CC BY
16
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
HeHacmiHa Т.О., Школьнiкова Т.В. Монторинг залишкових шкльнихзнань студент'!в//Ф'вико-математична oceima : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 239-243.
Nenastina T.O. Shkolnikova T.V. Monitoring Of Residual School Students' Knowledge // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 239-243.
УДК 378.146
Т.О. Ненастша,
Харюеський на^ональний автомоб'тьно-дорожнш ун'еерситет, УкраУна
[email protected] Т.В. Школьншова
На^ональний технчний унеерситет «Харюеський пол'техн'тний iнститут», УкраУна
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
МОН1ТОРИНГ ЗАЛИШКОВИХ ШК1ЛЬНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В
Анота^я. Розглянуто основн положення оргашзацп навчання х'!мп у Харювському на^ональному автомобльно-дорожньому ун'верситет! для формування у студент'в профеайно'У компетентност'1. Показано, ще переврка залишкових шкльних знань студент>в, е необх'дною складовою для якiсного вивчення дисциплiнi «Жм'т» у ВНЗ, визначення знань студента, а також нагадування основних фундаментальних основ предмета. Розглянуто основн теми, приклади завдань та методика виршення задач «нульового» контролю. Теми, що входять до складу переврки знань включають основн головн'1 блоки дисциплiни зг'дно шюльно'У навчальноУ програми, як е основою подальшого вивчення дисциплiни. Показано зв'язок дисциплши iз фаховими дисциплшами техшчних спещальностей. Проведено анал'з
залишкових шюльних знань студент>в першого курсу вах техшчних спе^альностей Харшвського на^онального автомобльно-дорожнього унверситету з дисциплiни «Х/'м/'я». Показано необх'дшсть акти&зацп вах вид>в навчальноУроботи у процеа вивчення фахових дисциплiн. Встановлена тенден^я до зниження рiвня шкiльноУ тдготовки з дисциплiни «Х'1м'1я», що обумовлена низкою факторiв.
Ключовi слова: мошторинг, дисциплiна мм'т, контроль залишкових знань, студент, планування, учбовий процес, техн'нний ВУЗ, шкiльнi знання
Постановка проблеми. Дисциплша «Хiмiя», як i iншi фундаментальн дисциплши е важливою складовою для школярiв, як обрали математичний, техшчний або природознавчий профшь, теля якого випускники шкт обирають техшчж вищi навчальн заклади (ВНЗ). Останн роки спостер^аеться тенденщя до зниження обсягу викладання дисциплши «Хiмiя» не ттьки в шкшьнш программ але i в програмах багатьох ВНЗ УкраТни. Протягом першого року навчання у ВНЗ м. Харкова, хiмiя викладаеться в м^мальному обсяз^ однак цього достатньо для того щоб закласти основу фундаменту науково-техшчноТ осв^и шженера i технолога, а також професшного застосування хiмiчних процесiв у техшщ та промисловостi. Набутi в процеа загальноосв^ньоТ хiмiчноТ пiдготовки знання та умшня (компетенци) професшноТ значимостi, оскшьки вони становлять основу розвитку професшних (фахових) компетенцiй, сприяють бiльш повнш Тх реалiзацiТ i, зрештою, становлення професшноТ компетенци майбутнього фахiвця [1].
Перевiрка залишкових шкiльних знань включена до складу обов'язкових показнишв Харшвського нацiонального автомобiльно-дорожнього унiверситету (ХНАДУ), що становить систему монiторингу якостi подготовки молодих фахiвцiв [2]. Вона дозволяе визначити i вирiвняти початковий рiвень знань в академiчних групах, сприяе бшьш ефективному та продуктивному засвоенню теоретичного матерiалу, розширення можливостей для викладача в застосуванш сучасних методiв навчання i подачi додаткового матерiалу [3].
Для вищоТ техшчноТ осв^и визначено комплекс дисциплiн, за якими повинен проводитися даний вид узагальнюючого контролю знань студенев, який формуе наукову i навчальну базу загальнопрофесшноТ i фаховоТ шженерноТ пiдготовки студенев. У ХНАДУ контроль залишкових шкшьних знань студентiв
проводитися з таких предмелв як: математика, фiзика, хiмiя, шоземна мова, iнженерна графiка та шформатика.
Метою перевiрки залишкових шкiльних знань е - визначення знань студента, а також нагадування основних фундаментальних основ предмету. Контроль залишкових шктьних знань з дисциплши «Хiмiя» проводиться для студенев всiх технiчних спещальностей, i передбачати перевiрку навичок, знань i умiнь, необхiдних для вивчення дисциплши «Хiмiя».
Проведення перевiрки залишкових шктьних знань плануеться на початку вивчення дисциплши «Хiмiя», як правило, в осшньому семестрi, на першому аудиторному заняттi або на початку самостшноТ роботи студента з дисциплши. За погодженням iз студентами i деканатом факультету, на якому навчаються студенти, можливе проведення вхiдного контролю до початку занять з дисциплши, але обов'язково в осшньому семестрк При наявност дектькох викладачiв вхщний контроль за участю викладача, як правило, проводить провщний викладач дисциплши (наприклад, лектор).
Деканат факультету, на якому навчаються студенти, при необхщносл, забезпечуе умови для проведення перевiрки залишкових шктьних знань вщповщно до програми дисциплши або за погодженням з викладачем.
Мета i постановка задачи Мета роботи - подати результати мошторинг шктьних знань з дисциплши «Хiмiя» для студенев вах технiчних спещальностей ХНАДУ.
Результати та Тх обговорення.
Процес перевiрки та оцiнки знань студенев i його результати дуже важливi для самого викладача, для його подальшоТ роботи [4]. Контроль знань студенев - це невщ'емна i важлива частина процесу навчання, вщповщальний етап на шляху вщ незнання до знання, вiд неповного знання до бтьш точного i бiльш повного. Тому завдання викладача полягае у тому, щоб у процеа перевiрки залишкових шкiльних знань - виявити справжнш стан знань, вмшь i навикiв i тим самим допомогти студентам рацюнально оргашзувати навчальну роботу у подальшому навчанш.
Вивчення такоТ фундаментально'! дисциплiни як «Хiмiя», для всiх технiчних спещальностей ХНАДУ, е тiею основою, без якот подальше вивчення спецiальних дисциплш е скрутним. Оскiльки спостерiгаеться взаемозв'язок дисциплши «Хiмiя» з якими предметами як: фiзика, безпека життедiяльностi, матерiалознавство, фiзико-хiмiчна механiка матерiалiв та ш.
За останнi 5 рокiв спостеркаеться тенденцiя щодо зменшення кiлькостi зареестрованих осiб для участi в зовшшньому незалежному оцiнюваннi (ЗНО) [5], що пов'язано з демографiчною становищем в Укратш, а також низьким р1внем знань випускнимв стьських шкт (рис. 1).
шлыисть зареестрованих,
ТИС, ЧОУ1.
380 -
300
220 ■
50 " 40 ■ 30
2012 2013 2014 2015 2016
р1к
Рис. 1. Залежшсть юлькост! випускниюв шкл вд року випуску
1 - юльюсть зареестрованих осб на зовншне незалежне о^нювання,
2 - юльюсть зареестрованих на зовшшне незалежне о^нювання з х'1мп
Ця проблема виникае не ттьки в УкраТш, але i в деяких сусщшх краТнах пострадянського простору [6]. Слщ зазначити, що в старших класах школи хiмiя вивчаеться в обсязi лише 1-2 години на тиждень. Тому переважна бтьш^ь абiтурiентiв не здають хiмiю в ходi зовшшнього незалежного оцiнювання (рис. 1). У багатьох студенев подiбнi проблеми виникають саме через вiдсутнiсть базових знань та умшь з хiмiт в середнiй школi (табл. 1.).
За останш 5 рокiв також спостер^аеться тенденцiя до зниження явки абп^енлв, якi з'явились до тестувальних центрiв. Це свiдчить про невпевнешсть осiб, що зарееструвалися в правильност вибору предмету. Крiм того, велика кшьмсть студентiв е випускниками малокомплектних шкт, якi навчалися за приблизною базовою програмою. Саме тому, бiльшiсть студентiв вiдчувають труднощi при вивченш рiзних хiмiчних тем. Це зайвий раз пщкреслюе те, що першокурсники насилу орiентуються в дисциплiнi «Хiмiя».
Таблиця 1
«Втрати» зареестрованих оЫб на зовнiшньому незалежному оцiнюваннi з хiмГí
Рiк Учасники, що не здали ЗНО з хiмiТ, % Фактична явка зареестрованих на ЗНО з хiмiт, %
2012 8,15 91,24
201з 10,14 90,50
2014 9,46 88,6
2015 15,з 88,8
2016 12,4 89,4
Перевiрка залишкових шкiльних знань студенлв-першокурснимв ХНАДУ включае в себе чотири таблиц з 20 варiантами завдань (табл. 2), що охоплюе головы блоки дисциплши згiдно шкшьноТ навчальноТ програми.
Першим завданням «нульового» контролю е визначення ступеня окислення шдкреслених елементiв в приведених в варiантах сполуках. Наприклад: К2СГ2О7, НШз, СиО.
Ступiнь окислення - це умовний заряд атома в молекулу обчисленш в припущеннi що всi зв'язки мiж атомами iоннi. Слiд зазначити, що стушнь окислення вказуеться у верхньому правому кул атома в формам +п або -п, де п - цiле число. Для того щоб визначити ступiнь окислення шдкресленого елементу пiдпишемо постiйнi ступеня окислення К2+ СГ2? О7-2. Рахуемо загальну кшьмсть плюсiв i мшуав. Для того, щоб плюсiв i мiнусiв була однакова кiлькiсть, у двох атомiв хрому в сумi повинно бути +12, а значить, у кожного атома +6, К2+СГ2+ 6О7-2.
Таблиця2
Приклад першого завдання контролю залишкових знань для студенлв nершокурсникiв
Визначити стушнь окиснення шдкреслених елеменлв в наступних сполуках
Варiант Формули сполук
1 №2СОз, НШ2, Р2О5
2 НС1Оз, СиО, КНСОз
з БО2, НШ2, А1С1з
4 КМпО4, Н1, СО
5 1ЧНз, НзРОз, ^2О
6 БОз, НзРО4, НС1О
7 Н2БО4, 1ЧЮ, СаС12
8 А12Оз, КНСОз, НзАБО4
9 НШ2, Р2О5, СГ2(БО4)з
10 НзРО4, К2О, КНСОз
В другому завданш необхiдно скласти формули вищих оксидiв для наступних елементiв, Mg, А1, Р, Si.
Для того щоб скласти формулу вищого оксиду необхщно скористатися Перiодичною системою елементiв. Вищий оксид - це оксид з максимальною валентшстю, яка визначаеться за номером групи (головноТ шдгрупи), в якш знаходиться елемент. Так, наприклад, алюмшш (А1) знаходиться в третш групi, значить, його валентнiсть дорiвнюватиме III. Валентнiсть кисню величина постшна - II. Найменше спiльне кратне мiж II i III - 6. Дтимо 6 на валентшсть алюмiнiю III отримуемо його шдекс 2. Дiлимо 6 на валентшсть кисню II отримуемо iндекс кисню 3. Загальна формула вищого оксиду алюмшш виходить АЬОз.
Трете питання перевiрки шктьних знань студента - випиш^ь окремо кислоти, основи, солi i оксиди. Назвiть кислоти. FeClз, А1(ОН)з, СаО, НШз. У цьому питаны необхщно знати основнi класи неоргашчних речовин, а також назви.
У четвертому завданш необхщно скласти електронш рiвняння: Си0 ^ Си + 2; СГ ^ СГ.
Мiдь, утворюючи iон мiдi, вщдае два електрони, ТТ ступiнь окислення шдвищуеться вiд 0 до +2:
Си0 -2ё ^ Си + 2
Мiдь - вiдновник, шд час реакцп вона окислюеться.
Складемо наступне електронне рiвняння
С1+ ^ С1-
В цiй реакцп юн хлору е окисником, оскiльки приймае два електрони
С1+ +2ё ^ С1-.
Також, слщ зазначити, що серед студенлв-першокурснимв 2017/2018 року навчання ХНАДУ жоден не вибрав хiмiю для складання ЗНО.
Слiд вщм^ити, що за останш п'ять рошв намiтилася тенденцiя до зниження прохщного балу, а, отже, послаблюеться рiвень пiдготовки студенев. Також спостерiгаeться значне зниження числа позабюджетних студентiв в потоцк бдиний позитивний висновок, який випливае з факту скорочення студенлв-контрактнишв для автомобтьного и дорожньо-будiвельного факультелв, це збiльшення стабiльностi потоку, так як подготовка бюджетних студентiв перевершуе пiдготовку «платнимв» (табл. 3). На шдтвердження вищесказаного можна вiдзначити, зростання яшсних показникiв вхiдного контролю студенев цих факультетiв у 2016 рощ, коли знизилося число прийнятих студенев за контрактною формою навчання. Тод^ як для механiчного i транспортного факультелв тенденцiя до зниження яшсних показникiв шкiльних знань студентiв з хiмN залишаеться незмiнною.
Таблиця3
Аналiз nеревiрки залишкових шкiльних знать студенлв ХНАДУ з xiMii
Pm Яшсш показники, %
Автомобтьний факультет Дорожньо - будiвельний факультет Мехашчний факультет Транспортний факультет
2012 75 83 61 91
2013 67 75 55 70
2014 59 66 52 54
2015 64 55 52 47
2016 73 67 49 44
Пщсумки набору 2017 року, також свщчать про зниження якiсних показникiв бюджетних i контрактних студенев.
Звичайно, представлен показники не eдинi, якi можна використовувати для оцшки пiдготовки студенлв-першокурснишв до навчання в учбовому закладк Потрiбно враховувати i позаучбову роботу, i активнiсть студента. Таким чином, можна з досить високою часткою впевненостi вважати, що рiвень студенев, якi поступили на технiчнi спещальносп до ХНАДУ приблизно рiвний, а вщхилення не носять глобального характеру.
Список використаних джерел
1. Хоботова Э.Б. Индивидуальный поход при обучении химии / Э.Б. Хоботова, М.И. Игнатенко, Ю.С. Калмыкова // Образование и саморазвитие. - 2016. - №1(47). - С. 106-109.
2. Даценко В.В. Формування професшноТ компетентносп у студенлв техшчних ВНЗ у процес навчання хiмiT / В.В. Даценко // Вкник ХНАДУ. - Вип. 77. - 2017. - С.13-17.
3. Бабанский Ю.К. Интенсификация процесса обучения / Ю.К. Бабанский. - М.: Знание, 1987.-286 с.
4. Кряж И.В. Игровые методы в экологическом образовании / И.В. Кряж // Сучасш технологи навчання у навчальному процеа вищих освггшх зaклaдiв. Ч.11. Рiвне, 1999.- С 164-169.
5. Внешнее независимое оценивание. - Режим доступу: https://ru.osvita.ua/test/rez_zno/
6. Лебединцев В.Б. Модернизация сельской малокомплектной школы: неклассно-урочная модель / В.Б. Лебединцев // Народное образование. - 2005. - № 1. - С. 103-107.
References
1. Hobotova E.B. Individualnyiy pohod pri obuchenii himii / E.B. Hobotova, M.I. Ignatenko, Yu.S. Kalmyikova // Obrazovanie i samorazvitie. - 2016. - #1(47). - S. 106-109.
2. Datsenko V.V. Formuvannya profesIynoYi kompetentnostI u studentIv tehnIchnih VNZ u protsesI navchannya hImIYi / V.V. Datsenko // VIsnik HNADU. - Vip. 77. - 2017. - S.13-17.
3. Babanskiy Yu.K. Intensifikatsiya protsessa obucheniya / Yu.K. Babanskiy. - M.: Znanie, 1987.-286 s.
4. Kryazh I.V. Igrovyie metodyi v ekologicheskom obrazovanii / I.V. Kryazh // SuchasnI tehnologIYi navchannya u navchalnomu protsesI vischih osvItnIh zakladIv. Ch.II. RIvne, 1999.- S 164-169.
5. Vneshnee nezavisimoe otsenivanie. - Rezhim dostupu: https://ru.osvita.ua/test/rez_zno/
6. Lebedintsev V.B. Modernizatsiya selskoy malokomplektnoy shkolyi: neklassno-urochnaya model / V.B. Lebedintsev // Narodnoe obrazovanie. - 2005. - # 1. - S. 103-107.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 4(14), 2017
MONITORING OF RESIDUAL SCHOOL STUDENTS' KNOWLEDGE T.O. Nenastina
Kharkov National Automobile and Highway University, Kharkiv, Ukraine
T.V. Shkolnikova
National Technical University Kharkiv Polytechnic Institute, Kharkiv, Ukraine Abstract. The basic principles of the organization of teaching chemistry at Kharkiv national automobile and highway University the formation of students professional competence. Shown, still checking the residual knowledge of school students is a necessary component to the qualitative study of Chemistry in higher education, definitions of student knowledge, and also a reminder of the basic fundamental foundations of the subject. Describes the main topics, examples of tasks and methods for solving problems of the "zero" control. Topics included in the knowledge test include basic main units of the discipline according to the school curriculum, which are the basis for further study of the discipline. Shows the relationship of the discipline "Chemistry" with the professional disciplines of technical specialties. The analysis of the residual school knowledge of first-year students of all technical specialties of the Kharkov national automobile and highway University for the discipline "Chemistry". Shows the need to enhance all types of educational work in the course of studying of special disciplines. The tendency to reduction of the level of school training in the discipline "Chemistry", due to a number of factors.
Hey words: monitoring, discipline chemistry, inspection remnants knowledge, student, planning, educational process, technological institute of higher learning, school knowledge.
