CC BY
41Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комумкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 234 - 239.
УДК 821.161.2-09
ОР1еНТАЛЬН1 М1ФОЛОГ1ЧН1 ТРАДИЦП У ТВОРЧОСТ1 ЛЕС1 УКРА1НКИ Козлтша О. I.
Кримський гумаштарний ушверситет, Ялта, Украта
У статп на прикладi поезй Леи Украшки „Таемний дар" розглядаеться iнсталяцiя образiв схщно! мiфолоri! в укра'шсьюй лiтературi. Пропонуеться трактування образiв та iдейного змiсту твору ^зь призму мiфоорiеитальио! домiнанти. Основна увага придшяеться багатству образного свiту поезй, декодуванню !! глибинного значення i винятково вагомо! ролi мiфолоriчио! стихи у кожному з образiв твору.
Ключов1 слова: орiентальний мiф, мiфологiчний образ, декодери.
На тш необхщносп перегляду концепци ютори л1тератури виокремлюються надбання м!фолопчно! критики як ключа до цшком оригшального сприйняття художньо! штелектуально! творчосп. Становления л1тературного гешя завжди викликае увагу дослщниюв, { стимули виникнення новаторсько! творчосп, першоматер!я задуму концентрують важливу частину енергетики твору !, власне, декодери його прочитання. Дослщження ще! первинно! енергетики { дешифратор1в сприйняття е проблемним явищем, бо кожний тв1р постае абсолютно шдивщуальним зразком мистецтва. В цьому плат анатзування твору з м!фолопчним базисом виявляеться багатогранним { перспективним завданням, особливо якщо враховувати феноменальшсть л!тературного гешя самого письменника.
Творче надбання Леш Украшки е зразком штелектуально! л1тератури, у якш звертання до традицп переплетено з смшивим новаторством. Одна з визначальних рис творчосп укра!нсько! мисткиш - синтез протилежних у традицшному розумшш понять { розробка власне авторських образ1в на м!фолопчному грунт!. Вдячним матер1алом у цш сфер! е твори Леш Украшки, присвячеш ор!ентальнш м!фолопчнш традици, а саме поетична спадщина письменнищ, що звертаеться до египетсько! культури.
Певною м1рою у л1тературознавств1 простежеш творч! контакти Лес Укра!нки з Б1бл1ею, зокрема плщш дослщження християнсько! тематики, а вщтак частково 1 Сходу, були проведет у 20-30 рр. М. Драй-Хмарою, М. Зеровим, Б. Якубським, В. Васильченком, О. Бшецьким, продовжувалися представниками украхнсько! д1аспори (М. Ласло-Куцюк, П. Одарченко, В. Мокрий, В. Смерека, Ю. Бойко-Блохш та ш.).
80-90-1 роки позначен! працями на цю тему таких науковщв, як М. Жулинський, Т. Гундорова, I. Бетко, Я. Полщук, С. Павличко та ш. Проблематика схщних мотив!в у творах Лес! Укра!нки була п!днята В. Шаяном, Т. Лебединською, поглиблена О. Огневою та Т. Маленькою, чи! пращ задекларували нов! шдходи в штерпретаци !! письменницького доробку загалом та зв'язюв з
орiенталiзмом зокрема. Але варто наголосити, що мiфологiчнi елементи у орiентальшй лiричнiй поези i драматурги Леш Укра1нки на сьогодення залишилися не розкодованими, практично не розробленими сучасним лтературознавством.
Вивчення шсталяцп мiфу в модернiй культурi i розвитку архетипно1 лiтератури епохи укра1нського модерну належать Ярославу Полщуку. Саме Ярослав Полщук провiв ретельне дослiдження мiфолоril культурних свiтiв Лесi Укра1нки, хоча його праця бiльшу увагу концентруе на античних i поганських архетипних образах, що ними довшьно машпулювала в сво1х творчих iнтерпретацiях Леся Укра!нка. Щодо орiентальних мiфообразiв, то поле 1х використання i 1х унiкальна роль у творчiй спадщиш укра1нсько1 мисткинi не отримала належно! уваги з боку лiтературознавцiв. Мiж тим орiентальнi мiфологiчнi твори Леш Укра!нки найповнiше вiддзеркалюють 11 щннюш уподобання. Використовуючи схiдну символiку, авторка одночасно збер^ала первiсний морально-етичний змют цих образiв-символiв i наповнювала 1х суто нацiональним змiстом. Орiентальнi мiфопоетичнi образи, до яких звертаеться Леся Укра!нка, неординарнi за тiею роллю, яку вони вiдiграють у мехашзмах творiв письменницi. Проблема становлення орiентального мiфу в письменницькому доробку Леш Укра!нки потребуе детального щiльного вивчення, бо розкривае нову грань 11 творчого гешя, надае можливiсть мiркування над 11 письменницькими кодами, що без них не уявляеться дослщження творчостi Лесi Укра1нки.
Яскравим прикладом е поезiя „Таемний дар", в якш вiдбилась майстернiсть авторки в оперуванш орiентальними мiфологiчними реалiями, а саме египетськими. Леся Укра1нка ретельно вимальовуе риси власного мiфоорiентального твору. Через мютю мiфологiчнi образи Давнього Сгипту вона розвивае думку про важливi проблеми мистецтва i цившзацп. „Сх1д вона опрацювала з найвищою духовно-iнтелектуальною напругою", -зазначае Т. Маленька [2, с. 43]. Письменниця ставить перед собою важке завдання - живописати новий мiфологiчний образ, наповнивши його максимально актуальними барвами i глибинним проблемним пiдтекстом.
У першому ж рядку Леся Украшка персонiфiкуе Сгипет. Той Сгипет, яким його побачила у своему художньому свт украшська мисткиня, „плакати довго не вмiе", хоча цi слова замикаються у кiльцеву композицiйну схему, бо наприкшщ поезil авторка шби пояснюе життерадiснiсть сонячно1 кра1ни. Вже сама персошфшащя Сгипту вказуе на прагнення поетки до мiфологiчного ключа у манерi оповiдi. „Сльози" Сгипту лише умивають його, пiсля чого вш повертаеться до „позолоти блискучо1 в розлогiй пустинi, / Та й усмiхаеться знову".
Навiть у деталях авторка не вщступае вщ мiфiчних кольорiв: понаднiльськi лани вона порiвнюе з буйним зеленим „руном". Звичайно, ця реалiя бiльш приналежна до грецько1 мiфологil - маеться на увазi золоте колх1дське руно, здобуте Ясоном шсля численних випробувань. Але iснуе суттевий натяк i на египетську мiфологiчну традицiю. „Руно лашв" спiввiдносне iз образами двох верховних богiв стародавнього Сгипту - Амона та Хнута. Амон (букв. „потаемний") i Хнум втiлюються в образi барана з великими рогами, а Хнум крiм того носить титул „володаря порогiв Нiлу". Авторка об'емно шдкреслюе неоднозначнiсть i
багатовимiрнiсть египетсько1 культури. В першш строфi вона вмшо поеднуе антитетичнi поняття плачу та радощiв:
Плакати довго Сгипет не вмiе... ...усмiхаеться знову, - таемни радощi Сфiнкса! [1, с. 277].
Вщкриваючи лаштунки загадкового Сгипту, Леся Украшка згадуе про усмiшку Сфшкса. За своерiднiстю цей лiтературний штрих ствзвучний iз „дивною крашою" Льююа Керролла, де Алiса перед початком найдивовижшших сво1х пригод зустрiчае Чеширського Кота з його фантастичною посмшкою. Значення кiшки у египетськiй мiфологil дуже виразне. У керроллiвському Коп спостертаемо безперечну алюзiю на Сфшкса з його манерою висловлюватися загадками. Леся Укра1нка надшяе персонiфiкований Сгипет такою ж таемничютю. Назва твору -„Таемний дар", i це також тдкреслюе загадковiсть як реатю Сгипту. Епiзод, де Червова Королева не може стратити Чеширського Кота, говорить про божественну недоторканнiсть його. До реч^ богиня радощiв i плачу Баст мала втiлення юшки. Той факт, що дитину-Нiл вгають божественнi створiння, також визначае його божественну сутнiсть.
Леся Укра1нка зумша поеднати картини живо! реальностi iз iрреальнiстю мiфологiчною. На фресцi, змальованш поеткою, смiються чорнi очi египтянок, вкритих у чадри, ласують солодким очеретом дгги, надiляе людей водою водонос - i все це у канвi мiфiчностi, казковостi. Той самий водонос е своерщним вщображенням Гатор, - що у наступних рядках приносять дари Нiлу, - вш також дае дар, без якого неможливе життя.
Очевидно, що знання египетсько1 культури i чуйне сприйняття 11 скарбiв спонукало Лесю Украшку до спроб штерпретаци оригшальних образiв - передусiм мiфологiчних - у новому ключь Таким чином, украшська мисткиня створюе власний мiфообраз - мiфологiчну одиницю, яку вмщуе у поезiю „Таемний дар".
Перехщ вiд сюжету життево1 реальностi до мiфологiчноl iрреальностi вiдбуваеться через „голос таемний", який приходить у марi свщомосп. Голос промовляе „легенду", яка у дшсносп виявляеться мiфом, створеним украшською поеткою.
В давню давнину, як Нш народився в пустит, Мати його положила в розюшну зелену колиску, Батько з високого неба промшням утiшним дивився, Як його син виростав не по днях - по годинах, В силу вбирався i нiс тую силу до моря... [1, с. 277].
Мiфологiчна картина, створена Лесею Украшкою, належить до виду космогошчних. I тут письменниця вивiряе кожну деталь. Не залишаеться поза увагою i нумерологiчна характеристика образiв. В поези фiгурують сiм богинь дол1 Магiчне число „7", за Дж.Мшлером, характеризуе загальну iдею всесвiту, константу в опиш свiтового древа, повний склад пантеону, число казкових геро1в.
Богинi в мiфi „Таемного дару" носять iм'я Гатори:
Отже, при т1м народженш з1брались премудр1 Гатори, С1м !х було, 1 несли вони вс для дитини дари [1, с. 278].
Гатори - загальне ¡м'я, вигадане Лесею Укра!нкою. Гатори сшввщносяться за коренем з Хатор, богинею неба. В найдавшший перюд вона вшановувалась як небесна корова, яка народила сонце. З возвеличенням культу Ра Хатор стала вважатися його донькою, Сонячним Оком. У цш шостас Хатор е богинею плщносп, богинею-мапр'ю - що напряму сшвзвучно 1з м1фолопчним сюжетом Лес Укра!нки. Якщо укра!нська мисткиня звертаеться до ¡меш Хатор як кореневого слова для назви сво!х м1ф1чних богинь, то лопчною буде алюз1я Гатор ¡з римськими парками та грецькими мойрами. Але на вщмшу вщ мойр та парк, Гатори не мають власних 1мен, !х можна щентифшувати лише за !х дарами, яю вони, виконуючи роль волхыв, приносять Ншу. Тут бачимо синтез двох м1фологш - схщно! 1 захщно!. Адже ж вс1м вщомо, в якому л1тературному твор1 ф1гурують волхви, дари { божественна дитина.
Не стд нехтувати { тим, в якому порядку проголошуються дари { пророцтва. Не даючи ¡мен Гаторам, укра!нська мисткиня пов'язуе !х характери ¡з числовим сшввщношенням.
Перша гатора дае №лу „ситую землю в обладу". Число „1" позначае цшсшсть, еднють. Те, що для першосп Леся Укра!нка обрала „землю", стих1ю египетського бога Геба, знаково - саме з Геба за м1фолопею Давнього Сгипту вийшов великий Нш, тому укра!нська поетка довол1 ч1тко провела числову впорядкованють в своему м1ф1. Геб, до реч1, единий з ус1х бопв земл1 у св1тових м1фолопях, хто мае людське втшення. Зумовлешсть першосп земл1 у дарах Гатор пояснюеться ще й важливютю для людей земл1-матер1, земльБатьювщини.
Лопчним е наступний дар Гатор - „три жнива на р1к". „3" само по соб1 сакральне число довершеносп. Це основна константа м1фолопчного макрокосму. Побажання трьох жнив е своерщною традищею м1фу. Третя гатора общяе №лу ласку могутнього Ра, 1 шдкреслешсть цього дару числом „3" вже е виразним прийомом.
Четверта гатора протягуе Ншу „пальмовий щит проти Сета", де Сет -абсолютне зло. Число „4" означае стшюсть { постшшсть, недарма воно актуатзуеться у геометричних ф1гурах, що мають яскраво виражене медитативне 1 захисне значення - мандала, хрест. Щит, подарований гаторою, пальмовий -невипадково. Пальма мала дуже високу цшшсть через свою надзвичайну кориснють. Вона вважалась священною, а бог Сонця Ассур часто зображався над !! кроною (а8иг - букв. "надшений життевою силою"). Сгиптяни клали пальмову в1ть на саркофаги { муми. „Пальма першосп" мученика 1 зелешюча пальма раю у кшщ життя е загальними реатями схщно! 1 захщно! м1фологи. Слщ зауважити, що в Сгипт „володаркою пальми" була Хатор, а саме ця богиня асощативно близька до Гатор Лес Укра!нки. Пальма як символ була предметом м1ркування барона фон Гоберга, якому належить вираз про те, що „пальма не уникае покладено! на не! ваги. Перемога залишаеться за нею 1 приносить солодю плоди"(1675 р.) [3, с. 1004]. Щит
даний на захист вщ Сета, i еттети Сета добре пояснюють важливють дару Гатор -„буря", „ураган", „повстання".
П'ята гатора „мовчазно папiрус, i лотос, i камшь поклала". Судячи з того, що символiка числа „5" у орieнтальному мiфологiчному розумiннi найсв^лша i квалiфiкуe найцiннiшi предмети для людства, то дар п'ято! гатори - духовний, мистецький - виокремлений Лесею Украшкою як надзвичайний. У давшх египтян квiтка лотосу вшановувалася на рiвнi iз сонцем, тому лотос жив тим самим життям, що й денне св^ило, розкриваючись на самому сходi i закриваючи пелюстки iз заходом [3, с. 583]. Саме з квггки лотосу постав бог Ра. Основне, судячи з усього, головне значення мiфопоетичного символу - лотосу - це твiрна сила, пов'язана передушм iз жшкою. Тому не дивно, що Леся Украшка обрала центральною ф^урою свое! поези жiнку-фараона, а не чоловша, що було б звичним, але неточним. Лотос у орiентальнiй мiфологil насамперед ототожнюють зi смертю i воскресiнням для вiчного життя. В Давньому Gгиптi вiдомi зображення лотоса у сполученш з шшими сакральними символами. З лотосом, подiбно до Нiла, на берегах якого вш рiс, була пов'язана плщшсть i благополуччя врожаю, а також сонце, як джерело воскрешння. На зображеннях вже пiзнiшого перiоду на кв^щ лотоса розмiщали трон Ра або Ыди, Нефтiди („володарка домiвки" i сестра Iзiди) чи Ошрюа. Логiчне спiввiднесення з царською владою. Як емблема Верхнього Сгипту лотос протиставляли папiрусу - символу Нижнього Сгипту. В деяких варiантах египетського космогошчного мiфу сонячна дитина, яка освггила землю, що перебувала у темряв^ виходить з пелюсткiв розкрито! квiтки лотосу. Зображення дитини, яка сидить у центрi лотосу, побутувало майже до римсько! епохи. Якщо трактувати лотос як символ покори, то кв^ка стае образом-пророцтвом до дару останньо! гатори.
Пошепки шостою гаторою Нiлу даеться обiцянка в вiчностi його таемниць.
Лише останш рядки - абсолютно iнакшi за настроем i значенневою наповнешстю. Останне пророцтво промовляеться крiзь сльози, i це може пояснюватися насамперед бажанням поетки шдкреслити його важливiсть i пафосну наповненiсть:
З заздрощiв вiчну неволю судили боги тво!м дгам, Я ж у незламную радють озброю народную душу, -Гшт фараонiв, кормига чужинцiв i! не здолае... [1, с. 278].
Маеться на увазi патрютизм в його первинному, не затертому щейно-фанатичному значеннi, патрiотизм вiд patria - Батьювщина. Вiдданiсть рiднiй кра!ш названа "незламною радiстю" i не мае шчого спiльного iз кривавими повстаннями, насильством i зневажанням духовних цшностей. Завершення поези гарячим ствердженням вiри характерне для художньо! манери Леш Укра!нки i е логiчною кшщвкою для мiфологiзованого твору.
1дея написання власного твору на мiфологiчнiй основi втiлювалася у реальнiсть i до Леш Укра!нки. Безумовно, лiтература такого плану потребувала вiд письменника не тшьки фундаментально! обiзнаностi у мiфологil, але й особливого хисту, камертонно! чуйностi до енергетики мiфологiчних реалш. Зрушити сталий,
монументальний образ, сформований racH4i роюв тому, дати ще одне життя - вже в лiтературi зовсiм iншого кшталту - це i е завдання, яке виконала Леся Украшка у поези „Таемний дар". Талант письменника частше вбачаеться у тiй глибинi, на яку здатш означати коди його твору. Важливо е будь-якими засобами знайти декодери, що максимально розкрили б смислове навантаження витвору мистецтва, в даному випадку - поези украшсько! письменницi-орiенталiста. Леся Украшка використала египетськi мiфологiчнi реали не у якост екзотичних декорацiй, а передуем як цшсний природний витвiр, зав'язаний на не менш природному сюжета Вона iнсталювала орiентальний мiф у поезда не за заданою схемою, а оргашчно помiстивши його в шдивщуальну мистецьку картину власно! художньо! уяви. Леся Украшка перша з украшських письменникiв взяла на себе смшивють створити довершену модель мiфологiчноl орiентальноl поези, i „Таемний дар" став у цьому сенс розюшним даром всш украшськш лiтературi.
Список л^ератури
1. Леся Укра1нка. Поези. - К., 1970.
2. Маленька Т. Ор1ентальна поез1я Леа Украшки: вщ романтизму до модершзму // Леся Украшка i родина Косач1в в контекст укра'шсько1 i св1тово1 культури: Науковий зб1рник. -Луцьк, 2001.
3. Энциклопедический словарь символов. - Москва: Астрель, 2004.
Козлитина Е.И. Ориентальные мифологические традиции в произведениях Леси Украинки /Е.И. Козлитина// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 236-241
В статье на примере стихотворения Леси Украинки «Тайный дар» рассматривается инсталляция образов восточной мифологии в украинской литературе. Предлагается трактовка образов и идейного содержания произведения через призму мифоориентальной доминанты. Основное внимание уделяется богатству образного мира поэзии, декодированию их глубинного значения и изначально весомой роли мифологической подоплеки в каждом из образов произведения. Ключевые слова: ориентальный миф, мифологический образ, декодеры.
Kozlitina E.I. Lessia Ukrainka's works: the installation of orient myth / E.I. Kozlitina// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications. - 2011. -V.24 (63), №1 P.2. - P. 236-241
The installation of orient mythology's images in Ukrainian literature on the example of orient poem of Lessia Ukrainka "A Secret Gift" are investigated in the article. The critics analyses images, ideas of the poem and meaning of the plot in the light of orient-mythological aspect. Mainly attention is paid to wealth of poem's images, decoding of their deep meanings and especially important role of mythological basis in each of them. Key words: orient myth, mythological image, decoders.
Стаття надшшла доредакцп 27 грудня 2010року
