CC BY
36
УДК 658:330.112
М.О. Годящев
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СКЛАДОВА УПРАВЛ1ННЯ Д1ЛОВОЮ АКТИВН1СТЮ П1ДПРИСМСТВ: СУТН1СТЬ ТА 1НСТРУМЕНТИ
Стаття присвячена розвитку оргаызацмноТ складовоТ управлiння дiловою активнютю пiдприeмств. З цieю метою визначена ТТ сутнiсть, на пiдставi проведених дослщжень розробленi вiдповiднi iнструменти ТТ функцюнування. Доведено необхiднiсть розробки оргаызацмного механiзму управлiння дiловою активнiстю пщприемств, а на його засадах - встановлеы напрями управлiння. Обфунтовано переваги та важливють розроблених заходiв. Рис. 2, дж. 21.
Ключовi слова: дозва активнiсть, пiдприeмство, оргаызацмна складова, механiзм, напрями, управлiння.
иЕ1_ М11
Постановка практично! проблеми та и зв'язок iз науковими завданнями.
Сучасн1 управпiнськi процеси, як1 використовуються на пщприемствах, переважно вiдзначаються заходами, спрямованими на виживання господарських суб'екпв або здолання наслщш негативного впливу кризових ситуацш, видозмiну факторiв дтовоТ' активностi, а не пошуком нових диферен^ацш та iнструментiв управпiння дтовою активнiстю, забезпечення Т'Т оптимального стану. Фахiвцi, вiдповiдапьнi за якiсть управлшських процесiв та обробку фiнансово-економiчноТ шформаци, не придiпяють достатньо уваги структурним елементам та функцюнальним зонам дтовоТ' активностi при здiйсненнi своеТ управлшськш дiяпьностi. Тобто ринково-комерцiйна, фiнансова, кадрова та iншi скпадовi дiють розрiзнено без рацiонапiзацiТ Тх функцiонапьного взаемозв'язку та впорядкованост епементiв дiповоТ активност пiдприемств. Такi заходи забезпечують лише часткове виршення зазначених проблем, проте не враховують принципiв цiпiсностi та цтеспрямованосп, направлених на управпiння дтовою активнютю.
Таким чином, нерозвиненють взаемоди складових системи управпiння дiповою активнютю пщприемств, вiдсутнiсть досвiду практичного застосування ефективного шструментарш, нерацiонапьнiсть використання наявних ресурав пiдприемств суттево уповiпьнюють рiвень Тх дiповоТ активностi, негативно позначаючись на досягненнi поставленоТ мети. Отже, актуалiзуеться значення органiзацiйноТ складовоТ управлшня дiповою активнiстю, необхiднiсть Т'Т розвитку та iмплементацiТ до господарськоТ системи пщприемств.
Мета статт постае в дослщженш сутностi, складу та ключових шструменлв формування органiзацiйноТ складовоТ управлшня дтовою активнютю пщприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Особливостi оргашзаци функцюнування пщприемств, взаемоузгодженють Тх пiдроздiлiв, ланок, зв'язш можуть здiйснювати максимальний вплив на розвиток та рiвень дтовоТ активностк Розвиток оргашзацшноТ' складовоТ управлшня дтовою активнютю в сучасних умовах виступае одним з ключових факторiв пщвищення ТТ рiвня.
Загальнi риси оргашзацшноТ моделi дослiджуваних пiдприемств характеризуються наявнютю лiнiйно-функцiональних зв'язкiв та вщповщною структурою управлiння [20]. Така специфка дiяльностi обумовлена переважно традицiйними особливостями та спрямована на оргашзацш та розробку достовiрних прогнозiв ринку, покращення роботи при виходi на ринок, тобто
14
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
розвинутою е бiльшою мiрою ринкова дiяльнiсть, яка являе лише одну iз складових дтово'Т активностi пiдприемств. Незначна частина пщприемств надае перевагу дивiзiйнiй структурi управлiння, яка е досить складною, мае низький стушнь спецiалiзацil вiддiлiв, вiдзначаеться вiдсутнiстю гнучкостi та дублюванням функцiй. До складу компанш такого типу, як правило, входять пщроздти, види дiяльностi яких не мають iстотних зв'язкiв мiж собою, е автономними та об'еднаш лише загальною системою управлiння фiнансами. На таких пщприемствах управлiння дiловою активнютю ускладнюеться через технологiчнi особливостi кожного виду дiяльностi.
Дослiдження показали, що на даний момент близько 85% високорозвинених пщприемств дотримуються такоТ моделi управлiння, коли сам власник здшснюе заходи щодо управлiння операцiйною дiяльнiстю, тобто прослiдковуеться централiзацiя управлiння [19, с. 152]. При цьому вш сам особисто визначае стратепю розвитку шдприемства та впливае на вс ключовi рiшення, що приймаються, контролюючи не ттьки роботу топiв, а й менеджерiв середньоТ ланки. Одшею з причин високоТ централiзацiТ функцш управлiння е низька корпоративна культура, наявнють якоТ спричиняе прийняття менеджерами невiрних тактичних рiшень, заниження реальних доходiв, максимiзацiю власних прибуткiв, що призводить до зростання до них недовiри з боку керiвництва. Стушнь централiзацiТ також обумовлюеться економiею витрат, контролем ресурав. З iншого боку, однооабне управлiння характеризуе компанiю з точки зору вщсутносп прозоростi бiзнесу.
У ходi аналiзу були встановлеш iснуючi протирiччя мiж оргашзацшно-функцюнальною структурою пiдприемств та Тх бiзнес-процесами, що породжуе низку проблем. Межi структурних ланок часто представляють склады перепони для бiзнес-процесiв, а персонал повинен постшно залишатися в межах своТх функцiональних кордонiв, повноважень i вiдповiдальностi. При цьому мiжфункцiональнi зв'язки через кордони структурних ланок обмежеш, i Тх спiвробiтники виконують переважно ттьки т функцiТ, якi знаходяться в област функцiй, повноважень i вiдповiдальностi Тх пiдроздiлiв. Разом з тим, кожен пщроздт неминуче прагне розширити область свого впливу з метою оптимiзацiТ рiвня своТх власних показниш. Кожен вiддiл субоптимiзуеться в област своеТ вiдповiдальностi, що веде до конфлкту цiлей i конфлкту дiй мiж рiзними вiддiлами. У результат кiнцевий результат всього шдприемства в кращому випадку е простою сумою результалв його вщд^в i може бути нижче необхiдного загально оргашзацшного результату. Це, в першу чергу, стосуеться чистого прибутку, чистого грошового потоку i ринковоТ вартостi пiдприемства -фiнансових i ринкових показниш дтово'Т активностi [10, с. 143].
Типовi прояви слабких сторш пiдприемства з лiнiйно-функцiональним управлiнням, пов'язаш з вiдсутнiстю органiзацiйного механiзму управлшня, що легко виявити: низька конкурентоспроможнють продукци, перехiд клiентiв до конкурент, неконкурентоспроможний час виконання замовлень ^енлв, великий потiк скарг споживачiв, негативш вiдгуки споживачiв про якiсть продукци, необхiднiсть постiйно займатися рiзними узгодженнями i отриманням дозволiв вiд вищого керiвництва, надмiрна кiлькiсть рiвнiв управлшня пщприемством i т.д. Такi проблеми властивi бiльшостi високорозвинених пiдприемств функцюнального типу з високим рiвнем централiзацiТ прийняття рiшень.
Позитивними ознаками оргашзацшних структур пiдприемств е Тх штегрованють, а саме вплив на дтову активнiсть через ефект позицiйного масштабу на ринку, що пов'язано зi збтьшенням ринкових нiш та бтьш вигiдними умовами купiвель-продажiв [18, с. 5]. ^ ефекти можливо досягнути при використаннi рiзних управлiнських механiзмiв, однак iснують певнi обмеження, яю
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 15
е складно реалiзованими через лшшно-функцюнальш моделi управлiння та жорстку централiзацiю повноважень. До потенцшних складових елементiв даних ефеклв можна вiднести й л, якi безпосередньо пов'язанi iз спроможнютю швидко реагувати на мiнливi оточуючi умови та швидкiстю трансформаци бiзнес-процесiв, таким чином впливаючи на стан дтовоТ' активностi пiдприемств.
Як показуе досвщ функцiонування вiтчизняних пщприемств, процеси управлшня дтовою активнiстю характеризуються хиткютю та знаходяться у стади становлення [18, с. 6]. Це обумовлено прагненням пщприемств максимiзувати рiвень своеТ доходностi, забезпечити виконання планових фшансових показникiв, а не систематизувати та впроваджувати новiтнi управлiнськi теоретико-практичн надбання до господарськоТ системи. Велим шдприемства досягають високих результат дiяльностi, активно модернiзуючи наявнi виробничо-господарськi комплекси та впроваджуючи новi технологiчнi прийоми, що пщтримуе рiвень дiловоТ активностк При цьому, концентрацiя та штегра^я бiзнес-структур потребують сучасного менеджменту на вах рiвнях та сферах управлшня. Саме тому, з метою здшснення дiевих органiзацiйних заходiв щодо оптимiзацN рiвня дтовоТ' активностi, автором розроблено вщповщний органiзацiйний механiзм iз зазначенням у ньому ефективних дiагностичних шструменлв стану й розвитку формування управлшських процесiв. Основою органiзацiйного механiзму управлшня дтовою активнютю пщприемств стае узгодженють його ключових елеменлв, вибiр яких характеризуеться системнютю та комплекснiстю формування.
Конф^ура^я органiзацiйного механiзму формуеться за рахунок ключових структурних елеменлв, таких як цл принципи, напрями, шструменти, правила управлiння та iн., з метою забезпечення рацiоналiзацiТ використання наявних ресурав на пщприемств^ та, вщтак, досягнення оптимального рiвня його дтовоТ активносп (рис. 1).
Метою розробки й дiевостi органiзацiйного механiзму управлшня дтовою активнютю пщприемств е налагодження мiжфункцiональних зв'язмв та структурних переходiв, ефективне використання зазначених iнструментiв для досягнення високих результативних показниш. Сукупна взаемодiя елеменлв дозволяе пiдприемству провести системы змши: створити нову бiзнес-модель, прийняти складнi управлiнськi рiшення, оцшити команду. Це шлях iнновацiй, а не модершзаци - тут управлшня дтовою активнютю здшснюеться не за рахунок використання накопиченого шдус^ального досвщу, знання процесiв i Тх поступового вдосконалення, а за рахунок змши самого пщходу, процеав, рiшень i дiй, iнновацiй. Ефективний органiзацiйний мехашзм повинен дiяти за певними принципами, що сприяють якюному управлiнню дтовою активнютю. Створення умов взаемовигщно'Т сшвпра^ iз контрагентами сприяе налагодженню фшансово-договiрних вiдносин iз партнерами, пщвищуючи рiвень ринково-комерцiйноТ активностi пiдприемства.
Здшснення високоефективних виробничих процеав iз використанням досягнень НТП забезпечить збiльшення обсяпв виробництва й продуктивностi працi, мiнiмiзацiю витрат, технологiчнiсть процесiв. Таким чином, активно розвиваються шновацшна, кадрова й виробнича функцюнальш зони дiловоТ активностк
lнвестицiйнi процеси у даному механiзмi органiзованi в проекти, для роботи яких шляхом якюного управлiння формуеться достатнш обсяг фiнансових ресурсiв. Основними цтями за наявних принципiв е: визначення фактичного стану рiвня дтовоТ активносп пiдприемства; встановлення проблемних зон управлшня дтовою активнютю та окреслення прюритетних напрямiв управлiння.
16
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Ц1Л1
- визначення фактичного рiвня дтовоТ активностi;
- формулювання проблемних зон управлшня дтовою активнютю;
- окреслення прюритетних напрямлв управпiння дiповою активнютю
ПРИН11ИПИ
- створення умов взаемовигiдноТ спiвпрацi iз контрагентами;
- здмснення ефективних виробничих процесiв iз використанням НТП;
- формування достатнього обсягу ресурав для
Уреа^заци швестицм___/
НАПРЯМИ
- визначення курсу стратегiчного розвитку ^вень iнтеграцiТ; продуктовий ряд; структура власностт корпоративне управпiння);
- репутацмний менеджмент Ч_У
ПРАВИЛА
- делегування повноважень;
- жорсткий контроль;
- вмшня приймати рiшення;
- вщповщальнють перед пiдприемством i законом
I РЕСУРСИ
- матерiальнi;
- трудовi;
- виробничi;
- фЫансов^
- iнформацiйнi
1НСТРУМЕНТИ
- аналiтичнi; - iнвестицiйнi;
- погiстичнi; - мотивацмы;
- проектнi; - ланцюговi
- маркетинговi; комунiкацiТ
- стратепчы;
УПРАВЛ1ННЯ Д1ЛОВОЮ АКТИВН1СТЮ _ПЩПРИеМСтвд_
1
с
Функцiональнi з о н и
РИНКОВО-КОМЕРЦ1ИНА
( Кг
1ННОВАШ
Ф1НАНСИ
ПЕРСОНАЛ
ВИРОБНИЦТВО
в у
н
к ц
>ункц1ональн1 з о н и
УПРАВЛ1ННЯ Д1ЛОВОЮ АКТИВН1СТЮ П1ДПРИСМСТВА
х
.г
ВЛАСТИВОСТ1
- комппекснiсть; - цiпiснiсть;
- динамiзм; - прозорiсть;
- синерпзм; - скомбiнованiсть
РЕЗУЛЬТАТ ФУНКЦЮНУВАННЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО МЕХАН1ЗМУ
Високий Пiдвищення Збiпьшення
рiвень та Рацiонапьне Оптимальний конкурентоздатно загальноТ
ягасть використання рiвень дiпово' стi продукцi' i ► вартостi
управлшських наявних ресурсiв активносп пiдприемства суб'екта
ршень господарювання
Рис. 1. Схематична конфiгурацiя органiзацiйного механiзму управлшня дтовою активнютю пщприемств Удосконалено автором на основ/ досл'джень [4; 6; 11; 12; 19; 20; 21].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 17
Вщображення цтей органiзацiйного MexaHi3My управлiння дтовою активнютю пщприемств мае вщповщати очкуваним результатам його функцiонування, а саме: забезпечення високоякюного рiвня управлiнських ршень, рацiональне використання ресурсiв, що сприяе оптимiзацiï рiвня дтово' активностi, пщвищення конкурентоздатностi продукци' та пiдприемства, i на даних засадах - збтьшення додатково' вартостi суб'екта господарювання.
Дiевiсть розробленого органiзацiйного механiзму забезпечуеться також за допомогою вiдповiдного iнструментарiю. Так, серед основних шструменлв впливу на управлшня дтовою активнютю було вщзначено наступш: аналiтичнi, логiстичнi, проектнi, маркетингов^ стратегiчнi, iнвестицiйнi, мотивацiйнi, ланцюговi комушкаци'. Застосування якiсних аналiтичних засобiв обумовлюеться хитким станом сучасно' виробничо-господарсько' системи, необхщнютю швидкого реагування на прояви внутр^ньо-зовшшнього оточення, потребою у виявленш чинникiв ефективного управлiння, з метою пщтримання оптимального рiвня дтово' активност на займаному ринковому сегментi. Анал^ичний iнструментарiй е найбiльш поширеним для застосування в управлшш, багатогранним та змютовним. Наявнiсть у ньому велико!' кшькосп засобiв i методiв аналiзу та моделювання показникiв iз використанням даних шформацшних систем дозволяе формувати покращеш показники управлiння дiловою активнютю через управлшсью рiшення, що складають головну и цiннiсть.
Логiстичний шструментарш передбачае активнiсть використання на пщприемсш потенцiалу основних функцiй, спрямованих на управлшня дтовою активнютю. Серед таких можна вщзначити розробку логютичних плашв для забезпечення необхiдного рiвня координаци' та регулювання фiнансовими й матерiальними потоками; логiстичну органiзацiю як споаб налагодження рацiональних взаемозв'язкiв та функцюнальноТ взаемоди' мiж структурними пiдроздiлами шдприемства та його контрагентами. Тобто використання шструменлв логютики (оптимальне визначення вигщного мiсця й часу) призводить до зменшення витрат, росту прибутковостi та пщвищення якюного рiвня управлiння дтовою активнютю.
Застосування шструменлв проектного управлшня е досить важливим для досягнення оптимального рiвня дiловоï активностi, осктьки являе собою спосiб управлiння масштабними завданнями та цiлями в умовах часових та ресурсних обмежень. Проектне управлшня мае забезпечувати реалiзацiю планових показниш дтово'Т активносп за рахунок запуску тих Укатив, якi принесуть найбiльшу користь для пiдприемства; отримувати необхщш результати, дотримуючись установлених строш, у тому числi синхронiзацiю iз залежними вiд проекту заходами оргашзаци'; i насамкiнець - ефективно управляти ресурсами (персонал, фшанси, виробництво, шформа^я тощо).
Серед окреслених iнструментiв оргашзацшного механiзму управлiння дiловою активнiстю пщприемств були визначеш й маркетинговi, до яких вщнесено: просування у со^альних медiа, Universal Analytics, SEO, SEM-методи й iншi - велика ктькють каналiв, методик та програм, спрямованих на отримання можливостей визначення поведшки споживача, змiни динамiки продажiв, i нацтених тим самим на потенцшне збiльшення ктент^ко''' бази з рiзним ступенем обiзнаностi про товар або пщприемство. Важливим моментом в управлшш дтовою активнютю шдприемства е виршення питань, пов'язаних з розробкою маркетинговой' пол^ики, створення i пiдтримання iмiджу пiдприемства. Загострення конкурентних вiдносин не дозволяе не звертати уваги на потреби й запити потенцшних ^енлв i споживачiв товарiв i послуг. Актуальним стае розрахунок перспективност ле' чи iншоï продукци' або виду дiяльностi. При цьому застосовуються спе^альш маркетинговi iнструменти (проведення
18
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
рекламних кампанш, акцш, виставок та шших заходiв з метою формуванню стшкого сприятливого iмiджу).
Використання стратегiчних шструменпв управлiння допомагае створювати еднiсть загальноТ цiлi усерединi пiдприемства, пiдвищувати оргашзацшно-управлiнський виробництва, що сприяе покращенню показниш дтовоТ' активностi пiдприемства.
Наявнють iнвестицiйного iнструментарiю управлiння дiловою активнютю характеризуе способи вкладення фiнансових коштГв у той чи iнший актив. Вони являють собою рiзноманiття варiантiв, за допомогою яких пiдприемство у змозi забезпечити фiнансову основу для пщвищення якiсних i кiлькiсних показниш дтовоТ' активностi та реалiзувати велик й незначнi цiлi. У залежност вiд потреб, можливостей, бажаного рiвня дiловоТ активностi такими iнструментами можуть бути акци, iнвестицiйнi фонди, бiржовi фонди, похiднi фiнансовi iнструменти тощо.
Сучасн умови розвитку вимагають вщ пiдприемств застосування новоТ бiзнес-моделi розвитку вГтчизняноТ системи господарювання. Вiдтак, одним iз елементiв органiзацiйного механiзму управлшня дiловою активнiстю мають бути напрями управлшня. У процес дослiдження було вщокремлено декiлька з таких напрямiв. По-перше, це визначення курсу стратепчного розвитку. Тут йде мова, насамперед, про вибiр рiвня та спрямованють штеграцп пiдприемства до господарськоТ системи: горизонтальну (кооперування однотипних пщприемств) чи вертикальну структуру (вщ виробництва до переробки та розподту виготовленоТ продукци), з метою пiдвищення ефективностi виробництва, полтшення якостi продукци, працi та управлшських процесiв, що у сукупност безпосередньо впливае на рiвень дтовоТ' активностi. Структура власностi як напрям управлшня дтовою активнiстю визначаеться питомою вагою загальних активiв на одного акцюнера. Розподiл активiв е нетиповою ситуацГею для вiтчизняних бiзнес-структур, коли власники намагаються утримувати повний контроль над пщприемством. При цьому «вмшня дтитися» виступае прямою конкурентною перевагою власника, покращуе рiвень дiловоТ активности адже для iнвесторiв це означае пщвищення прозорост бiзнесу та незалежнють компанп вiд одноосiбного управлiння. Корпоративне управлшня пщприемством також впливае на дтову активнють з точки зору прозорост дiяльностi. Продаж частини бiзнесу вiдомому у бiзнес-середовищi стратегiчному партнеровi стае сигналом транспарентностi для iнвесторiв, залучаючи таким чином додатковi фiнансовi джерела, покращуючи фiнансову та iншi функцiональнi зони дтовоТ' активностi.
Поширена проблема багатьох пщприемств - це або цтковита вщсутнють чiтко обфунтованого механiзму та напрямiв управлiння дтовою активнютю, або ситуа^я, коли обiзнанiстю про спрямованiсть цих заходiв володшть лише топ-менеджери компанiТ, а Тх сутнiсть не зрозумiла пщлеглим. У таких умовах виникае ситуа^я, коли керiвниковi необхiдно пояснювати й контролювати занадто багато, збтьшуючи таким чином витрати часу, осктьки пра^вники не зовсiм до кiнця або взагалi не розумiють, якi саме перед ними стоять завдання та як Тх досягнення наближае реалiзацiю бтьш глобальних цтей всiеТ компанГТ.
У процесi дослiдження було встановлено, що для формалiзацiТ управлiнських заходТв доцГльно розробити картографiчне представлення напрямТв управлiння дГловою активнiстю, що дозволить структурувати и цГлГ вГд рГвня компанiТ до рГвня окремих ^дрозд^в г спГвро6ГтникГв, визначити якими показниками вимГрювати досягнення цГлей, в яких процесах компанГТ цГ показники формуються, а також наочно представити дану шформацш (рис. 2).
Все це дозволить сформувати персоналу компанГТ единий погляд на визначеш цтГ пщприемства щодо управлшня дтовою активнютю, бачення Тх
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 19
досягнення, що в свою чергу суттево спрощуе процес досягнення мети та пщвищуе шанси на успiх компани.
Коефщент сп1вв1дношення власного та позикового каптапу
Рентабельн1сть власного кап1тапу
В1дсоток Заповнення орендних ппощ об'ект1в нерухомост1
Середня варт1сть виробничих об'ект1в
Рис. 2. Картографiчне представпення напрямiв управпiння дтовою активнiстю пiдприемств
Розроблено автором.
Iснуючi пiдходи щодо управпiння дiповою активнютю переважно вузько спрямованi та характеризуются одним або декiпькома управпiнськими заходами, тому не можуть бути використан дпя рiшення тих завдань, дпя яких вони вщ самого початку не бупи призначеш. Пробпеми багатьох в^чизняних пiдприемств - в незнанн впасних бiзнес-процесiв. Досягнувши значних успiхiв у розвитку своеТ фiрми, витюнивши багатьох представникiв компанiй-конкурентiв з ринку, керiвники пiдприемств не до кшця розумiють процес подапьшого управпiння дтовою активнютю.
Розробпена автором картографiчна схема напрямiв управпiння дiповою активнiстю пщприемств характеризуе, передусiм, причинно-наспiдковi зв'язки та поспщовнють виконання управпiнських заходiв, Тх впорядковану комбiнацiю, прозорiсть та ушфкованють визначених дiй iз чiтко вираженими кшцевими резупьтатами. Спiд також уточнити, що на рис. 2 представпена окрема скпадова (ринково-фшансова), за якою визначенi напрями управпiння дiповою активнютю. Пщприемства на впасний розсуд можуть видозмшювати та коригувати як складовi управпiння, так i його напрями запежно вщ поставпеноТ мети та юнуючого рiвня дшовоТ активностi. Одшею iз визначних характеристик даноТ схеми е ефект синерпзму, який проявпяеться у поведшщ багатьох епементiв, обумовпений наявнютю взаемозв'язку мiж ними. Впасне, сутнють поняття синергiзму, й означае взаемосприйняття, сшвпрацю, направпенi на досягнення сфокусованоТ мети.
20 "Управпшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Запpопонована автоpом cxeма напpямiв yпpавлiння дтовою активнicтю побyдована за pинково-фiнанcовою екладовою, яка мicтить визначeнy кiлькicть напpямiв, якi piзнятьcя заеобами виконання, y той же чае xаpактepизyютьcя eдиною cпpямованicтю щодо дооягнення головно!' мети - виоокого piвня дiловоï активноол пiдпpиeмcтва. Кожен yпpавлiнcький напpям визначаeтьcя вiдповiдним показником або дeкiлькома показниками, змши якиx в динамiцi вiдобpажають peзyльтативнicть (нepeзyльтативнicть) ïx виконання. Слщ зазначити, що визначення напpямiв yпpавлiння вiдбyвалоcь за пpинципами взаeмодоповнeння та взаeмозамiнноcтi, що обyмовлюe eлаcтичнicть даного пдооду, адаптованicть до пiдпpиeмcтв piзниx фоpм влаcноcтi, pозмipiв та апецифки гоcподаpювання.
Фоpмyвання та pозpобка заxодiв yпpавлiння дiловою активнicтю потpeбye cиcтeмного пiдxодy. У зв'язку з цим виникаe потpeба y доcягнeннi cинepгeтичного ефекту мiж cкладовими cиcтeми. Иого виникнення можливе чepeз влаcтивicть eмepджeнтноcтi - тобто новиx якоcтeй, отpиманиx y peзyльтатi поeднання, cполyчeння, штефацп окpeмиx чаcтин в eдинy ^стему. Oтжe, cинepгiзм - це такий ефект взаeмодiï eлeмeнтiв мexанiзмy (pecypc^ методична база, iнcтpyмeнти тощо), завдяки якому cyттeво покpащyeтьcя cтан дтово!' активноcтi.
Uiлicнicть pозpоблeниx оpганiзацiйниx заxодiв пpоявляeтьcя чepeз ïx завepшeнicть, cамодоcтатнicть, цiльнicть та автономнicть cкладниx cтpyктypниx об'eктiв, що xаpактepизye ïx якюну cвоepiднicть, обумовлену cпeцифiчними закономipноcтями pозвиткy дiловоï активноcтi пiдпpиeмcтва. Хаpактep пpозоpоcтi e тieю влаcтивicтю, яка cпpияe ефективному фyнкцiонyванню yпpавлiння дiловою активнютю, його ycпiшнiй peалiзацiï. Пpи цьому cкомбiнованicть визначаeтьcя наявнicтю оптимального поeднання cкладовиx eлeмeнтiв.
Oчeвидно, що в yмоваx швидкозмiнноï eкономiки cиcтeматичнe викоpиcтання cтатичниx eлeмeнтiв та паpамeтpiв cиcтeми e доcтатньо cкладним пpоцecом. ^му оcновною вимогою, якiй вiдповiдають pозpоблeнi оpганiзацiйнi напpями yпpавлiння дiловою активнютю, e ïx адаптивнють до зовнiшнix та внyтpiшнix змiн i pизикiв впливу. Кpiм того, ïx функцюнальна побудова може бути викоpиcтана для оpганiзацiï cиcтeм пpийняття piшeнь i контpолю, yпpавлiння iнфоpмацieю, а також для cтвоpeння й мобiлiзацiï заxодiв i пpоцeciв yпpавлiння дiловою активнютю пpи кpизовиx (cкладниx) cитyацiяx. Tаким чином, cтвоpюeтьcя доcить cтiйка i гнучка оcнова, що дозволяe оpганiзацiï пpацювати макcимально пpодyктивно та оптимiзyвати piвeнь дiловоï активноcтi.
Hова конфiгypацiя оpганiзацiйного мexанiзмy та напpямiв yпpавлiння дiловою активнicтю пiдпpиeмcтв xаpактepизyeтьcя pозyмiнням cyтноcтi дiловоï активноcтi, ïï кшцево!' мети. Tpадицiйно ïx впpоваджeння вима^ значного чаcy. У вeликиx коpпоpацiяx цей пpоцec може зайняти тpивалий пepiод за yчаcтю багатьоx e^ep™. Це не пiдxодить для малиx i cepeднix пiдпpиeмcтв, cамe тому pозpоблeнi оpганiзацiйнi заxоди i вiдзначаютьcя можливicтю подальшо!' адаптацiï для в^ов^о^и потpeбам yпpавлiння piзними фyнкцiональними зонами дтово!' активноcтi. Tака влаcтивicть повинна зменшити ча^ нeобxiдний на впpоваджeння, i запобiгти pозмeжyвання cтpyктypниx ceгмeнтiв та ïx eлeмeнтiв, яке пpизводить до збiльшeння ваpтоcтi iмплeмeнтацiï.
Пpи здiйcнeннi cтpyктypизацiï оpганiзацiйного мexанiзмy та напpямiв yпpавлiння дiловою активнicтю пiдпpиeмcтва cлiд зазначити, що pозбивка на cкладовi e дещо умовною, ошльки вci вони взаeмопов'язанi та оpieнтованi на виpiшeння eдиноï пpоблeми - оптимiзацiï piвня дiловоï активноcтi. единого пpавильного ваpiантy pозpоблeного мexанiзмy для ycix пiдпpиeмcтв не icнye. Кожен cyб'eкт гоcподаpювання в змозi шдивщуально обиpати та визначати його елементи, блоки, показники, таким чином зменшуючи або доповнюючи вже юнуючк
"Упpавлiння пpоeктами та pозвиток виpобництва", 2017, №2(62) 21
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. У
сучасних eK0H0MÎ4HMx умовах та хаотичному розвитку господарських вщносин дтова активнiсть пiдприeмства виступае одним i3 головних показникiв, що характеризуют позицiонування пiдприемства на ринку, та впливають на формування його вартостк При цьому негативний влив низького рiвня розвитку складових дтовоТ активностi, вiдсутностi ефективного управлiнського шструментарш та напрямiв управлiння на пщприемство як господарський механiзм сприяли розробц вiдповiдних органiзацiйних заходiв та |'х обфунтуванш. Так, автором було розроблено оргашзацшний механiзм управлiння дiловою активнютю пщприемств, який характеризуеться модульною структуриза^ею елементiв системи, надiлений унiкальними для кожного господарюючого суб'екту властивостями. У той же час це комплексний набiр шструментарш, здатного до штеграцшних процесiв, тобто об'еднання визначених модулiв у режимi реального часу. До того ж автором запропоновано формалiзоване картографiчне зображення напрямiв управлiння дтовою активнiстю пiдприемства за його ринково-фшансовою складовою, детально обфунтовано векторнiсть руху та можливi результати.
Перспективи подальших дослщжень полягають у реалiзацiï можливостей якiсноï i швидкоï обробки шформаци, ïï достовiрностi i фунтовносп прийняття управлшських рiшень. Тому потребують розробки анал^ичш заходи використання й оцшювання наявних iнформацiйних показникiв для забезпечення необхщного рiвня дiловоï активностi пщприемства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кондратюк, О. I. Основы напрями економ1чного розвитку пщприемств у сучасних умовах [Текст] / О. I. Кондратюк // Зб. наук. пр. Таврмського державного агротехнолопчного уыверситету (економ1чн1 науки). - 2013. - № 1(1). - С. 257-266.
2. Леоненко, Е. А. Управление деловой активностью промышленного предприятия: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» [Текст] / Е. А. Леоненко. - Саранск, 2006. - 18 с.
3. Лозинська, Т. М. Науково-методичн основи дтовоТ активност1 та управлшня нею [Текст] / Т. М. Лозинська, С. К. Сташко // Вюник Харгавського нацюнального техшчного уыверситету стьського господарства. - Сер.: Економ1чн1 науки. - Харгав : Вид-во ХНТУСГ.
- 2010. - Вип. 104. - 420 с.
4. Марченко, И. С. Системный подход к управлению коммерческой деятельностью организаций [Текст] / И. С. Марченко // Вестник МГТУ. - 2010. - Т. 13, № 1. - С. 27-30.
5. Мешкова, Н. Л. Удосконалення управлшня дтовою активнютю промислового пщприемства [Текст] / Н. Л. Мешкова // Економка. - 2013. - № 3 (123). - С. 39-44.
6. Мягких, I. М. Основы напрямки вдосконалення мехашзму управлшня штегрованими б1знес-структурами (1БС) ав1апщприемств [Текст] / I. М. Мягких // Науковий вюник Херсонського державного ушверситету. - 2014. - Вип. 3. - Ч. 6. - С. 46-49.
7. Науменко, М. О. Удосконалення стратепчного управлшня орган1зац1ею [Текст] / М. О. Науменко, Т. В. Гура, О. С. Красногрудь // Б1знес-!нформ. - 2013. - № 2. - С. 284286.
8. Нестеренко, Н. Дтова активнють як невщ'емна частина фшансового стану пщприемства [Текст] / Н. Нестеренко // Економ1чний анал1з. - 2012. - Вип. 10., Ч. 3. - С. 340-345.
9. ГНчугша, Т. С. Деяк особливост1 формування дтовоТ активност1 на пщприемствах торпвельноТ галуз1 [Електронний ресурс] / Т. С. Пчугша, Н. О. Власова, С. Ю. Макеев // Економ1чна стратепя i перспективи розвитку сфери торпвл1 та послуг. - 2009. - Вип. 1 (1).
- С. 256-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2009_1(1)_38.
10.Прохорова, В. В. Концептуальна модель управлшня стшким економiчним розвитком виробничо-господарських систем [Текст] / В. В. Прохорова // Вюник економки транспорту i промисловостг - 2010. - № 31. - С. 139-149.
22
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
11.Рогоза, М. С. Погпибпення финансового мошторингу дтовоТ активност1 засобами маркетингового анап1зу [Текст] / М. С. Рогоза // Науковий вюник Поптавського уыверситету споживчоТ кооперацп УкраТни. - 2010.- № 2 (41). - С. 183-192.
12.Рубан, В. М. Систематизац1я пщход1в до компонування етап1в антикризового управпшня [Текст] / В. М. Рубан // Економка розвитку. - 2014. - №1. - С. 50-54.
13.Русева, О. Стратегическое управпение коммерческой деятепьностью предприятия [Текст] / О. Н. Русева, А. С. Бапан // Труды Одесского попитехнического университета. -2003. - Вып. 2 (20). - С. 1-4.
14.Синяева, И. М. Основы коммерческой деятепьности: [учеб. пособ.] / И. М. Синяева. -М.: ЮНИТИ, 2000. - 287 с.
15.Скриньковський, Р. М. Д1агностика в систем! менеджменту пщприемства [Текст] / Р. М. Скриньковський, Г. Павповськ // Пробпеми економки. - 2016. - № 3. - С. 199-205.
16.Такамацу, К. Методи управпшня конкурентоспроможнютю японських виробниюв: [Монография] / К. Такамацу. - К. : Бп1ц-1нформ, 2009. - 123 с.
17.Тихонова, I. М. Дтова активнють пщприемства: скпадов1 та чинники вппиву [Текст] / I. М. Тихонова // Аграрний вюник Причорномор'я, Економ1чн1 науки. - 2010. - Вип. 53. - С. 38-43.
18.Ходыревская, В. Н. К вопросу об эффективном управпении деповой активностью организации [Текст] / В. Н. Ходыревская // Вестник Курской государственной сепьскохозяйственной академии. - 2010. - № 4. -Т. 4. - С.4-6.
19.Хома, I. Б. Теоретичн аспекти та особпивост1 управпшня дтовою активнютю пщприемства [Текст] / I. Б. Хома, М. М. Рш // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2014. - Вип. 24.6. - С. 150-155.
20.Чорна, М. В. Нова парадигма управпшня пщприемствами [Епектронний ресурс] / М. В. Чорна. - Режим доступу :
http://www.rusnauka.com/4_SWMN_2010/Economics/58718.doc.htm.
21.Ярюна, Н. М. УправпЫня пщприемством як економ1чна категор1я (теоретичы аспекти) [Текст] / Н. М. Яркша // Держава та репони. - Сер1я: Економка та пщприемництво. - 2014. - № 1 (76). - С. 130-136/.
Рецензент статп д.е.н., проф. Бузько 1.Р.
Стаття рекомендована до пубп1кац1Т 20.05.2017 р.
"Управпшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
23
