CC BY
24
1НСТИТУЦ1ИНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
УДК 338.246:504 Проф. О. О. Шубт, д-р екон. наук -
Донецький НУ економки i торгiвлi т. Михаила Туган-Барановського
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ПРОДОВОЛЬСТВА: ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ В КОНТЕКСТ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ВИМОГ I СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Прюритетшсть соцiальних та еколопчних проблем кра!ни, !х вплив на вс сфе-ри життeдiяльностi суспiльства, здоров'я населення та штереси майбутнiх поколiнь спонукае до пошуку шляхiв вирiшення проблеми безпеки продовольства з урахуван-ням формування нащонально! сощально-еколопчно! стратеги.
Ключовг слова: продовольство, безпека, екологiчна спрямованiсть, шляхи вир> шення Програми розвитку органiчного виробництва.
Наша кра!на стала на шлях незалежносп та ринково! економжи. Вона поставила за мету свого подальшого суспшьного й економ1чного розвитку вступ до Свропейського Союзу 1 д1яльносп в межах Свггово! оргашзацп тор-пвл1, побудову демократичних шститупв державного устрою. Нов1 процеси европейсько! штеграцп спрямовуються на формування еколопчно безпечно-го довкшля та сталого розвитку економжи кра!ни для створення постшдус-тр1ально! модел1 функцюнування господарського комплексу. Укра!на нама-гаеться позицюнувати себе державою, яка була б надшним партнером у вирь шенш глобальних 1 регюнальних проблем у европейському 1 св1товому ств-товариствь
Сучасний етап св1тового економ1чного розвитку характеризуеться по-силенням прагнення держав до забезпечення збалансованого 1 взаемозумов-леного функцюнування уих сфер життед1яльност1 нацюнальних спшьнот. Останне передбачае не лише гармошзащю д1яльност1 вс1х складових наць ональних господарських систем, а й посилення адаптацшних мехашзм1в, здатних згладити наслщки можливих негативних вплив1в, здшснюваних на системи загалом та !х окрем1 елементи.
Виникае потреба у глибокому вивченш проблеми якост продовольства 1 безпеки харчування в умовах сощально-еколопчних ризиюв, у систе-матизацп знань про харчування, що охоплюе низку питань, як виходять за меж1 бюлогл, екологп, медицини, економжи. Визначеш проблеми покладено в основу нового тдходу до щеологп життя, окреслеш Свропейською програ-мою "Здоров'я для вшх у ХХ1 тисячолггп", нацюнальних програм "Украш -безпечне харчування", "Здоров'я нащ!" 1 концепщею Якост життя. Бшьшють людей усвщомлюе необхщнють тдвищення р1вня сво!х знань, подолання не-осв1ченосп в галуз1 харчування, прагне вивчати щ проблеми 1 осмислити зв'язок екологп, харчування 1 здоров'я.
За свщченням багатьох вчених еколопчний стан Укра!ни нинi набли-жаегься до кризового. Недосконала структура господарства кра!ни протягом багатьох десятилпь формувалася без урахування об'ективних потреб насе-лення та економiчних можливостей 11 окремих територш, структурних дефор-мацiй народного господарства, що спостерiгаються в перебудовчi часи. Перевагу надавали розвитку сировинно-видобувних, найбшьш ресурсомютких, енергоемних та еколопчно небезпечних галузей промисловостi. Впроваджен-ня технологш здiйснювалося "найдешевшим" способом - без будiвництва очисних споруд.
Це стосуеться й харчово! промисловосп, яка охоплюе близько 22 тис. тдприемств i за питомою вагою посiдае друге мюце в економiцi кра!ни. На бшьшосп пiдприемств експлуатують морально застарiле i спрацьоване при-родоохоронне устатковання, що призводить до забруднення навколишнього природного середовища. Технологи виробництва харчових продукта зде-бшьшого характеризуються високими питомими витратами сировини, пали-ва, енергп, води та шших природних ресуршв, що робить !х неконкурентос-проможними на мiжнародному ринку. Неконтрольованi викиди забрудню-вальних речовин в атмосферу, водойми та Грунти спричинили iстотне забруд-нення !х, що стало на завадi виробництву екологiчно безпечно! рослинно! та тваринно1 сировини для харчових виробництв.
Особливо попршилась екологiчна ситуацiя в кра!ш пiсля катастрофи на Чорнобильськш атомнiй електростанцп, що призвело до радюактивного забруднення Грунтiв та водойм на значних територiях. Як наслщок, вироб-ництво екологiчно безпечно! продукцп на сiльськогосподарських угiддях стало проблематичним.
Для виробництва еколопчно безпечних харчових продуклв потрiбнi високоякiсна екологiчно безпечна сировина та високоефективш "зеленi" й "оргашчш" технологи. З цiею метою здшснюють заходи з еколопзацп виробництва - поступового розширенню ди еколопчних прiоритетiв у виробничiй дiяльностi, тдвищення еколопчно! освiченостi й свiдомостi управлшського персоналу, проникнення екологiчних нововведень у виробництво, впроваджу-ють екологiчну модершзащю виробництва. Екологiзацiя виробництва полягае у рацюнальному природокористуваннi (заощадження природних ресуршв на всiх стадiях виробництва, економiя витрат сировини, палива та енергп тощо) i впровадженнi екологiчних нововведень у промисловють (виробництво еколопчно безпечно! харчово! продукцп; споживання вщновлених природних ре-суршв; комплексне перероблення сировини та утилiзацiя вiдходiв виробництва i споживання; мiнiмiзацiя вiдходiв, як не утилiзуються; енергозбереження та використання нетрадицшних джерел енергп тощо). Одним з основних нап-рямюв еколопзацп харчових виробництв е, насамперед, виробництво продо-вольчо! сировини за сучасними еколопчно безпечними технолопями (еко-фiльними, органiчними), вдосконалення i "зелена" модершзащя технологи виробництва, зокрема уловлювання викидiв, комплексне перероблення спчних вод i вiдходiв та використання продукпв перероблення як вторинно! сировини, тобто трансформащя забруднювальних речовин на корисш продукти. Вче-
нi рекомендують "зелену" модернiзацiю виробництва здiйснювати на основi системно-екологiчного механiзму для тдвищення !! ефективносп.
До речi, нацюнальна безпека держави на нинiшньому етат розвитку, яка донедавна визначалася полггачною й соцiальною стабiльнiстю в суспшь-ствi, нинi оцiнюеться i значною мiрою станом навколишнього природного се-редовища, яке останнiми роками забруднюеться, виснажуеться i деградуе надзвичайно високими темпами. Виробництво та споживання забруднено! сшьськогосподарсько! продукцп е основною причиною зростання еколопчно залежних хвороб (онколопчш та легеневi хвороби, захворювання, зумовленi порушенням обмшу речовин). Як свiдчать експерти ВООЗ, 70-80 % захворю-вань людей - це наслщок споживання неповноцшних i недоброяюсних харчових продукпв.
Продовольча сировина i продовольство е основою функцюнування аг-ропродовольчо! системи i ринку продовольства. Формування нацюнально! сощально-еколопчно! стратеги враховуе прiоритетнiсть сощальних та еколо-гiчних проблем кра!ни за критерiями ризику впливiв на вш сфери життедiяль-ностi суспшьства, здоров'я населення та iнтереси майбутшх поколiнь.
Нацiональна соцiально-екологiчна стратегiя здшснюеться у контекстi реалiзацil нацюнально! стратеги переходу до шновацшно! моделi розвитку вщповщно до рiшень Всесвiтнього самиу в Йоганнесбурзi та полiтичних орiентирiв Пан'европейського процесу, визначеного на самт "Довкiлля для Свропи, Ки!в-2003". Багатий ресурсно-природний потенцiал, високоосвiчене населення, розвинеш iндустрiя та iнфраструктура створюють ус необхiднi передумови для впровадження в Укра!ш вимог цих самiтiв [1, 2]. Вщповщно до !х ршень, у нашiй кра!ш розроблено "Основш напрями державно! еколопчно! полпики" (1998 р.), вже зазначенi нацюнальш програми "Здоров'я наци", "Яюсть життя", "Украш - безпечне харчування", а також Свропейську програму "Здоров'я для вшх у ХХ1 столгт". На пiдставi цього документа роз-робляють програми Уряду в галузi охорони довкiлля та еколопчно! i продо-вольчо! безпеки Укра!ни.
Актуальнiсть i доцiльнiсть дослщження проблем якостi продовольства i безпечносп харчування в контекстi екологiчних проблем зумовлеш прюри-тетним статусом продовольчо! сфери у впчизняному господарському комплекс^ загальною значущiстю забезпечення збалансованого функцiонування сощально-еколопчно! системи i особливим мюцем в економiчнiй системi ринку продукпв харчування i економiки загалом.
Категорiя якостi й безпеки харчових продукпв сьогоднi е однiею iз ключових проблем формування сучасного конкурентоспроможного ринку i продовольчо! безпеки будь-яко! держави. Засновником методу виробництва оргашчно! продукцп вважають британця А. Говарда. Його книга "Сельскохозяйственный завет", яка вийшла друком у 1940 р., спричинилася до перевороту в наущ та агровиробництвь Говард описав негативний вплив хiмiчних добрив на здоров'я тварин та рослин, а також запропонував систему добру-вання Грунпв, яка базуеться на використанш компоспв iз рослинних залиш-кiв i перегною.
Завдяки втшенню англшцем 1в Бел Фором "зеленого заповиу" в життя екологiчне ршьництво перейшло i3 rany3i фшософп в аграрну науку. У розви-нених кра1нах iснyють критерп, за якими продукт можна вщнести до катего-рп "безпечнi": не мютять генетично модифжованих iнгредiентiв; не мютять iнгредiентiв, вирощених за використанням пестицидiв, гербiцидiв, отрутохь мiкaтiв i штучних добрив; не мютять штучних консерванпв, барвниюв i сма-кових добавок; зобов'язаш мати на yпaковцi спецiaльнi лщензшш символи BIO, ЕСО, ORGANIC.
Основна мета стандарпв "organic" - забезпечувати максимальну чистоту продyктiв (вщсутшсть шкiдливих хiмiчних сполук i ГМО) i максимальну ефективнiсть 1х харчово1 цiнностi: повноцiнних бшюв, складних вуглево-дiв, природних жирiв, вгтамшв, мжроелеменпв, ензимiв, клiтковини тощо.
У Сврош продукти "organic" (оргaнiчнi) виробляють вiдповiдно до стaндaртiв "Загальноевропейсько1 угоди з оргашчного виробництва сшьсько-господарсько! продукщ!" 2092/91 вiд 24 червня 1991 р. З 2009 р. у Свропейсь-кому Союзi дж>ть новi директиви з оргaнiчного виробництва 837/2007 i 889/2008. Основою американських стандарпв, як i рашше, залишаеться "Акт про оргaнiчне виробництво продукпв харчування", прийнятий у 1990 р.
Оргашчне сiльське господарство в Сврот стало стрiмко розвиватися в перюд з 1990 по 2002 р., тодi площа оргaнiчних сiльськогосподaрських упдь збiльшyвaлaся в середньому на 30 % на рж. У цей час на частку Свропи при-падае чверть yсiх оргaнiчних сшьськогосподарських yгiдь свiтy (7,4 млн га), щорiчне зростання становить близько 7 %>. Iтaлiя, Iспaнiя, Нiмеччинa, Вели-кобритaнiя i Фрaнцiя в сyмi мають понад 50 % вах оргaнiчних сшьськогоспо-дарських земель Свропи. Щорiчнi темпи зростання оргaнiчного aгробiзнесy в розвинених кра!нах становлять 20-30 %, але у свiтi обсяг продaжiв оргашч-них продyктiв не перевищуе 1-3 % вiд загального обсягу продaжiв продyктiв харчування в свт.
Згiдно з розробленим в СС Планом дiй з запровадження та поширення оргaнiчного виробництва, бшьшють краш-члешв СС мають (i !х виконюеть) сво! влaснi нaцiонaльнi програми розвитку цього напрямку сшьськогоспо-дарсько! дiяльностi. Бiльшiсть ринкiв еколопчно! продукцп Свропейського Союзу або США сформувалися внaслiдок встановлення i пiд безпосередшм впливом директив, якi визначають необхщш вимоги до продукцп, методiв !! виробництва i дають змогу маркувати !! як екологiчнy ("оргaнiчнa", "бюлопч-на", "бiооргaнiчнa", " бiодинaмiчнa", "бiо", "еко").
Понад пiвсторiччя кра!ни свiтy намагаються розробити систему еди-них, ушверсальних, оргaнiзaцiйно-прaвових стaндaртiв здiйснення мiжнaрод-но! торговельно! дiяльностi. Цей процес розпочався у 1947 р. внаслщок тд-писання 23 кра!нами свiтy Генерально! угоди з тaрифiв i торгiвлi (ГАТТ). Ни-нi вiн зосереджений в рамках Свиово! оргашзацп торгiвлi (СОТ), яка нарахо-вуе 153 краши-учаснищ, питома вага яких у свгтовш торгiвлi становить близько 96 %. Оскiльки сiльське господарство Укра!ни е прiоритетною галуз-зю !! економжи, забезпечуючи 15-18 % ВВП кра!ни, то проблеми ефективно!
участ Украши в СОТ та забезпечення ïï нацiональних економiчних iHTepeciB у цш галyзi вiдзначаються високою актyальнiстю [3].
За оцшками експерта, свiтовий ринок споживання оргашчних про-дyктiв становить близько 40 млрд. Свро та мае стшку тенденцiю до подаль-шого зростання. Незважаючи на позитивш свiтовi тенденцiï розвитку оргашчного ринку, за висновками експертiв, найближчi п'ять рокiв yкраïнський внyтрiшнiй ринок споживання оргашчних продукпв перебуватиме на стадп формування та початкового розвитку, адже украшських аграрiïв на зовшшш ринки мотивуе об'ективний платоспроможний попит з боку "старих оргашч-них ринюв" [4; 5].
Водночас у крашах €С та у свт загалом стрiмко поширюеться орга-шчне виробництво. В €С розроблено та виконуеться План дiй з запроваджен-ня та поширення органiчного виробництва, бшьшють краïн-членiв €С мають своï власнi нацiональнi програми розвитку цього напрямку сшьськогоспо-дарськоï дiяльностi. Оргашчне виробництво - це цiлiсна система господарю-вання та виробництва харчових та шших продyктiв, яка поеднуе в собi найкращi практики, що враховують збереження довкiлля, рiвень бюлопчного розмаïття, збереження природних ресyрсiв, застосування високих стандарта належного утримання тварин та методiв виробництва, якi вщповщають пев-ним вимогам до продукта, виготовлених з використанням речовин та проце-ив природного походження [6-8].
Доречно зауважити, що Украша, маючи значний потенцiал для виробництва органiчноï сiльськогосподарськоï продyкцiï, ïï експорту, споживання на внутршньому ринку, все ж таки досягла певних результата щодо розвитку власного оргашчного виробництва (табл. 1).
Табл. 1. Загальна площа органiчних с.-г. угд та ктьтсть органiчних
господарств в УкраТт, 2002-2010 рр.
Зад1яш ресурси Р1к
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Кшьюсть господарств 31 69 70 72 80 92 118 121 142
Площа, га 164449 239542 240000 241980 242034 249872 269984 270193 270226
Так, площа сертифжованих сшьськогосподарських упдь в Укра!ш, за-дiяних пiд вирощування рiзноманiтноl оргашчно! продукцп, становить бшь-ше чвертi мiльйона гектарiв, а наша держава займае почесне двадцять перше мюце помiж свiтових краlн-лiдерiв оргашчного руху. Частка сертифiкованих органiчних площ серед загального об'ему сiльськогосподарських упдь Украши становить майже 0,7 %>. При цьому Укра!на поидае перше мiсце в схщ-ноевропейському регiонi щодо сертифжовано! площi оргашчно! ршл^ спещ-алiзуючись переважно на виробнищга зернових, зернобобових та олшних культур. Окрiм того, в нашш державi сертифiковано 200 тис. га дикорошв.
В останнi три роки спостер^аеться тенденцiя наповнення внутршньо-го ринку власною оргашчною продукцiею за рахунок налагодження власно! переробки оргашчно! сировини. Зокрема, це крупи, соки, сиропи, повидло, сухофрукти, мед, м'ясш та молочш вироби.
Офщшш статистичш oгляди IFOAM пiдтвepджyють, щo якщo на го-чaтoк 2003 p. в ysparni бyлo зapeecтpoвaнo 31 гocпoдapcтвo, щo oтpимaлo cтaтyc "opгaнiчнoгo", тo нaпpикiнцi 2010 p. в У^шт нapaxoвyвaлocь вже 142 cepтифiкoвaниx opгaнiчниx гocпoдapcтвa, а загальна плoщa cepтифiкoвa-ниx opгaнiчниx ciльcькoгocпoдapcькиx земель ставила 270226 га.
З oглядy на зазначене, та зважаючи на eвpoпeйcькy opieнтaцiю У^а-ïни, iciïye нeвiдклaднa нeoбxiднicть peaлiзaцiï "Дepжaвнoï пpoгpaми poзвиткy opгaнiчнoгo виpoбництвa" (Пpийняття ^нцепцп та пoчaтoк викoнaння ^o^ paми - 2010 piк. Кiнцeвoï дати ви^нання Пpoгpaми не вcтaнoвлeнo) як е^-лoгiчнo-, coцiaльнo- та eкoнoмiчнo-дoцiльнoгo нaпpямкy виpoбничoï дiяль-нocтi. Ви^нання Пpoгpaми poзвиткy opгaнiчнoгo виpoбництвa в У^аш мае зpoбити вaгoмий внешк y виpiшeння цiлoï низки eкoлoгiчниx, eкoнoмiчниx i coцiaльниx пpoблeм, тaкиx як: зменшення aнтpoпoгeннoгo навантаження на нав^лишне cepeдoвищe внacлiдoк ведення ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi; pecypcooщaднicть та зменшення eнepгoмicткocтi ciльcькoгocпoдapcькoгo ви-poбництвa; пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi yкpaïнcькoï ciльcькoгocпo-дapcькoï пpoдyкцiï на cвiтoвиx pинкax; пoкpaщeння здopoв'я ^а^внигав ciльcькoгo гocпoдapcтвa та населення зaгaлoм; пoкpaщeння дoбpoбyтy сшьсь-кoгo населення шляxoм дивepcифiкaцiï дiяльнocтi, пiдвищeння piвня зайня-тocтi та poзвиткy c^^mx тepитopiй; зaxиcт пpaв cпoживaчiв.
yci аспекти Пpoгpaми poзвиткy opгaнiчнoгo виpoбництвa в Укpaïнi, а ocoбливo таю: зменшення aнтpoпoгeннoгo навантаження на нав^лишне се-peдoвищe внacлiдoк ведення ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi, пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi yкpaïнcькoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï на свь тoвиx pинкax i зaxиcт пpaв cпoживaчiв пpямo пoв'язaнi з ocнoвнoю eкoлoгiч-гою cпpямoвaнicтю пpoблeми якocтi й безпеки пpoдoвoльcтвa yкpaïнcькoгo населення. Пepexiд на opгaнiчнy ïжy дае змoгy людиш 6ути впeвнeнoю y без-пещ cвoгo paцioнy, а в нaцioнaльнoмy вимipi - y бeзпeцi xapчyвaння населення кpaïни i збepeжeннi гeнoфoндy нaцiï.
На cьoгoднi св^вий oбcяг pинкy opгaнiчниx пpoдyктiв пepeвищye 2S млpд дoл. США, i щopiчний пpиpicт y cepeдньoмy cтaнoвить 20-30 %. Gвpoпeйцi вже зapaз витpaчaють на "opгaнiчнi" пpoдyкти майже 12 млpд дoл. За oцiнкoю фaxiвцiв, тpeтинy ciльcькoгocпoдapcькиx земель y Gвpoпi дo 2010 p. викopиcтoвyвaли пiд opгaнiчнe зeмлepoбcтвo. Найближчими poкaми oбcяг цьoгo pинкy cтaнoвитимe 100 млpд дoл. США. Однак ю^е й дoci низка oб'eктивниx та cyб'eктивниx пpичин, чoмy в У^шт opгaнiчнi пpoдyкти мaлo дocтyпнi для ocнoвнoï частки населення.
Укpaïнa е здeбiльшoгo aгpapнoю дepжaвoю. Саме aгpoпpoдoвoльчий ceктop eкoнoмiки Укpaïни (ciльcькe гocпoдapcтвo, xapчoвa i пepepoбнa ^o-миcлoвicть) зaбeзпeчye пpoдoвoльчy безпе^ та пpoдoвoльчy нeзaлeжнicть кpaïни, фopмye 17 % ВВП та близью 60 % фoндy cпoживaння населення. Пpийняття та ви^нання Пpoгpaми poзвиткy opгaнiчнoгo виpoбництвa в Ук-païнi мае зpoбити вaгoмий внecoк y виpiшeння цiлoï низки eкoлoгiчниx, е^-нoмiчниx i coцiaльниx пpoблeм. На жаль, щюцеси eкoлoгiчнoï дeгpaдaцiï дoв-кiлля за ocтaннi дecятиpiччя в Укpaïнi дocягли кaтacтpoфiчниx мacштaбiв:
• спостерпжлъся руйнування сшьгоспупдь та зниження родючосп Грунпв -основного джерела забезпечення продовольчоï безпеки краïни та добробуту сшьського населення;
• штеисившсть процесш майже знищення родючих Грунпв внаслвдок використання застарших агротехиологш та недотримання фундаментальних закошв та правил сшьськогосподарсьюл д1яльиост1 досягла небезпечного для еконо-мiчноï стабшьиосл держави ршня (впливу ерозiï зазиае 57,5 % земель краши, кшьюсть еродоваиих земель щорiчно збiльшyеться на 80-90 тис. га, а внасль док ерози щорiчио втрачаеться близько 11 млн т гумусу; 0,5 млн т азоту; 0,4 млн т фосфору та 0,7 млн т калш, 38 % орних земель краши е переущшь-неними;
• штенсивно збшьшуються площi кислих i солонцевих rрyитiв;
• бшьше иiж 40 % орних земель Украши потребують хiмiчноï мелiорацiï (комплексу заходш, спрямоваиих на полшшеиия фiзико-хiмiчиих та фiзичних властивостей Грунпв - гшсуваиия та вапиуваиия).
Виходячи з мети Програми - забезпечення сталого розвитку аграрного комплексу Украши шляхом розвитку та шдтримки ведения оргашчного виробництва як одного з прюритетних напрямюв реалiзацiï державноï аграрноï полггаки, ïï реалiзацiя, безумовно, сприятиме виршенню таких завдань як: збереження та полшшення родючостi rрyнтiв; охорони навколишнього сере-довища та збереження бiорiзноманiття; створення належних умов для розвитку сшьських територiй; забезпечення конкурентоспроможносп yкраïнськоï сiльськогосподарськоï продyкцiï в умовах штеграцп Украïни у свiтовий еко-номiчний простiр; збереження здоров'я нацп шляхом забезпечення населення якiсними та безпечними сертифжованими як органiчними продуктами харчування, так i шшими товарами.
До реч^ в Украш вже прийнято Закон "Про загальну безпеку нехарчо-воï продyкцiï", зпдно з яким виробники зобов'язанi вводити в об^ лише без-печну продyкцiю, в iншомy разi виробниковi загрожуе штраф сумою вiд 25500 до 51000 грн., а за повторне протягом трьох рокiв таке саме порушен-ня - сумою вщ 42500 до 85000 грн. Крiм того, виробник несе вщповщальшсть сумою вiд 12750 до 25500 грн., за повторне протягом трьох роюв таке саме порушення - сумою вщ 25500 до 51000 грн. До розповсюджyвачiв продукцп також застосовують вщповщальнють за недотримання ними умов збершання поширюваноï продyкцiï, якщо внаслiдок цього продyкцiя стала небезпеч-ною, - у виглядi штрафу обсягом вщ 4250 до 17000 грн., за повторне протягом трьох роюв таке саме порушення - сумою вщ 8500 до 17000 грн. Закон Украши "Про загальну безпеку нехарчовоï продукцп" вщ 02.12.2010 р., № 2736-VI набувае чинносп вже з 06.07.2011 р. А зараз на розглядi Верховж^ Ради Украши е Закон Украши "Про загальну безпеку харчовоï продукцп" [9].
Бшьшють украшських оргашчних господарств розташоваш в Одесь-юй, Херсонсьюй, Полтавськiй, Вiнницькiй, Закарпатськiй, Львiвськiй, Терно-пiльськiй, Хмельницькiй областях. Украшсью сертифiкованi органiчнi господарства - рiзноï величини - вiд юлькох гектарiв, як i в бшьшосл краïн Свро-пи, до десятюв тисяч гектарiв рiллi. Дослiдження Федерацп органiчного руху Украïни свiдчать, що сучасний внутршнш споживчий ринок оргашчних про-
дуклв в У^аш пoчaв poзвивaтиcь з 2006-2007 pp., сягнувши в 2008 p. 600 тис. eвpo, 2009-1,2 млн eвpo, 2010-гo цей пoкaзник зpic дo 2,4 млн eвpo, а в 2011 p. - дo 5,1 млн eвpo.
Однак говшьний poзвитoк opгaнiчнoгo виpoбництвa в нашш кpaïнi cпpичинeний все ще нeзaвepшeнicтю cтвopeння зaкoнoдaвчoï та нopмaтивнo-пpaвoвoï бази, яка б чiткo o^eraraa дepжaвнy пoлiтикy у cфepi opгaнiчнoгo виpoбництвa, cтвopилa yмoви для зaкoнoдaвчoгo визнання та зaxиcтy opra-нiчниx пpoдyктiв, фopмyвaння нaцioнaльнoï системи cepтифiкaцiï, зaтвep-дження пpaвил, cтaндapтiв i чижя, eфeктивнoï системи дepжaвнoï пiдтpимки та стимулювання poзвиткy opгaнiчнoгo виpoбництвa.
В Укpaïнi пoки щo не юнуе жoднoгo вiтчизнянoгo нopмaтивнoгo акту, який би peгyлювaв opгaнiчнe виpoбництвo. Вiдпoвiднo, вiтчизнянi виpoбники пpoxoдять npo^^py opгaнiчнoï cepтифiкaцiï cвoгo виpoбництвa за чинними мiжнapoдними cтaндapтaми, нaйчacтiшe - це нopми Gвpoпeйcькoгo Coюзy. На ^orc^m дepжaвa все ж намагаеться пiдтpимaти цей ceктop eкoнoмiки. Дepжaвнoю цiльoвoю Пpoгpaмoю poзвиткy села на rap^ дo 2015 p. пла-нуеться дoвecти oбcяг частки opгaнiчнoï пpoдyкцiï у зaгaльнoмy oбcязi ваго-вoï пpoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa дo 10 вiдcoткiв, пepeдбaчaeтьcя стимулювання ведення opгaнiчнoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa, yнopмyвaння poзвит-ку opгaнiчнoгo зeмлepoбcтвa та cтвopeння системи йoгo cepтифiкaцiï.
Вapтo зазначити, щo Вepxoвнoю Рaдoю У^аши 21 квiтня 2011 p. був yxвaлeний Зaкoн "Пpo opгaнiчнe виpoбництвo". Дoкyмeнтoм визначалися пpaвoвi, eкoнoмiчнi, шщальш та opгaнiзaцiйнi ocнoви ведення opгaнiчнoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa, вимoги щoдo виpoщyвaння, виpoбництвa, пepepoб-лення, cepтифiкaцiï, етикетування, пepeвeзeння, збepiгaння та peaлiзaцiï opra-нiчнoï пpoдyкцiï та cиpoвини. ^ийн^тся Зaкoнy е актуальним для нaшoï дep-жави, адже це дасть змoгy зaпoчaткyвaти poзpoблeння пoвнoгo пакету нopмa-тивнo-пpaвoвиx aктiв для фopмyвaння eфeктивнoï зaкoнoдaвчoï бази eвpo-пейсь^го piвня i cтвopeння peaльнoгo пpaвoвoгo пoля для забезпечення piв-ниx yмoв фyнкцioнyвaння cyб'eктiв гocпoдapювaння opгaнiчнoгo нaпpямкy.
Ocкiльки вiтчизнянa ciльcькoгocпoдapcькa пpoдyкцiя пpoгpae у ^нку-peнтocпpoмoжнocтi ^земны, дepжaвнa пiдтpимкa ciльcькoгo гocпoдapcтвa стае надзвичайго aктyaльнoю в кoнтeкcтi членства У^аши у Cвiтoвiй opram-зацп тopгiвлi, яка peaлiзye пpинцип cпpaвeдливoï кoнкypeнцiï на pинкax ciльcькoгocпoдapcькoï opo^Rqu, зaxoди дepжaвнoï пiдтpимки, cпpямoвaнi, нacaмпepeд, на зaxиcт внyтpiшньoгo aгpoпpoдoвoльчoгo pинкy. Укpaïнa, як i iншi ^аши, щo пpиeднyютьcя дo opгaнiзaцiï, взяла на себе певш зoбoв'язaння з чoтиpьox нaпpямiв: щoдo дepжaвнoï пiдтpимки ciльcькoгo гocпoдapcтвa; дocтyпy на pинoк ciльcькoгocпoдapcькиx i пpoдoвoльчиx тoвapiв; caнiтapниx i фiтocaнiтapниx зaxoдiв, eкcпopтнoï кoнкypeнцiï в тopгiвлi aгpapнoю ^юлу^ щею. Згiднo з "Угoдoю пpo сшьське гocпoдapcтвo", в СОТ cтpaтeгiï годшя-ють на тpи cкpиньки: "зелену", "жoвтy" та "блакитну" (табл. 2).
ffl^o зaxoдiв "жoвтoï cкpиньки", а саме, в^ут^си ïx чiткoгo пepeлi-ку в Угoдi пpo сшьське гocпoдapcтвo, для oцiнeння "жoвтиx" пpoгpaм пiд-тpимки викopиcтoвyють пoкaзник "cyкyпнoгo (aгpeгoвaнoгo) вимipy пiдтpим-
ки" (СВП): тдтримка ринкових цш, що визначаеться добутком рiзницi мiж цiнами виробниюв i довiдковими цiнами та обсягу продукцп; прямi виплати виробникам вщповщно до видiв сшьськогосподарсько! продукцп, засноваш як на рiзницi цш, так i п, що не залежать вiд рiзницi цiн та можуть бути виз-наченi на основi бюджетних витрат; неспецифiкованi субсидп, що виплачу-ються виробникам без прив'язки до виду продукцп i визначаються на основi бюджетних витрат (встановлено Угодою про сшьське господарство [10]).
Табл. 2. Основш заходи державно'/' тдтримки йльського господарства [2]
Стратепя "зелено! скриньки" Стратепя "жовто! скриньки" Стратепя "блакитно! скриньки"
Заходи державно! тдтримки, яю зовим не впливають або впливають мшмально на виробництво [ тор-гшлю. До заход1в "зелено! скриньки" включають: державт програми з шформацшних, дорадчих послуг, науково-досл1дт програми, програми боротьби з1 шюдниками та зах-ворюваннями, з виведення нових сорпв рослин [ порщ худоби та ш. Держава мае право фшансувати заходи "зелено! скриньки" у будь-якому необидному обсяз1, залежно в1д можливостей бюджету Програми, спрямоваш на стимулювання виробництва та тдвищення прибутковост через тд-тримку цш на продук-ц1ю, здешевлення вхвд-них матер1ально-техшч-них ресурив та ш. Заходи тдтримки, яю можуть бути вщнесеш до "жовто! скриньки", тд-падають тд зобов'язання щодо !х скорочення в кра!нах-учасницях СОТ Заходи спрямоваш на обмеження пере-виробництва через фжсоваш сшьсько-господарсью площ1, фжсоване поголш'я тощо, [ щодо них також немае обмежень фшансування з бюджету
Пюля вступу до СОТ нацюнальна аграрна политика пiдтримки мае бути бшьше сфокусована на питаннi ефективносп бюджетних програм тдтримки, чгткому визначеннi iндикаторiв для оцiнки результативносп кожно1 бюджетно1 програми, нiж збшьшенш фiнансування галузi.
Визначальним напрямом державно! полиики пiдтримки сiльського господарства мае стати розроблення та впровадження нових програм так звано! "зелено! скриньки", що перегукуеться з метою Програми розвитку орга-нiчного виробництва в Украш, а саме: стимулювати розвиток органiчного виробництва шляхом надання виробникам оргашчно! продукцп фшансово! тдтримки, а також низки пiльг та преференцш; завдяки веденню органiчного виробництва досягти позитивного впливу на стан Грунпв, агроландшафти та довкiлля загалом; залучити територп, де ведеться оргашчне виробництво, до структури нацюнально! екомереж^ як ефективного механiзму збереження ландшафтного бiорiзноманiття; розвивати ринок органiчних продукпв та збшьшувати, разом iз зростаючим ринком, ефективнiсть виробництва та пе-рероблення оргашчно! продукцп; забезпечити захист оргашчно! продукцп вщ забруднення генетично модифжованими органiзмами; сформувати та заспите довiру споживачiв до оргашчного виробництва та сертифжовано! i вщ-повiдним чином марковано! оргашчно! продукцп; за допомогою належним чином сертифжовано! оргашчно! продукцп сприяти захисту штерешв спожи-вачiв; розвинути державну спецiалiзовану систему сертифжацп, надання кон-сультацш, проведення наукових дослiджень та навчання для сектору оргашч-
ного виробництва; забезпечити контроль за станом Грунлв та тдвищити вщ-повiдaдьнiсгь власниюв землi та землекорисгyвaчiв за рацюнальне викорис-тання i охорону земель; розширити зaстосyвaння бiологiчних мегодiв захисту рослин та тварин, Грунтозахисних технологш та проведення дозволених ме-тодiв хiмiчноï мелiорaцiï Грyнгiв для тдвищення ïх родючосгi.
Внyгрiшнiми та зовшшшми передумовами для yспiшного виконання програми e деякi нaявнi фактори поточноï сигyaцiï в аграрному секгорi Укра-ïни та в свiгi, яю можуть бути викорисгaнi, як база тдтримки для розвитку оргaнiчного виробництва: значне зменшення використання мшеральних добрив, пестицидiв та iнших aгрохiмiкaтiв, що e сприятливою передумовою для розвитку оргашчного виробництва в Украш; нaявнiсгь певноï кiлькосгi вп-чизняних а^о^д^жмс^, що вже мають бaгaторiчний досвiд ведення орга-нiчного виробництва та можуть бути використаш як навчальш бази для роз-повсюдження власного досвщу; нaявнiсгь початкового досвщу оргaнiчного виробництва (переважно отриманого за допомогою шоземних оргaнiзaцiй внaслiдок виконання низки проекпв); погенцiйний внyгрiшнiй ринок для ор-гaнiчноï продyкцiï (бажання та готовнють yкрaïнських споживaчiв купувати якiснi та безпечнi оргaнiчнi продукта харчування); значний потенщал для ек-спорту сергифiковaноï оргaнiчноï продyкцiï з Украши внaслiдок сприягливоï сигyaцiï на свпових ринках оргaнiчноï продyкцiï (стабшьно зростаючий попит); iснyвaння громадських оргaнiзaцiй та об'eднaнь, якi займаються розвит-ком та попyляризaцieю оргашчного виробництва (Федеращя оргaнiчного ру-ху Украши, ВГО "Клуб оргашчного землеробства", Асощащя "БЮЛан Укра-ïнa", Спшка yчaсникiв оргaнiчного виробництва "Натурпродукт", НПГ "Еко-Iнформ-Сервiс", ВЕГО "Мама-8б" i тлн.).
До проблем, що заважають становленню та розвитку оргaнiчного виробництва, треба вщнести гaкi: вщсутшсть вiдповiдноï зaконодaвчоï та нор-мaтивноï бази для оргaнiчного виробництва та оргашчних продyкгiв; вiдсyг-нiсгь yрядовоï сгрaгегiï та програми пiдгримки розвитку оргашчного виробництва; оргашчне виробництво не мae фyнкцiонyючоï держaвноï системи контролю, яка була б акредитована на нацюнальному та мiжнaродномy рiв-нях та охоплювала контроль як оперaторiв оргaнiчного сектору, так i продук-цiю; слабка обiзнaнiсгь виробниюв щодо специфiки оргaнiчного виробництва та населення щодо сертифiковaноï оргaнiчноï продукцп та продyкгiв; нayковi дослiдження, освпа та надання консyльгaцiй стосовно ведення оргашчного виробництва в Украш перебувають на початковш сгaдiï; недостатньо наго-лошyeгься на екологiчнiй компоненгi оргашчного виробництва; шновацшна пaсивнiсгь бiльшостi виробниюв та управлшських структур; низький загаль-ний рiвень технологiчноï культури украшських виробникiв сiльськогоспо-дaрськоï продyкцiï.
Серед можливостей, яю потрiбно використати для тдтримки розвитку оргашчного виробництва, насамперед потрiбно назвати таю: бшьш широке застосування впчизняного та iноземного досвщу ведення оргашчного виробництва та просування оргaнiчноï продукцп на ринок; широке використання
всiх видiв засобiв масовоï iнформацiï для популяризацп вживания органiчних продyктiв харчування, як невiд'емноï частини здорового способу життя; за-безпечення зростання попиту на оргашчну продyкцiю внаслiдок формування довiри споживачiв до сертифiкованоï органiчноï продукцп; широке використання регюнальних особливостей (мюцевих традицiй, iнновацiй, створення нових продукта, вирощування мiсцевих видiв рослин та розведення тварин); забезпечення громадсь^ тдтримки (защкавлешсть неурядових, громадсь-ких та галузевих органiзацiй та асощацш); забезпечення органiчного виробництва прямою фшансовою пiдтримкою та створення системи непрямоï тд-тримки шляхом надання пшьг та преференцiй; вступ Украши до СОТ спону-кае до бшьш широкого використання програм допомоги виробникам за раху-нок "зележй скриньки".
Фактори, що можуть негативно вплинути на виконання програми (ри-зики) можуть бути як "внутршшми", так i "зовнiшнiми". Найголовтшими серед них е такi: ризики втрати врожаю внаслщок несприятливих погодних умов та природних явищ катастрофiчного характеру; можливi змiни ринковоï кон'юнктури органiчноï продyкцiï внаслiдок свiтовоï продовольчоï кризи; нестабiльна полiтична ситyацiя в краш; фiнансова та банкiвська криза, що мае наслщками припинення кредитування виробниюв та зменшення загаль-ного рiвня фiнансовоï пiдтримки аграрного сектору економжи; нестабшь-нiсть вiтчизняних ринюв сiльськогосподарськоï продyкцiï; незавершенiсть зе-мельноï реформи та вiдсyтнiсть прозорого та цивЫзованого ринку сшьсько-господарських земель; тдрив довiри до органiчних продукпв харчування внаслiдок неправомiрного маркування або недоброякiсноï конкyренцiï.
Безперечно, для виконання Програми необхщш, передyсiм, вдоскона-лення органiзацiйно-економiчних механiзмiв розвитку органiчного виробництва i розроблення дiевих заходiв щодо законодавчого та нормативного забезпечення розвитку оргашчного виробництва, а саме, впровадження у практику базових агроеколопчних вимог i стандарта вщповщно до регламентiв €С.
I, безумовно, для ефективносп наyковоï та дорадчоï пiдтримки розвитку органiчного виробництва мае бути державна тдтримка та реструктури-зацiя аграрноï науки i освпи, запровадження навчання (насамперед, сшьсько-го населения) основам ведення оргашчного виробництва, тдготовка фахiвцiв у галyзi органiчного виробництва на засадах державного замовлення, пере-пiдготовка та тдвищення квалiфiкацiï спецiалiстiв, розширення наукових дослщжень з питань органiчного виробництва; створення тдсистеми орга-нiчного виробництва у единш iнформацiйно-довiдковiй системi агропромис-лового комплексу Украши; розвиток сшьськогосподарських дорадчих служб та розповсюдження впчизняного та свпового досвiдy ведення органiчного виробництва i шдвищення загального рiвня освiченостi населения в галyзi проблем виробництва яюсного i безпечного продовольства i безпечносп хар-чування.
Починаючи з 2003 р., в Украш спостерiгаеться ютотне збiльшення фi-нансування "зелених" програм тдтримки - бюджетш витрати зросли в 3,6 раза. Заходи "зеленоï скриньки" за 2000-2002 рр. (в середньому за рж)
становили 677,3 млн грн, за 2004-2006 рр. - 2424,1 млн грн, i надат пла-нуеться збiльшення вкладень у розвиток "зелених" програм в Укра!ш.
Пiдсумовуючи сказане, доречно наголосити: серед шляхiв вирiшення проблеми безпеки продовольства в контекст еколопчно! спрямованосп ос-новним е органiчне виробництво i реалiзацiя "зелених" програм в Укра!ш, що сприятиме сталому розвитку економiки кра1ни i забезпеченню населення яюсним i безпечним продовольством.
Л1тература
1. Панъевропейская конференция ФАО / ВОЗ по безопасности и качеству пищевых продуктов: материалы конф. (Будапешт, Венгрия, 25-28 февр. 2002 г.). - Венгрия, 2002. - 56 с.
2. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. - Женева : Центр "За наше общее будущее", 1993. - 70 с.
3. Приеднання до СОТ та аграрна поливка в Укра!ш // Поливка та розвиток сшьського господарста в Укра!ш : наук. вид. / за ред. Ш. фон Крамона-Тауделя, С. Зор^ Л. Штр1ве. - К. : Вид-во "АльфаПринт", 2001. - С. 174-198.
4. Закон Укра!ни "Про основш засади державно! аграрно! полпики на перюд до 2015 року" вщ 18 жовтня 2005 р., № 2982-IV 25 // Офщшний вюник Укра!ни. - 2005. - № 45. - Ст. 2826.
5. Рудницька О.В. Анашз ринку оргашчно! продукци в Свропейському Сокта / О.В. Руд-ницька // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. -2006. - Вип. 97. - С. 101-105.
6. Закон Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25 червня 1911 р., № 1264- XII // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
7. Альберт Гор будет развивать "зеленые технологии". [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.greenparty.ua/ru/news/world/world-news_17992.html.
8. Ульянченко О.В. Залежшсть продовольчо! безпеки кра!ни вщ забезпеченост аграрно! сфери ресурсами / О.В. Ульянченко // Агросвп : наук.-практ. журнал. - 2007. - № 9. - С. 4-8.
9. Шубш О.О. Продовольча безпека в контекст! сощально-еколопчних проблем : моног-раф1я / О.О. Шубш, В.Д. Малигша. - Донецьк : Вид-во ДонНУЕТ, 2010. - 233 с.
10. Амбросов В.Я. Забезпечення державно! пщтримки сшьськогосподарського вироб-ництва в умовах членства Укра!ни в СОТ / В.Я. Амбросов, В.М. Онегша // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 2. - С. 15-24.
Шубин АА. Проблемы безопасности продовольствия: пути решения в контексте экологических требований и усойчивого развития
Приоритетность социальных и экологических проблем страны, их влияние на все сферы жизнедеятельности общества, здоровья населения и интересы будущих поколений побуждает к поиску путей решения проблемы безопасности продовольствия с учетом формирования национальной социально-экологической стратегии.
Ключевые слова: продовольствие, безопасность, экологическая направленность, пути решения Программы развития органического производства.
Shubin АА. Food safety Problem: solutions in the ecological requirements and sustainable development
Priority of social and ecological problems of country, their influence on all spheres of vital functions of society, health of population and interests of future generations are induced to the search of ways decision of food safety problem, taking into account forming of national social and ecological strategy.
Keywords: food, safety, ecological orientation, ways of decision, Program of development of organic production.
