CC BY
15
майже 40 до 280 особин/ км2'. В умх вжових категор1ях за щшьшстю дом1нуе жо-втоголовий королик, поряд з яким у молодняках ствдом1нуе московка, середньо-вжових [ стиглих л1сах - чиж [ чубата синиця. За походженням переважають птахи европейського типу фауни, частка яких з 90 % у нез1мкнутих л1сових культурах зменшуеться до 77 % у стиглих л1сах, а сиб1рського - з 9 зростае до 15 %. Бю-маса [ кшьюсть трансформовано! енергп з 0,4 кг/км [ 0,6 тис. ккал/добухкм зростають до 6 кг/км2 1 тис. ккал/добухкм2.
Лггература
1. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. Моск. пед. ин-та иM'H'K'Kpyпcкoй' - 1962.
- 109 с.
2. Кузякин А.П. Биогеография СССР// Уч. зап. Моск. пед. ин-та иM'H'K'Kpyпcкoй' - 1962, вып. 1. - С. 3-182.
УДК 630187 П.Я. Слободян - УкрНДЫрлгс
ОСЕРЕДКИ ВСИХАННЯ ЯЛИНИ СКОЛ1ВСБКИХ БЕСКИД1В У Р13НИХ ТИПАХ Л1СУ
Розподш площ осередгав всихання ялинникiв по типах люу в Бескидах представлений на приклад! Скол1вського державного люогосподарського шдприемства. BiH вказуе на те, що всихання ялини мае масовий характер, а його ¡нтенсившсть не пов'язана з типами люу. Поряд з цим, нами встановлено залежшсть поширення осередгав всихання вщ титв люорослинних умов.
P. Y. Slobodjan - UMFRI Center of Skolivsky Beskydy spruce drying up in different types of forest
Skoly State Forestry Enterprise is cite as an example of drying up centers distribution according to forest types of Beskydy. It point out that Spruce drying up is mass phenomena and its intensity doesn't relate to forest to types. As the same time, we determine spreading of up centers on depending on types of geographical conditions.
Розташовуючись вщ захщного до схщного кордону Бескид1в, Скол1всью Бескиди займають площу близько 1200 км2 з досить розмченим рельефом, з глибокими базисами ерозп. 3 твшчно! сторони Скол1вських Бескид1в по руслу р. Стрий проходить границя Верхньодшстровських Бескид1в, а з швденно! по лшп Турка-Славськ - Стрийсько-Сянсько! Верховини. Поздовжш хребти мають висоту 1000-1350 м н.р.м. Переважають середньоглибою буроземш Грунти. Кл1мат прохолодний, з сумою активних температур вщ 1200-1300 до 1800-1900 °С i сумою р1чних опад1в до 1200 мм.
На територп Скол1вських Бескид1в знаходиться ряд важливих л1согоспо-дарських тдприемств, що охоплюють близько 81,4 % ix площг Станом на початок 1999 р. тут нараховувалось 7 держл1сгосшв, у т.ч. один вшськовий, 26 л1с-ництв Льв1вського державного л1согосподарського об'еднання "Льв1вл1с" i 1вано-Франювського обласного управлшня л1сового господарства, 885 квартал1в загаль-ною площею 97643 га. Найбшьшу площу району займае Скол1вське державне л1-согосподарське пщприемство (22 %).
Найбшьш1 площ1 Скол1вського ДЛГ займають ялина европейська (15284,7 га) та бук л1совий (13203,2 га), яю охоплюють 85 % покритих л1сом земель. Недо-статньо розповсюджена ялиця бша - 2713,2 га, що становить всього 8 % вщ загаль-
182
Л1с1вницьк1 дослщження в Укра'лш (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4
но1 л1сово! площг Розбалансовашсть у розповсюдженш основних л1соутворюючих порщ на територп держл1сгоспу пояснюеться неправильним ведениям л1сового го-сподарства у минулому, яке ор1ентувалося на монодомшантне вирощування ялино-вих культур для потреб деревообробно! та целюлозо-паперово! промисловостг
Скол1всью Бескиди вщзначаються значним р1зномашттям у типолопчному вщношенш, де нараховуеться не менше шж 24 типи л1су (50 % вщ загально! кшь-косп) представлених т1ею чи шшою м1рою ялиновими деревостанами, що стано-вить 30,8 % в1д умх видшених в Карпатському регюш тишв л1су. Площа згаданих насаджень в Скол1вському держл1сгост становить понад 15,2 тис. га, або майже половину покритих л1сом земель. Найбшьш представлен! ялиною волога буково-ялицева смеречина - бшьше 3,4 тис. га, волога смереково-букова яличина - бшь-ше 3,2 тис. га, волога буково-ялицева смеречина - 2,3 тис. га та волога смереково-ялицева бучина - 2,2 тис. га. У названих типах л1су склалися сприятлив1 умови для проростання ялини. Проте, тут же сумарна площа осередюв всихання найбь льша [ перевищуе 11 тис. га, що св1дчить про дуже високий в1дсоток всихаючих деревосташв, який становить здебшьшого 78,9-99,7 %. Необх1дно вщзначити, що високий стутнь всихання ялини характерний для переважно! бшьшосл тишв ль су, де зростае дана деревна порода (табл. 1).
Табл. 1. Розподт осередшв всихання ялиннишв Сколгвського ДЛГ по типах Л1су
№ п/п Площа, яку займае Площа 1нтенсившсть
Тип люу тип Л1су, га осередюв всихання
разом в т.ч. по ялиш всихання, га по ялиш, %
1 Б3-См 49,7 11,6 9,1 78,5
2 Б3-кСм 42,8 36,2 15,7 43,4
3 С2-гБк 173,3 1,8 1,8 100,0
4 С2-бк-яцСм 15,9 0,9 0,2 22,2
5 С2-см-яцБк 38,7 23,9 10,8 45,2
6 С3-Бк 1526,7 255,5 195,3 76,4
7 С3-См 404,3 304,1 264,5 86,9
8 С3-д-бкЯц 382,6 138,1 92,9 67,2
9 С3-яц-бкСм 362,7 328,4 203,5 61,9
10 С3-ЯЦД 10,0 10,0 10,0 100,0
11 С3-ГД 152,4 6,5 1,5 23,0
12 С3-6КД 91,7 7,8 2,4 30,8
13 С3-см-яцБк 3822,9 817,4 802,3 98,2
14 С3-бк-яцСм 2768,0 2360,1 1864,1 78,9
15 С3-см-бкЯц 2553,4 1709,6 1343,9 78,6
16 С3-г-яцБк 74,1 30,8 17,2 55,8
17 Б3-бк-яцСм 3743,1 3477,1 3353,7 96,4
18 Б3-см-бкЯц 5760,1 3215,7 2838,8 88,2
19 Б3-яцБк 2412,1 161,1 132,6 82,3
20 Б3-гБк 1016,3 28,7 22,2 77,4
21 Б3-Бк 2702,0 57,2 46,6 81,5
22 Б3-см-яцБк 4168,6 2242,9 2235,5 99,7
23 Б3-г-яцБк 97,3 38,4 34,1 88,8
24 Б3-г-бкЯц 2,5 2,5 2,5 100,0
Всього 32371,2 15266,3 13501,2 81,6
Мисливствознавство, охорона та захист л1су
183
Таким чином, ми бачимо, що всихання ялини у Скол1вських Бескидах мае масовий характер, а його штенсившсть не пов'язана з типами л1су. Поряд з тим важко не пом1тити, що осередками всихання охоплено 4 типи л1сорослинних умов, а саме: В3 - вологий суб1р, С2 - св1жий сугруд, С3 - вологий сугруд, Б3 - во-логий груд. Залежшсть вщ них розм1ру площ розповсюдження та штенсивносп всихання незаперечна (рис. 1).
- границя еколопчного ареалу ялини у межах Украшських Карпат
- характерна кл1матична домшка
Рис. 1. Схема всихання ялини залежно в1д еколог1чних умов, га/ %
Як видно з класифжацшно! (едаф1чно1) штки титв л1сорослинних умов П.С. Погребняка [1], з еколопчною ф1гурою ялини [2] щ два показники стр1мко зростають у напрямку збшьшення вологоста Грунту вщ пгрототв 2 (св1ж1) до 3 (волоп) та у напрямку збшьшення родючоста Грунту вщ трофотошв В (бори) до Б (груди) при незмшних вологих пгротопах. Необхщно також зауважити, що всихання частше трапляеться у тих типах л1сорослинних умов, у яких ялина евро-пейська займае бшьшу площу.
Отже, у дослщжуваному райош поширення осередюв всихання ялинниюв визначаеться не стшьки типами л1су, як типами л1сорослинних умов. Значний !х обсяг вказуе на необхщшсть застосування комплексу д1евих л1созахисних заход1в, зменшення частки ялини у склад1 деревостану на найбшьш небезпечних дшянках [ вирощування у тих еколопчних умовах, де зустр1чаеться менша штенсившсть И всихання.
Лггература
1. Погребняк П.С. Основи лесной типологии. - К.: Изд-во АН УССР, 1955. - 456 с.
2. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Укра1нських Карпат: Навчальний поабник. -Льв1в: Шрамща, 1996. - 208 с.
УДК 630*15 Асист. П.Б. Хоецький, к.с.-.г.н. - УкрДЛТУ
СУЧАСНИЙ СТАН ПОПУЛЯЦ11 ВОВКА В УКРА1Н1
Проанал1зовано стан популяцй Canis lupus L. в Укршш, чисельшсть якого складае по-над 2500 особин. Вщзначаеться збшьшення чисельносп хижака за останнш двадцятил1тнш перюд в 2,5 рази. Розглянуто негативний i позитивний вплив вовка на популяцй 3BÍpÍB.
184
Л1с1вницьк1 дослщження в УкраТш (VI-i Погребнякзвськз читання)
