvoryuvan' u zdobuvachiv vyshchoyi medychnoyi osvity [On the continuity of the formation of basic knowledge of molecular genetic methods of laboratory diagnosis of infectious diseases in applicants for higher medical education]. Zbirnyk statey V Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Aktual'ni pytannya linhvystyky, profesiynoyi linhvodydaktyky, psykholohiyi i pedahohiky vyshchoyi shkoly». Poltava, 19-20 lystopada 2020g. P.155-159.
9. Kovalenko NO, Bobrova OV, Hancho OP, et al. Dosvid dystantsiynoho navchannya na kafedri mikrobiolohiyi, virusolohiyi ta imunolohiyi. [Experience of distance learning at the Department of Microbiology, Virology and Immunology.] Realiyi, problemy ta perspektyvy vyshchoyi medychnoyi osvity: materialy navch.-nauk. konf. z mizhnar. uchastyu. Poltava, 25 bereznya 2021g. P.129-130
10. Lysenko AS. Sovremennyye metody diagnostiki infektsionnykh zabolevaniy. [Modern methods of diagnosing infectious diseases]. Laboratornaya diagnostika. 2009;1:34- 37. (Russian).
11. Pechinka AM. Profesiyno- i fakhovo-oriyentovane navchannya studentiv na 6-mu kursi pry vykladanni pryrodno-oseredkovykh infektsiy |_Vocational and professional-oriented education of students in the 6th year in the teaching of natural focal infections]. Materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi infektsionistiv (17-18 travnya 2012 roku, m. Uzhhorod) «Pryrodno-oseredkovi infektsiyi». Ternopil', TDMU, Ukrmedknyha. 2012;76-77.
12. Polyans'ka VP, Zvyahol's'ka IM, Derevyanko TV. Pedahohichno-orhanizatsiyni aspekty dystantsiynoho navchannya v medytsyni [Pedagogical and organizational aspects of distance learning in medicine] Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. 2021 ;21,1(73):137-141. (Ukrainian).
13. Shevchuk TI. Aktual'nist' vyvchennya pryrodno-oseredkovykh zakhvoryuvan' u ramkakh vykladannya medychnoyi parazytolohiyi [Importance of the natural focal diseases studying in the medical parasitology teaching course]. Bukovyns'kyy medychnyy visnyk. 2015;19,3(75):291 - 294.
14. Yakovlev SA. Infektsionnyye zabolevaniya kak global'naya problema sovremennosti [_Infectious diseases as a global problem of today] Territoriya nauki. 2017;1:20-23.( Russian)
Реферат
НЕОБХОДИМОСТЬ ФОРМИРОВАНИЯ БАЗОВЫХ ЗНАНИЙ ПО ВОПРОСАМ «ПРИРОДНО-ОЧАГОВЫЕ ИНФЕКЦИИ» У СОИСКАТЕЛЕЙ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ Звягольская И. Н., Деревянко Т. В., Полянская В.П., Федорченко В. И., Боброва Н.А.
Ключевые слова: базовые знания, природно-очаговые инфекции, познавательная деятельность, преемственность учебных дисциплин.
На стадии формирования у соискателей высшего медицинского образования базовых знаний по природно-очаговым инфекционным заболеваниям вертикально «встречаются» три нормативные дисциплины: медицинская биология, микробиология, вирусология и иммунология, инфекционные болезни. Микробиология, вирусология и иммунология занимает центральную позицию в формировании базовых знаний, и как ведущая доклиническая дисциплина, закладывает основы по применению будущим специалистом приобретенных знаний, умений и навыков в практической деятельности. В статье рассмотрены вопросы необходимости формирования у соискателей высшего образования, обучающихся по специальности «Медицина» и «Педиатрия», базовых знаний по природно-очаговым инфекциям на современном этапе, а также возможные пути совершенствования учебно-познавательной деятельности субъектов обучения с учетом междисциплинарной интеграции. Приобретение знаний по вопросам актуальности природно-очаговых инфекционных заболеваний, научно-обоснованной характеристики этой группы инфекций и практической направленности полученной информации осуществляются студентами, которые обучаются по специальностям 222 «Медицина» и 228 «Педиатрия» во время их пребывания в образовательно-познавательном пространстве кафедры микробиологии, вирусологии и иммунологии на II и III курсах._Студенты II курса, обучающиеся по специальности 221 «Стоматология», получают знания по природно-очаговым инфекциям только во время самостоятельной внеаудиторной подготовки. Такая модель реализуется в четыре этапа, каждый из которых предполагает свои психолого-дидактические цели,_направленные на осуществление учебной деятельности, и как конечный результат - формирование базовых знаний по каждой конкретной теме практического занятия, по каждому конкретному тематическому блоку, а по окончании интенсивной познавательной деятельности на кафедре - ожидаемо высококачественный учебно-действенный продукт с освоенной дисциплины
2
3
4
5
6
7
Summary
PRECONDITIONS TO DEEPEN BASIC KNOWLEDGE ON ISSUES OF "NATURAL FOCAL INFECTIONS" IN MEDICAL STUDENTS NOWADAYS
Zviagolska I.N., Derevianko T.V., Polianska V.P., Fedorchenko V.I., Bobrova N.O.
Key words: basic knowledge, natural focal infections, cognitive activity, continuity of academic disciplines.
At the stage of forming of fundamental knowledge on focal infectious diseases, three compulsory disciplines are vertically "encountered": medical biology, microbiology, virology and immunology, and infectious diseases. Microbiology, virology and immunology occupy a central position in the formation of basic knowledge, and as a leading preclinical discipline, it lays the foundations for the application of acquired knowledge, skills and abilities by future healthcare professionals. The article discusses the preconditions to form the fundamental knowledge of natural focal infections in medical students, whose majors are specialty "Medicine», and "Paediatrics", as well as possible ways to boost students' cognitive activity/ learning interest, taking into account interdisciplinary integration. Medical students gain knowledge on natural focal infectious diseases, the scientifically grounded characteristics of this group of infections and the ways to apply this knowledge during their II and III years being fostered in the educational and cognitive environment of the Department of Microbiology, Virology and Immunology. Students are guided on receiving knowledge on natural focal infections also during independent out-of-class training. Such model is implemented in four stages, each of which assumes its own psychological and didactic goals aimed at the implementation of educational activities, and as the end result, consisting in the formation of basic knowledge on each specific topic of the practical lesson, for each specific thematic block, and at the end of intensive cognitive activity at the department - an expected high-quality educational and effective product from the mastered discipline.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.251 УДК: 378.147+616.314
Лсецька 1.С., Шовкова Н.1., Ковалишин А.Ю., Хабчук В.С.
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ОСВГГНЬОМУ ПРОЦЕС1 НА КАФЕДР1 ДИТЯЧОÏ СТОМАТОЛОГИ 1ФНМУ
1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет
Використання цифрових технологй у вс'к сферах життя, в тому числi в oceimi - вимога сучаснос-mi та дозволяе реал'зовувати новi можливост'1. Застосування цифрових технологй дае можли-всть налагодити дистанцйне навчання, що е актуальним в наш час. 1ФНМУ користуеться сайтом «Хмарш серв'юи Office 365», до якого мають доступ ус викладачi та студенти ВУЗу, створене едине цифрове середовище. Пракmичнi заняття та лекцУУ з дитячо'У терапевтично'У стоматолога пд час карантину проводяться в фoрмаmi он-лайн конференци в прoграмi Microsoft Teams - центр для командноУ роботи в Office 365, який е бльш спрощеним вар'антом систем управлння навчан-ням, проте дозволяе навчальшй груш комушкувати та обмнюватися файлами. Програма зручна, тому що об'еднуе все в сшльному робочому cередoвищi, яке мстить чат для обговорень, файлоо-бмiнник та корпоративн!' програми. Студенти проходять по кoжнiй темi заняття тестовi завдан-ня в систем'!, як були розмщенi на pmk.ifnmu.edu.ua чи tests.if.ua. Результат тестування викладач конвертуе в бали, в'дпов'дно криmерiям оцнювання. Розгляд теоретичних питань oрганiзoванo за допомогою в'деозв'язку. П'д-час он-лайн заняття викладач опитуе тему, корегуе в'дпов'дь, пояснюе моменти, що були незрoзумiлi, використовуючи попередньо завантажеш маmерiали - презентацй, в'део, фото, рентгенограми та ортопантомограми, що допомагае засвоенню матер'алу. Для майбутшх л'кар'т-стоматолог'т надзвичайно важливими е оволодння практичними навичками, робота з реальними патентами, вдпрацювання мануальних та комушкативних навичок. Цифрoвi технологи' допомагають пд час дистан^йного навчання хоч частково забезпечити засвоення практичного аспекту дисциплни за допомогою створення мультимедшних презентацй, яка складаеться iз задач, до кожно'У задач'1 три-чотири запитання, клiнiчнoгo кейсу, по можливост'1 в'део. Застосування цифрових технологй, особливо шд час дистанц'йно'У освти може i повинна зайняти свое мсце в си-стем'1 ос&ти, оскльки при грамomнiй УУ оргашзаци вона може забезпечити яксну освту, що в'1дпов'1-дае вимогам сучасного суспльства сьогодш. Ключов1 слова: цифров1 технологи, дистанцмне навчання, медична осв1та.
Зв'язок пу6л!кэцИ' з плановими науково-до^дними роботами. Робота е фрагментом науково-до^дноГ роботи кафедри ди-тячоТ стоматологи „Диференц/йован тдходи до л^вання i профтактики cmoмаmoлoгiчних захворювань у населення При-карпаття", номер держреестрац/ï 0121U111146 (2021-2025 рр.).
Реалп сьогодення - пандемiя COVID-19 -вказують на нездатнють традицшних осв^шх технологш у повному обсязi забезпечити по-
Вступ
треби сусшльства в оргашзаци осв^нього про-цесу [5]. Тому використання цифрових технологш у вах сферах життя е вимогою стол^тя та дозволяе використовувати новi можпивостк Особливо гостро це питання стосуеться осв^-
