CC BY
11
5. Про заходи МОЗ Укра'ши на виконання Постанови Верховно!' 7. „Про оргашзацто Всеукра'шського конкурсу науково - дослщних Ради Укра'ни „Про Рекомендацп парламентських слухань „Про роб^ студентiв вищих медичних (фармацевтичних) навчальних стан i перспективи розвитку вищо!' освiти в УкраТнГ': наказ МОЗ закпадiв Ill - IV рiвнiв акредитацп - Мшютерство охорони здо-Укра'ни 31.08.2004 № 439. ров"я Укра'ни": наказ МОЗ Укра'ни 23.09. 2003 № 443.
6. „Про Нацюнальну доктрину розвитку освiти": указ Президента 8. Разieвська Ж.В. Метод проекпв як засiб формування кпючових Укра'ни № 347/2002 вщ 17.04.02 року. компетенцш на заняттях з предмет природничого циклу / Ж.В.
Разieвська. // Бiопогiя. - ВГ "Основа". - 2008. - №13. - С.8-10.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РОБОТЫ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ В КОНТЕКСТЕ ОБУЧЕНИЯ СОГЛАСНО БОЛОНСКОЙ ДЕКЛАРАЦИИ Кушта Ю.Ф., Лысюк Ю.С.
Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, интерактивное образование.
На сегодня практически во всех европейских странах подготовка студентов-медиков происходит согласно Болонской декларации. Большое значение имеет выполнение самостоятельной работы студентов (СРС). Мы предлагаем при СРС использовать интерактивные формы образования - метод «мозгового штурма». метод проектов, кейс-метод. Они дают возможность студентам-медикам быстрее овладеть знаниями, получить профессиональные опыт и навыки.
Summary
HOW TO IMPROVE STUDENTS' INDEPENDENT WORK ACCORDING TO BOLOGNA DECLARATION Kushta Yu.F. Lysyuk Yu.S.
Key words: students' independent work, interactive learning.
Nowadays the medical student training in all European countries is adjusted with Bologna education declaration. Therefore much attention should be paid to students' independent work. We propose to more widely introduce into the practice such interactive learning techniques as "brain-storming", project method, case-method which gives students an opportunity to get deep knowledge, professional skills.
УДК 617.0:378.146/.147
Ксенофонтов С.С., Борота О.В., Гюльмамедов Ф.И., Ликов В.О., Жадинський А.М. МОТИВАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ПРАКТИЧНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ У НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ПРОЦЕС1
НА КАФЕДР1 ЗАГАЛЬНО1 Х1РУРГП
Донецький нацюнальний медичний уыверситет iм. М.Горького
У роботi представлений узагальнюючий погляд на складовi компоненти мотивацйних аспекте практично¡' пдготовки та професшного уч/'ння майбутнього фах1вця на кл1н1чн1й кафедрi у формуванн1 його фахово¡' ком-петенцУ. Визначення реального ставлення студента до практично¡' пдготовки навчання, як мотивованого шляху досягнення головно¡' мети - отримання якюноУ освти, яка гарантуе соцальнi перспективи i професшну здатнсть, можливо через призму особисто¡' роботи у Центр1 практично¡' пдготовки медичного ун/'верситету як за розкладом занять, так само й у вльний час. Наведенi в/'дпов/'днi висновки.
Ключовi слова: мотивацп, практична подготовка, навчально-педагопчний процес.
Постановка проблеми, аналiз останшх дослщжень i публкацш
Процес ключного навчання е специфiчно органь зованим дшством, при якому вщбуваеться передача теоретичних знань та практичних навичок-умшь вщ викладача студенту з метою формування останнього як освiченоí людини, а також виникае оптимiзацiя ро-зумового напруження студенев з цтлю формування лкарського мислення, покращення умов для само-стшного прийняття рiшень [3, 4]. Задля успiшноí пщго-товки висококвалiфiкованих спецiалiстiв необхiдним е пщвищення рiвня навчально-методично'' роботи, удо-сконалення ступешв мотивацiйного та методолопчно-го викладання дисциплiни. Однак навiть найдоскона-лiша система освiти не може дати спе^алюту впев-неностi у повнот власних знань i умшь, продуманiй послiдовностi дiй по вщношенню до пацiента. Остановлено, що у процес навчання у вищому навчальному закладi сила мотиву учшня iз засвоення обрано'' про-феси знижуеться, бiльшiсть студентiв не мають моти-вовано'' "звички" до постмно'' практично' й теоретично' професшно'' пiдготовки, що загалом вiдображае доволi низьку мотивацiю до якiсного навчання, недо-статне формування у них тяжшня до постiйного удо-
сконалення, до безперервно'' професiйноí освiти. Цей факт знайшов свое вiдображення у багатьох досль дженнях [1, 2, 5]. Причинами такого явища вчен нази-вають незадовiльнi перспективи роботи або вщсут-нiсть 'х бачення, а також недолги в оргашзацп навча-льного процесу. Тому мотива^я як створення умов у процес учiння для усвiдомлення майбутнiми фахiв-цями стiйкоí позитивно' професiйноí вмотивованост потребуе постiйного вивчення на пщставах загально'' й особистiсноí мотивацií учшня та осв^ньо'' дiяльнос-тi.
Мета роботи
Узагальнюючий погляд на складовi компоненти мотивацшних аспектiв практично' пщготовки та про-фесiйного навчання майбутнього фахiвця на клiнiчнiй кафедрi у формуванн його фахово'' компетенцií.
Виклад основного матерiалу та обговорення
З'ясувати мотиви оволодшня майбутньою профе-аею можна лише виявивши значущiсть для особисто-стi усiх компонентiв складно' мотивацшно'' структури. Це дае можливють вiдокремити поняття мотивацiйноí напруги як суми елемен^в професiйного саморозвит-ку, що зростае залежно вщ збтьшення кiлькостi таких
Том 13, Випуск 1(41)
309
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
елемен^в. Важливють аналiзу мотивацiйноí структури виявляеться у вивченнi саме професшного навчання. Професiйна спрямованiсть, пiзнавальна активнють, прагматичнiсть, соцiальна та особиста престижнють викликають у тих, хто оволодiвае професiею лiкаря, певне ставлення до навчання взагалi та до рiзних на-вчальних предметiв зокрема. Воно обумовлюеться усвiдомленням важливостi навчальноí дисциплши для професiйноí пiдготовки, iнтересом до певно'1' галузi знань предмету як ii частини, якiстю викладання, мь рою складностi оволодiнь, навчальною дисциплiною вiдповiдно до здiбностей, навiть вщносинами з викла-дачем. Всi ц елементи мотивацiйного процесу всту-пають мiж собою у певнi взаемозв'язки, можуть по рiз-ному впливати на професшне становлення.
Основою професшно' пiдготовки студентiв на ка-федрi загально' хiрургií е формування системи про-фесiйних навичок та практичних умшь вiдповiдно до завдань програми навчання. Процес формування цих навикiв включав оволодшня фондом систематизова-них знань, втьне оперування отриманими знаннями i використання ix у розв'язаннi професшних задач. Аналiз найпоширенiшиx ситуацiй взаемодп викладача та студента дав нам можливють виокремити певнi сфери цтеспрямованих мотивацiйниx впливiв. Вони пов'язанi з вщповщними елементами професiйного саморозвитку. Водночас викладач, зацiкавлений у ефективностi свое' дiяльностi, пiдготовцi квалiфiкова-ного фаxiвця, природно звертаеться до цiлiсноí системи мотивацп, прагне до и активiзацií та пiдтримання мотивацiйноí напруги на належному рiвнi. Спрямову-ючим компонентом мотивацií е цiлеспрямований мо-тивацiйний вплив. Вiн концентруе силу i, водночас, виваженiсть позицií викладача у ^CT^i педагогiчноí взаемодií. Цей процес включае, по сутi, низку ситуа-цiй, у межах яких i вiдбуваеться мотивацiйний вплив як шструмент мотивацiйного забезпечення професш-ного саморозвитку людини у навчально-професiйнiй дiяльностi. На кафедрi загальноí xiрургií проведений аналiз найпоширенiшиx ситуацiй взаемодií викладача та студента дав нам можливють виокремити певн сфери цтеспрямованих мотивацшних впливiв. Вони пов'язанi з вщповщними елементами практичное пщ-готовки та подальшого професiйного саморозвитку. На наш погляд, складовш практичноí професiйноí пщ-готовки, яка виявляеться через формування та розви-ток компетентностi, через мотивацiйнi аспекти само-навчання та необxiднiсть взаемоди з оточуючим свь том, придтяеться менше уваги, а вирiшення тактич-них проблем, розв'язання наявних протирiч та пере-творення програм жит^яльносл займають останнi мiсця у самому процес учiння. З метою деталiзацií розумiння студентами практичноí професiйноí пщго-товки, ми вибiрково запропонували !м визначити чин-ники, що впливають на цей процес. Результати вщпо-вiдей вiдображають таке ранжування запропонованих чинниюв: 18,2% — самоорганiзацiя, самореалiзацiя — 17,8 %, задатки, схильност та самоосвiта — 15,8 %, самопiзнання — 12,2 %. Самоконтролю вщдано менше десяти вщсотюв вiдповiдей — 9,3 %. Самомотива-цiя, на думку студентiв, впливае ще менше — 6,7 %, а потреба у саморозвитку серед запропонованих чин-нигав займае одне з останшх мiсць, на не1 припало 5,1 % вiдповiдей. Студенти також вказали на недостат-нють цiлеспрямованого впливу на саморозвиток з боку викладачiв. Визначення реального ставлення студента до практично1 пщготовки навчання, як мотиво-ваного шляху досягнення головно! мети - отримання якюно! освiти, яка гарантуе со^альы перспективи i
професiйну здатнють, на наш погляд, можливо через призму особистоТ роботи у Центрi практично! пщгото-вки нашого ушверситету як за розкладом занять, так само й у втьний час. Нажаль, 75 % респондент не мають «звичок» щодо регулярного вщвщування цього закладу. Виявилось, що причини низькоТ активностi студентiв щодо самостшноТ професiйноТ поза аудито-рноТ роботи не пов'язан з недолiками в шшш складо-вiй дидактичного процесу - алгоритму керiвництва на-вчанням, тобто оргашзаци навчально-методичного процесу. Головними методами навчання практичноТ пiдготовки вважаемо лекцiТ (з обов'язковою наочною демонстра^ею тематичних клiнiчних пацiентiв), прак-тичн заняття (перев'язувальна, манiпуляцiйна юмна-ти, тощо) у кглычному вiддiленi, присутнють студентiв в операцiйних клiнiки (з послщуючим тлумаченням етапiв зроблених операцш), клiнiчнi конференцiТ, заняття в тематичних гуртках, науково-дослiдна робота, праця з фаховими пщручниками, монографiями, 1н-тернетом, журналами з наступним обговоренням Тх з викладачем. Для оптимiзацiТ практичноТ пiдготовки було прийнято низку спроб з метою проведення мож-ливого ктькюного аналiзу багатьох початкових чинни-кiв, включаючи визначення тзнавальних пiдходiв (се-мiотика), якi використовуються практичними лiкарями для вирiшення важливих проблем, розробку тестових систем, пщтримку прийняття рiшень, якi можуть видь ляти найбiльш важливий елемент у дiагностичному процесi, та застосування теорп iгор й теорiТ прийняття ршення щодо конкретного клiнiчного пацiента. Врахо-вуючи те, що мотивацiйнi побудники професшноТ практичноТ пiдготовки вiдбуваються перш за все у на-вчально-професшнш дiяльностi, було з'ясоване - студенти усвщомлюють вплив соцiальноТ вщповщально-стi на професiйний саморозвиток, який виражаеться в бажанн активно впливати на ситуацю, у самопiзнаннi та у розумшш значущостi роботи над собою, в органь зацiТ цтеспрямованоТ роботи над власними особисть сними якостями, у визначенн та аналiзi власних потреб, а також у професшному становленнi та усвщом-леннi можливостей власного впливу на середовище. Однак реали iншi - студенти недостатньо придтяють уваги регулярнш самостiйнiй позааудиторнiй практич-нiй пщготовщ отож наявний негативний вплив на формування професшноТ компетенци майбутнього фахь вця. Пiдвищення мотивацiТ щодо якюного навчання, на нашу думку, можливе за рахунок,Ю по-перше, осо-бистiсно-творчого дотримання плану навчальноТ дисциплши; по-друге, ерудицп i педагопчноТ майстерностi викладача, його авторитету серед студенев; по-трете, обмiнiв студентiв мiж вiтчизняними та iноземними ви-щими медичними навчальними закладами, що е бтьш доступним в умовах кредитно-модульноТ сис-теми навчання.
Висновки
1. Найбiльш вагомим мотивацшним компонентом практичноТ пiдготовки майбутнього лкаря у форму-ваннi його професшноТ' компетенци е дiяльнiсний компонент як штегральне утворення, що характеризуе особливост навчально-професiйноТ дiяльностi.
2. Удосконалення навчально-виховного процесу у вищому медичному навчальному закладi потребуе суттевого посилення педагопчних впливiв на мотива-цiйнi складовi професiйного практичного навчання та виявлення протирiч подальшого професшного само-розвитку.
Лiтература процесу / Т.М. Козак // Розвиток наукових дослщжень-2005 :
Матер. млжнар.науково-практ. конф. - Полтава, 2005. - Т. 5. - С.
1. Болгарша B.C. Вивчення мотивацп умшня засобами педагогiч- 42-44
но''' соцюлогп / B.C. Болгарiна, Л.И. Гуменюк // Педагогiка i пси- „ п л^с - /л^п- di-п
хппппа 1997 № 4 С 714 4. Пiдаeв А.Е. Болонськии процес в eвропi / А.Е.Пщаев, В.Г. Пе-
Xологiя. № - С '-14; редерiИ. - Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2004. - 190 с.
2. СПб^п1™ Н-2В00Г1ед3а0г°гика / Н Бордовская, АА Реан. - 5. КузьмiнськиИ А.1. Педагогiка вищо' школи: Навч. поЫб / Кузь-СПб. : Питер, 2000. - З04 с. мЫськнйА.1.-К.: Знання, 2005.Щ486 с. '
3. Козак Т.М. Педагопчна спiвтворчiстс викладача i студентiв в рамках кредитно-модулсно''' системи оргашзацп навчалсного
Реферат
МОТИВАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ ПРАКТИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО СПЕЦИАЛИСТА В УЧЕБНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ НА КАФЕДРЕ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ.
Ксенофонтов С.С., Борота А.В., Гюлсмамедов Ф.И., Лыков В.А., Жадинский А.Н. Ключевые слова: мотивации, практическая подготовка, учебно-педагогический процесс.
В работе представлен обобщающий взгляд на составные компоненты мотивационных аспектов практической подготовки и профессионального обучения будущего специалиста на клинической кафедре в формировании его профессиональной компетенции. Определение реального отношения студента к практической подготовке в процессе учения как мотивированного пути достижения главной цели - получения качественного образования, которое гарантирует социальные перспективы и профессиональную способность возможно через призму личной работы в Центре практической подготовки медицинского университета как по расписанию занятий, также и в свободное от занятий время. Приведены соответствующие выводы.
Summary
MOTIVATION ASPECTS OF MEDICAL TRAINING AT THE DEPARTMENT OF GENERAL SURGERY Ksenofontov S.S., Borota O.V., Gulmamedov F.I., Lykov V.O., Zhadinskiy A.N. Keywords: motivations, practical preparation, educational-pedagogical process.
This paper has generalized the ideas referring to the components of motivation aspects of medical training at the clinical department and to the development of students' professional competence. The determination of the realistic students' attitude to practical training as a motivated way to achieve primary goal, i.e. to get high-quality education which is promising for social and professional growth may be obtained through the personal work at the Training Center of medical university. The results obtained are presented.
УДК 378.016:617:378.026
Лупальцов В.И., ВорощукР.С., Ягнюк А.И., Дехтярук И.А. ДИДАКТИЧЕСКИЙ ПРИНЦИП ПРЕПОДАВАНИЯ ХИРУРГИИ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА
Харьковский национальный медицинский университет, кафедра хирургии №3
Представлены основные дидактические принципы преподавания дисциплины «Хирургия» в условиях кредит-но-модульной системы организации учебного процесса. На основании проведенного анализа авторы приходят к заключению, что использование дидактических принципов, соответствующих изучаемому модулю дисциплины преподавания, позволяет оптимизировать вопросы междисциплинарной интеграции и проведения дифференциального диагноза. Необходим пересмотр учебной программы для включения часов на чтение лекций студентам 6 курса по госпитальному типу преподавания.
Ключевые слова: преподавание хирургии, кредитно-модульная система организации учебного процесса, дидактика.
ше различий в типах преподавания, тем больше обеспечивается прирост знаний по данной дисциплине. Отсутствие должной дифференциации по типам преподавания хирургии приводит к малоощутимым положительным сдвигам в уровне обучения студентов хирургии. В связи с этим возникает необходимость углубленного изучения методологических принципов, обеспечивающих различные дидактические типы преподавания хирургии студентам. Методологическую основу факультетской и госпитальной хирургии составляют четкая внутридисциплинарная интеграция и дифференциация процессов обучения.
Вступление
В медицинских ВУЗах Украины традиционно сложились два типа преподавания основных клинических дисциплин: факультетский и госпитальный [1, 2]. После реформирования высшего медицинского образования к требованиям Болонского процесса эти дидактические типы преподавания попрежнему сохраняются, хотя сами термины «факультетский» и «госпитальный» стали применяться значительно реже. В условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса они применяются в течении изучения пяти модулей дисциплины «Хирургия».
Следует отметить, что обучение студентов хирургии по факультетскому типу ранее проводилось на четвертом, а сейчас - на 4-м и 5-м курсах. Если госпитальную хирургию в прежние годы преподавали на 5-м и 6-м курсе, то в настоящее время - только на 6-м курсе. Следует отметить, что за терминами «факультетская хирургия» и «госпитальная хирургия» стоят различные методологические подходы к преподаванию одной и той же дисциплины «Хирургия» студентам 4-6 курсов медицинских факультетов. Чем боль-
Цель работы
Выделение основных дидактических принципов преподавания хирургии в условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса.
Рассмотрим основные различия методологических подходов при проведении аудиторных практических занятий и лекций по хирургии.
Практическое занятие с разбором клинических примеров хирургических болезней у постели больного
Том 13, Випуск 1(41)
311
