CC BY
23
Ofik M.P. Administrative decisions are in relation to providing of positive influence of co-operation on the level of innovative development of enterprises
Determination of concept is specified "administrative decision", the extended classification of administrative decisions and graphic model of control the system by innovative development is built by the subjects of co-operation from position of administrative decisions, the stages of technology of acceptance and realization of administrative decisions are selected
Офик М.П. Управленческие решения, обеспечивающие позитивное влияние кооперирования на уровень инновационного развития предприятий
Определено понятие "управленческое решение", построена расширенная классификация управленческих решений и графическая модель системы управления инновационным развитием субъектами кооперирования с позиции управленческих решений, выделены этапы технологии принятия и реализации управленческих решений.
УДК 658.6/.8(477.8):061.5 Доц. Р.П. Шдлипна, канд. екон. наук -
Ужгородський навчальний центр КНТЕУ
АДАПТАЦ1Я ОРГАНВАЦП СТРАТЕГ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ ДО СТРУКТУРИ УПРАВЛ1ННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ
п1дприемством
Дослщжено оргашзащю стратепчного аналiзу до структури управлшня торго-вельним тдприемством, з'ясовано типи оргашзацшно'1 структури тдприемства, виз-начено складники оргашзацшно'1 структури управлшня та запропоновано його модель.
Ключов1 слова: стратепчний аналiз, оргашзацшна структура управлшня, страте-пчш господарсью тдроздши.
Постановка проблеми. Запровадження { оргашзащя системи стратепчного анашзу в торпвл1 е одним з ключових практичних завдань, як якими сти-каеться кер1вництво торговельних тдприемств в процес постановки регулярного стратепчного управлшня. Будь-яка методика анашзу не може давати оч1кува-ного ефекту, якщо анашз виконуеться нерегулярно, а його результати не впрова-джуються у життя з допомогою управлшських ршень. Необхщний ефект важко досягнути { тод1, коли стратепчний анашз належним чином не штегрований у систему стратепчного управлшня компашею на ус1х р1внях - вщ ради директо-р1в до функщональних шдроздшв.
Виклад основного матерiалу. Дослщження практично! даяльносп низки в1тчизняних торговельних тдприемств св1дчить, що на ефективну оргашзащю стратепчного анашзу впливають р1зш чинники, але найголовшшими з них е: оргашзацшна структура тдприемства, внутршш б1знес-процеси, чинш норми { регламенти, шформацшш системи та комушкаци.
Насамперед, оргашзащя системи стратепчного анашзу визначаеться орга-шзацшною структурою управлшня (ОСУ) тдприемства. На погляд Дж.К. Лафта, оргашзацшна структура управлшня спрямована, насамперед, на встановлення чггких взаемозв'язюв м1ж й окремими шдроздшами, розподш м1ж ними прав та в1дповщальност1 [1]. До цього твердження можна додати, що ОСУ визначае та-кож змют б1знес-модел1 (набору взаемопов'язаних б1знес-процес1в) та конфшура-щю шформацшно! системи управлшня (1СУ) компани.
У лггератур1, зазвичай, видшяють декшька ключових титв оргашзацшно! структури тдприемств: лшшну, лшшно-штабну, функщональну, див1зюнальну,
мaтpичнy [2]. Бшьшють вiтчизняних тоpговельних шд^иемств мaють тpaди-цiйнi бiльш консеpвaтивнy i xpafl^rn^ стpyктypy - лiнiйнy, лiнiйно-штaбнy aбо фyнкцiонaльнy. Зapyбiжнi тоpговельнi пiдпpиeмствa, нaвпaки, тяждоть до бiльш сyчaсних мaтpичноï тa дивiзiонaльноï стpyктyp. Kоpотко pозглянемо особливостi кожного з видiв ОСУ.
Лiнiйнa ОСУ - iepapхiчне деpево, де безпосеpеднi зв'язки мiж пiдpоздiлa-ми вiдбyвaються тiльки по веpтикaлi.
Лiнiйно-штaбнa ОСУ: тaкож iepapхiчне деpево, эле додaтково, позa эдмь нiстpaтивною iepapхieю, ствоpюються спецiaльнi служби пpи кеpiвникaх певних piвнiв з пiдпоpядкyвaнням виключно цим кеpiвникaм. Безпосеpеднi зв'язки в ль нiйно-штaбнiй стpyктypi вiдбyвaються по веpтикaлi, a для спещэльних служб -тальки з визнэченим кеpiвником.
Фyнкцiонaльнa ОСУ: сyвоpо iepapхiчне деpево, эле додэтково до эдмшю-тpaтивноï iepapхiï пpизнaчaються функц^нэльш кеpiвники (фiнaнсовий д^ек-тоp, комеpцiйний диpектоp, диpектоp з пеpсонaлy тощо). Безпосеpеднi зв'язки вiдбyвaються по веpтикaлi, для фyнкцiонaльних пiдpоздiлiв (фшэнсово-еконо-мiчний в^ш, комеpцiйний вiддiл, вiддiл yпpaвлiння пеpсонaлом тэ iн.) - rnpa-лельне пiдпоpядкyвaння фyнкцiонaльномy кеpiвникy.
Дивiзiонaльнa ОСУ: стpyнкого iepapхiчного деpевa немэе, a сэмэ оpгaнi-зaцiйнa стpyктypa являе собою нaбip локэльних ^оекпв, у кожному з яких бе-pyть учэсть спецiaлiсти piзних piвнiв; безпосеpеднi зв'язки вiдбyвaються тiльки по веpтикaлi.
Мaтpичнa ОСУ: стpyнкого iepapхiчного деpевa немae, безпосеpеднi зв'язки вщбувэються як по веpтикaлi, тэк i по гоpизонтaлi. Тaкi стpyктypи дэють змо-гу зaбезпечити високу гнучюсть i динaмiчнiсть, допомэгэють оптимвльно вико-pистовyвaти людськi pесypси тэ оpieнтyвaтися нэ iнновaцiï.
В умовэх впpовaдження пpинципiв стpaтегiчного yпpaвлiння ОСУ, зэзви-чэй, видозмiнюeться, еволюцiонyючи у бш тэк звэних стpaтегiчних ОСУ. Тpaди-цiйнi стpyктypи хapaктеpизyються тим, що вони бiльш стaбiльнi, побудовэш нэ пpинципaх iepapхiчностi, фyнкцiонaльностi, ^mparnsaun; цi стpyктypи бiльш зэ-pеглaментовaнi тэ бiльш жоpстко контpольовaнi iз центpy.
ОСУ стpaтегiчного типу бшьш децентpaлiзовaнi, гнучю, оpieнтовaнi нэ в^шення пpоблем. Пеpехiд до цих eipy^yp вiдбyвaeться, зaзвичaй, поступово, з ypaхyвaнням бэгатьох питэнь (pис. 1). Внэслщок тpaнсфоpмaцiй yтвоpюються ОСУ мaтpичного, ^ое^ного чи дивiзiонaльного типу.
Внесення стpaтегiчних змiн до стpyктypи пiдпpиeмствa зэвжди поpоджye пpоблемy вибоpy piвня дифеpенцiaцiï тэ iнтегpaцiï. Дифеpенцiaцiя - це pозподiл pобiт в оpгaнiзaцiï мiж ïï чэстинэми у тэкий спошб, щоб кожнэ з них нэбулэ пев-но1' зaвеpшеностi в межэх одного пiдpоздiлy. В оpгaнiзaцiях, як оpieнтyються нэ pинок, дифеpенцiaцiя - це вио^емлення чэстин в оpгaнiзaцiï, кожнэ з яких ^о-понуе щось для зэдоволення попиту тэ iнших вимог з боку зовшшнього сеpедо-вищэ, нaсaмпеpед тих оpгaнiзaцiй тэ споживaчiв, котpi пеpебyвaють у сеpедови-щi безпосеpеднього впливу.
Тэк, ствоpення окpемих пiдсистем yпpaвлiння пов'язэно з iснyвaнням ок-pемих суботочень пiдпpиeмствa i необхiднiстю ypaхyвaння особливостей змш у них (pис. 2). Поняття iнтегpaцiï в пiдпpиeмствi можнэ витлумэчити як внуфш-
ню взаемодш мiж и структурними пiдроздiлами з метою спшьного вирiшення загально оргашзацшних завдань. Iнтеграцiя необхiдна через декшька причин: по-перше, в сучасних тдприемствах домiнують спецiалiзацiя та широкий розподш обов'язюв мiж вщщлами i пращвниками, а по-друге, досягнення остаточного результату е наслщком вщлагоджено' взаемодп господарського ланцюга, до якого залучеш практично всi пiдсистеми оргатзацп.
Рис. 1. Процес формування оргашзацшног структуры управлтня [3]
Вимоги "стратепчного набору" до вщповщних змш в ОСУ досягаються через стратеги диференщацМнтеграцл у межах стратегii розвитку загального управлшня, вiдображених у децентралiзованих ОСУ рiзних типiв.
Матричнi структури. Цi структури з'явилися вщносно недавно, але добре зарекомендували себе в умовах розширення продуктових лшшок, розробщ нових стратегш, реатзацл масштабних внутршшх проекпв реорганiзацii дшльност! Го-ловна характеристика та структуротвiрний елемент будь-яко' матричноi структу-
ри - це наявшсть мети, спос1б досягнення яко! мае визначити та здшснити цшьова група. Найчастше така група складаеться з менеджер1в { фах1вщв р1зних спещаль-ностей та р1вшв 1ерархи, що сприяе комплексному тдходу до виршення питань.
1нгегрована система упратшкя
/\ /V
/ТНпенстеиа \ / маркетингу \ /Внробннча \ / шдсистема \ / ПщенетенаЧ / НДПКР \
РиНКЮВб середрвище Технпао-еионотчне середовище Наукою середовшце
Рис. 2. Граф1чна штерпретащя концепци Лоуренса-Лорша щодо зв'язку диференщаци з штегращею в ОСУ [3]
Матричш структури мають так основш характеристики:
• оргатчне поеднання цшьово! ор1ентаци на досягнення конкретних результатов з1 збереженням чтгко виражених функцюнальних, часових 1 територ1альних аспектов дояльносп за рахунок доповнення лш1йно-функцюнально1 структури; подв1ине тдпорядкування цшьових груп 1 в1дпов1дних управл1нських ланок л1тйно-функцюнально1 структури;
• обмежет термши юнування, оскшьки з досягненням мети щ структури л1кш-дують.
Як кожне явище, матричш структури мають певш переваги та вади. Матричш структури юнують в кшькох вар1антах. 1хш особливост залежать вщ характеру мети, яку передбачаеться досягти за !х допомогою та пов'язаного з цим охоплення вс1х або декшькох стадш дшового циклу шдприемства, а також ступе-ня автономност цих оргашзацшних форм.
Розр1зняють проектш, продуктов!, функцюнальш, програмш та фрагмен-тарш ринково-стратепчш угруповання матричного типу. Прийняття ршень про формування структур матричного типу потребуе ретельного обгрунтування, оскшьки вони, на жаль, не е панацеею вщ вад ОСУ.
Проектш структури. Як вже зазначено, проектш структури можуть ба-зуватися на матричному принцип оргашзаци. Але можлив! й шш! тдходи. Головне - виконання таких вимог:
• тдтримка поспйного пошуку та генерацп нових щей як основи розвитку;
• сприяння проникненню стратепчних нововведень у дшч на тдприемств1 правила та процедури за рахунок розроблення певних проекив;
• впровадження проекпв у повсякденну д1яльтсть, щоб нов1 1де! ставали части-ною оперативно! роботи.
Основш принципи створення проектних структур:
• об'еднання частини матер1альних, людських та фшансових ресуршв у межах проектних груп, ор1ентованих на розв'язання конкретних проблем;
• надання грут певно! самостшност1 (певно! автономп);
• налагодження шформащйних зв'язюв;
• створення необхвдно' системи мотиваци;
• спещальна тдготовка та залучення кадр1в певно' квал1ф1каци.
Оргашзацшно-проектна група може бути оформлена як самостийна ланка тдприемства (центр прибутюв, венчур, вщдшення), юнувати у статут доч1рньо' ф1рми або входити до апарату управлшня як один 1з шдроздшв. Останнш варь ант у в1тчизнянш лгтератур1 дютав назву "лшшно-програмш структури".
Окрема проблема, яку по-р1зному розв'язують на шдприемствах, - це створення оргашв координаци для розроблення та управлшня виконанням стра-тепчних програм. Вони можуть створюватись на таких засадах:
• формуеться спещальний орган, який включаеться до дшчо'' оргатзащйно' структури за лшйно-програмним принципом як один з вщдшв апарату управлшня, або мае вигляд координащйно'' ради або комгси, до складу яко' вхо-дять представники виконавщв 1 стввиконавщв;
• над1ляеться спещальними повноваженнями дшчий тдроздш (наприклад, ввд-дш стратепчного планування або досл1джень 1 розробок - залежно вщ характеру бшьшост! керованих програм).
На шдприемствах, де розроблеш та виконуються одночасно кшька стра-тепчних програм (проекпв), можлива досить складна внутршня структура вщдь лу (центру, комгтету, ради) управлшня стратепчними програмами (проектами) (ВУСП) (рис. 3).
Група дошшжень, розробок та обгрунт;увань
Гнфорнащнна гадсистема
Група методологи плануваннята норматива
Група б досконаления систем упраьпшня програмами та сис теми комуншадп
Рис. 3. В1ддт управлшня стратег1чними програмами (типова структура)
Залежно вщ змюту програм, даяльшсть яких координуеться, можна виок-ремити так групи: управлшня яюстю та конкурентоспроможшстю; сощальних дослщжень; ефективност тощо. Мета введення матричних { проектних структур - тдвищити гнучюсть ОСУ, знайти оргашзацшш форми виконання нових для чинних ОСУ робгт { делегувати повноваження, тобто здшснити децентрал1за-цш прийняття ршень.
Розвинеш процеси децентрал1заци в ОСУ дають змогу поеднати переваги ширших фшансових можливостей великих шдприемств з оргашзацшною гнуч-юстю. Переваги децентрал1зованих ОСУ:
• можливють концентраци фшансових ресурс1в для подальшого 'х швестування;
• забезпечення спйко'' позици на ринку;
• проведения НДПКР з досить широкого кола питань;
• формування кадрового потенциалу певно! органiзацii;
• можлившть господарських маневрiв за розподшеного ризику;
• можливiсть розробки та реалхзацл гнучко! ринково! стратегii' на кшькох сегментах ринку;
• перерозподш влади i повноважень для полiпшення керованост за рахунок зменшення витрат часу та тривалосп бюрократичних процедур тощо.
З розвитком стратегiчного управлiння з'явилася ще одна структуротвiрна база - продуктово-товарш стратегii. Вiдповiдно, з'явилися певш новацii i у складi ОСУ - почали видалятися квазiавтономнi бiзнес-одиницi, або стратегiчнi госпо-дарськi шдроздши - СГП (Strategic Business Unit) [4].
На основi СГП побудовано дiяльнiсть багатьох зарубiжних i вiтчизняних компанiй. Видiлення СГП насамперед характерне для диверсифiкованих бага-топрофшьних корпорацiй, якi володiють низкою рiзних бiзнес-напрямкiв, одно-часно працюють у рiзних галузях i прагнуть полегшити управлiння власним гос-подарським портфелем.
Найчастше СГП - це окремий шдроздш компанii, що мае свою мiсiю, конкурентiв, мстратегiчний набiрм. У практищ роботи украiнських торговельних компанш останнiми роками також спостерiгаеться процес створення самос-тiйних децентралiзованих шдроздшв. Це вiдбуваеться тодi, коли компанй ство-рюють самостiйнi логiстичнi центри (з правом вiльно надавати послуги шшим органiзацiям), видiляють або придбають транспортнi органiзацii.
Видiлення СГП у структурi компанii сприяе бiльшiй самостшносп i керо-ваностi окремих бiзнесiв. СГП дiють на принципах вщносно! незалежностi вiд корпоративного центру, самi визначають цiнову i кадрову политику, укладають договори iз контрагентами, вибирають сегменти цiльових ринкiв i вщповщають за бiзнес-стратегiю та досягнут результати. Насамперед, характеристиками СГП е юльюст та яюсш показники ринкiв, як вони обслуговують, !х конкурентна по-зицiя, а також виробничо-господарськi чинники, яю формують його конкурен-тоспроможшсть i фiнансову успiшнiсть.
Нинi можна створювати СГП за таких умов:
• наявтсть велико!, самостшно! виробничо-збутово! програми як шструменту реал1заци продуктово-товарно! стратег!!;
• здаттсть до стратепчно! д1яльност1 на певному ринку незалежно вщ шших пщроздшв;
• самостштсть у вибор1 поттики управлшня ресурсами та фшансовими потоками;
А ' * * »-» * * _
• наявтсть господарського та оргатзащино-управлшського потенщалу, що дае змогу ефективно конкурувати 1з сильними конкурентами.
Деяк СГП за структурою i масштабами д!яльносп можуть зр!внятися з великими самостшними компанiями. Для !х обслуговування на р!вш управля-ючо! компанii (корпоративного центру) створюють низку сервюних служб, зав-данням яких е централiзована пiдтримка i забезпечення певних функцш для СГП. Такими шдроздшами можуть бути: вщдши маркетингу, науково-конструк-торських робгт, експериментального виробництва, з6утов! i лопстичш центри тощо. Важливою при цьому е фшансова залежнiсть або незалежнiсть СГП вщ ш-ших р!вшв управлшня.
Розр!зняють два типи СГЦ:
• децентрал1зоват ОСУ з повтстю незалежними СГЦ;
• децентралiзованi ОСУ з частково незалежними СГЦ, де вщбуваеться перех-ресне (централiзоване i децентралiзоване) фiнансування.
Так1 оргашзацшш структури створюютъ в диверсифiкованих компашях, що мають новi та освоюваш (новi) напрямки дiялъностi, мiж якими потрiбно пе-рерозподiляти ресурси з метою досягнення загально! стратеги зростання через переливання прибутюв з менш перспективних у бiлъш перспективнi напрямки. У цъому разi СГЦ може мати "урiзаний" апарат управлiння, тдпорядкований цен-тралiзованому органу за стратепчним розвитком, в якому остаточно i фор-муеться господарсъкий портфель компани.
Приймаючи рiшення про створення ОСУ з видшенням СГЦ, треба добре знати 1х переваги та вади.
Стратегiчнi переваги дивiзiоналъноï структури з видшенням СГЦ:
• забезпечуе стратепчну вiдповiднiстъ поеднання велико! юлькосп рiзноманiт-них бiзнес-напрямкiв у функцюнальну систему;
• полегшуе координацiю м1ж окремими напрямками дiяльностi з несхожими стратепями, ринками та можливостями зростання;
• дае змогу перенести основнi операци зi стратегiчного планування на вщповщ-ний рiвенъ управлiння пiдприемством;
• допомагае вищим рiвням управлiння встановлювати загалънi стратеги для всъого пщприемства бiлъш об'ективно та ефективно;
• допомагае розпод^ти ресурси з найбшьшими можливостями зростання в довготермiновiй перспективу
• налагоджуе бiлъш тiсну взаемодш м1ж новими напрямками дiялъностi, як пов'язанi з тими, у котрих пiдприемство вже здiйснюе дiялънiстъ;
• координуе всi види дiялъностi, пов'язат з функцiонуванням СГЦ; як наслщок, пiдвишуетъся прибутковiстъ стратегiчних дiй у СГЦ;
• збитки та лжвщащя окремих СГЦ не руйнуютъ вше! оргатзаци.
Стратепчт вади:
• об'еднання у СГЦ к1лъкох напрямк1в дiяльностi може обгрунтовуватися лише метою тдвищення керованост!, що призводитъ до перенесения вад адмшс-трування на нижчий рiвенъ управлiння;
• окреме СГЦ може проявити обмежетсть у визначент майбутнъого напрямку дiялъностi, опинитись у "пастщ протореного шляху";
• створюе додатковий зайвий рiвенъ управлiння, що перешкоджае поширенню загальних рiшенъ вищого керiвництва;
• виникае невизначенiстъ у розподш прав, обов'язк1в i вщповщальносп мiж центральними органами управлiння, СГЦ та !хтми керiвниками; навiтъ добре розроблена стратепя може опинитись у пастщ ще! невизначеностц
• стратепчна координация мiж окремими напрямками дiяльностi, об'еднаними в СГЦ, нерiдко залежить вщ волi керiвника СГЦ;
• можливi конфлiкти мiж бiлъш чи менш прибутковими СГЦ, що руйнують ор-ганiзацiю;
• створюються умови для конкуренцл за кредити та прихильтсть вищих ^р!в-ник1в.
Висновки. У межах р1зних тишв ОСУ стратепчного типу з'являються пе-редумови для децентрал1заци повноважень з розроблення та реал1заци стратег!!. Повнощнну тдтримку прийняття стратепчних управлшських ршень на тд-приемств1 може забезпечити лише штегрована i належним чином оргашзована система стратепчного анал1зу. 1нтегрована система стратепчного анал1зу в су-
часних умовах е гiдною альтернативою iншим пiдходам до органiзацiï стратепч-ного анашзу, як найчастiше трапляються в eKOHOMÍ4Hrn лiтературi (розподiлена та централiзована системи).
Лггература
1. Лафта Дж.К. Теория организации : учебн. пособие / Дж. К. Лафта. - М. : Изд-во ТК "Велби", Проспект, 2003. - 416 с.
2. Современный супермаркет : учебник по современным формам торговли. - 3-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Жигульского", 2003. - 336 с.
3. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / З.С. Шершньова, С.В. Обор-ська. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 384 с.
4. Редченко К.1. Стратепчний анашз у б1знес1 : навч. поабн. / К.1. Редченко. - 2-ге вид., [перероб. i доп.]. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг - 2000"; "Альтаïр - 2002", 2003. - 272 с.
Пидлыпная Р.П. Адаптация организации стратегического анализа к структуре управления торговым предприятием
Исследовано организацию стратегического анализа к структуре управления торговым предприятием, выяснены типы организационной структуры предприятия, определено составляющие части организационной структуры управления и предложена его модель.
Ключевые слова: стратегический анализ, организационная структура управления, стратегические хозяйственные подразделения.
Pidlupna R.P. Adaptation of strategic analysis organization to management structure of mercantile establishment
It is investigated the organization of strategic analysis to the governance structure of commercial enterprise, it is clarified types of enterprise organizational structure, and it is defined the components of organizational management structure and it is offered its model.
Keywords: Strategic analysis, organizational management structure, strategic business
units.
УДК[330.101:331.522.4/(477) Здобувач Г.В. Река -nbsiscbrn КА
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто структуру штелектуального катталу i взаемозв'язок окремих його елемеш1в. Проаналiзовано основн теоретико-методолопчш тдходи до визначення сутност штелектуального катталу, що дало змогу запропонувати власне трактування категорп "штелектуальний каттал".
Ключов1 слова: штелектуальний каттал, елементи штелектуального катталу, людський каттал, структурний каттал.
Постановка проблеми. Сталий розвиток вггчизняно1" економ^ можли-вий лише за умови ефективного використання яюсно нового джерела економiч-ного зростання - науково-техшчного прогресу, пов'язаного iз впровадженням у виробництво передовоï техшки та новггтх технологш. За таких умов визначаль-ним чинником соцiально-економiчного розвитку стають освгга, науковi знання, компетентнiсть, професiоналiзм та iншi унiкальнi творчi задатки людини, тобто ïï iнтелектуальний каттал. Це актуалiзуе дослiдження концептуальних теорети-ко-методологiчних пiдходiв до визначення штелектуального катталу.
Вагомий внесок у дослщження проблем штелектуального катталу, а са-ме у розкриття його сутносп, структури, формування, розвитку та управлшня,
