CC BY
87
них By3iB / А. П. Пелещук, В. Г. Передерш, М. I. Рейдерман. - 7. Шултенко I. М. Пропедевтика внутршньоТ медицини. Загаль-
К. : Здоров'я, 1993. - 104 с. на семютика та дiагностика. Навчальний поЫбник для студен-
6. Пропедевтика внутршшх хвороб / [В. М. Березов, В. М. Васи- ™ ВМНЗ IV рiвня / Щулшенко I. М. - К. : Медицина, 2008. -
льев, S. I. Дзись та ш.]. - Полтава : Допомога, 2004. - 353 с. 303 с.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ-СТОМАТОЛОГОВ ПО УХОДУ ЗА БОЛЬНЫМИ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ Вакалюк И. И.
Ключевые слова: уход за больными, учебный процесс, рабочая программа, Болонская система.
В работе приведены пути оптимизации преподавания предмета "Уход за больными в терапии" для студентов 2 курса стоматологического факультета по ведению больных терапевтического профиля. Показано, что организация учебного процесса по кредитно-модульной системе образования согласно требованиям Болонского процесса обеспечивает лучшее выявление знаний студентов и более предметную дифференциацию. Доказано, что неотъемлемой частью успешного проведения занятия является активное вовлечение в учебный процесс работы студента с больными, тематическое усовершенствование занятия муляжами, таблицами, стендами, создание базы ситуационных задач и вопросов для тестового контроля. Определены перспективы дальнейшего усовершенствования преподавания предмета "Уход за больными в терапии" путем внедрения игровой методики проведения занятия в виде конкурсов, викторин, деловых игр с распределением ролей.
Summary
PECULIARITIES OF PROFESSIONAL STUDENT'S TRAINING IN DENTIST NURSING OF THERAPEUTIC PATIENTS UNDER CREDIT-MODULE SYSTEM OF EDUCATION Vakaliuk I. I.
Keywords: nursing, teaching, working program, Bologna system.
This paper presents the tendencies in the instruction of the discipline "Nursing in therapy" for 2nd-year dental students.This discipline intends to develop skills for caring of therapeutic patients. The organization of the instruction according to ECTS provides better digestion of student's knowledge and more substantive differentiation. It has been proven the active students' engagement into bed-side practice, appropriate application of waxworks, tables, stands, database creation of situational tasks and questionnaires for test control are inseparable part of successful teaching. We have determined future prospects for improving the instruction of "Nursing in therapy" by introduction of role-playing, quizzes, etc.
УДК 377.1:61 Клименко С.О.
Х1М1ЧНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ! ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В МЕДИЧНИХ ВУЗ1В
Сумський базовий медичний коледж
На тдстав{ анал{зу освттх нормативних документ1в, вивчення досв{ду роботи викладачгв вузгв та середнього медичного персоналу в лжувально-профшактичних закладах визначено м{сце та роль х1м1чног складовог в систем1 професшног тдготовки студент{в. Для розв'язання поставле-них завдань було використано наступн методи досл{дження: - теоретичт: анал{з педагог{чног та методичног л1тератури, дисертацшних джерел, нормативних документ1в, якя регламенту-ють д{яльтсть ВМНЗ 1-11 р{втв акредитацп, систематизацИ й узагальнення, з метою оцтки з1браних факт{в та формування висновкгв; - емтричт: вивчення досв{ду роботи викладачгв та середнього медичного персоналу шляхом бес{д, спостережень, опитування. З метою виявлення м{ждисциплтарних зв'язтв хгмИ з професшними дисциплтами було зд{йснено пор{вняльний анал{з навчальних платв { зм1сту програм. Запропоновано дидактичт принципи оргатзацп на-вчання хгмИ в медичному вуз{, якг забезпечать високий науково-методичний р{вень викладання та тдвищать р{вень устшност{ студент{в з даног дисциплти. З'ясовано функцп медичног хгмгг у тдготовщ фах{вц{в: 1. формування предметног компетентност{; 2. забезпечення наступностг у формуванн та розвитку хгм{чних знань; 3. забезпечення теоретичног бази для вивчення про-фесшно спрямованих дисциплт.
Ключовi слова: хiмiчна осв^а, хiмiчна компетентнють, молодший медичний спе^алют, Ытеграцмнл зв'язки.
П0стан0вка пр0блеми конкурентоспроможним на ринку працк Водно-
Сьогодн стан осв!ти характеризуемся вели- час, зростаюче незадоволення сусп1льства на-
кою ктькютю проблем, головною з Яких е нев!д- данням неяк|сно1 медично' допом°ги св1дчить,
повщнють якост! тдготовки фах!вц!в сучасним що процес п|дготовки медичних фах1вц1в, зокре-
вимогам. Вщтак, мають мюце суперечност! осв!- ма середньо1 ланки вимагае анал|зу та визна-
тнього процесу м!ж теоретичною пщготовкою чен"я пр|оритетних шлях|в вдосконалення.
фах!вц!в та реальним станом практично, реал!- .У процес| узагальнення нормативних докуме-
■■■ ее нт1в, як1 регламентують осв1тню дтльнють у ви-
зацИ знань, Яких не вистачае для того, Щоб бути ' «^т^ н|Л,юп о ° у,
щих медичних навчальних закладах 1-11 р1вн1в
Актуальт проблеми сучасно! медицини
акредитацп, дшшли висновку, що одними iз чин-ниш, як визначають якiсть подготовки, е змiст та органiзацiя навчально-виховного процесу. На сьогодшшнш день медичн фахiвцi повиннi во-лодiти значним запасом спе^альних знань, умн ти поповнювати, розвивати i творчо застосову-вати Тх у професiйнiй дiяльностi. Для цього не-обхiдна сучасна подготовка в галузi дiагностики та лкування, яка базуеться передусiм на фундаментальна пiдготовцi з дисциплш медико-бiологiчного циклу. В реалiзацil кiнцевих цiлей системи вищоТ медичноТ освiти - пiдготовцi компетентного випускника - на нашу думку, чтьне мюце в медичних коледжах повинно вОдводитись хiмiчнiй компонентi, зокрема медичнш хiмiТ.
Аналiз актуальних дослвджень
Останнiми роками придiляеться увага рiзним аспектам хiмiчноТ освiти при шдготовц фахiвцiв у вищих медичних навчальних закладах, у тому чи^ 1-11 рiвнiв акредитацiТ. Даним проблемам присвячен науковi дослiдження ДольнiковоТ Л.В., Копетчук В.А., Люшук К.Ю., Слiпчук В.Л., Лукащук М.М, Цехмютера Я.В. та ш.
Органiзацiя навчального процесу при викла-даннi природничо-математичних дисциплiн у вищш медичнiй школi Ш-М рiвнiв акредитацiТ за-рубiжних краТн була об'ектом дослщжень Литви-новоТ Т.М.. Проте, на даний час в УкраТн вщсутш комплекснi педагогiчнi дослщження з проблеми формування хiмiчноТ компетентности у студентiв вищих навчальних закладах I - II рiвнiв акреди-тацiТ медичного профiлю, а вОдтак, недостатньо вiдображена проблематика значущостi, ролi та мiсця хiмiТ у пОдготовц молодших медичних спе-цiалiстiв. Це свщчить про те, що вивчення хiмiч-них дисциплiн в системi пiдготовки медичних фахiвцiв е актуальним завданням, осктьки хiмi-чна компетентнють в медичнiй галузi е одним iз основних шляхiв досягнення повноцшного роз-витку особистостi та формування системи клю-чових компетентностей, необхщних у сусшльст-вi.
Мета статт1
На пiдставi аналiзу освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик та осв^ньо-професшних програм зi спе^альносп 5.12010101 «Лкувальна справа» та 5.12010102 «Сестринська справа» у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацiТ доцiльно визначити мюце хiмi-чноТ компоненти та ТТ значущiсть в практичнiй дн яльност молодшого медичного спецiалiста.
Виклад основного матерiалу
РеалiзацiТ пiдготовки медичного спе^алюта середньоТ ланки, розвитку його ключного мис-лення, набуттю певних психолопчних якостей, поряд з дисциплiнами професшного спрямуван-ня сприяе включення фундаментальних дисциплш, зокрема хiмiчних. Як вОдомо, в багатьох ви-падках результати професшноТ дiяльностi молодших медичних пра^вниш залежать саме вОд тiеТ специфiчноТ компоненти професiоналiзму,
що формуеться завдяки набуттю хiмiчних знань - компетенцш, i практично використовуються у складному комплексi стосункiв «людина - речо-вина», «речовина - матерiал - практична дiяль-нють».
Медична хiмiя, як невiд'емна складова зага-льноТ хiмiчноТ науки, е основою професшноТ медичноТ осв^и; вона у значнш мiрi штегрована у такi дисциплiни, як бюлопя, бiохiмiя, нормальна та патологiчна фiзiологiя, фармакологiя, гiгiена харчування тощо [1]. Хiмiчну освiту в медичних вузах не можна розглядати вщокремлено вщ за-гальноТ системи пiдготовки медичних спе^алю-тiв. При цьому знання з хiмiТ е пОдфунтям для розумшня студентами-медиками хiмiчного складу лкарських речовин, розчинiв, продуктiв харчування та основних хiмiчних процеав, якi протн кають в живому оргашзмк
Як вiдомо, система подготовки середнiх медичних спецiалiстiв в УкраТш та квалiфiкацiйнi ви-моги до них передбачали якюну практичну подготовку медсестер та фельдшерiв для виконання призначень лiкаря й недостатню фундаменталь-ну пiдготовку з медико-бюлопчних дисциплiн [2]. Варто зазначити, що до 2005 року державними стандартами для спе^альностей «Лкувальна справа» та «Сестринська справа у вищих медичних навчальних закладах 1-11 рiвнiв акредитацп процес подготовки фахiвцiв був розрахований на 2 та 2,5 рош навчання вОдповОдно; при цьому осв^ньо-професшы програми не мютили хiмiч-них дисциплiн. На нашу думку, це е вкрай незро-зумтим з позицiй необхiдностi подготовки компетентного фахiвця. Молодший медичний спе^а-лiст в умовах лкувально-профтактичних закла-дiв та фельдшерсько-акушерських пунк^в мае широке коло повноважень, яке не обмежуеться лише виконанням шструкцш лiкаря. Згiдно виро-бничих функцш, якi представленi в осв^ньо-квалiфiкацiйних характеристиках iз зазначених спецiальностей, медична сестра або фельдшер також виконують функцп консультанта з прийо-му лтв, оцiнюють та забезпечують дотримання гтеычних вимог до якостi харчування, склада-ють меню дiетичного харчування, оцшюють за-гальний стан та проводять огляд па^ен^в рiзних вкових груп, працюють з вiдповiдним медичним обладнанням [3; 4]. З метою специфiчноТ профн лактики iнфекцiйних хвороб в умовах полклшки, в дитячих дошктьних закладах i школах, корис-туючись медичним обладнанням та вОдповОдни-ми бiологiчними засобами самостiйно готують дезшфекцшы, антисептичнi розчини та розчини для шгаляцш, працюють iз фармаколопчними засобами та сумiшами тощо. Також, медична сестра та фельдшер надають роз'яснення щодо схеми прийому лтв, в^ам^в, шших медичних препаратiв, Тх потенцiйноТ побiчноТ дм та проти-показань; функцiТ бiологiчних елементiв в оргаш-змi людини, Тх добових потреб та продук^в харчування, за рахунок яких можна поповнити Тх вмют. Вочевидь, виконуючи зазначен види дiя-
льносп, медичн фахiвцi середньоТ ланки мають оперувати знаннями та вмшнями саме з хiмiТ.
На сьогодш однiею з рушiйних сил, що визна-чають напрями реформацiйних процеав у вищiй освiтi, е Болонський процес. Утворення в бврош вщкритого iнтелектуального простору сприяло тому, що вищi навчальнi заклади УкраТни, в тому чи^ i медичнi, стали активними його учасника-ми. Вщповщно до положень Болонського проце-су рiвень освiти в УкраТнi повинен вщповщати сучасним бвропейським нормам i стандартам. Вiдтак, наказом МОЗ УкраТни вщ 22.03.2004 р. № 148 "Про заходи щодо реалiзацiТ положень БолонськоТ декларацiТ в системi вищоТ медичноТ та фармацевтичноТ освiти" затверджено перелк заходiв, якi сприятимуть входженню УкраТни до бвропейського освiтнього простору [5]. Реалiза-цiя представлених заходiв вбачалась i в розроб-ц нових навчальних програм навчальних дисци-плiн для вищих медичних навчальних заходiв I-IV рiвнiв акредитацп, якi вiдповiдають принципам кредитно-модульноТ системи оргашзацп навча-льного процесу.
Таким чином, у св^ втiлення реформ у ВНМЗ !-И з 2005 року вщповщно до наказiв про оргашзацш навчального процесу iз зазначених вище спе^альностей передбачено збiльшення термшу навчання до 3 рокiв, що дало змогу зна-чно розширити можливост пiдготовки фахiвцiв; при цьому до осв^ньо-професшних програм вперше введено курс «МедичноТ хiмiТ». Структура нового навчального плану пщготовки медичних сестер та фельдшерiв насичена мiжцисцип-лiнарними зв'язками i зорiентована на дотри-мання лопчноТ послщовносп навчання. Вщповн дно до цього викладання хiмiТ у вищих медичних навчальних закладах поеднуе роздти бюнеор-ганiчноТ, фiзичноТ та колоТдноТ i оргашчноТ хiмiТ, якi формують природничо-наукове мислення студенев.
Вищевказанi хiмiчнi дисциплши е професiйно зорiентованими, змiст яких визначаеться не лише програмою курсу, а й специфкою медичноТ дiяльностi. Медична хiмiя мае штегративш зв'язки безпосередньо мiж кожним роздтом хiмiТ та з iншими медичними та кл^чними дисциплн нами, що сприяе засвоенню змютових модулiв та забезпечуе виконання певноТ сукупностi за-вдань загально професiйних дисциплiн.
Безперечно, кожна конкретна галузь осв^и може мати своТ вiдмiнностi та особливосп, якi зумовленi завданнями пiдготовки фахiвцiв вщ-повiдних спецiальностей. Зокрема, в медичних навчальних закладах оргашза^я навчального процесу з хiмiТ набувае особливого значення, тому викладач повинен мати не лише глибок предметы знання, а й бути обiзнаним з нюансами практичноТ медицини, для того щоб навчити студен^в застосовувати знання з даного предмету в своТй професшнш дiяльностi та пiдготу-вати Тх до осмисленого вивчення медичних та кл^чних дисциплiн.
При викладаннi хiмiТ у ВМНЗ М! рiвнiв акредитацiТ основна увага акцентуеться на бю-лопчному та медичному аспектах. Вiдтак поси-лення професiйноТ спрямованостi навчального процесу з хiмiТ в медичних навчальних закладах е ефективним дидактичним принципом, який, на нашу думку, сприяе, формуванню професшноТ компетентност медичного спе^алюта в цтому.
З метою виявлення мiждисциплiнарних зв'язкiв було здiйснено порiвняльний аналiз навчальних планiв i змiсту програм з медичноТ бю-логи, медичноТ екологп, медичноТ фiзики, анато-мп, фiзiологiТ, фармакологiТ, сестринськоТ спра-ви, анатомiТ, що дае пщстави стверджувати, що курс хiмiТ для медичних коледж1в створюе пщ-^рунтя для вивчення iнших медичних дисциплш та в значному ступеню забезпечуе професшну пiдготовку, формуючи хiмiчну компетентнiсть .
Аналiз iнтеграцiйних зв'язш, дае пiдстави стверджувати, що знання з хiмiТ використову-ються для пояснення багатьох медико-бiологiчних явищ, фiзико-хiмiчних процесiв, еко-логiчних проблем та дае можливють самостiйно виршувати професiйнi задачi. При цьому ми по-годжуемось з Я.Я.Боднаром [6], що на сьогодш в медичних навчальних закладах досить слабко розвинена штегра^я мiж дисциплшами. На наш погляд, така ситуа^я склалася в результат не-дооцiнки значущостi хiмiТ у вивченнi медичних дисциплiн. Для вир^ення даного питання доцi-льно постшно проводити спiвпрацю мiж цикло-вими комiсiями природничих та кл^чних дисци-плiн з метою складання теспв на визначення залишкових знань, схем лопчних структур занять з урахуванням загальних «точок дотику» при вивченш дисциплiн, що безумовно сприяе пщвищенню рiвня теоретичноТ бази i дозволяе оцiнити важливiсть того або шшого роздiлу чи теми, врахувати дидактичш вимоги системного навчання та забезпечити високий науково-методичний рiвень викладання як базових, так i професiйних дисциплiн.
Фундамент теоретичних основ з хiмiТ в медичному навчальному закладi формуеться вщповн дними темами та роздiлами, яю пояснюють явища та процеси, характеры для медичноТ практики. Вивчення вах хiмiчних явищ, процесiв та Тх наслiдкiв проектуеться в площину живого оргашзму - людини. Вiдтак, роль хiмiТ як одного з забезпечуючих дисциплш в системi пiдготовки медичного спе^алюта зумовлена значенням хi-мiчноТ науки у пiзнаннi людини як цтюноТ взае-мозалежноТ бiологiчноТ системи i сприяе формуванню ключових компетентностей та наукового пщфунтя майбутнього фахiвця. У зв'язку з цим, перед викладачами медичних навчальних за-кладiв виникае завдання реалiзацiТ компетентш-сного пiдходу в навчаннi хiмiТ з метою зорiенту-вати весь процес навчання на досягнення кшце-воТ цiлi - пiдготовки Тх до осмисленого вивчення медичних та кл^чних дисциплш, а також готов-носп випускникiв застосовувати знання з хiмiТ в
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
професiйнiй дiяльностi. Зважаючи на те, ми роз-дiляeмо точку М.М. ЛевiноT, Л.В. Чекарамит, 1.Г. ВкуловоТ, Н.О.ТалалуевоТ, В.Л.Слтчук, О. Яремчук, Т.1вахи, Л. КопанцевоТ, О.ПКислоТ, 1.М. ШаповниковоТ , О.В. Олшник , Л.1. ВасецькоТ, К.С. Волкова та ш., якi вважають, що при викла-даннi курсу хiмiT в пiдручниках, методичних ре-комендацiях, навчальних посiбниках тощо повинно бути постшне обфунтування рол^ значущо-стi, актуальностi та важливост тих чи iнших хiмi-чних знань в конкретнш професiйнiй дiяльностi, зокрема, медичнiй. Ми переконанi, що профе-сiйне спрямування змiсту, в свою чергу, вмоти-вовуе до шзнання, викликае iнтерес та зацкав-ленiсть, заохочуе до вивчення дисциплши.
Чiльне мiсце хiмiT в системi пiдготовки середнього медичного спе^алюта визначаеться i тим, що значна частина професшноТ дiяльностi так чи шакше пов'язана з роботою та використанням ряду речовин у виглядi розчишв рiзноT природи. Значущiсть даноТ теми важко переоцiнити як при вивченш «МедичноТ хiмп», так i клiнiчних дисци-плiн, в професшнш дiяльностi та в життевому побутк Наприклад, знання теоретичного характеру про розчини, розчинник, розчинювану ре-човину, масову частку розчиненоТ речовини, умови розчинення речовин та способи приготу-вання розчишв знаходить свое вщображення при розв'язанш навчальних задач з «Фармакологи»; суть процесу розчинення, приготування розчишв рiзного складу, визначення якюних та ктькюних характеристик розчишв, заходи безпе-ки пщ час приготування розчинiв е предметом вивчення дисциплши «Сестринська справа», як е профiлюючими дисциплiнами. У сукупност все вищеперераховане е показником загального рiв-ня хiмiчноT компетентностi.
Аналiзуючи освiтньо-професiйнi програми та освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики зi спе^а-льностi «Лiкувальна справа» та «Сестринська справа», можна визначити основш функцГТ медич-ноТ жми у пiдготовцi фахiвцiв:
1. формування предметноТ компетентностi, яка е складовою професшноТ компетентностi в цiлому;
Реферат
ХИМИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКИХ ВУЗОВ Клименко С.А.
Ключевые слова: химическое образование, химическая компетентность, младший медицинский специалист, интеграционные связи.
В результате анализа образовательных нормативных документов, изучения опыта работы преподавателей вузов и младшего медицинского персонала в лечебно-профилактических заведениях определено роль и значение химической составляющей в профессиональной подготовке студентов. Для решения поставленных задач были использованы следующие методы исследования: - теоретические: анализ педагогической и методической литературы, диссертационных исследований, нормативных документов, которые регламентируют учебный процесс ВМУЗ 1-11 уровней акредитации; систематизации и обобщениия, с целью собрания фактов и формирования определенных выводов; - эмпирические: изучение опыта роботы преподавателей и младшего медицинского персонала. С целью опре-диления междисциплинарных связей химии с профессиональными дисциплинами был произведен сравнительный анализ учебных планов и содержания программ. Предложены дидактические принципы организации обучения химии в медицинском вузе, которые обеспечат высокий научно-методический уровень преподавания и повысят уровень успеваемости студентов по данной дисциплине. Определены функции медицинской химии в подготовке специалистов: 1. формирования предметной компетентности; 2. обеспечение преемственности в формировании и развитии химических знаний; 3. обеспечение теоретической базы для изучения профессионально -направленных дисциплин.
2. забезпечення наступност у формуванш та розвитку хiмiчних знань при вивченш хiмiчних дисциплш в середньому загальноосв^ньому за-кладi та ВМНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп;
3. забезпечення теоретично!' бази для вивчення професшно спрямованих дисциплш;
Висновки
З розглянутого можна зробити висновки, що хiмiя в медичному навчальному закладi 1-11 рiвня акредитацп перш за все е стрижнем у подаль-шому вивченш медичних та ктшчних дисциплш. По - друге, в зв'язку з тим, що хiмiя е компонентом спе^альних медичних дисциплш, вона за-безпечуе послщовнють та наступнють в оргаш-зацп навчального процесу хiмiï в школi та вузi при вивченш професшних та фармацевтичних дисциплш. Хiмiчнi знання сприяють розумшню науково'Г картини природи.
З огляду на викладене вище можемо ствер-джувати, що хiмiчна осв^а в медичних коледжах доповнюе й поглиблюе професшну подготовку фахiвцiв, разом з тим задовольняючи як особист осв^ш, так i практичш запити та штереси.
Л^ература
1. Литвинова Т.Н. Теория и практика интегративно-модульного обучения общей химии студентов медицинского вуза : дис. ... доктора педагогических наук : 13,00,02 / Литвинова Т.Н. - М., 2003. - 499 с.
2. Паласюк Г.Б. Деяк аспекти пщготовки медичних сестер у контекст неперервноТ ступеневоТ освiти [Електронний ресурс] / Г.Б.Паласюк. - Режим доступу до статп: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/joumals/education/2010_3/ all. pdf.
3. Галузевий стандарт вищоТ освiти УкраТни. Освпто-ква^фнка^йна характеристика молодшого спе^алюта. Спе^а-льнiсть 5.12010102 «Сестринська справа». - К. : Мшютерство освiти i науки УкраТни, 2011. - 71 с.
4. Галузевий стандарт вищоТ освiти УкраТни. Освпто-квалiфiкацiйна характеристика молодшого спе^алюта. Спе^а-льнiсть 5.12010101 «Лкувальна справа»: К., Мшютерство освн ти i науки УкраТни, 2011. - 71 с.
5. Про внесення змш та доповнень до Рекомендацш щодо розро-блення навчальних програм навчальних дисциплш : наказ Мастерства охорони здоров'я вщ 12.10.2004 N 492.
6. Боднар Я.Я. Аналiз ефективност проведення практичних занять з патоморфологп' в умовах кредитно-модульноТ системи [Електронний ресурс] / Я.Я.Боднар. - Режим доступу до статп : http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/journals/education/2010_3/ all.pdf.
Summary
INSTRUCTION IN CHEMISTRY AS A COMPONENT IN THE STRUCTURE OF UNDERGRADUATE MEDICAL COURSE Klymenko S.A. .
Key words. Instruction in chemistry, competence in chemistry, junior medical professional, integrated links.
The analysis of educational normative documents, studying the experience of university instructors and junior medical personnel of health care institutions have enabled to determine the significant place and the role of chemistry component in the structre of undergraduate medical course. We applied the following methods of investigation as theoretical including the analysis of specialized pedagogical literature, theses, normative documents regulating the activity of higher educational establishments; generalization aimed to collect material and summarizing, and empirical methods for studying the tutorial experience through interviews, observations, surveys. In order to identify interdisciplinary connections of chemistry with other professional-oriented disciplines we applied comparative analysis of the curriculi and syllabi content. This has allowed us to suggest didactic principals for chemistry instruction at high medical schools which will ensure high scientific and methodological quality of the training and will improve students' academic progress on the discipline. The functions of medicinal chemistry in medical training consists in the development of the subject competence; in ensuring the sequence of knowledge in chemistry formation and development.
УДК 616-08:614.253.83 КострЫова Ю.А.
ПИТАННЯ ВЗАЕМОДП Л1КАРЯ I ПАЦ1ЕНТА В ПРОЦЕС1 ТЕРАПП
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Проблема вiдмови хворого вiд лтування, а також недотримання схеми лтування здавна стогть перед лтарями рiзних спещальностей. 1снуе багато втчизняних та тоземних публтацш, в яких спещалкти прагнуть викласти основт причини цього явища. В останнш час, коли розви-нутою е робота з джерелами тоземног лтератури, на конгресах i конференщях, при опрацю-вант публiкацiй в обк вводиться велика кшьтсть слiв тшомовного походження. Але, нажаль, вони iнодi використовуються не зов&м коректно. В статтi наводяться значення термiнiв т-шомовного походження «комплаенс», «адгеренс» та «конкорданс» що описують взаемодгю в про-цеЫ лтування хворого, а також можливi причини недотримання хворими схем лтування, при-значених лтарями.
Ключов1 слова: комплаенс, адгеренс, конкорданс, пац1ент, лкар.
Робота е власною ¡нЩ1ативою автора
Проблема вщмови хворого в лкуваны, а також недотримання схеми лкування здавна сто-Тть перед лкарями рiзних спе^альностей. ^нуе багато в^чизняних та шоземних публкацш, в яких спе^алюти прагнуть викласти основы причини цього явища. В останнш час, коли розвину-тою е робота з джерелами шоземноТ л^ератури, на конгресах i конферен^ях, при опрацюванн публкацш в об^ вводиться велика кшьмсть ^в шшомовного походження. Але, нажаль, вони iнодi використовуються не зовам коректно. Такими термшами, що описують взаемодш в процеа лкування хворого е «комплаенс», «адгеренс» та «конкорданс».
Термши «комплаенс», «адгеренс» в наш час набули широкого розповсюдження i доволi часто зус^чаються в л^ературк Рiзниця мiж цими по-няттями е доволi суттевою, але пояснень Тх зна-чення не наводиться.
Комплаенс (вщ англшського сотрПапсе - до-тримання) - термш, що визначае в якш мiрi по-ведшка патента вщповщае рекоменда^ям лка-ря. Хоча це поняття широко використовуеться як в медичнш, так i в фармацевтичнш л^ератур^ воно пщдаеться критик ще з 1974 року внаслн док вщведення лкарю головноТ ролi в процеа прийому ршення вщносно лкування хворого без
участ патента. Комплаенс можна розглядати як результат консультацп лкаря. Таким чином, не-гативний комплаенс трактуеться як нездатнють патента виконувати призначення лкаря або як девiантна поведшка хворого вщносно свого стану [1].
Адгеренс (вщ англшського аdherence - при-хильнють) - термш, що використовуеться для визначення ступеня внутршньоТ готовност (при-хильносп) патента виконувати рекомендацп лн каря. Поняття було визнано багатьма клшщис-тами як альтернатива термшу «комплаенс» з метою пщкреслити, що патент вiльний само-стiйно вирiшувати, чи необхщно слiдувати вказн вкам лкаря i недотримання цих рекомендацiй не може бути виною хворого. Адгеренс визначае наявнють комплаенсу, як шформованоТ свщомоТ згоди пацiента.
Конкорданс (вщ англiйського сoncordance -узгодження, злагодженють, вiдповiднiсть, згода) - це вщносно новий термш, що використовуеться в основному в Англп. Значення термшу меди-чного конкордансу включае участь патента в процеа прийняття ршення про його лкування з метою досягнення комплаенсу, та означае, що пра^вники охорони здоров'я визнають право патента на прийняття ршення вщносно власно-
