CC BY
17
5. Еколопчний паспорт perioHy. Хмельницька область / за ред. Г.А. Сагайдака. -Хмельницький : ПП "Аист", 2010. - 100 с.
6. Доповщь про стан навколишнього природного середовища Хмельницько1 oбластi у 2009 р.
Миронова Н.Г. Влияние промышленных предприятий на экологическое состояние водных объектов Малого Полесья
Проанализировано влияние производственных и коммунально-бытовых стоков на водные объекты Малого Полесья. Сбросы производственных стоковых вод промышленных предприятий и коммунально-бытовых стоков обуславливают ухудшения качества водных объектов восточной части Малого Полесья. Основными загрязнителями, которые поступают из водосбора, являются эвтрофицирующие соединения (фосфаты, азот аммонийный, нитриты и тому подобное).
Ключевые слова: водные объекты, Малое Полесье, сточные воды.
MironovaN.G. Influence industrial enterprises on the ecological state water objects in the east part of Small Polissya.
In this article analyzed influence industrial and municipal wastewater on the water objects in the east part of Small Polissya. Up casts of production flow waters of industrial enterprises and municipal flows are worsening of quality of water objects of east part of Small Polissya. Basic pollutants which act from water collectors are evtrification substances (phosphates, ammoniac nitrogen, nitrites and others).
Keywords: water objects, Small Polissya, effluents.
УДК 631; 631.95 Наук. ствроб. О.1. Панков - 1нститут агроекологи
i економки природокористування НААНУ
ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ВПЛИВУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ПРИРОДНЕ ДОВК1ЛЛЯ
Висв^лено сучасний стан та проблеми сшьськогосподарського сектору Украши. Для виршення проблем запропоновано залучення фшансового сектору, оскшь-ки саме вш представлений у вах сферах економши держави. Зазначено переваги зап-ровадження у використання на загальнодержавному рiвнi оцшки життевого циклу сшьськогосподарсько'1' продукцп. Базуючись на роботах учених, запропоновано шляхи зниження емюп парникових газiв агросектору шляхом переходу до оргашчного землеробства закритого циклу.
Ключов1 слова: вплив на довкшля, ощнка життевого циклу, оргатчне землеробство.
Вступ. Вщповщно до класифжаци Свггового банку, економжа Украши належить до перелжу краш, що розвиваються. Агросектор Украши е одним з стратепчних напрямюв розвитку держави. На сучасному еташ розвит-ку економжи вщбуваеться процес реформування земельних вщносин. Мас-штабне реформування у сфер1 земельних вщносин не вщповщае принципам рацюнального науково обгрунтованого землекористування, через що виникае низка проблем щодо охорони земельних ресурЫв, iх вщтворення та еколопч-но обгрунтованого використання.
Фундаментальш теоретичш, методолопчш та практичш дослщження еколого-економiчноi оцшки природних ресуршв були здшснеш в роботах таких провщних вiтчизняних учених: Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, Л.Г. Мельника, П.Г. Саблука, Н.Ф. Реймса, М.А. Хвесика та ш. Приймаючи за основу системний шдхщ, можна стверджувати, що сшьське господарство Украши е макрорiвнем системи. Основними елементами сшьського госпо-
дарства е земля, вода, рослини та тварини. На входi тако1 макросистеми е бь ологiчнi, технiчнi, органiзацiйно-технологiчнi та соцiально-економiчнi зв'яз-ки. На виходi системи е екологiчна ситуацiя та економiчний результат. Забез-печення оптимально результату роботи системи зумовлене оргашзащею ращ-онально збалансованих компонентiв и входу, а на виходi системи ми отри-муемо покращення якост довкiлля та економiчного результату дiяльностi.
Постановка завдання. Вченi свiту зробили прорив у розвитку еконо-мiчноl теори та розвинули новий науковий напрям економши - економiка природокористування. Сьогодш неможливо уявити життя людства без вико-ристання земельного ресурсу як фактора виробництва та сощальних вщно-син, оскiльки земельний ресурс е складовою екосистеми, у якш живе людина. Родючiсть е ушкальною властивiстю землi, але вона не е константою, оскшь-ки залежить вiд екологiчних, технiчних, соцiальних та шших факторiв. Зни-ження родючост та наявнiсть загрозливо! еколопчно1 ситуаци (забруднення, деградацiя, вторинне засолення тощо); вiдсутнiсть або недостатне впрова-дження еколопчного аудиту та еколого-економiчноl ощнки впливу на довкш-ля нових технологш та проектiв зумовлена байдужютю землевласникiв та ви-робникiв. К^м цього, iснуе невикористаний потенцiал зниження емюи пар-никових газiв тдприемствами агросектору. З метою уточнення пiдходiв та подальшого вдосконалення дiяльностi сшьськогосподарських пiдприемств здiйснено це дослiдження.
Результати дослвдження. Умовою отримання високого результату системи е ефективна робота виробничих потужностей та налагоджеш вироб-ничi процеси у сiльському господарствi. Через несприятливi вiдносини, що склалися внаслщок неефективного реформування сiльськогосподарського сектору та слаборегульованих вщносин мiж учасниками виробничого проце-су, виникла ситуацiя, що привласнення готово1 продукци багатшими учасниками вщносин змiнило ставлення селян до земл^ як основного засобу виробництва. Як зазначае Липинець (2005), унаслщок високо1 розораностi терито-ри Украши (56,2 %), актуалiзувалась проблема екологiчного дисбалансу мiж площею орно1 землi, пасовищ, сiножатей, водною площею, а також агролан-дшаф™ [1]. На розсуд науковцiв, що еколопчна рiвновага буде збалансова-ною тшьки за умови спiввiдношення: 40 % перетворених екосистем до 60 % природних.
Одшею з опцш зменшення впливу на навколишне природне середови-ще та покращення стану виробничих засобiв е непрямий вплив фшансових iнституцiй. Виробничий процес вщ первинного сектору виготовлення продукци до отримання кшцево1 продукци для споживача охоплюе фази, в яких задiяна певна кшьюсть пiдприемств (вщ вирощування, складування сировини до первинного та вторинного перероблення продукци та збуту готово1 продукци). Фiнансовi шституци, шляхом фiнансування проектiв та надання по-зичкових коштiв, можуть мати вплив на цей ланцюг господарських вщносин та за допомогою процедур, стандар^в i сертифiкатiв покращувати екологiчну ситуацiю та сприяти сталому користуванню землями сiльськогосподарського призначення та розвитку оргашчного виробництва закритого циклу.
Екологiчнiсть продукци та процеЫв ïï виробництва на сьогодш е одними з основних питань, котрi турбують суспшьство. Саме тому деякi госпо-дарства займаються оптимiзацiею виробничих процесiв та пошуком знижен-ня впливу на довкшля. Багато компанiй вiдчувають економiчнi та соцiальнi переваги вiд еколопзаци процесiв та звiтноï роботи, ширшо", нiж вщповщ-нiсть тiльки прийнятим в Укра"ш екологiчним нормам, шляхом впроваджен-ня екологiчних стратегiй розвитку та систем еколопчного та сощального уп-равлiння.
Оцiнка життевого циклу (ОЖЦ) е одним з тдходав аналiзу впливу продукци на навколишне середовище протягом всiх стадiй виробничих про-цесiв. ОЖЦ е дiевим iнструментом для оптимiзацiï впливу на довкшля продукци або процеЫв виробництва. Методолопя ОЖЦ аналiзуе вс стадiï життя продукту вiдповiдно до тдходу: "вщ колиски до могили", тобто вiд моменту вирощування (виробництва) до ïï кшцевого споживання. Це дае змогу вироб-никам порiвнювати свiй вплив на довкiлля за рiзних виробничих процесiв та за необхщносл доводити цю iнформацiю до споживачiв, партнерiв, урядових та громадських оргашзацш. Вигоди можуть бути отримаш вiд маркетингу екологiчно чистоï та сприятливоï до навколишнього природного середовища продукци, а також зменшення витрат на виробництво за допомогою оптимь зацiï процесiв утворення виробничих вiдходiв.
ОЖЦ е iнструментом оцiнки та оптимiзацiï продукту або процесу на базi екологiчних впливiв. Ефективнiсть процеЫв виробництва, так само як i зменшення вiдходiв виробництва, в основнш своïй частинi мають економiч-ний сенс. Робота в частит розробки тдходав та методологи ОЖЦ розпоча-лась на початку 1960-х роюв [2]. Тшьки в 1990-х роках було розроблено шд-ходи, як можуть використати всi галузi економжи. Цi шдходи було викладе-но в ушфжованих стандартах сер^' ISO14040-44, якi описують базовi пiдходи та методологш проведення ОЖЦ.
Одна з найбшьших проблем, яка постае сьогодш перед суспшьством е проблема змши клiмату. Кожного дня наша дiяльнiсть пов'язана з емiсiею парникових газiв (ПГ). 1з збiльшенням емiсiï ПГ змшюеться клiмат, тобто збiльшуеться рiзниця середнiх температур на планетi, що мае вплив на вс сфери економiчного та соцiального розвитку суспшьства та довкiлля. Сектор сiльського господарства е також джерелом емiсiï ПГ. До ПГ вщносять такi основш три сполуки: дiоксид вуглецю (СО2), метан (CH4) та закис азоту (N2O). Бiльшiсть процесiв сiльськогосподарськоï дiяльностi е джерелом емiсiï цих сполук в атмосферу. До прикладу, основними джерелами емiсiï е вико-ристання азотних добрив (N2O) та подальше ix вивiльнення iз землi, спалення вiдxодiв сiльськогосподарського виробництва (СО2), емiсiя метану (CH4) вщ-буваеться у процесах травлення ïrn худобою та iнше. До того ж, створюеться джерело емiсiï дiоксиду вуглецю (СО2) внаслiдок трансформаци земельного фонду в землi сiльськогосподарського призначення [3]. Агросектор також е поглиначем парникових газiв та мае потенцiал для зниження загрози змiни клiмату. Процес поглинання та збер^ання ПГ називаеться депонуванням. Де-понуванням е поглинання процесами фотосинтезу двоокису вуглецю з атмос-фери та збер^ання його в матерiяx стовбура дерев, гiлок, лисп тощо. Також
кореневi системи поглинають двоокис вуглецю з земль Водночас, у процес фотосинтезу в атмосферу виробляеться кисень.
Зпдно з додатком 1 до Кютського протоколу РКЗК ООН, Украша зо-бов'язалася протягом 2008-2012 рр. стабiлiзувати обсяг викидiв на рiвнi 90-х роюв, тобто не бiльше нiж 11,5 т на особу. Украша входить до групи 17 кра-ш -найбшьших забрудникiв атмосферного повiтря (у 1992 р. була п'ятою). Це пов'язано з високою залежнiстю економжи Украiни вiд викопних джерел енерги та низькою енергоефективнiстю виробництва. Забезпечуючи вироб-ництво бiоенергii та трансформуючи виробничi процеси у сiльському госпо-дарствi, можливо децентралiзувати енергетичну залежшсть та знизити викид ПГ. Змша виробничих процесiв i впровадження практики сталого землеко-ристування сприятиме зниженню емiсii ПГ та iх депонуванню з атмосфери. Деяю з виробничих процеЫв сiльського господарства можуть шдвищити вмiст органiчних сполук та вмют двоокису вуглецю в землi шляхом викорис-тання практики сiвозмiн.
Частка викидiв ПГ сiльського господарства Украши е значно меншою, нiж у крашах СС-27, 7,25 % та 9,19 % вщповщно [4]. Сшьське господарство та виробництво кормово" та харчово" продукцii е прiоритетним напрямком розвитку економши Украши, тому е вс пiдстави для збiльшення викидiв ПГ вiд сiльського господарства та ризик невиконання зобов'язань держави за Кь отським протоколом. За перюд 1990-2007 рр. на сiльське господарство припадало вщ 7 до 14 % викидiв парникових газiв. За даними Нацiонального кадастру викидiв парникових газiв, до 2007 р. спостер^алось зниження викидiв СО2 еквiвалента вiд 103,8 до 28,8 млн т, що було найбшьшим зниженням серед ушх секторiв економiки Украши (72 %). Причиною е зменшення прибра-них площ культур, зниження обсягiв внесення добрив, скорочення поголiв,я худоби та змша практики поводження з гноем.
Батиста Д. та Нейлор Р. опублшували в журналi "Наука" статтю, у котрш вони описують модель прогнозування змши середнiх температур протягом лггшх перiодiв [5]. 1хне дослщження свiдчить, що в Украiнi може спос-терiгатися пiдвищення середнiх температур протягом наступних 100 роюв. Вщповщно до дослщження, у 2090 р. прогнозована середня температура тд-вищиться на 3,7 °С. Вченi стверджують, що юнуе низька ймовiрнiсть, що во-на може пiдвищитись на 9,8 °С. Цi результати дослщження свiдчать про те, що украшському уряду необхiдно звернути увагу на стратепю розвитку галу-зi та розробити програми щодо зниження викидiв ПГ та пiдвищити рiвень "х депонування. Одним iз варiантiв виршення цiеi проблеми е переформатуван-ня галузi на органiчне виробництво сшьськогосподарсько" продукцii iз закри-тим циклом виробництва.
Органiчне виробництво е найдавшшою формою господарсько" дiяль-ностi у свiтi. Ведення сшьського господарства без використання палива, хiмiч-них сполук (добрива, пестицидiв) було единою опщею до середини ХХ ст. Можна вщзначити, що розвиток неоргашчного (традицiйного) виробництва почався в повоенш роки Друго" свiтовоi вшни. Вiйна принесла аграрiям новi технологи, до прикладу, штрат амонiю, який використовувався у вшськовому спорядженнi, було перетворено в штрат амоншш добрива, з органофосфату
(нерво-паралiтичний газ), було розроблено засоби боротьби з комахами (гнсек-тицид). Результатом впровадження цих розробок було стргмке зростання еко-номiчниx показникiв, так само як i прирiст екологiчноï та соцiальноï шкоди.
На сьогоднi органгчне виробництво практикуеться в близько 120 кра-"нах свiту i представляе 26 млн га сертифгкованих земель (~2 % сгльськогос-подарських упдь свiту) [6]. У ринкових умовах оргашчне виробництво вима-гае сертифгкат на вироблену продукцiю, за такою технологгею отримуе знак органiчноï продукци. Знаки органiчноï продукци видають оргашзаци третьоï сторони та групи (асощаци) виробникiв сiльськогосподарськоï продукци. Цг органiзацiï забезпечують ретельний аналiз оргашзаци, що сертифгкуеться, на вiдповiднiсть стандартам. Господарства, як вiдповiдають стандарту та про-водять свою дiяльнiсть вгдповгдно до принципiв органiчноï сгльськогоспо-дарсь^ дiяльностi називають органiчними.
Питаннями переходу до органгчного виробництва в Украшг займають-ся такi науковцi, як: В. Власов, I. Дгдич, С. 1лляшенко, Л. Мельник, О. Прокопенко, О. Тлетов, О. Шубравська та гншг. На сьогоднi бгльше нiж 558 тис. сiльськиx господарств функцгонують на засадах органiчного землеробства у 108 крашах свiту [7]. За останню декаду ринок органiчноï продукци постгйно зростае, щорiчний приргст становить 25 % [8]. У свгтових масштабах частка органiчноï продукци становить 2 %, а в СС - 15 %. В Украшг шд органiчним виробництвом використовуеться менше нiж 1 % сгльськогосподарських угiдь. Органiчне землеробство в Украшг тiльки починае розвиватись. Почи-наючи з 2002 р., територiя упдь шд органiчним землеробством збiльшилась на 64 %, а кшькгсть органгчних господарств - майже у 4 рази, до 118.
Порiвняно iз заxiдними крашами свiту, органiчне сгльське господар-ство в Украïнi запроваджуеться дуже повiльно. Згiдно з останшми науковими публiкацiями, на сьогоднi в Украшг потенцiйними споживачами органiчноï продукци е близько 5 % населення [9]. Крiм цього, Украша входить у СОТ i е аграрною державою, що створюе передумови для розвитку зовнiшньоï тор-гiвлi товарами оргашчного походження.
Висновки. За останшми дослгдженнями свггових вчених, зниження викидiв парникових газгв у секторi сприяе не тшьки зменшенню впливу на глобальне потеплгння, але й забезпечуе ефективнгсть виробництва, енерго- та ресурсозаощадливгсть, а також стимулюе до впровадження нових джерел енерги та гнновацгйних ргшень. Беручи до уваги науково-гнформацшш, гнсти-туцшно-оргашзацшш та фгнансово-економгчнг аспекти, скорочення викидгв е не тгльки проблемою, але й можливгстю для залучення фгнансових ресурсгв i технологгчних ргшень. До того, вгд шляху та результату виргшення цiеï проб-леми у стратепчнш перспективг залежить майбутне нашоï краши.
Якщо подивитись на всг сектори економгки, то можливо зауважити, що фгнансовий сектор представлений у всгх галузях через кредити, позики, швестици та проектне фгнансування, лгзинг тощо. Тому саме представники фгнансового сектору (до прикладу комерцшш банки) повиннг бути шщгато-рами практики поширення концепци сталого бгзнесу.
Для реформування земельних вгдносин в Украшг необхгдно розробити низку гнструментгв, з допомогою яких люди, що приймають управлгнськг рг-
шення, змогли б оцшити на достатньому piвнi обсяг еколопчних проблем та розробити/розширити шляхи 1х виршення. Для прийняття yпpавлiнських pi-шень нeoбхiднo волод1ти первинною шформащею та вiдпoвiдними шстру-ментами для ii аналiзy. Одним iз таких iнстpyмeнтiв може слугувати оцшка життевого циклу продукцн.
Лггература
1. Липинець 1.П. (2005), Методичний пiдхiд до eкoлoгo-eкoнoмiчнoi oцiнки земельних ресурав у зoнi зрошення твдня Украши // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 430.
2. Burgess A.A., (2000), Application of life cycle assessment to chemical processes, Comalco Research & Technical Support / A.A. Burgess, D.J. Brennan // Thomastown, Vic. 3074, Australia, Department of Chemical Engineering, Monash University, Clayton, Vic. 3800 Australia.
3. Seeberg-Elverfeldt C., (2010), Carbon Finance Possibilities for Agricultre, Forestry and other Lnd Use projects in a Smallholder Context, Natural Resource Management and Environmental Department, Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), Rome, Italy.
4. Кадастровий звгг, (2007), Щopiчний кадастр викидiв ПГ Свропейського ствтовари-ства 1990-2005 pp.
5. David. S. Battisti and Rosamond L. Naylor, (2009), Historical Warnings of Future Food Insecurity with Unprecedented Seasonal Heat, Science 9 January 2009: 240-244. [D0I:10.1126/ scien-ce.1164363].
6. FAO, 2007, Organic agriculture and food security, International conference, 3-5 May, 2007,
Italy.
7. Шубравська О., (2008), Ринок оргашчно! продукцп та перспективи його розвитку в УкраНш // Економша Украши. - 2008. - № 1. - С. 53-61.
8. Оргашчш продукти на св^овому ринку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.harchovyk.com/info.php? x=story&i=96&p=20&c=126&lang=u Дост. 11. 2010.
9. Дуб А.Р., (2009), 1нституцшш передумови розвитку оргашчного агровиробництва в УкраНш: досвщ заpyбiжних краш, Львiвська ДФА // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.2.
Панков А.И. Пути снижения влияния сельскохозяйственной деятельности на окружающую среду
Представлено состояние и проблемы сельскохозяйственной отрасли сегодня. Как один из вариантов решения проблем, предложено привлечь финансовый сектор, именно этот сектор представлен во всех нишах экономики государства. Отражены преимущества использования оценки жизненного цикла сельскохозяйственной продукции. Базируясь на работах ученых, предложены пути снижения эмиссии парниковых газов агросектора путем перехода на органическое земледелие закрытого цикла.
Ключевые слова: влияние на окружающую среду, оценка жизненного цикла, органическое земледелие.
Pankov O.I. Means of the environmental impact reduction from agribusiness
Current situation and problems in the agricultural sector are presented. As one of the options, it suggested to involve the financial sector to solve problems. The financial sector is represented in every economic field. Also, the advantages of life cycle assessment of the agricultural products are shown. Based on scientific works, it is proposed to reduce emissions from agriculture by transformation of the agricultural practices from traditional to closed cycle organic agriculture.
Keywords: environmental impact, life cycle assessment, organic agriculture.
