CC BY
77
БодакА.И. Зарубежный опыт развития сельскохозяйственного производства
Обосновано положение сельскохозяйственного производства зарубежных и отечественных предприятий. Проанализированы меры и перспективы развития на предприятиях нашего государства, включая опыт высокоразвитых стран Западной Европы, уделяя большое внимание государственному регулированию, сельскохозяйственном кредитованию, программе стимулирования инвестиций, предоставлению государственных субсидий и т.п.
Ключевые слова: сельское хозяйство, развитие предприятий, сельскохозяйственные предприятия, агропромышленное производство, зарубежные страны, инновации, государственная регуляция.
Bodak H.I. Foreign agricultural development companies
The article deals with the situation and reasonably agricultural foreign and domestic enterprises. Analysis activities and prospects of the business of our country, including the experience of highly developed Western European countries, paying great attention to government regulations, agricultural lending, investment promotion program, providing subsidies and so on.
Keywords: agriculture, enterprise development, agricultural enterprises, agricultural producers, foreign countries, innovation, government regulation.
УДК 658.012.32 Астр. Р.Б. Втьгуцька1 - НУ "Львыська пол1техтка "
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВИМ ШДПРИеМСТВОМ: СУТН1СТЬ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
Розглянуто та дослщжено сутшсть поняття "оргашзацшна структура управлш-ня". Видшено принципи, на яга потрiбно опиратись шд час 11 формування. Виокрем-лено етапи формування оргашзацшно! структури управлшня та охарактеризовано !х. Визначено основш фактори впливу на побудову оргашзацшно! структури управлшня.
Ключовг слова: оргашзацшна структура управлшня, принципи формування, фактори впливу, типи оргашзацшних структур, способи формування.
Постановка проблеми. В умовах ринкових вщносин в останш роки шд-приемства дедал1 частше виникають проблеми нестабшьного фшансового стану, неефективносл !хньо! д1яльносл на ринку, зокрема попршення виробничо-економ1чних, сощально-психолопчних, оргашзацшних процешв тощо. Причиною цього е неефективнють д1ючих систем менеджменту, зокрема нерацюналь-нють сформованих оргашзацшних структур управлшня. Вивчення практично! д1яльносп промислових тдприемств дають змогу стверджувати, що чинш орга-шзацшш структури бшьшосл тдприемств е недосконалими, характеризуються нечггюстю побудови, дублюванням функцш структурних шдроздшв 1 посадо-вих оаб тощо. Все це потребуе Грунтовного дослщження сутносл поняття "оргашзацшна структура управлшня", встановлення фактор1в впливу на процес !х формування та удосконалення.
Аналiз досл1джень i публiкацiй. Поняття "оргашзацшна структура управлшня" виникло у ХХ ст. Багато науковщв займались 1 займаються досль дженням цього питання, роблячи великий внесок у розвиток оргашзацшних структур управлшня. Вперше це поняття було введено 1 дослщжено англшськи-ми вченими-б1хевюрютами Т. Бернсом та Г. Старкером. На особливу увагу зас-
1 Наук. керавник: доц. Н.Г. Георпадо, канд. екон. наук
луговують дослщження у цьому напрямку З.П. Румянцевой I. Ансоффа, Р.З. Ак-бердша, B.I. Голжова, Л.А. Базилевича, А.А. Мазараю, Г.€. Мошека, I.K. Пого-даева, М.В. Нжолайчук, С.Ю. Лапщько^ В.М. Дщенка, Ю.В. Паканевича, А.В. Семенчука. Також, доцiльно назвати таких науковщв, в яких можна прос-тежити деякi спiльнi аспекти розумшня цього поняття: О.€. Кузьмiн та О.Г. Мельник вважають, що це сукупнють шдроздшв; М. Месков, М. Альберт, Ф. Хедоур^ T.I. Лепейко лопчш взаемовiдносини рiвнiв управлшня; Р.А. Фат-хутдшов, Г.В. Назарова, Л.1. Шваб - сукупнiсть взаемопов'язаних тдпорядкова-них елементiв управлiння.
Основна мета - дослщження сутностi органiзацiйноï структури управ-лiння, визначення етапiв ïx формування.
Виклад основного матер1алу. Створення тдприемств рiзниx оргашза-цiйниx форм власносл передбачають побудову вiдповiдноï органiзацiйноï структури управлiння. Структура походить вщ лат. слова "structura" (побудова, будую) передбачае внутрiшню побудову певного об'екта, яка вщображае взаемозв'язки всерединi об'екта [1, ст. 99]. Багато науковщв дослщжують сут-нiсть поняття "оргашзацшна структура управлiння", даючи своï визначення та розумшня, яю представленi в табл.
На засадах вивчення лггературних джерел можна сформувати авторське визначення оргашзацшжя структури управлiння (ОСУ), тд якою доцiльно ро-зумiти сукупнють певних елементiв, пiдроздiлiв, яю формуються на кожному пiдприемствi вiдповiдно до його цшей та завдань тдприемства, вщображаючи при цьому взаемозв'язки мiж пiдроздiлами, ïxню iерарxiчну побудову, сприяючи координацiйнiй дiяльностi пщприемства.
Для розвитку пiдприемства необxiдно створити необxiднi умови, врахо-вуючи змiни середовища функцюнування пiд час формування стратегiï розвитку, цшей, побудови ОСУ, прийнят управлшських рiшень для оцiнювання ефективноï дiяльностi пiдприемства. Вона залежить вщ виробничоï структури, яка зумовлена спецiалiзацiею i масштабами виробництва, ступенем розвитку тдприемства, рiвнем використання теxнiки та технологи, зовшшшми i внутрш-шми умовами заснування, формами органiзацiï пращ [6, с. 42]. А якють вироб-ничоï дiяльностi на промисловому пiдприемствi насамперед залежить вщ ефек-тивноï побудови органiзацiйноï структури управлшня та прийнятих управлшсь-ких ршень. Саме ОСУ показуе взаемозв'язок мiж рiзними пiдроздiлами управ-лiння, ï^ki iерарxiчну будову, забезпечуючи при цьому розвиток виробничо-економiчниx iнтересiв пщприемства.
Кожна органiзацiйна структура управлiння повинна насамперед вщповь дати цiлям, завданням, економiчнiй дiяльностi даного пiдприемства, вона зав-жди е формальною, сформована вщповщно до певних норм та нормативiв. ОСУ е одним з елеменпв меxанiзму господарювання пiдприемства загалом, де вщоб-раженi виробничо-економiчнi взаемозв'язки, яю сприяють його розвитку. Л.1. Евенко [14] видiляе певнi тдходи, яких треба дотримуватись пiд час формування ОСУ вщповщно до ïxнього еволюцiйного розвитку: побудова системи управлшня через завдання "синтезу структури" з виокремленням деяких пер-винних елеменпв; вдосконалення органiзацiï через завдання "оргашзацшних змш"; проектування системи управлшня через завдання "рацiоналiзацiя технологи органiзацiйниx процесiв"; ситуацiйний вибiр щодо характеристики ОСУ.
Табл. Трактуванняпошипит "органЬацшшструктурауправлшня"р1зними авторами
№
Науковщ
Означення оргашзацшно! структури управлiння
Спiльнi характеристики
Кузьмш О. С., Мельник О.Г.
Впорядкована сукупшсть тдроздшв, якi формують рiвнi управлшня, 1х взаемозв'язки та механiзми управлшня органiзацieю [2].
Франчук В.
Фатхутдь нов Р.А.
Впорядкована сукупнiсть органв, якi дають змо-гу управляти оргашзащею та И вщиосинами [3].
Сукупшсть взаемопов'язаних елементiв об'екдв управлiння [4].
Назарова Г. В.
Упорядкована сукупнiсть взаемопов'язаних елеменпв, що знаходяться в стшких взаемо-вщиосинах, як забезпечують 1х функцюну-вання та розвиток як единого цшого [5].
Органiзацiйну структура управ-лшня розглядають. як певну сукупшсть складових елеменпв, якi взаемодiють мiж собою, забезпечу-ючи розвиток пiд-приемства.
Лапшька СЮ.
Один з елеменпв мехашзму господарюван-ня; вона вiдображае насамперед процеси ви-робничо-економiчного характеру i мае вщпо-вiдати iнгересам розвитку виробництва [6].
Шваб Л.1.
Форма системного управлшня, яка визначае склад 5заемодш та пiдпорядкованiсть 11 елеменпв з ви-користанням лишних, функцюнальних i мшфун-шюнальних зв'язкiв у процеа спiлкування [7]
Дiденко В.М.
Ансофф I.
Внутршня органiзацiйна побудова будь-яко1 тдприемницько! системи, яка iстотно впливае на результативнiсть взаемодц И складових [8].
Композищя системи управлшня [9].
Оргашзацшна структура управ-лшня розглядають як певну систему, в якш взаемодiють ус складовi для за-безпечення резуль-тативностi.
Лепейко Т.1.
Логiчнi взаемовщносини рiвнiв управлшня та шдроздЫв, що побудованi у споиб, який дае змогу найбшьш ефективно досягти мети оргашзацц [10]
Розглядають як су-купшсть взаемо-вiдносин, якi фор-муються.
10
11
Месков М., Альберт М., Хедоурi Ф.
Лопчш взаемовдаосини рiвнiв управлшня i функцiональних галузей, побудованi у та-кiй формi, яка дае змогу найбшьш ефектив-но досягати цшей оргашзацц [11].
Нiколайчук М.В.
Форма розподшу i кооперування управ-лшсько! дiяльностi, в межах яко1 вiдбу-ваеться процес, спрямований на досягнення цшей менеджменту [12]
Розглядають як сукупшсть взаемо-вiдносин, якi фор-муються на управ-лшському рiвнi для досягнення щ-лей шдприемства.
12
Мазаракi А А., Мошек Г.С., Голеба Л. А., Погодаев 1.К., Паканевич Ю.В. Семенчук А.В.
Склад i субшдрядтсть взаемопов'язаних уп-равлшських ланок, якi забезпечують здшснення функщй i завдань управлшня ор-гашзащею [1]. У цьому визначеннi тд ланками управлшня розумтать один чи декшь-ка пiдроздiлiв, що виконують певну фун-кцiю менеджменту: планування, регулюван-ня або координацта роботи кшькох служб чи апарату управлшня загалом [13, с.78].
Показано тдпо-рядкованiсть, взаемозалежнiсть мiж керiвною та керованою части-нами для виконан-ня поставлених завдань.
1
4
5
6
9
Примака: * систематизовано на основ! вивчених лггературних джерел.
Основне вихщне положення будь-яко! науково! сисгеми формуеться з допомогою дотримання певних принцитв. М. Вебер [15] видшив основш прин-ципи формування ОСУ на сучасних пiдприемсгвах: принцип iерархiчностi р!в-
шв управлшня; принцип вщповщносл повноважень та вщповщальносп пращв-ниюв, згiдно з ieрархiчною пiрамiдою; принцип розподiлу пращ, вщповщно до функцiй та спещатзацп пращвниюв; принцип форматзацп та стандартизацп дь яльностi працiвникiв; принцип квалiфiкацiйного шдбору працiвникiв
А.М. Кандиба [16, с. 95, 105], своею чергою, видшяе ще таю принципи формування ОСУ, як первиннють функцш i вториннють елементiв управлiння, спецiалiзацiя ланок управлшня, функцюнальна автономнiсть деяких елементiв управлшня, оптимiзацiя та рацiоналiзацiя числа i норм елементiв управлiння, узгодженiсть прав, обов'язюв, вiдповiдальнiсть елементiв управлiння, оптимальна узгоджешстъ централiзацil i децентралiзаци в управлiннi, системний щдхщ в управлшнц iерархiчнiсть i зворотний зв'язок.
Первиннють функцш i вториннють елеменпв управлiння допомагае виз-начити трудомюткють та характер роботи, а також необхвдну чисельнiсть персоналу, яка зайнята у цш сферi управлшня. Спецiалiзацiя ланок управлiння - це процес формування департамента, управлiнь, вщдщв, служб, груп та шших структурних ланок за функцiональною чи галузевою ознакою для того, щоб вони спецiалiзувалися на виконаннi одше! функцп управлiння. Оптимальне число ланок управлшня - це вимога, за яко1 число ланок як структуроутворювальних характеристик апарату управлiння тюно узгоджуеться з масштабами та обсяга-ми д!яльносл апарату управлiння, чисельнiстю персоналу та шшими умовами. Механiчне скорочення ланок управлшня або штучне збшьшення 1х призводить до ускладнень стосовно здшснення процесiв управлiння, а також зниження його ефективностi [16, с. 106-107].
анр! Файоль [8, с. 155-156] видшяе таю принципи, яких необхщно дот-римуватись для управлшня, зокрема як розподш працi, повноваження i вщповь дальнiсть, дисциплiна, единовладдя, еднiсть напряму д!яльносл, шдпорядкова-нють особистих iнтересiв над загальними, винагорода персоналу, централiзацiя, скалярний ланцюг (iерархiя управлiння), порядок, справедливiсть, стабiльнiсть робочого персоналу, шщатива, корпоративний дух. Б.З. Мшьнер [17] видiляе три основш принципи щодо розроблення ОСУ: видшення стратегiчних та коор-динацiйних функцш вщ оперативного управлiння; пiдсилення функцш прогно-зування, оцiнювання та аналiзу за видами виробничо-господарсько1 д1яльностц сполучення вертикального та горизонтального управлiння.
Дослщивши р!зш лiтературнi джерела, можна видшити основш принципи: спецiалiзацiя елеменпв управлiння полягае у тому, що кожен структурний шдроздш зосереджений на виконанш конкретних завдань, в яких вш е найбiльш компетентним; централiзацiя та децентралiзацiя управлiння полягае у розподш повноважень на пщприемст, своею чергою, центратзоване - здiйснюеться тшьки на верхньому р!вш, а децентратзоване - розподiляеться м!ж нижшми р!внями управлiння; iерархiчность побудови управлiння полягае у подш структурних одиниць на р!вш управлiння, тобто формуеться вщ вищого до нижчого; розподшу працi вщповщно до обов'язюв, функцш та вщповщальносп полягае у тому, що кожний елемент структури повинен виконувати покладену на нього роботу; впорядкованють м!ж елементами управлiння; розмежування стратепч-них функцш вщ управлшня.
П1д час формування ОСУ доцшьно дотримуватись запропонованих принцишв, видiливши необхiднi етапи, як зображено на рис. 1 i проаналiзовано в цiй роботi.
1. Визначення цшей тдприемства
2. В становления та анал1з фактор1в вил иву
3. Побудова модел1 управлшня шдприемством
4. Виб1р виду ОСУ
т
5. Виб1р способу формування ОСУ
Рис. 1. По^довшсть формування оргашзацшног структури управлшня промисловими тдприемствами
(розробка автора на основ1 вивчених лтературних джерел)
Визначення цшей е основним i актуальним аспектом пiд час започатку-ваннi та подальшому розвитку тдприемства. Цiлi пiдприемства залежать вiд характеру дiяльностi самого пiдприемства i завжди повиннi бути конкретними, перспективними, взаемоузгодженими, зрозумiлими, такими, щоб максимально забезпечити його розвиток. Цш формуються на певний перiод i бувають коротко-, середньо- та довгостроковг
В.А. Верба видiляе чинники визначення цшей розвитку тдприемств, зокрема: клiентоорiентованiсть; соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу; збалансова-шсть розвитку в трiадi "виробництво - еколопя - соцiумм; домiнування немате-рiальних складових у набуттi сталих стiйких конкурентних переваг; пiдвищення гнучкосп компани як системи [18, с. 276]. Цш пiдприемства можуть бути спря-мованi на виробничий процес, на певний шдроздш або на дiяльнiсть усього тд-приемства, на покращення свого фiнансового стану, на завоювання сегменту ринку - як нащонального так i мiжнародного, покращення сощально-психоло-гiчного клiмату на тдприемств^ задоволення споживчих потреб, проте тд-приемство насамперед спрямоване на задоволення стратепчних цiлей. Саме стратегiя вщображае його напрям та перспективу його дiяльностi. М1ж оргашза-цiйною структурою управлшня та стратегiею iснуе безпосереднш взаемозв'язок.
Американськ вченi довели, що вiдповiднiсть структури управлiння стратеги розвитку важливо не тiльки для досягнення максимально! економiчноl ефективностi, але i для виживання пiдприемства i його зростання. А. Чандлер на основi аналiзу дiяльностi 80 найбiльших компанш США дiйшов висновку, що стратепя мае визначальний вплив на структуру: змши в структурi йдуть за змь нами у стратеги. Вш виявив: якщо за змiнами в стратеги не випливали змiни в структур^ то спостерiгалися неефективнi результати. Оскшьки темп змiни нав-колишнього середовища пiдсилюеться, то пiдприемство повинне уточнювати сво! стратеги частiше, тж це було в минулому, щоб установити !х вiдповiднiсть вимогам ринку. Це означае, що змiни в стратеги передують змiнам у структурi i ведуть до них. Структура управлшня бшьш iнерцiйна стосовно стратеги, оскшьки фактори, що впливають безпосередньо на вибiр структури, у чаш змшюють-
ся повшьшше, нiж тi, що впливaють m вибip стpaтегiï [б, с. 53]. Ш^иктад, y pa3i обpaння стpaтегiï iнновaцiй доцiльно сфоpмyвaти нефоpмaлiзовaнy децен-тpaлiзовaнy ОСУ. У pa3i фоpмyвaння стpaтегiï нa зменшення витpaт - сгабшьну iepapxiчнy оpгaнiзaцiйнy стpyктypy yпpaвлiння, a y pa3i поeднaння попеpеднix двоx стpaтегiй - змiшaнy, тобто поедшння оpгaнiчноï тa iepapxiчноï ОСУ.
Щодо встaновлення тa aнaлiзy фaктоpiв впливу нa фоpмyвaння ОСУ, то Т.М. Цигaнковa видiляe тpи групи внyтpiшнix чинниюв: стpaтегiчнi (мiсiя, цш, коpпоpaтивнi стpaтегiï); yпpaвлiнськi (iснyючa оpгaнiзaцiйнa стpyктypa; ^arcra-кa yxвaлення yпpaвлiнськиx piшень; готовнiсть до делегyвaння повновaжень (децентpaлiзaцiï); коpпоpaтивнa кyльтypa); pесypсно-оpгaнiзaцiйнi (дивеpсифi-кaцiя дiяльностi 3a кpaïнaми тa pегiонaми; товapнa дивеpсифiкaцiя, мотиви тa моделi виxодy фipми нa зовшшш pинки, чaсткa pинкy, pозмip фipми, нaявнi pе-сypси (фiнaнсовi, людсью, виpобничi)) [19, с. 302].
Кожга ОСУ мae низку спiльниx фaктоpiв [2, 13, 1], зокpемa це лaнки уп-paвлiння, окpемi пpaцiвники, вiдносини мiж ними, якi фоpмyють гоpизонтaль-ний тa веpтикaльний подш, стyпiнь центpaлiзaцiï тa децентpaлiзaцiï, pозподiл фyнкцiй yпpaвлiння, зaвдaнь, повновэжень мiж пiдpоздiлaми тa вiдобpaження зв'язкiв мiж ними, iнфоpмaцiйнi взaeмозв'язки, чисельнiсть пpaцiвникiв, кшь-кiсть piвнiв yпpaвлiння, кшьюсть пiдpоздiлiв, зэлежно вiд величини тд-пpиeмствa; iнфоpмaцiйно-теxнiчне зaбезпечення.
Рис. 2. Фактори впливу на формування ОСУ
(розробка автора на omoei вивчених лтературних джерел)
Bpaxовyючи фaктоpи внyтpiшнix тa зовнiшнix дiй, pеaлiзaцiï стpaтегiï тд-пpиeмствa, досягнення цiлей, можга визнaчити ефективнiсть оpгaнiзaцiйноï стpyктypи yпpaвлiння. Opгaнiзaцiйнa стpyктypa вiдбивae сyкyпнiсть способiв, 3a допомогою якиx пpоцес npaui pоздiляeться нa окpемi pобочi зaдaчi тa досягaeться кооpдиновaнiсть виконaння цж зaдaч. Пiд чaс побудови ïï моделi yпpaвлiння тд-пpиeмством основними склaдовими побудови yпpaвлiння пiдпpиeмством будуть: види дiяльностi, види iнфоpмaцiйниx потоюв, piвнi yпpaвлiння.
Необxiдно пaм'ятaти, що кожне пiдпpиeмство обиpae певний вид свое1' подвльшо!' дiяльностi, який е для нього aктyaльним зaлежно вщ мiсiï, цiлей, величини тощо. Це може бути в^обничий, ф^нтовий, комеpцiйний вид дiяль-ностi. Для тас доцiльно pозглядaти пpомислове пiдпpиeмство, яке зaймaeться виpобничим видом дiяльностi. Biн визнaчae номенклaтypи, aсоpтимент дiяль-ностi пiдпpиeмствa, обгpyнтyвaння обсягу виготовлення пpодyкцiï вiдповiдно до потpеб pинкy, сезонностi пpодyкцiï, оптимiзaцiя виpобничиx можливостей тa
збaлaнсyвaння ïï потужностей, фоpмyвaння необxiдноï програми, ïï розроблення i дотримання опеpaтивно-кaлендapниx графшв щодо випуску пpодyкцiï на пев-ний пеpiод, забезпечення мaтеpiaльно-теxнiчними ресурсами.
Для забезпечення подальшого розвитку пщприемство повинно створити iнфоpмaцiйнy базу, яка наповнюеться i встановлюеться з допомогою шформа-цiйниx потокiв. Цю базу формують на кожному пiдпpиeмствi безпосередньо. Створення шформацыню потоков забезпечуеться комп'ютерним обладнанням, додатковими теxнiчними засобами, тому тдприемство може використовувати систему aвтомaтизовaноï оброблення iнфоpмaцiï (САО1), яка тдвищить його pезyльтaтивнiсть, яюсть керування та ефективне використання його pесypсiв. За paxyнок iнфоpмaцiйного забезпечення змiнюються (вдосконалюються) цiлi, що, своею чергою, призводить до еволюцшного розвитку ОСУ.
ОСУ будуеться за принципом пipaмiди i мае кшька iepapxiчниx piвнiв. Iepapxiчнiсть структури забезпечуе стiйкiсть до впливу негaтивниx фaкгоpiв, дае змогу уникнути конфлiктниx ситyaцiй за paxyнок чiткоï pеглaментaцiï вщ-носин мiж кеpiвникaми та виконавцями. Iepapxiчнa побудова апарату управлш-ня тiсно пов'язана з центpaлiзaцieю yпpaвлiння - зосередженням оpгaнiзaцiйниx i розпорядницькю фyнкцiй на вищиx piвняx керування, а виконaвськиx - на нижчиx. У пpaктицi управлшня оpгaнiзaцieю застосовуються центpaлiзовaний i децентpaлiзовaний способи pозподiлy повноважень мiж кеpiвникaми вищого, середнього i нижчого piвнiв керування [l3, lC]. Швидкiсть адаптацп до змiн се-редовища залежить вiд ступеня центpaлiзaцiï (децентpaлiзaцiï) y прийнят pi-шень. Це пов'язано з i лею мipою, y якш повноваження веpxнього piвня пеpеxо-дять на бiльш низью piвнi yпpaвлiння (децентpaлiзaцiя) або збеpiгaються на веpxньомy piвнi (центpaлiзaцiя). Biд ступеня центpaлiзaцiï в yмовax швидкоï адаптацп до зовшшнього середовища залежать прийнят yпpaвлiнськi piшення. Децентpaлiзaцiя yпpaвлiння вщбуваеться в двоx взaeмозaлежниx нaпpямax: через делегування прав y прийнятп piшень i за paxyнок розукрупнення великиx компaнiй i пеpеxодy до вщносно невелика aвтономниx стpyктypниx одиниць, надшеню правами приймати piшення з всix виpобничиx i господapськиx пи-тань. У децентpaлiзовaномy yпpaвлiннi повноваження розподшяються на ниж-чиx piвняx, ïx застосовують велика пiдпpиeмствa, проте не юнуе повнiстю цен-тратзованю i децентpaлiзовaниx пiдпpиeмств [2, б]. Кожна оргашзацшна структура yпpaвлiння мае низку стльню особливостей, як необxiдно вpaxyвa-ти пiд час ïï формування, зокрема: видiлення piвнiв управлшня (вищий,(пер-ший), сеpеднiй (другий), нижчий (третш)). До першого piвня належать: директор та його заступники. До другого - виpобничi шдроздши, як можуть бути як основними, так i допомiжними. До третього piвня належать виpобничi дiльницi.
Горизонтальш зв'язки формуються мiж пiдpоздiлaми одного piвня уп-paвлiння, мiж якими вiдбyвaeться обмiн iнфоpмaцieю, досягнення спiльниx цi-лей, що вiдобpaжae взаемодт мiж пiдpоздiлaми та ïx ефективнють. Вертикаль-ний подiл вiдобpaжae взаемозалежнють мiж piзними piвнями yпpaвлiння. Вш показуе iepapxiчнy будову оpгaнiзaцiï, тобто накази, тдпорядкування, вкaзiвки здiйснюють вщ вищого piвня до нижчого, який показуе нам фyнкцiï кожного piвня. Miж подiлaми пpaцi iснye безпосереднш зв'язок, адже якщо вiдбyдеться не яюсне виконання постaвлениx завдань на нижчому piвнi, то це приведе до не
чiткостi, не узгодженосп дiй всiй стpyктypi. Kомп'ютеpизaцiя в yпpaвлiннi тд-пpиeмствa с^ияе pозвиткy гоpизонтaльниx зв'язюв мiж менеджеpaми i п^оз-дiлaми, зaвдяки можливост пpямого доступу до необxiдноï iнфоpмaцiï.
Пiсля побудови моделей yпpaвлiння гад^ием^^у необxiдно обpaти вид ОСУ. До видiв ОСУ нaлежaть: лiнiйнa, функцюнвльта тa комбiновaнa. ОСУ -це певний оpгaнiзм цieï оpгaнiзaцiï, який пpитaмaнний сaме ïй (може мaти щось спiльне з iншими, ^оте зaвжди мae певну особливiсть).
Лшшш ОСУ xapaктеpизyeться пpостою, чiткiстю i зpозyмiлiстю взaeмо-вiдносин лaнок i пpaцiвникiв yпpaвлiння. 3a тaкоï с^ук^и кожен виконaвець мae одного безпосеpеднього кеpiвникa. Побyдовa вiдбyвaeться, як веpтикaльнa iepapxiя, тобто "знизу до веpxy" [2, б, 7]. Ця ^rpyErypa мae низку позитивниx i негативна aспектiв, зокpемa до позитивниx можта вiднести yзгодженiсть дiй, чiтке пiдпоpядкyвaння вiдповiдно до iepapxiчноï пipaмiди (кожний кеpiвник вщ-повiдae безпосеpедньо зa виконaння зaвдaнь його пiдопiчниx), a до негaтивниx можнa вщнести, те що вот не е гнучкою, непpистосовaною до опеpaтивниx i поточниx зaвдaнь, нa кеpiвникa поклaдено висок вимоги, щодо його raa^rna-цшного piвня з piзниx зaвдaнь. Отже, тaкy стpyктypy yпpaвлiння можнa вико-pистовyвaти тодi, коли системa оpгaнiзaцiï е пpостою тa мae ст&т умови функць онyвaння, тобто та мaлиx пiдпpиeмствax aбо нa почaткy зapодження.
Фyнкцiонaльнy ОСУ зобpaжено y виглядi iepapxiчниx взaeмовiдносин мiж кеpiвником i пiдлеглими нa piзниx piвняx yпpaвлiння, мiж якими немae без-посеpеднього пiдпоpядкyвaння. 3гiдно з B.M. Дщенком тa Л.I. Швaб в цш стpyктypi, yпpaвлiння здiйснюeться з допомогою п^оздЫв, як спещ&тзують-ся та виконaннi конкpетниx видiв pобiт, тобто кожний пiдpоздiл мae своï чiтко визнaченi конкpетнi зaвдaння й обов'язки [S, 7]. До позитивниx aспектiв цieï стpyктypи можнa вщнести високу компетентнiсть пpaцiвникiв, спецiaлiзaцiя та викотанш певного виду дiяльностi, a до негативна - немae одного кеpiвникa, який буде вiдповiдaти зa виконaння певниx фyнкцiй, зниження вщповщвльносп зa зaвдaння, неyзгодженiсть дiй, дублЕ^нта вкaзiвок. Отже, тaкa стpyктypa yсyвae основний недолiк фyнкцiонaльноï стpyктypи i дae змогу зосеpедитись ке-piвникy нa виконaннi aдмiнiстpaтивно-yпpaвлiнськоï pоботи, тобто вш мae змогу доpyчити виконaння певниx зaвдaнь висококвaлiфiковaномy yпpaвлiнськомy пеpсонaлy.
Kомбiновaнi оpгaнiзaцiйнi стpyктypи - це поедтання y пpоцесi pозвиткy лiнiйниx тa фyнкцiонaльниx стpyктyp для подолaння ïxнix недолiкiв. Kомбiно-вaнa ОСУ оxоплюe кiлькa видiв, деяк з ниx мвють своï piзновиди, a тi - своï, ^оте кожнi мвють своï xapaктеpнi особливосп, як пiдпpиeмство може обpaти вщповщно до своïx xapaктеpистик. Oсновнi види комбiновaниx ОСУ: лшшно-фyнкцiонaльнi; лiнiйно-штaбнi; бюpокpaтичнi: paцiонaльноï бюpокpaтiï; дивь зшт (пpодyктовi, геогpaфiчнi, споживчi); aдaптивнi: пpоектнi; мaтpичнi; ^ог-paмно-цiльовi; кооpдинaцiйнi; конгломеpaтнi.
Oстaннiй етaп фоpмyвaння оpгaнiзaцiйноï стpyктypи yпpaвлiння полягae y вибоpi способу фоpмyвaння, який можнa подiлити m двa типи: побyдовa новоï ОСУ aбо pеоpгaнiзyвaння iснyючоï ОСУ. BapTO зayвaжити, що фоpмyвaння ОСУ вiдбyвaння нa почaткy дiяльностi пiдпpиeмствa i це е його побyдовa. Bонa з^лежить вiд фоpми пiдпpиeмствa, виду його дiяльностi, обсягiв його функцюну-
17б
Збipник нaукoвo-тexнiчниx npaqb
вання, вщ його цiлей, вщ продукци, зокрема И сезонностi, вiд географiчного роз-ташування, тощо. Пiд час побудови оргатзацш варто опиратись на оргатза-цiйне проектування, яке своею чергою формуе ОСУ рiзних видiв, залежно вiд И структури, цiлей, виду дiяльностi, форми заснування. ОСУ займае одне з ключо-вих мюць у менеджментi, адже саме вона вщображае усi зв'язки мiж пщроздша-ми. Формуеться структура тодi, коли створюеться пiдприемство i може змiнюва-тись протягом його функцiонування. Оргатзацшна структура е базисом оптимь зацй функцiонування пiдприемства та використання його виробничо-технолооч-ного потенцiалу. Доцiльно розглянути традицiйну методику розроблення схеми органiзацiйноl структури, яку ще називають оргатзацшною дiаграмою або орга-нiграмою. Схема складаеться з прямокутникiв, в яких вказанi найменування посад пращвниюв або пiдроздiлiв. Цi прямокутники з'еднат мiж собою лiнiями без стршок, як спрямованi зверху донизу, вщображаючи при цьому вiдповiдне уп-равлшське домiнування верхнiх iерархiчний рiвнiв над нижтми.
Проте, якщо побудована ОСУ не вщповщае стратегiчному спрямуваннi тдприемства, вона стае неефективною для нього, деяю попереднi етапи втрача-ють свою актуальнють, тодi пiдприемство може реоргатзувати чинну ОСУ. Варто пам'ятати, що органiзацiйна структура управлiння протягом перюду юну-вання може змiнюватись i поеднувати в собi декшька 1х видiв, проте постiйно повинна враховувати змши кон'юктури ринку. Реоргашзащя е необхщним про-цесом для устшного та подальшого розвитку тдприемства, викликана змiнами функцiонування середовища, пристосування та конкурентоспроможнiсть пд-приемства. З удосконаленням (реорганiзуванням) ОСУ виникають новi можли-востi щодо пiдвищення продуктивносп, ефективностi та пiдвищення якостi уп-равлiння пщприемством. Отже, реорганiзацiя вщображае процес удосконалення пiдприемства, який вщображае змши на попереднх етапах.
Значимють ОСУ полягае у забезпеченнi координацп та виконаннi всiх функцiй менеджменту; визначення прав, обов'язюв, вiдповiдальностi на вах уп-равлiнських рiвнях вщ яко! своею чергою залежить И ефективна дшльтсть, процвiтання та виживання на ринку; допомагае визначити поведшку ствробгг-никiв, тобто стиль, яюсть працi, узгодженiсть мiж колективом.
Висновки i перспективи. Поняття "органiзацiйна структура управлiн-ня" е важливою складовою побудови будь-якого пiдприемства, адже формуеться одночасно iз його створенням. Проте для того, щоб обрати необхщну структуру потрiбно поетапно И сформувати, враховуючи рiзнi аспекти. Зокрема за ефективноl взаемодil iз факторами зовтшнього середовища, задоволеннi потреб споживачiв, продуктивному розподiлi i чгткому спрямуваннi зусиль працiв-никiв, досягненш основних цiлей органiзацil, можна стверджувати, що обрана ОСУ е оптимальною для цього тдприемства, проте на той час, поки ринкова ситуащя буде не змшною або И вплив на це пiдприемство - незначним. Одне з головних завдань для керiвництва тдприемства е перехщ на новi принципи гос-подарювання, змiна прiоритетiв дiяльностi, використаннянових теоретичних по-ложень менеджменту для навчання працiвникiв, необхiднiсть оцiнювати перспективи розвитку з погляду потенцiйних можливостей пiдприемства у процесi вибору оптимальноl органiзацiйноl структури управлiння. Подальшi дослщжен-ня будуть полягати у класифжацп ОСУ та оцiнюваннi 1х ефективносл.
Л1тература
1. Менеджмент: теорiя i практика : навч. пошбн. А. А. Ma3apaKÍ, Г.С. Мошек, Л. А. Гом-ба, 1.К. Погодаев. Ю.В. Поканевич. А.В. Семенчук / за заг. ред. канд. екон. наук, проф. Г.С. Мошека. - К. : Вид-во "Атака", 2007. - 584 с.
2. Кузьмш О.С. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. поабн. / О.С. Кузь-мiн, О.Г. Мельник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", "1нтелект-Захщ", 2003. - 352 с.
3. Франчук В. Основи менеджменту : навч. поабн. / В. Франчук. - Львiв : Вид-во "Каме-няр", 1997. - 95 с.
4. Фатхудiнов Р.А. Управлiння конкурентоздатшстю органiзацiï : пiдручник / Р.А. Фат-хутдiнов, Г.В. Осовська / за заг. ред. Г.В. Осовськог - К. : Вид-во "Кондор", 2009. - 470 с.
5. Назарова Г.В. Оргашзацшш структури управлшня корпоращями : монографiя / Г.В. Назарова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Харгав : ВД "1НЖЕК", 2004. - 420 с.
6. Лапщька С.Ю. Управлшня тдприемством в умовах шновацш : монографiя / С.Ю. Лапщька. - Днiпропетровськ : Изд-во "Наука" i освгга, 2002. - 236 с.
7. Шваб Л.1. Основи тдприемництва : навч. посiбн. / Л.1. Шваб. - К. : Вид-во "Караве-ла", 2006. - 344 с.
8. Дщенко В.М. Менеджмент : тдручник / В.М. Дщенко. - К. : Вид-во "Кондор", 2008. -
584 с.
9. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф : пер. с англ. / под ред. Ю.Н. Каптуревского и др. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 414 с.
10. Лепейко Т.1. Менеджмент : навч. поабн. / Т.1. Лепейко, О.М. Миронова. - Харгав : Вид-во ХНЕУ, 2010. - 204 с.
11. Мескон М.Х. Основы менеджмента : пер. с англ. / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хе-доури. - М. : Изд-во "Дело", 1992. - 702 с.
12. Управлшня тдприемством: органiзацiйно-економiчний аспект : монографiя / за ред. д-ра екон. наук, проф. В.М. Нижника, канд. екон. наук, доц. М.В. Нжолайчука. - Хмель-ницький : Вид-во ХНУ, 2010. - 389 с.
13. Управлшня тдприемством в умовах розвитку ринку : наук. вид. / В.М. Гриньова, М.М. Новжова, О.М. Красноносова, О.Ю. Проскура, М.М. Сакун. - Харюв : Вид-во ХДЕУ, 2003. - 168 с.
14. Евенко Л.И. Организационные управления промышленными корпорациями США (теория и практика формирования) / Л.И. Евенко. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 350 с.
15. Д. Рябых Типовые организационные структуры предприятий / Д. Рябых, 2008. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.cfin.ru/management/iso9000/iso9000_org chart.shtml
16._Кандиба А.М. Менеджмент зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю : навч. поабн. / А.М. Кандиба. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2004. - 508 с.
17. Мильнер Б.З. Теория организаций / Б.З. Мильнер. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1998. -
336 с.
18. Верба В.А. Управлшня розвитком компани : навч. поабн. / В.А. Верба, О.М. Гре-бешкова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2011. - 482 с.
19. Циганкова Т.М. Мiжнародний маркетинг: теоретичш моделi та бiзнес-технологiï : монографiя / Т.М. Циганкова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 406 с.
Вильгуцька Р.Б. Организационная структура управления промышленных предприятий: сущность и этапы формирования
Рассмотрены и исследованы сущность понятия "организационная структура управления". Выделены принципы, на которые нужно опираться при ее формировании. Определены и охарактеризованы этапы формирования организационной структуры управления. Определены основные факторы влияния на формирование организационной структуры управления.
Ключевые слова: организационная структура управления, принципы формирования, факторы влияния, типы организационных структур, способы формирования.
Vilhutska R.B. The organizational structure of the management of the industrial enterprises: the essence and the stages of forming
Annotation. In the article considered and investigated the essence of the definition of the organizational structure of the management. There was allocated the principles that need to resist at the forming that organizational structure of the management. Formed and characterized the stages of the management. In the article was determined the main factors of the influence on the construction of the structure of the management.
Key words: the organizational structure of the management, the principles of the management, the factors of the influence, the types of organizational structure, the ways of the forming.
УДК369.54 (477) Доц. С.М. Гончарук1, канд. екон. наук; студ. Ю.В. ГончаруК
РОЛЬ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНС1ЙНИХ ФОНД1В У РЕФОРМУВАНН1 ПЕНСШНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Проаналiзовано систему недержавних пенсшних фондiв в Укра1ш та за кордоном i визначено !х роль у реформуванш пенсшно!' системи Украши. ОбГрунтовано, що реформування пенсшно1 системи - складний, багатогранний i комплексний про-цес, який мае ютотно змшити баланс полгтичних, економiчних та сощальних штере-шв населення, систему державних фшанэдв, функцюнування рингав працi та кашталу.
Ключовг слова: пенсiйна система, недержавш пенсiйнi фонди, рiвнi пенсшно1 системи, реформування пенсiйноi системи.
Головне завдання жнсйно! системи полягае у гарантуванш громадянам пенсiйного вiку, яю не в змозi бiльше працювати, компенсацiю втраченого заро-бiтку у вигл_вд адекватного розмiру пенсп. Пенсшна система мае забезпечити:
• створення стшко! фiнансовоi системи для екон(^чного захисту людини у старостi та шших випадках, передбачених законодавством за рахунок стра-хових внескiв роботодавщв i застрахованих осiб;
• створення ефективноi пенсiйноi системи за участю представникш соцiально-го партнерства;
• встановлення даевого контролю за цiльовим використанням пенсшних коштш. Усi держави мають певш зобов'язання щодо сво'х працюючих громадян
i громадян похилого вiку, яю не працюють, i якщо система пенсшного забезпе-чення перестае бути ефективною, то це означае, що застаршу систему пенсшного забезпечення необхщно реформувати.
Змiни в пенсшнш системi визначаються демографiчними тенденцiями та економiчними факторами i умовами. Структура пенсiйноi системи мае регулю-ватись вщповщно до законодавчоi бази, а також на основi оцiнки демографiч-них i економiчних тенденцiй, тобто на осжга зроблених прогнозiв щодо тенден-цiй найбiльш важливих змшних пенсiйноi системи. Реформування пенсiйноi системи повинно повнютю забезпечити належний рiвень життя людей похилого вiку на засадах соцiальноi справедливостi, гармонiзацii взаемин мiж поколiння-ми та сприяння економiчному зростанню.
Аналiз стану пенсшного забезпечення i розроблення подальших шляхiв його реформування вимагае змiн у галузi макро- i мiкроекономiки, фшанав, те-орii соцiального забезпечення. Питання пенсшного забезпечення дослщжували
1 Львiвська державна фiнансова академiя;
2 НУ '^bBÍBCbKa полiтехнiка"
