CC BY
0Список литературы
4. Пиль Э.А. Расчет объема экономической оболочки. // Актуальные вопросы в научной работе и образовательной деятельности: сборник научных трудов по материалам Международной научно-практической конференции 30 мая 2015 г., в 10 томах. Том 7. Тамбов: ООО «Консалтинговая компания Юком», 2015, С. 99-101
5. Pil E.A. Theory of the financial crises. // International Scientific and Practical Conference. Topical researches of the world science (June 20-21, 2015) Vol. IV Dubai, UAE. - 2015 - Р. 44-56
6. Pil E.A. Theory of the economic crises (Part II) // Ежемесячный международный научный журнал «INTERNATIONAL SCIENCE PROJECT» 2 часть №1/2017 - Vatselankatu 7 20500 Turku, Finland - C. 54-61
OPrAHBA^HHO-EKOHOMIHHHH MEXAHI3M ©IHAHCyBAHHfl flM^BHOCTI ArPOXO^HHOB B YKPAIHI B nPO^CI CBPOIHTErPA^I
Caem P. C.
acnipanm
XapKiecbKuü Ha^onanbHuü ymeepcumem iMeHi B. H. Kapa3ina (XapKie)
ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISMS OF FINANCING ACTIVITIES OF UKRAINE'S AGRICULTURAL HOLDINGS IN EUROPEAN INTEGRATION
Savin R.
Post graduate student V. N. Karazin Kharkiv National University (Kharkiv)
Аннотация
З метою дослщження органiзацiйно-економiчного мехашзма фшансування проанатзовано сучасш те-нденцп розвитку агрохолдинпв та фактори формування прямих шоземних швестицш. Визначено основш причини браку прямих шоземних швестицш у дiяльнiсть агрохолдинпв Украши.
Abstract
In order to study the organizational and economic financing mechanism, the current trends in the development of agroholdings and the factors of the formation of foreign direct investment have been analyzed. The main reasons for the lack of direct foreign investments in the activity of Ukrainian agricultural holdings are determined.
Ключовi слова: фшансування агрохолдинпв, швестування, оргаiзацiйно-економiчний мехашзм, прямi шоземш швестицп, евротагращя.
Keywords: financing of agroholdings, investment, organizational and economic mechanism, foreign direct investment, eurointegration.
Прюритетне мюце серед безлiчi грошових по-тошв, яш формуються в господарськш систем^ зай-мають швестицшш потоки. Вони визначають на-прямки та iнтенсивнiсть багатьох економiчних про-цесiв, що ввдбуваються в суспiльствi, включаючи пропорцii розпод^ валового внутрiшнього продукту (ВВП) на цш споживання i накопичення. У той же час самi iнвестицii пiддаються впливу держави i залежать вiд проведеноi' ш фiнансовоi' та кредитно-грошовоi' полiтики. Саме тому вивчення економiч-ноi' природи i ролi фiнансування у виглядi шве-стицiй в нацiональнiй економщ дозволяе сфор-мувати ефективний господарський механiзм.
Фiнансування дiяльностi агрохолдингiв перш за все пов'язують з прямими iноземними швестиць ями (П11). Аналiз П11 розпочався ще в 60-их роках. Шжнародний валютний фонд трактуе поняття П11 як швестицп, що здшснюються за межами нацюна-льноi краши з метою розширення товарiв та послуг пiдприемства для iмпорту продуктiв чи послуг в крашу базування або експорту в iншi краши. 1нве-сторам при цьому належить контроль управлiння над тдприемствами та данi швестицп виступають у ролi акцiонерного капiталу.
Прямi шоземш швестицп - це як правило, дов-гостроковi капiталовкладення у тдприемства, якi
перебувають за кордоном, що забезпечують участь iнвестора в управлiннi та контролi даного шдпри-емства. П11 можуть здiйснюватися за допомогою: купiвлi прав власностi на iснуюче тдприемство за кордоном з можливiстю його управлшня, розмь щення капiталу за кордоном для створення нового тдприемства.
Сучасш вченш вважають П11 як один iз засобiв для покращення економiчного розвитку, тдви-щення конкурентоспроможносп на ринку, зб№-шення робочих мюць, нових технологiй виробниц-тва та менеджменту, джерело непозичкового кат-талу, стимулювання експорту та валютних надходжень .
Украша мае багато передумов для залучення iноземного капiталу, а саме: • потенцшно мiсткий ринок; • велик запаси природних ресурсiв; • геопо-лiтичне розташування; • квалiфiкована робоча сила; • транзитний потенщал; • науково-технiчний поте-нцiал.
Для залучення шоземного капiталу в варто по-силювати переваги та можливосп краши при цьому створюючи ввдповвдний iнвестицiйний клiмат. 1с-нують таи чинники, якi будуть як i стимулювати так i де стимулювати формування швестицшного клiмату в крш'ш. Наприклад основними чинниками
- стимуляторами e: висока рентабельшсть, розви-нена грошово-кредитна система, стабшьне правове середовище, конкурентоспроможнiсть, конкурен-тш переваги економiки та окремих суб'екпв, як1сть людських ресурсiв (знання, досввд, готовнiсть до ризику, здатнiсть до шновацшно! дiяльностi), висо-кий розвиток економiки, темпи економiчного зрос-тання. Найголовнiший дестимуляцiйний чинник -швестицшний ризик.
Основними чинниками в процеа прийняття ш-вестицiйних рiшень для прямих iноземних швести-цiй e: • мiсткiсть та доступнiсть мюцевого ринку; • можливiсть закрiплення на перспективних ринках збуту; •полiтична стаб№нють у кра!ш; • стабiльна економiчна пол1тика та законодавство; • дешева ро-боча сила; • доступ до дешево! сировини та енерго-ресурсiв; • ввдносний рiвень добробуту та кушвель-но! спроможностi населения; • наявшсть пiльг для шоземних iнвесторiв.
Прямi iноземнi швестицп мають для приймаю-чо! краши як i позитивний так i негативний характер. Одним iз позитивних факторiв e замiщення iм-порту та органiзацiя виробництва( орieнтованого на експорт випущено! продукцп). Вченi Баюмi та Лiпворс встановили, що П11 несуть довгостроковий вплив на iмпорт та короткостроковий на експорт. Водночас дослвдження iнших вчених показали негативний вплив П11 для краши при низьких тарифах на iмпорт та високих на експорт.
П11 мають низку позитивних аспектiв:
• дозволяють розвивати приватний сектор еко-номiки;
• розширення виходу бiзнесу на ринок iнших краш;
• отримання нових технологiй та методiв уп-равл1ння;
• не e тягарем зовнiшнього боргу, а сприяють його погашенню;
• збiльшення виробничих потужностей;
• збiльшення бюджетних надходжень в крэдш;
• стимуляцiя конкуренцп;
• iнтеграцiя нащонально! економiки у свггову.
Крiм того сл1д звернути увагу на негативнi
риси впливу П11 корпорацiй на економiку прийма-ючо! краши: розмiщення на територи краши еколо-гiчно небезпечного виробництва; поглинання шозе-мними компанiями найб№ш розвинених та перспективних сфер економiчноl дiяльностi.
Для економiчного розвитку Украши e важли-вим влитись у свiтовi потоки прямих шоземних ш-вестицiй, прогнозувати й науково обгрунтовано т-дiйти до залучення П11 в крашу. Процес осмислення чиннишв залучення П11 завжди перебуваe в русi, розвитку та вдосконаленш, та ефективна полiтика активiзацil П11 здатна забезпечити краш не лише соцiально-економiчний розвиток, але й конкурен-тоздатнiсть краши перед iноземними швесторами на свiтовому ринку.
Отже, поняття прямi iноземнi швестицп трак-тують як здебiльшого довгостроковi катталовкла-дення, як1 здiйснюють у пiдприeмства (що перебу-вають за кордоном), та забезпечують участь швес-тора в управлшш та в контролi даного
пiдприeмства. П11 подiляються на горизонтальнi, вертикальнi, конгломератнi, opieHTOBarn на поста-чання та збут; а в залежносп вiд росту прибутково-CTi пoдiляються на активш (розширення виробництва) та пасивш (пiдтpимкa виробництва).
Метою П1 e мaксимiзaцiя прибутку на кaпiтaл, тдприемницького прибутку, прямих та непрямих вигод вщ контролю над фipмoю. 1снують дек1лька спoсoбiв iнвестувaння прямих швестицш в еко-нoмiку Укра1ни, а саме купiвля частки д1ючого тдприемства; створення нових фiлiй чи тдприемств, що будуть пoвнiстю належати шозем-ним iнвестopaм; м1ж фipмoвi злиття та поглинання; стpaтегiчне партнерство; за допомогою дозволу на користування украшською землею та И природ-ними ресурсами. На думку сучасних вчених, П11 e одним iз зaсoбiв покращення екoнoмiчнoгo розвитку, стимулювання кoнкуpентoспpoмoжнoстi, збiльшення робочих мiсць, нових технологш виро-бництва та менеджменту, джерело не позичкового кaпiтaлу, стимулювання експорту та валютних над-ходжень.
Для залучення шоземного кaпiтaлу пoтpiбнo пiдвищувaти привабливють кра1ни для iнвестopiв, тобто створювати ввдповщний iнвестицiйний клi-мат.
Для Украши, тай взaгaлi для укра1нських пвдп-риемств, важливо вивчати iнфopмaцiю про шоземних iнвестopiв, методи стимулювання !х iннoвaцiй-но! дiяльнoстi та переносу технологш i ноу-хау.
За попередшми oцiнкaми Ukrainian Institute for the Future, в 2017 рощ украшська економка зросла на 2,2% (в 2016 - 2,3%), а внутpiшнi каштальш iн-вестицil зб№шилися на 25% до $ 15 млрд. Однак, обсяг прямих шоземних швестицш зменшився на $ 1 млрд до $ 2,3 млрд.
Прюритетними секторами швестування е агра-рний, баншвський, фiнaнсoвий, енергетичний i ме-тaлуpгiя.
Незважаючи на скорочення обсягу прямих iнo-земних швестицш, украшський ринок угод про злиття та поглинання збертае позитивну тенденцш зростання, в пopiвняннi з 2016 роком - на 33%. Зп-дно з базою даних M & A Ukraine, в 2017 рощ вико-нано 60 угод про злиття та поглинання з 11 кра!-нами-швесторами. Основним швестором стали ре-зиденти кра1ни (41 угода), РФ на другому ступеш (4 угоди), на третьому мiсцi - Юпр (3 угоди).
На стадп позбавлення вoлi перебувають 35 угод, i знову-таки, ключовим е украшський швес-тор, частка якого становить понад 60%. За даними Державно! служби статистики Украши, за три ква-ртали 2017 р внутршш кaпiтaльнi iнвестицil склали $ 9,9 млрд., попередньо за рк - $ 14-15 млрд (оцшка UIF).
Нaйбiльш привабливими секторами виконання угод про злиття та поглинання стали:
-АПК (12 угод, в т.ч. за одтею угодою з канад-ським iнвестopoм, шдерландським iнвестopoм);
-Банк1вськ1 сектор (9 угод, Акшзгтор е РФ, КНР, Казахстан, Лaтвiя i К1пр);
-нафта i газ (4 угоди, в т.ч. одна угода з шдерландським швестором);
-фшанси (серед 4 угод, одне - росшська компа-нiя-покупець);
-металлурпя (3 угоди з нацiональними швесто-рами).
У червнi 2017 р остаточно завершена процедура продажу Украшського банку реконструкцп та розвитку китайсько1' бiржi BohaiCommodity. Вар-тють цiеi угоди склала ё 82,83 млн. За 99.9945% ак-цш.
Вiдповiдно до наявних даних про вартють угод, найбiльш масштабною угодою М & А було придбання Кернел активiв компанп «Украшсьш аг-рарнi iнвестицii» вартiстю в $ 155 млн. I 10 компа-нш, що входять до складу цього агрохолдингу за $ 43,3 млн.
Росшська компашя EVRAZ продала два ак-тиви в Дншропетровськш областi: ГЗК «Суха Балка» украшському Аквiзiтор DCH за $ 110 млн. I ПАТ «Южкокс» - Ринату Ахметову. Компашя ТАС-Груп придбала активи в ПАТ «Дншрометиз» у росшського резидента «Северсталь» за ё 13,4 млн.
В енергетичному секторi, Група СКМ докупила частки публiчних енергетичних компанiй:
-Кшвенерго (25% акцш, вартiсть угоди - ё 759,23 млн.);
-Захщенерго (25%, ё 417,16 млн.); -Дншроенерго (25%, ё 728,23 млн.); -Дншрообленерго (25%, ё 1,005 млрд.); -ДТЕК Донецькобленерго (25%, ё 143,8 млн.). Шдсумки угод М & А за 2017 рш: -зростання iнвестицiйноi активностi резиден-пв бiльш нiж в 1,5 рази в порiвняннi з 2016 роком;
-найб№ша частина операцiй злиття i погли-нання в аграрно-промисловому секторi економiки, що характеризуеться укрупненням бiзнесу аграр-них холдингiв, а також зростання активносп в бан-швському, фiнансовому та енергетичному секторах;
-поступове скорочення частки «прямого» ро-сшського капiталу шляхом продажу активiв «на-ближеним особам», зокрема в баншвському секторi i металургп;
-збереження тенденци зростання украшського М & А, + 33% в 2017 рощ.
Основними перешкодами на шляху форму-вання швестицшно1' привабливостi е:
-незавершена реформа судово1' системи i нест-ворений антикорупцiйний суд;
-висок валютнi ризики i валютнi обмеження, як1 не стимулюють приплив прямих iноземних ш-вестицiй i стримують внутрiшнi iнвестицii; - висо-кий податковий тиск - сумарний обсяг податшв, що сплачуються пiдприемством, складае 51,9%, в той час як в кранах ОЕСР - 40,9%; податки виступають основним джерелом наповнення державного та мь сцевого бюджепв, що пiдкреслюе виключно фюка-льну, а не стимулюючу функцiю податшв, що е ва-жливим для економiчного зростання; - неефективна система захисту прав приватно!' власносл i наяв-нiсть мораторш на розпорядження одним з факто-рiв виробництва - землею, все це стримуе швести-цiйну активнiсть.
Отже, необхвдно здшснити наступш заходи: -завершення судово! реформи та створення ан-тикорупцшного суду;
-вщкриття ринку земл1, що дозволить залучити ввд 28,9 млрд. До 49,1 млрд. 1нвестицш в розвиток аграрного сектора i забезпечить додаткове зростання номшального ВВП на 7% щор1чно - вшьний ринок землц
-скасування податку на прибуток i введення податку на виведений каттал. За оцшками UIF, в результат! скасування податку на прибуток в перспектив! 5 рошв може бути створено до $ 50-80 млрд. Додаткового ВВП (за умови, що 40% щор1чного прибутку будуть решвестоваш).
-створення спещальних територ1й з п1льговим режимом, за оцшками UIF, сприятиме щор1чному додатковому залученню $ 4 млрд.
За оцшками UIF, для забезпечення стаб1льного економ1чного зростання на 8-10% необх1дно залу-чати щор1чний обсяг швестицш в розм1р1 $ 20 млрд., А реал1защя цих дш дасть змогу це зробити.
В першу чергу потр1бно звернути увагу на но-рмативно-правову базу. У закош Укра1ни «Про 1н-вестицшну д1яльн1сть» визначено, що 1нвестиц1ями виступають «вс1 види майнових та 1нтелектуальних ц1нностей, як1 вкладають в об'екти п1дприемниць-ко! та 1нших вид1в д1яльност1, внасл1док яких ство-рюеться прибуток (дох1д) або досягаеться сощаль-ний ефект».
На нашу думку, визначення не е повним та дос-коналим. Проблема визначення закладаеться у в1д-сутност1 мети та форматного наповнення здшснення 1нвестиц1йно! д1яльност1, що не дае можливосп в повн1й м1р1 використати потенц1ал в1д прямого шоземного 1нвестування як для 1нвестора, так i для кра1ни (сторони) швестування.
Дещо 1накше подаеться терм1н «шоземш 1нве-стицИ» в Податковому кодека Укра!ни: «господар-ська операц1я, яка передбачае придбання основних засоб1в, нематер1альних актив1в, корпоративних прав та цшних папер1в в обм1н на кошти або майно».
Якщо пор1вняти дане визначення 1з тим, що наводиться у Закош Укра!ни «Про швестицшну д1яльн1сть», то можна побачити, що законодавець трактуе !х по-р1зному. Саме такий п1дх1д е ще одним доказом про проблемшсть единого визначення поняття «1нвестицИ», що являеться першочерговим чинником невизначеносп i, вщповвдно, введення в оману потенц1йних прямих як шституцшних, так i ситуативних 1нвестор1в, що в свою чергу значно впливае на залучення швестицшних поток1в. Найб1льш повним та точним е тлумачення «1нве-стиц1й» Сириченко Н.С. Автор трактуе !х як «вкла-дення власних, позичених, або залучених ресурс1в у форм1 матер1альних, ф1нансових, 1нтелектуальних ц1нностей в об'екти шдприемницько! та 1нших вид1в д1яльносп, як на короткий, так i тривалий пер1од, усередин1 кра1ни й за И межами, шдивщу-альними або 1нституц1ональними 1нвесторами, i утворенням на ц1й основ1 державно-транснац1о-нального кап1талу з метою отримання прибутку або досягнення позитивно-соц1ального ефекту».
До кpaíн-iнвестopiв в Украшу станом на шнець 2016 року, на яких припадае 87,2% вах iнвестицiй, вiднoсять: Рoсiйську Федерацш - 1667 млн. дол. США, Юпр - 427,7 млн. дол. США, Велика Бри-ташя - 403,9 млн. дол. США, Шдерланди - 255 млн. дол. США, Австpiя - 249,9 млн. дол. США, Гтатя -209,9 млн. дол. США, Угорщина - 187,6 млн. дол. США, Вipгiнськi Острови (Брит.) - 140,2 млн. дол. США, Швейцapiя - 108,6 млн. дол. США, Туреч-чина - 103,2 млн. дол. США, США - 85,2 млн. дол. США.
Доречно вщзначити, що пopiвнянo з основ-ними крашами-швесторами за попередш роки, Украша втратила велику частину швестування ввд Нiмеччини, Пoльщi, Франци. Наприклад, Шмеч-чина iнвестувaлa в екoнoмiчнi гaлузi Украши у 2013 рощ - 6291,8 млн. дол. США, у 2014 рощ -5720,5 млн. дол. США, у 2015 рощ - 5414,3 млн. дол. США. 1нвестици з боку Пoльщi в 2013 рощ ста-новили 845,4 млн. дол. США, у 2014 рощ - 831,2 млн. дол. США, у 2015 рощ - 972,4 млн. дол. США. Зпдно з цими даними можна зробити висновок, що Украша втрачае сво!х iнвестopiв кaтaстpoфiчними темпами. До основних регюшв Украши, кoтpi отри-мують швестицп, ввдносяться Днiпpoпетpoвськa, Одеська, Харшвська, Кшвська, Львiвськa, За-пopiзькa, Полтавська, 1вано-Франк1вська, Луган-ська, Донецька области Частка iнвестицiй в щ pегioни становить 94,1 %. Та тшьки до Кшвсько! oблaстi надходить 54,7% вiд загально! кiлькoстi ш-вестицiй.
Спрямування iнoземних iнвестицiй до окре-мих pегioнiв в piзнiй кiлькoстi не сприяе рГвномГр-ному розвитку цих pегioнiв, а навпаки - посилюе сoцiaльнo- екoнoмiчний розрив мгж ними. За обся-гами залучення iнoземних iнвестицiй пpoвiдними сферами екoнoмiчнoí дiяльнoстi, за даними 2016 року, стали: промисловють - 33,8%, сшьське госпо-дарство - 14,2%, будiвництвo - 13,5%, ремонт авто-транспортних зaсoбiв - 10,1%, та rnmi. Пopiвнюючи притоки прямих шоземних iнвестицiй за 2010-2016 роки, можна помгтити piзке скорочення надход-жень швестицш у 2014 poцi.
У 2010 рощ П11 становили 5 851,2 млн. дол. США, у 2011 рощ - 6 033,7 млн. дол. США, у 2012 рощ - 5 290,7 млн. дол. США, у 2013рощ - 5 462,1 млн. дол. США, у 2014 рощ - 2 451,7 млн. дол. США, у 2015 рощ - 3 763,7 млн. дол. США, у 2016 рощ - 4 405,8 млн. дол. США. Тобто в УкраМ були постшш незначш коливання poзмipу швестицш з 2010 по 2013 роки включно, але у 2014 рощ показ-ники впали на 44,8%.
Дивлячись на даш швестицшно! привабли-восл BDO International Business Compass за 2015 i 2016 роки, можна помгтити, що Украша значно втратила сво! позици10.
Наприклад, у 2015 рощ Украша посша 89 мкце, а у 2016 рощ на 41 позищю нижче - 130 мкце. За даними рейтингу, Украша зазнала попр-шення по вах кaтегopiях (екoнoмiчнa, пoлiтичнa та сoцiaльнo- культурна категорп). Але особливо помгтно пaдiння з боку екoнoмiчних показник1в.
Причиною такого падшня е полiтична та еко-номiчна криза в Укра1т та вiйськовi поди на сходi, як1 спричинили такi негативнi наслiдки в економщ Украши в цiлому.
Основними показниками Украши стали:
1) Валовий нащональний борг (% ввд ВНП) -71,21 %.
2) Притiк прямих iноземних iнвестицiй на душу населення - 119,24 дол. США.
3) Середш надходження прямих шоземних ш-вестицiй на душу населення - 9 792,02 дол. США.
4) 1нфлящя - 12,10 %.
5) Рiчнi змiни середнiх споживчих цiн - 0,26 %.
6) 1нвестицшна свобода - 15,00.
7) Об'ем швестицшних обмежень руху катталу - 20,00.
Така тенденцiя веде до занепаду економiки в щлому. Тому потрiбно приймати серйознi кон-структивнi мiри стосовно iнвестицiйноl привабли-востi Укра1ни, законодавства та захищеносп iнве-стицiйного капiталу, тобто полшшення iнве-стицiйного кл1мату.
Як вщзначають основнi системнi iнвестори, найголовнiша проблема Украши - це незахи-щенють iнвестицiйного капiталу, iнвесторiв та не-стабiльнiсть економiчного ринку. Потрiбно ввдзна-чити, що iс^е велика проблема з захистом права власносп, яке е фундаментальним поняттям та ос-новним критерiем залучення структурних шоземних iнвесторiв. Вiдсутнiсть стабiльностi на ринку заважае великш кiлькостi iнвесторiв увiйти на ри-нок Украши, але, не дивлячись на це, е швестори, котрi праг^ть допомогти. Мiжнародна фiнансова корпорацiя мае намiри вкласти 20 млн. дол. США у фонд прямих швестицш для швестицш в Украшу. Основну масу вливань в украшський ринок вони планують зробити саме в мал1 та середнi пiдприем-ства, котрi стабiльно працюють та е експортно орiентованими. На даний час Украша е однiею з найцiкавiших держав для швестування у Схвднш £врош. З боку азiатських iнвесторiв теж е неоднократно виражене бажання iнвестувати, але тiльки в стабшьний ринок Укра1ни.
Отже, фiнансування за допомогою П11 - це зде-бiльшого довгостроковi капiталовкладення, як1 здшснюють у пiдприемства (що перебувають за кордоном), та забезпечують участь швестора в управ-лiннi та в контрол1 даного п1дприемства. П11 спря-мованi на отримання максимального прибутку на капiтал, п1дприемницького прибутку, прямих та не-прямих вигод вщ контролю над фiрмою.
За допомогою шоземних швестицш можна по-кращити економiчний розвиток кра1ни, стимулю-вати конкурентоспроможнiсть, збiльшити к1льк1сть нових робочих мюць, отримати новi технологи ви-робництва та менеджменту, стимулювати експорт. 1нвестицп е також джерело не позичкового капiталу, та валютних надходжень.
1нвестування П11 в Украшу можливе при:
• купiвлi частки дiючого п1дприемства;
• створення нових фшй чи п1дприемств;
• мiжфiрмовi злиття та поглинання;
• стратепчне партнерство;
• за допомогою дозволу на користування укра-шською землею.
Проанатзувавши механiзм фiнансування агро-холдингiв в Укрш'ш за останнi роки можу зробити висновки, що теперiшня нестаб№на полiтична та економiчна ситуацiя в краш негативно посприяла на залучення прямих iноземних iнвестицiй в Украшу.
Для шдвищення iнвестицiйного ктмату в Украíнi потрiбна перш за все фшансова та полiтична стаб№шсть та ефективна боротьба з ко-рупцiею.
Важливим фактором для прийняття рiшень ш-весторам вiдiграе також мiсткiсть та доступнiсть до мюцевого ринку, можливiсть закрiплення на перс-пективних ринках збуту, стабiльне законодавство, наявнiсть пiльг для iноземних iнвесторiв, вiдносний рiвень добробуту та купiвельноí' спроможностi населения. Роль фшшсування агрохолдингiв у ви-глядi закордонних швестицш дуже важлива, адже з !х допомогою Украша вiдбудовуеться та щось змь нюе в полиищ та дiях, якi тiсно пов'язаш з еконо-мiкою та майбутшм.
Список лiтератури
1. Бабенко В. О. Дослвдження механiзму розви-тку дiяльностi агрохолдингiв в умовах економiчноi глобалiзацií' / Бабенко В. О., Сидоров В. I., Савiн Р. С. - Информационная экономика: этапы развития, методы управления, модели: монография. - Под ред. докт. экон. наук, проф. В.С. Пономаренко, докт. экон. наук, проф. Т.С. Клебановой. - Харьков, ВШЭМ - ХНЭУ им. С. Кузнеца, 2018. - 668 с. - С. 446-457.
2. Бабенко В.О. Управлшпя шновацшними
процесами переробних тдприемств АПК (матема-тичне моделювання та шформацшш технологи) : моногр. / В. О. Бабенко; Харк. нац. аграр. ун-т iм. В. В. Докучаева. - Х. : ХНАУ, Х. - Мачулин, 2014. -380 с.
3. Бабенко В.О. Розвиток шновацшно! складо-во! зовнiшньоекономiчноl дiяльностi Украши в умовах глобалiзацil свiтових ринк1в агроресурав / Управл1ння iнновацiйною складовою економiчноl безпеки : монографiя : у 4-х т. / за ред. д. е. н., про-фесора Прокопенко О. В. (гол. ред.), к. е. н., доцента Школа В. Ю., к.е.н. Щербаченко В. О. - Суми : Три-торiя, 2017. - Т. IV : Розробка та валiдацiя нових методiв оцiнки глобальних та локальних виклик1в у системi забезпечення сощально! та еколопчно1 безпеки територп. - 408 с. - С. 84-101.
4. Денисенко М.П. Роль шоземних швестицш у трансформацшнш економщ / М. П. Денисенко // Проблеми науки. - 2003. - № 1. 27-29 с.
5. Кравщв В.С., Мельник M.I., Антонов В.Б. Залучення прямих шоземних швестицш в економшу Украши: проблеми та полиика активiзацil: моног-рафiя / В.С.Кравцiв, M.I. Мельник, В.Б. Антонов. -Львiв: 1РД НАН Украши, 2011. - 386 с., 13-16 с.
6. Любiмов В.1. Особливостi державного регу-лювання шоземних швестицш: закордонний досвiд / В. I. Любiмов // Економiчний проспр. - 2009. -№21. - 68-69 с.
7. Sidorov V. Researching factors of innovative activities of agrarian business of Ukraine under globalization of the world economy / V. Sidorov, V. Babenko, M. Bondarenko // Innovative technologies and scientific solutions for industries, 2017. - No. 2 (2). - P. 70-76. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.2.070
CIRCULAR ECONOMY FOR MODERN GROWTH: EU AND RUSSIA
Fedotkina O.P.
PhD in Economics, Financial university under the Government of the Russian Federation
Abstract
Governmental organisations as well as business representatives report an increasing pressure on global resources and the climate due to human activity. Green and Circular Economy are currently the key concepts connected to the economy of the future and are viewed as a promising approach to help reduce our global sustainability pressures. Further, the change from a linear economy (take, make, dispose) to a circular economy (renew, remake, share) is expected to support significantly the attainment of the Sustainable Development Goals (SDGs), particularly SDG 12 on responsible consumption and production. In Europe and around the world, attention for the circular economy increases. It is a potential way for society to increase prosperity and to decrease dependency on primary materials and energy sources. Many business leaders have embraced the circular economy as a path to increasing growth and profitability, and the European Commission has presented a "circular economy package" on December 2, 2015.
This article seeks to was to show in what way the concept of the circular economy is introduced and implemented in the European economy and
legislation and is to establish how circular economy can be beneficial for Russian economy and society.
As a literature based thesis the provided information is adapted from official and public documents of the concerned countries from internet sources and published reports.
As a literature based thesis the provided information is adapted from official and public documents of the concerned countries from internet sources and published reports.
Keywords: circular economy, green economy, environment, sustainability, European Union, Russia
