CC BY
9
АктуальН проблеми сучасно! медицины
ГУМАН1ТАРН1 ТА СОЦ1АЛЬН1 ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ, ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩ1Й МЕДИЧН1Й ШКОЛ1
УДК 616.8: 378. 147 бхалов В. В., Мiзякiна К. В.
ДЕЯК1 МОТИВАЦ1ЙН1 МОМЕНТИ В ФОРМУВАНН1 МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ-НЕВРОЛОГА
ДЗ "Днтропетровська медична акаде1^я МОЗ УкраТни", м. Днiпро
Проблема мотивацИ'пов'язана з тим, що механiзми саморегуляцИта самокерування вже дють, але формування особистост/ студента, його чтко'У спрямованост/ ще не склалося. Необх'дна умова для створення '¡нтересу до змсту навчання та до власно'У навчально'У д'яльност'! - можливсть про-являти в процес навчання розумову самостшшсть та М^атившсть, але за наявност/ в'дм'тноУп-дготовки теоретичних знань. Студенти о^нюють навчальний процес у ВНЗ з точки зору сво'Ух особистих потреб, цлей, установок, ценностей, тощо. А вони найчастше в1'др1'зняються вд голо-вно'У мети навчання - пдготовки фах'тця. У студент'т домнуючим е мотив досягнень (прагматич-ний). 1х д'яльн'сть спрямована, перш за все, на отримання кнцевого результату певного р'тня. Сам процес виршення навчальних завдань набувае для них значення лише в силу його сп'тв'дношення з кнцевим результатом (отримання о^нки, здача залку, /спиту, отримання диплома тощо). Не ви-кликае сумнву той факт, що у будь-якого викладача нер'дко виникае проблема формування в сту-дент'т позитивноУ мотивацИ щодо навчання взагалi й до свого предмету зокрема. Самостшне ви-рiшення складних клiнiчних задач з використання нов1'тн1'х технологй можливе тльки при спльних зусиллях викладач'т рiзних дисципл/'н. Впровадження мiждисциплiнарних завдань пдвищуе р'тень за-своення базових наук та в подальшому клiнiчних дисциплн, вдповднсть со^альним вимогам сьо-годення. Вирiшення даних задач потребуе згадування набутих знань, а як результат, Ух за^плення в подальшому застосуванн'!.
Ключов1 слова: м1ждисципл1нарн1 задачу схщчасп задачу формування ключного мислення.
Посада "лкар-невролог" вщноситься до кате-горп "професюнали". Квалiфiкацiйнi вимоги - по-вна вища осв^а (спе^алют, мапстр) за напря-мом подготовки "медицина", спе^альнютю "лку-вальна справа"; спецiалiзацiя за фахом "невро-лопя" Интернатура, курси спецiалiзацiГ); наяв-нють сертифката лкаря-спе^алюта; без вимог до стажу роботи.
Профеая лкаря невролога передбачае вщ-повщальнють, високий штелект, вдумливють, прагнення до постшного самовдосконалення, вмшня ствпереживати i розумшня цшносп жит-тя шшоТ людини.
^м анатоми, фiзiологiТ, мiкробiологiТ та ш-ших загальномедичних дисциплiн, лкар-невролог повинен знати симптоми та мехашзми розвитку захворювань нервовоТ системи, володн ти методами дiагностики та лкування. Вiн повинен умiти «читати» рентгенiвськi, томографiчнi знiмки та штерпретувати данi iнших методiв до-слщження, повинен не тiльки досконало знати будову та функци нервовоТ системи, а й розум^и логiку взаемофункцюнування iнших систем i ор-гашв.
Вирiшальне значення у формуваннi вузького фахiвця мае стiйка позитивна мотива^я, яка за-снована на потребах та штересах людини. Висо-
ка позитивна мотива^я може вiдiграти роль компенсуючого чинника у випадку недостатньо високих здiбностей; однак у протилежному на-прямi цей фактор не спрацьовуе - ыякий високий рiвень здiбностей не може компенсувати вн дсутнiсть навчального мотиву або його низьку вираженють, не може привести до значних усш-хiв у навчаннi.
Отже мотивацiйна складова навчальноТ дiя-льностi охоплюе тзнавальы потреби, мотиви i сенс навчання. Окремi дослiдники вважають найбiльш адекватними навчальнш дiяльностi ш-знавальнi мотиви (широк пiзнавальнi, навчаль-но-пiзнавальнi, мотиви самоосв^и) [1].
Формування мотивiв, як надають навчанню певний змiст, е одним iз головних завдань викладача. Важливим елементом освiтнього про-цесу в медичних навчальних закладах е розви-ток у студенев мотивацiТ професiйноТ дiяльностi, орiентованоТ на реалiзацiю, як в ходi осв^нього процесу, так i в подальшш професiйнiй дiяльно-стi з урахуванням залучення даноТ мотивацiТ до широкого контексту життедiяльностi сучасного лiкаря, що мае високе со^альне значення для розвитку держави, сусптьства, особистостi.
Аналiз теоретичних джерел показав, що мо-тивацiя професiйноТ дiяльностi студентiв в ме-
дичному ВНЗ е складним системним утворен-ням, впорядкованою сукупнютю професшно-медичних цiннiсних орiентацiй, мотивiв, спону-кань особистостi до здiйснення як безпосеред-ньо лкарськоТ дiяльностi, так i реалiзацN влас-них гуманютичних аспектiв в ходi професшноТ та шших видiв дiяльностi.
В результат андрагогiчного аналiзу шляхiв вдосконалення процесу професшноТ пiдготовки в медичних ВНЗ i реалiзацiТ сучасних тенденцiй розвитку осв^и можна в теоретичному план ви-значити професiйно-мотивацiйний навчальний пщхщ до оволодiння майбутньою спецiальнiстю, а в практичному план - мотивацшну складову освiтнього процесу, яка включае, перш за все, розвиток у студенев мотивацiТ до професiйноТ дiяльностi, що е важливою умовою забезпечен-ня якостi пiдготовки лiкарiв та медичних пра^в-никiв в цтому [2].
Досвiд до- i шслядипломного викладання у вищих навчальних медичних закладах свщчить, що незважаючи на те, що студенти молодших курав детально опановують базовi медичнi науки, при навчанн на старших курсах та в штерна-турi вони не можуть в повнш мiрi використовува-ти набутi знання для практичного осмислення особливостей дiагностики та лкування хворих неврологiчного профтю. В результатi Тм потрiб-но повторно студшвати тi ж самi роздiли медичних основ в ключi клiнiчного переосмислення. Формальна роз'еднанють спорiднених дисциплiн у навчальних планах, недостатне використання мiжпредметних зв'язкiв у навчальному процес призводять до того, що синтез навчальноТ шфо-рмацп стихiйно навантажуеться на самих студе-нтiв, i якщо навiть вони його й застосовують, то ефект виявляеться незначним. Все це перешко-джае цтеспрямованому формуванню цiлiсноТ системи знань та вмшь [3].
В нишшнш час невiд'емною складовою сусального життя стали iнформацiйнi технологи, тому на перший план виступае мета формування у студента шформацшноТ компетентностi, а саме -вмшня добувати, аналiзувати та структурувати iнформацiю. Таким чином, необхщно готувати молодих людей до життя в умовах ринку, вони повинн бути ^^ативними, творчими, заповзят-ливими особистостями, якi вмiють вибирати кращ^ оптимальнi варiанти з тих, як ставить перед ними дшснють. Тому пiд сучасною якюною освiтою розумiють спроможнiсть вирiшувати ре-альнi життевi проблеми на основi предметних знань i умiнь, цим i пояснюеться рiвень пщготов-ки фахiвця. Сьогоднi важливо переглянути орiе-нтири в навчаннi. Психологiчний пщхщ поступа-еться мiсцем компетентнiсному. Студентам та Штернам необхщно навчитися вм^и виршувати питання, що виникають в полi iнформацiйного знання. Один з актуальних способiв перевiрки знань - ршення ситуацiйних завдань, орiентова-них на мiжпредметнi знання, ерудицiю, розвиток ключного мислення [4].
Самостiйнiсть предме^в, Тх слабкий зв'язок один з одним спричиняе серйозн труднощi в формуванш у студентiв цiлiсного уявлення про надання допомоги хворим невролопчного профтю. Предметна роз'еднанють стае одыею з причин фрагментованост медичних знань. 1нте-гративнiсть знань не може бути досягнута мимо-втьно i стихiйно, Т'Т необхiдно постшно та цтес-прямовано використовувати в процеа подготовки. Дидактичним засобом формування у студен-тiв професшно значущих особистiсних якостей е штеграцшш навчальнi комплекси, що включають курс лекцш, систему семiнарських i практичних занять з використанням мiжпредметних зв'язш. Iнтеграцiя навчання - це оптимiзацiя зближення, зв'язку наук, що вщбуваеться паралельно з про-цесами диферен^ацп. Такий пiдхiд удосконалюе i допомагае подолати недолги предметноТ сис-теми та спрямований на поглиблення взаемоз-в'язш мiж предметами [3].
Забезпечення безперервност та ступеневостi медичноТ освiти згщно iз стандартами Всесв^-ньоТ федераци медичноТ освiти було рекомендовано у ршены ВсеукраТнськоТ науковоТ навчаль-но-методичноТ конференцiТ "Новi напрямки впровадження кредитно-модульноТ системи ор-ганiзацiТ навчального процесу у вищих медичних i фармацевтичному навчальних закладах УкраТ-ни Ш-М рiвнiв акредитацГТ" [5].
На першому рiвнi мiжпредметноТ iнтеграцiТ вь дбуваеться iнтегрування навчального матерiалу всередин одного конкретного предмета. Другий рiвень передбачае об'еднання понятшно-iнформацiйноТ сфери рiзних дисциплiн з метою найкращого запам'ятовування шформацп, супу-тнього повторення, введення до теми додатко-вого матерiалу. Третiй рiвень вимагае оперуван-ня завданнями порiвняльно-узагальнюючого ви-вчення, що виражаеться у формуванш у студенев вмiння спiвставляти та протиставляти явища та об'екти. 1ндивщуальна творчють студента або iнтерна (a-IV) на четвертому рiвнi передбачае самостiйне ствставлення фактiв, мiркувань, встановлення зв'язкiв i закономiрностей, засто-сування засвоених навчальних умшь [6].
Найбiльш ефективною е штегра^я змiсту -процес встановлення зв'язш мiж структурними компонентами рiзних навчальних дисциплiн з метою формування цтюного уявлення про па-толопчний процес.
При горизонтальному iнтегруваннi предметом аналiзу виступають багатоплановi об'екти, шфо-рмацiя про сутнiсть яких мютиться в рiзних навчальних роздтах; зберiгаеться самостiйнiсть кожного предмета, що забезпечуе безперерв-нiсть вдосконалення знань та вмшь.
З точки зору компетентнюного пщходу, осно-вним безпосередым результатом освiтньоТ дiя-льностi стае формування ключових компетент-ностей, тобто можливост фахiвця самостiйно дiяти в ситуацп невизначеностi при вирiшеннi актуальних медичних проблем.
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
Ми пропонуемо на Bcix етапах навчального процесу використовувати «нао^зш» ситуацiйнi задачi. Впровадження дано'1 методики вимагае вирiшення реального завдання з застосуванням вах знань одночасно, активiзацiï отриманоГ ра-шше шформацп з кожного з медичних предме^в. На прикладi використання таких завдань про-стежуеться можливiсть подолання фрагментацп знань та формування ïx цiлiсного комплексу. При цьому спостер^аеться ще один цiкавий по-зитивний ефект: в процеа виршення практичних завдань усуваються прогалини в знаннях з конк-ретних дисциплiн, що сприяють глибшому осми-сленню та розумшню матерiалу по кожнiй з задн яних дисциплiн.
У нашш iнтерпретацiï реалiзацiï проблеми за-пропоновано використання завдань, що побудо-ван за принципом "схщ^в". В основу цього пок-ладено вiдповiднiсть складност запропоновано-го завдання рiвню пщготовленосп студента, по-чинаючи вiд абетки нормально!' анатомп i закш-чуючи iнтернатурою з дисциплiни "Невролопя" та курсами пщвищення лiкарськоï квалiфiкацiï. Наводимо у спрощеному виглядi приклад схщ-частого мiжпредметного завдання:
Хворий К., 35 рош. Поступив в стацюнар зi скаргами на головний бть, нудоту, блювання, болi в правш половинi обличчя, закладенiсть носа, пщвищену температуру тiла до 38,50С. ^в-тора мiсяцi тому отримував лкування з приводу загострення хрошчного гаймориту. Невролопч-ний статус: млявий, загальна гiперестезiя, гипо-смiя праворуч, ригщнють потиличних м'язiв, дво-стороннш симптом Кернiга, симптоми Брудзин-ського: верхнш, середнiй, нижнiй. ЗАК: лейкоцитоз - 11109; ШОЕ - 22 мм/год. Лквор: мутний, тиск 700 мм.вод.ст., бiлок 0,9 г/л, цитоз -18000/мкл (нейтрофiли 95%), цукор - 2,78 ммоль/л, хлориди - 211,5 ммоль/л.
1 сходинка. Про що свщчать змши кровi та лн квора у даного хворого?
2 сходинка. Вкаж1ть мiкроорганiзми, якi е най-частiшою причиною запальних захворювань головного мозку.
3 сходинка. Як додатковi методи обстеження необхщно провести даному хворому? Яких су-мiжниx фаxiвцiв необхщно залучити для прове-дення диференфально1 дiагностики?
4 сходинка. Призначити терашю. Вказати гру-пу антибактерiальниx препара^в, найбiльш ба-жаних в даному випадку. Вказати ефективн до-зи.
5 сходинка. Визначити критерп ефективностi медикаментозно1 терапiï i ймовiрнi ускладнення патолопчного процесу.
Перша сходинка вiдповiдае рiвню студента, який опановуе базовi медичш науки, в подаль-шому при проходженн курсу пропедевтики, еш-
демюлогп, iнфекцiйних хвороб, з початком на-вчання на кафедрi нервових хвороб завдання ускладнюеться. Випускник iнституту зобов'яза-ний впоратися з завданням 4 рiвня (це передба-чено навчальною програмою). П'ята сходинка -для пщготовленого лiкаря-iнтерна перед отри-манням сертифкату спецiалiста. Шосту сходин-ку опановують слухачi циклiв пiдвищення лкар-ськоТ квалiфiкацiТ.
Вже на початку навчання студент повинен бути усвщомлено шформований про важливiсть поглибленого вивчення базових наук. Посинд-ромна терашя е прерогативою практично! дiяль-ност лiкаря-невролога й базуеться на поглибле-нiй дiагностицi та особливостях лкування пато-логiчних процесiв. В майбутньому студент вже не буде ставитися до фундаментальних медичних наук як до трудомюткоТ та не надто потрiбноТ дiяльностi, осктьки буде прагнути стати гарним лiкарем. Таким чином i формуеться мотивацiя починати свое становлення як фахiвця не на кл^чних кафедрах, а на самих початкових ета-пах навчання.
Висновки та перспективи подальших дослiджень
Ступiнчастi мiжцисциплiнарнi завдання в пе-внiй мiрi визначають вiдповiднiсть навчально-методичного комплексу штегративного змiсту дисциплiни "Невролопя". Завдання такого типу формують у студента первинну мотивацш та визначають шляхи досягнення бажаного результату, моб^зують прагнення студента починати свое становлення як фахiвця не на кл^чних кафедрах, а на початкових етапах навчання.
Впровадження у навчальний процес завдань такого типу пщвищуе успшнють навчання на етапах опанування студентом базових медичних наук, а в подальшому - сумiжних дисциплш.
Лтература
1. Dmytryshyn B.Y. Psychological features of forming students' positive educational motivation / B.Y. Dmytryshyn // Problems of Modern Psychology. 2015. - Issue 27. - Р. 137-150.
2. Копысова Л.А. Развитие мотивации к профессиональной деятельности у обучающихся в медицинском ВУЗе. / Л.А. Копысова - СПб : Астерион, 2007. - 106 с.
3. Стусь В.П. Фазисш ситуацшш завдання в формуванш професшноТ компетентност спе^алюта за фахом "Уролопя" / В.П. Стусь, В.В. бхалов, М.М. Моюеенко [та ш.] // Уролопя. - 2017. -№1. - С. 91-95.
4. бхалов В.В. Принцип междисцтланарноТ штеграцп та апрюр-ноТ мотивацп в медицин невщкпадних сташв / В.В. бхалов, О.В. Кравець, О.В. Богатирьова // Медичш перспективи. -2014. - T.XIX, №2, ч.1. - С. 103-105.
5. Волосовець О. П. Удосконалення засвоення практичних нави-чок i методик студентами та лкарямичнтернами - важлива складова кадровоТ перебудови первинноТ ланки / О. П. Воло-совець, Ю. С. П'ятницький, I. С. Вп"енко [та ш.] // Медична освн та. - 2012. - №3. - С. 5-6.
6. Литвинова Т.Н. Межпредметная интеграция химических дисциплин в медицинском ВУЗе / Т.Н. Литвинова, И.М. Быков, Н.К. Волкова // Электронный научный журнал "Современные проблемы науки и образования". - 2009. - № 2. - С. 51.
Реферат
НЕКОТОРЫЕ МОТИВАЦИОННЫЕ МОМЕНТЫ В ФОРМИРОВАНИИ БУДУЩЕГО СПЕЦИАЛИСТА-НЕВРОЛОГА Ехалов В. В., Мизякина Е. В.
Ключевые слова: междисциплинарные задачи, ступенчатые задачи, формирование клинического мышления.
Проблема мотивации связана с тем, что механизмы саморегуляции и самоуправления уже действуют, но формирование личности студента, его четкой направленности еще не сложилось. Необходимое условие для создания интереса к обучению и к собственной учебной деятельности - возможность проявлять в процессе обучения самостоятельность и инициативу при наличии отличной теоретической подготовки. Студенты оценивают учебный процесс в ВУЗе с точки зрения своих личных потребностей, целей, установок, ценностей, и др. А они зачастую отличаются от главной цели обучения - подготовки специалиста. У студентов доминирующим является мотив достижения (прагматический). Их деятельность направлена, прежде всего, на получение конечного результата определенного уровня. Сам процесс решения учебных задач приобретает для них значение только в силу его соотношения с конечным результатом (получение оценки, сдача зачета, экзамена, получение диплома и т.д.). Не вызывает сомнения тот факт, что у любого преподавателя возникает проблема формирования у учащихся позитивной мотивации к обучению в общем и непосредственно к своему предмету. Самостоятельное решение сложных клинических задач и оперирование новейшими технологиями возможно только при совместных усилиях преподавателей различных дисциплин. Внедрение междисциплинарных заданий повышает уровень освоения базисных наук и в дальнейшем клинических дисциплин, и умение соответствовать социальным запросам сегодняшнего времени. Решение данных задач требует обновления в памяти приобретённого материала, а, следовательно, и закрепления его в дальнейшем использовании.
Summary
SOME MOTIVATIONAL ASPECTS OF DEVELOPMENT OF FUTURE NEUROLOGY PROFESSIONALS Ekhalov V. V., Mizyakina K. V.
Key words: cross-disciplinary tasks, step tasks, development of clinical thinking.
The issue of motivation is attributed to the fact that self-regulatory and self-management mechanisms have been activated while construction of student's identity and formation of his/her commitments are still ongoing. The prerequisite for the students to be interested in studies content and self-learning includes an opportunity to demonstrate intellectual independence and leadership supported by sound theoretical background. The students evaluate teaching and learning activities in the higher educational settings through the lens of their own needs, aims, goals, values, which, in most cases, differ from the main objective consisting in training a professional. The students' priority is an achievement (pragmatic point). First of all, they are focused on the outcome of a certain level. Performing educational tasks is important for them only due to its correlation with the outcome (to be well-rated, to pass exams, to get a degree). It is beyond any doubts that any educator has to face the problem of making students positively motivated in learning particular disciplines. The opportunity to solve complex clinical tasks autonomously using novel technologies can be provided only through a synergy of teaching efforts by all educators. Adoption of cross-disciplinary tasks can improve achievements in basic knowledge and clinical sciences rising to modern social challenges. Solving this problem requires recalling the knowledge gained and, consequently, its reinforcement through further deployment.
