Формування мовленнєвої компетентності майбутніх молодших спеціалістів із журналістики: аналіз опитувань та анкет Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific journal

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Пономаренко Н.П. Формування мовленнево) компетентност'1 майбутшх молодших спец/'ал/'ст/'в i3 журнал')стики: анал')з опитувань та анкет. Ф')зико-математична осв'та. 2019. Випуск 2(20). С. 130-136.

Ponomarenko N. Formation Of Speech Competence Of The Junior Specialists On Journalism: Analysis Of The Surveys And Questionaries. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 2(20). Р. 130-136.

DOI 10.31110/2413-1571-2019-020-2-021 УДК 378.6.091.12:811.161.2] :07

Н.П. Пономаренко

Сумський державний педагогiчний унверситет iменi А.С. Макаренка, Укра)на

[email protected] ORCID: 0000-0001-7857-0976

ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННеВОТ КОМПЕТЕНТНОСТИ МАЙБУТН1Х МОЛОДШИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В 13 ЖУРНАЛ1СТИКИ:

АНАЛ13 ОПИТУВАНЬ ТА АНКЕТ

АНОТАЦ1Я

У cmammi зд1йснено анал1з стану формування мовленнево)' компетентност'1 майбутн1х молодших спец'1алкт'1в ¡з журналстики.

Автор систематизуе результати опитувань та анкетувань щодо стану формування мовленнево)компетентностi майбутнх молодших спецiалiстiв ¡з журналстики, яш було проведено з викладачами та студентами вище зазначено) спецiальностi, та окреслюе ключов'1 характеристики сформованостi мовленнево) компетентности студент'в, готовности викладач'в до формування мовленнево) компетентности

Формулювання проблеми. Як св'дчить аналiз теле-, радюпродукцп, рiзних вид'ю видань, серед квалiфiкованих прац/'вник/'в мед'шсфери спостергаеться недостатнй рiвень сформованостi мовленневих навичок i вмнь, недостатнй ступiнь розвитку вмiння побудови висловлень без порушення мовленневих норм. В'дпов'дно високий рiвень сформованостi професiйно')'мовленнево)компетентности фахiвцiв ¡з журналiстики сприяе пдвищенню професiйно')'майстерностi та професiйно')' самореал'зацП. Водночас стан мовленнево) компетентности фахiвцiв мед'юсфери е важливим чинником формування мовленнево)компетентности громадян, адже мед'шсфера - вз'рець для бiльшостi реципiентiв у вивченш мови та опануваннi мовленневих умнь та навичок.

Матер/'али i методи: аналiз, анкетування, опитування викладач'в та студент 'ю, узагальнення та систематизац'я отриманих результат'в.

Результати. У результатi опитування та анкетування студент'ю i викладач'ю Машинобудiвного коледжу Сумського державного ушверситету, Барського гумаштарно-педагог'много коледжу ¡мен м. Грушевського, Коледжу Ушверситету сучасних знань визначено низький рiвень сформованостi мовленнево)' компетентности майбутнх молодших спец'шлкт 'в з журналiстики, що пояснюеться низкою причин: недостатшм р'внем готовности викладач'в, якi працюють зi студентами спецiальностi 061 Журналiстика у ЗВО1-11 р.а., до формування мовленнево)'компетентност '1 студент 'т вище зазначено)' спец 'шльност '!. Сформована мовленнева компетентнсть майбуттх фахiвцiв ¡з журналiстики сприяе високому рiвню виконання компонент'в його професiйно')' д'яльност '!. Актуальною проблемою пдготовки студент 'в спецiальностi 061 Журналстика у ЗВО 1-11 р.а. вважаемо пошук ефективних метод'т i прийом'в формування мовленнево)'компетентности майбутшх молодших спец 'шлкт 'в ¡з журналстики.

Висновки. Зг/'дно з результатами опитування, проведеного серед студент'в спец'шльност'! 061 Журнал'1стика («Видавнича справа та редагування») та викладач 'в спец'шльност'1, окреслено стан формування мовленнево)'компетентности майбутнх молодших спецiалiстiв з журналстики. Освiтяни та здобувачi освти вказали на проблеми формування мовленнево)' компетентност '1 (недостатня кльксть часу, низький рiвень методичного забезпечення з дисциплiн, завантаженсть викладач'в додатковими формами роботи, концентрац'я уваги пд час вивчення укра)'нсько)' мови як загальноосвтнього предмету на тдготовц до складання зовншнього незалежного оцнювання), причини низького р 'вня сформованостi зазначено)' компетентности у випускнитв (двомовне середовище, пан/'вний стан росiйсько')'мови в ЗМ1 й 1нтернет-середовищ)) та наголосили на ефективних формах роботи з метою формування компонент'в мовленнево)'компетентности майбутнх молодших спец'юлкт'т ¡з журналстики. Подальшого вивчення потребують особливост '1 впровадження педагог'мних технологй навчання у процес формування мовленнево)' компетентности майбутнх молодших спецiалiстiв ¡з журналстики.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: майбутнiй молодший спец'юл'ют i3 журналстики, мовленнева компетентн'ють, формування мовленнево)' компетентност'1, заклад вищо) освти 1-11 рiвнiв акредитацi), викладач, анкети, опитувальник.

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

ВСТУП

Постановка проблеми

Спецiальнiсть 061 Журнал^ика («Видавнича справа та редагування») - класична журнал^ська спецiальнiсть, яка забезпечуе пiдготовку фахiвцiв для рiзних сфер: друкованi та iнтернет-видання, тележурнал^ика, радiожурналiстика тощо. Дослiдження «Моыторинг та Ыформацмне моделювання ЗМ1» наукового вщдшу 1нституту журналiстики та наукова розвщка «Про найпоширенiшi помилки в медiа» доктора фiлологiчних наук, професора Олександра Пономарева дають пiдстави констатувати порушення мовних та мовленневих норм представниками медiасфери; зокрема, означенi дослiдження виокремлюють порушення таких мовних норм: акцентуацмних, орфоепiчних, граматичних, лексичних, логiчних, змктових. О. Пономарiв наголошуе: «Вади мовно-культурного плану в медiа потрiбно усувати, долаючи комплекс меншовартости, аби поасти гiдне мiсце помiж цивiлiзовaних народiв свiту» (Пономарiв, 2017). Це дае пщстави стверджувати, що стан формування мовленнево! компетентностi фaхiвцiв сфери журналктики нaрaзi е актуальним питанням.

Аналiз актуальних дослiджень

Проблема формування мовленнево! компетентностi е об'ектом вивчення вгтчизняних та зaрубiжних нaуковцiв: формування мовленнево! компетентности фaхiвцiв рiзного напрямку (Н. Бщюк, Т. Гороховська, А. Загнпко, В. 1сакова, Л. Мацько, Г. Онкович, О. Семеног, С. Шевчук, I. Ющук та ш.); педагопчы технологГ|' формування культури мовлення студенев зaклaдiв вищо! освiти (Л. Барановська, О. Гоголь, Т.Рукас, Н. Тоцька. О. Штепа, С. Шумовецька та Ы.). Дослiдниця Л. Мацько зазначае, що «рiвень володiння фаховою метамовою (термiносистемaми, фрaзеологiею, композицiйно-жaнровими формами текстотворення) та рiвень мовного iмiджу со^альних ролей» (Мацько, 2001) е найвищим рiвнем формування мовно! особистостi. Мовна особиспсть, за О. Семеног, - це людина, яка володiе сукупыстю здатностей i характеристик, що обумовлюють створення i сприйняття нею текспв, якi вирiзняються структурно-мовною складыстю, глибиною й точнiстю вiдобрaження дiйсностi (Семеног, 2010).

Вщповщно до Закону Укра'ни «Про вищу освiту» (Закон, 2014) одним iз нагальних питань вищо! освгги е якiсть освiтнього процесу, до чинни^в якостi освiтнього процесу вщносимо також формування в майбул-лх фaхiвцiв вмiнь усного й писемного мовлення, вщбору мовленневих зaсобiв в залежност в^д завдань професiйного спткування.

Попри нaявнi нaуковi прaцi, проблема формування мовленнево! компетентности мaйбулнiх молодших спецiaлiстiв iз журнaлiстики у процес професiйно!' пiдготовки, для яких умшня володiти словом е обов'язковим компонентом майбутньо! фахово! дiяльностi, потребуе подальшого наукового дослiдження.

Мета статтi

Метою статл е визначення стану сформованост мовленнево! компетентностi мaйбутнiх молодших спе^ал^в iз журнaлiстики.

ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Анaлiз фiлософсько!', соцiологiчно!', психолого-педaгогiчно!' лiтерaтури з проблеми формування мовленнево! компетентностi мaйбулнiх молодших спецiaлiстiв з журналктики у процесi професiйно!' пiдготовки свщчить, що рiзнi аспекти ^е! проблеми знайшли свое вiдобрaження в таких вимiрaх: фiлософiя i соцiологiя культури (Г. Васянович, I. 1ванова, М. Каган); суп-лсть мовленнево! дiяльностi (I. Зимня, О. Леонтьева та шшО; поняття мовленнева компетентнiсть (О. Горошина, М. Пентилюк, Л. Мацько, О.Семеног та iншi). Одностaйностi щодо сутносп поняття «мовленнева компетентнiсть» серед наукових дослщжень немае. Мовленнева компетентнiсть у лшгводидактиц розглядаеться як: компетентнiсть, в основi яко! -лiнгвiстичнa компетентшсть (Зaгaльноевропейськi Рекомендаций оволодiння мовними нормами, и словниковим запасом (О. Горошина); оволодiння вмiннями вести дiaлог, сприймати i вiдтворювaти монологiчнi висловлення рiзних стилiв, жaнрiв, видiв мовлення (М. Пентилюк); практичне оволодЫня мовою (£. Божович); дискурсна компетентнiсть (£. Бастрикова); опанування мовою (Ю. Апресян).

Узагальнення наукових дослщжень та практичний досвщ викладання студентам спецiaльностi 061 Журналстика («Видавнича справа та редагування») дозволяе припустити, що мовленнева компетент-лсть - це iнтегровaнa якiсть особистосп, що поеднуе цiннiснi установки, комуыкативы знання, умiння, навички, якi забезпечують творчу сaмореaлiзaцiю особистостi у сферi професiйного спiлкувaння, вирiшення низки поставлених профеайних творчих завдань. Невiд'емними складниками означено! компетентности е тaкi знання та вмЫня: знати особливостi рiзних функцiонaльних стилiв i типiв мовлення; умгги грамотно, послiдовно, логiчно формулювати думки; умгги оперативно застосовувати знання з мови вщповщно до мовленнево! ситуацп; умiти створювати висловлювання рiзних типiв, стилiв, жaнрiв iз урахуванням мовленнево! ситуацп; правильно вживати синтаксичн конструкцп, використовуючи рiзну будову вщповщно до мети висловлення; умiти дотримуватися норм укра!'нського мовленневого етикету. Здатшсть особистостi до мовленневого спiлкувaння та вмЫня слухати - це одна з найважливших особистiсно-професiйних рис фaхiвця з журнaлiстики. Мовна особистiсть фaхiвця з журнaлiстики, на нашу думку, мае таку внугршню будову, у якм мовна, мовленнева та комунтативна склaдовi е ключовими.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Для досягнення мети використано там методи: aнaлiз, анкетування, опитування виклaдaчiв та студентiв, узагальнення та систематиза^я отриманих результaтiв.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

З метою aнaлiзу стану сформовaностi мовленнево! компетентности мaйбутнiх молодших спецiaлiстiв iз журнaлiстики протягом 2015-2019 рр. нами здмснено aнaлiз законодавчих документiв, освiтньо-квaлiфiкaцiйних програм пiдготовки молодших спецiaлiстiв спе^альносп 061 Журнaлiстикa («Видавнича справа та редагування»), навчальних програм, пщручни^в, навчальних поабни^в, проведено цiлеспрямовaне педaгогiчне спостереження за освп>пм процесом у закладах вищо! освти 1-11 рiвнiв акредитацп, бесiди, опитування, iнтерв'ювaння (уснi й письмов^, тестування, вивчення результaтiв навчально! дiяльностi (контрольних, курсових робiт) серед студенев. Завданням пiдготовчого етапу е: з'ясувати рiвень розумiння поняття «мовленнева компетент-лсть», цiннiсного ставлення студентiв рiзних курсiв до професiйного мовлення, потреби в опануванн умiннями й навичками мовлення; проaнaлiзувaти навчально-методичний супровiд формування мовленнево! компетентности (лекцп, прaктичнi, семЫарськ заняття, сaмостiйно!' та iндивiдуaльно!' роботи) майбутых фaхiвцiв iз журнaлiстики.

Серед компонент мовленнево! компетентности нами видтено: цЫнкно-мотивацмний, мовленнево-комуыкативний, рефлексивний компоненти. Задля визначення рiвня сформованостi цих рiвнiв розроблено анкети, запитання, завдання.

У ходi ц^е'| науково! розвiдки проаналiзуемо результати тдготовчого етапу цього дослiдження. З метою визначення рiвня актуальностi проблеми формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спещалкт iз журналiстики у процесi професшно! пiдготовки, а також з'ясування розумшня викладачами особливостей перебiгу процесу формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спещалклв iз журналiстики п^д час опанування фаховими дисциплшами, укра!нсько! мови за професшним спрямуванням та укра!нсько! мови як загальноосвiтнього предмета проведено констатувальний етап педагопчного експерименту, що включав, зокрема, опитування, бесщи з викладачами, студентами; анкетування викладачiв, якi працюють зi студентами спецiальностi 061 Журналктика, та студентiв закладiв вищо! освти 1-11 рiвнiв акредитацп (далi - р.а.), та аналiз отриманих результат; аналiз письмових робiт (для виявлення ступеня розвитку рефлексивних механiзмiв й Ыдивщуальних особливостей самооцiнки студентiв). Проведено аналiз навчальних програм та контроль^ зрiзи на базi Машинобудiвного коледжу Сумського державного уыверситету, Барського гумаытарно-педагопчного коледжу iменi м. Грушевського, Коледжу Уыверситету сучасних знань.

Для конкретизацп готовностi здiйснювати формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спецiалiстiв iз журналктики викладачам було запропоновано вiдповiсти на низку запитань анкети. Усього опитано 38 викладачiв, до яких увмшли викладачi з педагогiчною та фаховою освiтою. Анкети мали питання змшаного типу. Одне з питань стосувалося розумшня викладачами сутностi поняття «мовленнева компетентнкть». 52% опитаних змогли чгтко дати вiдповiдь на запитання, а решта - вiдчували труднощi. Зокрема, 10,7% респондент обмежувались знаннями граматики мови. Дехто з викладачiв пов'язуе мовленневу компетентнкть винятково з володшням знань iз граматики мови, налагодженням комунтацП зi спiврозмовником (21,4%). Серед опитаних е й там, як зазначили, що термш «мовленнева компетентнкть» охоплюе великий спектр особливостей мови, але конкретизащя цих особливостей викликала труднош^ (10,7%). Отже, значна частина викладачiв не володiе достатнiми знаннями про мовленневу компетентнкть й не в повнш мiрi зосереджуеться у сво!й професiйнiй дiяльностi на специфц ïï формування (рис. 1).

повне усвщомлення поняття "мовленнева компетентнiстьм

часткове видiлення основних елементiв мовленнево! компетентности

хибне уявення про компоненти поняття мовленнево! компетентности

вважають термiн не зрозумтим

Рис. 1. Рiвнi розумшня поняття «мовленнева компетентшсть» викладачами студентами спещальност 061

Журналктика закладу вищоТ освiти 1-11 р.а.

Тaкi результати переконали у важливост проведення додатково! роз'яснювально! роботи з викладачами, перш ыж перейти безпосередньо до формувального етапу педагопчного експерименту. Щодо питання «Чи зaдоволенi Ви як викладач рiвнем сформовaностi мовленнево! компетентностi випускни^в спецiaльностi 061 Журнaлiстикa»?: 40% опитаних були категорично незадоволеы, решта - «швидше так, нiж нi». Зауважимо, що повнктю задоволених рiвнем сформованост мовленнево! компетентностi молодших спецiaлiстiв з журналктики не виявлено.

70% 60% 50% 40% 30% 20°% 10% 0%

Сформована Частково Не сформована сформована

Рис. 2. PiBHi сформованост мовленнево! компетентной студентiв спецiальностi 061 Журналктика

(на думку викладачiв)

З метою визначення сформованосп мовленнево! компетентности майбутых молодших спецiалiстiв i3 журналiстики викладачам запропоновано оцiнити вщповщними цифрами рiвeнь сформованостi низки компонент мовленнево! компeтeнтностi студeнтiв спeцiальностi 061 Журналктика: 5, 4, 3 - сформован^ 2, 1 - частково сформован^ 0 - не сформованi. У процес оцiнки сформованостi компонeнтiв мовленнево! компeтeнтностi опитанi повиннi були зважати на власний досвщ, власнi спостереження за навчально-тзнавальною дiяльнiстю студeнтiв, аналiз рiзних типiв ïхнiх робiт. Викладачi мали звертати увагу на: готовшсть до рiзноплановоï навчально! роботи; умЫня характеризувати одиницi мовлення; комунiкацiйно виправдано робити вибiр мовних засобiв; виявляти та уникати помилок пщ час роботи з рiзними видами текспв. Результати аналiзу вiдповiдeй, засвiдчили, що, на думку, викладачiв мовленнева компетентысть майбутнiх молодших спeцiалiстiв iз журналктики частково сформована у 64%, не сформована - у 28% i у 8% - сформована (рис. 2).

Викладачам також запропоновано назвати умови пщвищення рiвня сформованосп мовленнево! компетентонсл майбутнiх молодших спeцiалiстiв iз журналiстики. Бiльшiсть опитаних наголошували на ефективносп позааудиторно! роботи зi студентами (участь та оргаыза^я конфeрeнцiй, втторин, круглих столiв тощо); акцентували увагу на збтьшены годин на вивчення дисциплш фiлологiчного спрямування, аргументуючи необхщысть подiлу на пiдгрупи, iндивiдуальноï роботи зi студентами, залучення до читацьких клубiв, пояснюючи це низьким рiвнeм читання серед студeнтiв. Незначна кшьмсть опитаних зазначили, що мовленнева компетентысть майбутнiх молодших спeцiалiстiв iз журналктики залежить вiд набутих знань у закладi загально! середньо! освiти.

Задля визначення труднош^в в опануваннi мовленневими вмшнями викладачам було запропоновано визначити також рiвнi сформованостi умiнь мовленнево!' компeтeнтностi студeнтiв: низький, сeрeднiй та високий. Аналiз рeзультатiв показуе, що викладачi вiдзначають високий рiвeнь володшня такими вмiннями: аналiзувати тексти рiзних типiв i жанрiв, редагувати власне й чуже висловлення та вмЫня розрiзняти види тeкстiв за комунтативною ситуацiею. На середньому: самостiйно редагувати, конструювати власне висловлення, будувати висловлення вщповщно до форми, самостiйно працювати з навчальною лiтeратурою, на низькому рiвнi: вести дiалог, дотримуючись вимог мовленневого етикету. Результати опитування свщчать про недостатый рiвeнь володiння студентами, на думку опитаних, комунтативними вмЫнями й навичками. Отже, залишаеться актуальною робота з усунення огрiхiв i помилок, як викладачi помiчають у мовленн студeнтiв.

Опитанi також звернули увагу на активне вживання суржику, на що впливае низка причин: бЫнгвальне оточення, паывне становище росшсько! та англмсько! мов у засобах масово! iнформацiï, iнтeрнeт-просторi тощо.

Також викладачам поставлено питання «Ям види робп- для розвитку мовленнево! компетентности молодших спeцiалiстiв iз журналiстики Ви застосовуете?». Результати свiдчать, що формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спе^алк^в iз журналiстики мае здeбiльшого формальний характер, викладачi послуговуються традицiйними методами, прийомами, засобами навчання (Таблиця 1).

Таблиця 1

Використання рiзних в^фв роботи викладачами для формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спецiалiстiв i3 журналiстики

Види роботи Показник використання (%)

Завдання в тестовш формi 90%

Самоспйна робота з навчальною лiтeратурою 40%

1нтерактивн методи 20%

Творчi проекти 92%

Мовлeнневi ситуацп проблемного характеру 10%

Мовлeнневi ситуацп творчого характеру 10%

Конструювання власного висловлення за поданою схемою 80%

Аналiз мовного матeрiалу 10%

Високий рiвeнь використання конструювання власного висловлення за поданою схемою та завдання в тестовм формi пояснюеться спрямуванням на пiдготовку до складання Державно! пiдсумково!, атестацп у формi зовнiшнього незалежного оцiнювання (далi - ЗНО), в основi якого - тести, а одна iз частин завдань - це написання власного висловлення за чп^ко запропонованою структурою (Характеристика, 2018). Провiдними причинами невисоких результат, на нашу думку, використання шших форм роботи е низький рiвeнь прошформованосп пeдагогiчних пращвникв про iнновацiйнi пeрспeктивнi пiдходи до навчання мови та недостатня кшьмсть навчального часу.

У програмi дисциплши «Укра!нська мова» загальноосвiтнього курсу е модуль (Антонюк, 2018), вщведений на створення проекту удосконалення власного мовлення як фшального етапу вивчення укра!нсько! мови як загальноосвiтнього предмету, вважаемо саме цим пояснюеться 92% позитивних вщповщей на питання «Чи використовуете Ви на заняттях з укра!нсько! мови метод проектiв?». На питання «Чи сприяе, на Вашу думку, метод проекпв на формування мовленнево! компетентности молодших спе^алк^в iз журналктики? Проiлюструйтe вiдповiдь» лише 8% опитаних дали обГрунтовану вiдповiдь, 13% - розгорнуту вiдповiдь. Освiтяни зазначили, що такий вид роботи пщвищуе штерес до навчання, стимулюе пошукову роботу, розвивае критичне мислення та творчкть, прагнення вдосконалити мовленневу компeтeнтнiсть, акп/^зуе вмiння орiентуватися в iнформацiйному простору аналiзувати та зiставляти факти. Отже, можемо стверджувати, що метод проекпв е ефективною формою навчання мови та формування мовленнево-комунтативного компоненту мовленнево! компетентности молодших спeцiалiстiв iз журналiстики.

Наступне питання стосувалось педагопчних пiдходiв, якими послуговуються викладачi пщ час формування мовлeннево-комунiативного компоненту мовленнево! компетнтносп. Як свiдчать вiдповiдi опитаних, лише 10% надали перевагу особиспсно орiентованому пiдходу, 10% акмeологiчному, функцмно-стилктичному - 20%. Пiд час обговорення опитування освп^яни аргументували сво! вщпов^ великою завантажeнiстю iншими видами роботи, о^м навчально-

методично!, що спричиняе вщсункть штересу до пошукiв нових форм, методiв, шляхiв навчання MOBi. Низький piBeHb професiйноí мотивацп викладачiв вважаемо одыею з причин низького рiвня сформованостi мовленнево! компетентностi молодших спещалкт i3 журналiстики.

Для об'ективностi проведення пщготовчого етапу до анкетування й опитування було долучено студент 1-3 курав. Опитування охопило 238 студенев, серед яких представники трьох навчальних закладiв 1-11 р.а. (зазначених вище), якi готують студентiв спецiальностi 061 Журналктика. Результати опитування свiдчать, що бтьшмсть студентiв не володiе уявлення про поняття «мовленнева компетентысть»: 60% вказали, що мовленнева компетентысть - це рiвень володiння мови, 20% - не змогли сформулювати визначення, 18% респондент мають здебiльшого чггке уявлення про «мовленневу компетентысть».

Здобувачi освiти здебiльшого необ'ективно оцiнюють рiвень сформованостi мовленнево! компетентностi: студенти, як мають середнiй i низький рiвнi навчальних досягнень з укра'нсько! мови (висновки зроблено на основi аналiзу контрольних та курсових робiт), впевнеш, що рiвень сформованостi мовленнево! компетентности - достатнiй та високий. Опитан серед мовленневих труднощiв зазначили: роаяызми, слова-паразити, недостатне знання термiнологií, тавтологп, нерозрiзнення значень паронiмiв, труднощi перекладу з роайсько! та англiйськоí на укра'нську, вмiння формулювати власнi думки.

З метою характеристики сучасного стану сформованосп мовленнево!' компетентности молодших спещалкт iз журналiстики студентам запропонували вщповкти а питання «Як види робп- на заняттях фiлологiчного спрямування, на Вашу думку, сприяють формуванню мовленнево! компетентности?». Результати засвiдчують те, що студенти вважають найбiльш ефективними: проектну, штерактивну, комп'ютерну, дослiдницьку технолог!! (рис. 3).

80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

I I I I I I I

робота в проведення вивчення виконання участь у поеднання створення створення

парах, групах дослщження самостшно завдань лшгвктичних р1зних вид1в власних проект

творчого iграх завдань висловлень характеру

Рис. 3. Види робгг, що сприяють розвитку мовленневоТ компетентностi майбутнiх молодших спещал^в з

журналiстики (на думку студенев)

На запитання «Що впливае на Ваше мовлення?» студенти зазначали: засоби масово! iнформaцíi, мережа 1нтернет (соцiaльнi мережi, новиннi сайти, вщеоканали (зокрема, YouTube)), суржик тощо.

Нин в процесi пiдготовки студентiв зaклaдiв вищо! освiти виклaдaчi послуговуються, як традицмними, так й iнновaцiйними методами навчання, в основi яких зазвичай лежить дiaлог як вiльний обмш думками про умови вирiшення т! чи шшо! проблеми та характеризуються високим рiвнем aктивностi студентiв (Холковська, 2014). У ходi бесiд з викладачами у рамках нашого дослщження з'ясувалось, що бтьшмсть з них застосовують метод шформування, водночас зазвичай не використовують завдання та вправи комунтативного спрямування; вправи, якими послуговуються освп^яни, здебтьшого нaпрaвленi на репродуктивн вмiння.

Анaлiз опрацьованих наукових джерел та штерв'ювання з фaхiвцями, як працюють у медiaсферi, дае пщстави стверджувати, що видaвцi називають таю характеристики сучасного редактора: досконало володiе рщною та знае iноземнi мови, здатен написати текст, проектувати рiзнi види видань системно й концептуально, на соцюкультурному тл^ одразу на ктькох платформах.

ОБГОВОРЕННЯ

Зaпропоновaнi результати обговорено на засщаннях циклово! комiсN спецiaльностi 061 Журнaлiстикa Мaшинобудiвного коледжу Сумського державного уыверситету (протокол № 10 вщ 06.06.2018р.), Барського гумангтарно-педaгогiчного коледжу iм. М. Грушевського (протокол №9 вщ 05.06.2018р.), впроваджено в модерыза^ю освiтнього процесу студент спе^альносп 061 Журнaлiстикa та включено теми, пов'язан з iнновaцiйними формами навчання мови в роботи методичних рад навчальних зaклaдiв. Зазначен результати передбачають адапта^ю вiдповiдно до особливостей навчального закладу, контингенту виклaдaчiв (система переквaлiфiкaцN виклaдaчiв, молодi виклaдaчi, виклaдaчi зi стажем, виклaдaчi з педагопчною чи фаховою освiтою) та студент.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Отже, результати проведеного нами дослщження зaсвiдчили, що стан сформовaностi мовленнево! компетентности мaйбулнiх молодших спецiaлiстiв з журналктики недостатньою мiрою вiдповiдaе сучасним соцiaльно-економiчним потребам.

Наше дослiдження пiдтвердило, що виклaдaчi часто послуговуються методами, як не забезпечують повноцiнне формування мовленнево! компетентности студентiв спецiaльностi 061 Журналктика, а як результат не формують конкурентноспроможного фaхiвця. Водночас спостерiгaеться негативна тенденщя серед освiтян: значна кшьмсть з них не повною мiрою змогли окреслити поняття «мовленнева компетент-лсть» студента.

Вбачаемо перспективним вивчення особливостей впровадження педагопчних технологiй навчання в процес формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спе^алЫв з журналiстики. Результати проведених нами педагопчних спостережень свiдчать, що недостатый рiвень сформованостi мовленнево! компетентности створюе певнi труднощi не лише в ходi опанування фахом, а й у реальна професiйнiй дiяльностi.

Зазначене постае оптимальним пщГрунтям для розробки моделi формування мовленнево! компетентности майбутнiх молодших спецiалiстiв iз журналктики.

Список використаних джерел

1. Антонюк Т.М., Авдiковська Л.М., Кабаненко А.М., Ковалевська Л.Б., Стрижаковська О.С. Укра!нська мова. Модельна навчальна програма для закладiв освгги, що здiйснюють пщготовку молодших спецiалiстiв на основi базово! загально! середньо! освiти. URL: https://imzo.gov.ua/2018/09/28/navchal-na-prohrama-ukrains-ka-mova-dlia-molodshykh-spetsialistiv-spryiatye-pidhotovtsi-fakhivtsiv-novoi-heneratsii/ (Дата звернення 16.06.2019)

2. Закон Укра!ни «Про вищу освггу». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (Дата звернення 16.06.2019).

3. Мацько Л. Матимемо те, що зробимо. Дивослово, 2001. Випуск 9. С. 2-3

4. Пономарiв О. Про найпоширенш мовн помилки в радю- й телеефiрi. URL: https://detector.media/infospace/article/125677/2017-05-10-pro-naiposhirenishi-movni-pomilki-v-radio-i-teleefiri/ (Дата звернення 19.06.2019).

5. Семеног О.М. Культура науково! укра!нсько! мови: навч. поаб. Ки!в: ВЦ «Академiя», 2010. 216 с.

6. Характеристика сертифтацмно! роботи з укра!нсько! мови i лтератури. URL: http://testportal.gov.ua/sertificat/ (Дата звернення 16.06.2019)

7. Холковська 1.Л. lнтерактивнi методи навчання у тдготовц майбутнiх учт^в до попередження i розв'язання педагопчних конфлт^в. Матерiали мiжнародно!, науково-практично! iнтернет-конференцi!, «Теоретичн та методичнi засади особистiсно-професiйного розвитку майбутнього вчителя» (Вiнниця). ТОВ «Нтан ЛТД». 2014. С. 160-164.

References

1. Antoniuk, T.M., Avdikovska, L.M., Kabanenko, A.M., Kovalevska, L.B., Stryzhakovska O.S. (2018) Ukrainska mova. Modelna navchalna prohrama dlia zakladiv osvity, shcho zdiisniuiut pidhotovku molodshykh spetsialistiv na osnovi bazovoi zahalnoi serednoi osvity. [Ukrainian language. Model curriculum for educational institutions providing training for junior specialists on the basis of basic general secondary education]. Retrieved from: https://imzo.gov.ua/2018/09/28/navchal-na-prohrama-ukrains-ka-mova-dlia-molodshykh-spetsialistiv-spryiatye-pidhotovtsi-fakhivtsiv-novoi-heneratsii/ [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine «About Higher Education»]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

3. Matsko, L. (2001) Matymemo te, shcho zrobymo [We will have what we do]. Dyvoslovo, 9, 2-3 [in Ukrainian].

4. Ponomariv, O. (2017) Pro naiposhyrenishi movni pomylky v radio- y teleefiri [About the most common language errors in the radio and television]. Retrieved from: https://detector.media/infospace/article/125677/2017-05-10-pro-naiposhirenishi-movni-pomilki-v-radio-i-teleefiri/ [in Ukrainian].

5. Semenoh, O.M. (2010) Kultura naukovoi ukrainskoi movy: navch. posib. [Culture of scientific Ukrainian language]. Kyiv: VTs "Akademiia" [in Ukrainian].

6. Kharakterystyka sertyfikatsiinoi roboty z ukrainskoi movy i literatury [Characteristics of certification work in the Ukrainian language and literature] Retrieved from: http://testportal.gov.ua/sertificat/ [in Ukrainian].

7. Kholkovska, I.L. (2014) Interaktyvni metody navchannia u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv do poperedzhennia i rozviazannia pedahohichnykh konfliktiv [Interactive teaching methods for preparing future teachers to prevent and resolve pedagogical conflicts.] - Materials of the international scientific and practical Internet conference "Theoretical and methodological principles of personal and professional development of the future teacher" (p. 160-164). Vinnytsia: TOV «Nilan LTD» [in Ukrainian].

FORMATION OF SPEECH COMPETENCE OF THE JUNIOR SPECIALISTS ON JOURNALISM: ANALYSIS OF THE SURVEYS AND QUESTIONARIES N.P. Ponomarenko

Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, Ukraine Abstract. In the article the status of the formation of speech competence of the journalism junior specialists is analyzed. The author organizes the results of the surveys and questionaries about the status of the speech competence formation among journalism junior specialists, which was conducted by instructors and students of the mentioned above specialty and outlines key characteristics of the students' speech competence, and preparedness of the instructors to formal speech competence. Formulation of the problem. According to the analysis of TV, radio, various types of the publications, there are insufficient level of the speech skills and abilities formation, insufficient level of development of the building expressions without violation speech norms skills among qualified media workers. Respectively high level of the formation of professional speech competence of the journalism specialists contributes to enhancement of the professional skills and professional self-realization. At the same time the status of the speech competence of media specialists is an important factor of formation speech competence among citizens, because media is an ideal example for the majority of recipients in language learning and mastering speech abilities and skills. Materials and methods: analysis, questioner, survey of instructors and students, generalization and systematization of the obtained results. Results. As the result of questioners and surveys of the students and instructors of Mechanical-engineering College of Sumy State ипше^^уБ Barsk Humanitarian and Pedagogical College named after M.Hryshevskogo, College University of Modern Knowledge defined low level of the speech competence formation among future journalism junior specialists is outlined. It is explained by the number of reasons: insufficient level of instructors' preparation, whose work with the students of the major 061 Journalism ("Publishing and Editing") and the instructors of this major, the status of the speech competence formation of the future journalism junior specialists. The formed competence of future journalism professionals contributes to the high level of performance of the components of his professional activities. We consider the search for effective methods and methods of forming the language competence of future junior journalism specialists, because this is urgent problem of preparing students of the specialty 061 Journalism in college.

Conclusions. Educators and education applicants pointed out to the problems of speech competence formation (insufficient amount of time, low level of methodological support for disciplines, workload of the instructors by the other forms of work,concentration of the attention during learning of Ukrainian language as general education class for preparation to the independent external evaluation), the reasons of the low level of formation mentioned competence among graduates ( bilingual environment, dominant status of the Russian language in the media and Internet environment) and insisted on effective forms of work with the purpose of the formation of the speech competence components among journalism junior specialists. The features of implementation pedagogical learning technologies to the process of formation speech competence among journalism junior specialists need further study.

Key words: future journalism junior specialist, speech competence, formation of the speech competence, institution of higher education I-II accreditation level, instructor, questionaries.