CC BY
19
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК: 616.35:378.1 Стороженко О.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНО1 Х1РУРГ11 В УМОВАХ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
ВДНЗ УкраГни «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
1нтегра^я в Свропейську систему ос&ти i введення кредитно-модульно)' системи передбачае но-вий п'дх'д до профеайно)' пдготовки майбутн'к кадр'т. В робот/ викладен результати анал'зу дос-в'ду оргашзацИ навчального процесу за кредитно-модульною системою у викладаннi дисциплни "Загальна хiрургiя з доглядом за хворими". Обговорен!' причини, що ускладнюють впровадження ново)' програми. Наведен приклади виршення основних проблемних питань. Досл'джували сучасн за-соби навчання, '¡нтерактивне програмне / методичне забезпечення. В результатi виявлено, що са-мостшна д'яльн'ють студент'т в'д'грае виршальну роль у формуваннi )х як майбутн'к фахiвцiв. Стаття присвячена актуальнш проблемi освти в сучаснш медицин'!, викладанню клiнiчних дисцип-лн. Основне значення в цьому питанн придляеться практичному заняттю i системному пдходу для засвоення теоретичного матер'алу i набуттю практичних навичок. На кафедрi загально)' х'ру-рг) проведене структуроване, багатофакторне планування учбового процесу '¡з застосуванням р-зних форм етапного контролю. Системний п'дх'д до навчання майбутнх лiкарiв визначив задач'! комплексно)' науково-досл'дно)' роботи, яку було проведено на кафедрi. На наше переконання, саме на початку учбового етапу вуз'тсько)' кл/'н/чно)' пдготовки, перевага повинна надаватися методиц навчання, яка сприяла б розвитку особистих зд'бностей студента, умiнню логiчно мислити, вико-ристовувати теоретичн!' знання у практичнiй д 'яльност'!. В 'дпов 'дно до Болонсько)' системи, сту-денти велику частину в/'дведеного для навчання часу мають працювати самостшно. Якщо студент не оволод 'е навичками самостшно')' роботи з урахуванням мотивацИ та бажань, то процес самоосвти в цьому випадку не мае перспективи.
Ключов1 слова: кредитно-модульна система, загальна х1рурпя, методика викладання, учбовий процес, оптим1зац1я.
Вступ
1нтегра^я в Свропейську систему освгги i введення кредитно -модульноГ системи поставили перед викладачами кафедр загальноГ хiру-ргп низку важливу запитань, вщповщь на як повинна шдвищити самостшнють, творчу ^^ативу i активнють студенпв - майбутых лiкарiв [2;3].
Враховуючи, що рiвень квалiфiкацiГ фахiвця стоГть на першому мюц в градацшних системах осв^и рiзних сусптьств, зрозумта необхОднють шдвищення якост подготовки лкаря в навчаль-ному закладi на що направлене вттення в учбовий процес кредитно-модульноГ системи [2].
Модершза^я осв^и, яка вщбуваеться у зв'язку з приеднанням УкраГни до Болонського процесу, насамперед стимулюе пошук i удоско-налення педагопчних процеав [1].
Побудова нацюнальноГ системи осв^и в УкраГн передбачае новий шдхщ до професшноГ подготовки майбутнiх кадрiв, спрямований на по-долання не вiдповiдностi знань студенев запи-там особистостi, суспiльним потребам i свiтовим стандартам, знецiнення со^ального престижу освiченостi та iнтелектуальноГ дiяльностi [4;5].
Мета
Винайти шляхи покращення якост пiдготовки студентiв в умовах Болонського процесу шляхом запровадження здоровоГ конкуренцп у вивченнi курсу загальноГ хiрургiГ та впровадженню в на-вчальний процес новiтнiх технологiй з об'ективiзацiею оцiнки знань студентiв та удо-сконаленням i посиленням ролi самостiйноГ роботи.
Результати та 1х обговорення
На початку вивчення курсу загальноГ xipyprir на III Kypci медичного факультету Bei студенти повинн бути ознайомленi з принципами побудо-ви навчального плану та оцшювання Гх знань. Навчальна програма складаеться з двох тдсум-кових модулiв та восьми змiстовних. Особливу увагу придтяемо третьому змiстовному модулю з курацп хiрургiчних хворих та написанню iсторiГ хвороби, адже до вивчення курсу загальноГ хiру-ргп студенти не проводили курацiю хворих та написання юторп хвороби на жоднш iз поперед-нiх ктычних дисциплiн. З метою оптимiзацiГ навчального процесу ми пропонуемо:
- Оргашзоване проведення постшно дiючих семiнарiв для викладачiв та студентiв з питань реалiзацiГ кредитно-модульноГ системи оргаш-зацiГ навчального процесу.
- Забезпечити бтьш широке використання сучасних штерактивних технологiй навчання по-ряд з традицшними формами органiзацiГ навчального процесу, що спрямован на досягнення майбутшми фахiвцями компетентностi та адап-тацiГ до нових вимог ринку працк
- Забезпечити об'ективний дiяльнiсно орiен-тований контроль навчальних досягнень студен-тiв i якостi подготовки фахiвцiв (наказ МОЗ УкраГни вщ 31.07.1998 р. за № 285).
- Налагодити новi моделi та форми спiвпрацi з вггчизняними та iноземними вищими навчаль-ними закладами з метою сприяння мобшьносп студенев, викладачiв, наукових працiвникiв.
На кафедрi загальноГ хiрургiГ проведене стру-ктуроване, багатофакторне планування учбово-го процесу iз застосуванням рiзних форм етап-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
ного контролю. З урахуванням типовоТ программ, учбового плану, робочоТ программ створенi кон-кретнi заходи з боку викладачiв та студентiв для досягнення якост теоретичних i практичних знань, необхщы для цього ресурси та послщов-нiсть технологiчних дiй iз застосуванням кредит-но-модульноТ системи.
Системний пщхщ до навчання майбутнiх лн карiв визначив задачi комплексноТ науково-дослщноТ роботи, яку було проведено на кафед-рi. Дослiдження даноТ роботи базувалися на уя-вленнях та принципах класичноТ педагогiки, де специфка медичноТ академiчноТ освiти диктуе обов'язкову внутршньопредметну i мiждисцип-лiнарну штеграцш.
Викладач повинен вiддавати перевагу не ш-формацiйно-контролюючiй функцiТ, а оргашза-цiйно-стимулюючiй, культивуе демократичний стиль керування, пщтримуе iнiцiативу студентiв та мае настанову на сшвпрацю та солщарну вщ-повiдальнiсть за Т'Т результати. Зростае роль вмшня добувати i узагальнювати iнформацiю з рiзних джерел.
На наше переконання, саме на початку учбового етапу вузiвськоТ шшчноТ подготовки, перевага повинна надаватися методик навчання, яка сприяла б розвитку особистих здiбностей студента, умшню логiчно мислити, використову-вати теоретичн знання у практичнiй дiяльностi. На кафедрi загальноТ хiрургiТ у зв'язку з цим сьо-годн ми висуваемо iншi завдання, проводячи лекцш - активiзувати навчальний процес, залу-чити студента до активноТ спiвпрацi, виходячи з того, що активiзацiя лекцп спонукае студентiв до аналiзу та зiставлення фактiв, доведення чи за-перечення суджень, формулювання висновкiв та перевiрки Тх правильность Важливе значення при розробцi таких лекцш ми придiляемо визна-ченню чiткого обсягу навчального матерiалу, структурi теоретичноТ i практичноТ частин, Тх по-слiдовностi, пiдбору i постанову проблемних пи-тань, практичних вправ, ситуацшних завдань. Досвiд проведення лекцш дае нам змогу бути впевненими у частит яка наголошуе, що засто-сування у межах лекцш проблемного методу, використання елемен^в активного спткування, сучасних шформацшних технологiй дозволить уникнути Т'Т дидактичних недолшв. Пщ час практичного заняття поряд iз вирiшуванням тестових завдань, ситуацшних задач, усного опитування проводиться робота студенев при розгляданн конкретноТ кл^чноТ ситуацiТ iз конкретними те-матичними хворими в об'емi накреслення мож-ливих тактичних та вирiшення доцтьних, у да-ному клiнiчному випадку, лкувально-дiагностичних схем. У процеа обговорення клн нiчноТ або модельованоТ ситуацiТ викладач ви-ступае як джерело додаткових ведомостей, на-дае студентам необхщы клiнiко-лабораторнi по-казники, рентгешвськ знiмки, данi шструмента-льних методiв дослiдження, узгоджуе питання, як виникли у процесi дискусiТ та доповнюе вщ-
повiдi студентiв. Таким чином, вщбуваеться за-крiплення отриманоТ студентами iнформацiT, а значить ми можемо спостер^ати процес не тть-ки засвоення знань i формування навичок, що певною мiрою впливае на формування профе-сiйних компетенцш майбутнього фахiвця, але й можемо простежити реальний процес виршення поставлених педагопчних завдань. Вважаемо, що виклад навчального матерiалу у такiй формi е доцiльною педагогiчною технологiею при ви-вченнi загальноТ хiрургiT.
За уама роздiлами учбовоТ програми на ка-федрi складенi та видан методичнi розробки, якi постiйно оновлюються та перевидаються з урахуванням нових наказiв МОЗ УкраТни, а також нових стандарт з дiагностики та лiкування xi-рургiчниx хвороб.
Методичн розробки до кожного практичного заняття мютять дiагностичнi алгоритми з нозоло-гiчниx форм. Дiагностичний алгоритм, розробле-ний викладачем, дозволяе ознайомити майбут-нix лiкарiв iз системою ключного мислення i по-яснити етапи мiркування при виборi методiв ль кування. Контроль виконання студентами самос-тiйниx завдань проводиться викладачами як на практичних заняттях, так i пщ час iндивiдуальноT позааудиторноТ роботи.
На клiнiчниx базах кафедри проходять практику студенти 11-111 курсу з догляду за хворими та в якост медичних сестер. В останн роки вироб-нича практика проходить не в л^нш час, а пщ час навчального року, паралельно з аудиторною роботою з предмету, що безпосередньо пов'язуе теорш з практикою. Завданням викладача при цьому е допомогти студенту реалiзувати набут теоретичнi навички безпосередньо в лкувальнш роботi.
Вiдповiдно до БолонськоТ системи, студенти велику частину вщведеного для навчання часу мають працювати самостiйно. У системi подготовки лiкаря самостiйний пошук i засвоення про-фесiйниx знань вважаеться вагомим i досить вн дповщальним роздiлом роботи. Згiдно псиxологiT навчання це важкий етап роботи. Для його усш-шного перебiгу необхщне гармонiйне поеднання складових навчання: суб'екту навчання, усвщо-млення мотивiв навчання, готовнють сприймати змiст навчання. При цьому велике значення на-даеться належному методичному забезпеченню.
Самостiйнiсть студенев в навчальнiй дiяль-ностi пов'язана з формуванням у них навиш творчоТ працi. В компоненти загальних навиш останнього входять: умiння планувати самостш-ну роботу, рацiонально ТТ органiзувати, здшсню-вати самоконтроль i умiння працювати в певно-му темпк Сформувати у студента творчу самос-тiйнiсть можливо тiльки за умови, якщо студент навчиться долати труднощi в процеа отримання знань, а також на етап Тхнього застосування. Враховуючи роль викладача в оргашзацп самос-тiйноT роботи, очевидним е i те, що неможливо будувати органiзацiю самостшноТ' дiяльностi сту-
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
детчв без врахування ïxhîx потреб. Дослщження останшх ромв показують, що досить багато сту-дентiв незадоволен обставинами органiзацiï самостiйноï роботи, ïï результатами, зворотним зв'язком з викладачами, контролем. Студенти вщзначають такi позитивы моменти в оргашзацп самостiйноï роботи: надання Тм можливостi тво-рчоТ самореалiзацiï особистостi; можливостi ш-знання нового, як отримання додаткових знань; розвиток культури мислення; бтьш глибоке освоення матерiалу; розвиток iндивiдуальних якостей особистосп; вироблення свое!' точки зо-ру з питання, що вивчаеться, а також можливють для спткування мiж собою в процесi навчання.
Самостшна робота студентiв, яка базуеться на особистш пiзнавальнiй дiяльностi, е практично мотивованим пщфунтям для засвоення рiз-номанiтних поточних та перспективних знань i сприяе самоаналiзу та оволодшню навиками самооцiнки. Це е основою для подальшого осо-бистого та професiйного розвитку, формування вмшь, визначення прiоритетних напрямкiв практично!' дiяльностi лiкаря. lндивiдуальна навчаль-на самостiйнiсть студента забезпечуеться тзна-вальною та розумовою активнiстю, наявнютю творчих умiнь i навичок для отримання знань i застосування Тх на практицк Якщо студент не оволодiе навичкам самостшноТ роботи з ураху-ванням мотивацп та бажань, то процесам осв^и в цьому випадку немае перспективи.
Висновки
Використання вказаних методолопчних пщ-ходiв дозволяе пщвищити рiвень засвоення кпн шчноТ дисциплiни та пiдвищити якiсну устшнють студентiв.
Таким чином, реорганiзацiя медичноТ' освiти шляхом використання новоТ' методологи оргашзацп навчального процесу на принципах ¿вро-пейськоТ' системи осв^и суттево змiнюе пщготов-ку майбутшх лiкарiв у вiдповiдностi до вимог Бо-лонського процесу.
Лiтература
1. Андрющенко В.П. Особливостi кредитно-модульного принципу вивчення кшшчноТ дисциплiни «Загальна хiрургiя»: першi ре-зультати та проблеми в свт досвiду кафедри / В.П. Андрющенко, Д.В. Андрющенко // Медична освпа - 2010. - №3. - С.7-8.
2. Зубаха А.Б. Оптимiзацiя викладання курсу загальноТ хiрургiï в умовах кредитно-модульноТ системи / А.Б. Зубаха, О.В. Лко-ненко, 1.0. Чорна [та ш.] // Вiсник УкраТнськоТ медичноТ стома-толопчноТ академй': «Актуальш проблеми сучасноТ медицини».
- 2011. - Т.11, №1 (33). - С.361-362.
3. Криворучко 1.А. Питання викладання хiрургiï в умовах Болон-ського процесу / 1.А. Криворучко, В.Г. Дуденко, О.А. Тонкоглас [та ш.] // Вiсник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академй': «Актуальш проблеми сучасноТ медицини». - 2011. - Т.11, №1(33). - С.374-375.
4. Шумейко 1.А. 0рганiзацiя системи перевiрки знань для поточного та пщсумкового контролю / 1.А. Шумейко, О.В. Лконенко, 1.О. Чорна [та iн.] // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академй': «Актуальш проблеми сучасноТ медицини». - 2013.
- Т.13, №4(41). - С.331-333.
5. Шумейко 1.А. Оргашза^я самостшноТ роботи студенев в умовах особистюно - орiентованого навчання / 1.А. Шумейко, О.В. Лконенко, 1.О. Чорна [та ш.] // Матерiали ВсеукраТнськоТ навч.-наук. конф. з мiжнародноï участю,присвяченоТ памят ректора, члена кореспондента НАМН УкраТни, професора Л.Я.Ковальчука. - м. Терношль, - 21-22 тавня 2015 р. - С. 580-582.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ В УСЛОВИЯХ БОЛОНСКОГО ПРОЦЕССА Стороженко А.В.
Ключевые слова: кредитно-модульная система, общая хирургия, методика преподавания, учебный процесс, оптимизация.
Интеграция в Европейскую систему образования и введение кредитно-модульной системы предусматривает новый подход к профессиональной подготовке будущих кадров. В работе изложены результаты анализа опыта организации учебного процесса по кредитно-модульной системе в преподавании дисциплины "Общая хирургия с уходом за больными». Обсуждены причины, затрудняющие внедрение новой программы. Приведены примеры решения основных проблемных вопросов. Исследовали современные средства обучения, интерактивное программное и методическое обеспечение. В результате выявлено, что самостоятельная деятельность студентов играет решающую роль в формировании их как будущих специалистов. Статья посвящена актуальной проблеме образования в современной медицине, преподаванию клинических дисциплин. Основное значение в этом вопросе уделяется практическому занятию и системному подходу для усвоения теоретического материала и приобретению практических навыков. На кафедре общей хирургии проведено структурированное, многофакторное планирование учебного процесса с применением различных форм этапного контроля. Системный подход к обучению будущих врачей определил задачи комплексной научно-исследовательской работы, проведенной на кафедре. По нашему убеждению, именно в начале учебного этапа вузовской клинической подготовки предпочтение должно отдаваться методике обучения, которая способствовала бы развитию личных способностей студента, умению логически мыслить, использовать теоретические знания в практической деятельности. Согласно Болонской системе, студенты большую часть отведенного для обучения времени должны работать самостоятельно. Если студент не овладеет навыками самостоятельной работы с учетом мотивации и желаний, то процесс самообразования в этом случае не имеет перспективы.
Summary
SPECIFICS IN TEACHING GENERAL SURGERY IN ACCORDANCE WITH IMPLEMENTING BOLOGNA DECLARATION Storozhenko O.V.
Key words: ECTS, general surgery, teaching technique, educational process, optimization.
Integration into the European education environment and ECTS implementing approach provides a new approach to the training of future health care professionals. The paper presents the results obtained by analyzing the experience in delivering "General surgery and Nursing" discipline in accordance with ECTS de-
Актуальн проблемы сучасно!' медицины
mands. The articles highlights the obstacles complicating the introduction of the novel curriculum, gives the examples of solving key issues. Much attention has been also paid to the modern training tools, interactive software and methodological support. As a result, it has been discovered that the independent activity of students plays a crucial role in fostering them as future specialists. The article also focuses on some pressing problems of professional training in modern medicine, teaching of clinical disciplines. The bed-side training and a systematic approach to developing the theoretical knowledge and acquiring practical skills are cornerstone in this aspect. The Department of General Surgery has performed a structured, multifactorial planning of the educational process using various forms of step control. The systemic approach to the training of future physicians determines the tasks of integrated research work, conducted at the department. We considers it is at the beginning of the educational phase of university clinical training, the preference should be given to teaching methods that would contribute to the development of student's personal abilities, the ability to think logically, to apply theoretical knowledge in their daily medical practice. According to the Bologna convention, students have to spend most of their time studying on their own. If a student does not master the skills of independent work taking into account motivation and desires, the process of self-education in this case is not a way.
УДК 614.253.4:378.017:577.3 Фед 'ш В.1.
МЕДИЧНА I Б1ОЛОГ1ЧНА Ф1ЗИКА У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ
nPOOEC^HOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 Л1КАРЯ
ВДНЗ Укра'ши «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
Анал'з якостi знань, ум/нь i навичок студент/в медике виявляе cepüo3Hi недолки в po3yMiHHi причин-но-насл'дкових зв'язк'т мiж досл'джуваними ними процесами, тому одним i3 основних завдань онов-лено'У медично'У ос&ти е побудова iнтегрованого простору навчання. При чому актуально, щоб м'ж-предметнi та внутршньопредметнi '¡нтеграц'УУ у профес1'йн1'й пiдготовцi лiкарiв забезпечувалися компетентнсним пдходом, що базуеться, передуем, на загальнй теоретичнiй i фаховй пдгото-вц з дисципл/'н медико-б'юлог'чного циклу. У статтi розглядаеться роль i м/сце медично'У i б'юлог'ч-но'У фiзики як комплексноУ складово'У цШсного природничо-наукового свтогляду л/каря з обфунту-ванням необх'дност'! iнтегрованого пдходу до викладання ц1'е'У дисциплни впродовж навчання студента в медичному вуз'!. Ця дисциплна е фундаментом для формування у студент'т-медик'т кл/н/ч-ного мислення через розум/ння причинно-насл'дкових зв'язк'т у медичнй практицi. Для пдтверджен-ня дано'У думки у статтi наведенi приклади щодо розум/ння причинно-насл'дкових зв'язк'т безпечно-го та ефективного використання в медичн!й практицi ультразвуку, рентгенвського випром!ню-вання, постйного струму, магн/тного поля, а також деякi кл!н!чнi питання щодо небезпеки утво-рення атеросклеротичних бляшок та чому аневризма е ургентним випадком.
Ключов1 слова: медична i бюлопчна ф1зика, компетентнють л1каря, Вступ
У сучасних умовах розвитку Укра'ши необхщ-нють пщвищення ефективност професшноТ подготовки лiкарiв в УкраМ пов'язана i3 оновленням змюту медичноТ осв^и, що зумовлено:
- зростанням обсяпв нов^ых медичних даних (обсяг ведомостей щорiчно подвоюеться);
- наявнютю когштивноТ асиметри при вщсте-жуванн шформаци' у науковш i навчальнш л^е-ратур^
- появою нових штерпретацш уже вщомих фн зюлопчних i патолопчних стаыв людини;
- необхщнютю швидко перепрофтьовуватися та застосовувати набут знання у свт, що швидко змшюеться пщ впливом величезних обсяпв шформаци.
Аналiз якост знань, умшь i навичок студетчв-медиш виявляе серйозн недолги в розумшш студентами причинно-наслщкових зв'язш мiж дослщжуваними ними процесами. Роздрiбненi та несистематизован знання лише тренують пам'ять, а не розвивають мислення. Тому медична осв^а сьогодн мае бути орiентована на
причинно-наслщковий зв'язок.
формування цтюного свтогляду студента. Тоб-то, одним iз основних завдань оновлення меди-чноТ осв^и е побудова штегрованого простору навчання. У розвитку сучасних осв^ых систем штегра^я виступае провщним принципом [1;2].
Основна частина
Без розумшня сутност процеав, що ведуть до штеграци' наук i до синтезу наукового знання неможливо стати компетентним фахiвцем у галузi дiагностики та лкування. Компетентний фахiвець вщ квалiфiкованого в^зняеться тим, що вш завжди саморозвиваеться та виходить за межi свое!' дисциплши. При цьому актуально, щоб мiжпредметнi та внутршньопредметы штеграци у професшнш пщготовц лiкарiв забезпечувалися компетентнюним пщходом [3].
Зазначений шдхщ не зводиться до шформа-цшно-накопичувальних принцишв оволодшня знаннями, а передбачае формування здiбностей до виршення нестереотипних професшних завдань, умшня поповнювати, розвивати i творчо застосовувати запас спе^альних знань. Компе-
