CC BY
18
Головко А.А., Сич М.В. Особенности планирования как функции управления лесами и лесным хозяйством
Определены проблемные моменты процесса планирования в сфере лесопользования. Охарактеризована роль планирования как инструмента лесной политики и средства согласования интересов заинтересованных лиц. Осуществлен обзор теоретико-методологических подходов к планированию и представлено авторское видение возможностей их применения в лесном хозяйстве.
Ключевые слова: планирование, стратегическое планирование, лесная политика, заинтересованные лица, методы планирования.
GolovkoА.А., Sich M.V. Features of planning as a function of forest governance
Problematic aspects of the planning process in forest governance were identified. The role of planning as an instrument of forest policy and means of harmonizing the interests of stakeholders was described. An overview of the theoretical and methodological approaches to planning is carried out and the author's vision of the possibilities of their use in forest governance is presents.
Keywords: planning, strategic planning, forest policy, stakeholders, planning methods.
УДК 332.363 Здобувач Г.М. Шпак1 -
НУ водного господарства та природокористування, м. Ртне
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ УПРАВЛ1ННЯ ОРГАН1ЧНИМ ЗЕМЛЕРОБСТВОМ В УКРАШ1
Розроблено оргашзацшно-еконс^чний мехашзм управлшня оргашчним земле-робством. До складу мехашзму входять внутршня i зовшшня забезпечувальш шд-системи, функцюнальний блок та блок контролю. Розглянуто можливi еконс^чш, еколопчш та сощальш ефекти вщ розвитку оргашчного землеробства.
Ключовг слова: органiзацiйно-економiчний мехашзм, оргашчне землеробство.
Протягом останшх 10 роюв в Украш популяризуеться 1 стр1мко по-ширюеться оргашчне землекористування. Стимулом для цього насамперед е зростання попиту на оргашчш продукти в кра!нах €С та свт. При цьому нашу державу розглядають як потенцшний постачальник яюсно! 1 вщносно не дорого! оргашчно! продукцп. Водночас, коли велика кшьюсть сшьськогоспо-дарських виробництв Укра!ни е збитковими, а значна частина сшьськогоспо-дарсько! продукцп та продуклв харчування, що виробляються, не вщповща-ють свгтовим стандартам якост та безпеки, то це зменшуе експортний потен-щал кра!ни. Перехщ до оргашчного виробництва для укра!нських аграрпв вщкривае новий, високорентабельний 1 постшно зростаючий ринок збуту сшьськогосподарсько! продукцп.
Окрем1 фермери усвщомили той факт, що сучасш тенденцп господа-рювання на земл1 мають руйшвний вплив на навколишне природне середови-ще, здоров'я населення, що ставить шд загрозу майбутне наступних поколшь. Оргашчне землекористування е альтернативним, еколопчним та шнова-
1 Наук. керiвник: доц. П.М. Скрипчук, канд. техн. наук
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
цiйним шляхом розвитку агропромислового комплексу держави, що забезпе-чить розвиток сiльських територш та економiчне зростання регiонiв.
Питання оргашчного землеробства дослiджували у сво1х працях так! на-уковщ, як: Д.С. Добряк, М. Капштик, О.1. Корнщька, П.М. Скрипчук, Ю.О. Та-рарко, В.В. Пиндус, В.В. Стецишин, Iржi Урбан та iн. Але в працях зазначених вчених не придшено уваги розробленню та впровадженню оргашзацшно-еко-номiчного механiзму управлiння оргашчним землеробством в Украш.
Основною метою розробки такого мехашзму е: забезпечення сприят-ливих органiзацiйних i економiчних умов для здiйснення та поширення орга-нiчного землеробства в Укра!ш.
В економiчнiй лiтературi наведено юлька трактувань "механiзму". Так, в економiчнiй енциклопедп "механiзм" - це сукупшсть процесiв, прийомiв, методiв, пiдходiв, здшснення певних дiй задля досягнення мети [1]. Крiм того, видiляють таю рiзновиди механiзмiв, як: економiчний, оргаш-зацiйний, органiзацiйно-економiчний, фiнансовий, ринковий тощо.
Мельник Л.Г. визначае механiзм управлшня як складову (найбiльш ак-тивну частину) системи управлiння, що забезпечуе вплив на фактори, вщ стану яких залежить результат дiяльностi об'екта, яким управляють [2, с. 366]. На думку Г.М. Шевченко, органiзацiйно-економiчний мехашзм включае взаемозв'язки мiж об'ектами та суб'ектами економiчних вщносин, та управ-лiнський вплив як забезпечення нормального функцюнування певно1 системи.
Бшьш детально питання формування та функцюнування оргашза-цiйно-економiчного механiзму управлшня розглядае С.М. 1лляшенко [3, с. 35]. Зпдно з його теорiею: органiзацiйно-економiчний механiзм характери-зуеться складнютю структури, наявнiстю численних елементiв зi складними взаемозв'язками, динамiчнiстю i стохастичшстю поведiнки загалом i окремих його елеменпв тощо.
Механiзм господарювання як система органiзацiйно-економiчних форм включае таю структурно-функцюнальш пiдсистеми: планування (прог-нозування, довгострокове, середньострокове i поточне планування, директив-не й iндикативне планування тощо), стимулювання (стимули економiчноl дь яльностi, прискорення науково-технiчного прогресу, кредитно-фшансова система), органiзацiю (форми оргашзацп й управлшня виробництвом з вщпо-вщною регламентацiею прав та обов'язкiв економiчних суб'ектiв), регулюван-ня. Кожна з цих форм, своею чергою, виступае у безлiчi шших форм, що ви-конують сво1 функцп у власних взаемозв'язках, створюючи вщповщш тдсис-теми механiзму господарювання.
У структурi органiзацiйно-економiчного механiзму варто видiляти три системи: систему забезпечення, функцюнальну систему, цшьову систему.
Система забезпечення органiзацiйно-економiчного механiзму скла-даеться з тдсистем правового, ресурсного, нормативно-методичного, науко-вого, техшчного, iнформацiйного забезпечення управлiння землеробством. До основних функцюнальних пiдсистем органiзацiйно-економiчного мехашз-му вiдносять: планування, оргашзацп, стимулювання, контролю та регулю-вання. Цшьова система органiзацiйно-економiчного механiзму миить у собi
цш й основш результати дiяльностi господарств (галуз^, а також критерiï ви-бору й оцшки досягнення певних цшей i результатiв дiяльностi господарств.
Формування структури органiзацiйно-економiчного механiзму управлшня органiчним землеробством ми здiйснили на основi аналiзу функщ-онально-цiльовоï структури мехашзму еколопзацп природокористування у рiзних сферах господарювання: органiзацiйний механiзм комплексного природокористування на регюнальному рiвнi [4], механiзм екологiчно орiентова-ного управлшня люогосподарюванням [5], механiзм формування та викорис-тання природно-рекреацiйного потенщалу територiï [6], економiчнi мехашз-ми забезпечення екологiчноï спрямованостi розвитку суб'екпв господарювання [7], органiзацiйно-економiчний мехашзм ефективного використання зе-мельних ресурив [8], органiзацiйно-економiчний механiзм управлiння ста-лим способом життeдiяльностi [9].
Враховуючи результати дослщжень, ми запропонували функцюналь-но-цiльову структуру органiзацiйно-економiчного механiзму управлшня оргашчним землеробством (рис.).
Вагомими складовими мехашзму е пiдсистеми внутршнього та зов-нiшнього забезпечення. Зовшшне забезпечення формуеться поза межами сшьськогосподарського (фермерського) господарства i включае нормативно-правовий, iнституцiйний та науково-iнформацiйний блоки, як тiсно пов'язанi мiж собою. Нормативно-правове забезпечення функцюнування оргашчного землеробства насамперед передбачае ухвалення Закону Украши "Про орга-шчне виробництво". Вадами запропонованого проекту закону е: не запрова-джуе комплексного законодавчого регулювання пiдприемницькоï дiяльностi у сферi оргашчного виробництва; вщсутш критерiï та нормативи показниюв придатностi упдь; чiтко не визначаеться вiдповiдальнiсть та компетенцiя рiз-них органiв влади та контролю щодо сертифiкацiï органiчного виробництва.
Вщсутнють закону заважае об'ективно аналiзувати розмiри ринку, пло-щi сертифiкованих земель, кшьюсть виробниюв, яку частку серед ушх про-дуктiв харчування становить саме оргашчна продукцiя тощо, а отже - прово-дити стратепчне планування у галузi. Обов'язковою умовою ведення оргашч-ного землеробства е проведения екологiчноï сертифiкацiï сшьськогосподарсь-ких земель на базi даних еколопчного аудиту. Тому наступним логiчним i обов'язком кроком е ухвалення Закону Украши "Про еколопчну сертифiкацiю сшьськогосподарських земель" i розроблення вiдповiдних стандарпв та гар-монiзацiя ïх з мiжнародними. Сьогоднi вiтчизнянi виробники сертиф^ють свою продукцiю за стандартами оргашчного виробництва европейських краш, США, Японп та iн., i орiентують свое виробництво переважно на експорт.
Залишаючись на сьогодш поза законом, виробникам органiчноï про-дукцiï, якi сумлшно працюють i проходять сертифiкацiю, дуже складно кон-курувати з шдприемцями, якi використовують хiмiчнi засоби захисту. Адже через брак закону будь-хто сьогодш може написати на етикетщ свого товару "оргашчний" - незалежно вiд того, як насправдi вирощувалася продукцiя. I хоча 18 травня 2011 р. КМУ прийняв Постанову № 529 "Про затвердження Техшчного регламенту щодо застосування еколопчного маркування", через недоопрацьованють та вщсутнють критерпв за вiдповiднiсть яким наносилось би еколопчне маркування, на практищ цi положення не реалiзуються.
зовшшне
Нормативно-правовий блок
> Закон "Про оргашчне виробництво";
> Закон "Про еколопчну сертифжащю сшьськогосподарських земель";
> розробка стандарта для сертифшаци та гармошзащя 1х з м1жнародними;
> внесения змш до методики ринково! оцшки земл1 (врахування наявносп еколопчного сертифжата);
> реатзащя положень Постанови КМУ "Про затвердження Техшчного регламенту щодо застосування еколопчного маркування"
> внесения змш до Закошв "Про ринок земель", "Про охорону НПС", "Земельного кодексу"
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1нстпту1дйний блок
• Мшютерство аграрно! I
• головне управлшня АПК;
• державш дорадч1 службы;
• ТЦ 11 Облдержродючють";
• Нацюнальний науковий центр оргашчного землеробства;
• вищий акредитацшний орган
• Громадська Асощащя "БЮЛанУкраша";
• Федерацы орган1чного руху Украши;
• Клуб оргашчного землеробства;
• Громадська оргашзащя "Асощащя виробниюв оргашчно! продукци" Чиста Флора" та ш.
• приватн1 сертифкацшш
лабораторп; ф1рми
Науково-тформащйний блок
II
я кадастр;
• еколопчний аудит земель з використанням Г1С та ДЗЗ технологш;
• ведения книги пол1в та проведения агрохшпаспортизацп;
• проведения конференцш, семшарт для фермерш;
• просв1тницька робота в школах та серед
• д1яльшсть дорадчих служб
• розробка методик проведения ЕА та ЕС земель;
• розробка технологш вирощування культур;
• селекщя нових сорив культур;
• подготовка фах1вщв, розробка . програм та л1тератури
вхвд
ВНУТИШНе ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
• родюч11
• СПрИЯТЛИВ1 ]
• трудов! ресурси;
• фшансов1 ресурси;
• матер1ально-виробнича база
ОРГАН1ЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТ1
-о-
Функцюнальний блок
Планування
• прогнозування темтв 1 тенденцш розвитку ринку оргашчно! продукци;
держано! програми розвитку орган1чного землеробства;
• розробка регюнальних програм [ стратеп! розвитку органа
• формування стратеп
Оргашзащя
[О сертифжацйнсп компанп |
I-4-1 |Землеробство з
|Оргатчна сировина|
и бюлопзаци|»
Традищйне землеробсп
Ж
» транспортування сировини та готово1 продукци; » виробнича юэоперацш малих та середнзх господарств; » розвитокзбутовммереш;
я асортименгу оргашчно1 продукци; )с товар1в та популяризация
здорового способу:
Еколого-економ1чт тструменти
дарських з □ проведения е сертифшаци земель;
страхування
Стимулювання
□розвиток внутр1шнього ринку оргашчно! продукщ!; □ еколопчне маркування; високий ртень щн; □дов1ра споживач1в та постшно зростаючий
□значний потенщал експорту продукщ!; шформащйна та сощальна реклама; □державне замовлення на оргашчну продукщк (дитяче харчування); □виробництво сировини
(утворення кластерт); □пропаганда оргашчного землекористування; □розширення асортименту продукщ!
I витрат на проведения екосертиф1каци та заходав для стабипзаци агроеколопчного стану грунпв; ] податков1 кашкули; ] оргатчн! господарства е платни-
обмежень;
] дотади фермерам з державного, обласних та мкьких бюджетт; ] гранти, благод1ЙН1 фонди; ] пшьгове кредитування ("шзинг обладнання);
субсиди;
НПС попередшм орендарем
: фах1вцт, науков1 дослщження та розробки; ] створення шфраструкгури у селах, де розвиваеться орган1чне виробництво; ] фшансування державних дорадчих служб;
] виробництво техшки та обладнан ня для оргашчного виробництва
Результативний блок
□ зростання еконошки держави;
□ збшынення надходжень до бюджету;
□ шдвшцення ефективноси та прибут-ковоси сшьськогосподарського виробництва;
естищйно! привабли-
п АПК:
□ змщнення експортного потенщалу держави;
□ забезпечення продовольчо! безпеки;
□ 1нновацшний розвиток сумгжних
рштьно-
: забезпечення:
□ вщтворення родючоси грунтт;
□ збереження навколишнього природного середовища;
□ гадвшцення жосп та еколопчно! безпеки иродукпв харчування;
способу жит
□ створення ш
□ позитивний грома дян;
□ розвиток сощально в1дпов1дального бпнесу
1а здоров'я
Рис. Орган 1шцшно-екопом¡чний мехашзм управлшня оргашчним землеробством
ВИХ1Д
У майбутньому, за умови повноцшного функцiонування ринку земл^ наявнiсть сертифiката слугуватиме додатковою конкурентною перевагою сшьськогосподарських упдь, як товару на ринку й об'екта швестицш, це зу-мовлюе необхщнють внесення змiн до методики ринково! оцiнки землi (вра-хування наявност екологiчного сертифiката), до Закону Укра!ни "Про ринок земель", " Земельного кодексу".
Ведення органiчного землеробства потребуе ютотного шформацшно-го забезпечення. Так дат земельного кадастру, еколопчного аудиту з геоде-зичною прив'язкою та результати агрохiмпаспортизацil полiв е основою для оцшки перспектив та мониторингу ведення оргашчного землеробства на тих чи шших сшьськогосподарських упддях. Поновленням, збором та системати-защею всiх даних можуть займатися обласш державнi проектно-технологiчнi центри охорони родючосп rрунтiв i якостi продукцп "Облдержродючють", вони мають обладнання, квалiфiкований персонал i все необхiдне для прове-дення агрохiмiчних обстежень сiльськогосподарських земель.
Функцп iнформацiйно-консультацiйних центрiв у регюнах кра!ни можуть виконувати державш дорадчi служби, де фермери мали б можливiсть дiзнатися про основи ведення оргашчного виробництва, ознайомитися з вгт-чизняним, свгтовим та подшитися власним досвiдом ведення органiчного виробництва. Державна служба покликана допомогти розвитковi вше! галузi й навпъ суспiльства загалом, тодi як приватна дорадча служба допомагае кон-кретним товаровиробникам збшьшувати !х дохiд. Без перспективи збшьшен-ня доходiв товаровиробник не погодиться оплачувати дорадчi послуги.
Що стосуеться наукового супроводу, то актуальним залишаеться роз-роблення та вдосконалення екологiчного аудиту та еколопчно! сертифжацп земель з врахуванням ушх факторiв та особливостей, селекцiя стшких до хвороб, менш вибагливих до умов та високоврожайних сорпв культур, що найкраще пiдiйдуть до оргашчного землеробства, розроблення технологш ви-рощування культур при органiчному землеробств^ розроблення, випробуван-ня та затвердження списку препарапв та засобiв захисту рослин, яю дозволено для використання при оргашчному землеробствi. Обов'язковим е запрова-дження пiдготовки фахiвцiв у галузi органiчного виробництва на засадах державного замовлення.
Внутршня пiдсистема забезпечення мехашзму передбачае передуим наявнiсть у приватнш власностi господарства або довгостроковш орендi (не менше нiж 15 роюв) родючих та еколопчно чистих Грунпв, придатних для вирощування органiчноl продукцil. Фiнансова складова пов'язана з акумуля-цiею власних кошпв, розвитком матерiально-виробничоl бази та шд-приемницько! iнiцiативи. Кадрове забезпечення передбачае, наприклад, пiд-вищення квалiфiкацil та навчання спещалюпв, через бiльшу трудомютюсть органiчного землеробства, порiвняно з традицшним, зростае потреба в трудо-вих ресурсах.
Отже, внутршня та зовнiшня пiдсистеми забезпечення оргашзацшно-економiчного механiзму управлiння оргашчного землеробства забезпечують "вхщ" механiзму вшма необхiдними ресурсами для його виваженого функщ-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
онування. Провщна роль у роботi механiзму управлшня оргашчним землеробством вiдведена функциональному блоку. Основними традицiйними фун-кщями управлiння органiчним землеробством в краш е планування, оргаш-зацiя i стимулювання.
Планування е початковим етапом в управлшш та передбачае формування програм, стратегш, планiв. Наступним кроком е безпосередньо оргаш-защя органiчного землеробства, яка вiдбуваеться в кшька етапiв: подача заяви до сертифiкацiйноï компанiï, проведення шспекцп документiв, еколопч-на сертифiкацiя земель, перехщний перiод, вирощування органiчноï сирови-ни. Окремо в органiзацiï оргашчного землеробства можна видшити блок аг-рологiстики - ланка мiж виробником i споживачем, яка на цьому еташ роз-витку практично вщсутня.
Запропонованi iнструменти стимулювання розвитку оргашчного землеробства можуть бути реатзоваш за умови прийняття та виконання держа-ноï програми розвитку оргашчного землеробства i фiнансовоï пiдтримки з боку держави. Bd шструменти автор подiлив на двi частини: маркетинге^ та фiнансово-кредитнi. Маркетинговi шструменти спрямоваш передусiм на створення i розвиток внутршнього ринку органiчноï продукцп. Розглянемо деяк з них детальшше.
Так проблемнiсть збуту готовоï продукцп в Украш значно гальмуе по-ширення органiчного землеробства. Тому утворення кластерiв мiж фермерами-виробниками i заводами-переробниками, по-перше: звiльнить фермерiв вщ непритаманних ïм функцiй торгових агенпв i реалiзаторiв; по-друге: забезпе-чить завантаження виробничих потужностей i задоволення повною мiрою юну-ючого попиту на оргашчну продукцiю. Держава, вщстоюючи iнтереси суспшь-ства, може викуповувати у фермерiв державним коштом оргашчну сировину, гарантуючи при цьому ттмальний рiвень прибутковостi для виробника. Та-кий механiзм, наприклад, дiе у Польщ1 Викуплена сировина спрямовуеться у дитячi садки, лiкарнi, санаторiï та на виготовлення дитячого харчування.
Фшансово-кредитш iнструменти стимулювання спрямованi на матерь альну пiдтримку держави фермерiв-органiкiв. Маемо на увазi компенсацiю витрат на проведення екосертифжацп та заходiв для стабшзацп агроеколо-гiчного стану Грунтав, податковi канiкули пiд час перехщного перiоду, нада-лi - пшьгове оподаткування, надання субсидiй, грантiв, пшьгового кредиту-вання, надання дотацiй та ш.
В GC широко дiе програма виплати дотацiй на кожен гектар сшьськогосподарських упдь. Сума дотацш розраховуеться залежно вiд зменшення доходiв господарства. Наприклад, у Чеськш Республiцi на перiод 20072013 рр. на 1 га рiллi сума дотацп становить 155 евро, овочi та лiкарськi рос-лини - 564 евро, штенсивш фруктовi сади (200 дерев, 800 кущiв) - 849 евро, решта садiв (не менше нiж 500 дерев) - 510 евро. Субсидп виплачуються згiдно з програмою розвитку сшьських територiй протягом перехiдного перi-оду, Biдносини оформляють у виглядi шдписання договору на 5 рокiв.
Опосередкована допомога - це фшансування iз державного бюджету заходiв, якi належать до так званоï "зеленоï скриньки", що не суперечить ви-
могам СОТ: навчання фахiвцiв за державним замовленням; фшансування на-укових дослiджень; створення шфраструктури у селах, де розвиваеться орга-нiчне виробництво; фiнансування державних дорадчих служб. Як показуе свиова практика, фшансування дорадчих служб державою виявляеться ефек-тивним у тому випадку, якщо сiльськi товаровиробники бачать, що мета дер-жавноï аграрноï полiтики, сприяння в реалiзацiï я^ робить служба, вщповь дае ïх iнтересам.
Завершальним етапом управлiння е контролювання, тсля якого вщбу-ваеться зворотний зв'язок з метою усунення недолшв, вiдхилень, збоïв у зап-ропонованому механiзмi. Стимулювання i формування складових оргашза-цiйного механiзму вщбуваеться в Украïнi завдяки прийняттю нових програм розвитку фермерства та кооперацп на селi (програма "Рiдне село").
Оцшити ефективнiсть органiчного землеробства можна за результа-тивним блоком, який показуе економiчний, екологiчний та сощальний ефек-ти. Зокрема, забезпечення сталого та екологiчно збалансованого використан-ня земельних ресурив, екологiзацiя аграрного землекористування та забезпечення продовольчоï безпеки краши, сприяння та пiдтримка шдприемниць^ iнiцiативи серед фермерiв.
Пропонуемо оцшювати соцiо-еколого-економiчний ефект за методикою, яка враховуе додатковий прибуток сшьгоспвиробниюв органiчноï про-дукцiï, зменшення видатюв на охорону здоров'я завдяки зменшенню захво-рюваностi населення за умови споживання органiчноï продукцiï, зростання нормативноï та ринковоï вартостi сiльськогосподарських земель за рахунок покращення ïх агроеколопчного стану.
Л1тература
1. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох т. / ред. кол. С.В. Мочерний та ш. - К. : ВЦ "Ака-дем1я", 2001. - Т. 2. - 848 с.
2. Экономика предприятия : учебн. пособ. / под общ. ред. Л.Г. Мельника. - Сумы : Изд-во "Университетская книга", 2002. - 632 с.
3. 1лляшенко С.М. Управлшня шновацшним розвитком: проблеми, концепцц, методи : навч. поабн. / С.М. 1лляшенко. - Суми : Вид-во "Ушверситетська книга", 2003. - 278 с.
4. Балджи, М.Д. Оргашзацшно-економ1чш засади комплексного природокористування на регюнальному р1вн : монограф1я / М.Д. Балджи. - Одеса : Вид-во "Атлант", 2010. - 500 с.
5. Ярова I.C. Оргашзацшно-економ1чш засади еколопчно ор1ентованого управлшня л> согосподарюванням : дис. ... канд. екон. наук / I.G. Ярова / Сумський державний ушверситет. - Суми, 2011. - 261 с.
6. Шевченко Г.М. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм формування та використання природно-рекреацшного потенщалу територи : дис. ... канд. екон. наук / Г.М. Шевченко / Сумський державний ушверситет. - Суми, 2008. - 216 с.
7. Попова О.Ю. Економ1чт мехашзми забезпечення еколопчно!' спрямованосп розвитку суб'екп господарювання : монограф1я / О.Ю. Попова. - Донецьк : Вид-во ДВНЗ "Дон-НТУ", 2010. - 430 с.
8. Горд1енко В.П. Еколого-економ1чна ефектившсть використання земель сшьськогопо-дарського призначення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 - "Економжа природокористування та охорони навколишнього середовища" / Сумський державний ушверситет. - Суми, 2010. - 20 с.
9. Ковальов Б.Л. Еколого-економ1чний шструментарш формування умов сталого способу життед1яльносп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 -"Економжа природокористування та охорони навколишнього середовища" / Б.Л. Ковальов / Сумський державний ушверситет. - Суми, 2011. - 21 с.
^цю^льний лiсотexнiчний yнiвepситeт Укpaïни
Шпак Г.Н. Оpгaнизaционно-экономичeский мexaнизм yпpaвлeния оpгaничeского зeмлeдeлия в Укpaинe
Разработан организационно-экономический механизм управления органическим земледелием. В состав механизма входят внутренняя и внешняя обеспечивающие подсистемы, функциональный блок и блок контроля. Рассмотрены возможные экономические, экологические и социальные эффекты от развития органического земледелия.
Ключевые слова: организационно-экономический механизм, органическое земледелие.
Shpak G.M. Organizational and economic mechanism of management of organic farming in Ukraine
The organizational-economic mechanism of organic farming. The composition mechanism includes providing internal and external subsystem, functional unit and unit control. The possible economic, environmental and social effects of organic farming.
Keywords: organizational and economic mechanism, organic agriculture.
УДК 630 Астр. М.М. Запоточний1 - Прикарпатський НУ
ÏM. Василя Стефаника
ВПЛИВ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ВОДОПРОНИКЛИВ1СТЬ Л1СОВИХ ГРУНТ1В
Наведено дат про вплив антропогенного навантаження на водопроникливють Грунпв у р1зних видах упдь, як вона змшюеться внаслщок трансформаци люових упдь та шд впливом люоексплуатаци. Дослщжено водопроникливють Грунту на р1з-них категор1ях рекреацшного навантаження i наведено пор1вняння.
Ключовг слова: антропогенш навантаження, витоптування Грунту, водопроникливють Грунту, пдролопчт наслщки.
Загальновщомо, що люовий покрив мае здаттстъ переводити повер-хневий спк води у Грунтовий, внаслiдок чого формуеться його стокорегулю-вальнi й Грунтозахиснi властивосп. У цьому процесi головна роль належить водопроникливостi Грунту, особливо поверхневому всмоктуванню ним вологи, яке характеризуе безпосередне поглинання вологи дощiв i талих снiгових вод.
Широкомасштабнi дослщження, якi провiв В.С. Олiйник (1986, 2001, 2011 рр.) у люах Карпат, показали, що водопроникливють Грунту залежить вщ його типу, виду упдь та лiсiвничо-таксацiйних показникiв насаджень [13]. На лiсопокритих дшянках швидкiсть всмоктування вологи Грунту здебшь-шого досить висока - 5-30 мм-хв"1. Ïï показник у десятки й сотш разiв бiль-ший, шж на сiнокiсних i пасовищних упддях, де становить лише 0,5-0,9, а ш-коли навiть 0,03 мм-хв"1. Оскiльки у Карпатах штенсивнють випадання дощiв лише зрiдка перевищуе 1,1 мм-хв"1 [4], умови для виникнення поверхневого стоку води у лiсi несприятлив^ Надлишок вологи тут переводиться у грунтовий стж. Але на нелюових землях, через малу водопроникливiстю Грунту, спостерiгають зворотне явище - штенсивний поверхневий спк води i невеликий грунтовий.
1 Паук. кер1вник: проф. Т.Ф. Калуцький, д-р с.-г. наук
