Специфіка організаційної регламентації розвитку підприємств рекреації та туризму у межах кластера Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

обдуманной либерализации внешнеторговой сферы Турции и формированию экспорто-ориентированной экономики. Описаны особенности изменения структуры экспорта Турции. Определена роль Турции во внешнеторговых связях Украины и установлены факторы, сдерживающие их развитие. Отмечены направления пересечения интересов Украины и Турции на внешних рынках.

Ключевые слова: либерализация экономики, структура экспорта, селективный протекционизм, иностранные инвестиции.

Krasnikov D.A. Contemporary effects of liberalization of Turkish economic development

The main destinations of Turkish economic reforms and features of their implementation are analyzed in the article. The effect of reforms on dynamics of economic growth and the forming of new industrial country status have been determined. Special attention is paid to liberalization of foreign trade and to the formation of the Turkish field of export-oriented economy. Features of changes in the structure of Turkey's exports have been described. The role of Turkey in foreign trade of Ukraine and factors, hindering its development, have been determined. Direction intersecting interests of Ukraine and Turkey on foreign markets have been marked.

Keywords: economic liberalization, exports, selective protectionism, foreign investment.

УДК351.338.481.32Доц. О.О. Маслиган, канд. екон. наук -Мукачiвський ДУ

СПЕЦИФ1КА ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО1 РЕГЛАМЕНТАЦН РОЗВИТКУ ПЩПРИеМСТВ РЕКРЕАЦН ТА ТУРИЗМУ У МЕЖАХ КЛАСТЕРА

Здшснено системне вивчення специфши оргашзащйно! регааментацн розвитку шдприемств рекреацн та туризму (у межах кластера). Здшснено визначення специфши щодо формування структури оргашзацшних регламентов (у межах кластера та його автономных одиниць); структурування оргашзацшннх ресурав у розрiзi кшькох базових блоюв (оргашзацшно! структури кластера та оргашзацшно! структури його автономных одиниць), окреслення !х типологи; систематизацш основних елеменйв оргашзацшних регламенпв (у межах кластера та його автономных одинидь).

Ключовi слова: кластер, оргашзацшш регламенти, оргашзацшна структура кластера, оргашзацшна структура автономно! одининд.

Постанова проблеми. Для забезпечення ращонально! структури вщпо-ввдальносп (на пiдприeмствах туризму та рекреацп, що ддать у межах кластер-них утворень) доцшьне застосування системи внутртшх органiзацiйних регла-ментiв. Ц документи [5]:

• оргатзовують процес та порядок роботи всередит утворень (на корпоративному рiвнi) та на рiвнi кожного конкретного його учасника (шдприемства або ор-гашзацп);

• визначають 1х основт цш, завдання, права та обов'язки (що особливо актуально для засновниюв, керiвникiв i персоналу).

При цьому саме поняття ефективностi, в окресленш сферi, можна роз-глядати як спроможшсть чiтко органiзувати процес i порядок роботи кластера та кожного його учасника за мЫмальних витрат засобiв на 11 створення, оргаш-зацiю та здiйснення самого управлшня - що можна назвати сумарним ефектом.

Аналiз останнгх дослщжень та публжацш.У сучасних реалiях питания з оргашзацшно! регламентацií дiяльностi кластерiв та 1х автономних одиниць

(зокрема у сферi туризму та рекреацií) недостатньо розглянуто в наукових пра-цях. Можна видiлити науковi джерела [1, 3, 7], в яких окреслено оргашзацшш основи формування структури кластера за оргашзащйно-виробничим, марке-тинговим, швестищйним, технологiчним та iншими напрямами. Зауважимо, що окремi питания щодо переходу до застосування мереж висвiтлено у пращ [5], в якш видшено механiзм та форми переходу традицшного пiдприeмства (яким е i автономний учасник кластера) до мережево!' структури.

Разом iз тим, саме сутнкть iерархiчноí та функцiональноí будови у цш площинi не висвiтлено достатньою мiрою.

Постановка завдання. Метою дослщження е системне вивчення специ-фши органiзацiйноí регламеитацií розвитку пiдприемств рекреацц та туризму у межах кластера. Окреслена мета може бути досягнута за допомогою вирiшення таких завдань: 1) визначения специфiки щодо формування структури оргашза-цiйних регламента (у межах кластера та його автономних одиниць); 2) визначен-ня процесу проектування органiзацiйних ресурсш у розрiзi юлькох базових бло-юв (оргашзацшно!' структури кластера та органiзацiйноí структури його автономних одиниць), окреслення íх типологи; 3) систематизацiя основних елеменпв ор-ганiзацiйних регламента у межах кластера та його автономних одиниць.

Виклад основного матерiалу дослщження. Констатуемо, що застосування збалансовано!' системи показникш, як моделi системного опису даяльнос-тi, формуе специфiчну структуру органiзацiйних регламентiв (яка орiентована, виключно, на специфiчнi потреби кластера), що у структурованому вигляда до-цiльно дослiджувати як синтезоване поеднання: функцiональноí складово!' як логiчноí схеми оргашзацшно!' структури управлiния та визначення 11 характеристик; iерархiчноí складово!' як поеднання iерархiчних рiвнiв кластера та внут-рiшнiх пiдроздiлiв його незалежних учасникiв (що варто розглядати як авто-номнi одиницi) iз визначенням основних зв'язюв мiж ними та порядку управ-лiнських дай.

Окреслеш складовi доцшьно також структурувати в розрiзi потреб щодо: 1) розмежування функцiй на локальному (учасниюв кластера) та корпоративному ршнях; 2) створення оргашзацшно!' структури, здатно!' реалiзувати специфь ку штегративного управлiния у межах кластера; 3) забезпечити прийняття та реалiзацiю управлшських рiшень за всша аспектами дiяльностi кластера та його незалежних учасниюв (а саме: фшансово!', маркетингово!'; оргашзацшно!', ш-формаидйно!', тех^ч^^ виробничо!').

Це дасть змогу розглянути органiзацiйнi ресурси в розрiзi шлькох базових блоюв, а саме:

1) оргашзацшно!' структури управлiння автономною одиницею (д^ - ОСУа) кластера туризму та рекреацп, що (вiдповiдно до праць З.С. Шершньово!' та СВ. Оборьско!) визначае пiдпорядкованiсть завдань, посад, повнова-жень i вiдповiдальностi, виходячи з яких, одиниця (шдприемство або орга-нiзацiя) здiйснюе свою незалежну управлшську дiяльнiсть у серединi кластера [8, с. 284-286];

2) оргашзацшно!' структури управлшня кластером (ОСУк), що можна розглядати як блок, який визначае систему повноважень та вщповщальноси,

зв'языв та вщносин (у межах "вузл1в" та "хаб1в" мереж1), що виникають у процес1 д1яльност1 кластера сфери туризму та рекреацп м1ж його автоном-ними одиницями зг1дно з корпоративною стратепею розвитку. Щодо ОСУа зауважимо, що типолопя та специфжа !х формування зале-жить передусш в1д розм1р1в тдприемств (сфери туризму та рекреацп). Так, невеликий обсяг д1яльност1 дае змогу автономному суб'екту - шдприемству або оргашзацп - вщмовитись в1д оргашзацшного структурування, оскшьки вс фун-кцп буде виконувати 1х власник. Окреслене явище (за результатами проведено-го автором дослщження) е характерним для незалежних учаснитв кластера "Оберк", а саме агроосель: "Лвдя", "Зелений гай", "Настуся", "У бабусГ', "У ри-балки Федора", "На краю села", "Газдиня", "Затишок у Ол1", "Лебедине крило", "Гостинний дв1р". Поряд 1з цим, середшй обсяг д1яльност1 потребуе формування оргашзащйно! структури з кшькома структурними шдроздшами (на як1 пок-ладаеться реал1защя всх функцш управлшня). Так, з'являеться можливкть зас-тосування не адаптивних структур як1 характеризуються [8, с. 286-288]: 1) фун-кцюнальнктю, централ1зованктю, крарх1чнктю, стабшьнктю; 2) детальним подалом пращ та вузькою спещал1защею д1яльностц 3) закр1пленням обов'язюв у стандартних оргашзацшних документах; 4) централ1зованим мехашзмом контролю 0з застосуванням !х форм 1 методш).

Зауважимо, що типолопчне р1зноманитя оргашзацшних структур управлшня автономними одиницями середнього розм1ру обмежено лшшними або л1-ншно-функщональними структурами (що природно, з огляду на 1х можливкть формувати умови щодо сполучення единоначальносп та/або функщонального розподшу прав та обов'язюв пращвникш, 1з можливостями паралельного кер1в-ництва шдроздшами).

Однак значш обсяги даяльносп автономних одиниць визначають необ-хвднкть у ддачих оргашзацшних структурах управлшня 1з значною юлькктю структурних шдроздшш. У цьому випадку науковщ звертають увагу на залеж-нкть !х тишв в1д систематичносп змш зовшшнього середовища та, в1дпов1дно, вимог щодо швидкосп реакцш на кожному з р1вшв управлшня [8, с. 280-300]. Так, типолопчно структури можуть бути не адаптивними (лшшними, лшшно-функщональними або див1зшними) або адаптивними (проектними, матричними або мережев1). Останш найбшьш прийнятш для сучасних реалш д1яльност1 кластера (що дае в умовах динам1чного середовища туристичного ринку), з огляду на значну гнучккть та ушверсальнкть (завдяки можливосп використання тимчасових ланок, створених "шд певну мету").

Разом 1з тим, використання автономними одиницями будь-якого типу оргашзацшно! структури формуе як переваги, так 1 недолши, а враховуючи, що у цьому випадку середовищем до е не тшьки туристичний ринок, але 1 штучне об'еднання, деят недолши структур не сумкш з таким розвитком (табл. 1).

Отже, найбшьш доцшьним е застосування адаптивних тишв оргашзацшних структур автономними одиницями кластера, з огляду на те, що окресле-ш системи гнучт, а !х недотки ефективно усуваються за рахунок модел1 системного опису д1яльност1 - Збалансовано! системи показнитв. Ця модель за до-

помогою засобiв декомпозицií та каскадування цшей (у межах стратепчно! кар-тки) формуе мережу ефективних комунiкацiй.

Табл. 1. Переваги та недолти основних титв оргашзацшних структур автономних учаснишв кластера туризму та рекреацп (розроблено на основi [2, 8/)

Тип структур

Переваги, важливi для стльно! дшльноси автономних одиниць

Складноси за розвитку у кластерi

Неадаптивт типи

Лшшна

Лшшно-

функцi-

ональна

Дивь зiйна

1) чита, простi зв'язки мiж тд-роздшами; 2) eднiсть, читасть розпоряджень керiвника; 3) уз-годжетсть дiй виконавщв; 4) особиста вщповщальтсть ке-рiвника за результати дiяльнос-тi та оперативнiсть прийняття ршень; 5) отримання виконав-цями пов'язаних мiж собою розпоряджень i завдань, забезпече-них ресурсами._

1) компетентнiсть спецiалiстiв, яю вiдповiдають за здiйснення конкретних функцш; 2) вщпо-вiднiсть структури обранш стратегИ д1яльностц 3) штегра-тивне поеднання спецiалiзацií

управлiння з едшстю._

1) децентралiзацiя влади; 2)

чггка система звiтування тд-роздiлiв за прибутки (збитки);

3) швидке реагування на змiну умов конкуренцн та попиту; 4) хороша координацш робiт;

Структура призводить до значного переван-таження iнформацiею через значну кiлькiсть документацií (що у межах кластера под-воюеться за рахунок юнуючого корпоративного рiвня) та контактiв як з шдлеглими, ви-щими та сумiжними оргашзацшми, так i з ш-шими автономними одиницями - учасника-ми кластера. У лшшно-функцюнальнш структурi окреслене явище додатково поси-люеться за рахунок надмiрного розвитку вертикально! складово! системи управлiння (що такою синтезуе додатковий потiк iнформацií'). За дослщженнями О.О. Гетьман, реалiзацiя внутршньовиробничих конструкторських i техиологiчних новацiй можлива тiльки за умови залучення керiвникiв вищо! ланки. Можливi випадки надмiрноí конкуренци мiж пiдроздiлами за ресурси. Враховуючи, що учасники кластера також можуть конкурува-ти мiж собою - можливе значне посилення зовтшньш та внутрiшньоl конкуренцн. Можливе застування лише стандартних оргатза-цшних регламентiв, що для кластерiв не до-цiльне.

Адаптивнi типи

Проек-тт1, мат-ричнi, мережевi

1) скорочення термiнiв ство-рення шновацш; 2) iз створен-ням кластера виробнича та ко-мерцiйна д1яльтсть автоном-них одиниць ускладнюеться, а окресленi структури дають змо-гу пристосуватися до змiн зов-нiшнього середовища та забез-печують оператившсть управ-лшня ресурсами; 3) впрова-дження рiзних типiв стратепч-но! iнiцiативи кластера_

Можливють втрат часу на забезпечення ефективних комушкацш, що однак усу-ваеться за допомогою моделi системного опису дшльностг

Примiтка: * мережевi частше, нiж проектi та матричнi, орieнтованi на певне зав-дання ^з максимальним розподiлом вiдповiдальностi та ризиюв)

Щодо ОСУк iнтегративне функцiонування кластера, елементами якого е автономнi одинищ (пiдприемства та органiзацií), обумовлюе використання ме-режi, як едино можливо! альтернативи, з огляду на те, що оргашзацшна еднiсть такого об'еднання забезпечуеться поеднанням "вузлiв" та "хабiв". Окреслене

може призвести до формування кiлькох органiзацiйних шдтишв [5]: 1) центрич-но1 структури; 2) органiчноí мережi.

Так, центрична структура кластера грунтуеться на тому, що об'еднуе навколо ядра (одше1 або шлькох великих фiрм) фiрми меншого розмiру, дору-чаючи ш виконання рiзних специфiчних завдань. Фактично, малi фiрми у такому кластерi обслуговують окремi сегменти сфери туризму та рекреацп. При цьому обслуговуючий сегмент може мати i власнi пiдроздiли, що необхiднi для виробництва туристичного продукту кластера (ят потребують вузько!' спещаль зацií). Зазначимо, що така структура е iерархiзованою, оскiльки великi турис-тичнi фiрми займають домiнуюче положення у дшових операцiях, що проявляться у такому [5]: 1) велит фiрми е головним виробником, що дае !м змогу впливати на автономних учасникiв не через участь у капиат, а через ринковий мехашзм; 2) органи корпоративного управлiння кластером виконують роль внутрiшнього координатора (координують роботу автономних учасникш); 3) велик фiрми (дiючi як тдприемства мереж^ добирають обслуговуючих пар-тнерiв за параметрами гнучкосп, адаптивностi до змш зовнiшнього середовища та творчого потенщалу.

Органiчна мережа кластера - це об'еднання близьких за розмiром автономних виробнишв, що пiдтримують стшккть один одного (у господарському плаш), при цьому банкрутство одного з таких учасниюв неминуче вплине на ш-ших. Мережа кластера мае таю властивосп [5]: мережа дiе у межах тематично-го напрямку дiяльностi (пiдвищуючи його конкурентоспроможнкть); 2) зв'язки мiж автономними одиницями е постiйними; 3) зв'язки мiж автономними одини-цями управляються через органи корпоративного управлшня кластера, яш сти-мулюють 1х iнновацiйнi, комерцшш процеси та спрощують управлiнськi проце-си у серединi об'еднання.

Зазначимо, що у рамках центрично! та оргашчно!' тип1в мереж можуть формуватися тимчасовi вiртуальнi структури автономних одиниць та !х груп у рамках дшово! сп1впрац1. Такi тимчасовi структури: 1) оперативно об'еднують-ся у межах кластера туризму та рекреацп для виртення нагальних проблем розвитку певно! частини такого об'еднання (наприклад просування на ринок но-виньо! туристсько-рекреацiйноí послуги) або використання новишх можливос-тей (якi з'явилися внаслщок сприятливих змiн зовнiшнього середовища або су-часних досягнень технiки та технологи); 2) координуються за допомогою сучас-них iнформацiйних технологiй та засобш телекомунiкацií.

У будь-якому разi варто погодитись iз положеннями Т. Плахпя, що ме-режевi структури здатш функцiонувати лише на основi керiвного ядра (однiеí або кшькох великих фiрм або органiв корпоративного управлшня кластером) або окресленням "чггких програмних цiлей, шлях1в 1х досягнення та характеристик само!' структури, що можуть змiнюватися у чаа т1льки за вiдкритою, ц1лком визначеною i зрозум1лою ус1м учасникам процедурою" [6].

Вщповщно до цього, вважаемо, що доцшьно видiлити чiтку структуру оргашзацшних регламентiв (у межах кластера та його автономних одиниць), ос-новш елементи яко1 проiлюстрованi на рисунку.

Для автономиях одиниць

- модель управлшня, що використовуе учасник (у даному випадку збалансовано! системи показншав та II каскадування);

- опис ¡снуючо! оргашзацшно! структуры;

- опис принцишв та шдход1в до побудови оргашзацшно! структуры, яких дотримуеться автономна одиниця;

- розподш функцш, повноважень, ^вщповщальносп (у матриц! вщповщальносп) м1ж структурными шдроздшами;

- взаемозв'язки м1ж структурними одиницями та шдроздшами, чисельшсть та иосадовий склад структурних одиниць та шдроздЫв компанн;

- взаемозв'язки м1ж шдроздшами/пращвниками та компетенцн иосадових оаб

- положения про вщдши (зпдно потреб автономного учасника) та збалансованих систем показниюв вщдшв

- статут або положения про д1яльшсть автономного учасника

- посадов! шструкцн пращвншав та каскадоваш збалансоваш системи показншав (розроблеш для кожного пращвника)

Для кластеру у цшому

- модель корпоративного управлшня кластером (у даному

випадку збалансовано! системи показниюв та и каскадування);

- опис юнуючо! оргашзацшно! структури кластеру та основних завдань1;

- опис принцип!в, шдход!в до побудови оргашзацшно! структури кластеру та програмних засад д!яльност! (частиною цього документу е стратепчна картка) ;

- розподш функцш, прав та обов'язюв учасниюв кластеру (у т.ч. вщщлу стаб!л!зац!! структури);

- взаемозв'язки м!ж учасниками кластеру та !х структурний склад;

- положения про шдроздши кластеру (у т.ч. !з стабшзацн структури кластеру та з оргашзацн структури) та збалансованих систем показниюв шдроздшв

- статут кластеру (шд час складання статуту слщ звернути увагу на узгодження з ддачим законодавством специф!ки д!яльносп структури). Важливе вироблення ч!тких та однозначних алгоршмв, правил та процедур, що забезпечать реатзащю процес!в життед!яльност! кластеру

- опис алгоритм!в, правил, процедур роботи самокерованих проф!льних робочих груп у межах кластеру

Рис. Основт елементи оргашзацшнихрегламентiв у межах кластера та його автономних одиниць (розроблено автором на основi [6, 4])

Примики: 1 основш завдання оргашзацшно! мереж1 кластера повинш полягати у такому: 1) усвщомити загальносуспшьш iнтереси, сформулювати 1х у виглядi програмних засад, закласти моральнi принципи роботи; 2) ощнити зовнiшнe середовище, мiсце i стан учасника у ньому; 3) виявити та зрозушти iснуючi (на даний момент) правила дь яльностi та встановити на задоволення чшх штерешв вони спрямованi; 4) щентифжува-ти вплив на суспшьство iнших гравщв, що мають за мету реашзувати сво! власнi ште-реси за рахунок загальносустльних; 5) системно проанашзувати отриману iнформацiю, спрогнозувати можливi варiанти розвитку подiй; 6) виробити стратепю i тактику про-тиди деструктивним впливам (вiдповiдно до задекларованих цшей, базових моральних принципiв та iдеалiв); 7) сформувати та впровадити сво! правила, що забезпечувати-муть реалiзацiю усвiдомлених структурою загальносуспiльних iнтересiв; 7) забезпечити зворотш зв'язки, перюдичну ощнку та самооцiнку свое! дiяльностi i властивостей, пе-редбачити механiзми корегування розвитку структури;

2 програмш засади дiяльностi кластера повиннi полягати у функцюнувант за чгг-кими програмними цiлями та шляхами !х досягнення, що можуть змшюватися тiльки за вщкритою, визначеною учасниками процедурою (це е еталоном, за яким вивiряються всi рiшення та ди структури, кожно! з автономних одиниць).

2) шдроздш iз стабЫзаци структури кластера, до якого входять тренери, консультанта для навчання автономних учасниюв кластера специфщ кластерно! спiвпрацi (вмшню вислухати iншого, досягати компромiсу в дискушях, приймати рiшення консенсусом тощо).

Досить специфiчним для органiзацiйноí структури управлiння кластером е формування положень про шдроздши кластера, з яких обов'язковими, на нашу думку, е п, що забезпечують захист вiд збоíв. Так, вiдповiдно до дослiджень Т. Плахпя, це може бути [6]:

1) шдроздал оргашзацп структури кластера, що мае визначати розподш фун-кцiй за напрямами: облiку члешв структури; координацп пiдроздiлiв структури (що забезпечують життедiяльнiсть кластера); специфжу формування первинних груп рiзних тишв для забезпечення ц1лей кластера; Зауважимо, що в межах положения про тдроздали кластера можуть зак-ршлюватися функцií з органiзацií навчання та проведення тренiнгiв (для формування дiездатних робочих команд); виявлення джерел внутрштх конфлiктiв у кластерi (на основi внутрiшнього монiторингу роботи - анкетування, тестуван-ня) та !х залагодження; стабiлiзацií робочих груп (створення робочо!' атмосфе-ри); складання статуту кластера, для забезпечення гнучкосп та ефективносп якого його структура мае вибудовуватися за принципом взаемного накладання кiлькох сценарiíв корпоративно!' роботи. При цьому доцiльним е окреслення ал-горитмiв, правил, процедур роботи:

• у режимi колективного штелекту: корпоративно! iерархiчно! структури (для ре-алiзацi! прийнятих загальним голосуванням ршень); групи для реалiзацi! про-екпв; груп реагування на виявлену дто зовнiшнiх чинникiв (до яких можуть за-лучатися учасники, зокрема не члени кластера);

• у складi самокерованих профшьних робочих груп (з шститутом профiльних ек-спертiв), перехресних анали-ичних груп, груп прогнозування та стратепчного планування. Так, характеристика самокерованих профшьних робочих груп кластера наведена у табл. 2.

Табл. 2. Характеристика самокерованих профтьнихробочих груп кластера (розроблено на основi [5-6/)

Сценарiй роботи Прийняття рiшень та результати роботи Основнi завдання

Самокерова-иi2 профiльнi робочi, що гру-пують за методом проекив, адаптованим до застосування у кластерах Ршення приймають консенсусом, керу-ючись вiдповiднiстю iдеалам та програмним засадам дiяльностi кластера. Результати роботи самокеровано! робочо! групи, вiдкрито публь кують на сайта кластера. Такими результатами можуть бути: 1) прес-релiзи, аиалiтичш стагтi за результатами монiторингу влади та опрацювання актуаль-них профшьних проблем; 2) винесення на за-гальне обговорення та голосування проектiв рiшень з окремих пи- - iнформацiйна штегровашсть у корпора-тивнi органи управлшня кластером1; - опрацювання важливих профшьних проблем, iдей, iнформацi! (отримано! з рiзних джерел); - експертна оцшка сумiжних до профiлю дь яльносп кластера питань (якi виставленi на загальне обговорення з iншими група-ми); - розгляд актуальних загальних питань, що не вщносяться до профшю групи, але пот-ребують вироблення власно! позицп групи.

Самокероват перехреснi ро-бочi групи - виявлення, розтзнавання, оцiнка та вироблення протидп негативним зовнiшнiм впливам та внутршшм деструктивним процесам; - аналiз результату дiяльностi профiльних робочих груп, стану зовшшнього середо-вища та внутрштх процесiв у кластера - оцiнка та систематизац1я масиву виробле-

Приштки:

аншш та правова оценка, визначення актуальних суспiльних проблем у межах цього профiлю та розроблення власних пропозицш щодо шляхiв !х вирiшення.

2 самокеровашсть полягае у вiдсутностi формального лщера (наявний координатор, у обов'язки якого входить координувати дiяльнiсть групи, висвiтлювати й резуль-тати).

Для пiдтримки стабшьно!' структури кластера, кожна його автономна одиниця повинна мати чико закрiпленi:

• права, основними з яких повиннi бути: 1) доступ до шформацшно! бази кластера (або права безперешкодного доступу до шформацн); 2) участь у прийнятт ршень на рiвнi кластера, шляхом особистого голосування або участа в обгово-реннi; 3) участь у робота профшьних, перехресних, виконавчих груп кластера (або рiвний доступ до реалiзацil функцiй влади); 4) внесення iдей та пропозицш

3 будь-якого профшю та участь у !х обговореннi (або право на самореалiзацiю); 5) оцiнка стану реалiзацil основних цiлей кластера та шляхiв !х реалiзацil (або право на незалежний контроль);

• обов'язки, основними з яких е: 1) наявшсть чико визначеного сегмента, обов'яз-кового до виконання роботи (у рiвнiй частинi сумарно! роботи); 2) необхщтсть дотримання чинних у кластерi внутрiшнiх правил, алгоритмiв та процедур ств-прадi; 3) необхщтсть виконувати взятий на себе чиж> окреслений сегмент роботи (яюсно та вчасно).

Ввдповщно до наведеного вище вважаемо, що: однаковий доступ до ш-формацл та реалiзацií функцiй влади, можливiсть самореалiзацií та незалежного контролю здатш привести до тттзаци джерел внутрiшнiх конфлiктiв авто-номних одиниць кластера (його незалежних учасниюв); чiткий розподш обов'язюв сприятиме створенню робочо! атмосфери у межах кластера. При цьому варто взяти до уваги, що кожен учасник кластерно! спiвпрацi - автоном-ний та незалежний. Тому нехтування внутрiшнiми обов'язками та правилами формуе ризик деградацл та розпаду кластера.

Висновки. Наведенi у дослiдженнi положення дали змогу дайти таких висновкiв:

1) застосування збалансовано'1 системи показник1в, як моделi системного опи-су дiяльностi, формуе специфiчну структуру органiзацiйних регламенпв, що у структурованому виглядi доцшьно розглядати як синтезоване поеднання функцюнально!' та iерархiчноi' складових iз визначенням основних зв'языв мiж ними та порядку управлшських дiй;

2) доцшьно розглянути процес проектування оргашзацшних ресурсiв кластера в розрiзi блок1в: оргашзацшно! структури управлiння автономною оди-ницею кластера туризму та рекреацп; оргашзацшно! структури управлiння кластером;

тань розвитку кластера; 3) висновки з питань, що виставленi на за-гальне обговорення з 1ншими робочими трупами у кластера 4) про-ведення конференцiй та обговорень, актуальних проблем свого профшю

но1 структурою шформацп; прогнозування розвитку ситуацп на основi результатiв дiяльностi профiльних та ана-лiтичних груп та корегування тактики кластера вщповщно до цих прогнозiв; розроблення коротко- та довгострокових стратегш кластера на основi результатiв штелектуально! дiяльностi його груп та прогнозiв для досягнення головних цiлей.

що означае мониторинг усiх дiй владних органiв свого профiлю, !х

3) типолопя та специфiка формування органiзацiйноï структури управлшня автономною одиницею кластера залежить вiд po3MipiB пiдприeмств туризму та рекреацп'. Так, невеликий обсяг дiяльностi дае змогу автономному суб'екту вiдмовитись вiд органiзацiйного структурування. Середнш обсяг дiяльностi потребуе формування оргашзацшно!' структури з кiлькома структурними шдроздтами. Значнi обсяги дiяльностi автономних одиниць визначають необхiднiсть у дiючих оргашзацшних структурах управлiння i3 значною ылькктю структурних пiдроздiлiв. Типологiчно структури мо-жуть бути адаптивними або неадаптивними;

4) штегративне функцiонування кластера, елементами якого е автономш оди-нищ, обумовлюе використання мережевi структури, як едино можливо'1 альтернативи, з огляду на те, що органiзацiйна едшсть такого об'еднання забезпечуеться певною системою мереж. Окреслене може призвести до формування центрично'1 структури або оргашчно!' мережi кластера. Констатуемо, що кластерш мережнi здатнi функцiонувати лише на осно-

Bi керiвного ядра або чиких програмних цiлей, шляхш ïx досягнення та характеристик само! структури (що можуть змiнюватися у час тшьки за вiдкритою, цшком визначеною i зрозумiлою усiм учасникам процедурою). Вiдповiдно, важливою е чика структура органiзацiйниx регламентiв, що необхщна для формування ддачо! структури кластера (сфери туризму та рекреацп).

Лггература

1. Войнаренко М.П. Концепцш кластеров - шлях до вщродження виробництва на регь ональному piвнi / М.П. Войнаренко // Еконотст : наук. журнал. - 2000. - № 1. - С. 31-34.

2. Гетьман О.О. Економжа тдприемства : навч. поабн. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2010. - 488 с.

3. Громыко Ю.В. Что такое кластеры и как их создавать? / Ю.В. Громыко; Сайт "О ситуации в России" // Альманах "Восток". - 2007. - № 1 (42). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.situation.ru/app/j_art_1178.htm.

4. Луючьовський КВ. Розроблення внутршньо!' документаци пщприемства / К.В. Лую-чьовський // Об'еднаний Юридичний Департамент, 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://oud-law.com.ua/uk/article/72-razrabotka-dokumentov.html.

5. Патюрель Р. Создание сетевых организационных структур / Р. Патюрель // Проблемы теории и практики управления. - № 3(97). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vasili-evaa.narod.ru/ptpu/15_3_97.htm.

6. Плахтш Тарас. Будова та технологи розгортання яюсно нових суспшьних структур // Украшська правда, 2013 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pravda.com.ua/artic-les/2009/07/15/4094326/.

7. Соколенко С.1. Кластери в глобальнж eкономiцi / С.1. Соколенко. - К. : Вид-во "Логос", 2004. - 848 с. (Першоджерело).

8. Шершньова З.С. Стpатeгiчнe упpавлiння : навч. поабн. / 3.G. Шершньова, С.В. Оборсь-ка. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 384 с.

Маслиган Е.А. Специфика организационной регламентации развития предприятий рекреации и туризма в пределах кластера

Изучена специфика организационной регламентации развития предприятий рекреации и туризма в пределах кластера. Определена специфика формирования структуры организационных регламентов в пределах кластера и его автономных единиц; структуризация организационных ресурсов в разрезе нескольких базовых блоков (организационной структуры кластера и организационной структуры его автономных единиц), а также очерчены их типологические виды; систематизация основных элементов организационных регламентов в пределах кластера и его автономных единиц.

Ключевые слова: кластер, организационные регламенты, организационная структура кластера, организационная структура автономной единицы.

Masligan E.A. The specificity of the organizational regulation of cluster development in enterprises of recreation and tourism

In this article is a study the specific of organizational regulation of cluster development of enterprises of recreation and tourism within the limits of its. Therefore: specific of organizational regulations of cluster structure and his autonomous units is determination; the structural of organizational resources of a few basic elements (the organizational structure to the cluster and his autonomous units) and outlines of their types; the systematization of basic elements of organizational regulations of cluster and his autonomous units.

Keywords: cluster; the organizational regulations; the organizational structure of cluster; the organizational structure of autonomous unit._

УДК 330.131.7:615.1(477) Астр. М.1. Олексюк1 - Львiвська КА

РИЗИКИ ТА ЗАГРОЗИ ФУНКЦЮНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПЩПРИеМСТВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ УКРАШИ

Дослщжено основш чинники та тенденци розвитку фармацевтичного ринку Украши. Виокремлено основш зовшшш ризики i загрози для функщонування та розвитку шдприемств торгiвлi лшарськими препаратами. Здшснено СВОТ-аншш сучасного розвитку фармацевтично! сфери Украши.

Ключовi слова: ризики, загрози, управлшня ризиками, фармацевтичний ринок, торговельш шдприемства.

Постановка проблеми. Фармацевтичний ринок у сучасних умовах роз-глядають як один з iидикаторiв ршня благополуччя кожно! краши. Поряд з цим, як i кожен ринок, який максимально наближений до кiнцевого споживача, фармацевтичний ринок швидко i безумовно реагуе на змiни, що вiдбуваються в як у свиовш, так i в нацiональнiй економiцi, що потребуе поглибленого досль дження основних тенденцш цього ринку поршняно iз загальноекономiчними трендами та виявлення економiчних i фiнансових ризикiв, якi е визначальними для пiдприемств торгiвлi лiкарськими препаратами.

Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Поглиблене вивчення та ана-лiз економiчних ризикiв, якi виникають на фармацевтичному ринку, здiйснено у працях С. Кукоти, О. Куропаткшо!', З. Мнушко, О. Евтушенко, В. Страшного та ш. Однак недостатня розроблешсть питань пiдвищения ефективностi управлш-ня економiчними ризиками п1дприемств торгiвлi фармацевтичною продукцiею, а також !х практична значушдсть для вiтчизняних пiдприемств зумовили необ-х1дн1сть розроблення науково-обгрунтовано! полггики управлiния економiчни-ми ризиками, яка враховуе посткризовi особливостi та прюритети розвитку фармацевтичного ринку Укра1'ни.

Постановка завдання. Мета роботи полягае у до^дженш впливу основних тенденцш i чинник1в розвитку фармацевтичного ринку Украши на систему ризиюв i загроз фуикцiонувания п1дприемств торгiвлi лiкарськими препаратами.

Виклад основного матерiалу дослвдження. Зважаючи на значну емнiсть ринку, високий потенциал росту та високу рентабельнкть, виробництво лiкарських засоб1в залишаеться досить привабливим для вкладень з боку ^ес-тицiйних фоидiв навиь в умовах економiчноí кризи.

1 Наук. кергвник: проф. О.1. 1ляш, д-р екон. наук