CC BY
19
УДК 330.322(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).92-99
Олена МиколаТвна Соколовська
канд. фыол. наук ORCID 0000-0003-2368-4102
e-mail: olenahalahan@yahoo.com,
Центральноукратський нацюнальний техтчний утверситет, м. Кропивницький
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ: СТАН I ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ
Постановка проблеми. Одним i3 головних джерел довгострокового стшкого eK0H0Mi4H0r0 зростання будь-яко! краши е швестицп. Особливу потребу в ш-вестицiях, перш за все шоземних, мають краши, що розвиваються, а також краши з перехiдною економь кою, до яких вiдноситься Украша.
Як свiдчить свiтовий досвiд [1], приплив прямих iноземних iнвестицiй (П11) в економiку таких краш сприяе: по-перше, вирiшенню проблеми обмеженостi нащональних iнвестицiйних ресурсiв; по-друге, залу-ченню нових знань, практик корпоративного управ-лiння, новiтнiх технологiй та обладнання; по-трете, пiдвищенню квапiфiкацil мiсцевих фахiвцiв, набуття ними нових навик1в i компетенцiй; по-четверте, зрос-танню продуктивносп пiдприемств, диверсиф^цп !х дiяльностi на користь продукцп з вищою часткою додано! вартостi; по-п'яте, тдвищенню прибутковостi та м1жнародно! конкурентоспроможностi пщприемств. У результатi — нарощуеться промисловий та експортний потенщал краши, знижуеться ll залежнiсть вiд iм-порту, насамперед високотехнологiчного, створю-ються можливосп для пiдвищення високопродуктив-но! зайнятоси, прискорюються темпи економiчного зростання, зростають соцiальнi стандарти i добробут населення.
Разом iз тим слiд ураховувати, що неконтрольо-ване залучення та використання шоземних швестицш створюе для краши низку загроз, серед яких — експлу-атацiя ii природно-сировинно1 бази, негативний вплив на природне середовище, зростання залежноси вiд iноземного катталу, зростання безробiття та iн. Тому потрiбно вибiрково та ретельно ставитися до залучення шоземних швестс^в та учасп останнiх у проце-сах приватизацп стратегiчно важливих для краши пщприемств.
Виходячи з вищевикладеного, дослщження проблематики та напрямiв iноземного iнвестування в еко-номiцi Украши е актуальним завданням.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Питанням проблем, особливостей та перспектив розвитку швес-тицшно! дiяльностi, залучення шоземних швестицш в економ^ Украши присвячено чимало дослiджень вiтчизняних учених. Так, у колективнiй монографп 1нституту економiки промисловостi НАН Украши «1нновацшне Приднiпров'я: гра на випередження» [2] розглядаються проблеми залучення iнвестицiй у роз-виток регiональних iнновацiйних екосистем (на прик-ладi трьох областей Украши — Дшпропетров^ко;!, За-порiзькоi та Юровоградсько;!) у контекстi процеав ев-ропейськоi штеграцп.
У монографп Г. Ш^вцово! [3] дослiджуються пи-тання формування та реалiзацii шновацшно-швести-
цшно! моделi розвитку хiмiчноl галузi Укра!ни. Ав-торка, зокрема, зазначае, що вiтчизнянi хiмiчнi ви-робництва «тдшшли до точки бiфуркацil», з яко! мають два варiанти виходу — або «яюсно нове техшко-технологiчне забезпечення i нелшшне стрибкоподiбне зростання ефективноси», або «повна втрата конку-рентних позицiй, руйнування i лiквiдацiя пiдприемств як виробничо-економiчних систем» [3, с. 317].
На проблемах машинобущвно! галузi зосереди-лися автори колективно'1 монографп [1, с. 365-443]. Зокрема, ними проаналiзована динамжа, структура над-ходжень та використання П11 у машинобудiвнiй галузi промисловостi Укра!ни та запропоновано оргашза-цiйно-економiчнi заходи та механiзми формування сприятливого швестицшного клiмату в машинобущв-нiй галузi кра'1н Центрально! та Схщно! бвропи. Авторами ще! монографп також визначено вплив швестицш на тдвищення конкурентоспроможностi галузей нацiонально! економiки й окреслено низку питань, яю потребують першочергового виршення для збшь-шення iнвестицiйно! привабливосп Укра!ни [1, с. 3040].
На необхщноси iстотного пiдвищення швести-цiйно! привабливостi Укра!ни та !! регiонiв у контекстi прискорення структурних трансформацiй в нацюналь-нiй економщ роблять наголос О. Амоша, А. Землянин, I. Пдоричева у статт [4]. Науковцi, зокрема за-значають, що «в Укра!нi бшьша частина ВВП ви-користовуеться на покриття к1нцевих споживчих ви-трат» i «фактично всi виробленi у кра!ш товари та по-слуги використовуються на задоволення потреб сус-пшьства за рахунок вiдмови вщ швестицш у виробничi потужностi. За тако! частки капiтальних iнвестицiй у структурi ВВП ... не може бути й мови про шновацш-ний розвиток, адже, враховуючи масштаби накопиче-них в економiцi проблем, !х буде явно недостатньо для здшснення реальних структурних перетворень» [4, с. 55]. У зв'язку iз цим науковщ наголошують на важ-ливосп запровадження державно! полiтики, спрямова-но! на прицшьне формування сприятливого швестицшного ктмату, та пiдвищення ефективносп системи управлiння макроекономiчними процесами в кра!ш, що, серед iншого, зменшить економiчнi ризики для iнвесторiв та стимулюватиме бiзнес до прийняття по-зитивних iнвестицiйний рiшень [4, с. 56].
Дослщженню особливостей розвитку швестицшного потенщалу Укра!ни присвячена стаття I. Крама-ренко [5]. За результатами аналiзу галузево! структури швестицш у розвиток економiки автором з'ясовано, що в Укра!ш iнвестори большою мiрою орiентуються на вкладення короткострокового характеру, що негативно позначаеться на перспективах вщновлення та
нарощення виробничого потенщалу пщприемств. Ви-значено основнi причини низько1 ефективностi управ-лiння каттальним iнвестуванням та обГрунтовано прiоритети швестування, що яюсно впливають на розвиток продуктивних сил краши.
У стати [6] К. Маркевич придшяе особливу увагу «зеленим» П11, визначае ключовi детермiнанти, гло-бальнi тенденцп, а також сучасний стан i перспективи мобЫзацп П11 в екологiчно чиста сектори економiки Украши.
Проте, незважаючи на вагомi науковi напрацю-вання у сферi дослiдження проблем i перспектив роз-витку швестицшно1 дiяльностi, покращення швести-цiйного клiмату в Укра!ш, переваг i загроз залучення iноземних iнвестицiй, питання покращення галузево! структури iноземних iнвестицiй в економщ Украши потребують подальших наукових пошуюв.
Мета статтi — провести аналiз стану i динамiки прямого шоземного iнвестування та з'ясувати структуру прямих шоземних iнвестицiй в нащональнш еко-номiцi за галузевим вимiром для визначення проблем i можливостей iнвестицiйного розвитку Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Одним iз ключових завдань та прiоритетiв державно! полггики Украши (принаймнi декларованих) упродовж майже уах роив незалежностi було залучення шоземних ш-вестицiй та покращення швестицшного клiмату. Серед стратегiчних документа, прийнятих останнiми роками, в яких ставилися так! завдання, необхщно вщ-мiтити: Стратегiю сталого розвитку «Украша-2020», яка була затверджена Указом Президента вщ 12.01.2015 р. № 5/2015 р.; Нащональну економiчну стратепю на перiод до 2030 року, що була затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 03.03.2021 р. № 179.
Останньою, зокрема досягнення швестицшно! привабливостi визнаеться одним iз головних напрямiв стратегiчного курсу держави на «забезпечення належ-ного рiвня добробуту, самореалiзацil, безпеки, прав та свобод кожного громадянина Украши». Вщповщно до вiзil цього стратегiчного напряму, Украша до 2030 р. мае стати конкурентним i безпечним середовищем з «високодохiдними, диверсифiкованими та сталими ш-вестицiйними можливостями» [7].
Важливють залучення в Украшу П11 зумовлена, перш за все, необхiднiстю вщновлення та нарощення промислового потенцiалу краши, виходу з пастки со-цiально-економiчноl й технолопчно1 вiдсталостi, запуску процеетв реiндустрiалiзацil економiки та пщви-щення конкурентоспроможностi вiтчизняних вироб-ниюв. Для зростання припливу iноземних швестицш Укра1на мае вагомi переваги порiвняно з iншими кра-1нами — це i великий споживчий ринок, i вигiдне гео-графiчне розташування на перехрестi транспортних шляхiв м1ж бвропою та Азiею, i висока квалiфiкацiя робочо1 сили, i значний науковий потенщал. Однак, незважаючи на уа цi переваги, припливу П11 в обся-гах, необхiдних для пожвавлення економiки Укра1ни, не вщбуваеться. Больше того, на даний час, як зазна-чають експерти, одним iз виклиюв для Укра1ни е «ви-мивання» навiть нацiонального швестицшного потенщалу, не кажучи вже про складшсть залучення шо-земного, насамперед шновацшно спрямованого, кат-талу [8, с. 41]. Не в останню чергу саме завдяки ньому розвинутим крашам вдаеться забезпечувати високу конкурентоспроможнiсть та утримувати лiдерство у
свгговш економiцi. А для кра'ш, що розвиваються, та кра1н з перехщною економiкою сприятливий швести-цшний клiмат е незаперечною передумовою для роз-ширення зв'язюв з шоземними венчурними iнвесто-рами.
Для визначення мюця прямих iноземних швести-цiй у забезпеченш економiчного розвитку кра1ни, ви-явлення можливостей удосконалення галузево1 структури шоземних швестицш у бж середньо- i високо-технологiчних галузей, потрiбно провести аналiз стану i динамiки прямого iноземного iнвестування в еконо-мiцi Укра1ни.
У 2020 р. Нащональний банк Укра1ни змшив об-числення статистики П11 вщповщно до м1жнародних стандартiв [9] ь починаючи з 2020 р., е вщповщальним за статистичнi спостереження щодо швестицш зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi. Державна служба статистики (Держстат) Украши до 2020 р. також проводила вщповщш спостереження. У даному дослщженш ми використовували данi Держстату Укра1ни, оскшьки статистика, яка нею надаеться, е деталiзованiшою, доступною за уама роками, а також актуальною для досягнення мети стати.
Ключовим показником, який вщображае швести-цiйну привабливiсть кра1ни, стутнь розвиненостi И зовнiшньоекономiчних вiдносин i зв'язюв, орiентова-нiсть органiв влади на розбудову ефективно1 експор-тоорiентованоl економiки, е обсяги прямих шоземних швестицш.
Даш, наведет на рис. 1, свщчать, що, починаючи з 2015 р., швестицшна привабливють Украши для шоземних iнвесторiв знизилася — майже на 30% порiв-няно з 2014 р. У 2016 р. падшня обсягiв П11 погли-билося ще больше i склало понад 40% (порiвняно з 2014 р.). Таю негативш тенденцп зумовленi, перш за все, наслщками вiйськового конфлiкту на сходi Украши, розiрванням зовнiшньоекономiчних зв'язюв з Ро-сiйською Федерацiею. Як наслщок, нацiональна еко-номiка зазнала суттевих втрат, а украшсью виробники були вимушенi шукати альтернативнi (росiйським) ринки збуту. Надання у 2014 р. бвропейським Союзом (6С) автономних торгових преференцш Укра1ш пев-ною мiрою сприяло подоланню макроекономiчних проблем i виведенню вичизняног продукцп на ринки
ее.
Починаючи з 2018 р., вщбуваеться поступове вщновлення штересу шоземних iнвесторiв до Укра1ни. Так, збшьшення обсягiв П11 у 2018 р. становило 376,1 млн дол. США (або 1,2%) порiвняно з поперед-шм роком. Вiдповiдно, на початок 2019 р. збшьшення склало 1298,7 млн дол. США (4,1%), на юнець 2019 р. — 2904,5 млн дол. США (8,83%) (рис. 1). Однак, на вщ-мшу вщ розвинутих кра'ш, яю мають сучасш вироб-ничi потужноси та iнфраструктуру, кра1нам, що розвиваються, i кра1нам з перехiдною економiкою необ-хiдно вкладати бшьше коштiв у !х розвиток. Тому у багатьох крашах, що розвиваються, частка каттальних iнвестицiй у ВВП е доволi значною.
Наприклад, у Кита1, 1ндг1, Пiвденнiй Коре1 вона дорiвнюе вiдповiдно 44%, 30% i 29%, яю у тому чи^ забезпечуються iноземним капiталом. Як слушно за-значають автори статтi [11], «висок! норми швестування дозволяють цим крашам пщвищувати продук-тившсть працi, збшьшувати товарну рiзноманiтнiсть, розширювати свою присутнiсть на глобальних ринках». В Укра1ш при наявному рiвнi валового нагро-
60 000,0 50 000,0 40 000,0 30 000,0 20 000,0 10 000,0 0,0
Рис. 1. Динамжа притоку П11 (акщонерного катталу) в Украту, станом на початок року, млн дол. США*
* За 2019 р. шформац1я Держстатом Украши надавалася за двома перюдами спостереження: станом на 01.01.2019 р. i станом на 31.12.2019 р. Як зазначалося вище, починаючи з 2020 р., вщповщт статистичт спостереження, вщповщно до мгжнародно! методологи, здшснюе Нащональний банк Украши. Побудовано за джерелом [10].
мадження основного катталу (який складае лише 16%) «годi й казати про шновацшний розвиток, адже, враховуючи масштаби накопичених в економщ проблем, И буде явно недостатньо для здшснення струк-турних i технолопчних перетворень» [11, с. 12].
Даш, наведет у табл. 1, 2 i на рис. 2, свщчать, що прямi iноземнi швестицп в Укра1т спрямовуються пе-реважно у промисловiсть та сферу послуг. 1х частки у загальному обсязi П11 е приблизно однаковими. Але, якщо за перiод 2010-2014 рр. обсяги шоземного ш-вестування у промисловоси дещо перевищували об-
сяги П11 у сферу послуг, то, починаючи з 2015 р., тенденщя змшилася на протилежну та е стшкою по теперiшнiй час. Це можна пояснити тим, що сфера послуг не вимагае значних каттальних швестицш, характеризуемся бшьш швидкою окупнiстю та вщдачею iнвестицiйних вкладень. Сшьське, лiсове та рибне господарство та бущвництво е значно менш швести-цiйно привабливими сферами для шоземних швесто-рiв. На 1хню частку протягом 2010-2019 рр. доводилося не бшьше 1,88 та 3,44% загального обсягу П11 вщповщно (табл. 1).
Таблиця 1
2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р.
1 2 3 4 5 6 7
Усього, млн дол. США 38 992,9 45 370,0 48 197,6 51 705,3 53 704,0 38 356,8
Сiльське, лiсове та рибне господарство, млн дол. США 669,2 719,5 725,3 717,8 776,9 617,0
у % до загального обсягу П11 1,72 1,59 1,50 1,39 1,45 1,61
Темп зростання/зменшення порiвняно з попередтм перодом x 107,52 100,81 98,97 108,23 79,42
Промисловгсть, млн дол. США 16 473,7 18 693,8 17 303,8 18 031,1 17 681,4 12 419,4
у % до загального обсягу П11 42,25 41,20 35,90 34,87 32,92 32,38
Темп зростання/зменшення порiвняно з попередтм перюдом x 113,48 92,56 104,20 98,06 70,24
Бущвництво, млн дол. США 1 082,2 1 111,2 1 176,8 1 408,5 1 580,0 1 301,9
.у % до загального обсягу П11 2,78 2,45 2,44 2,72 2,94 3,39
Темп зростання/зменшення порiвняно з попередтм перюдом x 102,68 105,90 119,69 112,18 82,40
Послуги, млн дол. США 16 370,1 15 742,2 16 082,6 17 325,1 17 024,9 13 647,3
у % до загального обсягу П11 41,98 34,70 33,37 33,51 31,70 35,58
Темп зростання/зменшення порiвняно з попередтм перюдом x 96,16 102,16 107,73 98,27 80,16
Зактчення табл. 1
2016 р. 2017 р. 2018 р. на 01.01.2019 р. на 31.12.2019 р.
1 8 9 10 11 12
Усього, млн дол. США 32 122,5 31 230,3 31 606,4 32 905,1 35 809,6
Сшьське, люове та рибне господарство, млн. дол. США 502,2 586,2 578,6 451,9 542,1
у % до загального обсягу П11 1,56 1,88 1,83 1,37 1,51
Темп зростання/зменшення поргвняно з поперед-нж перодом 81,39 116,73 98,70 78,10 119,96
Промисловкть, млн дол. США 9 893,6 9 667,6 10 543,7 10 823,4 11 595,9
у % до загального обсягу П11 30,80 30,96 33,36 32,89 32,38
Темп зростання/зменшення поргвняно з поперед-нж перодом 79,66 97,72 109,06 102,65 107,14
Бущвництво, млн дол. США 1 104,1 1 043,3 919,5 983,5 1 036,4
у % до загального обсягу П11 3,44 3,34 2,91 2,99 2,89
Темп зростання/зменшення поргвняно з поперед-нт перодом 84,81 94,49 88,13 106,96 105,38
Послуги, млн дол. США 11 235,2 11 074,5 11 164,9 11 805,3 12 463,7
у % до загального обсягу П11 34,98 35,46 35,32 35,88 34,81
Темп зростання/зменшення поргвняно з поперед-нгм перодом 82,33 98,57 100,82 105,74 105,58
Розраховано i складено за джерелом [12].
60 000,0
50 000,0
40 000,0
30 000,0
20 000,0
10 000,0
0,0
Сшьське, люове та рибне господарство ■ Промисловють ■ Будiвництво ■ Послуги
Рис. 2. Обсяги залучення прямих тоземних твестицш (акцюнерного катталу) в економку Украти за секторами за перюд 2010-2019 рр., млн дол. США
Побудовано за джерелом [12].
У цшому, слщ вщзначити, що обсяги залучення П11 як в економiку Украши загалом, так i в окремi ïï сектори, зокрема, е нестабшьними. У дослiджуваному перiодi найвищi темпи ïx зростання у промисловоси були зафiксованi у 2011 р. на рiвнi 113,5%; а найбшьше падiння обсягiв П11 спостер^алося у 2015 р. (майже на 30%) i у 2016 р. (на 20,3%) порiвняно з попередшми роками. У сферi послуг протягом 2010-2019 рр. макси-мальне зростання обсяпв П11 спостерiгалося у 2013 р. (темп приросту склав 7,7%); падшня — також у 2015 i 2016 рр. — на 19,8 i 17,7% вщповщно (див. табл. 1). Це пов'язано, у першу чергу, з вшськовим конфл^ом
на Донбаа [13-15], який спричинив попршення 04i-кувань iноземних iraecropiB щодо безпеки вкладених активiв i перспектив отримання вигiд. До цього також потрiбно додати несприятливе шституцшне середо-вище здiйcнення швестицшно! та пщприемницько! дiяльноcтi в Укра!ш загалом. Так, в 1ндекс глобально! конкурентоспроможносп (Global Competitiveness Index) за ^m^ieM «1нститущ!» Укра!на поciдае 104 мюце серед 141 кра!ни cвiту. Ще гiршими е позицп Укра!ни за станом державно! безпеки (116 мюце), правами власносп (128 мicце) i захистом iнтелектуально! влас-ноcтi (118 мюце), cгабiльнicтю полiтики уряду (115 тс-це) [16, с. 587].
Таблиця 2
Структура прямих шоземних швестицш в економщ Украши за видами економiчноï дшльност _станом на початок i кшець 2019 р._
Обсяги прямих шоземних швестицш на:
01.01.2019 р. 31.12.2019 р.
тис. дол. США у % до тдсумку тис. дол. США у % до пщсумку
Усього 32 905 116,6 100,0 35 809 588,3 100,0
у тому числк
Сiльське, люове та рибне господарство 451 893,2 1,37 542 057,4 1,51
Промисловють 10 823 427,4 32,89 11 595 893,1 32,38
у тому числк
Добувна промисловють i розроблення кар'ер!в 1 747 254,2 5,31 2 031 067,5 5,67
Переробна промисловють 8 337 592,7 25,34 8 609 335,6 24,04
у тому числк
Виробництво харчових продукпв, напо!в та тю-тюнових вироб!в 2 859 412,8 8,69 2 844 335,0 7,94
Текстильне виробництво, виробництво одягу, шири та ш. 114 310,1 0,35 106 006,6 0,30
Виготовлення виро61в з деревини, виробництво паперу та пол!граф!чна д!яльшсть 560 169,5 1,70 608 399,8 1,70
Виробництво коксу та продукпв нафтоперероб-лення 260 272,4 0,79 293 199,1 0,82
Виробництво х1м1чних речовин i продукцп 654 164,4 1,99 666 735,9 1,86
Виробництво основних фармацевтичних продукив i препаратiв 36 215,0 0,11 56 902,3 0,16
Виробництво гумових i пластмасових виро61в, шшо'1 неметалево! мiнеральноï продукцп 1 126 967,0 3,42 1 146 733,4 3,20
Металургiйне виробництво, виробництво гот. метал. вироб!в, кр!м виробництва машин i устаткування 1 662 308,9 5,05 1 803 360,7 5,04
Машинобудування, кр1м ремонту i монтажу машин i устаткування 794 463,3 2,41 806 244,9 2,25
Виробництво мебл!в, ш. прод.; ремонт i монтаж машин i устатковання 269 309,3 0,82 277 417,9 0,77
Постачання електроенергп, газу, пари та конди-цшованого пов1тря 683 427,1 2,08 900 203,1 2,51
Водопостачання; каналiзацiя, поводження з выходами 55 153,4 0,17 55 286,9 0,15
Будiвництво 983 546,5 2,99 1 036 405,3 2,89
Послуги 20 618 931,6 62,66 22 608 924,7 63,14
з них:
Оптова та роздр!бна торпвля; ремонт автотранс-портних засобiв i мотоцикл!в 5480157,7 16,65 5662479,7 15,81
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльн1сть 1043036,5 3,17 1088408,3 3,04
Iнформацiя та телекомушкацп 2201072,4 6,69 2939633,5 8,21
Фiнансова та страхова д!яльшсть 3641051,5 11,07 4557601,9 12,73
Операц^ з нерухомим майном 4258179,9 12,94 4495747,8 12,55
Проф. наукова та техшчна д1яльн1сть 2096918,8 6,37 2222993,4 6,21
Мистецтво, спорт, розваги та в1дпочинок 99778 0,30 100112,4 0,28
Розраховано i складено за джерелом [17].
На фош 2015 i 2016 рр. позитивно, що у 2018 р. намггилося, хоча i незначне, але зростання обсягiв П11 в економжу Укра!ни: на кшець 2019 р. !х обсяги зрос-ли майже на 15% порiвняно з 2017 р. (див. табл. 1).
Разом iз тим, станом на I mврiччя 2021 р., бшь-шютю керiвникiв укра!нських компанiй (58% респондента) iнвестицiйний клiмат в Укра!ш визнаний не-сприятливим. Таю оцшки, починаючи з 2008 р., проводить в Укра!ш бвропейська бiзнес асоцiацiя. Позитивно те, що цей вщсоток значно покращився порiв-няно з кшцем 2020 р., коли вш сягнув 78%. Найбшь-
шими ризиками для швестицш керiвники компанiй вважають слабку судову систему (90% вщповщей), ви-сокий рiвень корупцп (80%) i тшьову економiку (65%) [18].
Повертаючись до анал!зу галузево'1 структури шо-земних швестицш в економщ Украши, потр!бно за-значити, що найбшьш привабливими галузями вгг-чизняно! переробно! промисловоси для iноземниx ш-весторiв е харчова промисловють, металургшне ви-робництво, а також виробництво гумових i пластмасо-вих вироб!в. 1х сумарна частка у загальному о6сяз1 П11
дорiвнюе 16,8%. У сферi послуг найвищою швестицш-ною привабливютю характеризуються оптова та розд-рiбна торгiвля, ремонт автотранспортних засобiв i мо-тоциклiв, фiнансова та страхова дiяльнiсть, операцп з нерухомим майном, гх сумарна частка у загальному об-сязi П11 складае 40% (див. табл. 2).
Натомють, прiоритетами для iнвестування в еко-номiку Украши мають бути середньо- i високотехно-логiчнi галузi промисловоси, як на сьогоднi майже не представляють iнтересу для м!жнародних iнвесторiв. Так, частка П11, як спрямовуються у фармацевтичну галузь, дорiвнюе лише 0,11 i 0,16% на початок i юнець 2019 р. вщповщно, а на частку П11 у галузi машинобу-дування — трохи бшьше 2% (див. табл. 2). Низьку ш-вестицiйну привабливiсть цих сфер i галузей можна пояснити тим, що вони е високоризикованими для ш-вестицш, оскшьки передбачають довгостроковi вкла-дення в освоення, впровадження та розробку нових технологш, iнновацiй та управлiнських практик. А, ураховуючи те, що яюсть шститупв в Украïнi е низь-кою, цшком виправданим е те, що не лише шоземш, але i вггчизняш iнвестори уникають додаткових ризи-юв вкладання коштiв у щ галузi. Виправлення наявно'1 ситуацп вимагае додаткового швестицшного стимулю-вання з боку держави. До дiевих шструменив залучення iноземних iнвестицiй, яю виправдали себе у рiзних крашах свiту, можна вщнести:
податковi стимули для пщприемств, як працю-ють у певних галузях або/та на окремих територiях;
прискорена амортизацiя основних фондiв, що стимулюе iнвесторiв до катталовкладень у бшьш новi, сучасш технологи та обладнання;
спецiальнi економiчнi зони, зокрема !вдуст-рiальнi парки.
Останш надають краïнi та регюну i «прямЬ>, i «не-прямЬ> переваги. До перших слiд вщнести [19-21]: створення нових робочих мюць, пiдвищення обсягiв промислового виробництва, збшьшення валютних надходжень, приплив iноземних швестицш, зростання експорту. Вони е короткостроковими вигодами та, за-звичай, супроводжуються позитивними побiчними «непрямими» перевагами, а саме: трансфером технологш, знань та управлшських практик; розвитком нових (для краши або регюну) видiв економiчноï д!яль-ностi, у тому числ! високотехнологiчних; диверсифжа-цiею експорту тощо.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, за результатами проведеного дослщження можна зробити так висновки. Незважаючи на те, що одним iз прюритеив державно'1 полiтики Украши де-кларуеться залучення м!жнародних iнвесторiв i покращення швестицшного клiмату, обсяги прямих шоземних швестицш в Украш залишаються на низькому рiвнi. Вони не можуть забезпечити виршення накопи-чених в економiцi проблем, яю, перш за все, пов'язаш з ïï сировинною спрямованiстю та галузевою неефек-тивнiстю. На вщмшу вiд розвинутих кра'ш, як! мають сучасш технологи та шфраструктуру, крашам з пере-хщною економiкою, до яких вщноситься Украша, по-тр!бно вкладати больше кошив у к формування та розвиток.
Аналiз показав, що швестицшна привабливiсть Украши для шоземних iнвесторiв у 2015 р. суттево знизилася (падiння склало майже 30% пор!вняно з по-переднiм роком), що обумовлено, насамперед, вшсь-
ковим конфл!ктом на сход! Украши, макроеконом!ч-ними проблемами, полггачною нестабшьшстю, роз!р-ванням зовншньоеконом!чних зв'язюв з росшськими швесторами. Поряд !з цим надання у 2014 р. бвропей-ським Союзом автономних торгових преференцш Украш певною м!рою сприяло подоланню кризових явищ в економщ та виведенню продукцИ вп-чизняних виробниюв на ринки 6С. Однак дос обсяги прямих шоземних швестицш не досягли значення 2014 р., коли вони були максимальними i дор!внювали 53704,0 млн дол. США.
Показано, що, починаючи з 2018 р., вщбуваеться поступове вщновлення штересу шоземних швестор1в до Украши. Проте, спрямовуються шоземш швестицИ переважно у менш технолопчно- та наукоемш галуз! i сфери економ!ки: харчову промисловють, металур-гшне виробництво, виробництво гумових i пластмасо-вих вироб!в, а також у сферу оптово'1 та роздр!бно'1 торпвл1, ремонт автотранспортних засоб!в, фшансову та страхову д!яльшсть, операцп з нерухомим майном. На частку цих галузей припадае 56,8% загального обсягу прямих шоземних швестицш в економщ Украши станом на юнець 2019 р. Водночас, вважаемо, що прюритетами для швестування в економ!ку Украши мають бути середньо- i високотехнолопчш галуз! промисловоси. На даний час р!вень шоземних швестицш у щ галуз! залишаеться низьким: частка прямих шоземних швестицш, як! спрямовуються у фармацевтичну промисловють, склала на юнець 2019 р. 0,16%, у галуз! машинобудування — трохи бшьше 2%. Ц га-луз! е високоризикованими для швестицш, оскшьки вимагають значних катталовкладень, яю не е швид-коокупними. Ураховуючи несприятливий швестицш-ний кл!мат та низьку яюсть шституцшного середо-вища в Украш, законом!рно, що шоземш швестори уникають додаткових ризиюв вкладання кошпв у щ галузь
Для виправлення наявно'1 ситуацп та покращення галузево'1 структури шоземних швестицш в Украш по-тр!бно широко впроваджувати податков! i неподатков! методи швестицшного стимулювання. Одним !з най-бшьш д!евих шструменив залучення шоземних швестицш у свгговш практищ вважаються шдустр!альш парки. Вони надають чимало переваг крашам i регю-нам, серед них: актив1защя промислового виробництва, створення робочих мюць, зростання та дивер-сифжацт експорту, трансфер технологш та управлшських практик, розвиток нових вид!в економ1чно'1 д!я-льносп, насамперед, високотехнолопчних. Проблемам i перспективам розвитку шдустр1альних парюв у контекст! необхщносп пщвищення р!вня шоземних швестицш у середньо- i високотехнолопчних галузях промисловоси Украши будуть присвячеш подальш! дослщження.
Список використаних джерел
1. Перший етап модершзацИ економ!ки Украши: досвщ та проблеми / О. М. Алимов, О. I. Амоша та im; за заг. ред. В. I. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. Запор1жжя: КПУ, 2014. 798 с.
2. 1нновацшне Придншров'я: гра на випере-дження: монограф!я / О. I. Амоша, Ю. С. Залознова, С. В. 1ванов, В. I. Ляшенко, I. Ю. Пщоричева та !н. / НАН Украши, !н-т економ!ки пром-ст!. Ки'1в, Дшпро, 2021. 286 с.
3. Шевцова Г.З. Синергетичний менеджмент тд-приемств: моногр. / НАН Украши, 1н-т економiки пром-сп. Ки!в, 2016. 454 с.
4. Амоша О. I., Землянин А. I., Пдоричева I. Ю. Удосконалення системи управлiння iнновацiями як умова прискорення структурних реформ в Украшь Економжа Украши. 2015. № 9. С. 49-65.
5. Крамаренко I. С. Розвиток швестицшного по-тенщалу Укра1ни: особливостi та завдання управлшня. Ыеестицн: практика та öoeeiö. 2020. № 19-20. С. 7-10. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.19-20.7.
6. Markevych K. L. FDI Impact on Ecological Footprint: Security Context. European Science: Scientific Journal. 2020. №1. P. 29-38.
7. Про затвердження Нацюнально! економiчноí стратеги на перюд до 2030 року: Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 03.03.2021 р. № 179. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacio nalnoyi - eko-a179.
8. Укра'1на 2020-2021: невиправдаш очiкування, неочiкуванi виклики (аналггичш оцiнки) / Украшсь-кий центр економiчних та полiтичних дослiджень iм. О. Разумкова. Ки'1в, 2020. 304 с. URL: https: //razumkov.org.ua/uploads/other/2021-PIDSUMKI-PR OGNOZI-UKR-ENG.pdf.
9. Нацiональний банк удосконалюе обчислення статистики прямих шоземних iнвестицiй / Нащональ-ний банк Укра'1ни. 2020. URL: https://bank.gov.ua/ ua/news/all/natsionalniy-bank-udoskonalyuye-obchislenn ya-statistiki-pryamih-inozemnih-investitsiy.
10. Прямi швестици (акцiонерний капiтал) (20092019). Економiчна статистика. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть / Державна служба статистики Украши. 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
11. Головатюк В. М., Пдоричева I. Ю., Солов-йов В. П. Стратегiчнi ризики наукоемного розвитку нацюнально! економiки. Наука та наукознаестео. 2018. № 3 (101). С. 3-24.
12. Прямi швестици (акцюнерний капiтал) в еко-номiцi Укра'1ни / з Украши за крашами свiту; крашами СС; видами економiчноl дiяльностi; по регюнах (20092019). Економiчна статистика. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Швестици зовнiшньоекономiчноl дiяльно-сп / Державна служба статистики Украши. 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Политика штеграци украшського суспшьства в контекста виклиюв та загроз подiй на Донбас (нацю-нальна доповiдь) / за ред. Е. М. Лiбановоl; НАН Украши. ки'1в, 2015. 363 с.
14. Амоша О. I., Новжова О. Ф., Залознова Ю. С., Панькова О. В., Касперович О. Ю. Формування мо-делi стратегiчного розвитку Донбасу: вщ сучасних реалiй до вiзil майбутнього. Екoнoмiчний екник Дон-басу. 2020. № 3 (61). С. 234-245. DOI: http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245.
15. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. 2020. № 9 (2). Р. 512524. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
16. The Global Competitiveness Report 2019 / World Economic Forum. Switzerland, 2019. 666 p.
17. Прямi швестици (акцюнерний каттал) в еко-номщ Украши за видами економiчноl дiяльностi у ро-зрiзi кра!н свиу у 2019 рощ. Економiчна статистика.
Зовншньоеконом!чна д!яльнють / Державна служба статистики Украши. 2021. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/.
18. 1ндекс швестицшно1 привабливостi Украши. Настро1 iнвесторiв у 1-му твр!чч! 2021 року / Свро-пейська б!знес асоцiацiя. URL: https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2021/07/EBA-InvestIndex_1H-2021_ UKR.pdf.
19. К1ндзерський Ю. В. Стимулювання виробни-цтва та м!жрегюнальне вирiвнювання через спецiальнi економiчнi зони: досвщ польщ1 в контекстi евроште-грацiйного курсу Укра1ни. Економгст. 2015. № 6. С. 3438
20. Пщоричева I. Ю. Спецiальнi економ!чш зони: свiтова практика, досв1д та альтернативна концепц!я для Укра1ни. Економжа промисловостг. 2020. № 1 (89). С. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus-try2020.01.005.
21. Liashenko V., Pidorycheva I., Mytsenko I., Chebotarova N. The modern concept of special economic zones in Ukraine. Bulletin of Geography. Socio-economic Series. 2021. № 52. Р. 85-94. DOI: http://doi.org/10.2478/ bog-2021-0015.
References
1. Alymov, O. M., Amosha, O. I. et al. (2014). Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problem [The first stage of modernization of the economy of Ukraine: experience and problems]. Zaporizhzhia, KPU. 798 р. [in Ukrainian].
2. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. et al. (2021). Inno-vatsiine Prydniprovia: hra na vyperedzhennia [Innovative Dnieper: a game ahead]. Kyiv, Dnipro, IIE of the NAS of Ukraine. 286 р. [in Ukrainian].
3. Shevtsova, H. Z. (2016). Synerhetychnyi menedzh-ment pidpryiemstv [Synergetic management of enterprises]. Kyiv, IIE of the NAS of Ukraine. 454 р. [in Ukrainian].
4. Amosha, O. I., Zemliankin, A. I. & Pidorycheva, I. Iu. (2015). Udoskonalennia systemy upravlinnia innovatsiiamy yak umova pryskorennia strukturnykh reform v Ukraini [Improving the innovation management system as a condition for accelerating structural reforms in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 9, рр. 49-65 [in Ukrainian].
5. Kramarenko, I. (2020). Rozvytok investytsiinoho potentsialu Ukrainy: osoblyvosti ta zavdannia upravlinnia [Development of investment potential of Ukraine: features and tasks of management]. Investytsiyi: praktyka ta dos-vid — Investments: practice and experience, Vol. 19-20, рр. 7-10. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814. 2020.19-20.7 [in Ukrainian].
6. Markevych, K. L. (2020). FDI Impact on Ecological Footprint: Security Context. European Science: Scientific Journal, 1, рр. 29-38.
7. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 03.03.2021 р. № 179 [On approval of the National Economic Strategy for the period up to 2030: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 03.03.2021 № 179]. Retrieved from https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 [in Ukrainian].
8. Ukraina 2020-2021: nevypravdani ochikuvannia, neochikuvani vyklyky (analitychni otsinky) [Ukraine 2020-
2021: unjustified expectations, unexpected challenges (analytical assessments)]. (2020). Ukrainian Center for Economic and Political Studies. O. Razumkova. Kyiv. 304 p. [in Ukrainian].
9. Natsionalnyi bank udoskonaliuie obchyslennia statystyky priamykh inozemnykh investytsii [The National Bank improves the calculation of foreign direct investment statistics]. (2020). National Bank of Ukraine. Retrieved from https: //bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-udoskonalyuye-obchislennya-statistiki-pryamih-inozemnih -investitsiy [in Ukrainian].
10. Priami investytsii (aktsionernyi kapital) (20092019). Ekonomichna statystyka. Zovnishnoekonomichna diialnist [Direct investment (share capital) (20092019). Economic statistics. Foreign economic activity]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
11. Holovatiuk, V. M., Pidorycheva, I. Iu. & Solo-viov, V. P. (2018). Stratehichni ryzyky naukoiemnoho rozvytku natsionalnoi ekonomiky [Strategic risks of science-intensive development of the national economy]. Nauka ta naukoznavstvo — Science and science of science, 3 (101), pp. 3-24 [in Ukrainian].
12. Priami investytsii (aktsionernyi kapital) v ekono-mitsi Ukrainy / z Ukrainy za krainamy svitu; krainamy YeS; vydamy ekonomichnoi diialnosti; po rehionakh (2009-2019). Ekonomichna statystyka. Zovnishnoekono-michna diialnist. Investytsii zovnishnoekonomichnoi diialnosti [Direct investments (share capital) in the economy of Ukraine / from Ukraine by countries of the world; EU countries; types of economic activity; by regions (20092019). Economic statistics. Foreign economic activity. Investments in foreign economic activity]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ [in Ukrainian].
13. Libanova, E. M. (Ed.). (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi (natsionalna dopovid) [Integration Policy of Ukrainian Society in the Context of Challenges and Threats of Events in Donbass (National Report)]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
14. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Zalozno-va, Y. S., Pankova, O. V., Kasperovich, O. Yu. (2020). Formuvannia modeli stratehichnoho rozvytku Donbasu: vid suchasnykh realii do vizii maibutnoho Formation of the Model of Strategic Development of Donbass: from Modern Realities to the Vision of the Future. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (61), pp. 234245. DOI: http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245 [in Ukrainian].
15. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., Pchelynska, H. (2020). In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, 9 (2), pp. 512-524. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020. v9n2p512.
16. World Economic Forum. (2019). The Global Competitiveness Report 2019. Switzerland. 666 p.
17. Priami investytsii (aktsionernyi kapital) v ekono-mitsi Ukrainy za vydamy ekonomichnoi diialnosti u rozrizi krain svitu u 2019 rotsi. Ekonomichna statystyka. Zovnishnoekonomichna diialnist [Direct investment (share capital) in the economy of Ukraine by type of economic activity in terms of countries in 2019. Economic statistics. Foreign economic activity]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
18. Indeks investytsiinoi pryvablyvosti Ukrainy. Nastroi investoriv u 1-mu pivrichchi 2021 roku [Index of investment attractiveness of Ukraine. Investor sentiment in the first half of 2021]. (2021). European Business Association. Retrieved from https://eba.com.ua/wp-content /uploads/2021/07/EBA-InvestIndex_1H-2021_UKR.pdf [in Ukrainian].
19. Kindzerskyi, Yu. V. (2015). Stymuliuvannia vyrobnytstva ta mizhrehionalne vyrivniuvannia cherez spetsialni ekonomichni zony: dosvid Polshchi v konteksti yevrointehratsiinoho kursu Ukrainy [Stimulation of production and interregional equalization through special economic zones: the experience of Poland in the context of Ukraine's European integration course.]. Ekonomist — Economist, 6, pp. 34-38 [in Ukrainian].
20. Pidorycheva, I. (2020). Spetsialni ekonomichni zony: svitova praktyka, dosvid ta alternatyvna kontseptsiia dlia Ukrainy [Special economic zones: world practice, experience and alternative concept for Ukraine]. Econ. promisl., 1 (89), pp. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.01.005 [in Ukrainian].
21. Liashenko, V., Pidorycheva, I., Mytsenko, I., Chebotarova, N. (2021). The modern concept of special economic zones in Ukraine. Bulletin of Geography. Socioeconomic Series, 52, pp. 85-94. DOI: http://doi.org/10. 2478/bog-2021-0015.
Crarra Hagiöm^a go pegaK^i 31.10.2021
Формат цитування:
Соколовська О. М. Прямi шоземт швесгици в економщ Украши: стан i проблеми залучення. Вкник еко-номтног науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 92-99. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).92-99
Sokolovska, О. M. (2021). Direct Foreign Investments in the Ukrainian Economy: State and Problems of Attracting. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 92-99. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).92-99
